Забезпечення права дитини на охорону здоров’я: стратегічні заходи державної політики

Про те, які заходи керівництво держави і МОЗ України зокрема здійснює для виконання умов Конвенції та вимог ВООЗ у сфері дотримання прав дітей на охорону здоров’я, розповіла Альона Терещенко, начальник Управління материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України, під час прес-конференції на тему «Захист прав дітей крізь призму охорони здоров’я», яка відбулася у МОЗ України 29 серпня 2013 р.

А. Терещенко зазначила, що на сьогодні відповідні заходи здійснюються за такими напрямками, як збільшення фінансування державних програм і централізованих заходів, спрямованих на охорону здоров’я дітей, організація медичної допомоги новонародженим та дітям віком до 1 року, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з особливими потребами, дітям молодшого та шкільного віку.

За словами А. Терещенко, зміни, які відбулися після прийняття цих заходів, говорять самі за себе. Так, порівняно із 2007 р. народжуваність підвищилася з 9,7 до 10,4 (на 7,2%), малюкова смертність знизилася із 10,7 до 7,8 на 1000 народжених живими (на 27%). Це показник практично відповідає такому в державах Європейського регіону ВООЗ. Також порівняно зі зменшенням кількості дитячого населення іде збільшення на 41% кількості дітей віком до 1 року. Також має місце сталість дитячої захворюваності та підвищення інвалідності на 6,7%, що зумовлено застосуванням найкращих світових практик у діагностиці захворювань.

Фінансування державних програм та централізованих заходів

Серед державних програм та централізованих заходів, спрямованих на охорону здоров’я дітей, відзначені державна програма «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року», Національний план дій «Реалізація Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року» і Загальнодержавна програма з імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 роки. Крім того, проводяться централізовані закупівлі ліків для дітей із цукровим діабетом, з онкологічними захворюваннями, для проведення АРТ-терапії у вагітних та дітей, здійснюються централізовані видатки на соціальну допомогу ВІЛ- інфікованим дітям. Фінансове забезпечення державних програм та централізованих заходів для дітей збільшилося із 306 млрд 105 млн грн. у 2007 р. до 965 млрд 047,4 млн грн. — у 2013 р., тобто більше ніж у 3 рази. За останні 3 роки розширено скринінг новонароджених на соціально значущі захворювання з 2 до 4, до скринінгу на фенілкетонурію і гіпотиреоз з 2011 р. добавлено скринінг на муковісцидоз та адреногенітальний синдром. Вперше закуплено реабілітаційне обладнання для хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП), що дозволяє проводити більш якісну їх адаптацію до життя у суспільстві. Також протягом 3 років проводиться закупівля ліків для дітей із ДЦП за державні кошти та в рамках державно-приватного партнерства фінансується лікування таких дітей у Міжнародній клініці відновного лікування (Трускавець). У 2011 р. на ці цілі було виділено 10 млн грн., у 2012 — 16 млн грн., у 2013 р. — 12 млн грн., що дає змогу лікувати щороку близько 700 дітей, переважно сиріт та позбавлених батьківського піклування. З 2013 р. збільшено на 200% фінансування закупівлі ліків для дітей із хворобою Гоше, онкологічними захворюваннями та для дитячого діалізу, вперше профінансовано у достатньому обсязі закупівлі ліків для дітей з аутизмом (10 млн грн.) та мукополісахаридозом (46 млн грн.), внесено зміни до Державного бюджету України на 2013 р. з метою виділення коштів на лікування дітей із резистентною формою ювенільного ревматоїдного артриту (16 млн грн.). Докладніше про обсяги фінансування галузевих програм та централізованих заходів, спрямованих на захист прав дітей у сфері охорони здоров’я — таблиця.

