ВСТУП
Дисциркуляторні енцефалопатії — це повільно прогресуючі ураження судин головного мозку, котрі частіше виникають на фоні атеросклерозу, артеріальної гіпертензії або їх поєднання, гіпотонії судин чи венозних дисциркуляцій і викликають розвиток деструктивних процесів в мозку (Бурцев Е.М., 1998; Курако Ю.Л., Иванив А.П., 1999). При цьому виникає хронічна мозкова судинна недостатність і збільшується непомітно з поступово наростаючими ознаками дифузної, а в подальшому і вогнищевої органічної симптоматики. Дисциркуляторна енцефалопатія відповідає суб- та декомпенсованій стадії недостатності мозкового кровообігу (Sellar R.J., 1995; Віничук С.М., 1999). Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу або ранні дисциркуляторні енцефалопатії є компенсованою стадією латентної судинної патології мозку і становлять 30–60% всіх випадків судинної патології головного мозку. В їх основі лежать функціонально-динамічні процеси (ангіоспазм, ангіопарез з вазодилатацією), які супроводжуються ішемією головного мозку (Осетров Б.А. и соавт., 1998; Морозова О.А., 1999; ). Можливі й інші механізми, такі як мікроемболії, місцева гіперемія із сповільненням кровотоку.
Розлади мозкового кровообігу є однією з актуальних проблем неврології та медицини в цілому. На ранніх стадіях ці розлади часто є нерозпізнаними, що негативно впливає на можливість їх профілактики і лікування, що є найбільш ефективним в ранній період захворювання до розвитку грубого органічного ураження ЦНС (Joo F., 1993; Шпрах В.В., 1997).
Актуальними залишаються питання удосконалення методів діагностики церебральних гемодисциркуляцій. Кількісні зміни у вмісті мікроелементів та їх перерозподіл між окремими органами і тканинами в нормі і патології можуть бути використані для діагностики і оцінки ефективності лікування хворих з дисциркуляторними енцефалопатіями (Прайс В., 1976; Matthews W.B., 1985; Авцын А.П. и соавт., 1991; Маршалл В.Дж., 2000).
Мета дослідження — визначення концентрації мікроелементів сироватки крові у пацієнтів з дисциркуляторними енцефалопатіями до і після лікування, а також спроба визначення патогномонічних марке-
рів для ранньої диференціальної діагностики енцефалопатій та встановлення кореляції в системі
функція — метаболізм.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Обстежені п’ять груп хворих загальною кількістю 90 осіб з різними по етіології дисциркуляторними енцефалопатіями (гіпертонічні — 22 пацієнти: 15 жінок і 7 чоловіків; атеросклеротичні — 13 пацієнтів: 5 жінок і 8 чоловіків; венозні — 11 пацієнтів: 7 жінок і 4 чоловіки; змішані — 32 пацієнти: 22 жінки і 10 чоловіків; гіпотонічні — 12 пацієнтів: 10 жінок і 2 чоловіки). Вік хворих коливався в межах від 37 до 56 років. Тривалість захворювання становила від 1 до 3 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб середнього віку (10 чоловіків — 50% та 10 жінок — 50%). В усіх хворих до та після лікування визначали рівень концентрації 14 мікроелементів в сироватці крові методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на апараті типу AAS-30 в полум’яному режимі з використанням стандартних методів. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютерних програм «Quattro-Pro» та Excel 2000. Кров для дослідження забирали з ліктьової вени натще.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Хворі з гіпертонічними енцефалопатіями скаржилися на різкий головний біль непостійного характеру, здебільшого в центрально-тім’яній ділянці, іноді в лобно-скроневих ділянках з іррадіацією болю в ретро-орбітальний простір — здавлення позаду очей або над очима, погіршення зору, почуття розпирання голови (важкість голови), нудоту, блювоту, короткочасну втрату свідомості, зниження розумової працездатності, швидку втому, плаксивість, порушення сну, послаблення концентрації уваги, зниження пам’яті, шуми в голові та вухах, несистемні запаморочення, відчуття нестійкості при ході, носові кровотечі, загальну слабкість, підвищену пітливість, відчуття нестачі повітря, біль в ділянці серця та за грудиною