Міністерство охорони здоров’я України. Наказ від 13.02.2006 р. № 66 «Про затвердження порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і ипового положення про комісію з питань етики»

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
від 13.02.2006 р. № 66
Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення
про комісію з питань етики

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 № 252/12126

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про лікарські засоби», Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2001/20/ ЄС від 4 квітня 2001 року про зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів щодо застосування належної клінічної практики при проведенні клінічних випробувань медичної продукції, призначеної для застосування людиною, а також з метою досягнення гармонізації з міжнародними правилами проведення клінічних випробувань лікарських засобів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань (додається).

1.2. Типове положення про комісію з питань етики (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров′я України від 01.11.2000 № 281 «Про затвердження Інструкції про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань та Типового положення про комісію з питань етики», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2000 за № 830/5051 (зі змінами та доповненнями).

3. Розділ 4 «Експертиза матеріалів доклінічного вивчення лікарського засобу» Порядку проведення доклінічного вивчення лікарських засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров′я України від 01.11.2001 № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за № 972/6163, виключити.

4. Установити, що даний наказ набирає чинності з 31 березня 2006 року.

5. Розділ 4 «Порядок подання інформації про побічні реакції / явища при клінічних випробуваннях» Інструкції про здійснення нагляду за побічними реакціями / діями лікарських засобів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров′я України від 19.12.2000 № 347, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 947/5168 (зі змінами), виключити. У зв´язку з цим, розділ 5 «Порядок подання інформації про побічні дії лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування» цієї Інструкції вважати розділом 4.

6. Директору Державного підприємства «Державний фармакологічний центр» Міністерства охорони здоров′я України Чумаку В.Т. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Снісаря В.Ф.

Міністр Ю.В. Поляченко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
№ 66 від 13.02.2006

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10.03.2006 № 252/12126

ПОРЯДОК
проведення клінічних випробувань лікарських засобів
та експертизи матеріалів клінічних випробувань

1. Загальні положення

1.1. Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань (далі — Порядок) розроблений відповідно до статей 7 та 8 Закону України «Про лікарські засоби» з урахуванням вимог Директиви 2001/20/ ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС, ICH GCP, Гельсінкської декларації: рекомендації для лікарів з проведення біомедичних досліджень із залученням людини (1964).

1.2. Порядок установлює основні вимоги до проведення клінічних випробувань лікарських засобів, які можуть проводитись на пацієнтах (добровольцях) за повною або скороченою програмою, у тому числі до випробувань біодоступності/біоеквівалентності, а також міжнародних багатоцентрових клінічних випробувань.

При організації та проведенні клінічних випробувань можуть застосовуватися міжнародні стандарти.

1.3. Порядок поширюється на всі види клінічних випробувань лікарських засобів, за винятком неінтервенційних досліджень та клінічних випробувань лікарських засобів, які зареєстровані в установленому порядку в Україні відповідно до їх показів та дозувань та які проводяться без участі фармацевтичних компаній.

Порядок не поширюється на клінічні випробування імунологічних препаратів, препаратів крові та плазми крові людини, лікарських домішок до харчових продуктів.

1.4. Проведення експертизи матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів покладено на Державний фармакологічний центр МОЗ України (далі — Центр).

2. Визначення термінів

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

2.1. Багатоцентрове клінічне випробування — випробування лікарського засобу, що здійснюється більш як в одному лікувально-профілактичному закладі (більш ніж одним дослідником) відповідно до єдиного протоколу.

2.2. Біодоступність — швидкість та ступінь, з якими діюча речовина або її активний компонент абсорбується (усмоктується) з лікарської форми і стає доступною в місці дії.

2.3. Біоеквівалентність — два лікарських засоби вважаються біоеквівалентними, якщо вони є фармацевтично еквівалентними або фармацевтично альтернативними і якщо їхні біодоступності після введення в одній і тій самій молярній дозі подібні до такого ступеня, що ефекти цих препаратів щодо ефективності та безпечності будуть по суті однаковими.

2.4. Брошура дослідника — це реферативний виклад клінічних та доклінічних даних про досліджуваний лікарський засіб, які мають значення для його вивчення на людині.

2.5. Виробник лікарського засобу — юридична особа, яка здійснює хоча б один з етапів виробництва лікарського засобу, ­уключаючи пакування.

2.6. Досліджуваний (суб’єкт дослідження) — пацієнт (здоровий доброволець), який бере участь у клінічному випробуванні або в складі групи, якій призначають досліджуваний лікарський засіб, або в складі групи, якій призначають препарат порівняння.

2.7. Досліджуваний лікарський засіб — лікарська форма активної субстанції або плацебо, що вивчається або використовується для порівняння у клінічних випробуваннях, уключаючи препарати, на які вже видане реєстраційне посвідчення, але вони використовуються або виготовляються (складені або впаковані) в інший спосіб у порівнянні із зареєстрованою лікарською формою, або використовуються за незареєстрованими показами, або ж використовуються для отримання додаткової інформації про зареєстровану форму лікарського засобу.

Досьє досліджуваного лікарського засобу — інформація щодо якості кожного досліджуваного лікарського засобу, у тому числі препаратів порівняння та плацебо, а також дані доклінічних досліджень та відомості про попередні клінічні випробування або клінічне застосування досліджуваного лікарського засобу.

2.8. Дослідник — лікар, який має адекватну наукову підготовку та досвід лікування пацієнтів. Дослідник несе відповідальність за проведення клінічного випробування лікарського засобу в лікувально-профілактичному закладі. Якщо випробування в одному лікувально-профілактичному закладі проводиться групою осіб, то дослідником є керівник дослідницької групи, який може називатися також відповідальним дослідником.

2.9. Експертиза матеріалів клінічного випробування — це перевірка, експертиза та спеціалізована оцінка матеріалів клінічного випробування лікарського засобу з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення про проведення клінічного випробування або відмови від їх проведення.

2.10. Комісія з питань етики (далі — Етична комісія) — незалежний орган, що діє в регіоні, країні або співтоваристві країн, при лікувально-профілактичних закладах, де проводяться клінічні випробування, які включають медичних та наукових спеціалістів, а також осіб інших спеціальностей, які відповідають за забезпечення прав, безпеки, благополуччя досліджуваних та за надання ­суспільству відповідних гарантій, у тому числі шляхом розгляду, схвалення протоколу випробування, оцінки кваліфікації дослідників,­­ відповідності приміщень клінічної бази, а також методів та процедур одержання від досліджуваних інформованої згоди на підставі ознайомлення та її документального оформлення.

2.11. Законні представники — батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники органів, на які покладено здійснення опіки та піклування.

2.12. Заявник клінічного випробування — фізична або юридична особа (наприклад, спонсор, контрактна дослідницька організація), яка подає заяву про проведення клінічного випробування до МОЗ або вповноваженого ним органу. Заявник може подавати заяву про проведення клінічного випробування лише за наявності доручення, виданого спонсором, з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

2.13. Звіт про клінічне випробування — надані в письмовій формі результати клінічного випробування та їх аналіз.

2.14. Індивідуальна реєстраційна форма (далі—ІРФ) — друкований, електронний або оптичний документ, призначений для внесення всієї передбаченої протоколом випробування інформації, яка підлягає передачі спонсору, щодо кожного досліджуваного.

2.15. Інспекція клінічного випробування — процедура офіційної перевірки Центром документів, приміщень, устаткування та обладнання, записів, системи гарантії якості та інших ресурсів, які мають відношення до клінічного випробування і які можуть міститися у лікувально-профілактичному закладі, приміщеннях спонсора або контрактно-дослідницької організації, а також в інших місцях, які Центр може вважати за необхідне проінспектувати.

2.16. Інформована згода — рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке має бути складено в письмовій формі, датоване та підписане, приймається добровільно після належного поінформування про характер випробування, його значення, вплив та ризик, відповідним чином документально оформляється, приймається будь-якою особою, яка спроможна дати згоду, або її законним представником, у виняткових випадках, якщо відповідна особа неспроможна писати, вона може дати усну згоду в присутності якнайменше одного свідка.

2.17. Клінічне випробування (клінічне дослідження) лікарського засобу — будь-яке дослідження за участю людини як досліджуваного призначене для виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних та/або інших фармакодинамічних ефектів одного або декількох досліджуваних лікарських засобів, та/або виявлення побічних реакцій на один або декілька досліджуваних лікарських засобів, та/або для вивчення усмоктування, розподілу, метаболізму, та виведення одного або кількох лікарських засобів з метою підтвердження його (їх) безпечності та/або ефективності.

2.18. Контрактна дослідницька організація — фізична або юридична особа, яка в рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні й діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

2.19. Лікувально-профілактичний заклад для проведення клінічного випробування лікарського засобу — спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, визначений МОЗ України за поданням Центру як такий, що може проводити клінічні випробування лікарського засобу.

2.20. Місце випробування (далі — клінічна база) — місце проведення клінічного випробування.

2.21. Монітор — особа, призначена спонсором або контрактною дослідницькою організацією, яка контролює проведення клінічного випробування у відповідності до протоколу.

2.22. Неінтервенційне дослідження — дослідження, у якому лікарські засоби призначаються звичайним способом відповідно до умов, зазначених у реєстраційному досьє. Залучення пацієнта в групу з визначеним методом лікування в протоколі дослідження заздалегідь не передбачено, а призначення лікарського засобу диктується сучасною практикою та не залежить від рішення включити пацієнта у випробування. Не застосовують додаткових діагностичних або моніторингових процедур щодо пацієнтів, а для аналізу зібраних даних використовують епідеміологічні методи.

2.23. Непередбачувана побічна реакція — побічна реакція, характер або тяжкість якої не узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб (наприклад, з брошурою дослідника для незареєстрованого лікарського засобу або з аркушем-вкладишем/короткою характеристикою для зареєстрованого лікарського засобу).

2.24. Пацієнт (здоровий доброволець) — особа, яка безпосередньо контактує із закладами охорони здоров’я та залучається за добровільною згодою як досліджуваний до клінічного випробування лікарського засобу.

2.25. Первинні документи — вихідні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських препаратів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіши, фотографічні негативи, мікроплівки ­або магнітні носії, рент­генівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики, що беруть участь у випробуванні).

2.26. Побічна реакція — у межах передреєстраційного клінічного випробування нового лікарського засобу або його вивчення за новими показами, особливо в разі, якщо терапевтичні дози лікарського засобу не встановлені, до побічних реакцій на лікарський засіб треба відносити всі негативні або непередбачувані реакції, пов’язані з уведенням будь-якої дози лікарського засобу. Термін «пов’язані із застосуванням лікарського засобу» означає, що існує принаймні мінімальна вірогідність причинно-наслідкового зв’язку між лікарським засобом та побічною реакцією, тобто взаємозв’язок не можна виключити.

Щодо зареєстрованих лікарських засобів цей термін означає всі негативні або непередбачувані реакції, пов’язані із застосуванням лікарського засобу у звичайних дозах з метою профілактики, діагностики або лікування захворювань, відновлення, корекції або впливу на фізіологічні функції.

2.27. Побічне явище — будь-який несприятливий медичний прояв у досліджуваного, який не обов’язково має причинний зв’язок із застосуванням лікарського засобу (зміни лабораторних даних; симптом або захворювання, які збігаються за часом із застосуванням досліджуваного лікарського засобу тощо).

2.28. Поправка до протоколу — письмовий опис змін або формальне роз’яснення тексту протоколу клінічного випробування.

2.29. Протокол клінічного випробування — документ, який описує завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію клінічного випробування, а також, як правило, раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу та обґрунтування випробування.

2.30. Серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище — будь-який несприятливий медичний прояв при застосуванні лікарського засобу (незалежно від дозування), який призводить до смерті, представляє загрозу життю, вимагає госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, призводить до довготривалої або значної непрацездатності чи інвалідності, або є вродженою аномалією чи вадою розвитку.

2.31. Спонсор — юридична або фізична особа, яка є ініціатором клінічного випробування лікарського засобу і відповідає за його організацію, контроль та/або фінансування.

3. Загальні принципи проведення клінічних випробувань

3.1. За визначенням спонсора клінічні випробування проводяться у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах (клінічних базах), перелік яких затверджує МОЗ за поданням Центру в установленому порядку. Якщо клінічне випробування планується проводити у лікувально-профілактичному закладі, який не входить до визначеного МОЗ переліку, клінічне випробування у такому лікувально-профілактичному закладі проводиться лише в разі позитивних висновків Центру за результатами експертизи матеріалів, наданих до Центру відповідно до підпункту 4.1.16 пункту 4.1 цього Порядку.

3.2. Усі клінічні випробування проводяться відповідно до етичних принципів Гельсінської декларації із забезпеченням додержання основних вимог щодо захисту досліджуваних (пацієнтів або здорових добровольців), які викладено в додатку 1. Клінічне випробування може проводитись тільки в тому випадку, якщо очікувана користь виправдовує ризик.

3.3. Усі клінічні випробування проводяться після обов`язкової оцінки матеріалів випробування Етичними комісіями, що створюються з метою захисту прав, безпеки та благополуччя досліджуваних, а також гарантії суспільству такого захисту.

3.4. Планування, проведення та звітність усіх фаз клінічних випробувань, у тому числі досліджень біодоступності та біоеквівалент­ності, здійснюються з дотриманням вимог належної клінічної практики, що затверджуються МОЗ України.

3.5. Організація, проведення, збір даних, документування та перевірка результатів клінічного випробування виконуються відповідно до вимог, установлених цим Порядком, у відповідності до стандартних операційних процедур.

3.6. Реєстрація, обробка і збереження отриманої в ході клінічного випробування інформації мають забезпечувати коректне представлення, інтерпретацію і верифікацію даних. Перелік основних документів клінічного випробування, які зберігаються на клінічній базі та в спонсора не менше ніж 15 років після завершення клінічного випробування, наведено в додатку 2.

3.7. Виробництво та збереження досліджуваного лікарського засобу, а також поводження з ним здійснюються у встановленому порядку з дотриманням принципів належної виробничої практики (GMP). Основні вимоги до маркування досліджуваного лікарського засобу викладено в додатку 3. Досліджуваний лікарський засіб використовується тільки відповідно до затвердженого протоколу випробування.

3.8. Спонсор може делегувати будь-які або всі свої функції фізичній або юридичній особі (компанії, закладу або організації). При цьому спонсор залишається відповідальним за проведення клінічного випробування та за дані, які були зібрані в результаті випробування.

3.9. У разі потреби, відповідно до попередньо розроблених стандартних операційних процедур на будь-якому етапі клінічного випробування або після його завершення Центр може провести інспекційну перевірку в порядку відповідно до розділу 8 цього Порядку «Проведення інспекційної перевірки клінічного випробування лікарських засобів».

