ІНФАРКТ МІОКАРДА ТА ІНСУЛЬТ ЗГІДНО З ДАНИМИ МІЖНАРОДНОЇ ПРОГРАМИ MONICA: МЕТА, КРИТЕРІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

ВСТУП

Захворювання коронарних судин та інсульт найчастіше стають причиною інвалідизації та смерті людей у світі. Лише від ішемічної хвороби серця що­річно помирає близько 5 млн осіб (Boni­ta R., 1994). Водночас серед всіх причин втрати працездатності частка порушення мозкового кровообігу (інсульту) найбільша (Thorvaldsen P. et al., 1999).

Наприкінці 60-х років минулого століття намітилася тенденція до деякого зниження смертності внаслідок інфаркту міокарда (ІМ) та інсульту в країнах Північної Америки та Західної Європи (Thor­valdsen P. et al., 1999; Stegmayr B., Asplund K., 2003). Вперше вона офіційно була підтверджена в США (Thorvaldsen P. et al., 1999). Протилежна ситуація склалася у країнах Східної та Центральної Європи, де рівень смертності, спричиненої зазначеними патологіями, продовжував зростати (Thorvaldsen P. et al., 1999; Stegmayr B., Asplund K., 2003). Саме тому в другій половині 70-х років минулого століття назріла нагальна потреба у проведенні низки великих епідеміологічних досліджень, результати яких дозволили б пояснити причини виявлених розбіжностей. Основне завдання цих досліджень полягало у докладному зборі та оцінці повної інформації щодо кожного конкретного випадку ІМ та інсульту шляхом статистичної обробки паспортних і клінічних даних історій хвороб, визначення наявності та вираженості стандартних факторів ризику у пацієнтів, рівня надання їм медичної допомоги, а також у аналізі даних з довідок про смерть і протоколів патолого-анатомічних досліджень (Bonita R., 1994).

Для виконання поставлених завдань була створена програма MONICA (Multinational Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Disease) (Багатонаціональний моніторинг тенденцій та факторів, що зумовлюють розвиток серцево-судинної патології), виконання якої розпочалося у 1982 р. одночасно у кількох десятках наукових центрів понад 20 країн світу (Bonita R., 1994; Molarius A. et al., 2000; Maziak W. et al., 2002). Дизайн дослідження був розроблений і впроваджений підрозділом серцево-судинної патології Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у співпраці з численними національними дослідницькими групами (Bonita R., 1994).

ДИЗАЙН MONICA Project

MONICA Project стало одним із найбільших сві­тових досліджень, присвячених вивченню найнебезпечніших захворювань серцевого та мозкового кровообігу — ІМ та інсульту. Протокол ВООЗ WHO/MNC/82.1 став першим документом, що описував принципи, за якими реєстрували випадки цих за­хворювань у рамках програми MONICA. Модифікації та пояснення були погодженні Радою головних дослідників і включені в посібник MONICA MEMOs, у якому зібрано всю найповнішу інформацію, необхідну для успішного проведення дослідження (WHO MONICA Project, 1990; 1999).

Дослідження проводили наукові групи у 38 центрах 21 країни світу на чотирьох континентах. Окрім європейських країн, у ньому взяли участь США, Китай, Канада та Австралія. Обсяг проведених до­сліджень був великий: обстежено понад 7 млн осіб віком від 35 до 64 років. У 7 країнах віковий ценз обстежених був підвищений до 74 років. Одночасне вивчення випадків ІМ та інсульту відбувалось у 15 популяціях. У 4 країнах дослідження тривало по­над 10 років (Bonita R., 1994; Stegmayr B. et al., 2003).

Дизайн MONICA Project передбачав вивчення окремих випадків ІМ або інсульту зі з’ясуванням насамперед таких відомостей:

• Цей напад був першим чи повторним?

• Чи призвів цей напад до смерті?

Тривалість перебігу цих захворювань чітко регламентувалася. Згідно з критеріями, передбаченими MONICA Project, визначальним був термін 28 діб. Випадок трактували як фатальний за умови смерті хворого до 28-ї доби (WHO MONICA Project, 1990; 1999).

Включення кожного окремого випадку коронарної патології та інсульту у MONICA Project відбувалося згідно з такими критеріями:

1. Пацієнт повинен проживати у регіоні, де проводиться MONICA Project, на початку захворювання його вік має становити 35–64 років.

2. Чітко виражений початок нападу, за 28 днів до його виникнення у пацієнта не могло було схожих симптомів.

3. Напад повинен відповідати усім критеріям ІМ або інсульту, затвердженим для проекту.

4. Слід виявити напад і обстежити пацієнта протягом 28 днів від його виникнення (WHO MONICA Project, 1990; 1999).

