10 липня 2012 р. у Міністерстві охорони здоров’я України відбулася прес-конференція на тему: «Як відпочити та не зашкодити здоров’ю?», в ході якої обговорено, як правильно засмагати, про що потрібно пам’ятати, відпочиваючи за кордоном: як харчуватися, як уникнути сонячних та теплових ударів та інші актуальні питання.
Протягом року кожен з нетерпінням очікує на відпустку, покладаючи на цей період великі надії, які, на жаль, можуть не виправдитися. Треба пам’ятати, що будь-яка поїздка — це стресова ситуація для організму, під час якої можливе загострення хронічних захворювань. Щоб повернутися з відпустки задоволеним, оздоровленим та відпочилим, треба оцінити стан свого здоров’я і виявити найслабші місця, провести необхідні профілактичні заходи та за можливості відвідати лікаря, щоб упевнитися, що зі здоров’ям все гаразд, або визначити основні напрямки оздоровлення організму.
Микола Хобзей, директор Департаменту лікувально-профілактичної допомоги Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, розповів, що результати Всеукраїнського місяця діагностики раку шкіри, який тривав упродовж травня 2012 р., яскраво продемонстрували розміри та обсяг проблеми. За цей період у 790 дерматовенерологічних установах України безкоштовно оглянуто на предмет наявності раку шкіри понад 380 тис. українців (214 тис. жінок та 167 тис. чоловіків). Більше половини обстежених — діти, молодь, особи працездатного віку. Отримана інформація буде використана у розробці заходів щодо подальшого запобігання, діагностування та лікування онкологічних захворювань шкіри.
Георгій Козинець, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Комбустіологія», попередив, що для того, щоб уберегтися від негативного впливу спеки, лікарі радять перш за все збільшити кількість рідини, вживаної упродовж дня. Особам похилого віку необхідно пити воду частіше, не очікуючи на відчуття спраги. Особливо пильно треба стежити за тими, хто не в змозі самостійно себе обслуговувати (лежачими хворими, особами зі зниженою розумовою функцією, дітьми). Люди з підвищеною чутливістю до спеки мають залишатися у прохолодних та кондиційованих приміщеннях протягом частини дня, поки сонце перебуває у найбільш активній фазі — з 12 до 16 год.
У період літньої спеки потрібно обирати просторий одяг з легких та натуральних тканин, носити головні убори. Літо — період, коли можна не обмежувати проведення водних процедур.
Рівень звичайної фізичної активності рекомендовано знизити. Теплообмін в організмі людини залежить від рівнів фізичної активності, акліматизації, віку та будови тіла. Потрібно пам’ятати про підвищення ризику теплового удару при фізичній активності під час спекотної погоди. Найчастіше тепловий удар розвивається при важкій фізичній роботі в умовах підвищеної температури і вологості довкілля. Незалежно від причини, яка викликала тепловий удар, слід негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою, щоб запобігти розвитку таких ускладнень, як шок, пошкодження головного мозку та внутрішніх органів. Основними симптомами та ознаками теплового удару є висока температура тіла, спрага, відсутність потовиділення, почервоніння шкіри, підвищення частоти дихання, серцевих скорочень, пульсуючий головний біль, судоми, галюцинації, втрата свідомості.
Г. Козинець підкреслив, що особам, які вживають медикаменти, слід обов’язково радитися з лікарем стосовно їх впливу на організм під час літньої спеки. Пацієнти, які приймають препарати, що знижують втрату тепла, повинні бути відповідним чином проінструктовані. До препаратів високого ризику у період літньої спеки належать діуретики, антихолінергічні засоби та нейролептики.
Олександр Літус, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дерматологія», надав розширену інформацію щодо результатів вищезгаданого Всеукраїнського місяця діагностики раку шкіри. В заході взяли участь понад 3 тис. лікарів-дерматовенерологів України. Обстеження населення проводили в усіх регіонах. Найбільша кількість закладів та лікарів взяли участь у оглядах в Харківській, Одеській, Дніпропетровській, а найбільшу кількість людей обстежено в Одеській, Черкаській, Харківській, Тернопільській, Хмельницькій областях.
