Психофізіологічна реабілітація бійців та постраждалих у зоні АТО

Як повідомляло наше видання, 26 лютого 2015 р. у приміщенні Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук (НАМН) України відбулося засідання Президії НАМН України, під час якого обговорено питання психофізіологічної реабілітації бійців та постраждалих у зоні антитерористичної операції (АТО).

Юрій Кундієв, академік, перший віце-президент НАМН України, директор ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», зазначив, що ця проблема на сьогодні потребує додаткових наукових узагальнень, адже її масштаби досі до кінця не усвідомлені. Усі звикли до того, що центральною фігурою серед медиків на війні є хірург, але на сьогодні поряд з ним за важливістю має стати медичний психолог — людина, яка займається проблемами посттравматичного стресового розладу. Обсяг ураження людей цим розладом буде нарощуватися з часом, і вже набутий досвід свідчить, що цю проблему доведеться вирішувати протягом тривалого періоду, тому до цього треба бути готовим. Уже зараз необхідно відпрацьовувати системний комплексний підхід до подолання цієї проблеми — і це завдання стоїть перед НАМН України та військовими медиками.

Мова йде, за словами Ю. Кундієва, про так звані пограничні стани, які є дуже поширеними, і яким досі в Україні не приділяли належної уваги, особливо коли справа стосувалася людей молодого віку. База даних Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України налічує на сьогодні 10 тис. постраждалих. Не зволікаючи, потрібно зробити ретельний епідеміологічний аналіз цієї бази даних з тим, щоб виявити закономірності, які будуть використовуватися для подальшого удосконалення надання медичної допомоги таким хворим.

Звичайно, системний підхід має починатися із психофізіологічної експертизи призовників, щоб розуміти, кому в руки потрапляє зброя.

Наступне питання — це кадри. Із 20 тис. психологів, які є нині в Україні, більшість, за словами Ю. Кундієва, не мають медичної освіти. Для допомоги постраждалим потрібні медичні психологи, а на їх підготовку немає державного замовлення.

Психофізіологічна реабілітація не може також існувати без участі лікаря загальної практики/сімейного лікаря, тому необхідно напрацювати методичні рекомендації щодо того, хто і як має займатися цією проблематикою.

Необхідно, на думку першого віце-президента НАМН України, ініціювати проведення спільних досліджень за темою «Епідеміологічний аналіз станів військово­службовців після перенесеної гострої реакції на стрес» протягом березня–травня 2015 р., запропонувати систему комплексних заходів щодо психофізіологічного відбору призовників, щоб не дати зброю в руки наркоману або психічнохворому, проводити подальший моніторинг стану психічного здоров’я після повернення із зони АТО. І це тільки початок.

Олег Друзь, голов­ний психіатр Міністерства оборони України, начальник клініки психіатрії Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, зазначив, що в осіб, які перенесли гостру реакцію на стрес, необхідно в першу чергу остерігатися розвитку патології особистості, патології характеру, яка неминуче може розвинутися, якщо своєчасно не надати медичну психологічну допомогу. На жаль, наведена кількість постраждалих (10 тис. осіб — Прим. ред.) ще не є остаточною, і теперішні обставини дозволяють стверджувати, що близько 80% військово­службовців, які пережили гостру реакцію на стрес, потрапляють у поле зору психіатрів, психологів, психотерапевтів — як цивільних, так і військових. Приблизно половина з них потребує лікування. 22% постраждалих вимушено звільнили з лав Збройних Сил України через те, що патологія, яка в них розвинулася, була несумісною з подальшим проходженням служби.

Процеси реабілітації, відновлення психофізіологічного стану військовослужбовців є дуже важливими для повернення їх до виконання своїх обов’язків. Це стосується також усіх силових структур і відомств, які беруть участь в АТО. На сьогодні така реабілітація здійснюється у структурах Міністерства оборони України та ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», цей досвід має визначити найбільш ефективні механізми психофізіологічної реабілітації. Деякі дані будуть оприлюднені найближчим часом.

Війна колись закінчиться, а хворим, які пройшли через заклади Міністерства оборони України, слід надавати допомогу у цивільних закладах, а реабілітаційні центри мають бути створені у кожній області. На рівні районних військкоматів має проводитися моніторинг усіх бійців АТО, які звільнилися зі Збройних Сил України, з подальшим направленням на лікування, реабілітацію, а також із забезпеченням динамічного спостереження за ними та членами їхніх сімей. Це допоможе знизити рівень захворюваності, зменшити кількість кримінальних злочинів та вирішити проблему наркологічних захворювань, яка, за словами О. Друзя, присутня у всіх військових, що перебувають у зоні АТО. На сьогодні вже розроблюються методичні рекомендації щодо екстреної детоксикації таких осіб.

Заслухавши та обговоривши доповіді, Президія НАМН України відзначила, що проблема психофізіологічної реабілітації бійців та постраждалих в зоні АТО набула значних масштабів і потребує комплексного вирішення.

Пограничні стани є міждисциплінарною проблемою, до розв’язання якої мають долучитися не тільки профільні інститути НАМН України, а й більшість клінічних установ. За отриманими даними, кількість постраждалих від гострої реакції на стрес перевищує 10 тис. осіб. Зараз є нагальна потреба здійснити поглиблений епідеміологічний аналіз цієї бази даних з метою покращення діагностики, лікування та реабілітації постраждалих на підставі встановлених закономірностей, а також відпрацювати відповідні протоколи. Відповідно до вищенаведеного Президія НАМН України постановила:

1. ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» разом з Головним військовим клінічним госпіталем Міністерства оборони України (за згодою) ініціювати проведення спільних досліджень за темою «Епідеміологічний аналіз станів військовослужбовців після перенесеної гострої реакції на стрес» протягом березня–травня 2015 р.

2. Запропонувати систему комплексних заходів щодо психофізіологічного відбору серед військовослужбовців та подальший моніторинг стану їх психічного здоров’я після повернення із зони бойових дій.

3. ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» провести міжвідомчу нараду-­семінар з методів психофізіологічного забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Олександр Устінов,
фото автора