Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.
Г. Сковорода
У роботі цьогорічного ювілейного Конгресу взяли участь близько 3 тис. лікарів з усіх регіонів України, що свідчить про зацікавленість медичної громадськості у вирішенні проблем, які висвітлені в рамках заходу. Складна ситуація в країні не завадила лікарям, вченим та іншим діячам медичної галузі взяти участь у головному кардіологічному форумі року, що підкреслює прагнення медичної громадськості до єдності та миру в Україні.
Зв’язки вітчизняних вчених із зарубіжними фахівцями останнім часом значно поглибилися. Європейський вибір нашої країни є логічним та надає змогу створення умов для співпраці з міжнародними товариствами та наближення рівня медичної допомоги до міжнародних стандартів.
До інтенсивної роботи були запрошені всесвітньо відомі іноземні фахівці медичної галузі з США, Великобританії, Німеччини, Чехії, Франції та Італії. Висвітлено питання сучасних підходів до лікування і профілактики ішемічної хвороби серця (ІХС), артеріальної гіпертензії (АГ), кардіоміопатії, серцевої недостатності (СН), метаболічного синдрому, порушень ритму серця, особливу увагу приділено розгляду епідеміологічних та медико-соціальних аспектів у сфері кардіології.
У рамках конгресу відбулася об’єднана сесія Асоціації аритмологів України та Європейської асоціації ритму серця (European Heart Rhythm Association — EHRA), розглядалися питання сучасної аритмології.
На пленарних засіданнях прозвучали лекції відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені питанням профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Одна з основних тем конгресу цього року — проблема лікування мало- та безсимптомних кардіологічних хворих. Також відбулися секційні засідання, майстер-класи, симпозіуми, семінари, на яких висвітлювалися основні проблеми сучасної кардіології.
У рамках Конгресу відбулася Генеральна асамблея Асоціації кардіологів України, під час якої обговорено і затверджено основні регламентуючі документи кардіологічної служби України та проведено конкурс 60 стендових доповідей на такі теми: порушення ритму серця, СН, ІХС, гострий коронарний синдром, метаболічні порушення і серцево-судинна патологія та АГ. Також пройшла конференція молодих вчених, під час якої заслухано 17 доповідей фахівців з різних областей України, та виставка сучасних лікарських засобів, виробів медичного призначення і спеціалізованих видань тощо.
Офіційне відкриття Конгресу ознаменувалося виконанням національного гімну, після чого з вітальним словом виступив професор Василь Лазоришинець, в.о. міністра охорони здоров’я України, член-кореспондент НАМН України. Він зауважив, що в умовах військових дій та надзвичайно напруженого стану, в яких перебуває країна, значно збільшилася кількість звернень пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
В. Лазоришинець висловив глибоку повагу всім присутнім та відзначив, що стресові ситуації, в яких перебувають як військовослужбовці, так і цивільне населення, гострі захворювання серця під час та внаслідок бойових дій змушують медичні служби готуватися до вирішення цих проблем. На його думку, необхідно найближчим часом зосередити увагу на формуванні потужної системи реабілітації для військових та цивільних громадян, які постраждали внаслідок АТО.
Крім того, В. Лазоришинець як відомий кардіохірург зупинився на проблемах цієї галузі та окреслив питання, які мають врахувати учасники конгресу: «В Україні втричі зросла кількість коронарографій, майже вчетверо — кількість операцій на серці, високою залишається статистика смертності від серцево-судинних захворювань. Ці питання необхідно винести на обговорення та прийняти відповідні рішення під час проведення Конгресу», — наголосив він.
