Основним Законом України (ст. 49) задекларовано, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування; держава створює умови для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування; держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Перелік прав людини на охорону здоров’я в законодавстві України конкретно визначений Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. (далі — Основи). Зокрема, ст. 6 Основ встановлено: «Кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає, в тому числі, кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я». Але, на жаль, у реальному житті ситуація поки що далека від ідеальної. Пропонуємо увазі читачів звернення до громадськості керівництва ПП ПВФ «Ацинус».
Право людини на вільний вибір лікаря та лікувального закладу є, на наш погляд, доволі яскравим прикладом волевиявлення людини, що, найперше, є проявом свободи особистості. І в Основному Законі України, і в інших законодавчих актах, які регламентують правовідносини у сфері реалізації прав та обов’язків громадян та держави у сфері охорони здоров’я, визнається рівність усіх форм власності закладів охорони здоров’я, а також свобода волі громадян вільно обирати лікаря та лікувальний заклад. Наразі це доволі актуальне питання в Україні в період розвитку приватних медичних закладів та збільшення кількості лікарів, які приватно практикують.
Законодавство України визначає рівність закладів охорони здоров’я усіх форм власності, умови здійснення суб’єктами підприємництва господарської діяльності в медичній галузі, умови набуття права здійснювати медичну практику, право громадян вільно обирати лікувальний заклад та лікаря. Але, незважаючи на принципову визначеність у цих питаннях, існує певна дискримінація приватних закладів охорони здоров’я та лікарів, які приватно практикують. Цією дискримінацією є заборона приватним лікувальним закладам, а також лікарям, які практикують індивідуально, видавати громадянам листки непрацездатності (далі — ЛН) у випадку тимчасової втрати працездатності.
Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначається наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455, яким затверджена Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (далі — Інструкція), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. № 1005/6196. Положення Інструкції розроблені відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14).
У п. 1.5. Інструкції міститься заборона певним категоріям медичних працівників та закладам охорони здоров’я видавати ЛН. Так, згідно з п. 1.5.2. Інструкції не мають права видачі листків непрацездатності «лікарі приватних закладів охорони здоров’я, приватні лікарі (фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності)». Але законодавчо визначено, що безпосередню охорону здоров’я населення забезпечують заклади охорони здоров’я саме різних форм власності. То чому ж право встановлювати стан тимчасової непрацездатності особи та засвідчувати це документально мають лише державні та комунальні заклади охорони здоров’я?
Таким чином, у випадку хвороби людина, яка працює, фактично позбавлена права вільно обирати медичний заклад або лікаря, який практикує приватно, лише через те, що вони не мають законного права документально засвідчувати стан тимчасової непрацездатності людини. Навіть незважаючи на ті обставини, що за умови дотримання всіх вимог до приватного закладу охорони здоров’я, він отримує дозвіл на здійснення медичної практики і відповідну акредитацію — такий заклад фактично зазнає дискримінації.
Ця проблема актуальна, тому що порушено права двох сторін — пацієнта та медичного працівника — особи, яка надає медичні послуги.
По-перше, порушуються основні права людини, гарантовані Конституцією та законами України, які забезпечують вільне волевиявлення особи щодо вибору лікаря та лікувального закладу. По-друге, порушуються та дискримінуються права медичних працівників-підприємців, спрямовані на заняття обраним видом медичної практики, дискримінуються й приватні заклади охорони здоров’я, хоча правовими нормами задекларовано зовсім інше.
Так, у ст. 12 Закону України «Про підприємництво» встановлено загальні гарантії прав підприємців так: «Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів». Також норма ст. 15 цього Закону передбачає, що: «Не допускається прийняття державними органами актів, які визначають привілейоване становище суб’єктів підприємницької діяльності однієї з форм власності щодо суб’єктів підприємницької діяльності інших форм власності». Прийнята Міністерством охорони здоров’я України Інструкція, на наш погляд, і є тим актом, який дискримінує певну категорію підприємців.
Проблема потребує обговорення та правильного вирішення відповідно до норм Основного Закону України — Конституції, інших законів та нормативних актів України. При вирішенні цього питання необхідно враховувати як інтереси пацієнта, так і інтереси лікарів — працівників приватних закладів охорони здоров’я та лікарів, які практикують приватно.
Вихідним принципом та ідеєю для цього мають бути права людини, гарантовані Основним Законом України, які спрямовані на здійснення вільного волевиявлення щодо вибору лікувального закладу та лікаря. Ці ідеї також визначені та проголошені міжнародним актом «Дванадцять принципів організації охорони здоров’я для будь-якої національної системи охорони здоров’я», прийнятим на 17-й Всесвітній медичній асамблеї в жовтні 1963 р. у Нью-Йорку, з внесеними поправками на 35 Всесвітній медичній асамблеї в жовтні 1983 р. у Венеції. Ним проголошено ідеал системи кожної національної системи охорони здоров’я — «Надання найсучаснішої медичної допомоги з повним дотриманням прав і лікаря, і пацієнта».
Якщо ця проблема стосується вашого закладу чи вас особисто, просимо підтримати нашу думку або висловити власну.
Звертатися в компанію «Ацинус» за адресою:
25001, Україна, Кіровоград, вул. Куроп’ятникова, 2
Тел./факс: (0522) 366-001, 366-002
E-mail: [email protected]
