У МОЗ України презентовано нову програму боротьби зі СНІДом

28 липня 2014 р. у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 4384а «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки», а 30 липня 2014 р. в МОЗ України відбулася прес-конференція з цього приводу.

Нагадаємо, що робота над підготовкою цієї програми, яка проходила в умовах відкритості і широкого громадського обговорення, розпочалася ще на початку 2013 р., а 23 липня 2014 р.  її було схвалено на засіданні Уряду.

Відкриваючи прес- конференцію, Володимир Курпіта, голова Держслужби України соцзахворювань, зазначив, що це вже сьома програма з цього напрямку, яка реалізується в Україні. Її мета — зниження захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надання якісних і доступних послуг із профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг із лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть із ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я.

Те, що ця Програма затверджена Урядом і винесена на розгляд Верховної Ради України у такий складний для держави час, свідчить про те, що питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань України у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема щодо досягнення цілей розвитку, проголошених у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, та виконання Політичної декларації 2011 року Організації Об’єднаних Націй з активізації зусиль для викорінення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

На сьогодні епідемічна ситуація характеризується високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед представників різних груп населення, насамперед осіб, які належать до групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, переважним ураженням осіб працездатного віку, нерівномірним поширенням та зміною основного шляху передачі ВІЛ з парентерального на статевий. Епідемія ВІЛ-інфекції є чинником негативного впливу на працездатне населення України та призводить до негативних соціально-економічних наслідків.

За період від реєстрації першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 р. до 1 січня 2013 р. в державі зареєстровано 223 530 випадків ВІЛ-інфекції (з них — 36 830 дітей віком до 14 років), зокрема 56 382 особи із захворюванням на СНІД (з них — 1224 дитини віком до 14 років). Кількість людей, які живуть із ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, становить понад 129 тис. осіб, поширеність ВІЛ-інфекції — 283,6 особи на 100 тис. населення, у >24 тис. людей, які живуть із ВІЛ, хвороба досягла кінцевої стадії — СНІДу. Показник поширеності СНІДу становить 52,9 особи на 100 тис. населення. За період спостереження з 1987 до 2012 р. 28 498 осіб померли від захворювань, зумовлених СНІДом. За оціночними даними, на початку 2012 р. в Україні проживали 230 тис. осіб віком від 15 років, які живуть із ВІЛ, що становить 0,58% загальної кількості населення зазначеної вікової категорії.

Водночас у результаті виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки спостерігається тенденція до стабілізації епідемічної ситуації, зокрема знизився показник темпів приросту нових випадків ВІЛ-інфекції (з 16,8% у 2006 р. до 3,6% — у 2011 р.), зменшилася кількість випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію у віковій групі від 15 до 24 років (з 2775 у 2005 р. до 1647 у 2012 р.), майже у 6 разів (з 27,8% у 2004 р. до 4,7% у 2009 р.) знизився показник частоти передачі ВІЛ від матері до дитини.

Проте незважаючи на істотний прогрес, кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції щороку збільшується, при цьому рівень доступу до послуг із лікування, особливо серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, є низьким, а отже, смертність від СНІДу залишається високою.

Реалізація програми дасть змогу охопити профілактичними заходами >160 тис. споживачів ін’єкційних наркотиків, 80 тис. ув’язнених, 30 тис. дітей, які потрапили до складних життєвих обставин, 40 тис. осіб, залучених до секс-бізнесу, та чоловіків, що мають секс із чоловіками, забезпечити на кінець програми доступ до життєво необхідного лікування 120 тис. громадян, які його потребують.

В. Курпіта наголосив, що Програма ґрунтується виключно на заходах із доказовою ефективністю, які дозволять зупинити епідемію та створити стійку й ефективну систему надання послуг із широким залученням до співпраці державних, комунальних та неурядових організацій. Це, за його словами, сприятиме широкому доступу до профілактичних представників груп підвищеного ризику і масштабному охопленню профілактикою учнівської та студентської молоді. Програма забезпечить тісну і результативну співпрацю служб протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу на місцях у межах побудови нової системи охорони здоров’я України. Орієнтовний обсяг необхідного фінансування на 5 років становить 6,4 млрд грн. Обсяг фінансування програми з державного бюджету буде визначатися щороку, відповідно до конкретних завдань та наявних коштів.

Андрій Гук, голова правління ГО «Ініціативи в громадській охороні здоров’я», зазначив, що дуже важливим є те, що за останні роки у сфері протидії ВІЛ/СНІДу в Україні створено платформу для ефективної взаємодії держави та громадськості. Яскравим прикладом цьому є розробка проекту Загальнодержавної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки. До процесу створення цього стратегічно важливого документу залучені представники урядового та громадського секторів, зокрема організації, які представляють інтереси пацієнтів, а також міжнародні експерти, які здійснюють системний моніторинг наших програмних заходів. Переконаний, що досвід такої успішної спільної діяльності може бути взятий до уваги в інших напрямках медичної галузі. Програма покликана забезпечити контроль над епідемією ВІЛ-інфекції/СНІДу в контексті тих масштабних змін та реформ, які сьогодні розпочаті в системі вітчизняної охорони здоров’я.

Ігор Матковський, головний лікар КЗ «Він­ницький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом», підкреслив важливість того, що у процесі формування заходів програми було детально вивчено потреби та ресурси областей, визначено конкретні цілі та завдання і відповідальних за їх виконання на кожному рівні.

Нагадаємо, що виконання Програми дасть змогу:

• значно зменшити кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед населення з поступовим унеможливленням інфікування;
• зменшити на 50% ризик інфікування ВІЛ медичних працівників під час надання медичної допомоги пацієнтам;
• зменшити на 50% кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику;
• зменшити до 1% кількість випадків інфікування внаслідок передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;
• забезпечити доступ представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних програмах;
• охопити 100% учнів і студентів під час виконання програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування здорового способу життя;
• забезпечити людей, які живуть із ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, медичною допомогою та соціальними послугами з догляду та підтримки;
• забезпечити доступ до безперервного лікування препаратами антиретровірусної терапії людей, які живуть із ВІЛ, та хворих на СНІД, які цього потребують;
• зменшити на 50% смертність від туберкульозу серед хворих із поєднаною інфекцією ВІЛ/туберкульоз;
• залучити до постійної участі у програмах замісної підтримувальної терапії не менш як 35% споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків, які цього потребують, а також до участі у програмах їх реабілітації;
• сформувати у населення толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і знизити на 50% рівень їх дискримінації.

Подальша доля Програми та всіх пацієнтів, яких вона стосується, залежатиме тепер від ефективної роботи народних депутатів України.

Олександр Устінов,
фото автора