Раціональна терапія кашлю у дітей: доказові підходи та місце екстракту плюща EA 575® (Проспан®)

Кашель у дитини є однією з типових причин звернення до педіатра: його частка становить близько 4,7–23,3% усіх зареєстрованих візитів маленьких пацієнтів до лікаря [1]. Упродовж року діти зазвичай переносять 7–10 епізодів гострих респіраторних захворювань, а кашель при кожному з них може зберігатися до 25 діб [2]. Для родини така послідовність епізодів нерідко створює враження, що дитина кашляє майже безперервно, що посилює тривогу батьків і спонукає їх до пошуку «ефективного засобу від кашлю». Хронічний кашель не тільки зумовлює часті повторні звернення до лікаря, а й спричиняє значний емоційний стрес для батьків [3]. Прагнучи якнайшвидше позбавитися цього симптому, батьки наполягають на призначенні повторних курсів антибіотиків або інгаляційних кортикостероїдів, проведенні зайвих обстежень [4]. Водночас у міжнародних настановах з лікування кашлю у дітей підкреслюється, що раціональна фармакотерапія повинна бути не автоматичним вибором «засобу від кашлю», а усвідомленим рішенням, яке спирається на розуміння його причини, очікуваної тривалості та потреб конкретної дитини [5, 6]. Однак цей вибір нерідко ускладнюють усталені переконання. У статті розглянуто поширені міфи про мукоактивну терапію та факти, що окреслюють її можливості й обмеження, на прикладі стандартизованого екстракту листя плюща ЕА 575^®, добре відомого на вітчизняному фармацевтичному ринку під торговельною назвою Проспан^®.

Твердження. Раціональна терапія кашлю — це передусім негайне призначення муколітику

Факти. Перш за все, раціональне ведення дитини з кашлем передбачає встановлення його ймовірної причини, оцінку стану пацієнта, психологічну підтримку батьків та визначення потреби в лікуванні [5, 6]. Велике значення мають вік дитини, характер і тривалість симптому, супутні прояви та динаміка захворювання. У настановах Американської колегії торакальних лікарів (American College of Chest Physicians — CHEST) і Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society — ERS) підкреслюється, що саме етіологія кашлю визначає подальшу лікувальну тактику [5, 6].

У дітей із задовільним загальним станом, нетривалим неспецифічним кашлем без тривожних ознак достатнім може бути спостереження. Медична допомога в такій ситуації передбачає пояснення батькам очікуваної тривалості симптомів, обговорення їхніх побоювань та ознак, за наявності яких потрібен повторний огляд. Важливою складовою є також зменшення контакту з такими поширеними подразниками дихальних шляхів, як тютюновий дим, аерозолі електронних сигарет, дим від опалення дровами [4]. До загальних рекомендацій також належать достатня гідратація, підтримання комфортної вологості повітря та забезпечення вільного носового дихання.

У випадках, коли стан пацієнта обґрунтовано потребує проведення муколітичної терапії, вибір препарату стає частиною загальної тактики ведення дитини. Призначення муколітика має конкретну мету (полегшити виведення мокротиння) та повинно спиратися на докази ефективності й безпеки у відповідній віковій групі. Саме узгодженість терапевтичної мети, очікуваної користі та можливих ризиків робить цей вибір раціональним.

Твердження. Будь-який кашель у дитини є підставою для призначення муколітичного засобу