Для виявлення, аналізу та оцінки всіх випадків захворювань використовували довідки про смерть, історії хвороби, виписки зі стаціонару, протоколи автопсій, місцеві інформаційні листи, електрокардіограми, лабораторні дані, записи із документів соціального страхування, протоколи опитування хворих та членів їхніх родин, інші ресурси (WHO MONICA Project, 1990; 1999). Всі випадки припущення наявності ІМ розподіляли на 4 статистичні групи: безсумнівний ІМ, можливий ІМ, гостра коронарна смерть, некласифікована коронарна смерть (WHO MONICA Project, 1990; 1999; Truelsen T. et al., 2003).

Для діагностики інсульту використовували ви­значення ВООЗ, згідно з яким інсульт — це ознаки фокальних або генералізованих порушень мозкових функцій, що тривають понад 24 год, вираженість яких швидко зростає, і немає видимих несудинних причин, що можуть їх зумовити. За цим визначенням виключали з дослідження осіб із транзиторною ішемією мозку, а також пацієнтів, інсульт у яких став наслідком пухлинного процесу чи травми. Всі виявлені випадки припущення інсульту також розподіляли на 4 статистичні групи: безсумнівний інсульт, безсумнівний інсульт в поєднанні з безсумнівним ІМ, випадок у якому діагноз «інсульт» не підтвердився, некласифікована церебросудинна патологія. Некласифікованим вважали випадок ІМ та інсульту, коли не було точного підтвердження цих захворювань, але їх наявність не виключалась. До цієї категорії переважно зараховували летальні випадки, при яких не проводили автопсію (Truelsen T. et al., 2003).

Всі наукові центри MONICA Project використовували єдині принципи обробки отриманих даних. Включені в дослідження випадки були розподілені на 6 груп за віком пацієнтів, який вони мали на момент розвитку у них захворювання (35–39, 40–44, 45–49, 50–54, 55–59, 60–64 роки). Аналіз тенденцій проводили окремо для чоловіків і жінок. Стандартизацію показників проводили за віком. Смертність реєстрували щорічно і оцінювали за віком пацієнтів на момент настання смерті. Основні тенденції змін показників відстежували, базуючись на стандартизованому за віком рівні смертності на даний момент за допомогою моделі лінійного логарифму. Динаміку рівня смертності, частоти атак і кількості нападів, що призвели до смерті, розраховували у відсотках окремо для ІМ та інсульту. Якщо величина та напрямок динамічних змін обох хвороб були подібні, різницю визначали як низьку або нульову. І навпаки, якщо виявлені тенденції динаміки показників значно відрізнялись, визначену для двох патологій різницю вважали великою (Truel­sen T. et al., 2003).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
MONICA Project

Найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговують результати MONICA Project, присвячені одночасному вивченню випадків ІМ та інсульту, яке проводили 15 різних наукових центрів у відповідних популяціях (Truelsen T. et al., 2003) (таблиця).

Динаміка смертності внаслідок ІМ
та інсульту за результатами
MONICA Project

Відзначали тенденції у динаміці смертності, зумов­леної одночасно двома захворюваннями. Якщо оцінювати популяцію чоловіків, то статистично значуща динаміка показників смертності внаслідок інсульту та ІМ була зареєстрована відповідно у 5 популяціях (FIN-NKA; FIN-TUL; ITA-FRI; CHN-BEI (достовірне зниження) і RUS-MOI (достовірне зростання) та 10 популяціях (SWE-NSW, SWE-GOT, DEN-GLO, FIN-NKA, FIN-KUO, FIN-NKA (досто­вірне зниження) і LTU-KAU, RUS-MOI, RUS-NOI, CHN-BEI (достовірне зростання)). Статистично достовірні зміни динаміки показників смертності, зумов­лені одночасно двома захворюваннями, зареєстровані лише в 4 популяціях, причому однона­правлені — в 3 (FIN-NKA, FIN-NKA — в бік зниження, RUS-MOI — в бік зростання). Достовірні різноспрямовані зміни динаміки рівня судинної смертності відзначали у чоловіків китайської популяції CHN-BEI, де рівень смертності внаслідок ІМ достовірно зріс, а внаслідок інсульту — достовірно знизився.

У жінок статистично значущі тенденції динаміки смертності внаслідок ІМ реєстрували у 7 популяціях (FIN-TUL, FIN-NKA, FIN-KUO, ITA-FRI, RUS-MOC (достовірне зниження) і RUS-NOC, YUG-NOS (достовірне зростання)), а внаслідок ін­сульту — у 2 (FIN-KUO, ITA-FRI (достовірне зниження)). Порівняльний аналіз динаміки смертності внаслідок обох захворювань виконували шляхом від­німання від частки рівня смертності, зумовленої ІМ, частки рівня смертності, зумовленої інсультом. Отримані результати свідчать про наявність чи від­сутність взаємозв’язку в динаміці смертності вна­слідок ІМ та інсульту в окремих популяціях (Truel­sen T. et al., 2003).