4. Одержання висновку Центру щодо проведення клінічного випробування лікарського(их) засобу(ів)

4.1. Висновок щодо проведення клінічного випробування надається Центром. Для одержання висновку щодо проведення клінічного випробування лікарського(их) засобу(ів) заявником подаються до Центру такі документи (матеріали клінічного випробування):

4.1.1. Супровідний лист довільної форми (супровідний лист повинен містити таку інформацію: ідентифікаційний номер і кодований номер протоколу, що привласнюється спонсором, з назвою клінічного дослідження. У тексті особлива увага повинна бути приділена всім спеціальним питанням, що мають відношення до заявки, таким як особливі групи досліджуваних, перше введення нової діючої речовини людині, незвичайні досліджувані лікарські препарати, незвичайний дизайн клінічного дослідження, умови сплачування винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні і т.ін., а також зазначено, де міститься відповідна інформація в матеріалах заявки).

4.1.2. Заява встановленного зразка (додаток 4).

4.1.3. Протокол клінічного випробування лікарського засобу з усіма наявними поправками до нього. Структура протоколу наведена в додатку 5.

4.1.4. Коротке викладення змісту протоколу українською або російською мовою (для міжнародних клінічних випробувань).

4.1.5. Індивідуальна реєстраційна форма (крім міжнародних клінічних випробувань).

4.1.6. Брошура дослідника або еквівалентний документ (додаток 6).

4.1.7. Досьє досліджуваного лікарського засобу або спрощене досьє досліджуваного лікарського засобу, або коротка характеристика лікарського препарату (SmPC) (повне досьє надається в разі, коли досліджуваний лікарський засіб планується вивчати в Україні вперше. Повне досьє включає інформацію щодо якості кожного досліджуваного лікарського засобу, у тому числі препаратів порівняння та плацебо, а також дані доклінічних досліджень та відомості про попередні клінічні випробування або клінічне застосування досліджуваного лікарського засобу (за наявності). Заявник може надавати самостійне досьє досліджуваного лікарського засобу або робити перехресні посилання на брошуру дослідника. Інформація, що входить до повного досьє на досліджуваний лікарський засіб, наведена в додатку 7. Спрощене досьє може надаватись, якщо інформація, пов’язана з досліджуваним засобом, уже оцінювалась раніше Центром як частина реєстраційного досьє або як частина заяви для отримання висновку щодо проведення клінічного випробування даного лікарського засобу. В останьому випадку може бути необхідне письмове підтвердження, яке дозволяє використання перехресних посилань на дані, що надавались іншим заявником. Інформація щодо плацебо може надаватись як спрощене досьє. При цьому в будь-якому випадку надаються відповідні хімічні, біологічні та фармацевтичні дані. Спонсор може надавати поточну версію короткої характеристики лікарського засобу як досьє на досліджуваний лікарський засіб, якщо лікарський засіб уже зареєстрований в Україні).

4.1.8. Результати попередніх експертиз та/або рішень Центру, що стосуються доклінічного вивчення та клінічного випробування лікарського засобу (за наявності).

4.1.9. Перелік уповноважених компетентних органів інших країн, до яких також подавались заявки щодо цього клінічного випробування, і докладна інформація про прийняті ними рішення (за наявності).

4.1.10. Копія висновку Етичної комісії (за наявності).

4.1.11. Якщо заявник клінічного випробування не є спонсором — доручення, видане спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

4.1.12. Форма інформованої письмової згоди та інша письмова інформація, яку планується надавати досліджуваним.

4.1.13. Перелік заходів щодо набору досліджуваних, наприклад матеріали інформаційного та рекламного характеру, які використовуватимуться для залучення досліджуваних до клінічного випробування, якщо це передбачено.

4.1.14. Короткі відомості про всі поточні випробування, які проводяться із застосуванням даного досліджуваного лікарського препарату (за наявності).

4.1.15. Експертна оцінка випробування (за наявності).

4.1.16. У разі, коли клінічна база не входить до затвердженого МОЗ України переліку лікувально-профілактичних закладів, які можуть проводити клінічні випробування, то планується залучати її до проведення клінічного випробування одноразово; для цього подають лист-заяву відповідального дослідника довільної форми щодо включення клінічної бази до проведення даного клінічного випробування, карту атестації клінічної бази (додаток 8), підписані та датовані поточні версії професійних автобіографій дослідників (письмове викладення інформації про дослідника, що дає змогу оцінити його професійну кваліфікацію та можливість проведення клінічного випробування, датоване та підписане дослідником).

4.1.17. Якщо досліджуваний лікарський засіб виробляється не в Україні, подають письмове підтвердження, що роботи на виробничій ділянці проводяться з дотриманням принципів належної виробничої практики (GMP) або еквівалентних їм.

4.1.18. Якщо досліджуваний лікарський засіб виробляється в Україні, потрібні: копія ліцензії на виробництво (для серійної продукції) або відомості щодо того, де був вироблений лікарський засіб, наданий на клінічне випробування разом із сертифікатом походження лікарського засобу; відомості про технологію виготовлення (виробництва) лікарського засобу та документація, за якою здійснювався контроль виготовлення та якості лікарського засобу (додається також сертифікат методів аналізу лабораторії фармацевтичного аналізу Центру. Для апробації методів аналізу до лабораторії мають бути надані зразки лікарського засобу в кількості, необхідній для його проведення, еталонні субстанції із сертифікатом на серію, уключаючи дату виробництва, терміни та умови зберігання).

4.1.19. Зразок маркування досліджуваного лікарського засобу українською або російською мовою (додатково інформація може надаватись на іншій мові).

4.1.20. Додаткова інформація щодо досліджуваного лікарського засобу (у виняткових випадках). У разі необхідності надаються: сертифікат аналізу для досліджуваних препаратів; дослідження з вірусної безпеки; відповідні дозволи на проведення досліджень або на препарати з особливими властивостями (якщо такі є), наприклад препарати, що є генетично модифікованими мікроорганізмами, радіофармацевтичні препарати; TSE-сертифікат (де TSE: Transmissible Spongiform Encephalopathies — трансмісивні губчаті енцефалопатії); заява про GMP-статус виробництва діючої біологічної речовини (підтверджує, що її виробництво відповідає вимогам належної виробничої практики).

4.1.21. Документ, що підтверджує страхування життя та здоров’я пацієнтів (здорових добровольців) у передбаченому законодавством порядку. Якщо проводяться клінічні випробування за міжнародним договором, то застосовуються міжнародні правила страхування.

4.1.22. Документ, що визначає умови сплати винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні (якщо це передбачено протоколом клінічного випробуванння). Інформація щодо умов сплачування винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні може надаватись у супровідному листі з посиланням на відповідний документ, яким це передбачається.

4.2. Матеріали клінічного випробування подаються до Центру в трьох примірниках. Заява додається на електронному носії (дискета 3,5´´, Windows, Word 6.0/95 або пізніші версії).

4.3. Надані матеріали клінічного випробування підлягають експертизі в Центрі, яка включає такі етапи:

• первинна експертиза, метою якої є перевірка відповідності заяви та наданих матеріалів клінічного випробування встановленим вимогам з точки зору повноти за обсягом та правильності юридичного оформлення;

• спеціалізована оцінка наданих матеріалів з метою складання мотивованого висновку щодо можливості проведення клінічного випробування відповідно до протоколу.

4.4. Між Центром та заявником укладається договір про проведення експертизи. Оплаті підлягає експертиза матеріалів клінічного випробування згідно з протоколом (без урахування кількості клінічних баз та поправок до протоколу, що супроводжують заяву).

4.5. Центр здійснює первинну експертизу наданих матеріалів клінічного випробування у термін до 10 робочих днів з моменту надходження заяви. За результатами первинної експертизи Центр надає заявнику письмову відповідь.

4.6. У разі позитивного висновку за результатами первинної експертизи матеріали клінічного випробування підлягають спеціалізованій оцінці в Центрі.

4.7. При негативних висновках первинної експертизи Центр письмово повідомляє заявнику про те, що матеріали клінічного ви­пробування не можуть бути прийняті до розгляду, указавши підстави; або запитує у заявника додаткові або відсутні дані та/або інформацію, необхідні для забезпечення відповідності матеріалів клінічного випробування юридичним та технічним вимогам.

Заявник доопрацьовує матеріали клінічного випробування згідно з зауваженнями Центру в термін до 90 календарних днів. Час, потрібний для доопрацювання, не входить до терміну проведення експертизи.

Якщо заявник протягом визначеного терміну не надає Центру доопрацьованих матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, а також якщо надані заявником додаткові або відсутні дані та/або інформація не забезпечують відповідності матеріалів клінічного випробування юридичним та технічним вимогам, то матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику.

4.8. У ході проведення спеціалізованої оцінки матеріалів клінічного випробування з метою складання висновку щодо можливості проведення клінічного випробування Центр може запитати в заявника додаткові матеріали. Час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення спеціалізованої оцінки.

Якщо заявник протягом 60 календарних днів не надає Центру запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, то матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику. При цьому вартість проведення експертних робіт заявникові не повертається. Надалі, на бажання заявника, матеріали подаються на одержання висновку Центру щодо проведення клінічного випробування в установленому порядку.

4.9. За результатами проведеної експертизи Центр надає позитивний висновок щодо проведення клінічного випробування або мотивовану відмову в проведенні клінічного випробування.

4.10. Термін проведення спеціалізованої оцінки та надання висновку щодо проведення клінічного випробування — не більше 60 календарних днів з дати надання Центром позитивного висновку за результатами первинної експертизи.

Якщо в клінічних випробуваннях передбачається застосування препаратів для генної терапії або лікарських засобів, які містять генетично модифіковані організми, то термін проведення спеціалізованої оцінки може складати 90 днів; за потреби, цей термін може бути подовжений ще на 90 днів. У разі застосування терапії ксеногенними клітинами цей термін не обмежений.

4.11. У разі незгоди з Центром щодо відмови в проведенні клінічного випробування заявник може подати апеляцію до апеляційної комісії Центру протягом 30 календарних днів з моменту одержання рішення. Відповідне обґрунтування апеляції має бути надане заявником до Центру протягом 30 днів після одержання відповідного рішення щодо відмови в проведенні клінічного випробування.

Центр розглядає надані обґрунтування не більше 60 календарних днів з моменту їх одержання з метою винесення остаточного рішення. Остаточне рішення з відповідним обґрунтуванням надсилається заявнику в письмовій формі.

5. Одержання схвалення Етичної комісії

5.1. Етична комісія

5.1.1. Схвалення клінічного випробування може здійснювати Етична комісія, яка утворюється та діє при лікувально-профілактичних закладах, де проводяться клінічні випробування (локальна Етична комісія) або Центральна етична комісія, визначена МОЗ України.

5.1.2. У своїй діяльності Етична комісія керується загальновизнаними міжнародними нормами, Гельсінкською декларацією, вимогами належної клінічної практики, чинними нормативно-правовими актами України, у тому числі цим Порядком.

5.1.3. Етичні комісії рівні щодо своїх повноважень у схваленні клінічного випробування. При відсутності діючої Етичної комісії при лікувально-профілактичному закладі або якщо її діяльність не відповідає зазначеним у підпункті 5.1.2 пункту 5.1 цього Порядку вимогам, а також при проведенні багатоцентрових клінічних випробувань, заявник звертається за схваленням клінічного випробування до Центральної етичної комісії.

5.1.4. Якщо клінічне випробування було схвалено Центральною етичною комісією, то в разі наявності діючої локальної Етичної комісії дослідник надає схвалення Центральної етичної комісії до локальної Етичної комісії. При цьому локальна Етична комісія визнає схвалення клінічного випробуванння Центральною етичною комісією.

5.1.5. У разі, якщо одна Етична комісія надала мотивовану відмову в проведенні клінічного випробування на певній клінічній базі, то забороняється звертатись до іншої Етичної комісії (крім Центральної етичної комісії) для схвалення того самого випробування на тій самій клінічній базі.

5.2. Схвалення клінічного випробування Етичною комісією

5.2.1. Для одержання схвалення клінічного випробування лікарського засобу заявник подає до Етичної комісії документи згідно з підпунктам 4.1.1 — 4.1.4, 4.1.6, 4.1.9, 4.1.11 — 4.1.15, 4.1.21, 4.1.22 пункту 4.1. Крім того, до Етичної комісії подаються:

• копія висновку Центру щодо клінічного випробування (за наявності);

• підписані та датовані поточні версії професійної автобіографії відповідальних дослідників на кожній клінічній базі.

5.2.2. Матеріали клінічного випробування подаються до Етичної комісії в одному примірнику. Заява додатково надається на елект­ронному носії (дискета 3,5´´, Windows, Word 6.0/95 або пізніші версії).

5.2.3. Етична комісія розглядає надані матеріали та схвалює клінічне випробування або надає мотивовану відмову в схваленні клінічного випробування.

Етична комісія має право воднораз запросити додаткові матеріали (інформацію), необхідні для прийняття рішення, або надати пропозиції для внесення змін у надані матеріали. Час, потрібний для надання додаткових матеріалів та доопрацювання, не входить до терміну розгляду матеріалів клінічного випробування.

Про прийняте рішення Етична комісія направляє письмовий мотивований висновок заявнику та Центру.

5.2.4. Термін розгляду та надання висновку заявнику — не більше 60 днів з дати одержання Етичною комісією матеріалів клінічного випробування.

Якщо в клінічних випробуваннях передбачається застосування препаратів для генної терапії або лікарські засоби, які містять генетично модифіковані організми, то термін проведення експертизи може складати 90 днів, який може бути подовжений ще на 90 днів. У разі застосування терапії ксеногенними клітинами цей термін не обмежений.

5.2.5. У разі, якщо Етична комісія запросила додаткову інформацію або надала пропозиції для внесення змін у надані матеріали, заявник протягом 30 календарних днів надає необхідні матеріали, уносить зміни або надсилає листа з обґрунтуванням термінів, потрібних для їх підготовки.

Якщо заявник не представив необхідної інформації протягом 30 днів, матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду. Надалі, на бажання заявника, матеріали повторно подаються на експертизу в установленому порядку.

6. Проведення клінічного випробування

6.1. Початок проведення клінічного випробування

6.1.1. Клінічне випробування може бути почате за наявності схвалення Етичною комісією та позитивного висновку Центру щодо проведення випробування. Звертатись до Етичної комісії та до Центру заявник може, на бажання, паралельно.

6.1.2. Якщо проведення клінічного випробування потребує ввезення на територію України досліджуваних лікарських засобів, супутніх витратних матеріалів, вивезення з території України біологічних зразків для лабораторних аналізів разом із супутніми витратними матеріалами та невикористаних досліджуваних лікарських засобів, воно може бути здійснено в порядку відповідно до законодавства України.

