Вступ
Хронічне легеневе серце (ХЛС) — одне з найчастіших ускладнень хронічної обструктивної хвороби легень (ХОХЛ) яка належить до основних проблем у клініці внутрішніх хвороб, особливо серед осіб похилого і старечого віку (Коркушко О.В. та співавт., 2000; Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К., 2004; Редчиц И.В. и соавт., 2005; Конопльова Л.Ф., Руденко Ю.В., 2009).
Необхідність вивчення ХЛС у хворих похилого (60–74 роки) та старечого (75–89 років) віку зумовлена тим, що це ускладнення є однією з основних причин їхньої смерті. У літературі питання клінічного перебігу ХЛС у цих хворих викладено недостатньо (Hansell A.L. et al., 2003; Кокосов А.Н. (ред.), 2005).
Мета дослідження — оцінка особливостей клінічної картини ХЛС бронхолегеневого генезу.
Об’єкт і методи дослідження
Із 371 обстеженого пацієнта із ХЛС відібрано 102 хворих похилого і старечого віку (основна група): 64 чоловіки, 38 жінок, середній вік — 68,4±2,0 року. Серед цих осіб у 36 (35,3%) діагностовано стадію компенсації (1-ша підгрупа), у 66 (64,7%) — стадію декомпенсації (2-га підгрупа). У всіх 102 хворих ХЛС розвинулося на фоні ХОХЛ: ІІ стадія діагностована у 28 (27,4%), ІІІ стадія — у 54 (52,9%), ІV стадія — у 20 (19,7%) пацієнтів.
До 1-ї та 2-ї підгруп групи порівняння увійшли по 32 учасники з ХЛС середнього віку (45–59 років), відповідних за статтю і тяжкістю перебігу захворювання до представників 1-ї та 2-ї підгруп основної групи відповідно.
Аналіз даних анамнезу і результатів клінічного обстеження здійснювали за розробленою картою спостереження хворого на ХЛС. При цьому вивчали скарги пацієнтів, анамнез хвороби і життя, об’єктивні дані методом огляду, пальпації, порівняльної і топографічної перкусії, аускультації.
Критеріями виключення були наявність стенокардії, інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби.
Результати обстеження оцінювали методами параметричної статистики. Для оцінки достовірності різниці використовували критерій Стьюдента. Різницю вважали достовірною при р<0,05.
Результати та їх обговорення
Клінічна симптоматика ХЛС залежить від перебігу основного захворювання (ХОХЛ), його стадії (компенсації, декомпенсації), віку пацієнтів.
Симптоми клінічного перебігу захворювання згруповано у два синдроми: інтоксикаційний і бронхолегеневий (табл. 1, 2).
| Клінічний симптом | Хворі на ХЛС середнього віку (група порівняння) | Хворі на ХЛС похилого і старечого віку (основна група) | ||
|---|---|---|---|---|
| 1-ша підгрупа (n=32) | 2-га підгрупа (n=32) | 1-ша підгрупа (n=36) | 2-га підгрупа(n=66) | |
| Підвищена температура тіла | 1 (3,1) | 2 (6,3) | 2 (5,6) | 5 (7,6) |
| Загальна слабкість | 15 (46,9) | 20 (62,5) | 28 (77,8)** | 54 (81,8)** |
| Пітливість | 6 (18,8) | 5 (15,6) | 8 (22,2) | 24 (36,4)** |
| Зменшення маси тіла | 2 (6,3) | 3 (9,4) | 9 (25,0)*** | 42 (63,6)*** |
| Головний біль | 11 (34,4) | 12 (37,5) | 17 (47,2)* | 50 (75,8)*** |
| Запаморочення | 10 (31,3) | 8 (25,0) | 16 (44,4)* | 54 (81,8)*** |
| Зниження апетиту | 5 (15,6) | 4 (12,5) | 10 (27,8)* | 38 (57,6)*** |
| Сонливість вдень, безсоння | 7 (21,9) | 6 (18,8) | 14 (38,9)** | 50 (75,8)*** |
| Клінічний симптом | Хворі на ХЛС середнього віку(група порівняння) | Хворі на ХЛС похилого і старечого віку (основна група) | ||
|---|---|---|---|---|
| 1-ша підгрупа (n=32) | 2-га підгрупа (n=32) | 1-ша підгрупа (n=36) | 2-га підгрупа(n=66) | |
| Задишка у стані спокою | 3 (9,4) | 5 (15,6) | 8 (22,2)** | 25 (37,9)** |
| Задишка при фізичному навантаженні | 12 (37,5) | 10 (31,3) | 18 (50,0)* | 41 (62,1)** |
| Кашель сухий | 6 (18,8) | 7 (21,9) | 6 (16,7) | 52 (78,8)*** |
| Кашель вологий | 4 (12,5) | 4 (12,5) | 3 (8,3) | 10 (15,2) |
| Відчуття хрипів у грудній клітці | 5 (15,6) | 8 (25,0) | 11 (30,6)* | 42 (63,6)** |
Збільшення у хворих на ХЛС похилого і старечого віку порівняно із хворими на ХЛС середнього віку таких симптомів, як загальна слабкість, головний біль, запаморочення, сонливість, пов’язано з ознаками легеневої та серцевої недостатності, що зумовлено здебільшого віковими змінами з боку інших органів і систем, вираженою гіпоксією та гіпоксемією.
