ВСТУП
Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одне з найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи, гострим проявом якого є інфаркт міокарда (ІМ) (Вакалюк І.П., 2002).
Постінфарктне ремоделювання лівого шлуночка, яке включає несприятливу перебудову його геометрії та архітектоніки, дилатацію порожнини останнього, призводить до зниження систолічної функції лівого шлуночка. Наслідком таких структурних перебудов у постінфарктний період є високий ризик застійної серцевої недостатності, порушень ритму і провідності, що загрожують життю, раптової серцевої смерті (Пархоменко А. и соавт., 2002; Следзевская И.К. и соавт., 2002).
У патогенезі постінфарктного ремоделювання серця важливе значення має функціонування не лише симпатико-адреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а й каскаду метаболічних змін у кардіоміоцитах. У зв’язку з цим потребує подальшого вивчення проблема сполучнотканинного синтезу в результаті постінфарктної активації процесів синтезу колагену, а також дисфункція ендотелію, зокрема його NО-синтезуючої активності у хворих з ІМ в анамнезі (Вакалюк І.П., 1997; Симоненко В.Б., Тесля А.Н., 1998; Визир В.А., Березин А.Е., 2000; Капелько В.И., 2000; Пархоменко А. и соавт., 2002; Лутай М.І., Слободський В.А., 2003; Соловьев А.И., 2003).
Мета дослідження — вивчення впливу Кардонату на ендотеліальну функцію та процеси міокардіофіброзу у хворих, що перенесли ІМ, у відновний період.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У дослідження включено 39 хворих віком 54,2± 1,3 року з ІМ із зубцем Q у поєднанні з артеріальною гіпертензією. Хворих розподілили на 2 групи: 1-ша група (19 осіб) — хворі, яким проводили стандартну терапію еналаприлом, атенололом та ацетилсаліциловою кислотою, 2-га група (20 осіб) — хворі, які на фоні стандартної терапії отримували Кардонат (по 2 капсули 3 рази на добу). Пацієнтів обстежували на початку терапії, через 1, 3 та 6 міс відновного лікування.
Функціональний стан ендотелію оцінювали шляхом визначення у плазмі крові концентрації α-аргініну, загального оксиду азоту (NO), а також нітритів та нітрозотіолу як опосередкованих елементів метаболізму NO. Рівень α-аргініну визначали у спектрі амінокислот за допомогою рідинного хроматографа. Для визначення загального NO використовували набір реактивів фірми «R&D Systems». Кількісний метод визначення концентрації нітритів базується на 2-ступеневій діазотованій реакції Грісса, а нітрозотіолу — на методі Грісса в модифікації Свавілля за допомогою рідинної хроматографії. Метаболізм сполучнотканинного матриксу вивчали за вмістом у сироватці крові вільного та зв’язаного оксипроліну, глікозаміногліканів, антитіл до атипових колагенів (IgM та IgG). Вміст у сироватці крові вільного та зв’язаного оксипроліну визначали колориметричним методом. Для виявлення рівня глікозаміногліканів використовували біохімічний метод аніонобмінної хроматографії на DEAE-целюлозі. Кількісне імуноферментне визначення рівня IgM та IgG проводили за допомогою набору реагентів фірми ЗАТ «Вектор-Бест».
Процеси ремоделювання та систолічну функцію лівого шлуночка оцінювали за його об’ємними показниками та фракцією викиду, які вивчали на ехокардіографі «SONOACE-4800» («Medison», Korea).
Статистичну обробку всіх отриманих даних проводили за допомогою пакету програм «Excel».
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналізуючи показники обміну в сполучній тканині, відзначимо, що рівень у сироватці крові як вільного, так і зв’язаного оксипроліну мав тенденцію до підвищення упродовж першого місяця після ІМ, а далі залишався відносно стабільним. Така динаміка констатована в обох групах хворих незалежно від проведеного лікування (табл. 1).