Статистично достовірні відмінності тенденцій динаміки рівня смертності внаслідок ІМ та інсульту у чоловіків були зареєстровані у 4 популяціях: SWE-NSW, SWE-GOT, RUS-MOI, CHN-BEI, у жінок — в FIN-TUL та YUG-NOS. Відмінності в тенденціях динаміки смертності для популяцій загалом були достовірні лише в чоловіків (р=0,001) (Truelsen T. et al., 2003).

Динаміка захворюваності на ІМ
та інсульт за результатами
MONICA Project

Спеціально проводили аналіз динаміки рівня захворюваності на ІМ та інсульт. У 9 популяціях чоловіків захворюваність на ІМ знизилась, причому у 6 з них — статистично достовірно (FIN-NKA, FIN-KUO, FIN-TUL, SWE-NSW, SWE-GOT, DEN-GLO). Аналогічні тенденції відзначали у 6 з вищеназваних популяцій щодо захворюваності на інсульт. Статистично достовірне зниження захворюваності на інсульт зареєстроване у 2 із них (FIN-KUO, DEN-GLO). Важливо відзначити, що в популяції SWE-GOT рівень захворюваності на ІМ достовірно знизився, а на інсульт — підвищився. Достовірне підвищення рівня захворюваності на ІМ серед чоловіків відбулось в популяціях LTU-KAU та CHN-BEI, а на інсульт — в LTU-KAU та SWE-GOT. Достовірне зниження захворюваності одночасно на ІМ та інсульт виявлено у 2 популяціях (FIN-KUO, DEN-GLO), а значне підвищення — в 1 (LTU-KAU).

Серед жінок зареєстровано зниження захворюваності на ІМ у 8 досліджуваних популяціях, з яких статистично достовірно — в 5 (FIN-NKA, FIN-KUO, FIN-TUL, SWE-NSW, SWE-GOT). Рівень захворюваності на інсульт знизився у 9 центрах, причому достовірно — у 2 (RUS-MOC, RUS-NOC). Статистично значуще зростання показників захворюваності на ІМ та інсульт зареєстроване відповідно у 2 (POL-WAR, YUG-NOS) та 1 (LTU-KAU) популяціях. У 2 популяціях (RUS-MOC і FIN-KUO) відбулось одночасне статистично достовірне зниження рівня обох захворювань (Truelsen T. et al., 2003). Порівняльний аналіз динаміки рівнів захворюваності окремо на ІМ та інсульт дозволяє стверджувати, що відмінності між ними загалом є статистично достовірними і в чоловіків (р<0,001), і в жінок (р=0,01) (Truel­sen T. et al., 2003).

Динаміка летальності внаслідок ІМ та інсульту за результатами MONICA Project

У чоловіків, хворих на ІМ, статистично досто­вірні зміни показників летальності відбулися в 5 популяціях: SWE-NSW, ITA-FRI (в бік зниження) та RUS-MOC, RUS-MOІ, DEN-GLO (в бік зростання). У хворих з інсультом такі тенденції зареєстровані в 4 популяціях: ITA-FRI, POL-WAR (зниження) та RUS-MOC, RUS-MOІ (зростання).

У жінок достовірні зміни летальності внаслідок ІМ зареєстровано в 3 центрах: в бік зниження — в POL-WAR, в бік зростання — в RUS-MOІ, DEN-GLO. Достовірна динаміка летальності внаслідок інсульту зареєстрована в 4 центрах, причому в 3 із них (POL-WAR, FIN-KUO, ITA-FRI) показники знизилися, а в популяції RUS-MOІ — зросли (Truel­sen T. et al., 2003).

Якщо порівнювати тенденції летальності вна­слідок обох захворювань у всіх досліджуваних центрах загалом, то різниця виявилась статистично недостовірною як для чоловіків, так і для жінок (відповідно р=0,264, р=0,233) (Truelsen T. et al., 2003).

Таким чином, результати дослідження MONICA Project, проведеного у 15 популяціях, засвідчили, що тенденції до зниження захворюваності, смертності та летальності одночасно внаслідок ІМ та інсульту переважають у більш розвинених країнах світу: Фін­ляндії, Швеції, Італії, на відміну від популяцій Росії, Литви і Китаю. Незважаючи на так зване загальне атеросклеротичне походження цих захворювань, виявлені тенденції означених показників різняться як між окремими популяціями, так і всередині популяцій між статевими групами (Truel­sen T. et al., 2003).

