Уроки 7-ї Міжнародної конференції з актуальних інфекційних хвороб. Атланта, США, 11–14 липня 2010 р.

2 серпня 2010
1347
Спеціальності :
Резюме

На форумі, який вже всьоме зібрав провідних фахівців зі всього світу, багато уваги приділялося питанням пандемічного грипу

Уроки 7-ї Міжнародної конференції з  актуальних інфекційних хвороб. Атланта, США, 11 - 14 липня 2010 р.Міжнародна конференція з актуальних інфекційних хвороб (International Conference on Emerging Infectious Diseases — ICEID), яка проходила з 11 по 14 липня 2010 р. у Атланті, штат Джорджія, США, безумовно стала визнач­ною подією для фахівців, які спеціалізуються на боротьбі з цими захворюваннями.

Ця конференція, яка проводиться з 1998 р. раз на два роки, вже всьоме зібрала спеціалістів у галузі охорони здоров’я для обміну досвідом та інформацією стосовно питань, пов’язаних з інфекційними захворюваннями, що мають важливе міжнародне значення. Конференцію організовано силами Центру з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), Ради епідеміологів штатів і територій (Council of State and Territorial Epidemiologists — CSTE), Асоціацією медичних лабораторій (Association of Public Health Laboratories — APHL), Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (WHO), Американським товариством мікробіологів (American Society for Microbiology — ASM). Цього року вона зібрала близько 2500 учасників — провідних спеціалістів у галузі охорони здоров’я, інфекціоністів, епідеміологів, лікарів, які працюють у військових закладах та пов’язані із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій, та іншими фахівцями, пов’язаними з питаннями найважливіших інфекційних захворювань.

До програми пленарних виступів і секційних засідань увійшли як доповіді визнач­них дослідників, так і усні та стендові презентації, присвячені питанням інфекційних захворювань, які мають важливе значення в умовах сьогодення.

Серед основних тем, включених до програми цьогорічної конференції, були сучасні дослідження з епідеміології, епідеміологічного нагляду, лабораторної діагностики, питань комунікацій і навчання, біотероризму, профілактичних та протиепідемічних заходів щодо важливих інфекційних захворювань як у Сполучених Штатах Америки, так і в інших країнах світу.

На зустрічі професіоналів з усього світу особливо детально розглядалися питання глобальних проблем охорони здоров’я, грипу та інших респіраторних інфекцій, кишкових інфекцій, стійкості до антимікробних засобів, біотероризму і протидії йому, молекулярній діагностиці, внутрішньолікарняним інфекціям, соціально-економічним і політичним факторам, що сприяють розповсюдженню інфекційних хвороб, трансмісивним інфекціям та зоонозам.

Окрім надзвичайно великої кількості інформації щодо сучасного стану проб­леми інфекційної захворюваності, учасники конференції мали змогу безпосередньо поспілкуватися з колегами для отримання необхідних знань і уніфікувати міжнародний досвід відносно забезпечення епідемічного благополуччя населення.

Українські спеціалісти, які брали участь у конференції, отримали на ній цінний досвід стосовно актуальних інфекційних захворювань. Особливу увагу приділено виступам, доповідям і презентаціям, які мають велике значення для міжнародної спільноти в умовах сучасності — питанням грипу та гострих респіраторних інфекцій.

Під час відкриття три промовці — Томас Р. Фріден (Thomas R. Frieden), Директор CDC; Ентоні С. Фауці, (Anthony S. Fauci) Директор Національного інституту алергії та інфекційних захворювань (США); та Кеджі Фукуда (Keiji Fukuda), спеціальний радник директора ВООЗ з питань пандемічного грипу — у своїх виступах вказали на пандемічний грип 2009 р., як на найважливіше інфекційне захворювання, яке проявило надзвичайно велике епідеміологічне, соціальне та економічне значення за час, що сплинув з моменту проведення попередньої конференції у 2008 р.

Кеджі Фукуда представив цікаву оглядову презентацію «Пандемія у ХІ столітті: які уроки ми можемо вивчити», де показав тенденції в епідемічному процесі грипу, проаналізував у загальних рисах пандемію грипу, яка розпочалася у 2009 р., і вказав на досягнення і недоліки, які спостерігалися на глобальному рівні під час сучасної пандемії грипу. Він ще раз наголосив на необхідності підтримання на достатньому рівні функціонування усіх складових системи епідеміологічного нагляду для успішного контролю за грипом у майбутньому.

Цікавою була інформація C.Q. Gao та співавторів щодо сероконверсії та асимптоматичних інфекцій при проведенні хіміопрофілактики грипу А (H1N1-2009) озельтамівіром. Дослідники вивчали, чи залишаться особи, яким проводилася хіміопрофілактика, імунологічно незахищеними, що може викликати спалах цього захворювання після закінчення хіміо­профілактики. Результати дослідження свідчать, що постконтактна хіміопрофілактика озельтамівіром знижувала захворюваність протягом спалахів і не призводила до статистично значущого зростання її рівня після припинення пандемії. Також протягом хіміопрофілактики у пацієнтів відзначалися випадки сероконверсії, що може забезпечувати захист від інфікування у майбутньому.

W. Huang та співавтори повідомили про дескриптивне епідеміологічне дослідження, проведене на Тайвані, яке виявило, що жінки у період вагітності є групою ризику щодо ускладненого перебігу пандемічного грипу A (H1N1). Також дані дослідження щодо безпеки пандемічної вакцини не виявили зростання частоти ускладнень у період вагітності, що підтверджує можливість вакцинації вагітних проти пандемічного грипу A (H1N1).

