Гнійний менінгоенцефаліт — прогноз перебігу та особливості етіотропної терапії | Український Медичний Часопис

У роботі представлено нове рішення підвищення ефективності лікування хворих на гнійні менінгоенцефаліти різної етіології (первинні, вторинні) шляхом оптимізації діагностичних заходів на підставі використання найбільш інформативних міжнародних шкал. Визначені найефективніші препарати емпіричної антибіотикотерапії.

Посилання

1. Возіанова Ж.і., печінка а.М. (2004). Менін гококова інфекція на сучасному етапі. Мистецтво лікування, 9(15): 78–84.
2. Гебеш В.В., Ярош О.а. (1990) Клинические и энцефалографические данные в оценке исходов менингоккокового менингоэцефалита. Врачебное дело, 1: 109–112.
3. Зозуля і.С., Карета С.О. (2002) Клініка, діа гностика та лікування гострих інфекцій центральної нервової системи. Укр. мед. часопис, 6(32): 5–19 (http://www.umj.com.ua/article/1330; http://www.umj.com.ua/archive/32/pdf/671_ukr.pdf).
4. Кононенко В.В., Руденко а.О., Крама-рєв С.О. та ін. (2004) Менінгококова інфекція та бактеріальні менінгіти: клініка, діагностика та інтенсивна терапія (методичні рекомендації). МОЗ України, Інститут епідеміології та інфекцій них хвороб ім. Громашевського АМН України, Київ, 32 с.
5. Лобзин ю.В, пилипенко В.В., Громыко ю.Н. (2003). Менингиты и энцефалиты. ФОЛИАНТ, С.Петербург, 122 с.
6. Печінка а.М., півень В.Г., Зайцев Д.а. (2006). Чутливість Streptococcus pneumoniae до антибіотиків і кінцеві наслідки пневмококових менінгітів і менінгоенцефалітів. Клиническая анти биотикотерапия, 3: 48–49.
7. Покровский В.и., таточенко В.К. (2005) Гемофильная инфекция типа В. Эпидемиология и инфекционные болезни, 1: 41–43.
8. Самсон а., Карпов и., Марчук т. (2004). Менингококковая инфекция как одна из глобальных проблем медицины. Ліки України, 6: 38–42.
9. Усенко Л.В., Клигуненко Е.Н. (2004) Профилактика и лечение инфекционных осложнений в практике врачаанестезиолога и хирурга. Методические рекомендации. Днепропетровск, 40 с.
10. Цинзерлинг В.а., Чухловина М.Л. (2005). Инфекционные поражения нервной системы: вопросы этиологии, патогенеза, диагностики. ЭЛБИСпб, С.Петербург, 448 с.
11. Bone R.C., Sibbald W.J., Sprung C.L. (1992) The ACCPSCCM consensus conference on sepsis and organ failure. Chest, 101(6): 1481–1483.
12. Knaus W.A., Draper E.A., Wagner D.P., Zimmerman J.E. (1985) APACHE II: a severity of disease classifcation system. Crit. Care Med., 13(10): 818–829.
13. Sigurdardóttir B., Björnsson O.M., Jónsdóttir K.E. et al. (1997) Acute bacterial meningitis in adults. A 20year overview. Arch. Intern. Med., 157(4): 425–430.
14. Vincent J.L., de Mendonça A., Cantraine F. et al. (1998) Use of the SOFA score to assess the incidence of organ dysfunction/failure in intensive care units: results of a multicenter, prospective study.
15. Working group on «sepsisrelated problems» of the European Society of Intensive Care Medicine. Crit. Care Med., 26(11): 17931800.

Гнойный менингоэнцефалит — прогноз течения и особенности этиотропной терапии

Гебеш В. В., Коляда О. Л., Чегусов П. В.

Резюме. В работе представлено новое решение повышения эффективности лечения больных с гнойными менингоэнцефалитами различной этиологии (первичных, вторичных) путем оптимизации диагностических методов на основании использования наиболее информативных международных шкал, прогнозирования тяжести течения и профилактики опасных для жизни осложнений. Определены наиболее эффективные препараты эмпирической антибиотикотерапии.

Ключевые слова: гнойный менингоэнцефалит, факторы риска, диагностика, прогнозирование, эмпирическая антибиотикотерапия.

Рurulent encephalomeningitis — clinical course prognosis and peculiarities of etiotropic therapy

Gebesh V. V., Kolyada O. L., Chegusov P. V.

Summary. The work presents a new solution concerning the effectiveness of treatment of patients with primary and secondary purulent encephalomeningitis of different etiology by means of diagnostics optimization based on use of the most informative international scales, prediction of disease severity, and prophylaxis of complications. Also the most effective medical preparations for empirical antibacterial therapy of primary and secondary purulent encephalomeningitis have been identified.

Key words: purulent encephalomeningitis, risk factors, diagnostics, prognostication, empirical antibacterial therapy.