Особливості коронарної захворюваності і смертності у жінок

Особливої уваги заслуговують тенденції захворюваності, смертності й летальності внаслідок ІМ у жінок, оскільки виявлена в ряді досліджень позитивна динаміка цих показників стосувалась переважно чоловіків. Так, зниження захворюваності на ІМ серед жінок, як правило, було менш вираженим, ніж серед чоловіків (Salomaa V. et al., 1995; Vol­mink J.A. et al., 1998; Kirchhoff M. et al., 1999; Marques-Vidal P. et al., 2000). У деяких країнах відзначали навіть певне підвищення цього показника за рахунок збільшення у жінок випадків повторного ІМ (Cam­bou J.P. et al., 1994; Marques-Vidal P. et al., 2000). Узагальнений аналіз рівня серцево-судинної захворюваності й смертності у пацієнтів 29 популяцій (1985–1990) засвідчив, що в популяціях з низьким рівнем коронарної захворюваності смертність у жі­нок вища, ніж у чоловіків (відповідно 51 і 49%) (Chamb­less L. et al., 1997). За результатами 5-річного дослідження в Глазго (Шотландія) (1985–1991) госпітальна смертність внаслідок ІМ у жінок на 14% вища, ніж у чоловіків, що пов’язують з тяжчим анамнезом коронарного захворювання, ускладненим перебігом ІМ (шок, серцева недостатність) і частішим розвитком у них повторного ІМ. Виявилось, що чоловіки частіше помирають поза лікарнею, а жінки — в лікарні (Tunstall-Pedoe H. et al., 1996). В популяціях 4 країн (Німеччини, Фінляндії, Австралії, Нової Зеландії) (1985–1989) загальна смерт­ність внаслідок ІМ протягом 28 днів, госпітальна смертність і смертність тих, хто вижив протягом перших 24 год після розвитку ІМ, в середньо­му в 1,3–1,4 разу вища у жінок (Lowel H. et al., 1993). Серед пацієнтів 38 центрів у 21 країні середня смерт­ність жінок внаслідок ІМ протягом 28 днів (54%) незначно перевищувала таку у чоловіків (49%). Частота фатальних випадків у жінок незначно перевищувала таку у чоловіків. Вважається, що частина нефатальних коронарних випадків у жінок не діа­гностується через нетиповість перебігу, особливо в країнах з низькою загальною захворюваністю на іше­мічну хворобу серця (Tunstall-Pedoe H. et al., 1994).

Фактори ризику серцевосудинних захворювань за результатами
MONICA Project

Головна мета проекту MONICA Project полягала не лише у статистичному аналізі регіональних особливостей динаміки захворюваності й смертності внаслідок ІМ та інсульту, але, що найважливіше, у виявленні всіх можливих чинників, які викликають чи, навпаки, — запобігають їх розвитку. Аналіз ін­формації, отриманої від усіх 38 центрів MONICA Project, був дуже важливим для визначення рівня поширеності факторів, з якими пов’язували виникнення серцево-судинної патології. Однак варто зауважити, що не у всіх популяціях в однаковому обсязі визначали їх поширеність.

Аналіз частоти тютюнопаління в 26 популяціях дав змогу виявити такі результати: у 16 популяціях кількість чоловіків-курців знизилась на 5%, в ін­ших — не змінилася. У жінок 6 популяцій відзначали збіль­шення числа осіб, які курять, у 9 — навпаки, зменшення (Kuulasmaa K. et al., 2000; Molarius A. et al., 2001). Наприклад, результати аналізу динаміки кількості курців у Південній Німеччині за 10 років свідчать, що їх частка серед чоловіків зменшилась, а серед жінок — зросла (Maziak W. et al., 2002). До­слідницька група з Данії оприлюднила дещо інші результати. За її даними кількість курців як серед чоловіків, так і серед жінок зменшилася. Одночасно відзначали збільшення вживання алкоголю та зменшення кількості осіб, які не вживають спиртні напої взагалі (Gerdes L.U. et al., 2002). Згідно з результатами дослідження на Півночі Швеції, нікотин окремо не був фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця. Останнє підтверджується тим, що частота ІМ серед курців вища порівняно з такою у тих, хто нюхає тютюн (Huhtasaari F. et al., 1999). За даними, отриманими австралійською групою до­слідників, тютюнопаління частіше зумовлює розвиток ІМ, ніж артеріальна гіпертензія (Chun B.Y. et al., 1993).

Результати моніторування артеріального тиску у 15 популяціях 9 країн свідчать про пряму кореляцію між рівнем систолічного артеріального тиску та захворюваністю на інсульт у жінок, в той час як у чо­ловіків такого взаємозв’язку не виявлено (Tolo­nen H. et al., 2002). За оцінкою результатів спостереження у варшавській популяції ізольована систолічна гіпертензія була значно вагомішим фактором ризику серцево-судинної захворюваності, ніж ізольована діастолічна гіпертензія (Broda G., 2000).