S. Graitcer та співавтори презентували опис випадків захворювань, викликаних озельтамівіррезистентними штамами пандемічного вірусу грипу A (H1N1) у США. Вони наголосили, що хоча озельтамівір-резистентні штами пандемічного вірусу грипу A (H1N1) виявляли рідко, але це слід брати до уваги у хворих із тяжкими імунодефіцитними станами в умовах неефективності лікування чи хіміопрофілактики із застосуванням озельтамівіру.

M. Talaat та співавтори доповіли про результати вивчення впливу інтенсивної гігієни рук на захворюваність лабораторно   підтвердженим грипом та кількість пропущених годин школярами. Результати цього рандомізованого контрольованого дослідження серед школярів перших 3 років навчання показали, що програма ретельного миття рук з милом, яка включала навчальний матеріал, адаптований для школярів, та забезпечення милом, була ефективною для зменшення кількості днів навчання, пропущених у зв’язку із грипом, грипоподібні захворювання, кишкові інфекції та кон’юнктивіти. Такі прості заходи дають змогу зменшити кількість пропущених днів навчання та потенційно зменшити передачу вірусів грипу серед загального населення.

Y. Huai надав інформацію про групи ризику для розвитку тяжких форм захворювання на пандемічний грип A (H1N1) у Китаї. Дослідження показало, що інтервенційні лікувальні заходи стосовно пандемічного грипу A (H1N1) мають спрямовуватися на вагітних та осіб із наявністю ожиріння віком старше 50 років, крім інтервенційних заходів щодо осіб з іншими встановленими факторами ризику (діти перших років життя, люди похилого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями).

M. Venter та співавтори описали результати дослідження молекулярної епідеміології пандемії грипу A (H1N1) у ПАР. Вагітність і ВІЛ-інфікування були визначені як головні фактори ризику смерті від пандемічного грипу у ПАР. При дослідженні генів, які кодують гемаглютинін, у країні виявлено три окремих генетичних кластери вірусів грипу A (H1N1). Відзначено обмежений дрейф у геномі вірусу грипу порівняно з початковими штамами, що свідчить про наявність позитивної селекції. Схожі штами були виділені від пацієнтів із легкими і середньої тяжкості формами захворювання, а також  декілька унікальних штамів — від осіб із тяжким перебігом захворювання. Озельтамівіррезистентні штами вірусу грипу A (H1N1) та маркери вірулентності HA D222G та PB2 E627K у країні не виявлені.

A. Suzuki та співавтори ознайомили з результатами дослідження захворюваності на асимптомні випадки пандемічного грипу A (H1N1) серед працівників охорони здоров’я у Японії за даними сероепідеміологічного дослідження. Дослідники продемонстрували високу частоту асимптомних випадків захворювання серед медичних працівників поряд із випадками з вираженою симптоматикою. Найвищі показники інфікування спостерігалися серед лікарів. Відзначали, що більшість із них з профілактичною метою використовували лише медичні маски. Це підкреслює важливість імунопрофілактики та хіміопрофілактики для запобігання захворюванню на пандемічний грип у медичних працівників та застосування усього комплексу протиепідемічних заходів.

M. Liu описує спалах, викликаний вірусом пандемічного грипу A (H1N1) на літаку. Дослідники доводять неефективність застосованої під час пандемії деякими країнами карантинізації осіб, які знаходилися на відстані ≤3 ряди від хворого на пандемічний грип, та наводять інформацію про ефективність застосування масок під час тривалих перельотів для запобігання випадків захворювання на пандемічний грип A (H1N1).

Надзвичайно цікавою була доповідь Фредеріка Хейдена про різні препарати для лікування грипу, які досліджуються: перамівір (внутрішньовенно), занамівір (внутрішньовенно), озельтамівір (внутрішньовенно), ланінамівір, фавіпіравр, DAS181, арбідол, рибавірин, імунна плазма, моноклональні антитіла та імуноглобуліни.

На конференції наводилося багато інформації щодо ефективності етіотропного лікування пандемічного грипу A (H1N1 2009), перспективи застосування різних вакцин для профілактики грипу на сезон 2010/2011, ефективність використання хіміопрофілактики. Неодноразово підкреслювалося, що найбільш ефективним засобом профілактики захворювань і ускладнень, спричинених вірусами грипу, була і залишається вакцинопрофілактика.

Серед питань, присвячених іншим гострим респіраторним інфекціям, слід відзначити цікаві доповіді, присвячені еволюції та можливостям виникнення спалахів захворювань, що спричинені коронавірусами та параміксовірусами; доповіді про недостатню оцінку ролі риновірусів та метапневмовірусів у патології людини; епідеміологію пікорнавірусів як збудників респіраторних захворювань; епідеміологічний нагляд за інфекціями, які спричиняються Haemophilus influenzae та Streptococcus pneumoniae.

Важко охопити усю інформацію, представлену на 7-й Міжнародній конференції з нових та повторно виникаючих інфекційних хвороб у Атланті та усі перспективи розвитку цієї галузі медичної науки. Такі заходи дійсно роблять для фахівців доступними найсучаснішу інформацію щодо певної проблеми, отриману з урахуванням принципів доказової медицини. Кінцевою метою таких заходів є більш ефективна протидія інфекційним захворюванням, які становлять постійну загрозу для сучасного суспільства.

Грип H1N1: уроки пандемії | Украинский Медицинский Журнал