Поведінкові чинники ризику розвитку патології органа зору у міських школярів

Вступ

Вивчення впливу способу життя на розвиток дітей та формування органа зору є однією з актуальних проблем соціальної медицини та спрямоване на визначення реальних можливостей цілеспрямованого збереження здоров’я та зору підростаючого покоління (Москаленко В.Ф., 2008). Особливої уваги потребують школярі — найбільш численний контингент, який становить ≈70% усього дитячого населення. Порушення зору є одним із найчастіших відхилень у стані здоров’я сучасних школярів. Частота виявлення зниженої гостроти зору за період навчання у школі зростає у 3–5 разів і в 11 класі досягає 30% (Моисеенко Р.А. та співавт., 2009; Барінов Ю.В., 2010). Для забезпечення формування пов­ноцінного трудового потенціалу країни необхідно шукати можливості збереження зору сучасної популяції дітей, постійно вдосконалювати роботу з охорони зору підростаючого покоління. Переважна більшість досліджень, спрямованих на обґрунтування превентивних заходів у школярів, концентрується на вивченні та запобіганні негативному впливу санітарно-гігієнічних чинників шкільного середовища (Голева Т.Н., Воронина О.Н., 2007; Сергета И.В. та співавт., 2009; Корнюшина Т.А. та спів­авт., 2010; Полька Н.С. та співавт., 2010; Маслова Н.В. та співавт., 2011). Менш досліджена роль керованих поведінкових факторів ризику у формуванні патології органа зору у дітей шкільного віку, хоча оздоровлення способу життя є потужним важелем впливу на стан як соматичного, так і офтальмологічного здоров’я дітей (Гурылева М.Э., Галимзянова Г.З., 2011).

Мета дослідження — дати характеристику особливостям способу життя та здійснити кількісну оцінку впливу поведінкових чинників на формування патології органа зору у сучасних школярів.

Об’єкт і методи дослідження

Об’єктом спостереження стали 482 учні 4–6-го класу (віком 10–12 років) загальноосвітніх шкіл міста Києва. Середній вік дітей становив 11,5±2,4 року. Дівчата становили 53,3% серед усіх обстежених. Вивчення умов, способу життя та стану офтальмологічного здоров’я школярів здійснювали за спеціально розробленою програмою спостереження «Медико-статистична карта для вивчення соціально-гігієнічних та медико-біологічних умов виховання та розвитку сучасних школярів та результатів їх офтальмологічного обстеження». Програма спостереження заповнювалась у ході опитування батьків дітей при зверненні до дитячої поліклініки з метою щорічного профілактичного огляду та за результатами офтальмологічного обстеження дітей, яке включало візіо­метрію та рефрактометрію.

Розробку зібраного матеріалу здійснювали у двох напрямках. Соціально-гігієнічну характеристику способу життя та стану здоров’я школярів отримано під час аналізу розподілу ознак. Зіставлення способу життя дітей із порушеним зором (основна група) та нормальним станом зорового аналізатора (контрольна група) дозволило виявити сприятливі та несприятливі для органа зору школярів чинники. Формування основної та контрольної групи відбувалося за результатами офтальмологічного обстеження. До основної групи віднесено 183 дитини з набутою у шкільному віці міопією (H52.1) та спазмом акомодації (псевдоміопією) (H52.5), а до контрольної — 299 дітей без патології органа зору.

Вірогідність різниці між групами порівняння визначали за критерієм Пірсона (χ²). Для оцінки впливу окремих чинників на ймовірність розвитку порушень зору у школярів обчислювали показники відношення шансів (ВШ) та їх 95% довірчі інтервали (ДІ). Статистичну обробку матеріалів дослідження здійснено із використанням статистичних пакетів програм Statistica 6.0 та Microsoft Excel.

Результати та їх обговорення

Важливим чинником, який визначає весь спосіб життя дитини та забезпечує її нормальний фізичний та психічний розвиток, є режим дня. Результати проведеного дослідження засвідчили, що у значної частини сучасних школярів режим дня суттєво відхиляється від гігієнічно рекомендованого. Зокрема, виявлені порушення у таких життєво важливих складових режиму, як достатня тривалість нічного сну та прогулянки на свіжому повітрі. У 17,2% школярів тривалість нічного сну становить <8 год/добу, а 32,4% учнів щодня проводять на свіжому повітрі <2 год. Іншою пріоритетною потребою організму, що розвивається, є достатня фізична активність. За нашими даними, у 18,5% учнів 4–6-го класу фізична активність обмежується лише уроками фізкультури у школах.

Навчання є однією з найважливіших сфер життєдіяльності дітей та підлітків. 72,4% обстежених розпочали навчання у школі у 7-річному віці, а 27,6% — з 6 років. При вивченні витрат часу на виконання домашніх завдань встановлено, що більшість учнів (66,8%) виконують домашні завдання довше ніж 2 год/добу. Крім обов’язкових шкільних занять, 28,4% учнів мають ще додаткові заняття із репетитором або у гуртках із переважно статичним навантаженням.