Факти. Батьки та родичі дитини, яка кашляє, нерідко впевнені, що муколітик потрібен за будь-яких обставин. Водночас дані доказової медицини та позиції провідних респіраторних товариств не розглядають муколітики як універсальний засіб від будь-якого кашлю. Зокрема, представники Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) не рекомендують призначати муколітики (ацетилцистеїн та карбоцистеїн) навіть при гострому кашлі, пов’язаному з інфекцією верхніх дихальних шляхів чи гострим бронхітом [7]. У настанові ERS щодо хронічного кашлю в дітей підкреслюється, що основою ведення маленьких пацієнтів є встановлення причин кашлю, для чого пропонується використовувати спеціально розроблений діагностичний алгоритм [6]. Отже, навіть вологий характер кашлю сам по собі не визначає потреби в муколітичній терапії. З позицій доказової медицини, муколітична терапія доцільна за наявності клінічних показань і доказів користі конкретного препарату у відповідній групі пацієнтів. Перед застосуванням конкретного засобу необхідно оцінити його механізми дії, клінічні показання, обмеження до застосування та врахувати вірогідні типові помилки. Метою такого підходу є перехід від емпіричного призначення засобу «від кашлю» до обґрунтованого клінічного рішення.

Твердження. Мокротиння у дихальних шляхах є ознакою хвороби, тому його необхідно якнайшвидше позбутися

Факти. Зазвичай поява слизових виділень одразу привертає увагу батьків й викликає значне занепокоєння та бажання якомога швидше їх усунути. Однак утворення слизу в дихальних шляхах є фізіологічною особливістю, яка дозволяє захистити респіраторний епітелій від пилу, алергенів і мікроорганізмів. У нормі слиз є гідрогелем, який приблизно на 98% складається з води; решту становлять муцини, інші білки, ліпіди, ДНК та клітинні компоненти, співвідношення яких значною мірою визначає його фізичні й захисні властивості [8]. Структурну основу слизу утворюють муцини, насамперед MUC5B та MUC5AC — великі білкові молекули з численними вуглеводними ланцюгами. Вони формують просторову сітку, яка затримує сторонні частинки та обмежує доступ збудників до епітелію. Імуноглобуліни й антимікробні молекули, зокрема дефензини, доповнюють цей фізичний бар’єр імунним захистом (рис. 1).

Рисунок 1. Структурні особливості слизу в нормі та при патології [8]

Затримані частинки надалі видаляються разом із сек­ретом завдяки мукоциліарному кліренсу: узгоджені рухи війок епітелію переміщують слиз у напрямку глотки. Кашель доповнює цей механізм, допомагаючи видаляти сек­рет, який не вдалося усунути шляхом мукоциліарного транспорту. Ефективність обох процесів (і кліренсу, і кашлю) залежить від балансу в’язкості та еластичності слизу, а також від міцності його зв’язків з епітелієм: надто в’язке і надмірно еластичне мокротиння чинить опір руху та важче переміщується, тоді як надто рідкий секрет, навпаки, гірше затримує частинки й транспортується війками. Отже, принцип «чим рідший — тим краще» не відображає фізіології очищення дихальних шляхів; повноцінна евакуація секрету потребує саме оптимальної, а не мінімальної в’язкості [8].

Під час запалення ця рівновага може порушуватися: посилюється секреція муцинів, накопичується клітинний матеріал, а недостатня гідратація призводить до згущення мокротиння. Додатково його в’язкість підвищує позаклітинна ДНК із загиблих клітин і нейтрофільних позаклітинних пасток. Унаслідок цього секрет важче переміщується, а ушкодження війчастого епітелію посилює порушення його евакуації (див. рис. 1).

Зміни властивостей секрету, що перешкоджають його виведенню, формують патофізіологічне підґрунтя для застосування муколітичної терапії. Її мета полягає в полегшенні евакуації мокротиння та відновленні очищення дихальних шляхів зі збереженням захисної функції слизу. Раціональним таке призначення стає лише тоді, коли механізм дії муколітичного засобу відповідає виявленим порушенням, а клінічні показання та докази користі й безпеки обґрунтовують його застосування в конкретної дитини.