Дослідницька група з Півночі Швеції виявила пряму залежність між рівнем ліпопротеїнів низької щільності в плазмі крові та частотою захворювання чоловіків на ІМ. Отже, визначення його рівня дозволить виділяти групи підвищеного ризику, а корекція цього показника — знижувати ймовірність розвитку ІМ (Dah­len G.H. et al., 1998). Схожі результати були отримані в Австралії (Kinlay S. et al., 1996).

За даними MONICA Project ожиріння було більш поширеним серед чоловіків, ніж серед жінок, його частіше виявляли в популяціях середземноморських країн та на Сході Європи (Varo J.J. et al., 2002). Виявлено обернену залежність між індексом маси тіла та освітою (Molarius A. et al., 2000).

Вагомим фактором ризику ІМ визнано цукровий діабет. Його вплив більш несприятливий у жі­нок, ніж у чоловіків (Lundberg V. et al., 1997). Наявність цукрового діабету значно підвищує леталь­ність внаслідок ІМ (Meittinen H. et al., 1998; Lowel H. et al., 2000).

Поєднання кількох факторів ризику ІМ вивчали у Північній Швеції та в Аугсбурзі (Німеччина). Особливу увагу надавали тютюнопалінню, артеріальній гі­пер­тензії та гіперліпідемії. Ці чинники значно впливали на виникнення серцево-судинних захворювань (Keil U. et al., 1998; Weinehall L. et al., 1998). Вивчення впливу тютюнопаління, артеріальної гіпертензії, гі­перліпідемії та ожиріння на смертність внаслідок іше­мічної хвороби серця проводили в Кракові (Польща). Виявилось, що перші три чинники мали вплив на підвищення смертності внаслідок ІМ, в той час як ожиріння практично не мало (Pajak A., 1996).

У Швеції проводили порівняльний аналіз соці­ального статусу осіб, які перенесли ІМ та інсульт або померли внаслідок цієї патології. Виявилось, що ці захворювання набагато частіше виникали в робітників, а їх перебіг був значно тяжчим, ніж в осіб інших соціальних груп. Ці дані збігаються з концепцією одного з авторів цієї статті (Зербино Д.Д., 2002). Подібна ситуація характерна як для чоловіків, так і для жінок (Peltonen M. et al., 2000). У Лілі (Франція), де вивчали зв’язок соціального статусу та частоти розвитку ІМ та смертності внаслідок нього, отримано аналогічні результати. У робітників небезпека розвитку ІМ була значно вищою, ніж у службовців. Припускають, що це пов’язано з більшою кількістю курців та вищими показниками артеріального тиску серед робітників (Lang T. et al., 1997). Однак поглибленого аналізу виявлених тенденцій не проводили.

У рамках MONICA Project в процесі вивчення впливу щоденного вживання алкоголю в невеликих дозах було доведено його протекторний вплив на коронарні артерії (Schneider J. et al., 1996).

У Новосибірській популяції визначали само­оцінку стану здоров’я та частоту проведення профі­лактичних медичних оглядів. Понад 60% чоловіків та 85% жінок вважали себе не зовсім здоровими або хворими. Лише 7% пацієнтів систематично проходять профілактичні медогляди (Gafarov V.V. et al., 2003).

У субарктичних районах Швеції визначали вплив арктичних коливань на захворюваність і смертність внаслідок ІМ. Залежність була прямо­пропорційна: чим вищим був індекс коливань, тим вищими були обидва досліджувані показники (Mess­ner T. et al., 2003).

ВИСНОВКИПроблеми, які не вирішило дослідження MONICA

Незважаючи на те що MONICA Project стало вагомим підгрунтям для проведення подальших клі­ніко-епідеміологічних досліджень ІМ та інсульту, воно не змогло вирішити низки важливих проблем:

1) не виділено спільних для різних популяцій чинників, що зумовлюють розвиток ІМ та інсульту;

2) не дано чіткого пояснення конкретних причин вищої частоти розвитку ІМ та інсульту серед робітників порівняно з такою в інших соціальних групах;

3) не охарактеризовано ступінь вираженості окремих факторів ризику (констатували лише їх наявність чи відсутність), кількість чинників, на які звертали увагу дослідники, була недостатньою;

4) не здійснено оцінку факторів ризику у віковому аспекті, що дозволило б виділити особливості етіології досліджуваної патології у пацієнтів різного віку.

