Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України (далі — Інститут) заснований у 1950 р. на базі і як спадкоємець Київського психоневрологічного інституту, організованого у 1927 р. Організатором Інституту та його першим директором став учень і послідовник академіка М.Н. Бурденка — академік О.І. Арутюнов, який очолював установу з 1950 до 1964 р. За задумом О.І. Арутюнова Інститут був створений як комплексна науково-дослідна і лікувальна установа, в якій спільно з нейрохірургами працювали спеціалісти споріднених професій. Цей принцип комплексності вирішив надалі весь хід формування вітчизняної нейрохірургії та сприяв розвитку таких нових дисциплін, як нейрорентгенологія, отоневрологія та нейроофтальмологія, а також подальшому розвитку нейрофізіології, нейропсихології тощо. Впродовж З0 років (з 1964 по 1993 р.) директором Інституту був академік А.П. Ромоданов.
Про результати наукової та науково-організаційної діяльності Інституту за останні 5 років на засіданні президії НАМН України, яке відбулося 27 грудня 2012 р., доповів Юрій Зозуля, академік НАМН України, директор Інституту. Він нагадав, що підпорядкована йому установа —головна в державі за фахом нейрохірургія — здійснює науково-дослідну, лікувально-діагностичну та організаційно-методичну діяльність і підготовку висококваліфікованих кадрів у цій галузі.
До основних напрямків діяльності Інституту належать обґрунтування методів діагностики і лікування, вивчення механізмів розвитку відповідної патології центральної та периферичної нервової системи. Штат Інституту за напрямком «клініка» становить 1247 штатних одиниць, на яких працюють 1056 фізичних осіб, за напрямком «наука» — 200 штатних одиниць, на яких працюють 128 фізичних осіб.
Структура Інституту складається із клінічних, діагностичних та наукових підрозділів. Діагностичні підрозділи зокрема включають відділення нейроренгенології, радіонуклідної діагностики, функціональної діагностики, клініко-діагностичну та бактеріологічну лабораторії. До наукових підрозділів належать лабораторія нейропатоморфології, лабораторія культивування тканин, лабораторія нейроімунологій, відділення нейроімунохімії, лабораторія експериментальної нейрохірургії з клінікою експериментальних тварин.
Наукова діяльність
Протягом останніх 5 років в Інституті виконувалося 64 комплексних науково-дослідних роботи, з яких 20 фундаментальних та 44 прикладних. Найбільш вагомі результати отримано з нейроонкології — внаслідок генно-молекулярних досліджень гліальних пухлин мозку виявлено суперекспресивні зміни у 44 із 129 генів, розроблено інтегровані нейровізуалізуючі комплекси, на основі яких складено відповідні програми, що сприяють запобіганню на доопераційному рівні виникненню неврологічних порушень при проведенні оперативних втручань на півкулях головного мозку, особливо при внурішньомозкових гліальних пухлинах. Це дозволило зменшити кількість функціональних порушень у післяопераційний період на 15–20%. Удосконалено транссинуїдальні ендоскопічні нейрохірургічні втручання, які дозволяють покращити ефективність лікування при пухлинах півкуль головного мозку до рівня європейських клінік. За напрямком лікування травм центральної та периферичної нервової системи проведені експериментальні дослідження з розробки методів використання генної терапії при лікуванні наслідків черепно-мозкової травми шляхом трансфекції тканин головного мозку плазмідними векторами, що несуть гени АРОЕ2 або АРОЕ3. Це суттєво гальмує виникнення структурних і функціональних змін у головному мозку у післятравматичний період.
Завдяки реалізації положень розробленої під керівництвом Інституту галузевої науково-технічної програми «Медична допомога при черепно-мозковій травмі» на 2007–2012 рр., затвердженої спільним наказом МОЗ України та НАМН України від 11.08.2006 р. № 556/52, загальну летальність при черепно-мозковій травмі по Україні знижено на 29% (з 4,5 до 3,2%).
За напрямком хірургічного лікування судинної патології головного мозку продовжувалася розробка диференційованого застосування транскраніальних і ендоваскулярних технологій при артеріальних аневризмах магістральних гілок Вілізієвого кола, підвищена ефективність застосування ендоваскулярної емболізації спіралями аневризм вертебробазилярного басейну, велике значення надавалося розробкам і реалізації у клінічних умовах напрацювань щодо боротьби з ангіоспазмами магістральних мозкових судин — основного ускладнення, яке виникає при хірургічних втручаннях із приводу внутрішньомозкових краніобазальних крововиливів і артеріальних аневризм.
За напрямком функціональної та відновної нейрохірургії розроблено і запатентовано імплантований апарат для мікроелектродної епідуральної електростимуляції з метою відновлення функції спинного мозку при його травматичних ураженнях та для усунення больових синдромів. Удосконалено і впроваджено мікрохірургічні оперативні втручання при лицьових больових синдромах, так званому тригемінальному болю. З’ясовано, що значна частина цих синдромів виникає внаслідок так званої нейроваскулярної компресії корінців черепних нервів, що дало можливість підвищити кількість ефективних втручань до 95%.
За напрямком спінальної нейрохірургії впроваджено малоінвазивні хірургічні методи лікування дискогенних нерокомпресійних синдромів та визначено клініко-морфологічні діагностичні ознаки застосування цих методів. Це пункційна лазерна мікродискектомія, ефективність якої нині становить 87,6%, ендоскопічна мікродискектомія, ефективність якої — 94,6%, і дискектомія з проведенням протезування пошкодженого диска, ефективність якої — 65%. Удосконалено методи хірургічного лікування при сирингомієлії та аномалії Арнольда-Кіарі.
