27 лютого 2013 р. Міністерство охорони здоров’я України та Швейцарська конфедерація провели засідання Наглядової ради з питань співпраці в межах реалізації Україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини», що спрямована на покращання перинатальної допомоги та оптимізацію підходів щодо надання медичних послуг вагітним та новонародженим і дітям віком до 1 року в Україні.
У широкому обговоренні взяли участь перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Качур, начальник Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України Альона Терещенко, керівник Україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини» (далі — Програма) Мартін Рааб та директор Швейцарського бюро розвитку та співробітництва в Україні Гуїдо Белтрані. До перемовин долучилися також заступники начальників управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій Вінницької, Волинської, Івано-Франківської областей та заступник міністра охорони здоров’я АР Крим — представники регіонів, що є пілотними в рамках реалізації Програми. За результатами співпраці проведено спільну прес-конференцію.
Нагадаємо, україно-швейцарська співпраця, спрямована на поліпшення здоров’я матерів і дітей, розпочалася ще у 1997 р. За цей період реалізовано багато успішних ініціатив спільно з МОЗ України, Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та партнерами з Рівненської, Донецької, Волинської, Івано-Франківської, Вінницької областей та АР Крим.
Довготривала співпраця з партнерськими регіонами була орієнтована на підтримку реформ і модернізацію системи охорони здоров’я матерів і дітей. Діяльність Програми спрямована також на децентралізацію та покращення якості надання перинатальної допомоги, впровадження сучасних підходів до надання послуг і організації системи охорони здоров’я, покращання управлінського потенціалу, використання інформаційно-комунікаційних технологій тощо. Таким чином, основний принцип Програми — забезпечення комплексного підходу до надання перинатальних послуг, що передбачає не лише покращання клінічних практик, але й модернізацію системи в цілому (у тому числі шляхом покращання управління, системи моніторингу та оцінки).
У попередній фазі (2008–2010 pp.) Програма співпрацювала з 8 обласними та 22 районними медичними закладами у 4 регіонах України (Вінницька, Волинська, Івано-Франківська області та АР Крим). Напрацьовано корисний досвід у сферах навчання медичного персоналу, використання інформаційних і комунікаційних технологій для дистанційного консультування та безперервного професійного розвитку лікарів, профілактичних і просвітніх заходів для населення, впровадження сучасних управлінських методів контролю якості допомоги та покращання інфраструктури, підтримки інновацій у системі управління охороною здоров’я.
Нова фаза Програми (травень 2011 р. — квітень 2015 р.) присвячена поширенню досвіду та досягнень попередніх фаз у всіх районах Вінницької, Волинської, Івано-Франківської областей та АР Крим. Головна мета — покращити якість, ефективність і доступність послуг з охорони здоров’я матері та дитини у цих регіонах.
Доповідаючи про питання, які розглядалися під час засідання Наглядової ради, Олександр Качур наголосив, що охорона материнства і дитинства є пріоритетним напрямком, визначеним як на рівні держави Президентом України Віктором Януковичем, так і на рівні МОЗ України. Співпраця в цьому напрямку розпочалася ще у 1997 р., і за 15 років реалізовано багато успішних ініціатив. За цей період у навчання спеціалістів, матеріально-технічну базу та сучасне обладнання інвестовано близько 15 млн швейцарських франків, і хоча Програма розрахована лише до 2015 р., але вже зараз ведуться перемовини про її продовження та впровадження на усій території України. Серед основних досягнень Програми відзначено, що за даними оперативного моніторингу за 2012 р. материнська смертність становила 12,7 на 100 тис. новонароджених, це в 1,3 раза нижче, ніж у 2011 р.; малюкова смертність за 2012 р. становила 8,48 на 1000 новонароджених, що на 15% нижче, ніж у 2011 р. У досягненні цих результатів велику роль відіграє і Національний проект «Нове життя», в рамках якого відкрито вже 9 сучасних перинатальних центрів ІІІ рівня, оснащених відповідно до найсучасніших вимог та укомплектованих висококваліфікованим медичним персоналом.
Гуїдо Бельтрані зазначив, що за час впровадження Програми для забезпечення здоров’я вагітних та новонароджених виділено майже 22 млн швейцарських франків. Проведено багато тренінгів для медичних працівників, застосовувався обмін досвідом між пілотними регіонами (посібники, телемедицина, нове медичне обладнання). Додатково минулого року до бюджету Програми додатково виділено 1 млн 600 тис. швейцарських франків на закупівлю медичного обладнання.
Мартін Рааб підкреслив, що при плануванні кожної фази Програми враховуються нагальні потреби служби охорони материнства та дитинства, а при втіленні використовується комплексний підхід до вирішення проблем. Діяльність Програми ґрунтується на міжнародному підході «безпечна вагітність та пологи». Цей підхід передбачає використання сучасних ефективних та економічно доступних методів спостереження і допомоги (клінічних практик), які запобігають можливим ускладненням у період вагітності та під час пологів. Якість медичної допомоги значною мірою залежить також від раціонального управління медичними закладами та системою охорони здоров’я в цілому. Всі ці аспекти особливо важливі в контексті реформування системи охорони здоров’я в Україні. Програма має два основних напрямки діяльності:
- покращання якості та ефективності перинатальних послуг у партнерських регіонах;
- надання регуляторної та організаційної підтримки у реформуванні перинатальної сфери.
У межах цих напрямків Програма розповсюджує успішно апробовані підходи та інструменти у співпраці з місцевими партнерами задля забезпечення життєздатності всіх інновацій.
Опанування сучасних знань практик і підходів, заснованих на даних доказової медицини, забезпечує надання якісної медичної допомоги та ефективне управління процесами. У межах Програми до навчальних заходів залучаються як медичні працівники, так і управлінці. Безсумнівною перевагою навчального напрямку Програми є його відповідність міжнародним підходам і стандартам, інноваційність, актуальність і практична орієнтованість.