Таким чином, проведені в рамках MONICA Project дослідження не дали змоги з’ясувати, по‑пер­ше, конкретні причини виникнення судинних захворювань серця та мозку залежно від віку, по-друге, чинники, що впливають на поширеність цієї патології в різних країнах світу. Подальші клі­ніко-епідеміологічні дослідження вивчення етіології та прогностична оцінка різних факторів ризику розвитку ІМ та інсульту нині надзвичайно актуальні. Вирішення цих питань дозволить не лише оцінити реальний стан проблеми, а й забезпечить розробку ефективної схеми первинної профілактики цих ви­дів патології.

ЛІТЕРАТУРА

• • Зербино Д.Д. (2002) Экологическая патология и экологические болезни: новые проблемы медицины. Медицина заліз­ничного транспорту України, 1: 33–37.
  • Bonita R. (1994) The MONICA project comes of age. BMJ, 309: 684–685.
  • Broda G. (2000) Isolated systolic hypertension is a strong predictor of cardiovascular and all-cause mortality in the middle-aged population: Warsaw Pol-MONICA Follow up Project. J. Clin. Hypertens. (Greenwich), 2(5): 305–311.
  • Cambou J.P., Lablache-Combier B., Marques-Vidal P., Ruidavets J.B., Branchu M.P., Ferrieres J. (1994) Characteristics of patients with coronary disease and aspirin prescription in Haute-Garonne. Ann. Cardiol. Angeiol. (Paris), 43(10): 588–593.
  • Chambless L., Keil U., Dobson A., Mahonen M., Kuulas­maa K., Rajakangas A.M., Lowel H., Tunstall-Pedoe H. (1997) Population versus clinical view of case fatality from acute coronary heart disease: results from the WHO MONICA Project 1985–1990. Multinational Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Disease. Circulation, 96(11): 3849–3859.
  • Chun B.Y., Dobson A.J., Heller R.F. (1993) Smoking and the incidence of coronary heart disease in an Australian population. Med. J. Aust., 159(8): 508–512.
  • Dahlen G.H., Weinehall L., Stenlund H., Jansson J.H., Hallmans Y., Huhtasaari F., Wall S. (1998) Lipoprotein (a) and cholesterol levels act synergistically and apolipoprotein A-I is protective for the incidence of primary acute myocardial infarction in middle-aged males. An incident case control study from Sweden. J. Intern. Med., 244(5): 425–430.
  • Gafarov V.V., Pak V.A., Gagulin I.V., Gafarova A.V. (2003) WHO MONICA program-based study of awareness of their health and health attitude in males and females aged 25–64 years from Novosibirsk. Ter. Arkh., 75(11): 46–52.
  • Gerdes L.U., Bronnum-Hansen H., Osler M., Madsen M., Jorgensen T., Schroll M. (2002) Trends in lifestyle coronary risk factors in the Danish MONICA population 1982–1992. Public Health., 116(2): 81–88.
  • Huhtasaari F., Lundberg V., Eliasson M., Janlert U., Asp­lund K. (1999) Smokeless tobacco as a possible risk factor for myocardial infarction: a population-based study in middle-aged men. J. Am. Coll. Cardiol., 34(6): 1784–1790.
  • Keil U., Liese A.D., Hense H.W., Filipiak B., Doring A., Stei­ber J., Lowel H. (1998) Classical risk factors and their impact on incident non-fatal and fatal myocardial infarction and all-cause mortality in southern Germany. Results from the MONICA Augsburg cohort study 1984–1992. Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Diseases. Eur. Heart J., 19(8): 1197–1207.
  • Kinlay S., Dobson A.J., Heller R.F., McElduff P., Alexan­der H., Dickeson J. (1996) Risk of primary and recurrent acute myocardial infarction from lipoprotein (a) in men and women. J. Am. Coll. Cardiol., 28(4): 870–875.
  • Kirchhoff M., Davidsen M., Bronnum-Hansen H., Hansen B., Schnack H., Eriksen L.S., Madsen M., Schroll M. (1999) Incidence of myocardial infarction in the Danish MONICA population 1982–1991. Int. J. Epidemiol., 28(2): 211–218.
  • Kuulasmaa K., Tunstall-Pedoe H., Dobson A., Fortmann S., Sans S., Tolonen H., for the WHO MONICA Project (2000) Estimation of contribution of changes in classic risk factors to trends in coronary-event rates across the WHO MONICA Project populations. Lancet, 355: 675–687.
  • Lang T., Ducimetiere P., Arveiler D., Amouyel P., Cambou J.P., Ruidavets J.B., Montaye M., Meyer V., Bingham A. (1997) Incidence, case fatality, risk factors of acute coronary heart disease and occupational categories in men aged 30–59 in France. Int. J. Epidemiol., 26(1): 47–57.
  • Lowel H., Dobson A., Keil U., Herman B., Hobbs M.S., Stewart A., Arstila M., Miettinen H., Mustaniemi H., Tuomilehto J. (1993) Coronary heart disease case fatality in four countries. A community study. The Acute Myocardial Infarction Register Teams of Auckland, Augsburg, Bremen, FINMONICA, Newcastle, and Perth. Сirculation, 88(6): 2524–2531.
  • Lowel H., Koenig W., Engel S., Hormann A., Keil U. (2000) The impact of diabetes mellitus on survival after myocardial infarction: can it be modified by drug treatment? Results of a population-based myocardial infarction register follow-up study. Diabe­tologia, 43(2): 218–226.
  • Lundberg V., Stegmair B., Asplund K., Eliasson M., Huhtasaa­ri F. (1997) Diabetes as a risk factor for myocardial infarction: popu­lation and gender perspectives. J. Intern. Med., 241(6): 485–492.