Твердження. Муколітичні засоби недоцільно призначати дітям віком до 6 років

Факти. Дійсно, деякі діючі речовини здатні негативно вплинути на дихальні шляхи, обмежені для застосування у дітей віком до 6 років. Наприклад, британський регулятор — Агентство з регулювання лікарських засобів і медичних виробів (Medicines and Healthcare products Regulatory Agency) не рекомендує призначати дітям віком до 6 років безрецептурні засоби від кашлю та застуди, що містять певні протикашльові речовини (декстрометорфан), антигістамінні засоби (хлорфенамін, дифенгідрамін, прометазин), деконгестанти (псевдоефедрин, фенілефрин) або відхаркувальні речовини (гвайфенезин, іпекакуана). Обмеження поширюються як на монокомпонентні препарати, так і на комбінації цих речовин (антигістамінний засіб із деконгестантом, протикашльовий з відхаркувальним). Причиною є недостатньо сприятливе співвідношення користі й ризиків у цій віковій групі [9]. Водночас небезпечними для дітей молодшого віку є не сиропи від кашлю як лікарська форма, а окремі діючі речовини та допоміжні компоненти, що можуть входити до їх складу. Ризики пов’язані передусім із фармакологічною дією конкретної субстанції (пригнічення кашльового рефлексу, седативний ефект, вплив на дихальний центр), а також із такими додатковими компонентами, як цукор (особливо його високий вміст), барвники, ароматизатори чи етанол, які по-різному переносяться дітьми різного віку. Тому оцінювати безпеку сиропу від кашлю варто не за лікарською формою загалом, а за конкретним складом, дозуванням і віковими обмеженнями, встановленими для кожної діючої речовини окремо.

Для препарату, що містить стандартизований екстракт листя плюща (Проспан^®), немає подіб­них обмежень. Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency), відомий регулятор для країн Європи, передбачає використання екстрактів листя плюща як засобу при продуктивному кашлі та застосування у дітей віком від 2 років [10]. Дітям віком до 2 років не рекомендують рутинно призначати муколітики для лікування гострого кашлю через ризик накопичення бронхіального секрету та погіршення прохідності дихальних шляхів за недостатньої ефективності його відкашлювання. Крім того, сироп на основі стандартизованого екстрак­ту листя плюща EA 575^® (Проспан^®) має підтверджений профіль безпеки у дітей молодшого віку. Систематичний огляд 19 клінічних досліджень, що включали, зокрема, дітей віком до 1 року, демонструє хорошу переносимість препарату та низьку частоту побічних реакцій [11]. Сироп Проспан^® не містить цукру (у його складі є цукрозамінна речовина — сорбіт) та барвників [12], що додатково розширює можливості його застосування в педіатричній практиці, зокрема у дітей із супутньою патологією (наприклад цукровим діабетом), для яких склад лікарського засобу має особливе значення.

Твердження. Для лікування кашлю підійде будь-який муколітик

Факти. Спільна здатність полегшувати виведення мок­ротиння не робить усі мукоактивні препарати взає­мозамінними. Вони відрізняються за механізмами дії, доказовою базою, показаннями, віковими обмеженнями та особливостями безпеки й переносимості. Оптимальним у конкретній клінічній ситуації є засіб, який сприяє корекції порушених властивостей секрету та його евакуації, має підтверджену користь і прийнятний профіль безпеки. Наявність у муколітика додаткової протизапальної та бронхолітичної активності може підвищувати його терапевтичну цінність за супутнього запалення або бронхоспазму, якщо клінічна користь цих ефектів підтверджена дослідженнями.

Одним із засобів із кількома напрямами фармакологічної дії є стандартизований сухий екстракт листя плюща EA 575^®. Буквено-цифрове позначення EA 575^® використовують для ідентифікації конкретного екстракту з визначеними характеристиками виробництва: співвідношення рослинної сировини до екстракту становить 5–7,5:1, а для екстракції використовують 30% етанол. Отже, EA 575^® є назвою саме цього стандартизованого екстрак­ту, а не загальним позначенням для всіх препаратів, що містять листя плюща [13]. Доведено, що оригінальний екстракт EA 575^® поєднує 4 механізми дії: муколітичний (розрідження мокротиння), мукокінетичний (полегшення виведення секрету), бронхолітичний і протизапальний [13]. Саме Проспан^® є оригінальним препаратом на основі екстракту листя плюща EA 575^®. Препарат доступний у багатьох країнах світу на всіх континентах, окрім Антарктиди (рис. 2).