стискаючого характеру. Надалі головний біль ставав дифузним. При огляді хворі були здебільшого психомоторно збуджені, з гіперемованим обличчям, холодними і вологими кінцівками, внутрішньо напружені, виражена задишка, серцебиття, легка ригідність м’язів потилиці і світлобоязнь, симптом Керніга, асиметрія черепної іннервації, підвищення сухожилкових рефлексів, м’язового тонусу, нечіткі пірамідні знаки (позитивний рефлекс Бабінського). Вогнищеві симптоми виражалися в короткочасному порушенні чутливої та рухової функцій, анізорефлексії. Хворі відзначали парестезії на одній половині обличчя та руці або на обох гомолатеральних кінцівках. Спостерігалися симптоми орального автоматизму, ністагмоїдні рухи очних яблук. На електроенцефалограмі (ЕЕГ) відзначали виражену десинхронізацію і сплощення ЕЕГ, а також гіперсин-
хронний β-ритм. При ультразвуковій допплєрографії (УЗДГ) діагностували стенозуючі ураження магістральних артерій голови до 40–50%. На магнітно-резонансній томограмі (МРТ) відзначали вогнища зниженої щільності, що свідчило про дрібновогнищеві ураження головного мозку. Хворі з атеросклеротичними енцефалопатіями скаржилися на погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги, періодичний головний біль в центрально-тім’яній ділянці пекучого характеру, кровотечі з носа і субкон’юнктивальні запаморочення, постійні шуми у вухах і голові, які збільшувалися в спокої, парестезії в кінцівках, порушення сну (безсоння вночі та сонливість удень), зменшення критики до свого стану, плаксивість, важкість спілкування, постійне відчуття голоду. Прогресуюче протікання атеросклеротичних змін приводило до виражених органічних змін (відзначався псевдобульбарний, паркінсонічний синдроми та синдром прогресуючої деменції). При огляді відзначали мідріаз, арефлексію, тремор кінцівок, підвищення АТ, афазію, зміну ходи, яка виражалася в тому, що хворі ходили дрібними кроками. На ЕЕГ відзначали дифузні нерегулярні θ-коливання, які не перевищували по амплітуді нормальний α-ритм, і велику кількість δ-хвиль при гіпервентиляційних пробах. УЗДГ виявляла звивистість внутрішньої сонної артерії зліва, зниження лінійної швидкості кровотоку по загальній сонній артерії на стороні звивистості та підвищення індексу циркуляторного опору порівняно з контрлатеральною стороною, стенозуюче ураження артерій голови більше ніж на 50%. На МРТ відзначали вогнища некрозу (інфаркту головного мозку). Хворі з венозними енцефалопатіями скаржилися на розпираючого характеру головний біль зранку в потиличній ділянці, вираженість якого збільшувалася при поворотах голови в сторони, пульсацію в скронях, блювоту, іноді запаморочення, періорбітальні набряки, набряки пальців рук, їх оніміння і парестезії, затримку сечі, задишку, шум у вухах, загальну слабкість, неспокій, тривожний сон. При огляді відзначали підвищення АТ, ціаноз губ та носо-губного трикутника, непостійний симптом Бабінського, гіперрефлексію. На ЕЕГ домінував загострений і гіперсинхронний α-ритм, пароксизми θ-хвиль у потиличній ділянці, FIRDA-хвилі в лобно-полюсній ділянці. При УЗДГ відзначали асиметрію лінійної швидкості кровотоку D>S, посилення венозного сигналу і шуму в яремних і очних венах. На МРТ відзначали розширення шлуночкової системи та субарахноїдального простору. При змішаних енцефалопатіях скарги хворих, об’єктивний статус, зміни при функціональних обстеженнях відповідали змінам при гіпертонічних та атеросклеротичних енцефалопатіях. Хворі з гіпотонічними енцефалопатіями скаржилися на загальну слабкість, підвищену втому, тахікардію, задишку і запаморочення при перенапруженні, головний біль по гемітипу, постійну сонливість, часті обмороки, відчуття нестачі повітря. При огляді у них вогнищевих змін не виявлено. На ЕЕГ домінувала низькоамплітудна, десинхронізуюча біоелектрична активність кори головного мозку. При УЗДГ встановлено зниження лінійної швидкості кровотоку в вертебробазилярному басейні без гемодинамічно значних змін порушення магістрального кровотоку в каротидному басейні. На МРТ патології не виявлено.
