Від моменту проголошення Президентом України програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» пройшло вже чимало часу, а суттєвих змін на краще від реформування медичного обслуговування не відчули ні самі медики, ні пацієнти. Пояснити, чому це відбувається і чого чекати у найближчій перспективі, спробували учасники прес-конференції «Основні результати діяльності МОЗ України і НАМН України з реалізації соціально-економічних реформ», яка відбулася в Києві 15 лютого 2012 р.
Раїса Моісеєнко, перший заступник міністра охорони здоров’я України, поінформувала присутніх про виконання національного плану дій з реалізації соціально-економічних реформ у 2010–2011 рр. Вона зазначила, що для галузі охорони здоров’я надзвичайно важливим є те, що за ці 2 роки вдалося в умовах обмеженого фінансування перейти від слів до конкретних дій. Протягом цього часу введено в експлуатацію велику кількість довгобудів. Запрацював новий сучасний хірургічний корпус Національного інституту раку в Києві, продовжується дооснащення його сучасним лікувальним і діагностичним обладнанням. Починає працювати і центр ПЕТ-технологій у столиці. Вперше за історію незалежної України побудовано і введено в експлуатацію Дитячу обласну лікарню в Черкасах. Відкриття цілої низки амбулаторій загальної практики/сімейної медицини вже зумовило зниження на 25% звернень мешканців обслуговуваних територій за спеціалізованою і високоспеціалізованою медичною допомогою, що дало можливість суттєво зменшити витрати бюджетних коштів. Головним завданням тих змін, які зараз відбуваються на рівні надання первинної медико-санітарної допомоги, є надати можливість кожному пацієнту знати свого лікаря особисто, повернути довіру до лікаря первинної ланки. За останні роки, на жаль, було втрачено профілактичну спрямованість медичної допомоги сімейними лікарями і повернути її — одне з головних завдань, поставлених Президентом України.
На сьогодні спільними зусиллями МОЗ та НАМН України вдалося сформувати нормативно-правову базу, яка є необхідним фундаментом для успішного запровадження таких змін, зараз триває активна робота щодо їх впровадження як у пілотних, так і в непілотних регіонах. Це стало можливим завдяки змінам у Державному бюджеті України на 2011 і 2012 р., які стосуються покращання матеріально-технічної бази передусім амбулаторій загальної практики/сімейної медицини та служби екстреної медичної допомоги. Обсяги фінансування, спрямовані на пілотні регіони, а також на ряд непілотних областей, дадуть змогу переоснастити ті заклади охорони здоров’я, які на сьогодні цього потребують. У державі завершується формування мережі центрів первинної медико-санітарної допомоги у пілотних регіонах. Створюються 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги (у Вінницькій — 27, Дніпропетровській — 53, Донецькій — 71; місті Києві — 9). Для переоснащення лікувально-профілактичних закладів регіонів у рамках реформування первинної допомоги у 2012 р. передбачається передача 100 комплектів базового вітчизняного обладнання для виявлення онкологічних та інших захворювань населення: сучасні цифрові рентгенапарати, ультразвукові апарати експертного класу, мамографи тощо.
