Гематологія та трансфузійна медицина: здобутки та перспективи розвитку

7 червня 2012 р. під час засідання президії Національної академії медичних наук (НАМН) України була заслухана доповідь про наукову та науково-організаційну діяльність ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України» у 2007–2011 рр.

Директор ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України» (далі — Інститут), професор Василь Новак повідомив, що Інститут виконує важливі функції в галузі гематології та трансфузіології в Україні, основними напрямами науково-дослідної роботи (НДР) якого є:

• вивчення морфологічних, імунологічних і генетичних особливостей кровотворення, його регуляції в нормі та при захворюваннях системи крові, розробка нових методів їх профілактики, лікування і реабілітації; епідеміологічний моніторинг;
• діагностика та лікування захворювань системи зсідання крові;
• створення нових інфузійно-трансфузійних засобів, у тому числі гемостатичної дії, з донорської крові та її компонентів, плазмозамінних препаратів;
• удосконалення методів консервування крові та її компонентів;
• опрацювання нових програм і методів інфузійно-трансфузійної терапії та парентерального харчування;
• розробка та вдосконалення екстракорпоральних методів детоксикації та обробки крові.

В Інституті працює 276 осіб, 142 — в галузі науки, з яких 54 наукових співробітники, та 134 — в клінічних підрозділах, з яких 30 лікарів, у тому числі 2 Заслужені діячі науки і техніки України, 7 докторів наук та 21 кандидат наук. Середній вік професорів — 72 роки, докторів наук — 65, кандидатів наук — 50 років. За звітний період до Інституту прийнято 16 молодих науковців.

Усі НДР, що виконувалися, пов’язані з новими перспективними напрямами в галузі медицини, біології, охорони здоров’я. У ході виконання НДР проводили широке наукове комплексування з інститутами НАМН України, НАН України, МОЗ та інших відомств.

Загальна кількість тем, опрацьованих за 5 років, — 49, із них за бюджетом НАМН України: фундаментальних — 11, прикладних — 38, 2 теми за програмою «Здоров’я нації». Завершено 15 НДР, з них фундаментальних досліджень — 3, прикладних розробок — 12. Усі розробки проводили в межах бюджетного фінансування.

Основні досягнення НДР, виконаних за звітний період:

• поглиблено знання щодо патогенетичних механізмів виникнення деяких хвороб системи крові, удосконалено методи діагностики та адаптовано програми таргетного лікування хворих з тяжкою гематологічною патологією;
• розроблено нові методи заготівлі, кріоконсервування, зберігання та застосування гемопоетичних клітин;
• впроваджено лапароскопічні методи діагностики та лікування хвороб системи крові та органозберігаючі операції на селезінці;
• удосконалено методи діагностики та схеми лікування хворих на гемофілію (включаючи інгібіторні форми) та інші коагулопатії;
• розроблено нові методи аферентної терапії та плазмозаміщення для гематологічних хворих;
• розроблено нові методи заготівлі та зберігання компонентів крові, показання щодо застосування та оцінки ефективності гемотрансфузійної терапії;
• створено алгоритми застосування у клінічній практиці нових комплексних трансфузійно-інфузійних препаратів поліфункціональної та детоксикаційної дії;
• створено нові технології одержання вірусінактивованих білкових факторів плазми крові, придатних для діагностики та лікування.

Результати виконаних НДР впроваджено в практику роботи Інституту та закладів-співвиконавців з систем НАМН та МОЗ України.

У практику охорони здоров’я впроваджено 40 нововведень, опублікованих в Бюлетені НАМН України, отримано 42 акти про впровадження розробок Інституту в лікувально-профілактичних закладах України.

За звітний період науковим колективом опубліковано 122 статті у вітчизняних і 30 — у зарубіжних наукових журналах; 96 статей — у вітчизняних та 3 — у зарубіжних збірках; 231 теза — у вітчизняних збірках та 26 тез — у закордонних збірках; 14 публікацій — у вітчизняних науково-популярних виданнях.

Отримано 26 патентів та подано 14 заявок на винаходи.

Інститутом видано 1 методичну рекомендацію, 10 інформаційних листів, 1 брошуру, 2 навчальних посібники, 3 посібники для лікарів, 1 «Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із спеціальності «Гематологія», 2 збірки матеріалів науково-практичних конференцій за участю міжнародних спеціалістів.

Науковими співробітниками Інституту за 2007–2011 рр. зроблено 281 доповідь, у тому числі: 106 доповідей на міжнародних, 105 — на республіканських, 11 — на міжобласних конференціях, симпозіумах та семінарах, 59 — на інститутських семінарах.

Клініка Інституту є акредитованою. Загальна кількість пролікованих хворих за період 2008–2011 рр. становить 3187, кількість хворих з інших областей України — 10–12% від загальної кількості (переважають хворі з Західних областей України). Тематичні хворі становлять 95,3% від загальної кількості пролікованих. У структурі захворюваності анемії становлять 50–52%, гострі лейкемії — 1,3%, лімфопроліферативні хвороби — 22,7–24,5%, геморагічні діатези — 14–18%, мієлопроліферативні хвороби — 6,4–7,2%.