Вміст мікроелементів в сироватці крові хворих із дисциркуляторними енцефалопатіями до лікування відображений в табл. 1.
Таблиця 1
Концентрація (мкмоль/л) мікроелементів в сироватці крові хворих з дисциркуляторними енцефалопатіями до лікування
| Мікроелементи (M±m), мкмоль/л | Групи обстежених | |||||
| Контрольна | Дисциркуляторні енцефалопатії | |||||
| n=20 | гіпертонічні, n=22 | атеросклеротичні, n=13 | змішані, n=32 | венозні, n=11 | гіпотонічні, n=12 | |
| Залізо (Fe) | 17,562±0,372 | 18,565±0,116* | 18,947±0,153* | 19,100±0,101* | 17,570±0,204 | 17,561±0,132 |
| Мідь (Cu) | 16,432±0,313 | 15,763±0,053* | 15,500±0,142* | 15,677±0,050* | 17,254±0,133* | 17,215±0,078* |
| Цинк (Zn) | 19,537±0,217 | 18,921±0,050* | 18,808±0,108* | 18,899±0,068* | 18,723±0,186* | 18,986±0,069* |
| Марганець (Mn) | 19,680±0,192 | 18,779±0,287* | 19,057±0,035* | 19,110±0,043* | 18,884±0,196* | 20,697±0,117* |
| Хром (Cr) | 2,273±0,077 | 2,044±0,026* | 2,018±0,030* | 2,041±0,017* | 2,095±0,165 | 2,236±0,042 |
| Алюміній (Al) | 0,237±0,003 | 0,252±0,005* | 0,252±0,004* | 0,247±0,003* | 0,291±0,015* | 0,263±0,006* |
| Селен (Se) | 2,245±0,053 | 2,096±0,013* | 2,102±0,015* | 2,123±0,007* | 2,101±0,030* | 2,099±0,027* |
| Кобальт (Co) | 0,385±0,005 | 0,373±0,002* | 0,356±0,006* | 0,370±0,003* | 0,346±0,012* | 0,370±0,004* |
| Молібден (Mo) | 1,552±0,014 | 1,510±0,007* | 1,517±0,008* | 1,514±0,007* | 1,521±0,003* | 1,485±0,015* |
| Йод (I) | 0,411±0,006 | 0,395±0,002* | 0,395±0,006 | 0,405±0,003 | 0,408±0,006 | 0,393±0,000* |
| Кадмій (Cd) | 0,025±0,004 | 0,025±0,001 | 0,039±0,002* | 0,036±0,002* | 0,033±0,002 | 0,025±0,004 |
| Ванадій (V) | 0,591±0,006 | 0,646±0,021* | 0,441±0,014* | 0,591±0,004 | 0,530±0,004* | 0,591±0,006 |
| Свинець (Pb) | 1,483±0,008 | 1,483±0,006 | 1,506±0,009 | 1,483±0,004 | 1,486±0,010 | 1,482±0,005 |
| Кремній (Si) | 15,074±0,060 | 14,909±0,028* | 14,852±0,025* | 14,898±0,016* | 14,966±0,029 | 14,939±0,040 |
∗р<0,05 — достовірні зміни порівняно з контролем.