За напрямком дитячої нейрохірургії створено реєстр вроджених вад розвитку нервової системи, який враховує їх види, частоту виникнення та розповсюдженість у різних регіонах України впродовж останніх 20 років. Виявилося, що найчастіше дефекти розвитку неавральної трубки виникають у дітей Івано-Франківської, Чернівецької, Київської областей та міста Києва. Для лікування різних форм гідроцефалії у дітей широко застосовуються розроблені в Інституті лікворошунтуючі операції. Також на базі Інституту створено підприємство, яке виробляє лікворошунтуючі системи, за розробку яких співробітники Інституту отримали Державну премію.
Ще один перспективний напрямок — вивчення механізмів дії трансплантації нейтральних стовбурових клітин при різних патологіях: рухових дефектах, які виникають унаслідок нейрохірургічних втручань, при внутрішньочерепних пухлинах, при судинній патології, внаслідок черепно-мозкової травми, а також при паркінсонізмі. Розроблено методи направленого диференціювання дофамінергічних та холінергічних нейронів у структурі стовбурових клітин головного мозку та отримання клітинної популяції, збагаченої холінергічними нейронами та їх попередниками. Ця перспективна розробка може створити умови для клітинної терапії паркінсонізму та екстрапірамідних гіперкінезів.
За напрямком нейроімунологія при патології центральної нервової системи встановлено порушення регуляторної та афекторної ланок імунної системи при злоякісних пухлинах головного мозку, визначено кореляцію між рівнем клітин CD-4 і CD-25 у периферичній крові, які можуть бути використані як критерії ступеня злоякісності гліальних пухлин, особливо астроцитарного та олігодендроцитарного походження. Досліджено імуномоделюючу активність стовбурових нейроклітин у процесі їх диференціювання, яка залежить від терміну гестації та умов культивування. Також встановлено залежність щодо рівня експресії антигенів гістосумісності нейрональних клітин головного мозку.
Лікувально-діагностична діяльність
Ліжковий фонд Інституту становить 361 ліжко, кількість оперованих хворих щороку перевищує 5 тис., хірургічна активність — майже 80%. Загальна летальність не перевищувала 2,7%, післяопераційна летальність — 2,4%. У поліклініці Інституту отримують консультації щороку в середньому 80 тис. хворих. З жовтня 2010 р. почав працювати відділ нейрорадіології та радіонейрохірургії. За цей період його співробітниками проконсультовано 2111 хворих, виконано 521 радіохірургічну операцію, 85 хворих отримали курси радіотерапії тривалістю 1,5 міс. Підкреслено, що дуже важливим при цьому є не просто проведення відповідної радіохірургічної технології, а й спостереження за процесом, що, на жаль, не завжди виконують у приватних клініках. Адже суть радіохірургічного оперативного втручання полягає не у видаленні пухлини чи якогось вогнища, а в радіологічній дезінтеграції ДНК пухлинних клітин та їх мембранних структур. Тому відповідні зміни, які поєднують апаптоз і некроз цих клітин, розвиваються поступово, протягом різних періодів. Для того щоб можна було простежити ці процеси, після радіохірургічного втручання кожні 3 міс повторно проводиться МРТ- і КТ-дослідження для відповідного 
зіставлення динаміки процесу. Надзвичайно важливим є те, що починаючи з моменту сеансу радіохірургії подальший розвиток пухлини повністю блокується. Для того щоб ця робота проводилася із необхідною прискіпливістю, створено консультативно-експертну групу з керівників усіх клінічних підрозділів, яка щотижня здійснює відбір хворих, яким показане таке лікування.
Організаційно-методична діяльність
Інститут і Асоціація нейрохірургів України проводять щорічні конференції, а раз на 4 роки — національні з’їзди, наступний з яких відбудеться у травні 2013 р. у місті Ужгороді. За останні 5 років у фахових виданнях опубліковано 1594 статті, з них 406 — у закордонних виданнях, видано 34 монографії. Зареєстровано 62 нововведення, отримано 142 патенти, розроблено 26 нових технологій, які застосовуються як в Інституті, так і в основних нейрохірургічних центрах України. 4 рази на рік виходить друком «Український нейрохірургічний журнал», постійно оновлюється веб-сторінка Інституту. На базі Інституту працює спільна проблемна комісія з нейрохірургії НАМН та МОЗ України, яка затверджує протоколи та стандарти надання нейрохірургічної допомоги. Також працює Спеціалізована рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій та Рада молодих вчених.
Дмитро Заболотний, академік НАМН України, директор ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка» НАМН України, голова комісії, що перевіряла роботу Інституту, зазначив, що ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова» НАМН України був і залишається флагманом не лише нейрохірургії, а й медицини взагалі у нашій державі. Усі наукові роботи виконуються в повному обсязі й закінчуються вчасно у визначені терміни, їх результати активно впроваджуються у клінічну практику через Асоціацію нейрохірургів України. В цілому комісія признала роботу Інституту задовільною. На думку комісії, бажано збільшити кількість фундаментальних досліджень, які проводяться в комплексі з іншими інститутами теоретичного спрямування, а також більш активно спрямувати лікувальну роботу на впровадження нових ендоскопічних, ендоваскулярних та інших технологій, пришвидшити завершення будівництва лікувального корпусу № 3.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
