Вступ
Одним із пріоритетних напрямків діяльності закладів служби крові є збільшення обсягів заготівлі донорської плазми як гемотрансфузійного середовища для надання невідкладної допомоги хворим та сировини для виробництва алогенних білкових препаратів крові. Джерелом одержання алогенної плазми є донорська кров (Гудзенко О.П. та співавт., 2010).
Зменшення кількості донорів в Україні на сьогодні стало серйозною соціальною проблемою, яка стосується різних аспектів життєдіяльності суспільства і перебуває у прямій залежності від економічного стану та суспільної моралі. За роки незалежності України кількість донорів зменшилася у 2,2 раза. За даними літератури у різних країнах світу частка донорів коливається у межах 2–6% всього населення. У нашій країні цей показник у різні роки становив 1,4–2,8%, а в Житомирському регіоні — 1,1–2,1 (Назарчук Л.В., 2007; Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В. 2006; 2008а; б; Перехрестенко П.М. та співавт., 2003; 2007).
Незважаючи на те що донорство існує вже понад століття, а перші дослідження з розділення донорської крові на компоненти були розпочаті ще у 1930-ті роки, оптимальна кількість забраної крові та припустимі інтервали між донаціями крові були встановлені лише у 1950-ті роки.
Із диференційованих компонентів крові найширшого застосування у практичній медицині спочатку набула плазма. Для забезпечення нею потреб лікувально-профілактичних закладів необхідно було збільшувати обсяги заготівлі консервованої крові. У зв’язку з цим значно збільшити запаси плазми при такій діючій формі донорства було можливим лише шляхом збільшення кількості донорів. Разом із тим, збільшувати число донорів крові до нескінченності було б недоцільним, а головне — економічно невигідним. Це пов’язано з одержанням великих об’ємів еритроцитів, потреби в яких не було. Іншим важливим моментом при донації крові є встановлений інтервал між взяттям крові, який забезпечує повну регенерацію клітинного складу кісткового мозку та відновлює до попереднього рівня показники периферичної крові донорів. Тому, незалежно від потреб у плазмі та формених елементах, повторна донація крові в однієї особи можлива лише через відповідний період, який становить не менше 56 діб (Івасюк В.П. та співавт. (ред.), 2006; Оприщенко С.А. та співавт., 2008).
Заготівля консервованої донорської крові з подальшим фракціонуванням її на плазму та клітинні компоненти, що переважало у попередні десятиліття, на сьогодні не може задовольнити зростаючу потребу лікувальних закладів в якісних та безпечних донорських компонентах крові у достатніх дозах. При проведенні багаторазових трансфузій зменшення кількості доз перелитих компонентів крові, отриманих від різних донорів, істотно знижує ризик передачі трансмісивних інфецій та інших посттрансфузійних ускладнень. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є підвищення дози компонентів крові, які отримують від одного донора. Широке використання методів аферезу, особливо автоматичного плазмаферезу, для заготівлі великих доз плазми є найкращим вирішенням існуючої проблеми.
Науковими дослідженнями доведено, що метод плазмаферезу дозволяє значно збільшити обсяги заготівлі плазми крові, тому проблема плазмаферезу в закладах служби крові актуальна і на сьогодні (Русанов В.М, 2009; Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В., 2008а; Перехрестенко П.М. та співавт., 2010).
Мета роботи — охарактеризувати показники одержання плазми донорської крові різними методами.
Об’єкт і методи дослідження
Нами були вивчені та проаналізовані дані офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України, галузева статистична звітність — форма № 39-здоров «Звіт центру служби крові (станції переливання крові), відділення трансфузіології лікувального закладу, установи, лікарні, яка проводить заготівлю крові», а також показники діяльності Житомирського регіону у 2007–2011 рр. (Перехрестенко П.М. та співавт., 2007; Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В., 2008б). Розрахунки медико-статистичних показників проводили із розділів «Донорські ресурси», «Заготівля плазми».
Донації крові та плазми донорам були дозволені після повного їх обстеження відповідно до чинних нормативних актів (Закон України від 23.06.1995 р. № 239/95 ВР «Про донорство крові та її компонентів»; накази МОЗ України від 01.08.2005 р. № 385 «Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів»; «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів»; наказ МОЗ України від 09.03.2010 р. № 211 «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням показників безпеки якості донорської крові та її компонентів»).
У процесі дослідження використовували статистичний та структурно-логічний методи аналізу. Були розраховані відносні та середні величини одержаних показників (Сафонова В.Н., Кочемасов В.В., 1982).
Результати та їх обговорення
Джерела одержання плазми крові у Житомирському обласному центрі крові (ЖОЦК) наступні (рисунок):
1. Метод центрифугування дози консервованої донорської крові, заготовленої на консервантах СРDA-1 та СРD/SAGM.
2. Метод мануального плазмаферезу з використанням гемоконтейнерів із консервантом СРDA-1, СРD.