6.1.3. Після початку клінічного випробування (уключення першого досліджуваного) відповідно до схваленого протоколу спонсор або його уповноважена особа (уповноважена особа має письмово підтвердити надані їй повноваження) інформують про це Центр та Етичну комісію, яка схвалила клінічне випробування, у термін до 10 робочих днів згідно з формою, наведеною в додатку 9. При проведенні багатоцентрових клінічних випробувань, якщо не всі заявлені клінічні бази залучаються до випробування, спонсор або його уповноважена особа сповіщають про це Центр та Етичну комісію.

6.1.4. Протягом клінічного випробування та після його закінчення, у разі необхідності, Центр може запитати в дослідника/спонсора будь-які матеріали стосовно клінічного випробування.

6.2. Унесення поправок під час проведення клінічного випробування

6.2.1. При проведенні клінічного випробування до матеріалів клінічного випробування можуть бути внесені зміни та доповнення. Такі зміни та доповнення розглядаються як поправки, які можуть бути суттєвими або несуттєвими.

6.2.2. Поправки до матеріалів клінічного випробування вважаються суттєвими, якщо вони можуть вплинути:

• на безпеку або фізичне чи психічне благополуччя пацієнта;

• на наукову цінність випробування;

• на проведення випробування або керівництво ним;

• на якість або безпеку будь-якого досліджуваного лікарського препарату, що застосовується у випробуванні, а також якщо пропонують зміну відповідального дослідника на клінічній базі або додатково підключити до випробування нову клінічну базу в Україні (у додатку 10 надано приклади аспектів клінічного випробування, щодо яких спонсор може внести суттєві поправки).

6.2.3. Якщо поправки мають суттєвий характер, спонсор повідомляє Центр і Етичну комісію, що схвалила відповідний протокол клінічного випробування, про причини і зміст пропонованих поправок. З цією метою заявник подає до Центру та Етичної комісії:

• супровідний лист, що включає підставу для визначення поправок як суттєвих;

• заяву згідно з додатком 11;

• витяги зі змінених документів, що містять стару і нову редакцію тексту або нову версію змінених документів, яку можна іденти­фікувати за її новим номером і датою;

• додаткову інформацію, що включає резюме даних (по змозі), оновлену загальну оцінку ризику і користі (по змозі), можливі наслідки для досліджуваних, уже включених у випробування, можливі наслідки для оцінки результатів випробування.

6.2.4. Якщо суттєва поправка відноситься більше ніж до одного протоколу для конкретного досліджуваного лікарського засобу, спонсор може зробити узагальнене повідомлення Центру та Етичнії комісії за умови, що в супровідному листі та заяві зазначено перелік всіх протоколів, до яких має стосунок поправка.

6.2.5. Спонсор продовжує клінічне випробування відповідно до внесених поправок тільки в разі, якщо він отримав позитивний висновок Центру щодо пропонованих поправок та схвалення їх Етичною комісією.

6.2.6. Етична комісія розглядає запропоновані поправки протягом 35 днів з моменту надходження відповідного звернення. У разі мотивованої відмови у схваленні поправок спонсор відповідним чином переглядає поправки або відмовляється від них.

Якщо спонсор отримав мотивовану відмову, він має право повторно надати пропоновані поправки до Етичної комісії з обґрунтуванням у листі потреби схвалення цих поправок.

6.2.7. Центр надає висновок щодо суттєвих поправок на підставі їх експертизи, яка включає такі етапи:

• первинну експертизу, метою якої є перевірка відповідності заяви та наданих матеріалів установленим вимогам з точки зору повноти за обсягом та правильності юридичного оформлення;

• спеціалізовану оцінку наданих матеріалів з метою складання мотивованого висновку щодо можливості проведення клінічного випробування відповідно до поправок.

6.2.7.1. Для проведення експертизи поправок заявник подає до Центру заяву та інформацію згідно з вимогами підпункту 6.2.3 пункту 6.2 цього Порядку.

Між Центром та заявником укладається договір про проведення експертизи поправок. Оплаті підлягає експертиза змін, викладених у поправках до матеріалів клінічного випробування, що супроводжують заяву.

6.2.7.2. Центр здійснює первинну експертизу наданих матеріалів у термін до 5 робочих днів з моменту надходження заяви. Зарезультатами первинної експертизи Центр надає заявнику письмову відповідь.

6.2.7.3. При негативних висновках первинної експертизи Центр письмово повідомляє заявнику про те, що надані матеріали щодо поправок не можуть бути прийняті до розгляду, указавши підстави, або запитує у заявника додаткові або відсутні дані та/або інформацію, необхідні для забезпечення відповідності наданих матеріалів юридичним, технічним та/або адміністративним вимогам.

Заявник доопрацьовує поправки згідно із зауваженнями Центру в термін до 30 календарних днів. Час, потрібний для доопрацювання, не входить до терміну проведення експертизи.

Якщо заявник протягом визначеного терміну не надає Центру доопрацьованих поправок або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, а також якщо надані заявником додаткові або відсутні дані та/або інформація не забезпечують відповідності поправок юридичним, технічним та/або адміністративним вимогам, то надані матеріали щодо поправок знімаються з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику.

Надалі, на бажання, заявник може подати поправки для затвердження до Центру в установленому порядку.

6.2.7.4. У разі позитивних висновків за результатами первинної експертизи поправки підлягають спеціалізованій оцінці в Центрі.

6.2.7.5. У ході проведення спеціалізованої оцінки поправок з метою складання висновку щодо можливості їх унесення в проведення клінічного випробування Центр може запитати в заявника додаткові матеріали. Час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення спеціалізованої оцінки.

Якщо заявник протягом 30 календарних днів не надає Центру запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, то поправки знімаються з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику. При цьому вартість проведення експертних робіт заявникові не повертається. Надалі, за бажанням заявника, поправки подаються для одержання висновку Центру в установленому порядку.

6.2.7.6. За результатами проведеної експертизи Центр може надати позитивний висновок щодо поправок або мотивовану відмову в їх затвердженні.

6.2.7.7. У разі незгоди з Центром щодо відмови в затвердженні поправок заявник може подати до апеляційної комісії Центру апеляцію відповідно до пункту 4.10 цього Порядку.

6.2.7.8. Термін проведення спеціалізованої оцінки поправок та надання висновку — не більше 35 календарних днів з дати надання Центром позитивного висновку первинної експертизи щодо відповідності заяви та наданих матеріалів вимогам з точки зору повноти за обсягом та правильності юридичного оформлення.

6.2.8. Якщо поправки не належать до суттєвих (поправки не відносяться до суттєвих (несуттєві поправки), якщо, наприклад, змінюється контактний телефон, змінюється назва заявника або змінюється монітор чи дослідник у будь-якій країні, крім України, тощо) відповідно до критеріїв, зазначених у підпункті 6.2.2 пункту 6.2, та якщо вони не мають прямого відношення до проведення клінічного випробування в Україні, то вони не підлягають експертизі в Центрі. У цьому випадку заявник надає Центру та Етичній комісії тільки інформаційне повідомлення про внесення несуттєвих поправок у документацію.

6.2.9. Якщо в період проведення випробування відбувається подія, пов’язана з проведенням випробування або розробкою досліджуваного лікарського препарату, яка здатна вплинути на безпеку досліджуваних, спонсор та/або дослідник уживають негайних заходів для забезпечення безпеки досліджуваних. Спонсор негайно сповіщає Центр і Етичну комісію про подію, що відбулася, і заходи, що проводяться для її усунення.

6.3. Завершення клінічного випробування

6.3.1. Спонсор інформує Центр і Етичну комісію про завершення випробування (дата останнього візиту останнього досліджуваного) в Україні протягом 90 днів з моменту його завершення відповідно до форми, наданої в додатку 12.

6.3.2. У разі проведення міжнародних багатоцентрових клінічних випробувань спонсор додатково інформує Центр і Етичну комісію про повне завершення випробування в інших країнах.

6.3.3. У разі дострокового завершення випробування спонсор інформує про це Центр і Етичну комісію протягом 15 днів із зазначенням причин дострокового завершення випробування.

6.3.4. Дослідник щорічно або частіше (на вимогу Центру або Етичної комісії) письмово сповіщає їх про стан проведення клінічного випробування.

6.3.5. Не використані під час клінічного випробування досліджувані лікарські засоби знищуються відповідно до встановленного порядку або повертаються спонсору.

6.3.6. Не пізніше 1 року після повного завершення клінічного випробування (при проведенні міжнародних випробувань — завершення випробування у всіх країнах) спонсор надає остаточний звіт до Центру. Структура звіту про клінічне випробування надана в додатку 13.

6.3.7. При наданні звіту заявник може подати заяву про державну реєстрацію лікарського засобу встановленого зразка та отримати направлення на оплату державного збору за державну реєстрацію.

6.3.8. Центр проводить експертизу звіту про проведене клінічне випробування (крім міжнародних клінічних випробувань).

За результатами експертизи Центр може:

• рекомендувати або не рекомендувати продовження проведення клінічного випробування лікарського засобу;

• висловити зауваження або запитати додаткові матеріали та/або призначити інспекційну перевірку клінічного випробування;

• при позитивних результатах експертизи звіту про клінічне випробування, результатів експертиз, здійснених Центром, матеріалів клінічного випробування, зазначених у розділі 4 цього Порядку, та інших матеріалів, передбачених структурою реєстраційного досьє, рекомендувати лікарський засіб до державної реєстрації після сплати державного збору за реєстрацію лікарського засобу.

Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику.

6.3.9. При необхідності, доопрацювання звіту здійснюється заявником у термін до 30 календарних днів. Час, коли матеріали були на доопрацюванні в заявника, не входить до термінів проведення експертизи.

Якщо протягом 30 календарних днів не подається доопрацьований звіт або лист з обґрунтуванням термінів, потрібних для його опрацювання, то звіт знімається з розгляду. Про прийняте рішення Центр повідомляє заявнику.

При цьому вартість проведення експертизи заявнику не повертається.

Надалі, на бажання заявника, матеріали клінічного випробування можуть подаватися повторно в установленому порядку.

7. Повідомлення про побічні явища та реакції

7.1. Повідомлення, що надає дослідник

7.1.1. Під час проведення клінічного випробування дослідник терміново повідомляє спонсору про всі серйозні побічні явища, крім тих, які у протоколі або брошурі дослідника визначені як такі, що не потребують негайного повідомлення. У первинних і наступних повідомленнях досліджувані ідентифікуються за індивідуальними кодовими номерами, що їм були привласнені у дослідженні.

7.1.2. Дослідник повідомляє спонсору також про всі побічні явища та/або відхилення від норми лабораторних показників, визначених у протоколі як критичні для оцінки безпеки, відповідно до вимог до звітності та в терміни, зазначені спонсором у протоколі.

7.1.3. У разі, якщо виявлений негативний медичний прояв може бути класифікований як серйозна побічна реакція (крім міжнародних клінічних випробувань), дослідник повідомляє про це Центр та Етичну комісію протягом 2 робочих днів після їх виявлення згідно з формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку. Повідомлення про наслідки реакції або всю додаткову інформацію щодо даного випадку дослідник може надавати за тією самою формою.

7.1.4. У разі смерті досліджуваного дослідник надає спонсору, Центру і Етичній комісії будь-яку запитану ними додаткову інформацію.

7.2. Повідомлення, що надає спонсор

7.2.1. Спонсор:

а) негайно реєструє і протягом 7 календарних днів з моменту, коли це стало йому відомо, повідомляє Центру та Етичній комісії про всі підозрювані непередбачені серйозні побічні реакції, що призвели до смерті або являли загрозу для життя. Додаткова інформація надається протягом наступних 8 днів. Вимоги до повідомлення наведені в додатку 15;

б) не пізніше 15-денного терміну повідомляє Центру і Етичній комісії про всі інші підозрювані серйозні непередбачені побічні ­реакції, що стали йому відомі;

в) інформує всіх дослідників, що беруть участь у проведенні клінічного випробування даного лікарського засобу, про всі виявлені випадки, які можуть вплинути на безпеку досліджуваних. Інформація може бути зібрана у вигляді переліку підозрюваних серйозних непередбачених побічних реакцій та надаватись періодично в залежності від особливостей клінічного випробування та кількості ­підозрюваних непередбачених серйозних побічних реакцій, про які стало відомо спонсору;

г) зберігає документацію про всі побічні явища, про які йому повідомляють дослідники.

7.2.2. При проведенні довгострокових клінічних випробувань спонсор надає до Центру та в Етичну комісію перелік всіх підозрюваних непередбачених серйозних побічних реакцій та звіт щодо безпечності досліджуваного лікарського засобу не рідше одного разу на рік згідно з вимогами, наведеними в додатку 16 до цього Порядку. Звітний період починається з дати одержання позитивного висновку Центру щодо проведення клінічного випробування.

7.2.3. У разі проведення декількох клінічних випробувань з тим самим досліджуваним лікарським засобом спонсор може надавати до Центру та в Етичну комісію узагальнений звіт щодо безпечності досліджуваного лікарського засобу. Разом зі звітом спонсор у супровідному листі зазначає перелік усіх клінічних випробувань, що проводяться в Україні або за участю України, яких стосується даний звіт. Термін надання щорічного звіту в даному випадку починається з дати одержання позитивного висновку Центру щодо проведення першого з перелічених клінічних випробувань.

7.3. Реєстрація та аналіз повідомлень про підозрювані непередбачені серйозні побічні реакції Центром

7.3.1. Центр реєструє всі випадки непередбачених серйозних побічних реакцій, що стали йому відомі, та проводить їх аналіз.

7.3.2. При підозрі на підвищення ризику для досліджуваних Центр може запросити в спонсора додаткову інформацію щодо безпечності підозрюваного лікарського засобу, яка має бути надана протягом 7 днів.

Якщо спонсор протягом цього терміну не надсилає запитаної інформації або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для її підготовки, Центр може прийняти рішення про тимчасову або повну зупинку даного клінічного випробування, про що письмово сповіщає спонсора та дослідників.

8. Проведення інспекційної перевірки клінічного випробування лікарських засобів

8.1. Інспекційній перевірці підлягають документи, приміщення, устаткування та обладнання, записи, система забезпечення якості та інші ресурси, які мають відношення до клінічного випробування та які можуть зберігатися у лікувально-профілактичному закладі, в офісах спонсора та/або контрактної дослідницької організації або в інших установах, які Центр може вважати за необхідне проінспектувати.

8.2. Інспекційна перевірка клінічного випробування може проводитися планово, цілеспрямовано (у разі потреби) або ретроспективно після його завершення. Планування та проведення інспекційної перевірки здійснюється відповідно до попередньо розроблених стандартних операційних процедур, які переглядаються та затверджуються директором Центру 1 раз на рік.

8.3. Інспекційна перевірка проводиться не раніше як через 14 календарних днів після надсилання попереднього повідомлення та узгодження з відповідальним дослідником та/або спонсором клінічного випробування дати початку та тривалості перевірки, її мети, переліку документів та приміщень, що перевірятимуться.