У межах впровадження Програми розробляються навчальні матеріали та проводяться навчальні семінари з актуальних тем акушерства та неонатології. Навчальні матеріали ґрунтуються на даних доказової медицини з урахуванням специфіки умов українських медичних закладів. Навчальні матеріали офіційно затверджені в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та МОЗ України і рекомендовані до використання у системі безперервної медичної освіти України. У чинній фазі (2011–2015 pp.) триває розробка нових навчальних матеріалів.
Методологія проведення семінарів для медичних працівників заснована на сучасних міжнародних підходах до безперервної медичної освіти. Особливістю навчальних семінарів Програми є їхня короткотривалість, інтерактивність та практична орієнтованість. Кожен семінар містить практичну частину, спрямовану на практичне відпрацювання отриманих знань. У межах Програми також створюються електронні навчальні модулі. Окрім того, використовують можливості сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для дистанційного навчання. Це сприяє розвитку й таких елементів безперервної освіти, як стажування та навчання на робочому місці, обмін досвідом між медичними закладами.
Ефективне управління також є запорукою надання якісних перинатальних послуг, тому експерти Програми постійно працюють над розробкою навчальних матеріалів і проведенням тренінгів для керівників медичних закладів. На тренінгах учасники знайомляться із сучасними управлінськими підходами та інструментами, такими як Пакет перинатальних послуг, матриця Бебіс (BABIES Matrix), перинатальний аудит, система для інвентаризації медичного обладнання (OpenMedis), перинатальний реєстр тощо. Програма також наголошує на важливості ефективної системи моніторингу, що передбачає використання сучасних моніторингових інструментів для прийняття управлінських рішень.
Для забезпечення якісної перинатальної допомоги важливу роль відіграє також наявність, доступність і прийнятність таких інструментів, як клінічні настанови, протоколи, стандарти тощо. Тому Програма активно підтримує розробку цих документів шляхом співпраці з МОЗ УКраїни, міжнародними та національними організаціями, проектами, експертами.
Також протягом попередньої фази активно використовувалися інформаційно-комунікаційні технології для розробки інструментів покращання якості перинатальної допомоги. Найбільш значимими напрацюваннями стали телемедична платформа iPath, перинатальний реєстр і програма для інвентаризації медичного обладнання (OpenMedis).
Завдяки використанню в рамках Програми телемедичної платформи iPath (telemed-ipath.org.ua) лікарі отримують доступ до міжнародних знань і консультацій, обміну досвідом із колегами, що сприяє їх професійному розвитку та, відповідно, поліпшенню якості медичних послуг. Телеплатформа — відкритий ресурс, доступний для будь-якого медичного фахівця, що вміє працювати з комп’ютером і має доступ до інтернету.
Зупинившись на особливостях Програми, Альона Терещенко зазначила, що вона є досить гнучкою і корелює з національною політикою нашої держави. Вона не потребує 
жорсткого впровадження певних настанов, а дає змогу підлаштовуватися під національні традиції. Ще однією дуже важливою рисою Програми є системність і комплексність. Окрім підготовки лікарів, фахівців мультидисциплінарних команд, постачання обладнання та видання навчальних посібників, має місце впровадження так званих кураторських візитів, тобто проведення моніторингу результатів втілення програмних заходів у практичну охорону здоров’я. Одним із найдієвіших елементів моніторингу, запропонованих Програмою для використання у партнерських регіонах, є підхід «нагляд/підтримка» (formative supervision), що передбачає моніторингові візити до медичного закладу не лише з метою оцінки ситуації, але й заради спільного виявлення наявних проблем і розробки шляхів їх вирішення, аналізу клінічних випадків для визначення необхідної навчальної тематики і надання консультативної допомоги.
У 2013 р. продовжуватиметься проведення навчальних тренінгів як серед медичного персоналу, так і серед батьків, планується також запровадження і втілення у медичну практику перинатального реєстру, створення перших в Україні навчальних симуляційних центрів у 4 партнерських регіонах. Для цього закуповується сучасне симуляційне обладнання і згодом буде проведено підготовку викладачів.
Докладніше про роль перинатального реєстру у системі надання медичної допомоги матерям та дітям розповів Ігор Щавій, координатор Україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини» у Волинській області. Перинатальний реєстр — це інструмент, що використовується для збору, обробки та аналізу даних про вагітних, породіль і новонароджених із районів задля покращання перинатальної допомоги.
У Волинській області він впроваджується вже більше року, спершу це були два пілотні заклади обласного та районного рівнів. Перинатальний реєстр — це комп’ютерна програма, яка передбачає роботу в режимі online. Тобто це єдина база даних, до якої мають доступ усі медичні заклади області. Ця програма є захищеною з точки зору захисту персональних даних, доступ до неї можуть отримати лише зареєстровані користувачі, які мають відповідний електронний ключ у вигляді флеш-накопичувача, що допомагає декодувати інформацію. Крім того, кожен медичний заклад районного рівня може бачити лише своїх пацієнтів, а заклад обласного рівня — всіх пацієнтів області. Головна ціль створення перинатального реєстру — вчасно відстежувати вагітних групи ризику. Тобто головний акушер-гінеколог області, зайшовши у систему, може бачити повну картину того, що відбувається у районах. У базі реєструються всі візити вагітної жінки, результати всіх лабораторних обстежень, дані анамнезу, перебіг пологів і стан новонародженого. Це дає змогу вчасно визначити рівень, на якому має народжувати вагітна, значно покращує маршрутизацію пацієнтів та регіоналізацію перинатальної допомоги взагалі.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