3. Метод апаратного плазмаферезу з використанням автоматичних систем для збору плазми і одноразових комплектів устаткування для автоматичного плазмаферезу із консервантом АСD.
Для отримання свіжозамороженої плазми, незалежно від методу заготівлі, плазма має бути заморожена у низькотемпературному обладнанні при температурі –60 °С впродовж 1 год та не пізніше 6 год з моменту венепункції донорів. Перевагою такої плазми є збереження в оптимальному співвідношенні лабільних (V, VII) і стабільних (І, ІІ, VIII, IX) факторів згортання для забезпечення потреб лікувальних закладів та виготовлення кріопреципітату.
Сучасним високоефективним методом заготівлі плазми крові є донорський апаратний плазмаферез. У 2011 р. порівняно з 2007 р. завдяки збільшенню частки автоматичного плазмаферезу у 3 рази обсяги заготівлі плазми методом аферезу збільшилися на 63,0%.
Такий метод надає деякі переваги при трансфузіях із великим обсягом:
- низький рівень концентрації антикоагулянта у плазмі крові;
- дотримується принцип «один донор — один реципієнт», що дозволяє знизити антигенне навантаження та сформувати обсяги карантинізованої плазми крові 0,6–0,8 л для 1 хворого.
Характеристика донацій плазми крові активних донорів та донорів резерву наведена у табл. 1.
| Рік | Донації плазми крові | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| усього | від донорів резерву | від активних донорів | |||
| абсолютне число | частка від загальної кількості, % | абсолютне число | частка від загальної кількості, % | ||
| 2007 | 4023 | 2424 | 60,3 | 1599 | 39,7 |
| 2008 | 3721 | 2189 | 58,8 | 1532 | 41,2 |
| 2009 | 5157 | 2741 | 53,2 | 2416 | 46,8 |
| 2010 | 5490 | 2942 | 53,6 | 2548 | 46,4 |
| 2011 | 5853 | 3697 | 63,2 | 2156 | 36,8 |
Загальна кількість донацій плазми крові у 2011 р. порівняно з 2007 р. збільшилася на 45,5%. Більшість становили донації плазми крові від донорів резерву. При цьому в 2011 р. порівняно з 2007 р. відбулося незначне (2,9%) збільшення кількості плазмодач від донорів резерву. У відсотковому відношенні вони становили 63,2% загальної кількості донацій плазми крові (у 2007 р. цей показник був на рівні 60,3%).
У табл. 2 наведено дані заготівлі донорської плазми крові автоматичним та мануальним плазмаферезом.
| Рік | Заготовлення плазми крові, л | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| усього | апаратним методом | мануальним методом | |||
| абсолютне число | частка від загальної кількості, % | абсолютне число | частка від загальної кількості, % | ||
| 2007 | 1813,6 | 306,1 | 16,9 | 1507,5 | 83,1 |
| 2008 | 1717,9 | 304,0 | 17,7 | 1413,9 | 82,3 |
| 2009 | 2708,2 | 1395,7 | 51,5 | 1312,5 | 48,5 |
| 2010 | 2909,2 | 1000,1 | 34,4 | 1909,1 | 65,6 |
| 2011 | 2966,6 | 1538,3 | 51,9 | 1428,3 | 48,1 |
Заготівлю проводили в одну робочу зміну на одному апараті (у середньому 655,7 л на один апарат).
Дані табл. 3 характеризують обсяг заготовленої плазми крові за 2007–2011 рр., кількість плазмодач, середні разові дози при проведенні автоматичного та мануального плазмаферезу.
| Рік | Апаратний метод | Мануальний метод | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Обсяг заготовленої плазми крові, л | Кількість плазмодач | Середня разова доза, мл | Обсяг заготовленої плазми крові, л | Кількість плазмодач | Середня разова доза, мл | |
| 2007 | 306,1 | 410 | 747 | 1507,5 | 6281 | 240 |
| 2008 | 304,0 | 400 | 760 | 1413,9 | 6016 | 235 |
| 2009 | 1395,7 | 1903 | 733 | 1312,5 | 5270 | 249 |
| 2010 | 1000,1 | 1367 | 732 | 1909,1 | 8838 | 216 |
| 2011 | 1538,3 | 2167 | 710 | 1428,3 | 5538 | 258 |
Середня разова доза заготівлі плазми крові апаратним методом становила у середньому 737,0 мл, при проведенні мануального плазмаферезу — 239,0 мл, а з урахуванням подвійного плазмаферезу — 419,0 мл.
Основний метод проведення плазмаферезу у ЖОЦК — апаратний, що дозволило у 2011 р. збільшити обсяг заготівлі плазми крові у 5 разів.
Незалежно від методу заготівлі плазми крові (мануального, автоматичного плазмаферезу або з окремої дози консервованої крові), якість плазми має відповідати чинним європейським та національним встановленим критеріям якості: Директива Комісії 2005/62/ЄС від 30 вересня 2005 р., що впроваджує Директиву Європейського Парламенту та Ради 2002/98/ЄС стосовно стандартів та специфікацій Співтовариства щодо системи якості для пунктів забору крові; Наказ МОЗ України від 09.03.2010 р. № 211 «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням показників безпеки якості донорської крові та її компонентів».
