26 квітня в Україні традиційно відзначають роковини трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Цей день — привід не тільки вшанувати пам’ять загиблих, які ціною власного життя врятували від біди мільйони співгромадян, але й ще раз оцінити медичні наслідки цієї катастрофи та сформувати нові шляхи їх якнайшвидшого подолання.
За інформацією, наданою ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук (НАМН) України», внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) постраждали близько 5 млн осіб. На забруднених територіях розташовано майже 5 тис. населених пунктів, які належать Білорусі, Україні та Росії, у тому числі 2293 — Україні (>2,13 млн осіб).
Станом на 01.01.2014 р. статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мали 2 082 136 осіб.
За час, що минув після аварії на ЧАЕС, радіаційний стан територій, що зазнали радіоактивного забруднення, поліпшився. Цьому сприяли природні процеси та заходи із запобігання винесенню радіонуклідів за межі зони відчуження, подолання наслідків аварії у сільськогосподарському та лісогосподарському виробництві, проведення дезактиваційних робіт. Вжиті заходи сприяли зниженню рівня опромінення людей, які проживають на цих територіях.
Динаміка
чисельності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Станом на 01.01.2014 р. статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мають 2 082 136 осіб, серед них:
- 237 276 учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС (питома вага у загальній кількості становить 11%);
- 1 844 860 потерпілих від аварії на ЧАЕС (89%), із них 449 412 — діти (22%).
Загальна кількість постраждалих громадян у 2013 р. порівняно з 2012 р. зменшилася більше ніж на 50 тис., або на 1,2% (з 2 132 257 до 2 082 136 осіб).
- більше 33,8 тис. осіб, що мають статус дружини/чоловіка померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
- 4970 осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та віднесені до відповідних категорій постраждалих.
Чисельність постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи постійно зменшується. Із 2009 по 2014 р. їх кількість загалом зменшилася на 235 011 осіб, учасників ЛНА — на 30 727 осіб, потерпілих — на 204 284 особи, дітей — на 66 040 осіб.
Серед інвалідів, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, 57,04% — безпосередні учасники ЛНА на ЧАЕС.
Стан здоров’я населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи
Статистичні спостереження за станом здоров’я громадян, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчить про наявність змін стабільного характеру.
Державним реєстром України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 01.01.2013 р. отримано результати щодо диспансерного обліку в медичних закладах системи охорони здоров’я 2 101 444 постраждалих, що становить 98,5% загальної кількості.
Підвищення частоти онкологічних та радіогенних непухлинних захворювань внаслідок Чорнобильської аварії, з урахуванням досвіду досліджень постраждалих внаслідок ядерних бомбардувань, прогнозується протягом 50 років після опромінення. Ці захворювання наразі є та будуть у майбутньому основним фактором втрати працездатності та смертності.
Онкологічні захворювання
У постраждалих встановлено зростання частоти ранніх форм раку — лейкемії, раку щитоподібної та молочної залози, а також пізніх форм солідних пухлин — раку легені та сечовивідних шляхів.
Значне підвищення частоти раку щитоподібної залози внаслідок аварії на ЧАЕС пов’язано з дією радіоактивного йоду. Трагедією для України та інших уражених країн стало зростання захворюваності на рак щитоподібної залози серед дітей, яке реєструють, починаючи з 1990 р.
Кількість випадків раку щитоподібної залози в 33 рази перевищує дочорнобильський щорічний рівень (у 60,0 раза серед дітей та у 14,0 — серед підлітків). За період 1986–2009 рр. в Україні прооперовано 6049 хворих на рак щитоподібної залози, опромінених у віці до 18 років, станом на 01.04.2014 р.їх кількість становила 10 432.
У дорослих частота раку щитоподібної залози за 1990–2011 рр. перевищує середні показники в Україні: у ліквідаторів — у 4,8 раза вища очікуваного рівня, в евакуйованих з 30-кілометрової зони — у 4,1 раза, у мешканців радіоактивно забруднених територій — в 1,3 раза.
За прогнозами підвищення частоти раку щитоподібної залози триватиме ще приблизно 10–15 років, у зв’язку з чим важливим та необхідним є подальше проведення довгострокового скринінгового обстеження постраждалих.
Одне з чільних місць посідає рак молочної залози. Аналіз частоти цієї патології в групах населення, яке зазнало впливу радіації, показав, що у жінок, які у 1986–1987 рр. брали участь у роботах, пов’язаних з ЛНА на ЧАЕС, рівень захворюваності на рак молочної залози був у 1,6 раза вищим порівняно з показниками відповідних вікових груп жіночого населення України впродовж усього періоду спостереження (1990–2011 рр.).