Крім того, суттєво збільшено централізовані видатки на фінансування державних програм. Так, фінансування централізованих заходів з імунопрофілактики збільшено з 278 млн грн. у 2011 р. до 303 млн грн. у 2012 р.; з боротьби із туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних захворювань — з 685 млн грн. у 2011 р. до 821 млн грн. у 2012 р.; із профілактики та лікування СНІДу — з 218 млн грн. у 2011 р. до 305 млн грн. у 2012 р. На централізовані заходи з лікування хворих на гемофілію (дорослі) фінансування збільшено з 43 млн грн. у 2011 р. до 63 млн грн. у 2012 р. Із 2011 р. вперше передбачено фінансування з Державного бюджету на закупівлю лікарських засобів для дітей, хворих на хронічний гепатит В та С, муковісцидоз, первинний імунодефіцит, гемофілію (окремо від дорослих), дитячий церебральний параліч. З 2011 р. вперше запроваджено скринінг новонароджених на адреногенітальний синдром та муковісцидоз, вперше за кошти Державного бюджету закуплено реабілітаційний пристрій вітчизняного виробництва «Гравістат» для реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч на загальну суму 21 млн грн. У Державному бюджеті України на 2011 р. вперше за роки незалежності України виділено 10 млн грн. для проведення заходів щодо реабілітації дітей пільгових категорій, хворих на дитячий церебральний параліч, у Міжнародній клініці відновного лікування. Перш за все путівками на лікування в зазначеній клініці були забезпечені хворі на дитячий церебральний параліч із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також хворі на дитячий церебральний параліч діти з малозабезпечених та багатодітних сімей (діти пільгових категорій). Усього пройшли реабілітацію 642 дитини пільгових категорій. З метою покращання забезпечення лікарськими засобами дітей пільгових категорій у Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» для Міністерства охорони здоров’я збільшено суму коштів для закупівлі лікарських засобів для дітей, хворих на гемофілію, на 50%, для дітей з онкологічними захворюваннями — на 30%. У 2012 р. продовжено фінансування централізованих заходів із питань охорони материнства і дитинства на загальну суму понад 201 млн грн. (2009 — 142 млн грн.).
Також Р. Моісеєнко зазначила, що Президент України Віктор Янукович поставив перед Урядом та громадськістю завдання, рішення якого є безумовним пріоритетом для всієї системи охорони здоров’я України. Це — реалізація найважливішого за роки незалежності України Національного проекту — «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства». Мета проекту — створення потужної перинатальної служби у 27 регіонах України, що дасть можливість покращити якість надання медичної допомоги матерям та новонародженим. Протягом 2011–2013 рр. планується введення в експлуатацію перинатальних центрів III рівня в усіх регіонах України. Але це лише початок. Наступний крок, який буде покладено на органи місцевої влади — створення у кожному регіоні мережі перинатальних центрів ІІ рівня. Реалізація такого грандіозного проекту в умовах обмежених ресурсів можлива лише за наявності політичної волі та спрямування зусиль усіх центральних і місцевих органів влади на виконання поставлених керівництвом держави завдань.
На сьогодні перинатальні центри III рівня відкрито у Кіровоградській та Харківській областях, найближчим часом заплановано відкриття Перинатального центру в Донецькій області. Позачергово відкрито Перинатальний центр у місті Києві та Міжрайонний перинатальний центр II рівня у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Перший заступник міністра охорони здоров’я підкреслила, що проект «Нове життя» — це не просто відкриття нових медичних закладів чи зміна вивісок. Це, перш за все, докорінна зміна системи надання медичної допомоги матерям і дітям, новий підхід до використання сучасних медичних технологій. Реалізація цього проекту вже дає можливість якісно змінити умови, в яких відбуваються пологи, застосовувати нові підходи до планування, ведення вагітності та виходжування новонароджених, що вже дало можливість знизити рівень патологічних пологів із 70% до 30–40%.
Василь Лазоришинець, начальник лікувально-організаційного управління НАМН України, повідомив, що починаючи з лютого 2011 р. налагоджена найтісніша співпраця між Академією та МОЗ України, і на сьогодні де-факто в державі створено єдиний медичний простір, що дозволяє успішно виконувати усі завдання, поставлені перед галуззю охорони здоров’я Президентом та Кабінетом Міністрів України. НАМН України відіграє дуже велику роль у процесі реформування галузі, науковому супроводі цього процесу, і в забезпеченні надання високоспеціалізованої медичної допомоги усім категоріям населення, які її потребують. Зараз президентом НАМН України поставлене чітке завдання, що усі наукові розробки, які здійснюються в установах Академії, мають знайти застосування у практичній медицині. За 2011 р. закладами НАМН України розроблено 962 нових методи діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених захворювань, більшість з яких рекомендована для впровадження у клінічну практику. Всі ці нові, інноваційні технології, які ні в чому не поступаються європейським, мають бути доведені до кожної обласної, а за можливості — і до міської лікарні.
