Уже багато років йде мова про те, що каменем спотикання у розвитку сучасної медицини в Україні є чинна редакція 49-ї статті Конституції України, а також офіційне тлумачення положення її частини третьої у рішенні Конституційного Суду України № 10 рп/2002 від 29.05.2002 р. Зокрема, у статті 49 Конституції України йдеться про те, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безкоштовно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. У відповідному рішенні Конституційного Суду йдеться, що положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного розрахунку ними за надання такої допомоги. Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.
Для того, щоб подолати ці та інші протиріччя в Основному законі і зробити його таким, що відповідає реаліям життя, Президент України Віктор Янукович своїм Указом від 17.05.2012 р. «Про Конституційну Асамблею» утворив однойменний орган. Згідно з Указом Конституційна Асамблея створена як спеціальний допоміжний орган при Президентові України, головною метою її створення та діяльності є підготовка законопроектів про внесення змін до Конституції на основі узагальнення практики реалізації Основного Закону України, з урахуванням досягнень та тенденцій розвитку сучасного конституціоналізму та залученням до цієї роботи провідних учених, представників громадянського суспільства і різних політичних сил, міжнародних експертів Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія), експертів інших міжнародних установ та організацій.
Своїм Указом Глава держави також затвердив персональний склад Конституційної Асамблеї. До її складу увійшли 95 осіб. Серед них — представники від депутатських фракцій та груп Верховної Ради (ВР), політичних партій, Національної академії наук, національних галузевих академій та академічних наукових установ, інших наукових установ і вищих навчальних закладів, профільних громадських організацій та незалежних експертно-аналітичних центрів, які внесли на розгляд Президентові України свої пропозиції. 34 особи з числа науковців, громадських і політичних діячів було включено до складу Конституційної Асамблеї за пропозицією Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї.
Згідно з вищезазначеним Указом Президента депутатські фракції ВР та політичні партії, які не подали пропозицій щодо кандидатур до персонального складу Конституційної Асамблеї, можуть вносити їх протягом діяльності Асамблеї. Членом Асамблеї стала й голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України Тетяна Бахтеєва. На засіданні Комітету, яке відбулося 20 червня 2012 р., увазі народних депутатів — членів Комітету було представлено зміни до статті 49 Конституції України, запропоновані його головою до розгляду Асамблеї.
Володимир Рудий, завідувач секретаріату Комітету, зазначив, що коли готувалася ця пропозиція, було проаналізовано відповідні статті конституцій 6 держав: Польщі, Словаччини, Чехії, Росії, Казахстану та Киргизстану. Це конституції країн Європейського регіону ВООЗ, прийняті в останні роки. У них йде мова про обсяг державних гарантій, який встановлюється законом. І хоча одноголосного рішення прийнято не було, Т. Бахтеєва запевнила, що вона внесе їх на розгляд цього поважного органу.
| Чинна редакція | Пропонована редакція |
|---|---|
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. {Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 49 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2002 від 29.05.2002} Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя |
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я.Держава створює умови для рівного доступу усіх громадян до своєчасного та якісного медичного обслуговування, забезпечує створення та фінансування необхідної для цього мережі закладів охорони здоров’я відповідно до потреб населення. Обсяг державних гарантій щодо безоплатного медичного обслуговування громадян та порядок фінансового забезпечення цих гарантій встановлюється законом. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя, сприяє розвитку фізичної культури і спорту, заохочує діяльність, спрямовану на профілактику захворювань та зміцнення здоров’я людини |
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