8.4. Інспекційну перевірку проведення клінічного випробування відповідно до затвердженого протоколу здійснюють фахівці Цент­ру, які ознайомлені з основними принципами розробки лікарських засобів, мають досвід з питань організації та проведення клінічних випробувань і не беруть участі в їх проведенні, а також не залежать від спонсора та дослідників.

8.5. За необхідності до участі в проведенні інспекційної перевірки можуть залучатися представники Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення (за потреби перевірки умов виробництва досліджуваних лікарських засобів).

8.6. Особи, які проводять інспекційну перевірку, зберігають конфіденційність інформації, яку одержують під час перевірки матеріалів клінічного випробування, у відповідності до діючого законодавства та міжнародних вимог.

8.7. При проведенні інспекційної перевірки клінічного випробування на клінічній базі обов΄язковою є присутність відповідального дослідника; можуть бути присутні й представники спонсора.

8.8. За результатами інспекційної перевірки складається акт, у якому зазначаються зауваження (за наявності) та терміни їх усунення. Акт про перевірку Центр надсилає спонсору та відповідальному досліднику клінічного випробування.

8.9. У разі виявлених під час перевірки недоліків, які не можуть вплинути на результати клінічного випробування та не вимагають тимчасової або повної зупинки клінічного випробування, дослідник та/або спонсор мають їх усунути. Установлюється графік усунення недоліків та зазначається дата, коли спонсор інформує Центр про хід його виконання та завершення.

Якщо виявлені недоліки не були усунені в зазначені терміни та не надано обґрунтоване пояснення причин, то Центр може повністю зупинити проведення клінічного випробування.

8.10. Центр може призначити повторну перевірку клінічного випробування лікарського засобу в установленому порядку для перевірки усунення недоліків, які були виявлені під час попередньої інспекційної перевірки.

8.11. Якщо під час інспекційної перевірки були виявлені порушення проведення клінічного випробування, які впливають на його результати, то випробування може бути тимчасово зупинене (наприклад, невиконання умов, наданих у заяві на проведення клінічного випробування; порушення етичного характеру; фальсифікація даних клінічного випробування). Якщо вищезазначені порушення підтверджуються під час ретроспективної інспекційної перевірки, то результати клінічного випробуванння не будуть визнаватись.

Про прийняте рішення та про підстави для прийняття рішення щодо тимчасової зупинки клінічного випробування Центр повідомляє спонсору.

8.12. Спонсор у тижневий термін надає письмову відповідь до Центру. Якщо спонсор не надав у цей термін мотивовану відповідь щодо виявлених порушень, можливості та графіка їх усунення, клінічне випробування може бути повністю зупинено.

9. Зупинка клінічного випробування та усунення порушень

9.1. Клінічне випробування може бути зупинене спонсором, дослідником або Центром.

9.2. Якщо спонсор зупинив чи достроково завершив випробування у разі підвищення ризику для здоров’я чи життя досліджуваних або в разі значних порушень проведення клінічного випробування, або з інших причин він спосвіщає про це дослідників, Етичну комісію та Центр відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 цього Порядку.

9.3. У разі підвищення ризику для здоров’я або життя досліджуваних дослідник повинен зупинити клінічне випробування та сповісти­ти про це Центр, спонсора та Етичну комісію.

9.4. У разі, якщо Центр має об’єктивні підстави припускати, що викладені в заяві про одержання висновку Центру умови не виконуються, або якщо Центр має у своєму розпорядженні дані, що ставлять під сумнів безпеку досліджуваних або наукову обґрунтованість клінічного випробування, він може тимчасово або повністю зупинити клінічне випробування. Про своє рішення та про причини його прийняття Центр сповіщає спонсора, дослідників та відповідну Етичну комісію.

За винятком випадків, коли є неминучий ризик для досліджуваних, до прийняття рішення Центр запитує думку спонсора та/або дослідника. Відповідь на запитувану думку має бути представлена протягом одного тижня.

У разі, якщо Центр має об’єктивні підстави вважати, що спонсор, дослідник або інша залучена до проведення випробування особа не дотримує встановлених обов’язків, Центр може зазначити заходи, які спонсор має запровадити для їх усунення. Установлюється графік виконання цих заходів та зазначається дата, коли спонсор має проінформувати Центр про хід його виконання та завершення. При цьому Центр негайно інформує про ці дії відповідну Етичну комісію.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 1 до пункту 3.2
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

основні вимоги до Захисту досліджуваних

1. Загальні положення про захист досліджуваних

1.1. Захист досліджуваних забезпечується шляхом оцінки ризику перед проведенням кожного клінічного випробування на підставі попередніх досліджень, нагляду з боку Етичних комісій та Центру, а також правилами щодо захисту персональних даних.

1.2. Необхідно забезпечити особливий захист пацієнтів, які не здатні дати законну згоду на участь у клінічних випробуваннях. Таких пацієнтів не можна включати в клінічне дослідження, якщо такі ж результати можна отримати за участю осіб, які спроможні надати згоду. Як правило, таких пацієнтів можна включати в клінічне випробування тільки тоді, коли є підстави очікувати, що застосування досліджуваного лікарського засобу принесе безпосередню користь пацієнту та вона буде перевищувати ризик. Крім того, є необхідність у проведенні клінічних випробувань за участю дітей з метою удосконалення лікування, що надається їм. Лікарські засоби для дітей необхідно випробувати на науковій основі перед їх широким застосуванням. Цього можна досягнути тільки за умови, що лікарські засоби, які можуть мати велику клінічну користь для дітей, повністю вивчені. Потрібні для цієї мети клінічні дослідження необхідно проводити в умовах, які надають досліджуваним найкращий захист.

Включати в клінічні дослідження інших осіб, неспроможних дати свою згоду, наприклад осіб з деменцією, пацієнтів психіатричного профілю та інших, можна тільки тоді, якщо є підстави припускати, що пряма користь для пацієнтів перевищує ризик. Крім того, у цих випадках перед участю у такому клінічному випробуванні необхідна письмова згода законного представника пацієнта.

1.3. Клінічне випробування може проводитися у разі, якщо:

• очікуваний ризик і незручності були зважені стосовно очікуваної користі для даного досліджуваного й інших теперішніх і майбутніх пацієнтів. Клінічне випробування може бути розпочате тільки якщо Етична комісія та Центр прийдуть до висновку, що очікувана терапевтична користь і користь для охорони здоров’я виправдують ризик і його можна продовжувати тільки при постійному конт­ролі відповідності цій вимозі;

• досліджуваний або, якщо він не здатний дати інформовану згоду, його законний представник мав можливість під час розмови з дослідником або іншим членом дослідницької групи зрозуміти мету, ризик і незручності випробування, а також умови, у яких воно буде проводитися, і був інформований про своє право вийти з випробування в будь-який час;

• права досліджуваного на фізичне і психічне благополуччя, таємницю особистого життя і захист персональних даних забезпечені відповідно до діючих нормативних вимог;

• досліджуваний або, якщо він не здатний дати інформовану згоду, його законний представник дали письмову згоду після того як були проінформовані про суть, значимість, значення і ризик клінічного випробування; якщо особа не в змозі писати, то у виняткових випадках може бути дана усна згода в присутності мінімум одного свідка;

• було забезпечено страхування життя та здоров΄я пацієнта (здорового добровольця);

• досліджуваний може без будь-якого для себе збитку припинити участь у випробуванні в будь-який час, відкликавши свою ­інформовану згоду;

• були забезпечені страхування або відшкодування на випадок витрат дослідника або спонсора.

1.4. Лікування, що надається досліджуваним, і рішення, прийняті в їхніх інтересах, входять в обов’язки лікаря, що має відповідну кваліфікацію.

1.5. Досліджуваному надана контактна інформація, за якою він зможе одержати подальшу інформацію.

2. Клінічні випробування за участю неповнолітніх досліджуваних

Додатково до інших обмежень клінічне випробування за участю неповнолітніх досліджуваних може проводитися тільки якщо:

• отримується інформована згода батьків або законного представника; згода є передбачуваною волею неповнолітнього і може бути в будь-який момент відкликана без негативних для нього наслідків;

• неповнолітній одержує інформацію про випробування, пов’язаними з ним ризиком і користю відповідно до своєї здатності ­усвідомити її, від осіб, що мають досвід роботи з неповнолітніми;

• дослідником або відповідальним дослідником ураховується явне бажання неповнолітнього, здатного до формування власної думки й оцінки наданої йому інформації; можливості відмовитися від участі в дослідженні або вийти з нього в будь-який час;

• не використовується ніяких заохочень або фінансових стимулів, крім компенсації;

• група пацієнтів одержить безпосередню користь від участі у випробуванні і тільки в тому випадку, якщо це випробування необхідне для підтвердження даних, отриманих під час клінічних випробувань на особах, здатних дати інформовану згоду (на дорослих), або для підтвердження даних, отриманих за допомогою інших методів дослідження. Крім того, таке випробування повинне належати до захворювання, від якого страждає неповнолітній, або мати такі особливості, що його можна проводити тільки за участю неповнолітніх як досліджуваних;

• клінічні випробування сплановані таким чином, щоб мінімізувати біль, дискомфорт, страх і ризик іншого походження у залежності від захворювання та його перебігу. Поріг ризику і ступінь дискомфорту, болі чітко визначені і постійно відслідковуються;

• Етична комісія, що схвалила протокол, компетентна в області педіатрії або отримала консультативну допомогу з приводу клінічних, етичних і психосоціальних питань в області педіатрії;

• інтереси пацієнта завжди преважають над інтересами науки і суспільства.

3. Клінічні випробування за участю недієздатних дорослих досліджуваних, які не спроможні самостійно дати інформовану згоду

У разі роботи з досліджуваними, не здатними самостійно дати інформовану згоду, зберігають свою силу усі відповідні вимоги, зазначені для осіб, здатних дати інформовану згоду. Крім цих вимог, включення в клінічне випробування недієздатних дорослих, котрі не дали своєї згоди або не відмовилися її дати перед тим, як втратити дієздатність, допускається у разі, якщо:

• отримується інформована згода законного представника; згода повинна відзеркалювати волю досліджуваного і може бути в будь-який момент відкликана без негативних для досліджуваного наслідків;

• особа, яка не здатна самостійно дати законну інформовану згоду, одержує інформацію про випробування, зв’язаний з ним ризик і користь відповідно до своєї здатності усвідомити її;

• дослідник ураховує ясно виявлене бажання досліджуваного, який здатен скласти власну думку й оцінити надану йому інформацію для того, щоб відмовитися від участі у випробуванні або вийти з нього в будь-який час;

• не використовується ніяких заохочень або фінансових стимулів, крім компенсації;

• таке дослідження має значення для підтвердження даних, отриманих у клінічних випробуваннях на особах, здатних самостійно дати інформовану згоду, або отриманих іншими методами дослідження; це дослідження має пряме відношення до небезпечного для життя клінічного стану або стану, що виснажує організм, від якого страждає відповідний недієздатний дорослий;

• клінічні випробування були сплановані таким чином, щоб мінімізувати біль, дискомфорт, страх і ризик іншого походження у залежності від захворювання і його перебігу. Поріг ризику та ступінь дискомфорту, болі чітко визначені і постійно відслідковуються;

• Етична комісія, що схвалила протокол, компетентна у відповідній області медицини або отримала консультацію з приводу клінічних, етичних і психологічних питань у відповідній області медицини;

• інтереси пацієнта завжди преважають над інтересами науки і суспільства;

• є підстави очікувати, що застосування досліджуваного лікарського засобу принесе пацієнтові користь, що перевищує ризик або взагалі не має ніякого ризику.

4. Надання інформації пацієнтам (здоровим добровольцям) про клінічне випробування та одержання від них письмової інформованої згоди

1. Особи, яких планується залучити до клінічного випробування, мають отримати достатньо інформації про мету та суть цього випробуваня. Дослідник (або особа, що ним призначена) ретельно інформує пацієнта (здорового добровольця) або, якщо він не спроможний самостійно дати згоду, його законного представника щодо всіх аспектів випробування.

2. Ні дослідник, ні будь-яка інша особа, що бере участь у проведенні випробування, не повинні примушувати пацієнта (здорового добровольця) або викликати в нього необґрунтовану зацікавленість в участі або продовженні участі в клінічному випробуванні.

3. Усна або письмова інформація про клінічне випробування не повинна містити висловлювань, що змушують пацієнта (здорового добровольця) або його законного представника відмовитись від своїх прав, або звільняють дослідника, спонсора випробування або його представника від відповідальності за заподіяну шкоду.

4. Усна інформація та письмові матеріали про клінічне випробування, якщо є така можливість, не повинні містити спеціальних термінів і мають бути зрозумілими пацієнту (здоровому добровольцю) або його законному представнику.

5. Дослідник надає пацієнту (здоровому добровольцю) або його законному представнику достатню кількість часу для ухвалення рішення про участь у випробуванні. Досліджуваний або його законний представник мають одержати вичерпні відповіді на всі питання щодо клінічного випробування.

6. В усній та письмовій інформації, що надається пацієнту (здоровому добровольцю), зазначаються:

• дослідницький характер випробування;

• завдання випробування;

• інформація щодо досліджуваного лікарського засобу та вірогідність залучення до однієї з груп випробування;

• процедури випробування, включаючи інвазивні методи;

• обов’язки досліджуваного;

• незручності для досліджуваного, а також очікуваний ризик;

• очікувана користь;

• якщо випробування не носить лікувальний характер, то інформація про це;

• інші види медикаментозного або немедикаментозного лікування, що можуть бути призначені досліджуваному;

• компенсація та/або лікування, на які досліджуваний може розраховувати у разі завдання шкоди його здоров’ю під час випробування;

• розмір виплат досліджуваному, якщо такі передбачені;

• витрати досліджуваного, якщо такі очікуються, пов’язані з його участю в випробуванні;

• участь у випробуванні є добровільною і досліджуваний може відмовитися від неї в будь-який момент без пояснень, без будь-яких санкцій або обмежень прав досліджуваного;

• визначення, за якими представники Державного фармакологічного центру МОЗ України, Етичної комісії та спонсора одержують безпосередній доступ до записів у первинній медичній документації досліджуваного для перевірки процедур та/або даних клінічного випробування, не порушуючи при цьому анонімності досліджуваного. Підписуючи форму письмової згоди, досліджуваний або його законний представник дають дозвіл на доступ до цієї документації;

• відомості про досліджуваного, які зберігатимуться в таємниці;

• своєчасність ознайомлення досліджуваного або його законного представника з новими відомостями, що можуть вплинути на бажання досліджуваного продовжити участь у випробуванні;

• список осіб, до яких можна звернутися для одержання додаткової інформації про випробування і права пацієнта (здорового добровольця), а також фахівців, з якими досліджуваний може зв’язатися у разі завдання шкоди його здоров’ю під час випробування;

• можливі обставини та/або причини, через які участь досліджуваного у випробуванні може бути припинена;

• передбачувана тривалість участі досліджуваного у випробуванні;

• приблизне число досліджуваних, що братимуть участь у випробуванні.