При гіпертонічній енцефалопатії в сироватці крові хворих вірогідно підвищується вміст заліза, алюмінію і ванадію та знижується рівень міді, цинку, марганцю, хрому, селену, кобальту, молібдену, йоду, кремнію (р<0,05) порівняно з контрольною групою. Концентрація кадмію і свинцю не відрізняється від норми. При атеросклеротичній енцефалопатії концентрація заліза, алюмінію, кадмію в сироватці крові вірогідно підвищується порівняно з контрольною групою, а вміст міді, цинку, марганцю, хрому, селену, кобальту, молібдену, ванадію, кремнію знижується (р<0,05). Концентрація йоду та свинцю не відрізняється від норми. При венозній енцефалопатії характерні такі зміни в сироватці крові: підвищується рівень міді, алюмінію і знижується вміст цинку, марганцю, селену, кобальту, молібдену, ванадію (р<0,05). Концентрація заліза, хрому, йоду, кадмію, свинцю, кремнію залишається в межах норми. При змішаних енцефалопатіях відзначають вірогідне збільшення кількості заліза, алюмінію, кадмію та достовірне зниження вмісту міді, цинку, марганцю, хрому, селену, кобальту, молібдену, кремнію (р<0,05) в сироватці крові хворих, порівнюючи з контрольною групою. Концентрація йоду, ванадію, свинцю не відрізняється від контрольної групи. При гіпотонічній енцефалопатії характерні такі зміни: достовірне підвищення концентрації міді, марганцю, алюмінію і зниження — цинку, селену, кобальту, молібдену, йоду (р<0,05) в сироватці крові. Концентрація заліза, хрому, кадмію, ванадію, свинцю, кремнію залишається в межах норми. Характерною ознакою для всіх енцефалопатій є зниження концентрації в сироватці крові цинку, селену, кобальту, молібдену, кремнію та збільшення кількості алюмінію. При аналізі змін вмісту мікроелементів в сироватці крові хворих з дисциркуляторними енцефалопатіями встановили, що тільки при гіпертонічній енцефалопатії є достовірне підвищення концентрації ванадію та зниження рівня марганцю і нормальний вміст кадмію. Для атеросклеротичної енцефалопатії характерними є такі зміни: підвищення вмісту свинцю та зниження вмісту ванадію. При венозній енцефалопатії вірогідно підвищується концентрація міді, знижується вміст марганцю і ванадію при нормальній кількості заліза і йоду. Змішана енцефалопатія характеризується нормальним рівнем йоду та ванадію. При гіпотонічній енцефалопатії відзначають вірогідне підвищення в сироватці крові концентрації міді, марганцю при нормальному вмісті заліза і кадмію.
Всі обстежені хворі прийшли місячний курс лікування. При гіпертонічній енцефалопатії застосовували інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту з діуретиками, амінокислотний комплекс, селен, токоферолу ацетат, лецитин, триметазидин, прамірацетам, комплекс вітамінів групи B. Атеросклеротичну енцефалопатію лікували периндоприлом, кислотою ацетилсаліциловою, препаратом омега-3-поліненасичених кислот, тіотріазоліном, триметазидином, селеном, лецитином, кислотою аскорбіновою, комплексом вітамінів групи B, екстрактом гінкго дволопатевого, концентратом церебролізину. При венозній енцефалопатії застосовували ацетазоламід, аспарагінат K-Mg, кислоту ацетилсаліцилову, екстракт гінкго дволопатевого, хлоропірамін, вінпоцетин, токоферолу ацетат, комплекс вітамінів групи B, селен, прамірацетам. Змішану енцефалопатію лікували комбінацією препаратів, як при гіпертонічній і атеросклеротичній енцефалопатіях. При лікуванні гіпотонічної енцефалопатії використовували комплекс вітамінів групи B, амінокислотний комплекс, кислоту аскорбінову, екстракт гінкго дволопатевого, кофеїн-бензоат натрію, цинаризин. Після проведеного лікування загальний стан всіх хворих значно покращився суб’єктивно та об’єктивно з вираженою тенденцією до нормалізації даних ЕЕГ та УЗДГ.
У хворих повторно брали кров на вміст мікроелементів в сироватці. Отримані дані відображені в табл. 2.