До привітань приєднався професор Віталій Цимбалюк, академік НАМН України, який відзначив актуальність надання ефективної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. У відкритті Конгресу також взяли участь професор Володимир Коваленко, академік НАМН України, президент Асоціації кардіологів України, директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», професор Геннадій Книшов, академік Національної академії наук і НАМН України, директор ДУ «Національний Інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова» НАМН України, професор Георгій Дзяк, академік НАМН України, ректор Дніпропетровської державної медичної академії, професор Михайло Лутай, завідувач відділу атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», професор Олександр Пархоменко, член-кореспондент НАМН України, завідувач відділу реанімації та інтенсивної терапії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», а також вітчизняні та іноземні лікарі-кардіологи та інші представники медичної спільноти.
Робота Конгресу розпочалася об’єднаною науковою сесією Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) та Асоціації кардіологів України, під час якої обговорювалися актуальні питання кардіології як в Україні, так і в світі. Зокрема, у своєму виступі на тему «Стратегічні напрямки вторинної профілактики серцево-судинних захворювань в Україні відповідно до результатів EUROASPIRE IV» В. Коваленко зазначив, що необхідно тримати під контролем артеріальний тиск та масу тіла, не допускаючи розвитку ожиріння, слідкувати за рівнем глюкози в крові задля попередження розвитку цукрового діабету (ЦД), а також регулярно займатися фізичною активністю.
Доповідь стосовно кардіоваскулярного континууму від ІХС до СН та сучасну оптимізацію медикаментозного лікування К. Фокс (Лондон, Великобританія) представив О. Пархоменко.
Дж. Б. Зокай (G. Biondi Zoccai), кардіолог, науковий співробітник Римського університету Ла Сапієнца (Sapienza University of Rome), у своїй доповіді на тему «Сучасний погляд на аспіринотерапію у пацієнтів із серцево-судинною патологією» звернув увагу присутніх на застарілі методи застосування ацетилсаліцилової кислоти та наслідки, які можуть виникнути у процесі лікування таких хворих.
Великою кількістю відвідувачів вирізнялося секційне засідання, присвячене профілактиці серцево-судинних захворювань, зокрема з огляду на епідеміологічні та медико-соціальні аспекти. Так, виступаючи з доповіддю на тему «Чинники впливу на перебіг і розвиток серцево-судинної патології в сучасних умовах», Василь Корнацький, доктор медичних наук, професор, головний лікар ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», зазначив, що одними з вагомих показників, які можуть вплинути на розвиток такої патології, є соціально-економічний стан (рівень заробітної оплати, наявність безробіття тощо) та психічне здоров’я людини. Він зауважив, що наразі розроблені анкети для виявлення основних складових, що можуть впливати на ризик виникнення серцево-судинних захворювань серед населення України. Адже вивчення чинників впливу є основою профілактики та ранньої діагностики хвороб системи кровообігу і потребує подальшої розробки обґрунтувань оптимізованого алгоритму на етапі первинної медико-санітарної допомоги.
Професор Ірина Горбась, завідувач відділу популяційних досліджень ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», розповіла про можливості модифікації способу життя задля профілактики серцево-судинних захворювань. На її думку, найважливіше, що необхідно зробити — це відмовитися від паління. Також слід контролювати рівень холестерину в крові, масу тіла, для чого рекомендовано дотримуватися збалансованого раціону харчування та вести активний спосіб життя. За словами І. Горбась, сучасній людині можна уникнути гіподинамії, виділивши 30–60 хв на плавання, біг, ходьбу або велосипедну прогулянку 5–7 разів на тиждень.
Доповідь професора Анатолія Дорогого, завідувача лабораторії наукових проблем амбулаторної допомоги ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», торкалася питань смертності та тривалості життя людей з хворобами системи кровообігу. Він зазначив, що 1-ше 
місце серед причин передчасної смерті від серцево-судинних захворювань займає ІХС. Доповідач привернув увагу присутніх заявою про те, що середня тривалість життя осіб пенсійного віку становить у жінок 20 років, у чоловіків — 5 років. При цьому середня тривалість життя населення України з 2005 р. збільшилася на 2,4 року. «Хочу звернути увагу на те, що кількість пацієнтів, які помирають від кардіоміопатії (в середньому у віці 54 років) значно більше, ніж від інфаркту міокарда (найчастіше у 69 років)», — підсумував А. Дорогой.