7. До початку участі в клінічному випробуванні пацієнт (здоровий доброволець) або його законний представник, а також особа, що відповідальна за отримання письмової інформованої згоди, підписують та власноручно датують форму письмової інформованої згоди. Обов’язково має бути підкреслено, що згода дана досліджуваним добровільно на підставі одержаної повної інформації про клінічні випробування.

8.Коли до клінічного випробування (терапевтичного або нетерапевтичного) включаються особи, на участь яких обов’язково по­трібне погодження їхнього законного представника (наприклад, неповнолітні, особи з психічними розладами), ці особи інформуються в межах їх розуміння і, якщо це можливо, власноруч підписують і датують форму інформованої згоди.

9. Підписані та датовані форми інформованої згоди зберігаються у дослідника (в архіві медичного закладу, де здійснювалося клінічне випробування) протягом не менше 15 років.

10. До клінічних випробувань, що не передбачають безпосередньої лікувальної користі для досліджуваних (нетерапевтичні дослідження), залучаються тільки ті пацієнти (здорові добровольці), що особисто дають свою письмову згоду та датують її (крім випадків, зазначених у пункті 11).

11. До нетерапевтичних досліджень можуть залучатися пацієнти за згодою їхніх законних представників у разі дотримання таких вимог:

• завдання випробування вимагають залучати пацієнтів, стан яких не дає їм змоги особисто дати згоду на участь;

• можливий ризик для досліджуваних невисокий;

• випробування не протизаконне;

• для включення таких досліджуваних отримується спеціальний письмовий висновок Етичної комісії.

12. Якщо досліджуваний перебуває в критичному стані й від нього неможливо отримати інформовану згоду на участь у випробуванні, то її отримують у законного представника досліджуваного, якщо останній при цьому присутній. Якщо неможливо одержати попередню згоду досліджуваного і відсутній його законний представник, то це має бути передбачено протоколом клінічного ви­пробування та/або іншим документом, схваленим Етичною комісією. Досліджуваний або його законний представник повинні бути по­інформовані про випробування в найкоротший термін і в них необхідно отримати згоду на продовження клінічного випробування.

Пацієнти, що перебувають у критичному стані, залучаються до клінічного випробування тільки в тих випадках, якщо є медичні показання для застосування досліджуваного лікарського засобу. У таких клінічних випробуваннях стан досліджуваних контролюється ретельніше.

13. Порядок надання інформації про клінічне випробування досліджуваному, а також отримання письмової інформованої згоди від останнього можуть перевірятися Державним фармакологічним центром МОЗ України, Етичною комісією та спонсором.

14. У разі порушень прав досліджуваного під час проведення клінічного випробування він може звертатися до центральної Етичної комісії та подати оскарження до МОЗ України або безпосередньо до суду.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 2 до пункту 3.6
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Перелік
основних документів клінічного випробування,
які зберігаються на клінічній базі та у спонсора

1. До початку клінічного випробування (перелічені документи зберігаються як на клінічній базі, так і у спонсора. У дужках зазначені тільки особливості зберігання документів, наприклад зберігаються тільки у спонсора):

• брошура дослідника або документ, еквівалентний їй;

• підписаний спонсором та дослідником протокол й поправки до нього (якщо такі є);

• зразок індивідуальної реєстраційної форми;

• матеріали, що надаються пацієнтам (добровольцям);

• форма письмової згоди (включаючи необхідні переклади);

• інша письмова інформація для пацієнта (добровольця);

• оголошення про набір досліджуваних, якщо використовуються (тільки у дослідника/лікувально-профілактичному закладі);

• страхове зобов’язання;

• інформація щодо фінансових питань дослідження;

• підписаний договір між сторонами:

• дослідником/лікувально-профілактичним закладом і спонсором;

• дослідником/лікувально-профілактичним закладом і контрактною дослідницькою організацією (у спонсора — якщо потрібно);

• датований і документально оформлений висновок Етичної комісії щодо схвалення матеріалів клінічного випробування;

• склад Етичної комісії (у спонсора — якщо потрібно);

• висновок Центру щодо проведення клінічного випробування;

• автобіографії дослідників (curriculum vitae) та/або інші документи, що підтверджують їх кваліфікацію;

• нормальні значення/границі норм для клінічних/лабораторних/інструментальних тестів/досліджень, передбачених протоколом;

• клінічні/лабораторні/інструментальні тести/дослідження: сертифікація або акредитація, або внутрішній і/або зовнішній контроль якості лабораторного обладнання, інші методи верифікації (якщо потрібно);

• зразок етикетки на упаковці досліджуваного лікарського засобу (тільки у спонсора);

• інструкція щодо поводження з досліджуваним лікарським засобом та необхідними витратними матеріалами (якщо не включена до протоколу або брошури дослідника);

• документація щодо постачання досліджуваного лікарського засобу та необхідних витратних матеріалів;

• сертифікат аналізу якості отриманого досліджуваного лікарського засобу (тільки у спонсора);

• процедура розкриття рандомізаційного коду при проведенні клінічного випробування сліпим методом (якщо потрібно — також у третьої особи, яка в рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні та діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями);

• рандомізаційний список (тільки у спонсора, якщо потрібно — у третьої особи, яка в рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні та діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями);

• звіт монітора про попередній візит (тільки у спонсора);

• звіт монітора про стартовий візит.

2. Під час проведення клінічного випробування:

• нові редакції: брошури дослідника, протоколу та поправок до нього (якщо такі є), індивідуальної реєстраційної форми; форми письмової згоди та письмової інформації для пацієнтів (здорових добровольців), оголошень про набір досліджуваних (якщо використовується);

• датоване і документально оформлене схвалення Етичною комісією поправок до протоколу та нових редакцій: брошури дослідника, індивідуальної реєстраційної форми; форми письмової згоди та письмової інформації для пацієнтів (здорових добровольців), оголошень про набір досліджуваних (якщо використовується), результатів періодичного перегляду документації з дослідження;

• висновок Центру щодо поправок до протоколу та інших документів;

• зміни нормальних значень/границь норм для клінічних/лабораторних/інструментальних тестів/досліджень, передбачених протоколом клінічного випробування;

• автобіографії нових дослідників та/або нових членів дослідницької групи;

• зміни в процедурах клінічних/лабораторних/інструментальних тестів/досліджень: сертифікація або акредитація, або внутрішній і/або зовнішній контроль якості, інші методи верифікації;

• документація щодо постачання досліджуваного лікарського засобу і потрібних витратних матеріалів;

• сертифікати аналізу якості нових серій досліджуваного лікарського засобу (тільки у спонсора);

• звіти моніторів (тільки у спонсора);

• переговори/листування, пов’язані з випробуванням;

• підписані форми інформованої згоди (тільки у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі);

• первинні документи (тільки у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі);

• заповнені, датовані та підписані індивідуальні реєстраційні форми досліджуваних (у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі — копія, у спонсора — оригінал);

• реєстрація виправлень в ІРФ (у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі — копія, у спонсора — оригінал);

• повідомлення дослідників, що надані спонсору, про серйозні побічні явища та відповідні звіти;

• повідомлення про серйозні непередбачувані побічні реакції, які надають спонсор та/або дослідник до Центру та до Етичної комісії;

• проміжні або річні звіти, що надаються Етичній комісії та Центру (у спонсора — якщо потрібно);

• повідомлення, що надає спонсор досліднику про нову інформацію з безпеки досліджуваного засобу;

• журнал скринінгу досліджуваних (у спонсора — якщо потрібно);

• список ідентифікаційних кодів досліджуваних (тільки у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі);

• журнал реєстрації залучених у випробування досліджуваних (тільки у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі);

• облік досліджуваного лікарського засобу на клінічній базі;

• лист зразків підписів;

• журнал обліку зразків біологічних рідин/тканин, залишених на збереження (у разі потреби).

3. Після завершення клінічного випробування:

• облік досліджуваного лікарського засобу на клінічній базі;

• акт щодо знищення невикористаного досліджуваного лікарського засобу або свідчення про повернення його спонсору (у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі в разі, якщо знищено на клінічній базі);

• підсумковий список ідентифікаційних кодів досліджуваних (тільки у дослідника/в лікувально-профілактичному закладі);

• сертифікат аудиторської перевірки (якщо є — тільки у спонсора);

• акти інспекційної перевірки проведення клінічного випробування Центром (якщо проводилась);

• звіт монітора про заключний візит (тільки у спонсора);

• інформація про призначене лікування і розкриття кодів (тільки у спонсора);

• звіт про клінічне випробування (у дослідника/лікувально-профілактичному закладі, по можливості, та у спонсора).

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 3 до пункту 3.7
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Основні вимоги до маркування досліджуваного ЛЗ

1. Маркування досліджуваного лікарського засобу має бути таким, аби гарантувати захист досліджуваних та ідентифікувати препарат та випробування, а також сприяти правильному застосуванню препарату.

2. Необхідна інформація викладається українською або російською мовою (додатково інформація може надаватись на іншій мові).

На етикетках міститься така інформація (відсутність будь-якої інформації має бути виправдана, наприклад використання централізованої електронної рандомізаційної системи. У разі відсутності зовнішньої упаковки ця інформація повинна міститись на внутрішній):

а) найменування, місцезнаходження та номер телефону спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або дослідника для контактів щодо обміну інформацією про лікарський засіб, клінічні випробування та термінового «розсліплення» (місце­знаходження та номер телефону спонсора, контрактної дослідницької організації або дослідника у відношенні до інформації щодо лікарського засобу, клінічного випробування та розкриття коду в невідкладних випадках може не наноситись на етикетку, якщо передбачається надавати дослідженому пам’ятку або спеціальну картку, яка буде містити цю інформацію, та досліджуваний буде проінструктований постійно мати її при собі).

б) лікарська форма, шлях уведення, кількість одиниць дозування (у разі відкритих випробувань — назва/ідентифікатор та сила дії/активність);

в) серія або кодовий номер для ідентифікації складу та операцій з пакування;

г) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати випробування, клінічну базу, дослідника та спонсора, якщо це не зазначено в іншому місці;

ґ) ідентифікаційний номер досліджуваного/номер призначеного лікування та у відповідних випадках номер візиту;

д) призвище та ім’я дослідника, якщо воно не міститься у інформації у підпунктах «а» або «г»;

е) вказівки з використання (може бути наведене посилання на листок-вкладиш або інший документ, який призначений для досліджуваного або особи, яка буде вводити препарат);

ж) позначка «для клінічних випробувань» або інша відповідна позначка;

з) умови зберігання;

і) період використання («використати до», термін придатності, дата повторного контролю, що прийнятно), визначений у форматі «місяць/рік» у спосіб, що виключає неоднозначність трактування;

ї) позначка «зберігати у недоступному для дітей місці» (за виключенням випадків, коли досліджуваний лікарський засіб призначений для застосування в клінічних випробуваннях, у яких досліджувані не беруть препарат додому).

3. У разі, якщо лікарський засіб буде надаватись досліджуваному або особі, яка його вводить, у первинній упаковці разом із зовнішньою (вони мають зберігатися разом) та на зовнішній упаковці, надана інформація відповідно до пункту 2, маркування внутрішньої­ упаковки (або будь-якого запечатаного дозуючого пристрою, що вміщує первинну упаковку) може включати таку інформацію:

а) найменування спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або прізвище та ім’я дослідника;

б) лікарську форму, шлях уведення (можна не зазначати для твердих лікарських форм для внутрішнього застосування), кількість одиниць дозування та у разі відкритих випробувань — назву/ідентифікатор та силу дії/активність;

в) серію або кодовий номер для ідентифікації складу та операцій з пакування;

г) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати випробування, клінічну базу, дослідника та спонсора, якщо це не зазначено в іншому місці;

ґ) ідентифікаційний номер досліджуваного/номер призначеного лікування та у відповідних випадках номер візиту.

4. Якщо внутрішня упаковка має форму блістерних упаковок або невеликих одиниць, наприклад ампули, на яких неможливо розмістити інформацію, зазначену в пункті 2, досліджуваний лікарський засіб забезпечується зовнішньою упаковкою, на якій надається повна інформація. При цьому внутрішня упаковка містить таку інформацію:

а) найменування спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або прізвище та ім’я дослідника;

б) шлях уведення (можна не зазначати для твердих лікарських форм для внутрішнього застосування) та силу дії/активність;

в) серію або кодовий номер для ідентифікації складу та операцій з пакування;

г) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати випробування, клінічну базу, дослідника та спонсора, якщо це не зазначено в іншому місці;

ґ) ідентифікаційний номер досліджуваного/номер призначеного лікування та у відповідних випадках номер візиту.

5. При маркуванні можуть використовуватись символи та піктограми для уточнення вищезазначеної інформації. Можна включити також додаткову інформацію, застереження та/або інструкції щодо поводження з препаратом.

6. Допускається спрощене маркування досліджуваних лікарських засобів у разі, якщо вони призначені для клінічних випробувань з такими характеристиками:

• планування клінічного випробування не потребує здійснення спеціальних процесів виробництва або пакування;

• клінічне випробування проводиться з лікарськими засобами, які зареєстровані в Україні в установленому порядку;

• досліджувані мають ті ж самі характеристики, як і показання для застосування, згідно з яким лікарських засіб зареєстровано в Україні.

У цьому випадку маркування оригінальної упаковки доповнюється такою інформацією (але воно не повинно закривати оригінальне маркування):

а) найменування спонсора, виробника або контрактної дослідницької організації, або прізвище та ім’я дослідника;

б) посилання на код випробування, що дозволяє ідентифікувати клінічну базу, дослідника та досліджуваного.

7. У разі, якщо необхідно змінити дату «використати до», на упаковку може бути прикріплена додаткова етикетка, на якій зазначена нова дата «використати до» та повторно зазначений номер серії. Її можна накласти на стару дату «використати до», але не на оригінальний номер серії з причин контролю якості. Ця операція проводиться на відповідним чином ліцензованих виробничих ділянках, але, якщо це обґрунтовано, це може проводитись фармацевтом клінічної бази, де проводиться дослідження, або під його контролем. Якщо це неможливо, цю операцію може здійснити особа, що проводить моніторинг клінічного випробування, яка пройшла спеціальну підготовку. Ця операція здійснюється відповідно до вимог належної виробничої практики, спеціальними та стандартними операційними процедурами або за контрактом (якщо це прийнятно). Проведення цієї операції контролюється ще однією особою. Додаткове маркування відповідним чином документується як в документації клінічного випробування, так і в протоколах серій лікарського засобу.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 4 до пунтку 4.1.2
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

ЗАЯВА
для одержання висновку Державного Фармакологічного Центру МОЗ України та Етичної комісії щодо проведення клінічного випробування лікарського засобу

Для службового користування Державним фармакологічним центром МОЗ України та Етичною комісією:

Заповнюється заявником:

Дана форма є загальною для одержання висновку від ДФЦ МОЗ України та Етичної комісії. Відзначте, будь ласка, відповідну мету нижче.