Що стосується рівня глікозаміногліканів у сироватці крові, то у пацієнтів 1-ї групи їх концентрація практично не змінилась, а у пацієнтів 2-ї групи констатоване значне її зниження. Відзначено більш істотний вплив лікування на динаміку антитіл до атипових колагенів. Хоча під час лікування із включенням Кардонату достовірної різниці між групами хворих у динаміці рівня IgM не виявлено, проте відзначено достовірне зниження концентрації IgG вже з 3-го місяця відновного періоду (див. табл. 1).
Аналізуючи динаміку вмісту в сироватці крові ФНП-α, констатовано його поступове зниження протягом 6 міс відновного періоду незалежно від терапії.
При оцінці процесів синтезу NO констатовано, що застосування Кардонату сприяло достовірному підвищенню рівня α-аргініну з 6-го місяця відновного періоду (табл. 2).
Аналогічна закономірність відзначена і щодо динаміки сумарного NO, рівень якого при застосуванні Кардонату значно підвищився через 6 міс лікування. При цьому, на відміну від стандартного лікування, застосування Кардонату сприяло достовірному підвищенню концентрації нітритів через 1 міс терапії, а також зниженню рівня нітрозотіолу з 3-го місяця відновного лікування, що свідчить, з одного боку, про оптимізацію синтезу NO, а з іншого — про достовірне гальмування утворення активних радикалів азоту, які, як відомо, мають значний ушкоджувальний вплив на кардіоміоцити. Вміст нітрозотіолу через 6 міс лікування Кардонатом значно відрізнявся від такого в крові хворих, яким проводили стандартну терапію (див. табл. 2).
Підсумовуючи результати, можна відзначити, що високий рівень вільного оксипроліну в крові хворих, що перенесли ІМ, свідчить про активацію у післяінфарктний період синтезу колагену. Необхідно врахувати те, що підвищення концентрації IgМ можна вважати раннім маркером активації синтезу «жорстких» колагенів, а IgG — про більш віддалені зміни процесів синтезу колагену. Таким чином, активація синтезу колагену, з одного боку, спрямована на забезпечення формування сполучнотканинної матриці серця, яка адекватна змінам маси міокарда лівого шлуночка (при артеріальній гіпертензії) та повноцінного рубцювання в зоні некрозу міокарда (після ІМ), а з іншого — призводить до синтезу атипових колагенів у хворих після ІМ. Останні не лише зумовлюють підвищення «жорсткості» лівого шлуночка, але й його патологічне ремоделювання. Відновне лікування хворих із застосуванням стандартної терапії із включенням засобів, що мають здатність моделювати процеси синтезу колагену (наприклад, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту), дозволяє позитивно вплинути на ці патогенетичні ланки. Завдяки широкому спектру лікувальних властивостей Кардонат сприяє більш ефективній реалізації даного напрямку кардіопротекторної терапії — як опосередковано (зменшення гіпоксії кардіоміоцитів), так і через пряму дію на процеси синтезу колагену.
Поступове підвищення концентрації α-аргініну у відновний період забезпечує безпосередній синтез NO та покращує процеси ендотелійзалежної релаксації судин.
Зниження під час лікування Кардонатом рівня нітрозотіолу у хворих, що перенесли ІМ, свідчить про зниження подальшого ушкоджувального впливу пероксинітриту на кардіоміоцити, а отже сприяє покращанню систолічної функції та зменшенню дилатації порожнини лівого шлуночка (табл. 3).
При оцінці гемодинамічних показників за даними ехокардіографії виявлено, що найбільш значне відновлення скоротності лівого шлуночка (збільшення фракції викиду та зменшення кінцево-діастолічного об’єму шлуночка) в процесі лікування відзначено у хворих, яким застосовували Кардонат (див. табл. 3).
ВИСНОВКИ
1. Під час відновного лікування хворих, що перенесли ІМ, поступово відновлюється колаген- та NO-синтезуюча функція з утворенням антитіл до атипових колагенів, збільшуються резерви аргініну та пригнічуються процеси утворення активних радикалів азоту.
