ЛІКОПІД: новий імуномодулятор

3 грудня 2010
1565
Резюме

Сьогодні на вітчизняному фармринку з’явився цікавий і перспективний імуномодулятор ЛІКОПІД, про який читачам часопису розказує головний імунолог України Валентина Чоп’як.

Настає осінь, і, незважаючи на те, що досить теплі дні ще не полишили нас, поволі приходять холоди і люди починають хворіти на застудні захворювання. Дехто хворіє нечасто, а у декого застуда повертається до 3–4 разів на рік, а буває й частіше. Що це: випадок чи наслідок зниженого імунітету? І що робити в даному випадку? З цього приводу ми поспілкувалися з голов­ним імунологом України, завідуючою кафедрою клінічної імунології і алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктором медичних наук, професором Валентиною Чоп’як.


— Пані Валентино, кожного року, коли настають холоди, ми згадуємо про імунітет. Чи існує статистика про стан імунітету наших співвітчизників?

— Чіткої статистики стосовно цього питання в Україні немає, оскільки не проводилися епідеміологічно-імунологічні дослідження, як і немає даних про те, скільки в країні хворих на генетично детерміновані імунодефіцити. Але можна стверджувати, що імунна система українців досить слабка, бо з кожним роком ми спостерігаємо ріст частоти та хронізацію інфекційних захворювань.

— Що може негативно впливати на нашу імунну систему?

— Значною мірою впливає генетика та спосіб життя. У першому випадку надзвичайно важливим є планування вагітно­сті, у процесі якого велике значення треба приділяти здоровому способу життя мами та тата — завдяки цьому можна забезпечити здоров’я майбутньої дитини, у тому числі і хороший стан її імунітету. Якщо говорити стосовно способу життя, то це є достатній сон, зменшення стресових впливів, якісна вода та харчування, дозоване фізичне навантаження — ось запорука того, що імунна система залишиться здоровою.

— Але коли імунітет вже знижений, чи можна (і варто) його підвищити, та яка роль у цьому імуномодуляторів?

— Наша імунна система через вплив багатьох негативних факторів надзвичайно перенапружена, і в кінцевому результаті вона виснажується. Тому говорити про безумовну необхідність підвищення імунітету заохочувати некероване застосування імунотерапії досить невідповідально: це все одно, що підстьобувати загнаного коня. Але у період епідемії грипу, коли має місце так зване вірусне навантаження, ми можемо говорити про необхідність покращання противірусного нагляду, рекомендуючи ті чи інші імуномодулятори з противірусною дією. Звичайно, добре коли імуноскомпроментовані особи провакциновані до початку епідемії, тоді спрацьовує імунологічна пам’ять, що захищає від збудника грипу, але коли такої пам’яті немає, то групам ризику треба захищатися від вірусів.

Сьогодні на вітчизняному фармринку з’явився цікавий і, на мою думку, досить перспективний препарат ЛІКОПІД. Механізм його дії нагадує процес природної імунорегуляції. Так, весь час, із самого народження, ми стикаємося з усілякими мікроорганізмами, завдяки чому наш організм виробляє цілу низку специфічних імунних механізмів протидії. Так само діє і ЛІКОПІД. Відомо, що мікробна клітина здатна стимулювати імунітет, контактуючи з нашим організмом. Вочевидь, що в її складі мають бути речовини, які проявляють природні імуномодулюючі властивості більшою мірою, ніж інші. Ця речовина була отримана з клітинної стінки молочнокислої бактерії й має назву глюкозамінілмурамілдипептид (ГМДП).

ГМДП був синтезований в Інституті біо­органічної хімії ім. М.М. Шемякіна і Ю.А. Овчиннікова Російської академії наук, після чого в результаті спільної роботи вчених і клініцистів Росії та Великої Британії була успішно розроблена його лікарська форма. Робота на тему «Розробка і створення біотехнологічного виробництва Лікопіда — нового імунокоригуючого лікарського засобу» була номінована на премію уряду Російської Федерації за 1996 р.

Завдяки такій речовині, як ГМДП, ЛІКОПІД проявляє антибактеріальну, противірусну активність та чинить лейкопоетичну дію. Але оскільки ЛІКОПІД являє собою синтетичний ГМДП, вільний від бактеріальних домішок, цей препарат не має побічних ефектів, які асоціюються з ними, та добре переноситься.

— У чому полягає механізм дії препарату?

— ЛІКОПІД стимулює всі ланки імунної системи, але в першу чергу активує фагоцити, тобто здатність клітин поглинати чужорідні клітини, бактерії та гриби. Крім того, активовані макрофаги починають синтезувати медіатори імунітету — цитокіни, які підсилюють здатність лімфоцитів вбивати чужорідні клітини, продукування лімфоцитами захисних антитіл та збільшують утворення нових лейкоцитів, що беруть участь у фагоцитозі.

При лікуванні ЛІКОПІДОМ відмічають:

  • швидке зникнення клінічних проявів активної вірусної інфекції;
  • поліпшення самопочуття хворих;
  • більш швидке досягнення ремісії;
  • істотне зниження ризику рецидивів.

— Яким хворим і при яких захворюваннях рекомендується приймати Лікопід?

— Спектр дії ЛІКОПІДУ дуже широкий. Препарат показаний при уповільнених рецидивуючих запальних процесах у бронхолегеневій системі, що погано піддаються антибактеріальній терапії. У стадії загострення хронічного бронхолегеневого процесу Лікопід застосовують разом з антибактеріальними і симптоматичними ліками, у фазі ремісії можлива монотерапія Лікопідом. Але насамперед Лікопід є чудовим засобом для профілактики сезонної захворюваності хронічними рецидивуючими інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів. З цією метою його призначають і дітям, і дорослим, рекомендуючи приймати протягом 10 днів по 1–2 таблетці (1 мг) 3 рази на добу двічі на рік — на початку осені та наприкінці зими. Під час таких курсів слід проводити загальнозміцнювальні заходи: достатньо відпочивати і добре харчуватися.

Без сумнівів, Лікопід є високоефективним і безпечним імунотропним лікарським засобом; він зручний у застосуванні, добре переноситься.


З інструкції для застосування препарату ЛІКОПІД

ПОКАЗАННЯ до застосування препарату: комплексна терапія станів, що супроводжуються вторинним імунодефіцитом: гострі та хронічні гнійно-запальні захворювання шкіри і м’яких тканин, включаючи гнійно-септичні післяопераційні ускладнення; герпетична інфекція будь-якої локалізації (у тому числі при офтальмогерпесі); хронічні вірусні гепатити В та С. У дорослих також: при хронічних інфекціях легень; при папіломавірусній інфекції; при псоріазі; при туберкульозі легень. У дітей також: при хронічній інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів як у стадії загострення, так і у стадії ремісії.

ЗАСТОСУВАННЯ: зазвичай ЛІКОПІД застосовують у дорослих сублінгвально або всередину натщесерце за 30 хв до їди по 1–2 мг 1 раз на добу впродовж 10 днів. У дітей віком 3–16 років ЛІКОПІД застосовують по 1 мг всередину 1 раз на добу впродовж 10 днів. Препарат підсилює дію антибіотиків, також відзначають синергізм із противірусними і протигрибковими препаратами.


Вперше опубліковано
у «Щотижневику АПТЕКА»
№ 45 (766) від 22.11.2010 р.