Під час скринінгового обстеження попередньо діагностовано понад 2 тис. випадків дерматоонкологічних захворювань (335 меланом та 1687 — немеланомного раку шкіри). 1742 пацієнти направлено на підтвердження діагнозу та лікування до профільних онкологічних установ. Лідерами з виявлення меланоми виявилися Запорізька, Житомирська області та місто Київ. Найбільше немеланомних випадків раку шкіри виявлено в Києві, а також Київській, Харківській та Житомирській областях. У 4% випадків обстеження проводили із застосуванням дерматоскопії. Окрім власне діагностичних та скринінгових заходів проводили активну освітню роботу із населенням з обговоренням проблеми раку шкіри, факторів ризику, а також методів профілактики. У більшості регіонів України проведено численні тематичні теле- та радіопередачі, опубліковано матеріали в друкованих та інтернет-засобах масової інформації. Результати проведеного місячника показали ефективність такого підходу як інструмента привернення уваги громадськості до важливої медичної проблеми в контексті виявлення раку шкіри на ранніх стадіях.
О. Літус розповів, що згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно в світі реєструють близько 48 тис. смертей, пов’язаних із меланомою. У середньому в Україні захворюваність на меланому становить 6,18 випадків на 100 тис. населення.
Сонячні промені можуть сприяти виникненню близько 30 захворювань — фотодерматозів. Найпоширенішим із них є сонячний опік, при якому шкіра червоніє, болить, свербить, вкривається пухирцями та починає облазити. В одних алергія на сонячне випромінювання проявляється висипаннями на шкірі, у інших — у вигляді старечого лентіго, кератозу, меланоми.
Навіть те, що людина добре переносить сонячний вплив і не «обгорає», не означає, що її шкіра в безпеці: сумарна доза випромінювання обов’язково себе проявить — як мінімум посприяє більш швидкому старінню, кволості, сухості шкіри, раннім зморшкам. Це стосується не тільки тих, хто любить позасмагати під сонечком, але й відвідувачів соляріїв.
О. Літус підкреслив, що це не означає, що потрібно всю весну і літо провести у тіні, оскільки в людини, яка не буває на сонці, припиняється утворення вітаміну D, знижується фосфорно-кальцієвий обмін, послаблюються розумові та фізичні здібності, погіршується імунітет. Але при передозуванні ультрафіолету також з’являється сонливість, знижується імунітет, працездатність. Найкращим для українців є приймання природних сонячних ванн протягом 10–15 хв на день.
Перед поїздкою на південь особам з великою кількістю родимок на тілі рекомендовано проконсультуватися з онкологом, із захворюваннями щитоподібної залози — ендокринологом, артеріальною гіпертензією, артеріальною гіпотонією або стенокардією — з кардіологом. Людям з порушеннями функції наднирників, тяжкими захворюваннями легень, червоною вовчанкою взагалі не рекомендується засмагати. Обережними з сонцем також необхідно бути вагітним та жінкам у період клімаксу, оскільки у останніх сонячні промені можуть спричинити підвищення частоти приливів.
О. Літус повідомив, що для того, щоб зберегти шкіру здоровою та захищеною від негативного впливу навколишнього середовища, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
- небажано перебувати на пляжі в період з 10 до 16 год;
- відмовитися від відвідування соляріїв;
- категорично не допускати перебування на пляжі дітей віком до 3 років, а якщо й дозволяти, то тільки до 10–11 та після 17 год;
- використовувати сонцезахисний одяг: капелюхи з широкими полями, сорочки з довгими рукавами та сонцезахисні окуляри;
- категорично не дозволяється заклеювати родимки пластирем;
- використовувати сонцезахисні засоби в період перебування на сонці (краще придбані в аптеках);
- проводити самостійний огляд шкіри з метою виявлення підозрілих новоутворень шкіри;
- при знаходженні новоутворень на шкірі або у випадку їх травми негайно звертатися до лікаря-дерматолога;
- провести дерматоскопію усіх підозрілих родимок та новоутворень шкіри.
Олег Швець, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дієтологія», розповів, що здорове харчування протягом літнього періоду базується на таких постулатах: безпечність продуктів харчування, збалансованість раціону та дотримання достатнього питного режиму.
Він зазначив, що задля попередження кишкових отруєнь та токсикоінфекцій потрібно дотримуватися правил безпечного харчування. Щороку близько 2 млн осіб помирають в результаті діарейних захворювань, при цьому більшість подібних випадків можуть бути віднесені до пов’язаних із забрудненням продуктів харчування або води.
Хвороби харчового походження є поширеною і зростаючою проблемою громадської охорони здоров’я як у розвинених країнах, так і країнах, що розвиваються. Особливо актуальною ця проблема стає в літній період, у зв’язку з чим О. Швець рекомендує додержуватися безпеки споживання продуктів харчування відповідно до «П’яти принципів безпечного харчування», розроблених ВООЗ (2001).
1. Підтримання чистоти.