ЗАЯВА ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ВИСНОВКУ ДФЦ МОЗ УКРАЇНИ: 

ЗАЯВА ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ схвалення ЕТИЧНОЇ КОМІСІЇ: 

А. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВИПРОБУВАННЯ

B. Ідентифікація СПОНСОРА

С. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАЯВНИКА (відзначте відповідну клітинку)

D. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖУВАНИЙ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ (ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ), ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИПРОБУВАННІ: ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ АБО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЯК ПРЕПАРАТ ПОРІВНЯННЯ

У цьому розділі необхідно перед початком проведення процедур, які специфічно пов’язані з клінічним випробуванням (процедури для забезпечення сліпого методу дослідження, пакування та маркування досліджуваного препарату , спеціально розроблені для дослідження), надати інформацію про кожний «нерозфасований препарат», незалежно від того чи є даний препарат тим, що досліджується, чи препаратом порівняння. В розділі Е повинна бути надана інформація, що стосується плацебо (якщо це важливо). Якщо при проведенні випробування планується застосування декількох досліджуваних лікарських засобів, використовуйте додаткові сторінки та надайте кожному досліджуваному лікарському засобу порядковий номер. Інформація повинна бути надана про кожний досліджуваний лікарський засіб; відповідним чином, якщо досліджуваний лікарський засіб є комбінованим, то необхідно надати інформацію про кожну активну субстанцію (діючу речовину), що входить до його складу.

D.1. СТАТУС ДОСЛІДЖУВАНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ В КЛІНІЧНОМУ ВИПРОБУВАННІ

D.2. ОПИС ДОСЛІДЖУВАНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

D.3. ДОСЛІДЖУВАНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ БІОЛОГІЧНОГО АБО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

D.4. ДОСЛІДЖУВАНИЙ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ СОМАТИЧНОЇ КЛІТИННОЇ ТЕРАПІЇ (ГЕНЕТИЧНО НЕМОДИФІКОВАНИЙ)

D.5. ДОСЛІДЖУВАНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ГЕННОЇ ТЕРАПІЇ

Е. ІНФОРМАЦІЯ ВІДНОСНО ПЛАЦЕБО (якщо застосовується більше одного — повторювати інформацію для кожного)

F. ВІДОМОСТІ ПРО ВИРОБНИЧУ ДІЛЯНКУ, ВІДПОВІДАЛЬНУ ЗА ВИПУСК ДОСЛІДЖУВАНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Цей розділ стосується досліджуваного лікарського засобу та препарату порівняння, спеціально підготовлених для використання в клінічному випробуванні (виготовлені, рандомізовані, упаковані, маркіровані). При наявності декількох виробничих ділянок або декількох досліджуваних лікарських засобів, використовуйте додаткові сторінки і вкажіть для кожного досліджуваного лікарського засобу номер, приведений у розділі D або в розділі E (для плацебо) і вкажіть, який засіб випускається на кожній з ділянок.

G. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВИПРОБУВАННЯ

Н. ГРУПИ ДОСЛІДЖУВАНИХ

I. ЗАПРОПОНОВАНІ КЛІНІЧНІ БАЗИ В УКРАЇНІ

J. ДФЦ МОЗ УКРАЇНИ/ЕТИЧНА КОМІСІЯ В УКРАЇНІ

K. КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ДОДАЄТЬСЯ ДО ФОРМИ ЗАЯВИ

L. ПІДПИС ЗАЯВНИКА В УКРАЇНІ

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 5 до пункту 4.1.3
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Структура протоколу клінічного випробування

Протокол клінічного випробування містить розділи, наведені нижче. Деякі з наведених розділів можуть бути складовою інших документів, на які посилається протокол клінічного випробування, наприклад на брошуру дослідника.

1. Загальні відомості

1.1. Назва випробування, код протоколу випробування, дата. Якщо готуються поправки до протоколу, то мають бути зазначені їх номер та дата прийняття.

1.2. Інформація про замовника та прізвище представника замовника (монітора), а також їх місцезнаходження та контактні телефони (якщо вони відрізняються).

1.3. Прізвище та посада особи, що підписує протокол і поправки до нього, з боку замовника.

1.4. Прізвище, посада, місце проживання та контактні телефони фахівця в галузі медицини, відповідального за проведення ви­пробування з боку замовника.

1.5. Прізвище та посада керівника клінічного випробування, відповідального дослідника. Місцезнаходження та телефон лікувально-профілактичного закладу (клінічної бази або клінічних баз).

1.6. Прізвище, посада, місцезнаходження та телефон керівника лікувально-профілактичного закладу, що відповідає за прийняття усіх рішень медичного характеру на клінічній базі (якщо дана особа не є дослідником).

1.7. Назва та місцезнаходження клінічних лабораторій та інших клінічних, діагностичних відділень і/або інших медичних закладів, що беруть участь у випробуванні.

2. Обґрунтування випробування

2.1. Назва та опис досліджуваного лікарського засобу.

2.2. Резюме результатів доклінічних досліджень, що мають потенційну клінічну значимість, а також результатів клінічних випробувань, важливих для даного випробування.

2.3. Короткий опис відомих і передбачуваних ризиків та користі для досліджуваних.

2.4. Опис і обґрунтування способів введення, дозувань, схеми і тривалості введення досліджуваного лікарського засобу.

2.5. Указівка на те, що дане клінічне випробування проводитиметься з дотриманням протоколу, GCP і діючих нормативних вимог.

2.6. Характеристика контингенту досліджуваних.

2.7. Посилання на публікації та інші джерела інформації, використані при плануванні та для обґрунтування клінічного випробування.

3. Мета і завдання клінічного випробування

3.1. Докладний опис мети та завдання клінічного випробування.

4. Дизайн клінічного випробування

4.1. Наукове обґрунтування випробування і достовірність даних багато в чому залежать від методології випробування. Опис методології випробування повинен містити:

4.1.1. Основні й другорядні показники, що визначаються в ході дослідження.

4.1.2. Опис виду випробування (наприклад подвійний сліпий, плацебо-контролюючий метод, метод паралельних груп) і схематичне зображення методології, процедур і стадій дослідження.

Опис заходів, які дають змогу знизити/уникнути впливу систематичної помилки, яка пов’язана з ходом дослідження.

а) рандомізація;

б) застосування сліпого методу (метод, при якому учасникам клінічного випробування невідомо, який із досліджуваних лікарських засобів призначається досліджуваним: простий сліпий метод — непоінформованість досліджуваних про призначене їм лікування, подвійний сліпий метод — непоінформованість про призначене лікування досліджуваних, дослідників, моніторів, а в деяких випадках осіб, які проводять обробку даних).

4.1.3. Опис досліджуваного лікарського засобу, його дозувань і схеми введення. Розділ містить також опис лікарської форми, упаковки та маркування досліджуваного лікарського засобу.

4.1.4. Заплановану тривалість участі досліджуваних у клінічному випробуванні, опис послідовності й тривалості всіх етапів ви­пробування, включаючи період наступного спостереження (якщо передбачений).

4.2. Опис умов припинення або переривання всього випробування, його частини або участі окремих досліджуваних.

4.3. Процедури обліку досліджуваного лікарського засобу, включаючи плацебо і лікарський засіб порівняння (якщо передбачений).

4.4. Зберігання «сліпоти» клінічного випробування і процедура розкриття рандомізаційних кодів.

4.5. Перелік усіх даних, що вносяться безпосередньо в індивідуальну реєстраційну форму досліджуваного (тобто не перенесених з інших документів або комп’ютерних файлів), які розглядаються у якості первинних даних.

5. Уключення і виключення досліджуваних у клінічне випробування

1.1. Критерії уключення досліджуваних у випробування.

1.2. Критерії невключення досліджуваних у випробування.

1.3. Критерії виключення досліджуваних із випробування (тобто критерії припинення введення досліджуваного лікарського засобу/лікування в ході випробування), а також процедури, що регламентують:

5.3.1. Обставини і процедури виключення досліджуваного з випробування або припинення введення досліджуваного лікарського засобу.

5.3.2. Перелік і терміни одержання даних за виключеними досліджуваними.

5.3.3. Метод заміни досліджуваних.

5.3.4. Наступне спостереження досліджуваних, виключених з випробування (або після передчасного припинення введення досліджуваного лікарського засобу).

6. Лікування досліджуваних

6.1. Для кожної групи досліджуваних мають бути надані відомості про лікарські засоби, що призначаються, їхню назву, дози, схеми, шляхи і способи введення, періоди лікування, у тому числі період наступного спостереження досліджуваних.

6.2. Способи лікування/лікарські засоби, застосування яких дозволено протоколом (включаючи невідкладну терапію) або їх не дозволено застосовувати перед та/або на протязі дослідження.

6.3. Процедури перевірки дотримання досліджуваним режиму лікування.

7. Оцінка ефективності досліджуваного препарату

7.1. Перелік показників ефективності.

7.2. Методи й терміни оцінки, реєстрації і статистичного опрацювання показників ефективності.

8. Оцінка безпеки

8.1. Перелік показників безпеки.

8.2. Методи й терміни оцінки, реєстрації і статистичного опрацювання показників безпеки.

8.3. Вимоги до звітності, процедури реєстрації і повідомлення про негативні медичні прояви й інтеркурентні захворювання.

8.4. Вид і тривалість спостереження за досліджуваними після виникнення негативних медичних проявів.

9. Статистика

9.1. Опис усіх методів статистичного опрацювання даних. Етапи випробування, на яких проводиться проміжний аналіз.

9.2. Передбачувана кількість досліджуваних, що включаються у випробування. У разі багатоцентрового клінічного випробування кількість досліджуваних, що включаються у випробування, вказується для кожного дослідницького центру окремо. Обґрунтування розміру вибірки, включаючи оцінку або обчислення, що лежать в основі визначення статистичної потужності дослідження і клінічної значимості розбіжностей.

9.3. Рівень значимості, що застосовується.

9.4. Критерії припинення випробувань.

9.5. Процедури реєстрації відсутніх, таких, що не аналізуються і фальсифікованих даних.

9.6. Процедури повідомлення про будь-які відхилення від початкового плану статистичного аналізу (усі порушення початкового плану статистичного аналізу описуються й обґрунтовуються в поправках до протоколу і/або остаточному звіті про випробування).

9.7. Категорії досліджуваних, дані яких включаються у статистичний аналіз (наприклад усі рандомізовані досліджувані, усі досліджувані, які приймали досліджуваний лікарський засіб хоча б один раз, або всі досліджувані, які відповідають спеціальним критеріям включення в аналіз).

10. Прямий доступ до первинних даних/документації

10.1. Спонсор повинен переконатися, що в протоколі випробування або іншій письмовій угоді є вказівка про те, що дослідник/медичний заклад будуть надавати моніторам, аудиторам, представникам Етичної комісії медичного закладу та інспекторам Центру прямий доступ до первинних даних/документації, які стосуються клінічного випробування.

11. Контроль якості і забезпечення якості

12. Питання етичного характеру

12.1. Опис етичних аспектів даного клінічного випробування.

13. Збір даних і ведення записів

14. Фінансування і страхування

14.1. Обговорюються питання фінансування і страхування, якщо вони не наведені в окремому договорі.

15. Публікації

15.1. Обговорюються питання публікації даних, одержаних при проведенні клінічного випробування, якщо вони не розглядаються в окремому договорі.

16. Додатки

Примітка. Оскільки протокол випробування і звіт про клінічне випробування тісно взаємопов’язані, тому для одержання додаткової інформації варто використовувати керівництво ІСН «Структура і зміст звітів про клінічні випробування».

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 6 до пункту 4.1.6
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Структура брошури дослідника

До складу брошури дослідника входять:

1. Титульна сторінка.

2. Зміст брошури дослідника:

2.1. Зміст (типовий зміст).

2.2. Резюме.

3. Вступ.

4. Фізичні, хімічні й фармацевтичні властивості та склад лікарської форми.

5. Доклінічні дослідження:

5.1. Експериментальна фармакологія.

5.2. Фармакокінетика і метаболізм досліджуваного лікарського засобу у тварин.

5.3. Токсикологія.

6. Клінічні випробування.

6.1. Фармакокінетика і біотрансформація досліджуваного лікарського засобу в людини.

6.2. Безпечність та ефективність.

6.3. Післяреєстраційний досвід.

6.4. Висновок та рекомендації для дослідника.

6.5. Додатки (якщо є).

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 7 до пункту 4.1.7
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

ДОСЬЄ ДОСЛІДЖУВАНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Досьє на досліджуваний лікарський засіб містить інформацію у обсязі, визначеному відповідними документами, затвердженими МОЗ України за наступними розділами:

Лікарська речовина (для лікарських препаратів, що містять більше однієї лікарської речовини, інформація надається в повному обсязі щодо кожної з них)*:

– загальна інформація*

– виробництво*

– характеристика*

– контроль лікарської речовини*

– стандартні зразки або речовини

– система упаковки/закупорки*

– стабільність*

Лікарський препарат:

– опис і склад лікарського препарату

– фармацевтична розробка

– виробництво

– контроль допоміжних речовин

– контроль лікарського препарату

– стандартні зразки і речовини

– система упаковки/закупорки

– стабільність

Доповнення:

– технічні засоби й устаткування

– оцінка безпечності щодо сторонніх мікроорганізмів

– нові допоміжні речовини

– розчини для відновлення та розчинники

Доклінічні фармакологічні та токсикологічні дані:

– фармакодинаміка

– фармакокінетика

– токсикологія

Дані по клінічному вивченню (якщо проводились):

– клінічна фармакологія

– клінічна фармакокінетика

– вплив на людину

– оцінка користі та ризику.

Якщо окремі частини документації не включені до матеріалів, то слід у відповідному місці зазначити причину відсутності інформації під відповідним заголовком.

Для лікарських препаратів тваринного походження має бути надана така додаткова інформація:

– дані щодо виду, віку, раціону тварин, від яких отримана сировина;

– дані про характер (категорію) тканини, з якої одержується сировина для виробництва лікарського засобу, з точки зору її небезпеки щодо вмісту пріонів;

– технологічна схема обробки сировини із зазначенням екстрагентів, температурного режиму тощо;

– методи контролю вихідної сировини, включаючи методи виявлення пріонів у кінцевому продукті (за потреби).

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 8 до пункту 4.1.16
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

КАРТА АТЕСТАЦІЇ КЛІНІЧНОЇ БАЗИ
ДЕРЖАВНОГО ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ МОЗ УКРАЇНИ

1. Назва, місцезнаходження, телефон та відомча підлеглість лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), на базі якого розташована клінічна база∗. П.І.Б. керівника ЛПЗ (повністю), телефон, факс, e-mail.

1.1. Назва, місцезнаходження та телефон клінічної бази. П.І.Б. керівника (повністю), телефон, факс, e-mail.