  • Marques-Vidal P., Ruidavets J.B., Cambou J.P., Ferrieres J. (2000) Incidence, recurrence, and cause fatality rates for myocardial infarction in southwestern France, 1985 to 1993. Heart, 84(2): 171–175.
  • Maziak W., Hense H.W., Doring A., Keil U. (2002) Ten-year trends in smoking behaviour among adults in southern Germany. Int. J. Tuberc. Lung Dis., 6(9): 824–830.
  • Meittinen H., Lehto S., Salomaa V., Mahonen M., Nieme­la M., Haffner SM., Pyorala K., Tuomilehto J. (1998) Impact of diabetes on mortality after the first myocardial infarction. The FINMONICA Myocardial Infarction Register Study Group. Diabetes Care, 21(1): 69–75.
  • Messner T., Lundberg V., Wikstrоm B. (2003) The Arctic Oscillation and incidence of acute myocardial infarction. J. Intern. Med., 253(6): 666–670.
  • Molarius A., Parsons R.W., Dobson A.J., Evans A., Fort­mann S.P., Jamrozik K., Kuulasmaa K., Moltchanov V., Sans S., Tuomilehto J., Puska P. (2001) Trends in cigarette smoking in 36 po­pulations from the early 1980s to the mid-1990s: findings from the WHO MONICA Project. Am. J. Public Health, 91(2): 206–212.
  • Molarius A., Seidell J.C., Sans S., Tuomilehto J., Kuulas­maa K. (2000) Educational level, relative body weight, and changes in their association over 10 years: an international perspective from the WHO MONICA Project. Am. J. Public Health, 90(8): 1260–1268.
  • Pajak A. (1996) Myocardial infarction — threats and medical care. Longitudinal observations in a population of 280,000 women and men — Project POL-MONICA Krakow. II. Risk factors and mortality due to ischemic heart disease in men ages 35–64. Przegl. Lek., 53(10): 707–712.
  • Peltonen M., Rosen M., Lundberg V., Asplund K. (2000) Social patterning of myocardial infarction and stroke in Sweden: incidence and survival. Am. J. Epidemiol., 151(3): 283–292.
  • Salomaa V., Miettinen H., Palomaki P., Arstila M., Mustaniemi H., Kuulasmaa K., Tuomilehto J. (1995) Diagnostic features of acute myocardial infarction — changes over time from 1983 to 1990: results from the FINMONICA AMI Register Study. J. Intern. Med., 237(2): 151–159.
  • Schneider J., Kaffarnik H., Steinmetz A. (1996) Alcohol, li­pid metabolism and coronary heart disease. Herz, 21(4): 217–226.
  • Stegmayr B., Asplund K. (2003) Stroke in Northern Sweden. Scand. J. Public Health Suppl., 61: 60–69.
  • Stegmayr B., Lundberg V., Asplund K. (2003) The events regi­stration and survey procedures in the Northern Sweden MONICA Project. Scand. J. Public Health Suppl., 61: 9–17.
  • Thorvaldsen P., Davidsen M., Bronnum-Hansen H., Schroll M. (1999) Stable stroke occurrence despite incidence reduction in an aging population. Stroke, 30(12): 2529–2534.
  • Tolonen H., Mahonen M., Asplund K., Rastenyte D., Kuulasmaa K., Vanuzzo D., Tuomilehto J. (2002) Do trends in population levels of blood pressure and other cardiovascular risk factors explain trends in stroke event rates? Comparisons of 15 populations in 9 countries within the WHO MONICA Stroke Project. World Health Organization Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Disease. Stroke, 33(10): 2367–2375.
  • Truelsen T., Mahonen M., Tolonen H., Asplund K., Bonita R., Vanuzzo D.; WHO MONICA Project (2003) Trends in stroke and co­ronary heart disease in the WHO MONICA Project. Stroke, 34(6): 1346–1352 (http://stroke.ahajournals.org/cgi/reprint/34/6/1346.pdf).
  • Tunstall-Pedoe H., Kuulasmaa K., Amouyel P., Arveiler D., Rajakangas A.M., Pajak A. (1994) Myocardial infarction and coronary deaths in the World Health Organization MONICA Project. Registration procedures, event rates, and case-fatality rates in 38 populations from 21 countries in four countries. Circulation, 90(1): 583–612.
  • Tunstall-Pedoe H., Morrison C., Woodward M., Fitzpatrick B., Watt G. (1996) Sex differences in myocardial infarction and coronary deaths in the Scottish MONICA population of Glasgow 1985–1991. Presentation, diagnosis, treatment, and 28-day case fatality of 3991 events in men and 1551 events in women. Circulation, 93(11): 1981–1992.
  • Varo J.J., Martinez-Gonzalez M.A., Martinez J.A. (2002) Obe­sity prevalence in Europe. An. Sist. Sanit. Navar., 25(1): 103–108.
  • Volmink J.A., Newton J.N., Hicks N.R., Sleight P., Fow­ler G.H., Neil H.A. (1998) Coronary event and case fatality rates in an English population: results of the Oxford myocardial infarction incidence study. The Oxford Myocardial Infarction Incidence Study Group. Heart, 80(1): 40–44.
  • Weinehall L., Johnson O., Jansson J.H., Boman K., Huhtasaa­ri F., Hallmans G., Dahlen GH., Wall S. (1998) Perceived health modifies the effect of biomedical risk factors in the prediction of acute myocardial infarction. An incident case-control study from northern Sweden. J. Intern. Med., 243(2): 99–107.
  • WHO MONICA Project (1990) MONICA manual, part IV: event registration. Section 2: stroke event registration data component (http://www.ktl.fi/publications/monica/manual/part4/iv-2.htm).
  • WHO MONICA Project (1999) MONICA manual, part IV: event registration. Section 1: coronary event registration data component (http://www.ktl.fi/publications/monica/manual/part4/iv-1.htm).