Небезпечні мікроорганізми присутні у великих кількостях у ґрунті, воді, на тваринах і людях та переносяться на руках, ганчірках, кухонному приладді. Найменший контакт з ними може стати причиною їх попадання в їжу і викликати харчову інфекцію. Якщо щось виглядає чистим, це не обов’язково так. Щоб викликати помутніння 250 мл води потрібно >2,5 млрд бактерій, але для того, щоб захворіти, в деяких випадках достатньо 15–20 патогенних бактерій.
Основними діями з дотримання чистоти є: миття рук перед прийомом їжі, контактом з продуктами харчування, а також у процесі їх приготування; після відвідування туалету, зміни підгузків у дітей, сякання, контакту зі сміттям, хімікатами, домашніми тваринами, куріння тощо; миття та дезінфекція поверхонь й обладнання, задіяного в приготуванні їжі; захист зони кухні від комах, паразитів та тварин.
О. Швець наголосив, що багато людей миють руки неправильно, не використовуючи мила або тільки частково. При митті рук не слід забувати про кінчики пальців, нігті, великі пальці, зап’ястя та простір між пальцями. Поєднання гарячої води і мила допомагає змити жир, бактерії та бруд.
2. Відокремлення сирих продуктів харчування від готових.
Сирі продукти харчування (особливо м’ясо, птиця, морепродукти) та їх сік можуть містити небезпечні мікроорганізми, які можуть потрапити на інші продукти харчування під час приготування або зберігання. Перенесення мікроорганізмів з сирої їжі на готову називається перехресним забрудненням.
Основні дії з відділення сирої їжі від готової:
- при купівлі необхідно поміщати сире м’ясо, птицю та морепродукти окремо від інших продуктів харчування;
- в холодильнику зберігати сире м’ясо, птицю та морепродукти нижче готових до вживання або тих, що пройшли теплову обробку;
- зберігати продукти в ємностях з кришками;
- мити посуд, використаний під сирі продукти, та використовувати чистий посуд для готових продуктів;
- використовувати окреме обладнання (ножі, обробні дошки) для роботи з сирими продуктами.
3. Проведення ретельної теплової обробки продуктів харчування.
При правильній тепловій обробці знищуються майже всі небезпечні мікроорганізми. Як показали дослідження, розігрівання їжі до 70 °C може зробити її безпечною для споживання. До продуктів, які вимагають особливої уваги, відносять рубане м’ясо, м’ясні рулети, великі шматки м’яса і цілі тушки птиці. Особливо треба уникати споживання сирих морських продуктів, м’яса птиці, яке зберігає червоний колір або має рожевий сік, і недосмаженого рубленого м’яса.
4. Зберігання продуктів при безпечній температурі.
При зберіганні продуктів харчування при кімнатній температурі мікроорганізми розмножуються вкрай швидко. При температурі нижче 5 °C і вище 60 °C розвиток мікроорганізмів сповільнюється або припиняється. Не треба залишати при кімнатній температурі готові продукти харчування і ті, які швидко псуються, протягом більше 2 год, а зберігати їх в холодильнику. Залишки їжі не рекомендовано зберігати в холодильнику більше 3 днів і розігрівати більше одного разу. Також треба розморожувати заморожені продукти в холодильнику або інших прохолодних місцях.
5. Використання безпечної чистої води і безпечних харчових продуктів.
Харчові продукти, вода та лід можуть бути забруднені небезпечними мікроорганізмами і хімікатами. Неочищена вода з водойм містить шкідників і патогени, які можуть викликати діарею, черевний тиф, дизентерію. Токсичні хімікати мають здатність утворюватися в пошкоджених і пліснявих продуктах. Уважність при виборі сировини і прості заходи, такі як миття та очищення, можуть знизити ризик зараження.
О. Швець підкреслив, що достатня гідратація організму є вкрай важливою у спекотний період року. Кількість води на день для кожної людини є індивідуальною і залежить від способу життя, рівня фізичної активності, кліматичних умов тощо. Зазвичай, медики рекомендують вживати не менше 2–3 л рідини на добу. У таких випадках радять звертати увагу на колір сечі (якщо вона темна — кількість вологи в організмі недостатня).
З великою обережністю слід ставитися до вживання будь-яких алкогольних напоїв, особливо особам з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Не треба тамувати спрагу пивом та іншими слабоалкогольними напоями.
Під кінець доповіді О. Швець застеріг, що, плануючи відпочинок в екзотичній країні, треба поцікавитися щодо вакцинації від інфекцій, притаманних цій країні, щоб згодом не лікуватися від них протягом усього життя.
Тетяна Харченко