Результати показників якості плазми крові, одержаної автоматичним, мануальним плазмаферезом та методом центрифугування дози консервованої донорської крові, наведено у табл. 4.
| Показники якості | Плазма крові одержана | ||
|---|---|---|---|
| методом плазмаферезу | методом центрифугування із дози консервованої донорської крові | ||
| автоматичним | мануальним | ||
| Залишкові еритроцити, · 109/л |
0,15±0,08 | 0,40±0,10 | 0,60±0,22 |
| Залишкові лейкоцити, · 109/л |
0,02± 0,001 | 0,032± 0,005 | 0,057± 0,025 |
| Залишкові тромбоцити, · 109/л |
24,0±0,76 | 23,40±1,50 | 25,60±1,40 |
| Загальний білок, г/л | 67,23±0,02 | 69,80±0,50 | 71,0±1,73 |
| Активність фактора VІІІ, МО/мл | 0,91±0,50 | 0,81±0,50 | 0,85±0,50 |
Висновки
Удосконалення технології заготівлі свіжозамороженої плазми крові потребує більш широкого впровадження автоматичного плазмаферезу, який має переваги перед фракціонуванням окремої дози консервованої крові.
Ефективне використання апаратного плазмаферезу дозволяє раціонально розподіляти донорський потенціал та збільшувати середньоразову дозу кадрових донорів.
Плазма крові, одержана методом автоматичного плазмаферезу, має меншу кількість залишкових клітин еритроцитів та лейкоцитів.
Список використаної літератури
- Гудзенко О.П., Новак В.Л., Мороз Є.Д. (2010) Служба крові України: проблеми, шляхи вирішення. Матеріали ювілейної наук.-практ. конф. за участю міжнародних спеціалістів «Актуальні проблеми гематології трансфузійної медицини». Львів, с. 16–20.
- Івасюк В.П., Новак В.Л., Гайдукова С.М., Видиборець С.В. (ред.) (2006) Керівництво з приготування, використання та забезпечення якості компонентів крові. Рекомендація № R (95)15. 11-те видання. Практ. посіб. Переклад з англ. АРТ-ПРЕС, Дніпропетровськ, 260 с.
- Назарчук Л.В. (2007) Вітчизняна виробнича трансфузіологія: етапи розвитку, досягнення та перспективи. Укр. журн. гематології та трансфузіології, 1: 35–41.
- Оприщенко С.А., Захаров В.В., Русанов В.М. (2008) Международные регулирующие документы и стандарты службы крови и производства препаратов плазм. Москва, с. 41–57.
- Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В. (2006) Служба крові України: підсумки та завдання. Укр. мед. часопис, 4(54) 40–44.
- Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В., Ларічева Н.І. (2007) Діяльність закладів служби крові України у 2006 році. Довідник, Київ, 67 с.
- Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В. (2008а) Виробництво і використання крові та її компонентів в Україні. Укр. журн. гематології та трансфузіології, 1(8): 21–24.
- Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В. (2008б) Діяльність закладів служби крові України у 2007 році. Довідник, Київ, 72 с
- Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В., Чугрієв А.М. (2003) Виробнича трансфузіологія України. Укр. журн. гематології та трансфузіології, 3: 45–47.
- Перехрестенко П.М., Назарчук Л.В., Терещук Т.О. (2010) Плазма крові донорів: виробництво та використання в Україні. Укр. мед. часопис, 3(77): 41–43.
- Русанов В.М. (2009) Эффективность использования донорской плазмы в службе крови России. Вестн. службы крови России, 2: 3–6.
- Сафонова В.Н., Кочемасов В.В. (1982) Расчет показателелей эффективности производственной деятельности учреждений службы крови: метод. рекомендации, Москва, 30 с.
Резюме. В работе приведены данные получения плазмы крови доноров Житомирского областного центра крови за 2007–2011 гг. Определено, что современным высокоэффективным методом заготовки плазмы является донорский аппаратный плазмаферез. Благодаря внедрению автоматического плазмафереза в 2011 г. объемы получения плазмы методом афереза (по сравнению с 2007 г.) увеличились на 63,0%.
Ключевые слова: плазма, консервированая донорская кровь, доноры, донации.
Summary. The data of getting donor blood plasma in Zhytomyr region blood center in 2007–2011 is characterized. It is determined that donor’s apparate plasmapheresis is the modern efficient method of plasma preparing. In 2011 as compared with 2007 the volumes of plasma preparing by apheresis have increased on 63,0% thanks to the installation of automatic plasmapheresis.
Key words: plasma, preserve donor blood, donors, donation.
Адреса для листування:
Назарчук Лідія Василівна
04060, Київ,
вул. Максима Берлинського, 12
Державна установа «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»