Задля підвищення доступності високоспеціалізованої медичної допомоги для усіх категорій населення підписано спільно з МОЗ України наказ про квотування її надання для кожного регіону. Зараз вже підписано меморандум про співпрацю між НАМН України і губернаторами 5 областей. Усі актуальні питання, які існують сьогодні у галузі охорони здоров’я, виносяться на розгляд Президії НАМН України.
Велику увагу під час прес-конференції приділено також створенню системи надання екстреної медичної допомоги за єдиним номером телефону 112, законопроект про яку ухвалено Верховною Радою України 13 березня 2012 р. Р. Моїсеєнко, зокрема, зазначила, що досвід європейських країн, покладений в основу створення цієї системи, переконує, що це дасть змогу суттєво зменшити час доїзду усіх служб швидкої допомоги та об’єднати усі екстрені служби в єдиний конгломерат. Адже у багатьох випадках необхідно саме реагування відразу декількох служб, які раніше діяли розрізнено. Це суттєво здешевить надання екстреної медичної допомоги та підвищить її якість і доступність. Ще одним важливим кроком до зміни підходів надання екстреної допомоги є зміна кадрової підготовки як медичних працівників, так і парамедиків.
Р. Моїсеєнко також повідомила, що на оснащення машин швидкої допомоги по всій Україні системами GPS-навігації, застосування яких добре зарекомендувало себе у Харківській області, виділено понад 80 млн грн. Але, на жаль, швидкість доїзду до пацієнта залежить не лише від наявності й готовності бригад швидкої допомоги. Існує багато питань, для вирішення яких необхідна міжсекторальна взаємодія різних органів влади. Це затори на дорогах, паркування в заборонених місцях, невиконання нормативних актів, які вимагають від водіїв поступитися дорогою машині швидкої допомоги. Крім того, глобальна програма «Здоров’я-2020», яка розробляється та впроваджується ВООЗ, також потребує міжсекторальної взаємодії у вирішенні багатьох питань. Саме для вирішення питань міжсекторальної взаємодії, впровадження інтегрованого підходу до охорони здоров’я в нашій державі вперше введено посаду Віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я, яку нині обіймає Раїса Богатирьова.
В. Лазоришинець повідомив, що внаслідок низької якості та несвоєчасності надання екстреної медичної допомоги в Україні сьогодні помирають до 70% жертв ДТП, в той час як у країнах Європи — 30%. Тому створення системи надання екстреної медичної допомоги за єдиним номером телефону 112 спрямоване на зниження цих показників до рівня європейських. Він також підкреслив, що майже у всьому світі на сьогодні до складу бригад екстреної медичної допомоги входять лише парамедики. Економічно розвинені країни не можуть собі дозволити,щоб лікар їздив у швидкій допомозі.
Ще одним досягненням у галузі охорони здоров’я є те, що вперше за всі роки незалежності розпочато реформування дитячої психіатричної служби. МОЗ України на виконання положень Указу Президента України від 16 грудня 2011 р. № 1163 «Про питання щодо реалізації прав дітей в Україні» створено Робочу групу щодо удосконалення психіатричної допомоги дітям в Україні. Зокрема, перед Робочою групою стоїть завдання відокремлення психіатричної допомоги дітям від психіатричної допомоги для дорослих. Адже дитячі психіатричні ліжка знаходяться у психіатричних лікарнях для дорослих, а не у спеціальних багатопрофільних дитячих лікувальних закладах, як це уже зроблено у багатьох цивілізованих країнах світу. Також необхідно удосконалити алгоритми діагностики та лікування психічних розладів у дітей, усунути дискримінацію дітей з особливими потребами при наданні освітніх та соціальних послуг, створити умови для їх адаптації до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Олександр Устінов,
фото автора