2. Основні науково-клінічні напрями роботи:

3. Кадрове забезпечення:

4. Кількість публікацій, підготовлених співробітниками бази за останні 3 роки з основних напрямків роботи клінічної бази:

5. Ліжковий фонд та його характеристики (указати профіль та кількість ліжок):

6. Наявність поліклініки:  так;  ні

7. Кількість профільних хворих, які одночасно можуть включатися в дослідження:

8. Перелік фармакологічних груп лікарських засобів, які можуть вивчатись на клінічній базі:

9. Перелік лабораторних та клініко-інструментальних методів досліджень, які можуть використовуватись під час проведення клінічних випробувань (далі—КВ).

– наявність атестата акредитації або сертифіката лабораторії (дата, №), яка виконуватиме лабораторні дослідження під час проведення КВ:

10. Забезпечення устаткуванням:

– забезпечення комп’ютерами та інші засоби комунікації (кількість, марка) та рівень опанування ними співробітниками:

11. Дані про проведення КВ на клінічній базі за останні 3 роки:

– лікарські засоби вітчизняного виробництва

– лікарські засоби іноземного виробництва

– проведення міжнародних багатоцентрових КВ

12. Наявність технічних можливостей (місця/приміщення) для зберігання матеріалів КВ

13. Наявність та кількість лікарського, наукового і допоміжного персоналу, підготовленого до роботи в системі GCP (указати місце та дату проходження підготовки, наявність підтвердженого документа — сертифіката)

14. Інші відомості про діяльність клінічної бази

15. Наявність локальної Комісії з питань етики (дата створення, № протоколу)

16. Дані про спеціалістів-дослідників клінічної бази (професійна автобіографія).

Підпис керівника лікувально-профілактичного закладу _______________________________

Підпис керівника клінічної бази_______________________________

Дата ________________

М.П.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 9 до пункту 6.1.3
Порядку проведення клінічних випробувань
лікарських засобів та експертизи матеріалів
клінічних випробувань

повідомлення
Про початок клінічного випробування в україні

Для службового використання:

Заповнюється заявником

ІДЕНТИФІКАЦІЯ КЛІНІЧНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗАЯВНИКА (відмітьте відповідні пункти)

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 10 до пункту 6.2.2
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Перелік
АСПЕКТІВ КЛІНІЧНОГО випробування щодо ЯКИХ СПОНСОР МОЖЕ ВНЕСТИ суттєві поправки

Описані нижче заголовки розділів є прикладами тих аспектів клінічного випробування, що можуть вимагати внесення змін і з числа яких тільки про деякі необхідно повідомляти як про суттєві. Можуть бути й інші аспекти випробування, поправки до яких відповідають критеріям суттєвих.

1. Поправки, пов’язані з протоколом:

• ціль дослідження;

• дизайн дослідження;

• інформована згода;

• процедура набору пацієнтів;

• показники ефективності;

• графік добору проб для лабораторних тестів;

• додавання або виключення тестів або показників;

• кількість досліджуваних;

• віковий діапазон досліджуваних;

• критерії включення;

• критерії виключення;

• моніторинг безпеки;

• тривалість впливу досліджуваного лікарського засобу(ів);

• поправки дозування досліджуваного лікарського засобу(ів);

• зміна лікарського препарату порівняння;

• статистичний аналіз.

2. Поправки, пов’язані з організацією клінічного випробування:

• зміна відповідального дослідника або залучення нових відповідальних дослідників;

• зміна дослідника-координатора;

• зміна клінічної бази дослідження або включення додаткової клінічної бази;

• зміна спонсора або офіційного представника спонсора;

• зміна контрактної дослідницької організації, відповідальної за виконання важливих завдань у рамках випробування;

• зміна визначення щодо завершення випробування.

3. Поправки, пов’язані з досліджуваним лікарським засобом:

• поправки даних щодо якості досліджуваного лікарського препарату, що стосуються:

• поправки назви або коду досліджуваного лікарського засобу;

• матеріалу первинного пакування;

• виробника(ів) діючої речовини;

• виробничого процесу діючої речовини;

• специфікацій діючої речовини;

• виробництва лікарського засобу;

• специфікації лікарського засобу;

• специфікацій допоміжних речовин у тих випадках, які здатні вплинути на дію лікарського засобу;

• терміну зберігання, уключаючи збереження після першого розкриття і розведення;

• суттєвих змін складу лікарського засобу;

• умов зберігання;

• методик досліджень діючої речовини;

• методик досліджень лікарського засобу;

• методик досліджень нефармакопейних допоміжних речовин.

4. Поправки даних доклінічних фармакологічних і токсикологічних досліджень у випадках, що стосуються поточних клінічних випробувань (тобто зміна оцінки співвідношення ризик/користь). Наприклад, щодо:

• результатів нових фармакологічних досліджень;

• нової інтерпретації існуючих фармакологічних досліджень;

• результатів нових токсикологічних досліджень;

• нової інтерпретації існуючих токсикологічних досліджень;

• результатів нових досліджень лікарських взаємодій.

5. Поправки в клінічному випробуванні, а також даних, що відображають досвід застосування препарату людиною, що є важливими для поточних випробувань (тобто зміна оцінки співвідношення ризик/користь). Наприклад, щодо:

• безпеки, пов’язаної з клінічним випробуванням або досвідом застосування досліджуваного лікарського препарату;

• результатів нових клінічних фармакологічних досліджень;

• нової інтерпретації існуючих клінічних фармакологічних досліджень;

• результатів нових клінічних випробувань;

• нової інтерпретації існуючих даних клінічних випробувань;

• нових даних з досвіду застосування досліджуваного лікарського засобу;

• нова інтерпретація існуючих даних щодо досвіду застосування досліджуваного лікарського засобу.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 11 до пункту 6.2.3
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

ЗАЯВА
про одержання висновку Державного Фармакологічного Центру МОЗ України та схвалення Етичною комісією суттєвих поправок до матеріалів клінічного випробування

Для службового користування:

А. Заповнюється заявником:

Ця форма є загальною для одержання висновку з боку ДФЦ МОЗ України й схвалення з боку Етичної комісії. Укажіть, будь ласка, відповідну мету в клітинці нижче.

А1. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВИПРОБУВАННЯ (якщо зміни стосуються декількох випробувань, повторно заповніть дану форму стільки разів, скільки потрібно)

A2. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОПРАВКИ

B. ІДЕНТИФІКАЦІЯ СПОНСОРА, ЩО ПОДАЄ ДАНУ ЗАЯВУ

С. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗАЯВНИКА (позначте відповідні клітинки)

D. ТИП ПОПРАВОК (позначте відповідну клітинку)

E. ПРИЧИНИ ВНЕСЕННЯ ПОПРАВОК (одним-двома реченнями)

F. КОРОТКИЙ ОПИС ПОПРАВОК

G. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ПРИКЛАДЕНИХ ДО ЗАЯВИ

Надайте, будь ласка, документи, що стосуються даного повідомлення, та/або (у відповідних випадках) чіткі посилання на інші документи, що вже були надані. Надайте точні посилання на всі зміни в нумерації окремих сторінок та старий і новий варіанти текстів. Позначте відповідну(і) клітинку(и).

ПІДПИС І ІМ’Я ЗАЯВНИКА В УКРАЇНІ

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 12 до пункту 6.3.1
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

повідомлення
про завершення або тимчасове припинення КЛІНІЧНОГО випробування

Для службового використання:

Заповнюється заявником

Ідентифікація клінічного випробування

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗАЯВНИКА (відмітьте відповідні пункти)

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 13 до пункту 6.3.6
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Структура звіту
про клінічне випробування лікарського засобу

 Структура звіту про клінічне випробування є узагальненою. Вона придатна для опису випробування будь-якого терапевтичного, профілактичного або діагностичного засобу, проведеного на пацієнтах (здорових добровольцях), у якій зібрано клінічний та статистичний опис, аналіз даних, які супроводжуються таблицями і малюнками в основному тексті або після нього. Крім того, у додатках надаються відомості про досліджуваних та детальна статистична інформація. Основні принципи складання звіту та його структуру можна використовувати для різних видів випробувань (наприклад клініко-фармакологічні випробування). Рекомендовано до структури звіту включати такі позиції.

1. Титульна сторінка

Назва звіту; назва лікарського засобу; ідентифікація випробування; якщо не зазначено в назві, стислий опис дизайну, порівняння, тривалість випробування, дозування лікарського засобу і контингент досліджуваних; назва спонсора; ідентифікація протоколу; вид/фаза; дата початку, дата закінчення випробування; положення, яке доводить, що випробування виконано відповідно до GCP (якщо виконувалось); дата звіту. Прізвище відповідального або дослідника-координатора, або відповідального представника спонсора.

2. Резюме (стислого опису клінічного випробування з числовими даними для ілюстрації результатів).

3. Зміст звіту (уключаючи перелік і розташування додатків, таблиць ІРФ)

4. Перелік скорочень і визначення термінів.

5. Етичні питання.

6. Дослідники та адміністративна структура випробування (назва, місцезнаходження, контактний телефон).

7. Вступ.

8. Мета випробування.

 9. План випробування.

9.1. Загальний план (дизайн) і план-опис випробування; схематичне зображення етапів і процедур випробування.

9.2. Обґрунтування плану (дизайну) випробування, у тому числі вибір контрольних груп.

9.3. Вибір популяції, що вивчається:

– критерії включення;

– критерії невключення;

– виключення досліджуваних з випробувань або аналізів.

9.4. Лікування:

– призначене лікування;

– ідентифікація лікарських засобів, що досліджуються;

– методи розподілу досліджуваних за групами (рандомізація);

– вибір доз для вивчення;

– вибір доз й часу прийому лікарського засобу для кожного досліджуваного;

– «сліпий» метод (якщо використовується);

– попередня і супутня терапія;

– дотримання досліджуваним режиму лікування.

9.5. Дані щодо ефективності та безпеки (оцінка й графік визначення показників ефективності й безпеки).

9.6. Дані щодо гарантії якості (сертифікат аудиту, якщо проводився).

9.7. Заплановані в протоколі статистичні методи.

9.8. Зміни щодо запланованого проведення випробування або аналізу.

10. Інформація щодо досліджуваних.

10.1. Розподіл досліджуваних.

10.2. Відхилення від протоколу.

11. Оцінка ефективності.

11.1. Ряди даних, які аналізуються.

11.2. Демографічні та/чи інші вихідні характеристики.

11.3. Показники щодо дотримання досліджуваними режиму лікування.

11.4. Результати оцінки ефективності та складання таблиць даних на кожного пацієнта:

– аналіз ефективності;

– статистичні/аналітичні питання;

– надання індивідуальних даних реакції досліджуваних на лікування у таблицях;

– доза, концентрація лікарського засобу та їх взаємозв’язок з реакцією пацієнта на лікарський засіб;

– взаємодія: ліки — ліки, ліки — хвороба (якщо вивчалась);

– висновки щодо ефективності.

12. Визначення безпеки.

12.1. Побічні явища:

– стисле резюме щодо побічних явищ;

– надання інформації щодо побічних явищ;

– аналіз побічних явищ;

– перелік побічних явищ, які спостерігались у кожного пацієнта.

12.2. Смерть, інші серйозні побічні явища, а також серйозні побічні реакції.

12.3. Оцінка клініко-лабораторних показників:

– перелік індивідуальних лабораторних показників досліджуваних і значення кожного патологічно зміненого лабораторного показника;

– оцінка кожного показника лабораторних досліджень;

– лабораторні значення за весь період дослідження;

– індивідуальні зміни показників у хворих;

– індивідуальні клінічно значимі патологічні відхилення показників.

12.4. Параметри життєво важливих функцій організму, дані об’єктивного дослідження та інша інформація обстеження, яка стосується питань безпеки.

12.5. Висновки щодо безпеки.

13. Обговорення та узагальнені висновки.

14. Таблиці, малюнки, графіки, на які дані посилання, але які не ввійшли до тексту.

14.1. Демографічні дані (зведені малюнки, таблиці).

14.2. Дані щодо ефективності (зведені малюнки, таблиці).

14.3. Дані щодо безпеки (зведені малюнки, таблиці):

– надання даних про побічні явища;

– перелік випадків щодо серйозних побічних явищ;

– опис випадків тяжких побічних явищ;

– перелік патологічно змінених показників лабораторних досліджень (на кожного досліджуваного).

15. Список літератури.

16. Додатки.

16.1. Інформація щодо випробування:

– протокол та поправки до протоколу;

– зразок індивідуальної реєстраційної форми;

– сторінки із зазначенням етичних моментів та висновок комісії з питань етики, зразки письмової інформації для пацієнтів і форми інформованої згоди;

– перелік та характеристики дослідників та інших відповідальних осіб;

– підписи відповідального дослідника або керівника клінічного випробування;

– аналітична документація — сертифікати аналізу лікарського засобу, що досліджується;

– схема рандомізації та коди (ідентифікація пацієнтів та призначене лікування);

– сертифікати аудиту (якщо проводилися);

– документація щодо статистичних методів;

– документація щодо лабораторної стандартизації методів і забезпечення якості процедур, якщо застосовувались;

– публікації, що базуються на випробуванні;

– важливі публікації, на які посилаються у даному звіті.

16.2. Перелік даних щодо досліджуваних:

– досліджувані, які вибули з випробування;

– відхилення від протоколу;

– досліджувані, яких виключено з аналізу ефективності;

– демографічні дані;

– дотримання режиму лікування та/або дані з концентрації лікарського засобу (якщо є);

– індивідуальні дані щодо ефективності;

– перелік побічних явищ (на кожного з досліджуваних);

– перелік індивідуальних показників лабораторних досліджень у досліджуваних, якщо вимагає Центр.

16.3. Індивідуальні реєстраційні форми (далі — ІРФ):

– ІРФ на випадки смерті, інших серйозних побічних явищ та випадкам виведення з дослідження у зв’язку з розвитком побічних явищ;

– інші ІРФ, подані на розгляд.

16.4. Перелік даних на кожного досліджуваного.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 14 до пункту 7.1.3
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

I. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО КЛІНІЧНОГО ВИПРОБУВАННЯ

II. ІНФОРМАЦІЯ ПРО досліджуваного

III. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛЗ, ЩО СПРИЧИНИЛИ СПР

ІV. СУПУТНЯ ТЕРАПІЯ

V. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СПР

VІ. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Дата одержання _____________ Підпис одержувача _________________ (П.І.Б.)

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 15 до пункту 7.2.1
Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань

Вимоги
до складання повідомлення про підозрювану непередбачену серйозну побічну реакцію

1. Ідентифікація клінічного випробування

Ідентифікація клінічного випробування (номер протоколу спонсора, за наявності — номер EudraCT).

2. Інформація про досліджуваного

2.1. Ідентифікаційний номер досліджуваного.

2.2. Ініціали.

2.3. Стать.

2.4. Вік та/або дата народження.