Таблиця 2
Концентрація (мкмоль/л) мікроелементів в сироватці крові хворих з дисциркуляторними енцефалопатіями після лікування
| Мікроелементи (M±m), мкмоль/л | Групи обстежених | |||||
| Контрольна, n=20 | Дисциркуляторні енцефалопатії | |||||
| гіпертонічні, n=22 | атеросклеротичні, n=13 | змішані, n=32 | венозні, n=11 | гіпотонічні, n=12 | ||
| Залізо(Fe) | 17,562±0,372 | 18,115±0,169 | 17,843±0,274 | 17,984±0,102 | 17,544±0,242 | 17,566±0,130 |
| Мідь (Cu) | 16,432±0,313 | 16,700±0,061 | 17,147±0,049* | 17,133±0,050* | 16,482±0,072 | 16,487±0,097 |
| Цинк (Zn) | 19,537±0,217 | 19,207±0,050 | 19,000±0,108* | 19,230±0,068 | 19,325±0,186 | 18,995±0,069* |
| Марганець (Mn) | 19,680±0,192 | 19,029±0,287 | 19,507±0,035 | 19,510±0,043 | 19,100±0,196 | 19,697±0,117 |
| Хром (Cr) | 2,273±0,077 | 2,103±0,019* | 2,083±0,022* | 2,076±0,013* | 2,098±0,017* | 2,234±0,041 |
| Алюміній (Al) | 0,237±0,003 | 0,250±0,005* | 0,253±0,005* | 0,254±0,003* | 0,266±0,006* | 0,261±0,007* |
| Селен (Se) | 2,245±0,053 | 2,102±0,013* | 2,104±0,015* | 2,125±0,006* | 2,110±0,030* | 2,105±0,027* |
| Кобальт (Co) | 0,385±0,005 | 0,383±0,003 | 0,380±0,005 | 0,387±0,003 | 0,381±0,004 | 0,370±0,004* |
| Молібден (Mo) | 1,552±0,014 | 1,515±0,007* | 1,512±0,007* | 1,519±0,007* | 1,521±0,003* | 1,500±0,015* |
| Йод (I) | 0,411±0,006 | 0,411±0,075 | 0,411±0,006 | 0,411±0,003 | 0,414±0,000 | 0,406±0,006 |
| Кадмій (Cd) | 0,025±0,004 | 0,023±0,000 | 0,035±0,001* | 0,028±0,001 | 0,027±0,002 | 0,022±0,000 |
| Ванадій (V) | 0,591±0,006 | 0,640±0,021* | 0,461±0,013* | 0,594±0,005 | 0,566±0,000* | 0,594±0,005 |
| Свинець (Pb) | 1,483±0,008 | 1,479±0,000 | 1,489±0,002 | 1,481±0,003 | 1,481±0,004 | 1,479±0,008 |
| Кремній (Si) | 15,074±0,060 | 14,994±0,028 | 14,902±0,025* | 14,943±0,015* | 15,016±0,029 | 15,019±0,040 |
*р<0,05 — достовірні зміни порівняно з контролем.
Після лікування при гіпертонічній енцефалопатії нормалізувався в сироватці крові рівень заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту, йоду, кремнію. Вміст хрому, селену, молібдену залишився достовірно (р<0,05) зниженим, а алюмінію, ванадію (р<0,05) підвищеним. При атеросклеротичній енцефалопатії в сироватці крові нормалізувався вміст заліза, марганцю, кобальту. Концентрація цинку, хрому, селену, молібдену, ванадію і кремнію залишилась вірогідно (р<0,05) зниженою, а кадмію, алюмінію (р<0,05) підвищеною. Після лікування також достовірно змінився вміст міді (р<0,05) в бік зростання. Венозна енцефалопатія характеризувалася такими змінами: нормалізувався в сироватці крові вміст міді, цинку, марганцю, кобальту, кремнію; залишилися вірогідно (р<0,05) зниженими рівні хрому, селену, молібдену і ванадію та достовірно (р<0,05) підвищеною концентрація алюмінію. При змішаній енцефалопатії після лікування в сироватці крові нормалізувався вміст заліза, цинку, марганцю, кобальту, кадмію, концентрація алюмінію залишилась достовірно підвищеною, вірогідно підвищився рівень міді (р<0,05), а концентрація хрому, селену, молібдену і кремнію залишилася достовірно (р<0,05) зниженою. При гіпотонічній енцефалопатії в сироватці крові нормалізувався рівень міді, марганцю, йоду, кремнію, концентрація цинку, селену, кобальту, молібдену залишилася зниженою (р<0,05), а алюмінію підвищеною (р<0,05) порівняно з контрольною групою.