Організація медичної допомоги новонародженим та дітям віком до 1 року

Починаючи із 2007 р. Україна впровадила нові критерії живонароджуваності — строк гестації починаючи з 22-го тижня і маса тіла при народжені ≥500 г. До ключових технологій, які використовуються з метою успішного виходжування таких новонароджених, можна віднести:

• Підтримання належної температури, вологості, водно-електролітного балансу.
• Технології профілактики респіраторного дистрес-синдрому новонароджених: антенатальне введення глюкокортикоїдів, сурфактантна терапія, застосування зберігаючих респіраторних стратегій (постійний позитивний тиск у дихальних шляхах — Continuous Positive Airway Pressure (СРАР)).
• Індивідуальний догляд та щадний режим.
• Належна нутрітивна підтримка.
• Контроль гемодинаміки, корекція відкритої артеріальної протоки.
• Інфекційний контроль та раціональна антибактеріальна терапія.

Також до ключових технологій та заходів у перинаталогії належать народження дітей за сприятливих психологічних обставин (партнерські пологи, викладання дитини відразу після народження на тіло батька чи матері), закупівля вкрай важливих лікарських засобів для лікування захворювань новонароджених. Їх застосування привело до того, що захворюваність у новонароджених з масою тіла ≥1000 г у пологових стаціонарах знизилася із 271,1 у 2002 р. до 149,5 — у 2012 р., а малюкова смертність за цей період знизилася практично на 30%.

Під патронатом Президента України Віктора Януковича впроваджується Національний проект «Нове життя — нова якість материнства і дитинства». У кожному регіоні буде створено один перинатальний центр ІІІ рівня і залежно від кількості пологів і кількості жінок фертильного віку (18–49 років) буде побудовано від 1 до 3 перинатальних центрів ІІ рівня.

Вже на сьогодні, проаналізувавши індикативні показники ефективності організації медичної допомоги новонародженим у 2007 і 2012 р., можна відзначити позитивну динаміку за кожним із них. Так, кількість дітей, народжених живими із масою тіла 500–999,9 г, зросла на 59,2% (з 460 до 732), з масою тіла 1000–1499 г — на 19% (з 1810 до 2155), виживаність після 168 год життя новонароджених з масою тіла 500–999,9 г зросла на 7,55% (з 50,27 до 57,82), з масою тіла 1000–1499 г — на 2,84% (з 84,9 до 87,74). Стабілізувалися також показники перинатальної смертності. Також відзначається позитивна динаміка грудного вигодовування у дітей віком до 1 року.

Медична допомога дітям раннього віку

До ключових медичних технологій і державних заходів організації медичної допомоги дітям раннього віку належать:

• впровадження відповідно до європейських стандартів клінічного протоколу догляду за здоровою дитиною віком до 3 років;
• правильна нутрітивна підтримка;
• впровадження рекомендованої ВООЗ і ЮНІСЕФ стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку;
• імунопрофілактика;
• технології профілактики.

Результатом впровадження цих технологій і заходів є покращання показників ефективності організації медичної допомоги дітям раннього віку. Так, у 2012 . порівняно із 2007 р. захворюваність знизилася на 4,7% (з 1712 до 1631,5), поширеність — на 21,25% (з 1987,3 до 1565), смертність — на 20,15% (з 13,4 до 10,7 у 2011 р.).

А. Терещенко також зазначила, що щороку у світі використовується 550 млн доз дитячих вакцин. Найбільша кількість вакцинацій припадає на перший рік життя, і в Україні, незважаючи на недостатнє фінансування, відзначається підвищення рівня охоплення вакцинацією, що приводить до позитивного впливу на суспільно-економічні показники — зниження госпіталізації, зниження потреб у високовартісному лікуванні, зменшення кількості випадків виникнення спалахів інфекційних захворювань, зниження витрат на непрацездатність, зниження втрат продуктивності, обмеження тривалих наслідків захворювань.