2.5. Вага.

2.6. Зріст.

3. Інформація про підозрюваний лікарський засіб

3.1. Назва досліджуваного лікарського засобу (або торговельна/брендова

назва).

3.2. Міжнародна непатентована назва.

3.3. Номер серії.

3.4. Покази для призначення або вивчення.

3.5. Лікарська форма, дозування.

3.6. Добова доза та режим призначення.

3.7. Спосіб призначення.

3.8. Дата та час початку терапії.

3.9. Дата та час припинення терапії або тривалість терапії.

3.10. Розкриття маскування: так/ні/не застосовувалось, результати:

– оцінка причинно-наслідкового зв’язку, що надана дослідником;

– оцінка причинно-наслідкового зв’язку, що надана спонсором;

– коментарі, якщо необхідно (наприклад, якщо оцінка спонсора зв’язку з серйозною побічною реакцією не збігається з оцінкою дослідника, підозра, що супутні лікарські засоби відіграють роль у розвитку реакції безпосередньо або внаслідок взаємодії).

4. Супутнє лікування

Для супутніх лікарських засобів (уключаючи безрецептурні лікарські засоби) та немедикаментозних засобів лікування надається та ж сама інформація, що і для досліджуваного лікарського засобу, уключаючи виробника, якщо відомо.

5. Інформація про підозрювану серйозну непередбачену побічну реакцію

5.1. Повний опис реакції.

5.2. Дата та час початку реакції.

5.3. Дата та час припинення або тривалість реакції.

5.4. Інформація про відміну та повторне призначення підозрюваного лікарського засобу.

5.5. Місце розвитку реакції ( клініка, поліклініка, вдома тощо).

5.6. Наслідок: інформація про видужання або будь-які наслідки, будь-які проведені специфічні тести та/або лікування та їх результати.

У разі летального кінця — причина смерті та коментарі щодо можливого причинно-наслідкового зв’язку з досліджуваним лікарським засобом.

5.7. Будь-яка інша інформація, що може бути корисна для оцінки підозрюваної серйозної непередбаченої побічної реакції (супутні захворювання, алергологічний анамнез, алкогольна залежність тощо).

6. Дані про особу, що надала первинну інформацію

6.1. П.І.Б.

6.2. Місцезнаходження.

6.3. Номер телефону.

6.4. Професія (фах).

7. Інформація про спонсора/заявника та адміністративні дані

7.1. Дата даного повідомлення.

7.2. Джерело інформації: клінічне випробування (надати повну назву клінічного випробування, якщо воно не проводиться в Україні), література (надати копію), спонтанні повідомлення тощо.

7.3. Дата отримання повідомлення спонсором/заявником.

7.4. Країна, де виникла реакція.

7.5. Тип повідомлення (первинне, додаткове).

7.6. Назва та місцезнаходження спонсора (заявника)/виробника/компанії.

7.7. Назва, місцезнаходження, номер телефону та факсу контактної особи, відповідальної за подання інформації про побічні ре­­ак­ції у спонсора/заявника.

7.8. Ідентифікаційний номер серйозної непередбаченої побічної реакції, наданий спонсором/заявником (номер має бути єдиним для первинного та наступних повідомлень про один і той самий випадок).

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

Додаток 16 до пункту 7.2.2
Порядку проведення клінічних випробувань
лікарських засобів та експертизи матеріалів
клінічних випробувань

Вимоги
до структури періодичного звіту щодо безпечності досліджуваного лікарського засобу

Щорічний звіт щодо безпечності досліджуваного лікарського засобу складається з трьох частин:

1. Аналіз безпечності

Спонсор забезпечує стислий аналіз безпечності та оцінку співвідношення користь/ризик щодо клінічного випробування. Стисло описуються всі нові дані щодо безпечності лікування досліджуваним лікарським засобом та забезпечується їх критичний аналіз.

2. Перелік всіх підозрюваних серйозних непередбачених побічних реакцій, що були виявлені під час даного клінічного випробування

3. Узагальнені підсумкові таблиці

Узагальнені підсумкові таблиці систематизують серйозні непередбачені побічні реакції за їх проявами, симптомами та/або діагнозами. У них визначається кількість повідомлень:

а) для кожної системи організму людини;

б) для кожного прояву побічної реакції;

в) для кожного періоду та виду лікування.

Якщо спонсор проводить декілька клінічних випробувань з тим самим досліджуваним лікарським засобом, можна надавати єдиний щорічний звіт відповідно до цих клінічних випробувань. У цьому випадку надається загальний аналіз профілю безпечності досліджуваного лікарського засобу, а також аналіз співвідношення користь/ризик для кожного окремого клінічного випробування.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т.Чумак

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
13.02.2006 № 66

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10.03.2006 № 253/12127

Типове положення
про комісію з питань етики

1. Загальні положення

1.1. Типове Положення про Комісію з питань етики (далі — Положення) розроблено відповідно до статей 7 та 8 Закону України «Про лікарські засоби» з урахуванням вимог Директиви 2001/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС, нормативних вимог, що діють в Україні, вимог належної клінічної практики, Гельсінкської декларації: рекомендації для лікарів з проведення біомедичних досліджень із залученням людини (1964), рекомендації ВООЗ Етичним комітетам, що проводять експертизу біомедичних досліджень.

1.2. Положення встановлює основні вимоги до оцінки етичних та морально-правових аспектів клінічних випробувань лікарських засобів (схвалення клінічного випробування), які можуть проводитись на пацієнтах (здорових добровольцях).

1.3. Основними завданнями Комісії з питань етики (далі — Комісія) є:

захист прав та інтересів досліджуваних, залучених до клінічних випробувань лікарських засобів;

захист прав та інтересів дослідників;

забезпечення етичної та морально-правової оцінки матеріалів клінічного випробування.

1.4. Схвалення клінічного випробування можуть здійснювати Комісії, які утворюються та діють при лікувально-профілактичних закладах, де проводяться клінічні випробування (локальні Комісії), або Центральна комісія, визначена МОЗ України.

1.5. Комісії рівні у своїх повноваженнях у схваленні клінічного випробування. При відсутності діючої Комісії при лікувально-профілактичному закладі або якщо її діяльність не відповідає діючим нормативним вимогам, а також при проведенні багатоцентрових клінічних випробувань, заявник звертається за схваленням клінічного випробування до Центральної комісії.

1.6. Якщо клінічне випробування було схвалено Центральною комісією, то в разі наявності діючої локальної Комісії дослідник надає схвалення Центральної комісії до локальної Комісії. При цьому локальна Комісія визнає схвалення клінічного випробування Цент­ральною комісією.

1.7. У разі, якщо одна Комісія надала мотивовану відмову в проведенні клінічного випробування на певній клінічній базі, забороняється звертатись до іншої Комісії (крім Центральної комісії) для схвалення того самого випробування на тій самій клінічній базі.

2. Обов’язки та права Комісії

2.1. До початку проведення клінічного випробування лікарського засобу Комісія оцінює етичні та морально-правові аспекти матеріалів клінічного випробування.

При підготовці свого рішення Комісія бере до уваги:

– значимість (важливість) клінічного випробування та його план;

– оцінку очікуваної користі і ризику та обґрунтованість висновків;

– протокол та брошуру дослідника або документ, еквівалентний йому;

– адекватність підготовки дослідника і допоміжного персоналу, якість устаткування і приміщень;

– адекватність і повноту письмової інформації, що передбачається надавати досліджуваним, а також передбачені процедури одержання інформованої згоди й обґрунтування необхідності проведення випробування за участю досліджуваних, не здатних самостійно дати інформовану згоду;

– забезпечення відшкодування збитків або компенсації в разі завдання шкоди здоров’ю або смерті досліджуваних, пов’язаних з проведенням клінічного випробування, а також інші документи щодо страхування згідно з діючим законодавством;

– умови сплачування винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні, заходи щодо набору досліджуваних, якщо це передбачено (інформація щодо умов сплачування винагороди або компенсації досліджуваним за участь у клінічному випробуванні може надаватись у супровідному листі з посиланням на відповідний документ).

2.2. Під час проведення клінічного випробування лікарського засобу Комісія схвалює суттєві поправки до матеріалів клінічного випробування.

2.3. Комісія розглядає матеріали клінічного випробування в установлений термін і надає заявнику та/або досліднику висновок з одним із можливих нижченаведених рішень:

– схвалення клінічного випробування;

– вимога внести зміни в надану документацію для схвалення клінічного випробування;

– відмова в проведенні клінічного випробування;

– скасування/призупинення наданого раніше схвалення клінічного випробування у процесі клінічного випробування.

2.4. У висновку Комісії зазначається принаймні така інформація:

– повна назва розглянутого протоколу клінічного випробування;

– чітка ідентифікація протоколу клінічного випробування та/або поправок до нього, номер версії та дата протоколу, на розгляді яких базується прийняте рішення;

– назви та, по можливості, специфічні ідентифікаційні номери (номери версій та дати) розглянутих документів, включаючи інформацію для потенційних досліджуваних та текст інформованої згоди;

– П.І.Б. особи або найменування організації, що надала матеріали клінічного випробування на розгляд;

– назва(и) запропонованої(их) клінічної(их) бази (баз);

– дата та місце прийняття рішення;

– назва Комісії, що прийняла рішення та її місцезнаходження;

– чітке формулювання прийнятого рішення;

– будь-які рекомендації Комісії;

– у разі необхідності внесення змін у надані матеріали — усі вимоги Комісії, уключаючи рекомендації щодо переробки документів та процедури для повторного розгляду заяви;

– у разі позитивного висновку (схвалення клінічного випробування) — положення щодо обов’язків заявника, наприклад, необхідність надавати Комісії на схвалення суттєві поправки до матеріалів клінічного випробування; надавати інформацію про хід проведення випробування; повідомляти Комісії про підозрювані непередбачені серйозні побічні реакції; необхідність інформувати Комісію про дострокове припинення випробування або суттєві рішення, які прийняті іншими Комісіями; надавати інформацію, яку передбачає ­отримувати Комісія для постійного нагляду за випробуванням, стислу інформацію про результати клінічного випробування;

– у разі негативного висновку — зазначаються причини, на підставі яких було прийняте негативне рішення;

– дата та підпис голови Комісії та/або іншої уповноваженої особи.

2.5. Під час проведення клінічного випробування Комісія періодично розглядає матеріали проведення клінічного випробування з частотою, що залежить від ступеня ризику для досліджуваних, але не рідше одного разу на рік.

2.6. У разі потреби Комісія має право запитувати в заявника або дослідника додаткові матеріали щодо проведення клінічного випробування.

2.7. Для вирішення окремих питань Комісія може залучати відповідних фахівців інших установ, організацій та закладів (за їх згодою).

2.8. У разі виникнення загрози здоров’ю або життю досліджуваного (пацієнта/здорового добровольця) у зв’язку з проведенням клінічного випробування, за відсутності чи недостатньої ефективності дії лікарського засобу, а також у разі порушення етичних норм Комісія може подавати пропозиції до Державного фармакологічного центру МОЗ України про тимчасову або повну зупинку клінічного випробування лікарського засобу.

3. Склад Комісії та порядок її роботи

3.1. Комісія включає достатню кількість осіб, що володіють необхідним сумарним досвідом і кваліфікацією для оцінки етичних та морально-правових аспектів клінічного випробування, що планується.

Рекомендується включати до складу Комісії щонайменше п’ять членів (щонайменше один член, що не є науковцем; щонайменше один член, що не є співробітником медичного закладу, де проводиться клінічне випробування).

Склад Комісії має включати чоловіків та жінок.

3.2. Перший склад Комісії формує та затверджує керівник закладу, де він заснований.

3.3. Комісію очолює голова. Голова Комісії, його заступник та відповідальний секретар Комісії обираються на першому засіданні Комісії з числа його членів відкритим голосуванням простою більшістю голосів.

3.4. Комісія діє відповідно до розроблених Положення про Комісію та стандартних операційних процедур, затверджених на засіданні Комісії. Діяльність Комісії повинна відповідати вимогам ICH GCP і законодавства та нормативних вимог України щодо проведення клінічних випробувань.

Стандартні операційні процедури включають:

– порядок визначення складу Комісії;

– порядок планування та проведення засідань, інформування членів Комісії про засідання, вимоги до кворуму (наприклад, мінімальна кількість членів, вимоги до професійної кваліфікації членів для забезпечення кворуму);

– порядок первинного та повторного розгляду матеріалів клінічного випробування;

– визначення періодичності розгляду матеріалів клінічних випробувань;

– порядок розгляду за спрощеною схемою незначних змін під час клінічного випробування, що було раніше розглянуте;

– визначення того, що жодний пацієнт (здоровий доброволець) не може залучатися до випробувань до того, як Комісія письмово не надасть схвалення клінічного випробування;

– визначення того, що не можуть бути внесені жодні зміни до протоколу клінічного випробування без попереднього письмового схвалення їх Комісією (за винятком випадків, коли необхідно терміново уникнути небезпеки для досліджуваних або коли зміни ­мають формальний характер);

– визначення того, що дослідник повинен вчасно повідомляти Комісію про відхилення від протоколу або зміни протоколу з метою усунення безпосередньої небезпеки, що загрожує досліджуваним; про обставини, що збільшують ступінь ризику для досліджуваних та/або істотно впливають на проведення клінічного випробування в цілому; про всі непередбачені серйозні побічні реакції досліджуваного лікарського засобу; про появу нових даних, які можуть свідчити про збільшення ризику для досліджуваних і вплинути на хід випробування;

– визначення того, що Комісія повинна вчасно в письмовій формі повідомляти дослідника про свої рішення щодо клінічного ви­пробування; про підстави для прийняття рішень; про процедуру оскарження рішення.

3.5. Формою роботи Комісії є засідання. Засідання проводяться з частотою, що визначається певною стандартною операційною процедурою, але не менше одного разу на місяць.

3.6. Засідання Комісії є правомочним за участі у засіданні кворуму, визначеного спеціальною операційною процедурою.

3.7. У засіданнях Комісії можуть брати участь представники заявника або дослідники, але вони не беруть участі в голосуванні.

3.8. Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. При рівній кількості голосів, голос голови є ухвальним.

Рішення Комісії оформляється протоколом, який підписують її голова та секретар.

3.9. Комісія зберігає всі записи, що стосуються проведення клінічного випробування, протягом не менше 3 років після його завершення, а потім передає до архіву.

3.10. На запит Комісія надає своє Положення, інформацію щодо стандартних операційних процедур та склад Державному фармакологічному центру МОЗ України, досліднику, спонсору.

3.11. Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з дослідником, спонсором, Державним фармакологічним центром МОЗ України та з іншими організаціями.

3.12. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.13. При незгоді з висновком Комісії щодо матеріалів клінічного випробування заявник та/або дослідник можуть оскаржити його у встановленому чинним законодавством порядку.

Директор Державного фармакологічного центру МОЗ України В.Т. Чумак