Рисунок 2. Географія продажу оригінального EA 575 [11]. Коричневим кольором позначено країни, де препарат представлений на фармацевтичному ринку

Твердження. Рослинні муколітики не мають доказової бази

Факти. Рослинне походження препарату не виключає наукового вивчення його ефективності та безпеки. Яскравим прикладом добре вивченого рослинного засобу є сухий екстракт листя плюща EA 575^® (Проспан^®). Протягом 75-річної наявності препарату на фармацевтичному ринку накопичено великий досвід його клінічного застосування, який систематизований у нещодавно опублікованому наративному огляді [13]. Ця робота узагальнює дані з 27 пуб­лікацій: 13 інтервенційних, 13 спостережних досліджень та одного метааналізу (рис. 3). Загалом у цих дослідженнях, проведених у 15 країнах, взяли участь 102 239 пацієнтів, з яких 84 022 отримували EA 575^® [13]. Вивчення клінічної ефективності екстракту ґрунтувалося на аналізі даних рандомізованих плацебо-контрольованих та нерандомізованих порівняльних досліджень з фармакологічно активними препаратами порівняння: іншими (нестандартизованими) екстрактами плюща, амброксолом та ацетилцистеїном. Залежно від дизайну дослідження, ефективність препарату оцінювали за шкалою тяжкості бронхіту Bronchitis Severity Score (BSS), даними спірометрії та бодиплетизмографії. Доказове досьє ЕА 575^® досить обширне і містить дані різного рівня доказовості, які підтверджують його здатність сприяти відходженню мокротиння, зменшувати вираженість кашлю та покращувати функціональні показники дихання.

Рисунок 3. Доказове досьє EA 575: багаторічний досвід застосування [13]

Твердження. Екстракт плюща полегшує відкашлювання мокротиння лише в невеликої частки пацієнтів

Факти. Сучасні оглядові дані дозволяють впевнено спростувати це твердження. Так, у проспективному дослідженні, в якому взяли участь 113 дітей віком 6–15 років із рецидивними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів, зафіксовано статистично значуще покращення відкашлювання та зниження частоти кашлю: за загальною клінічною оцінкою, 85,7% дітей одужали або стан їх значно покращився [14]. Подібні дані отримано у відкритому нерандомізованому дослідженні у пацієнтів віком 2–10 років із гострим обструктивним або необструктивним бронхітом (n=50). Прийом EA 575^® протягом 7–10 днів забезпечив нормалізацію в’язкості мокротиння та зниження частоти кашлю [15].

Переконливі результати отримані також у дослідженнях зі змішаними за віком когортами пацієнтів. Призначення EA 575^® (Проспан^®) пацієнтам віком 4–98 років із хронічним бронхітом (n=1350) забезпечило покращення або зникнення порушень відкашлювання у 94,2%, кашлю — у 92,2% [16]. В іншому дослідженні, в якому взяли участь 9657 хворих на гострий або хронічний бронхіт віком 2–98 років, на тлі 7-денної терапії EA 575^® (Проспан^®) зазначені показники становили 92,9 і 93,4% відповідно [17].

Дані, отримані у клінічних дослідженнях, доповнює експертна оцінка провідних педіатрів світового рівня, яку вони представили в окремій оглядовій статті. Про­аналізувавши результати 19 статей, опублікованих у 1996–2020 рр., 80% експертів оцінили вплив EA 575^® (Проспан^®) на зниження частоти кашлю як хороший або дуже хороший (рис. 4). Подібну оцінку щодо зниження в’язкості мок­ротиння висловили 70% фахівців, а решта 30% вважали ефективність помірною. Крім того, 60% експертів позитивно оцінили вплив препарату на інтенсивність кашлю протягом дня, а також на нічний сон та пов’язане з ним порушення нічного сну [11]. Отже, полегшення відкашлювання на тлі застосування EA 575^® (Проспан^®) не обмежується поодинокими випадками.