За звітний період хворими було здійснено майже 120 000 відвідувань у поліклінічному підрозділі Інституту. Постраждалі від аварії на ЧАЕС становлять 1–2%, учасники Великої Вітчизняної війни — 2–4% від загальної кількості прийнятих хворих. Серед обстежених переважає доросле населення Львова — близько 50% від усіх проконсультованих. Із інших областей налічують по 5–10% пацієнтів.

У консультативній поліклініці, клініці та лабораторіях Інституту впроваджено 48 нових методів, з них 22 методи лікування, 17 — діагностики та 9 — профілактики.

Інститут надає методичну допомогу органам і лікувально-профілактичним закладам з питань організації медичної допомоги гематологічним хворим і клінічної трансфузіології, а також станціям переливання крові (центрам крові) з питань донорства, організації служби крові та виробничої трансфузіології в 16 областях Західного регіону України. Директор Інституту професор В.Л. Новак обіймає посаду головного позаштатного спеціаліста МОЗ України з гематології і трансфузіології. Інститут щорічно отримує та аналізує інформацію про стан гематологічної служби в регіонах України (видано 5 щорічних аналітично-статистичних довідників «Показники діяльності гематологічної служби України»).

Підготовка кадрів для практичної охорони здоров’я здійснюється на кафедрі гематології і трансфузіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (завідувач кафедри — директор Інституту, доктор медичних наук, професор В.Л. Новак). Для лікарів гематологічної служби і служби крові регулярно проводять наради за участю головних спеціалістів областей і регіонів, науково-практичні конференції.

За звітний період за участю Інституту відбулися 2 міжнародні конгреси з трансфузіології, 1 конгрес з гемофілії, 1 міжнародний науково-практичний симпозіум, 1 школа-семінар з міжнародною участю, 1 науково-практичний семінар, 5 науково-практичних конференцій з міжнародною участю, 1 круглий стіл («Велкейд — новий стандарт в лікуванні множинної мієломи»), 4 наради головних позаштатних гематологів, 2 наради головних позаштатних трансфузіологів управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій.

Інститут є клінічною базою Державного експертного центру МОЗ України. За період 2007–2011 рр. укладено 20 договорів на проведення клінічних випробувань лікарських засобів.

Протягом 2007–2011 рр. Інститут здійснював підготовку проектів Державних програм, наказів і нормативних документів для НАМН та МОЗ України відповідно до профілю спеціалізованої допомоги онкогематологічним хворим, хворим на гемофілію, організації служби крові, клінічної та виробничої трансфузіології.

Інститут співпрацює з закордонними медичними установами (Люблінська медична академія (Польща), Польсько-Український центр трансплантації кісткового мозку (Люблін, Польща), Люблінський регіональний центр переливання крові (Польща)).

Адміністративно-господарська служба та служба охорони праці виконують свої функції згідно з планом та нормативними актами щодо їх діяльності.

Президія НАМН України відзначила, що в діяльності Інституту є певні недоліки та невирішені питання:

• не узаконено орендні відносини з Комунальною 5-ю міською лікарнею, не вирішено питання щодо земельної ділянки Інституту;
• необхідно проведення капітального ремонту будівлі Інституту;
• є труднощі щодо забезпечення приміщеннями для функціонування наукових і практичних підрозділів;
• проводиться недостатня робота щодо залучення наукових грантів та укладання міжнародних договорів;
• кількість методичних та інструктивних документів (рекомендацій) є невеликою; потребують ширшого впровадження в практичну діяльність регіональних закладів охорони здоров’я наукові розробки Інституту з виробничої та клінічної трансфузіології;
• необхідно ширше впроваджувати методи імуногенетичної та цитогенетичної діагностики, моніторування перебігу гематологічних захворювань і оцінки ефективності лікування;
• невелика кількість фундаментальних досліджень порівняно з кількістю прикладних наукових робіт;
• потребує посилення підготовка наукових кадрів з числа молодших наукових співробітників та перспективних лаборантів, виконання співробітниками дисертаційних досліджень на здобуття наукового ступеня доктора наук;
• переважно застарілий парк обладнання, недостатнє забезпечення реагентами;
• не відкрито реанімаційну палату для гематологічних і хірургічних хворих;
• необхідно створити єдину систему медичної допомоги хворим на гемофілію та інші коагулопатії на догоспітальному та госпітальному етапах.

Для поліпшення роботи Інституту комісією було рекомендовано:

• створити в Інституті патентно-ліцензійний підрозділ, передбачити його організаційне та фінансове забезпечення;
• створити в Інституті окрему групу (або лабораторію) молекулярно-генетичних досліджень, збільшивши площу, що виділена Інститутом, на 24–28 м² (2 кімнати) для організації зони електрофорезу продуктів полімеразної ланцюгової реакції та розміщення наукового персоналу;
• створити координаційну раду при МОЗ та НАМН України з розвитку гематології та трансфузіології в державі, залучивши до неї ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», кафедру гематології НМАПО ім. П.Л. Шупика, ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», та Проблемну комісію МОЗ та НАМН України «Гематологія та трансфузіологія» як головного координатора ради з проблем виробничої та клінічної трансфузіології, діагностики та лікування захворювань системи крові;
• клопотати перед МОЗ України щодо розділення посади позаштатного головного спеціаліста МОЗ України з гематології та трансфузіології на окремі посади з гематології та трансфузіології.

Олександр Устінов,
фото автора