Роль вегетативної нервової системи в розвитку функціональних захворювань кишечнику у дітей раннього віку (огляд літератури)

Посилання

• 1. Аванесова Е.Г. (1993) Психоневрологические и психологические особенности детей с патологией органов пищеварения. Педиатрия, 1: 99–101.
• 2. Баевский Р.М. (2004) Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика. Клиническая информатика и телемедицина, 1: 54–64.
• 3. Василенко В.Х., Кочина Е.Н. (ред.) (1983) Нейрогуморальная регуляция пищеварения. АМН СССР, Медицина, Москва, 288 с.
• 4. Вейн А.М., Воробьева О.В. (1997) Церебральные механизмы в происхождении пароксизмальных расстройств. Неврологический вестник, 29: 80–82.
• 5. Вейн А.М. (ред.) (1998) Вегетативные расстройства: Клиника, лечение диагностика. Медицинское информационное агентство, Москва, 752 с.
• 6. Волкова Т.А., Захарченко Д.И. (1995) Влияние типа вегетативного реагирования на характер гастродуоденальной патологии. Вопросы педиатрии, Ярославль, 74 с.
• 7. Галіна І.В., Бабій І.Л., Драгомирецька Н.В. та ін. (2005) Особливості вегетативних дисфункцій при хронічних захворюваннях органів травлення у дітей та підлітків. Перінатологія та педіатрія, 1–2: 65–68.
• 8. Горюнова А.В., Шимонова Г.Н. (2002) Методические подходы к изучению вегетативных дисфункций у детей раннего возраста. Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, 102(3): 47–50.
• 9. Гроссман М. (1981) Желудочно-кишечные гормоны и патология пищеварительной системы (пер. с англ.). Медицина, Москва, 272 с.
• 10. Дудников Э.В., Домбаян С.Х. (2001) Роль вегетативной нервной системы в патологии желудочно-кишечного тракта. Южно-Российский медицинский журнал, 5–6: 32–36.
• 11. Жуков Н.А., Сорокина Е.А., Ахмедов В.А., Березникова Т.Н. (2004) Дисфункция вегетативной нервной системы в формировании синдрома раздраженного кишечника и принципы ее корекции.
• 12. Российский журнал гастроэнтерологии и гепатологии, 5: 35–41.
• 13. Запруднов А.М. (1997) Клинико- патогенетические аспекты фармакотерапии в детской гастроэнтерологии. Педиатрия, 6: 30–35.
• 14. Калинин А.В., Буторова Л.И. (2001) Физиология и клинические аспекты нарушения моторики тонкой кишки. Клин. перспективы гастроэнтерологии и гепатологии, 4: 25–32.
• 15. Копилова Е.Б., Петрова О.А., Шиляев Р.Р. и др. (2004) Вегетативные дисфункции у грудных детей с гастроинтестинальными нарушениями на фоне перинатального поражения ЦНС. Педиатрия, 2: 19–22.
• 16. Майданник В.Г., Кішко Н.Ю. (2003) Оцінка вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлексі у дітей за даними варіабельності ритму серця. Педіатрія, акушерство та гінекологія, 3: 9–13.
• 17. Майданник В.Г., Чеботарева В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М. (2000) Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію. Педіатрія, акушерство та гінекологія, 1: 10–12.
• 18. Матієнко М.В., Мурзін О.Б., Руденко А .І. (2002) Особливості впливу вегетативної нервової системи на міоелектричну активність шлунка та дванадцятипалої кишки. Фізіологічний журнал, 48(2): 138.
• 19. Меньшиков В.В. (ред.) (1978) Гастроинтестинальные гормоны: научный обзор. Москва, 123 с.
• 20. Мощич П.С. (ред.) (1999) Медицина дитинства, Т. 3, Здоров’я, Київ, с. 566–574.
• 21. Надрага О.Б. (1998) Оцінка порушень вегетативної регуляції у недоношених новонароджених немовлят. Практична медицина, 5–6: 92–95.
• 22. Ноздрачев А.Д. (1983) Физиология вегетативной нервной системы. Медицина, Ленинград, 296 с.
• 23. Парфенов А.И. (1998 ) Диарея. РМЖ, Т. 6(7): 53–57.
• 24. Пошехонова Ю.В. , Буряк В.Н. , Махмутов Р.Ф. (2005) Состояние исходного вегетативного тонуса и уровня гистамина, серотонина в плазме крови у детей с функциональной диспепсией. Лікарська справа. Врачебное дело,8: 38–42.
• 25. Раффа Г. (2001) Секреты физиологии. БИНОМ— Невский диалект, Москва — С.-Петербург,448 с.
• 26. Самохвалов В.Г. (2002) Стан міжсистемних зв’язків як показник загального функціонального стану організму. Фізіологічний журнал, 48(2): 44.
• 27. Старостин Б.Д. (2000) Современные представления о функциональной (неязвенной) диспепсии.
• 28. Болезни органов пищеварения, 2(1): 3–7.
• 29. Тюрина Н.С., Волосников Д.К., Шишкина С.М. (1991) Функциональное состояние вегетативной нервной системы у детей с хронической гастродуоденальной патологией. Педиатрия, 4:24–28.
• 30. Фролькис А.В. (2000) Современная фармакотерапия в гастроэнтерологии. СпецЛит, Санкт-Петербург, 190 с.
• 31. Хавкин А.И., Жихарева Н.С. (2002) Функциональные заболевания кишечника у детей.РМЖ, 10(2): 78–81.
• 32. Хайтович М.В., Афоніна Г.Б., Юрженко Н.М. та ін. (2001) Оксидантний стрес у дітей з вегетативними дисфункціями. Педіатрія, акушерство та гінекологія, 3: 35–39.
• 33. Хохоля В.П. (1983) Об этиологии и патогенезе острых гастродуоденальных язв. Советская медицина, 2: 68–72.
• 34. Циммерман Я.С., Михайловская Л.В., Циммерман И.Я. (1996) Актуальные вопросы патогенеза и лечения язвенной болезни желудка.Язвенная болезнь желудка, Краснодар, с. 159–160.
• 35. Шадрін О.Г. (2004) Особливості вегетативного статусу у дітей з синдромом подразненого кишечнику. Перінатологія та педіатрія, 1: 48–50.
• 36. Cucchiara S., Bortolotti M., Colombo C. et al. (1991) Abnormalities of gastrointestinal motility in children with nonulcer dyspepsia and in children
• 37. with gastroesophageal reflux disease. Dig. Dis. Sci., 36(8): 1066–1073.
• 38. Drossman D.A., Richer J.E., Talley N. (1994) The functional gastrointestinal disorders. Diagnosis, pathophysiology and treatment. A multinational consensus. Little, Brown & Co, Boston, 370 p.
• 39. Malik M., Bigger J.T., Camm A.J. et al. (1996) Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Eur. Heart J., 17(3): 354–381.