24,9% обстежених віддають перевагу пасивному відпочинку, проводячи вільний час перед екраном телевізора чи монітором комп’ютера. Встановлено, що тривалість такої діяльності у значної частини дітей перевищує гігієнічні норми, що може негативно позначитися на стані їх здоров’я. Так, у середньому 39,0% учнів переглядають телевізійні передачі, а 41,3% — знаходяться перед монітором комп’ютера ≥2 год/добу.

Провідну роль у збереженні здоров’я підростаючого покоління відіграє раціональна організація відпочинку під час канікул. За результатами нашого опитування, 21,0% дітей проводять канікули у межах міста.

Багато дослідників вважають дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час зорової роботи ефективним заходом збереження зору у школярів. Слід відзначити, що у більшості робіт (Голева Т.Н., Воронина О.Н., 2007; Домашенко Н.И., 2008; Полька Н.С. та співавт., 2010) вивчали умови навчання дітей у шкільних закладах, а гігієнічному забезпеченню зорової роботи у домашніх умовах приділяли менше уваги. Результати проведеного нами дослідження засвідчили відсутність елементарних навичок із гігієни зору у значної частини дітей та їх батьків. Зокрема, 24,7% школярів виконують домашні завдання та іншу зорову роботу при недостатньому природному освітленні за столом, віддаленим від вікна. Джерело світла розташоване під час зорової роботи зліва у 52,9% учнів. 32,2% дітей читають дома та виконують домашні завдання лише при загальному освітленні і не використовують настільної лампи. Тобто обладнання робочого місця та його освітлення незадовільні у значної частини школярів.

Численні дослідники вказують на важливість формування у дітей правильної постави під час зорової роботи з обов’язковим дотриманням оптимальної (33–35 см) відстані від очей до книги для профілактики формування порушень зору (Голева Т.Н., Воронина О.Н., 2007; Сергета И.В. та співавт., 2009; Полька Н.С. та спів­авт., 2010). При опитуванні 29,0% дітей відповіли, що вони не знають, на якій відстані до очей має знаходитися книга, а 20,5% назвали її невірно. Крім того, надзвичайно поширеною серед школярів шкідливою звичкою є читання лежачи, наявність якої відзначили 75,9% опитаних учнів. У значної частини учнів незадовільними є гігієнічні умови перегляду телепередач та роботи на комп’ютері вдома. Зокрема, 17,4% дітей переглядають телевізійні передачі з небезпечної для стану здоров’я та зору відстані <2 м. Екран домашнього комп’ютера у 35,1% школярів знаходиться на відстані <60–80 см від очей. Обов’язково роблять перерви під час зорової роботи у домашніх умовах лише 18,9% школярів. Зорове перевантаження сучасних школярів, зорова робота у невідповідних гігієнічним нормам умовах сприяють розвитку у значної частини школярів зорової втоми. Ознаки зорової втоми (астенопії) зазначають 48,5% дітей. А у 32,4% школярів явища астенопії не зникають навіть після відпочинку.

Зіставлення чинників способу життя у дітей з набутою у шкільному віці міопією та псевдоміопією (основна група) та нормальним зором (контрольна група), здійснене на наступному етапі дослідження, дозволило виявити поведінкові чинники, які підвищують імовірність формування патології органа зору у школярів (таблиця).

За результатами проведеного дослідження встановлено, що відсутність занять у спортивних секціях та фізичних занять за межами школи (ВШ 2,51; р=0,0001), а також недостатня тривалість нічного сну (<8 год) (ВШ 2,38; р=0,0003) підвищують шанси формування міопії та псевдоміопії у ≥2 рази.

Додаткові позашкільні заняття з переважно статичним навантаженням (репетитор, гуртки) мають 39,3% дітей основної групи, проти 21,7% у контрольній (ВШ 2,34; р=0,00001). Віддають перевагу пасивному відпочинку (перегляд телевізора, комп’ютерні ігри) 33,9% дітей основної та 19,4% — контрольної групи (ВШ 2,03; р=0,0008).

Слід відзначити, що на свіжому повітрі впродовж навчального року перебувають <2 год/добу 43,7% дітей із патологією органа зору та 25,4% дітей з нормальним зором (ВШ 2,28; р=0,00001).

Аналіз умов та режиму зорової роботи школярів дозволив встановити такі закономірності. На підготовку до уроків і виконання домашніх завдань школярі основної групи витрачають більше часу, ніж їх здорові однолітки. Так, >2 год/добу виконують домашні завдання 77,0% дітей в основній групі, проти 60,5% — у контрольній (ВШ 2,19; р =0,0001). Переглядають телевізійні передачі >2 год/добу 48,1% школярів основної групи проти 33,4% — конт­рольної групи (ВШ 1,84; р=0,004).