Непухлинні захворювання
За результатами довгострокових епідеміологічних досліджень 1988–2010 рр., стан здоров’я населення, яке постраждало в післяаварійний період, значно погіршився. За рахунок розвитку непухлинних хвороб з 1988 по 2010 р. кількість здорових осіб серед учасників ЛНА на ЧАЕС зменшилася з 67,6 до 3,2%, серед евакуйованих у дорослому віці — з 67,7 до 18,7%; частка учасників ЛНА з хронічними захворюваннями збільшилася з 12,8 до 83,1%, евакуйованих — з 31,5 до 80,3%.
Провідне місце у структурі захворюваності та смертності належить хворобам системи кровообігу. Катастрофічно підвищується їх поширеність у осіб різного віку, а також розвиток ускладнень, що призводять до ранньої інвалідності та смертності, що завдає великих збитків економіці держави.
Суттєве значення серед непухлинних захворювань також мають хвороби органів травлення, дихання, нервової системи і органів чуття, ендокринної, кістково-м’язової та сечостатевої систем.
Дослідженнями ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» показано зростання рівня серцево-судинної захворюваності та смертності від хвороб системи кровообігу в учасників ЛНА та евакуйованих у дорослому віці.
Серед захворювань системи кровообігу переважають цереброваскулярні патології (інсульт, інфаркт мозку, церебральний атеросклероз, гіпертонічна енцефалопатія), ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія. Епідеміологічно встановлено зв’язок цих захворювань із дозами зовнішнього опромінення всього тіла 0,05–1,0 Гр. Найбільші ризики встановлено в учасників ЛНА, опромінених у віці до 40 років.
Смертність дорослого населення підвищилася порівняно з минулими роками і становить 20,05 на 10 тис. постраждалого населення в цілому (національний показник — 16,2 на 10 тис. населення). Результати міжнародного аналізу в 2012 р. за участю науковців України, Росії, США, Німеччини, Японії, Китаю, Великої Британії показали зв’язок між смертністю учасників ЛНА від хвороб системи кровообігу та опроміненням. Цей зв’язок був продемонстрований в когортах опромінених з усіх вказаних країн. Найвищими були радіаційні ризики для учасників ЛНА з України та Росії.
Здоров’я дітей
Особливої уваги сьогодні потребують проблеми здоров’я дітей, підлітків, народжених від постраждалих (учасників ЛНА на ЧАЕС, евакуйованих). Частка здорових серед даного контингенту протягом періоду спостереження зменшується, збільшується кількість осіб з хронічними захворюваннями. В основному це хвороби органів травлення, нервової системи, органів кровообігу.
За останні 5 років відмічають незначне підвищення захворюваності дитячого населення з 1382,6 до 1449,7 на 1 тис. дітей. Зростання відбулося насамперед за рахунок хвороб органів дихання, які завжди посідають перше місце у структурі дитячої захворюваності. В останні 3 роки відбувається стабілізація показників захворюваності постраждалих дітей за такими класами, як: хвороби органів травлення, нервової системи, ендокринної системи, крові та кровотворних органів — хоча за 28 років в цілому відмічають їх зростання в 2–2,5 раза.
За результатами клінічних досліджень встановлено, що серед дітей, які народилися від батьків, евакуйованих у дитячому віці з м. Прип’ять та 30-кілометрової зони, та дітей — мешканців 2–3-ї зони радіоактивного забруднення, батьки яких на час аварії були дітьми, проживали та проживають дотепер у цих населених пунктах, кількість практично здорових за останні 5 років не перевищувала 10%, а індекс патологічної ураженості сягав 5,39. Фізичний розвиток, який є одним з основних критеріїв, що характеризує стан здоров’я, у 62,40–62,58% дітей відрізняється дисгармонічністю. Майже у чверті (24,6%) дітей — мешканців радіоактивно забруднених територій дисгармонічність фізичного розвитку поєднувалася з відставанням біологічного віку від паспортного.
Смертність дитячого населення залишається стабільною протягом останніх 2 років, не відрізняється від національних показників і становить 5,1 на 10 тис. населення. У структурі дитячої смертності перше місце утримують вроджені вади розвитку та злоякісні новоутворення.
На жаль, активність держави у подоланні наслідків катастрофи знизилася. Підготовлену Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2011–2015 рр. не прийнято, початок її впровадження відтерміновано на 2012 р., а зараз — на 2014 р. Відсутність програми значним чином утруднює подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, чергове відтермінування її впровадження може призвести до погіршення медичних наслідків катастрофи.
Можливим кроком для якнайшвидшого вирішення питання подолання медичних наслідків аварії на ЧАЕС може бути термінове винесення його на парламентські слухання.
Прес-служба
«Українського медичного часопису»
