Держсанепідслужба має бути не батогом, а порадником

Напередодні професійного свята Дня працівників Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що відзначається щорічно кожну другу неділю жовтня, 10 жовтня 2012 р. голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Головний державний санітарний лікар України Анатолій Пономаренко провів прес-конференцію, присвячену процесу реорганізації, що нині відбувається у службі.

Як повідомив очільник Державної санітарно-­епідеміологічної служби (далі — Держсанепід­служба) України, у ході проведення адміністративної реформи в країні Держсанепідслужба вперше за свою майже 90-річну історію існування визнана окремим центральним органом виконавчої влади (Указ Президента від 6 квітня 2011 р. № 400, а її працівники, що безпосередньо здійснюють державні наглядові функції, отримали статус державних службовців.

Зі змінами статусу відбуваються і структурно-функціональні перетворення. Так, на сьогодні активно проходить реструктуризація системи закладів Держсан­епідслужби. На базі майже 800 санітарно-епідеміологічних станцій, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України, які нині ліквідовуються (наказ МОЗ України від 21.09.2012 р. № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України»), будуть створені територіальні органи Держсанепідслужби України (голов­ні управління та центри профілактичної медицини  (розпорядження Кабінету Міністрів (КМ) України від 03.10.2012 р. № 744-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної санітарно-­епідеміологічної служби»). Зокрема, на базі вивільненого майна реорганізованих чи ліквідованих закладів планується створення мережі лабораторних підрозділів територіальних органів Держсанепідслужби для здійснення лабораторних досліджень та аналітичних функцій Держсанепідслужби (проекти відповідних нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, зокрема Дорожньої карти оптимізації мережі лабораторних підрозділів територіальних органів Держсанепідслужби, а також установчих документів (типові статути, структури, табелі оснащення) нині на обговоренні).

При цьому з 1 січня 2013 р. штат працівників Держсанепідслужби скоротиться майже на 22 тис. і становитиме 29 996 осіб (постанова КМ України від 14.11.2011 р. № 1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади»). Як повідомив А. Пономаренко, скорочення планується провести перш за все за рахунок вакантних та немедичних посад, зокрема технічного персоналу, а також осіб пенсійного віку, яких на сьогодні у цій системі працює майже 10 тисяч. Він запевнив, що жоден кваліфікований медичний працівник не залишиться поза увагою. Особам, яких планується скоротити, запропонують перепідготовку та подальше працевлаштування в лікувально-профілактичних закладах на лікарських та медсестринських посадах або працевлаштування в інших контролю­ючих органах. Зокрема, у Державній ветеринарній та фітосанітарній службі, якщо її визначать уповноваженим органом з державного контролю за безпечністю харчових продуктів (проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів», реєстраційний № 10495).

Голова Держсанепідслужби підкреслив, що зміни структури і повноважень служби ніяким чином не мають позначитися на громадському здоров’ї. Йдеться про заміну адміністративно-командних підходів у діяльності на рекомендаційно- роз’яснювальні та санітарно-просвітні. Так, в умовах переорієнтації економіки країни на ринкові відносини для підприємця санітарний лікар має бути не батогом, а порадником, що підкаже шляхи організації його безпечної для громадського здоров’я діяльності з урахуванням потенційних ризиків.

Тому з метою зменшення кількості та частоти планових заходів державного нагляду (контролю) Держсанепідслужба однією з перших контролюючих органів внесла на розгляд Уряду нову редакцію критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення і визначається періодичність здійснення планових перевірок (постанова КМ України від 19.09.2012 р. № 896 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)»).

Згідно з цим документом, більшість видів господарської діяльності, які не створюють реальної загрози для життя та здоров’я громадян, відноситимуться до низького та середнього ступеня ризику і лише незначна їх кількість — до високого.

А. Пономаренко нагадав, що до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

• віднесені до I категорії підприємств, що застосовують радіаційно-ядерні технології;
• у своїй діяльності використовують шкідливі речовини I класу небезпеки та/чи біологічні агенти I групи патогенності (небезпеки);
• забезпечують питною водою населення чисельністю понад 100 тис. осіб;
• здійснюють скидання стічних вод у відкриті водойми, віднесені до I категорії водокористування;
• провадять діяльність, пов’язану з вихованням та навчанням дітей у дошкільних навчальних закладах, крім закладів з короткотривалим (до 3 год) перебуванням кожної дитини;
• провадять діяльність, пов’язану з вихованням та навчанням дітей у загальноосвітніх навчальних закладах, крім позашкільних навчально-виховних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації;
• забезпечують оздоровлення дітей;
• надають стаціонарну медичну допомогу населенню;
• провадять виробничу діяльність, з чисельністю працівників понад 500 осіб.

Цим документом скорочується кратність планових перевірок: для суб’єктів з високим ступенем ризику — 1 раз на рік (раніше — щоквартально), середнім — 1 раз на 3 роки (раніше — 1 раз на півроку), низьким — 1 раз на 5 років (раніше — 1 раз на рік). На переконання А. Пономаренка, це покращить результативність перевірок.

«Якщо декілька разів ми відвідали об’єкт і не виявлено порушень санітарного законодавства, то вводиться коефіцієнт «1,5», — сказав очільник служби. У цьому разі об’єкти з високим рівнем ризику перевірятимуться 1 раз на 1,5 року, середнього — 1 раз на 4,5 року та низького — 1 раз на 7,5 року».

Крім того, з 2013 р. при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду за суб’єктами господарювання, що мають низький та середній ступінь ризику, планується запровадити новий декларативний принцип. Так, підприємець, який хоче відкрити, наприклад, магазин із продажу швейного приладдя, має надіслати декларацію з повідомленням про це до Держсан­епідслужби. Такої декларації буде достатньо, щоб розпочати діяльність.

Більш докладне обговорення вищеза­значених питань продовжилося після прес-конференції на Науково-практичній конференції, яка щорічно проходить напередодні професійного свята. У ній взяли участь віце-прем’єр-міністр України — міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, Голова Держсанепідслужби України А. Пономаренко, головні державні санітарні лікарі усіх регіонів України, керівники профільних наукових інститутів, Громадської ради при Держсанепідслужбі України.

Юлія Єрмолова,
фото Сергія Бека