Доповідь Олени Кваші, доктора медичних наук, провідного наукового співробітника ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», була присвячена погляду лікаря та пацієнта на відмову від паління. Вона зазначила, що в Україні в середньому палять, як жінки, так і чоловіки віком 18–64 років. Близько 60% курців мають бажання кинути палити, однак відмічено дуже малу частку людей, які досягають у цьому успіху.
Також інтерес викликали доповіді Олени Заремба-Федчишин стосовно оцінки факторів кардіоваскулярного ризику залежно від ступеня зниження артеріального тиску вночі у хворих на АГ та Наталії Слабої на тему «Верифікація факторів ризику та їх поширеності у хворих із порушеннями периферичного кровообігу як передумова ефективної профілактики атеротромботичних ускладнень».
У рамках конгресу відбулася прес-конференція на тему «Малосимптомний пацієнт з високим кардіоваскулярним ризиком».
Розпочинаючи прес- конференцію, В. Коваленко зазначив, що проблема високої захворюваності та смертності від серцево-судинних захворювань в Україні останнім часом, на жаль, стала дуже актуальною. Ось чому основною тезою цьогорічного ювілейного конгресу стала саме тема прес-конференції. До такої категорії належать пацієнти, у яких раптово виникають гострі серцеві проблеми без наявності попередніх скарг на роботу серцево-судинної системи. Серед найчастіших порушень, за словами В. Коваленка, відмічають гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, гострі порушення мозкового кровообігу та/або ритму серця, які в більшості випадків мають летальні наслідки. «Саме кількість таких випадків зумовлює високий показник смертності від серцево-судинних захворювань як в Україні, так і в світі. Для покращення цих показників проводиться чимало заходів, зокрема розроблених МОЗ України, НАМН України та Асоціацією кардіологів України», — зауважив В. Коваленко. Основною метою заходів є інформування населення про методи первинної профілактики та боротьби із серцево-судинними захворюваннями, які спрямовані на обмеження основних факторів ризику розвитку такою патології. Вторинна профілактика полягає у раціональному застосуванні фармакотерапевтичних методів лікування, а спеціалізована і високоспеціалізована медична допомога — це застосування сучасних інтевенційних технологій, хірургічних методів (імплантації штучних водіїв ритму).
На думку В. Коваленка, належне фінансування з боку держави дозволить у майбутньому ефективно вирішувати всі проблеми та знизити рівень смертності, збільшити тривалість та підвищити якість життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
На питання, як розпізнати без- або малосимптомного пацієнта та якими мають бути основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань, В. Коваленко зазначив, що, на жаль, такого пацієнта дуже складно розпізнати та відрізнити від здорової людини, адже симптоми наявності патології відсутні. До того ж пацієнти рідко своєчасно звертаються до лікаря за медичною допомогою, і проводять лікування не хвороби, а ускладнень, спричинених нею.