Таким чином, проведений нами аналіз мікроелементного гомеостазу крові при дисциркуляторних енцефалопатіях показав, що розвиток енцефалопатії будь-якого генезу супроводжується вираженими змінами вмісту мікроелементів в сироватці крові з тенденцією до його нормалізації під впливом лікування. Для кожної групи дисциркуляторних енцефалопатій притаманні тільки їм зміни концентрації мікроелементів в сироватці крові, що може відігравати важливу роль в ранній диференціальній діагностиці та є показником відмінності в протіканні патофізіологічних реакцій в організмі хворих залежноі від типу енцефалопатії. Неповна нормалізація вмісту мікроелементів у крові хворих після місячного курсу лікування вказує на стійкість патологічного процесу та необхідність тривалого курсу лікування.
ВИСНОВКИ
1. Дослідження мікроелементного складу сироватки крові дозволяють отримати достовірну інформацію про характер патологічного процесу у хворих з дисциркуляторними енцефалопатіями в ранній період, особливості їх розвитку та ефективність терапевтичних методик.
2. Вивчення змін вмісту мікроелементів в сироватці крові у хворих із дисциркуляторними енцефалопатіями в майбутньому дасть можливість розробити патогенетично-обгрунтовані лікувальні схеми для кожної групи хворих.
ЛІТЕРАТУРА
- Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. (1991) Микроэлементозы человека. Медицина, Москва, 495 с.
- Бурцев Е.М. (1998) Дисциркуляторная (сосудистая) энцефалопатия. Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, 1: 45–48.
- Віничук С.М. (1999) Судинні захворювання нервової системи. Наукова думка, Київ, 250 с.
- Курако Ю.Л., Иванив А.П. (1999) Энцефалопатии. Международный медицинский журнал, 4: 38–43.
- Маршалл В.Дж. (2000) Клиническая биохимия. Бином, Москва, 368 с.
- Морозова О.А. (1999) Гипертоническая энцефалопатия. Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, 7: 68–70.
- Осетров Б.А., Салычева Л.В., Комисаренко А.А. (1998) Церебральная гемодинамика при атеросклеротической дисциркуляторной энцефалопатии различной выраженности. Неврологический вестник, 30(1–2 ): 13–15.
- Прайс В. (1976) Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия. Мир, Москва, 141 с.
- Шпрах В.В. (1997) Дисциркуляторная энцефалопатия. Иркутск, 144 с.
- Joo F. (1993) Minireview: regulation by second messengers of permeability in the cerebral microvessels. Neurobiology (Bp.), 1(1): 3–10.
- Matthews W.B. (1988) Creutzfeldt-Jakob disease. In J.A.M. Frederiks (Ed.) Handbook of clinical neurology Elsevier Science, Amsterdam: pp. 289–299.
- Sellar R.J. (1995) Imaging blood vessels of the head and neck. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 59(3): 225–237.
Резюме. Изучены изменения концентрации 14 микроэлементов сыворотки крови у больных с дисциркуляторными энцефалопатиями до и после лечения. Установлены изменения минерального состава сыворотки крови, характерные для дисциркуляторных энцефалопатий, общие и специфические для каждой группы в отдельности, что в дальнейшем позволит планировать адекватную терапию для каждой группы энцефалопатий и улучшить качество врачебной помощи при данной патологии в целом.
Ключевые слова: микроэлементы сыворотки крови, дисциркуляторные энцефалопатии (гипертонические, атеросклеротические, венозные, смешанные, гипотонические
Summary. Changes in serum concentration of 14 microelements were studied in patients with dyscirculatory encephalopathies before and after the treatment. Changes in serum mineral structure were determined – typical for dyscirculatory encephalopathy as a whole and specific for each separate group in particular, that allow to plan appropriate therapy at every group of encephalopathy and improve the quality of medical aid at this pathology on the whole.
Key words: serum microelements, dyscirculatory encephalopathy (hypertensive, atherosclerotic, venous, mixed, hypotonic)
Адреса для листування:
Семчишин Мирослава Григорівна
79011, Львів, вул. Пекарська, 69
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра невропатології і нейрохірургії факультету післядипломної освіти