2. Застосування Кардонату на фоні стандартної терапії дозволяє оптимізувати відновне лікування хворих, що забезпечується шляхом нормалізації синтезу NO, гальмування процесів утворення активних радикалів азоту та сповільнення колагенсинтезуючих процесів.
3. Кардонат під час тривалого (упродовж 6 міс) відновного лікування хворих, які перенесли ІМ, шляхом гальмування патологічного ремоделювання лівого шлуночка серця, сприяє зменшенню постінфарктної дилатації та підвищенню його систолічної функції.
ЛІТЕРАТУРА
Вакалюк І.П. (1997) Особливості обміну сполучної тканини на етапах формування постінфарктного серця. Укр. кардіол. журн., 1: 20–24.
Вакалюк І.П. (2002) Постінфарктне серце: особливості клініки, перебігу та лікування. Сімик, Івано-Франківськ, 136 с.
Визир В.А., Березин А.Е. (2000) Роль эндотелиальной дисфункции в формировании и прогрессировании артериальной гипертензии. Прогностическое значение и перспективы лечения. Укр. мед. часопис, 4(18): 23–33.
Капелько В.И. (2000) Внеклеточный матрикс миокарда и его изменения при заболеваниях сердца. Кардиология, 9: 78–88.
Лутай М.І., Слободський В.А. (2003) Кардонат покращує функцію ендотелію у пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця. Укр. мед. часопис, 4(36): 81–84.
Пархоменко А., Иркин О., Кожухов С., Брыль Ж. (2002) Возможности фармакологической защиты миокарда при синдроме ишемии-реперфузии в эксперименте и клинической практике. Ліки України, 7–8: 2–6.
Симоненко В.Б., Тесля А.Н. (1998) Применение карнитина и солкосерила в комплексном лечении больных инфарктом миокарда пожилого и старческого возраста. Клин. медицина, 1: 42–45.
Следзевская И.К., Бабий Л.Н., Савицкий С.Ю. и др. (2002) Ремоделирование левого желудочка и прогноз течения ишемической болезни сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда, в зависимости от наличия артериальной гипертензии. Укр. кардіол. журн., 2: 14–17.
Соловьев А.И. (2003) Метаморфозы в «семействе» оксида азота. От зарождения жизни на земле до апоптоза и регуляции клеточных функций и коммуникаций. Діагностика та лікування, 3: 8–14.
>ВЛИЯНИЕ КАРДОНАТА НА КОЛЛАГЕН- И NO-СИНТЕЗИРУЮЩУЮ ФУНКЦИЮ У БОЛЬНЫХ, КОТОРЫЕ ПЕРЕНЕСЛИ ИНФАРКТ МИОКАРДА, В ДИНАМИКЕ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ЛЕЧЕНИЯРезюме. Приведены результаты исследования показателей NO-синтезирующей функции, а также метаболизма соединительной ткани у больных после инфаркта миокарда в течение 6-месячного восстановительного лечения. Применение Кардоната в сочетании со стандартной терапией способствует повышению синтеза оксида азота, снижению уровня активных радикалов азота, замедлению процессов синтеза коллагена, в частности атипичных коллагенов, что в целом обеспечивает благоприятное клиническое течение постинфарктного периода и уменьшение патологического ремоделювання левого желудочка сердца.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, эндотелиальная дисфункция, метаболизм соединительной ткани, Кардонат
Summary. Article represents the results of evaluation of NO-synthesizing function parameters, as well as indices of connective tissue metabolism in patients after myocardial infarction during 6-month’s medical rehabilitation. Application of Cardonat in combination with standard therapy promotes the increase of NO-synthesis, the decrease of reactive nitrogen species and the delay of collagen synthesis processes, particularly atypical collagens, that as a whole provides favorable clinical current of postinfarction period and reduction of pathological remodeling of left ventricle.
Key words: myocardial infarction, endothelial dysfunction, connective tissue metabolism, Cardonat