Рисунок 4. Експертна оцінка ефективності ЕА 575 (Проспан^®) у зменшенні вираженості кашлю у дітей [11]

Твердження. Бронхолітична дія EA 575^® не має об’єктивного інструментального підтвердження

Факти. Бронхолітичний потенціал EA 575^® (Проспан^®) доведений за допомогою різноманітних інструментальних досліджень, в тому числі спірометрії та бодиплетизмографії, які дозволяють виміряти швидкість і об’єм видиху, а також опір дихальних шляхів. У рандомізованому подвійному сліпому перехресному дослідженні призначення EA 575^® (Проспан^®) дітям віком 4–12 років із бронхіальною астмою сприяло статистично значущому зниженню опору дихальних шляхів порівняно з плацебо за даними плетизмографії [18]. В іншому подвійному сліпому рандомізованому перехресному дослідженні у дітей із бронхіальною астмою EA 575^® (Проспан^®) застосовували як додаткову терапію протягом близько 4 тиж. На тлі лікування відзначено статистично значуще покращення абсолютних значень окремих показників експіраторного потоку та життєвої ємності легень порівняно з початковим рівнем [19].

Додаткові дані отримано в дітей із гострим бронхітом. У відкритому нерандомізованому дослідженні, проведеному за участю дітей віком 2–10 років (n=50), після 5 днів лікування EA 575^® (Проспан^®) відзначили покращення об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁), форсованої життєвої ємності легень та низки швидкісних показників видиху порівняно з ацетилцистеїном [16]. У проспективному дослідженні за участю пацієнтів віком 6–15 років із рецидивними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів (n=113) також відзначили значуще покращення спірометричних показників [14]. Таким чином, твердження про відсутність інструментальних даних щодо бронхолітичного ефекту EA 575^® (Проспан^®) є помилковим: його вплив на бронхіальну прохідність підтверджено за допомогою об’єктивних методів дослідження.

Твердження. Зазвичай кашель при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ) минає сам, тому призначення муколітиків при цих станах не потрібно

Факти. Дійсно, гострий кашель може минати в міру одужання, проте це не виключає користі від симптоматичної терапії, здатної полегшити його перебіг. Цю думку підтверджує метааналіз двох подвійних сліпих плацебо-контрольованих рандомізованих клінічних досліджень (РКД), в яких хворим із кашлем на тлі ГРЗ призначали ЕА 575^® (Проспан^®) (n=228) або плацебо (n=162). Ефективність 7-денної терапії оцінювали за шкалою BSS, яка враховує 5 симптомів: кашель, виділення мокротиння, хрипи, біль у грудній клітці під час кашлю та задишку. Кожен із параметрів оцінюють від 0 до 4 балів; сумарний показник становить 0–20 балів, а зменшення загальної кількості балів на тлі лікування свідчить про зниження тяжкості симптомів [20].

Призначене лікування сприяло зниженню показників BSS в обох групах, однак на тлі використання EA 575^® покращення було вираженішим уже через 2 дні. Наприкінці лікування зниження сумарного бала BSS у групі EA 575^® становило 8,6±0,2 проти 6,2±0,2 у групі плацебо (p<0,001). Перевага екстракту плюща простежувалася в обох РКД як за сумарними оцінками тяжкості захворювання, так і за вираженістю кашлю (рис. 5). На 7-й день терапії достовірно більше пацієнтів із групи EA 575^® повністю позбавилися цього симптому порівняно з хворими групи плацебо (18,1 vs 9,3%) — на 14-ту добу від початку лікування, тобто на 7-й день після завершення терапії, кашель не турбував уже 56,2% хворих, які отримували ЕА 575^®, та 25,6% пацієнтів, які приймали плацебо [20].