Стосовно середнього віку, в якому підвищується ризик розвитку серцево-судинних захворювань загалом, та коли саме необхідно звернути увагу на профілактику цієї патології, В. Коваленко підкреслив, що звертати увагу на порушення діяльності серцево-судинної системи необхідно з 30-річного віку. Саме в цей період виникають перші симптоми АГ, порушення толерантності до глюкози, а отже, і розвиток ЦД, також збільшується маса тіла. «Саме на появу цих ознак необхідно звертати увагу. Адже такі порушення можуть з’явитися навіть у підлітковому або юнацькому віці. Безумовно, лікарям слід орієнтуватися на індивідуальний підхід до виявлення таких пацієнтів», — зауважив В. Коваленко. Він також зазначив, що складна політична ситуація та військовий конфлікт у країні суттєво впливають на стан здоров’я як військовослужбовців, так і громадян. Адже гострий і хронічний стрес здебільшого може викликати небажану реакцію з боку серцево-судинної системи. У першу чергу, це стосується порушень ритму серця, підвищення артеріального тиску та рівня глюкози в крові тощо. «Звичайно, є безпосередній взаємозв’язок стресових ситуацій будь-якого походження із розвитком серцево-судинних захворювань. Тому в такий важкий для країни період необхідно вдосконалити систему надання медичної та психологічної допомоги», — зазначив В. Коваленко. Він зауважив, що на базі ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» в поточному році проведена перша конференція, яка стосувалася розвитку серцево-судинних захворювань серед населення України у зв’язку з виникненням військового конфлікту, також функціонує численна волонтерська організація, яка надає підтримку, в тому числі й психологічну, цій категорії хворих. За словами В. Коваленка, Інститут постійно проводить консультації для постраждалих осіб, переселенців із зони АТО, готується до публікації у військово-медичному виданні спільна з професором Юрієм Сіренком стаття на тему взаємозв’язку між психоемоційним стресом та АГ. Він підкреслив, що наразі спеціалісти Інституту активно співпрацюють з Головним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь». Як наслідок, на базі Інституту завершують лікування поранені з серцево-судинними захворюваннями, яким водночас забезпечена психологічна реабілітація. Планується розробити програму довгострокової реабілітації, адже психічне здоров’я осіб, які зазнали тяжкої психічної травми, як наприклад під час бойових дій, необхідно контролювати протягом усього життя.
Оскільки раніше в Україні не було такої ситуації, за словами директора Інституту, на сьогодні відсутні наукові розробки, які б допомогли скоординувати всю медичну галузь на задоволення потреб населення. Маючи вагомий науковий потенціал та зарубіжний досвід, необхідно розробити відповідну програму. На думку В. Коваленка, фармацевтичні виробники та компанії повинні брати участь у фінансуванні заходів, які стосуються забезпечення психологічної реабілітації, долучатися до проведення епідеміологічних локальних досліджень та створення соціально-адаптованої програми дослідження окремих лікарських засобів.
Професор Олег Сичов, керівник відділу аритмій серця ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», зазначив, що для виявлення малосимптомного пацієнта з аритмією, зокрема життєво небезпечної форми, необхідно провести електрокардіограму, тестування з навантаженням, а також здійснювати довготривалий моніторинг стану пацієнта. За його словами, існують такі потенційно небезпечні аритмії, які, в свою чергу, також можуть бути малосимптомними. Він зауважив, що ⅓ випадків фібриляції передсердь, яка, в свою чергу, може спричинити тромбоемболію судин головного мозку, має безсимптомний перебіг. «На жаль, коли такий пацієнт через деякий час приходить до лікаря, в нього вже може бути розвинена СН та значно порушений кровообіг головного мозку», — зазначив О. Сичов. Він розповів про результати нещодавно проведеного дослідження: «У 34% пацієнтів, у яких в анамнезі був відсутній інсульт, під час проведення комп’ютерної томографії головного мозку виявлені осередки інфаркту міокарда». За його словами, наразі японські вчені розглядають випадки фібриляції передсердь як безпосередні провісники деменції.
На питання стосовно можливості визначення на генетичному рівні ризиків розвитку окремих серцево-судинних захворювань О. Сичов зазначив, що на базі ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України» створена така лабораторія, одними із завдань якої є діагностика та виявлення генетичних порушень ритму серця.
Він повідомив, що в нашій країні кардіостимулятори встановлюють у 4 рази менше, ніж у Польщі. За словами О. Сичова, це свідчить про недосконалість роботи лікарів первинної ланки. «Якщо пацієнт віком старше 70 років зі скаргами на запаморочення звертається до лікаря загальної практики, мало хто проведе тестування із навантаженням. Швидше за все такому пацієнту призначать курс лікування у стаціонарі або призначать ноотропні препарати. На жаль, виявити причину такого стану у пацієнта наважується дуже незначна частка сімейних лікарів. Необхідно підвищити ефективність проведення консультацій та профілактичних оглядів таких пацієнтів», — зауважив професор.