>ИНФАРКТ МИОКАРДА И ИНСУЛЬТ СОГЛАСНО ДАННЫМ МЕЖДУНАРОДНОЙ ПРОГРАММЫ MONICA: ЦЕЛЬ, КРИТЕРИИ И РЕЗУЛЬТАТЫ

Зербино Дмитрий Дионисович, Соломенчук Татьяна Николаевна, Беш Д И

Резюме. Представлены обобщенные данные многоцентрового исследования MONICA Project, посвященного изучению заболеваемости и смертности вследствие инфаркта миокарда и инсульта в 21 стране мира. По результатам многолетнего наблюдения определены популяции, в которых эти показатели снизились (экономически развитые страны), и наоборот — повысились (Россия, Польша, Эстония, Китай). Сделана попытка проанализировать причины этих тенденций путем изучения распространенности отдельных общеизвестных факторов риска и анализа уровня оказания медицинской помощи больным. Однако проведенные в рамках MONICA Project исследования не помогли найти ответы на более важные вопросы: каковы конкретные причины возникновения этих заболеваний в отдельных возрастных и социальных (рабочие, служащие) группах и факторы, влияющие на динамику распространенности этих видов сердечно-сосудистой патологии в разных странах мира. Поэтому проведение клинико-эпидемиологических исследований, установление этиологии и прогностическая оценка разных факторов риска развития инфаркта миокарда и инсульта чрезвычайно актуальны. Решение этих вопросов позволит не только оценить реальное состояние проблемы, но и обеспечит разработку комплекса более эффективных мер первичной профилактики этих видов патологии.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, инсульт, эпидемиология, MONICA

>MYOCARDIAL INFARCTION AND STROKE ACCORDING TO THE MONICA PROJECT: AIM, CRITERIA AND RESULTS

Zerbino D D, Solomenchuk Татьяна N, Besh D I

Summary. Article represents generalized data from the multicenter project MONICA, aimed to study morbidity and mortality from myocardial infarction (MI) and stroke in 21 countries. Long-term observation allowed to define populations where these indices had decreased (developed countries) and vice versa — increased (Russia, Poland, Estonia, China). An attempt was made to analyze the causes of such trends by investigating the prevalence of some well-known risk factors and medical care levels. However, the investigations conducted in the frame of MONICA project failed to give clear answers to some more urgent questions on the specific causes of these diseases in different age and social groups, as well as factors influencing the prevalence of this cardiovascular pathology in different countries. Therefore, future clinical-epidemiological studies, determination of the etiology and prognostic evaluation of different risk factors of MI and stroke remains urgent. Solution of these problems would allow not only to assess practical state of the problem but also to develop a complex of more efficient countermeasures.

Key words: myocardial infarction, stroke, epidemiology, MONICA