Так, загальну слабкість у хворих похилого віку 1-ї групи виявляли на 30,9% частіше, ніж у хворих середнього віку (р<0,01), а у хворих 2-ї групи — на 19,3% (р<0,01). Серед осіб основної групи (як у стадії компенсації, так і у стадії декомпенсації) достовірно частіше, ніж у хворих групи порівняння, виявляли головний біль (на 12,8 і 38,3% відповідно), запаморочення (на 13,1 і 56,8% відповідно), зниження апетиту.
Основним симптомом бронхолегеневого синдрому була задишка при фізичному навантаженні, яку виявляли серед хворих похилого віку як у стадії компенсації (1-ша група), так і декомпенсації (2-га група) частіше на 12,5 і 30,8% відповідно, ніж у осіб середнього віку. Також виявлено достовірну різницю за такими симптомами, як задишка у стані спокою, відчуття хрипів у грудній клітці, сухий кашель (у хворих на ХЛС у стадії декомпенсації) (див. табл. 2).
При об’єктивному обстеженні стан 5 (13,9%) хворих на ХЛС 1-ї підгрупи основної групи оцінено як задовільний, у 26 (72,2%) — середньої тяжкості, у 5 (13,9%) — тяжкий. Серед хворих на ХЛС у стадії декомпенсації (2-га підгрупа основної групи) не було жодного у задовільному стані, водночас у 2-й підгрупі групи порівняння таких налічувалося 24 (75,0%). Стан середньої тяжкості виявлено у 48 (72,7%) пацієнтів похилого та старечого віку із декомпенсованим ХЛС, при цьому у відповідній підгрупі групи порівняння — у 6 (18,8%) осіб.
Про недостатність кровообігу свідчили такі ознаки, як периферичні набряки, збільшення печінки, набухання шийних вен, ціаноз. Периферичні набряки відзначали у 15 (41,7%) хворих 1-ї підгрупи основної групи та у 52 (78,8%) хворих 2-ї підгрупи основної групи (р<0,05), водночас в аналогічних підгрупах групи порівняння — у 10 (31,3%) і 14 (43,8%) осіб. Ціаноз виявлено у 20 (55,6%) хворих на ХЛС похилого та старечого віку 1-ї підгрупи та у 50 (75,8%) пацієнтів того ж віку 2-ї підгрупи. Збільшення розмірів печінки за Курловим відзначено відповідно у 19 (52,8%) і 59 (89,7%) хворих на ХЛС основної групи (р<0,05) та у 9 (28,1%) і 11 (34,4%) (р<0,05) — осіб групи порівняння.
Майже у всіх хворих основної та порівняльної груп при перкусії вислухано легеневий звук із тимпанічним відтінком, а при аускультації — ослаблене везикулярне чи жорстке дихання.
Висновки
Результати проведеного порівняльного аналізу клінічних суб’єктивних та об’єктивних симптомів у обстежених нами групах хворих на ХЛС свідчать, що у хворих похилого і старечого віку частіше спостерігаються загальні симптоми, ознаки дифузної емфіземи легень, недостатності кровообігу, ніж у осіб середнього віку.
Список використаної літератури
- Кокосов А.Н. (ред.) (2005) Пульмонология в пожилом и старческом возрасте. Мед Масс Медиа, Санкт-Петербург, 712 с.
- Конопльова Л.Ф., Руденко Ю.В. (2009) Хронічне легеневе серце. У кн.: Амосова К.М. (ред.) Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2, Знання, Київ, с. 158–178.
- Коркушко О.В., Чеботарьов Д.Ф., Колінковський В.Г. (2000) Геріатрія в терапевтичній практиці. Здоров’я, Київ, 768 с.
- Редчиц И.В., Треумова С.И., Редчиц В.И. (2005) Хроническое легочное сердце и пожилой возраст. IV Національний конгрес геронтологів і геріатрів України. Тези доповідей. Київ, 11–13 жовтня. Проблемы старения и долголетия, 14 (приложение): 198.
- Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К. (2004) Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение. Ліки України, 7–8: 22–25.
- Hansell A.L., Walk J.A., Soriano J.B. (2003) What do chronic obstructive pulmonary disease patients die from? A multiple cause coding analysis. Eur. Respir. J., 22(5): 809–814.
Резюме. В статье рассмотрены особенности клинического течения хронического легочного сердца на фоне хронической обструктивной болезни легких у лиц пожилого и старческого возраста. Проанализированы показатели субъективного и объективного обследования этих больных в сравнении с идентичными данными пациентов среднего возраста.
Ключевые слова: хроническое легочное сердце, пожилой и старческий возраст, хроническая обструктивная болезнь легких.
Summary. In the article the clinical features of chronic pulmonary heart disease with chronic obstructive pulmonary disease in elderly and senile age are presented. Indicators of subjective and objective examination of these patients were analyzed in comparison with data of identical middle-aged patients.
Key words: chronic pulmonary heart, elderly age, chronic obstructive pulmonary disease.
Адреса для листування:
Треумова Світлана Іванівна
36024, Полтава, вул. Шевченка, 23
Українська медична стоматологічна академія, кафедра пропедевтики внутрішньої медицини з доглядом за хворими, загальної практики (сімейної медицини)