Щодо пропозиції провести роз’ яснювальні курси для лікарів первинної ланки безпосередньо фахівцями кардіологічного профілю О. Сичов зазначив, що з 2002 р. спеціалістами ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України» проводяться тематичні курси стосовно діагностики та лікування серцево-судинних захворювань в різних регіонах України, як для кардіологів, так і для лікарів первинної ланки (терапевтів, сімейних лікарів).
О. Пархоменко зазначив, що за останні роки на європейських та американських конгресах кардіологів набув актуальності розгляд проблем психоемоційного стану населення. Психоемоційна напруга, за словами О. Пархоменка, може формувати не тільки депресивний стан при довготривалості стресового фактору, а й порушення процесів обміну речовин. «Враховуючи фактори ризику, зокрема високий рівень катехоламінів, наявність атеросклеротичних утворень та інших, цілком ймовірно очікувати навіть у зовні здорової людини виникнення дестабілізації бляшки, розриву та наступним утворенням тромбів. Можливо, сам пацієнт і не відчуває якихось змін, але в його судинах можуть існувати атеросклеротичні бляшки, які звужують їх просвіт. І навіть незначне психоемоційне навантаження або різке підвищення артеріального тиску, вживання алкоголю та регулярне паління можуть спричинити гострий коронарний синдром, який має негативні наслідки у вигляді інфаркту міокарда або летального випадку», — зауважив професор.
У свою чергу професор Ю. Сіренко, керівник відділу симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», запропонував затвердити на державному рівні періодичне та регулярне обов’язкове проходження профілактичного огляду стосовно стану здоров’я, зокрема у разі зміни місця роботи. Кожен роботодавець, у якого передбачене медичне страхування, зацікавлений приймати на роботу здорову людину. «Також державі необхідно запровадити надання медичної довідки про стан здоров’я особам, які планують взяти довгострокову позику в будь-якому банку. Адже якщо така особа має цілу низку захворювань (АГ, ЦД тощо), банк має відмовити в наданні позики на підставі того, що людина може не дожити до терміну кінцевої виплати позики», — зазначив Ю. Сіренко. На його погляд, держава повинна створити необхідні умови для забезпечення профілактики різних захворювань кожного громадянина та певні регуляторні акти для регулювання відносин між роботодавцем та працівником. Людина має бути зацікавлена у тому, щоб бути здоровою. Наприклад в деяких країнах Європи, за словами професора, існує так практика, коли пацієнту з ЦД держава відшкодовує 90% вартості лікарських засобів протягом року, але лише за умови його схуднення до наступного візиту до лікаря за рецептом для отримання необхідних медикаментів. Якщо людина не виконує таку умову, то частка, що відшкодовується державою, — зменшується.
У рамках конгресу також проведено Генеральну асамблею Асоціації кардіологів України, нараду провідних фахівців та головних спеціалістів управлінь охорони здоров’я.
Викликало інтерес і пленарне засідання на тему «Резистентні та вторинні артеріальні гіпертензії», під час якого експертами розглянуто особливості лікування АГ при різних супутніх захворюваннях, таких як порушення роботи надниркової залози, нирок в цілому, щитоподібної залози, стеноз ниркових артерій, когнітивні порушення та ін. Зокрема, у своїй доповіді Володимир Паньків, доктор медичних наук, професор кафедри ендокринології Буковинської державної медичної академії, зазначив, що в Україні наразі зареєстровано більше 1 млн хворих на ЦД, при цьому фактично вдвічі більше осіб з недіагностованою патологією. На його думку, перспективним напрямком у спільній діяльності лікарів-ендокринологів та кардіологів має стати акцент саме на профілактиці захворювань, оскільки вона дуже важлива як для хворих із ЦД, так і АГ. Як показує практика, ставлення таких хворих до свого здоров’я у більшості випадків безвідповідальне і недбале. Належну увагу слід приділяти як первинній (вчасне встановлення діагнозу, особливо це стосується ЦД 2-го типу), так і вторинній профілактиці — ранньому виявленню ускладнень хвороби та боротьбі з ними, а також необхідними заходам стосовно зменшення надмірної маси тіла та нормалізації артеріального тиску.
