29 липня 2010 р. в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України (далі — НІССХ ім. М.М. Амосова) відбулася прес-конференція, присвячена успішному завершенню першого етапу хірургічного лікування дитини із синдромом гіпоплазії лівих відділів серця (СГЛВС). У прес-конференції взяли участь Зіновій Митник, міністр охорони здоров’я України, Василь Лазоришинець, перший заступник міністра, керівник бригади кардіохірургів, яка проводила цю унікальну операцію, Юрій Зозуля, академік, віце-президент НАМН України, Василь Карпенко,старший науковий співробітник НІССХ ім. М.М. Амосова, Ярослав Труба завідувач відділення хірургічного лікування вроджених вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку НІССХ ім. М.М. Амосова та Віталій Максименко, в.о. директора НІССХ ім. М.М. Амосова.
Відкриваючий захід, Зіновій Митник наголосив, що успішне проведення такої операції свідчить про надзвичайно високий інтелектуальний потенціал українських лікарів та досить розвинуту матеріально-технічну базу, яку тим не менш необхідно зміцнювати. Міністр пообіцяв ставити питання перед Урядом та прем’єр-міністром про виділення коштів на переоснащення операційних інституту, а згодом — і на будівництво нового корпусу. Адже такі оперативні втручання виконуються в багатьох країнах, а в Україні воно успішно проведено вперше.
Василь Лазоришинець зазначив, що у 2009 р. в Україні народилися близько 520 тис. дітей, і приблизно 1% з них мають вроджену ваду серця, а поширеність СГЛВС становить 0,016–0,036% усіх живих новонароджених. Перша кардіохірургічна операція в Україні із застосуванням штучного кровообігу виконана Миколою Амосовим у 1960 р. саме з приводу вродженої вади серця. На сьогодні в НІССХ ім. М.М. Амосова виконано майже 90 тис. таких операцій різних ступенів складності. Але операція Norwood успішно проведена лише зараз. Запорукою успіху стало, зокрема, внутрішньоутробне діагностування вади серця — хворобу виявлено у Вінниці під час УЗД-скринінгу матері на 16-му тижні вагітності. На 3-й день після народження дитину з масою тіла 3500 г було госпіталізовано до НІССХ ім. М.М. Амосова, а на 13-й день — 1 липня 2010 р. — успішно прооперовано. Слід зазначити, що вперше у світі таке оперативне втручання розроблене і виконане у 1981 р. У США зараз проводиться більше ніж 2000 операцій на рік.
Василь Карпенко підкреслив, що оперувати таких дітей необхідно протягом 14 днів після народження, адже кров у системний кровообіг у них надходить лише через відкриту артеріальну протоку, і після її закриття дитина гине. Основна мета операції — виключити з кровообігу ліві відділи серця та перенести усе навантаження по забезпеченню як легеневого, так і системного кровообігу на добре сформований правий шлуночок. Наступні етапи лікування: 2-й — формування двонаправленого анастомозу між верхньою полою веною та легеневою артерією — у віці 4–6 міс, та 3-й — у віці 2–3 років — мають забезпечити надходження венозної крові у мале коло кровообігу, минаючи серце, а далі насичена киснем кров через правий шлуночок буде спрямовуватися до великого кола. Собівартість операції з використанням апарата штучного кровообігу в Україні становить 10–12 тис. грн., але з 2003 р. усі діти в НІССХ ім. М.М. Амосова оперуються за бюджетні кошти. До речі, у США така операція коштує 150–200 тис. дол., а у Європі — 50–70 тис. євро.
Отже, налагодивши проведення таких оперативних втручань, лікарі щорічно рятуватимуть життя приблизно 200 маленьких українців, які до цього часу були приречені, а після вдалого 3-етапного хірургічного лікування зможуть повністю себе обслуговувати, працювати, досягши репродуктивного віку, жінки зможуть народжувати дітей.
До сьогоднішнього успіху колектив НІССХ ім. М.М. Амосова йшов майже 20 років. Перші спроби лікування СГЛВС були зроблені в середині 90-х років ХХ ст. Незважаючи на невдалі результати, бригада лікарів продовжила шлях до вирішення цієї проблеми. Були організовані стажування лікарів у передових клініках Європи для ознайомлення з досвідом хірургічного лікування СГЛВС, підготовлене відповідне оснащення для всіх етапів лікування. До речі, це оснащення придбане для відділення хірургічного лікування вроджених вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку НІССХ ім. М.М. Амосова у рамках проекту Фонду Віктора Пінчука «Колиска надії» на суму 1,5 млн дол. США. Разом зі спеціалістами Інституту педіатрії акушерства і гінекології проведена робота щодо пренатальної діагностики СГЛВС.
Основна складність, яка зумовила невдалі спроби — відсутність до цього часу необхідних лікарських засобів та оснащення.
Ярослав Труба повідомив, що пренатальна діагностика СГЛВС може здійснюватися в регіонах під час планового УЗД-скринінгу на 12-му та 20–22-му тижні вагітності, потім для уточнення діагнозу хворі направляються до НІССХ ім. М.М. Амосова, НДІ ПАГ, Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології і кардіохірургії. Вже на сьогодні виявлено 4 вагітні з підозрою на наявність у плода СГЛВС, при підтверджені цього діагнозу після пологів діти будуть прооперовані, колектив НІССХ ім. М.М. Амосова готовий до цього як технічно, так і морально.
Проведення прес-конференції співпало в часі з дуже радісною подією: маленьку Софійку — а саме так звати прооперовану дівчинку — перевели з відділення реанімації до палати, і сяюча від щастя мама буквально не випускала з рук дитину, якій київські лікарі подарували друге народження.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