Щодня >2 год проводять за комп’ю­тером 52,5% дітей основної групи, проти 34,4% — контрольної (ВШ 2,1; р=0,0001). Робота на близькій (<60 см) відстані від екрана монітора підвищує шанси формування патології органа зору у 1,5 раза (ВШ 1,57; р=0,0014).

У 60,1% дітей основної групи та у 41,5% контрольної зорова робота призводить до виникнення астенопії (ВШ 2,13; р=0,0001), яка не зникає навіть після відпочинку у 41,0% учасників основної групи та у 27,1% — контрольної (ВШ 1,87; р=0,0016).

Висновки

Умови та спосіб життя сучасних міських школярів суттєво відхиляються від раціональних та необхідних для формування здорового підростаючого покоління і збереження функції органа зору. Встановлено, що провідними поведінковими чинниками негативного впливу на здоров’я сучасної популяції школярів є нераціональний режим дня, зокрема зменшення тривалості нічного сну, перебування на свіжому повітрі, недостатня фізична активність, незадовільна організація позашкільної діяльності. Найбільш поширеними серед учнів 4–6-го класу порушеннями у гігієнічному забезпеченні зорової роботи у домашніх умовах є: відсутність перерв при зоровій роботі; читання лежачи та неправильна відстань від очей до книги. Вплив цих чинників зазнають >50% дітей.

Доведено, що провідними поведінковими чинниками ризику (ВШ >2,0) формування у міських школярів набутої патології органа зору (міопії та псевдоміопії) є: відсутність занять фізкультурою та спортом у позашкільний час (ВШ 2,51; 95% ДІ 1,57–4,01); тривалість нічного сну <8 год/добу (ВШ 2,38; 95% ДІ 1,47–3,84); додаткові заняття з переважно статичним навантаженням (репетитор, гуртки) (ВШ 2,34; 95% ДІ 1,56–3,50); щоденні прогулянки на свіжому повітрі <2 год (ВШ 2,28; 95% ДІ 1,54–3,37); щоденне виконання домашніх завдань >2 год (ВШ 2,19; 95% ДІ 1,45–3,32); щоденна робота на комп’ютері >2 год (ВШ 2,1; 95% ДІ 1,44–3,06); переважно пасивний відпочинок (телевізор, комп’ютер) (ВШ 2,03; 95% ДІ 1,34–3,08).

Результати дослідження створюють наукове підґрунтя для здійснення моніторингу керованих чинників ризику та розробки програм медико-соціальної профілактики патології органа зору у школярів.

Список використаної літератури

• Барінов Ю.В. (2010) Аналіз стану офтальмологічної допомоги дитячому населенню України за 2009 рік. Офтальмол. журн., 5: 89–94.
• Голева Т.Н., Воронина О.Н. (2007) Охрана зрения детей в школе. Кварта, Воронеж, 26 с.
• Гурылева М.Э., Галимзянова Г.З. (2011) Особенности образа жизни современных школьников с миопией: медико-социологическое исследование. Вопр. соврем. педиатрии, 10(4): 5–9.
• Домашенко Н.И. (2008) Факторы риска формирования зрительных расстройств у старшеклассников. Офтальмол. журн., 2: 40–43.
• Корнюшина Т.А., Куприянова М.В., Ибатулин Р.А. и др. (2010) Особенности развития рефракции школьников по мере увеличения учебного стажа. Офтальмохирургия, 6: 40–43.
• Маслова Н.В., Гончаренко М.С., Куликова Н.Г. (2011) Ноосферное образование — ключ к здоровью. Институт холодинамики, Москва — Харьков, 124 с.
• Моисеенко Р.А., Квашнина Л.В., Залеская В.В., Педан В.Б. (2009) Ситуационный анализ системы оказания медицинской помощи детям школьного возраста в Украине. Перинатология и педиатрия, 1: 10–22.
• Москаленко В.Ф. (2009) Концептуальні підходи до формування сучасної профілактичної стратегії в охороні здоров’я: від профілактики медичної до профілактики соціальної. Авіценна, Київ, 238 с.
• Полька Н.С., Яцковська Н.Я., Джуринська С.М., Платонова А.Г. (2010) Гігієнічна оцінка візуального оточення дітей молодшого шкільного віку. Довкілля та здоров’я, 3: 55–57.
• Сергета И.В., Подригало Л.В., Малачкова Н.В. (2009) Офтальмо-гигиенические аспекты современного визуального окружения детей, подростков и молодежи: монография. Діло, Вінниця, 176 с.

Адреса для листування:
Орлова Наталія Михайлівна
01025, Київ, вул. Стрітенська, 7/9, к. 639
Кафедра медичної статистики
НМАПО імені П.Л. Шупика
E-mail: [email protected]