Привернуло увагу також секційне засідання, присвячене розгляду нормативно-правової бази, організаційним та етичним питанням щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні. Так, детально розглядалися основні обов’язки дослідника при проведенні клінічних досліджень та способи оптимізації його роботи, особливості моніторингу побічних реакцій при проведенні клінічних досліджень в Україні, виникнення можливих помилок при їх проведенні, виявлених під час клінічного аудиту, роль стандартно-операційних процедур у діяльності комісій з питань етики при етичній оцінці матеріалів клінічних досліджень, реалії та загальні перспективи клінічні досліджень в Україні.
Зокрема Тетяна Талаєва, заступник генерального директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України», у своєму виступі наголосила, що клінічні дослідження є важливим і перспективним напрямком діяльності, який підтримує імідж України на міжнародній арені. Пацієнти разом з безкоштовними інноваційними ліками (в Україну постачаються ліки на 8 млрд грн.) отримують шанс на продовження життя. Вона також зауважила, що необхідно створити загальнодоступний реєстр клінічних досліджень, які проводяться в країні, врегулювати питання обліку, зберігання та знищення лікарського засобу в місці проведення досліджень та питання вивезення ліків, біологічних зразків, супутніх матеріалів і зворотного ввозу зразків.
На думку Т. Талаєвої, головними правовими проблемами проведення клінічних досліджень є наявність недоліків у регулюванні митних питань поставок партій незареєстрованих лікарських засобів з метою клінічних досліджень; відсутність належного правового підґрунтя для досліджень на базі лікувально-профілактичних закладів; забезпечення конфіденційності відповідно до міжнародних вимог; проблеми клінічних досліджень із застосуванням плацебо тощо. Експерт впевнена, що клінічні дослідження — це перспективний напрям діяльності медичної галузі, який наразі потребує вдосконалення нормативно-правової документації.
У підсумковому засіданні, яке було присвячене основним напрямкам подальшого вдосконалення розвитку кардіологічної служби в Україні, взяли участь В. Лазоришинець, В. Коваленко, Г. Книшов, Г. Дзяк, М. Лутай, О. Пархоменко, Ю. Сіренко, О. Сичов, М. Соколов та багато інших вітчизняних та іноземних видатних діячів медичної галузі. Зокрема розглядалися питання стосовно імплементації інноваційних технологій в галузі кардіології, наявних проблем забезпечення кардіологічної допомоги в Україні та розробки необхідних протоколів та настанов. Після заключної доповіді президента Асоціації кардіологів України нагороджені переможці конкурсу на кращу доповідь, затверджені рекомендації Асоціації кардіологів України та прийнята резолюція.
Зазначимо, що проведення заходів такого рівня надзвичайно важливо для країни. Адже взаємодія з провідними фахівцями світу у сфері кардіології та обмін досвідом дає можливість постійно вдосконалювати професійну майстерність лікарів. Є сподівання, що вдалий досвід зарубіжних та вітчизняних експертів в галузі кардіології допоможе позбутися негативних показників стосовно кількості випадків смерті від серцево-судинних захворювань. Отже, основним напрямком розвитку кардіології в Україні залишається профілактика серцево-судинних захворювань.
Хочеться побажати учасникам Конгресу подальших професійних успіхів, нових досягнень та вдалого впровадження сучасних наукових досягнень в терапії серцево-судинних захворювань у лікувальних закладах нашої країни якнайшвидше.
Євгенія Бочерикова,
фото автора та Сергія Бека
Вперше опубліковано
у «Щотижневику АПТЕКА»