Профілактика соціального сирітства

З метою профілактики соціального сирітства створюються ризикові центри для матерів, які мають намір відмовитися від дітей, в пологових будинках або в закладах охорони здоров’я, а також підвищуються соціальні гарантії сім’ям, у яких виховуються діти. Україна у 2012 р. за результатами європейської конференції щодо захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, найбільш прогресивна серед усіх країн Європейського регіону ВООЗ. З 2004 р. кількість дітей, які залишаються у пологових будинках, зменшилася у 3 рази (з 1549 до 566). Крім того, відбувається реформування системи, яка опікується дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Зростає показник взяття таких дітей у сім’ї на усиновлення і передача цих дітей до закладів освіти та соціального захисту із закладів, підпорядкованих МОЗ України.

Медична допомога дітям з особливими потребами

Ключові технології організації медичної допомоги дітям з особливими потребами:

• належне фінансування державних програм;
• технології профілактики;
• скринінгові програми;
• реабілітаційні програми;
• створення мережі центрів медичної реабілітації для дітей з органічним ураженням центральної нервової системи;
• заходи, передбачені конвенцією ООН про права дітей та конвенцією ООН про права інвалідів.

Медична допомога дітям шкільного віку

Ключові технології організації медичної допомоги школярам:

• щорічні профілактичні огляди у присутності батьків;
• профілактичні програми раннього виявлення вживання тютюну, алкоголю та наркотиків;
• раціональне харчування;
• раціональне фізичне навантаження.

На сьогодні МОЗ України спільно з МОН України розробляє стратегію розвитку системи охорони здоров’я дітей шкільного віку, яка має бути затверджена спільним наказом двох міністерств, а також стандарти і критерії медичного обслуговування дітей у загальноосвітніх навчальних закладах. Основною відмінністю цього документу буде те, що до процесу охорони здоров’я і медичного обслуговування школярів долучатиметься не лише медичний персонал. Лікар чи медична сестра будуть провайдерами, носіями інформації, а до процесу організації долучатимуться директор школи, класні керівники, вчителі, батьки, волонтери і самі діти. Інформацію про певну технологію, наприклад раціональне харчування, зможуть поширювати всі учасники процесу, в тому числі діти. Завданням лікаря чи медичної сестри буде відстежувати, чи правильно діти дотримуються тієї чи іншої рекомендації.

Модернізація НДСЛ «Охматдит»

Модернізація Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», яка зараз триває, відбуватиметься у три етапи, і після її завершення це буде надсучасна потужна клініка на 708 ліжок (на сьогодні — 620 — Прим. ред.) із потужним приймально-­діагностичним відділенням, в якому будуть розвернуті 8 операційних, сучасним радіо­логічно-діагностичним відділенням, яке буде обладнане позитронно-емісійним томографом, лінійним прискорювачем, магнітно-резонансним та комп’ютерним томографами. У лікарні буде розширено центр онкогематології з трансплантацією кісткового мозку, буде відкрито відділення нейрохірургії із можливістю корекції дуже складних вроджених вад розвитку, буде створено сучасний центр дитячої токсикології та еферентної терапії, дитячої хірургії вроджених вад розвитку, ургентної та реконструктивної хірургії, центр лікування дітей, хворих на вірусний гепатит, дитячий центр ВІЛ/СНІДу, медико-генетичний центр, центр метаболічних захворювань, відділення відновного лікування, центр неонатальної допомоги, включаючи хірургію новонароджених та катамнестичне спостереження, соматичний стаціонар, поліклініку.

Завершуючи прес-конференцію, А. Терещенко навела вислів Тораї Абед (Thoraya Obaid), виконавчого директора Фонду народонаселення ООН (UNFPA): «Ми можемо домогтися кращих результатів та більшої ефективності нашої праці, якщо визнаємо, що всі ми робимо загальну справу і несемо відповідальність за неї …, якщо ми активізуємо свою діяльність на стратегічних напрямах … і будемо мати необхідних людей в необхідному місті і в необхідний час».

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека