Як відомо, у цьому році закінчується дія Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки. При цьому масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні залишаються загрозливими, і наша держава стоїть перед величезним завданням, пов’язаним із необхідністю зупинити поширення таких соціально небезпечних хвороб, як ВІЛ-інфекція, захворюваність і смертність від якої у країні — одні з найвищих серед країн Європи. Цей тягар можна розцінювати як реальну загрозу розвитку українського суспільства внаслідок суттєвого впливу на демографічні показники та необхідності збільшення економічних витрат в умовах обмежених ресурсів.
Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетів державної політики України у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань України у сфері ВІЛ/СНІДу, зокрема, щодо виконання Декларації Цілей розвитку тисячоліття та Політичної декларації 2011 року з активізації зусиль для викорінення ВІЛ/СНІДу.
Сучасний стан розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Україні характеризується значним поширенням ВІЛ серед різних контингентів населення, насамперед осіб, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ; переважним ураженням осіб працездатного віку; нерівномірним поширенням ВІЛ- інфекції на різних територіях України; зміною домінуючого шляху передачі ВІЛ із парентерального на статевий.
Незважаючи на зусилля держави, проблеми, пов’язані з поширенням ВІЛ- інфекції/СНІДу, залишаються гострими. Так, від початку реєстрації першого випадку ВІЛ- інфекції (1987 р.) станом на 1 січня 2013 р. у країні зареєстровано 223 530 випадків ВІЛ-інфекції (з них 36 830 випадків ВІЛ-інфекції у дітей віком до 14 років), у тому числі 56 382 випадки СНІДу, включаючи 1224 дітей віком до 14 років. Кількість ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я в Україні, становить 128 936 осіб. Показник поширеності ВІЛ-інфекції досяг 283,6 на 100 тис. населення, і майже у 24 059 тис. ВІЛ-інфікованих осіб хвороба досягла кінцевої стадії — СНІДу. Показник поширеності СНІДу становить 52,9 на 100 тис. населення. За весь період спостереження 8498 осіб померли від захворювань, зумовлених СНІДом. Оціночні дані засвідчують, що на початок 2012 р. у країні мешкали 230 тис. людей віком ≥15 років, які живуть із ВІЛ (ЛЖВ), що становило 0,58% усього населення цієї вікової категорії.
У ході впровадження програм і заходів, у тому числі Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки, спостерігається тенденція до стабілізації епідемічної ситуації. Зокрема, знизився показник темпів приросту нових випадків ВІЛ-інфекції (з 16,8% у 2006 р. до 3,6% — у 2011 р.), зменшилася частка випадків захворювань на ВІЛ-інфекцію у віковій групі 15–24 років серед усіх уперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції. Майже в 6 разів (з 27,8% у 2001 р. — початок впровадження програми до 4,7% — у 2010 р.) вдалося знизити частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.
Тенденції розвитку епідемії ВІЛ- інфекції в Україні продовжують викликати занепокоєння. Незважаючи на істотний прогрес, кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції щорічно збільшується; доступ до лікування, особливо серед груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, низький; смертність від СНІДу залишається високою. Ці проблеми потребують вирішення програмним методом.
Саме тому Президент України Віктор Янукович у своєму дорученні від 28.12.2012 р. № 1-1/3526 доручив Уряду забезпечити підготовку за участю представників громадських організацій, у тому числі міжнародних, та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України до 1 квітня 2013 р. законопроекту про Загальнодержавну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ- інфікованих і хворих на СНІД на 2014–2018 роки.
На виконання доручення Голови Держави розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки. Відповідно до цього документа, до чинників, які зумовлюють розвиток епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, можна віднести:
- недостатній рівень обізнаності загального населення в питаннях виявлення ВІЛ та шляхів запобігання зараженню;
- відсутність мотивації до безпечної поведінки і тестування на ВІЛ;
- особливості поведінки та способу життя представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ (та їхніх статевих партнерів), зокрема, споживачів ін’єкційних наркотиків, жінок комерційного сексу, чоловіків, які практикують секс із чоловіками, а також ув’язнених, дітей та підлітків у складних життєвих обставинах;
- пізнє виявлення та недостатня диспансеризація ВІЛ-інфікованих;
- відставання (особливо на місцевому рівні) розвитку інфраструктури медичної та соціальної допомоги від темпів поширення епідемії;
- низький рівень доступу загального населення, представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і ЛЖВ до лікування, якісної профілактичної, медичної та соціальної допомоги, у тому числі паліативної та хоспісної;
- переважання статевого шляху передачі ВІЛ-інфекції та збільшення кількості ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку, що зумовлює поступове збільшення кількості дітей, народжених ВІЛ- інфікованими матерями;
- недостатній рівень державного фінансування заходів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- нормативно-правові, організаційні та фінансові перешкоди на шляху отримання якісних інтегрованих послуг пацієнтами, які мають поєднані захворювання, зокрема ВІЛ і туберкульоз, ВІЛ і наркозалежність, ВІЛ і вірусний гепатит, патології, пов’язані з порушеннями психічної діяльності;
- високий рівень стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих і представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ.
Метою Програми має стати зниження захворюваності та смертності від ВІЛ- інфекції/СНІДу шляхом забезпечення державою сталості системи надання якісних і доступних послуг щодо профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду і підтримки ЛЖВ, у контексті реформи системи охорони здоров’я і соціальної сфери.
21 лютого 2013 р. у місті Києві відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з розробки проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки. Відкриваючи засідання, Тетяна Александріна, голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням (далі — Держслужба України соцзахворювань), привітала учасників із початком ґрунтовної та широкомасштабної спільної роботи над створенням проекту майбутньої програми та поінформувала про ситуацію з погодженням проекту Концепції, яка визначає основні напрямки Програми та її результативні показники. За її словами, на сьогодні проект Концепції погоджено усіма регіонами України та більшістю заінтересованих міністерств і відомств. У період з 7 по 15 лютого 2013 р. Держслужбою України соцзахворювань проведено консультації із залученням представників вітчизняних та міжнародних громадських організацій. Результатом консультацій стали попередні пропозиції до проекту документа. Необхідність прискореного розгляду пропозицій до проекту державної програми пов’язана з тим, що для погодження проекту Концепції у Міністерстві фінансів необхідно представити попередні розрахунки щодо обсягів і можливих джерел фінансування.
Олена Єщенко, заступник голови Держслужби України соцзахворювань, представила основні напрацювання проведених консультацій та пропозиції щодо структури проекту майбутньої програми. Вона наголосила, що враховуючи вимоги Закону України «Про державні цільові програми», відповідно до ст. 2 якого однією з умов, за яких розроблення таких програм можливе, є наявність реальної можливості ресурсного забезпечення її виконання, а також постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм», яка також потребує оцінки реальних ресурсів, основні завдання та заходи програми планувалися відповідно до потреб та ресурсних можливостей, інформація про які була зібрана з усіх регіонів. Серед основних завдань і заходів виділено організаційні, профілактичні, діагностику, лабораторний супровід та забезпечення якості досліджень, лікувальні завдання та завдання з догляду та підтримки.
До організаційних завдань запропоновано віднести:
- Управління та координацію
- Удосконалення нормативної бази
- Розвиток мережі закладів охорони здоров’я
- Створення, організацію діяльності та розвиток мережі інших закладів
- Фармменеджмент
- Моніторинг і оцінку
- Науковий супровід
- Освіту
- Кадрове забезпечення
- Запровадження гендерно чутливих послуг для ЛЖВ
- Подолання стигми та дискримінації
До профілактичних завдань запропоновано віднести:
- Профілактику серед загального населення
- Профілактику серед учнівської та студентської молоді
- Профілактику серед груп ризику
- Профілактику вертикальної трансмісії
- Профілактику на робочому місці
- Тестування і консультування з ВІЛ
До завдань з діагностики, лабораторного супроводу та забезпечення якості досліджень запропоновано віднести:
- Впровадження концепції програми розбудови системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні
- Забезпечення отримання результатів лабораторних досліджень гарантованої якості
- Забезпечення впровадження зовнішньої оцінки якості серологічних досліджень на ВІЛ
- Забезпечення безпеки донорства
- Обстеження вагітних
- Забезпечення лабораторного супроводу антиретровірусної терапії
- Забезпечення лабораторного супроводу пацієнтів диспансерної групи
- Забезпечення діагностики опортуністичних інфекцій у ВІЛ-інфікованих
- Забезпечення ефективного функціонування референт-лабораторії
- Стале функціонування системи лабораторного моніторингу резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів
- Забезпечення діагностики ВІЛ-інфекції серед загального населення та представників уразливих груп
До завдань щодо лікування запропоновано віднести:
- Забезпечення доступу до антиретровірусної терапії та лікування опортуністичних інфекцій
До завдань із догляду та підтримки запропоновано віднести:
- Впровадження соціального замовлення
- Вирішення загальних питань доступу до послуг
- Соціальний супровід окремих категорій
- Хоспісну та паліативну допомогу
Наразі робота над проектом триває, пропозиції приймаються на електронну адресу: [email protected]
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