Рисунок 5. Результати метааналізу щодо доцільності застосування ЕА 575 (Проспан^®) [20]: А — зміна сумарного бала за шкалою BSS на 7-й день терапії (завершення лікування); Б — площа під кривою для значень шкали BSS від початку лікування до 7-го дня; В — AUC тяжкості кашлю за візуальною аналоговою шкалою за той самий період

 

Отже, незважаючи на природний процес одужання, призначення ЕА 575^® (Проспан^®) супроводжується додатковою користю у вигляді тенденції до більш швидкого одужання та швидшого зникнення кашлю.

Твердження. Протизапальна активність має другорядне значення для муколітиків

Факти. Протизапальна активність розширює фармакологічні можливості мукоактивного засобу, оскільки передбачає вплив на процеси, що супроводжують запальну реакцію. Для EA 575^® (Проспан^®) таку здатність продемонстровано в низці експериментальних досліджень. Так, у культурі мишачих макрофагів екстракт EA 575^® дозозалежно знижував вивільнення прозапального інтерлейкіну-6 [21]. В іншій роботі EA 575^® пригнічував транскрипційну активність NFκB та зменшував його переміщення до ядра клітини, обмежуючи активацію генів, залучених у запальну відповідь [22].

Пригнічення запального компонента може сприяти полегшенню симптомів захворювання та, вірогідно, зменшувати необхідність у призначенні антибіотиків. У ретроспективному аналізі німецької бази медичних даних порівняли дві зіставлені групи дітей і підлітків із застудними захворюваннями, яким початково призначили EA 575^® (Проспан^®) або антибіотик (до кожної когорти було включено 10 390 дітей та підлітків). Упродовж 4–30 днів після початку стартової терапії повторне призначення антибіотика знадобилося 3,7% пацієнтам з групи ЕА 575^® та 6,5% хворим з групи початкової антибіотикотерапії (відношення шансів (ВШ) 0,56; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,49–0,64; p<0,001). Подібна тенденція на користь ЕА 575^® (Проспан^®) зберігалася через 31–365 днів: відповідні показники становили 19,4 та 29,3% (ВШ 0,58; 95% ДІ 0,54–0,62; p<0,001). Крім того, протягом перших 4–30 днів після початку терапії в групі EA 575^® зафіксовано нижчу ймовірність розвит­ку бактеріальної інфекції порівняно з групою антибіотика: 0,38 проти 0,58% відповідно (ВШ 0,67; 95% ДІ 0,45–0,99; p=0,047) [23].

Протизапальний потенціал EA 575^® можна розглядати як один із можливих складників його симптоматичної дії, що заслуговує на подальше вивчення його здатності зменшувати призначення антибіотиків.

Дослідники також відзначили, що протягом 2–5 років динамічного спостереження від моменту першого призначення ЕА 575^® (Проспан^®) щонайменше ще одне повторне призначення препарату отримали 50,5% (n=21 552) дітей, щонайменше 2 — 31,3 (n=13 358) пацієнтів (рис. 6) [23]. Ці дані опосередковано дають змогу оцінити сталість вибору ЕА 575^® (Проспан^®) у повсякденній педіатричній практиці: при нових епізодах ГРЗ лікарі нерідко повторно призначали цей препарат.

Рисунок 6. Частота повторних призначень EA 575 дітям і підліткам різних вікових груп протягом 2–5 років спостереження [23]

Твердження. Рослинні муколітики слабші за синтетичні, тому призначати подібні рослинні препарати недоцільно

Факт. Наведене упередження не стосується EA 575^® (Проспан^®), адже його доказове досьє містить декілька РКД, у яких ефективність препарату Проспан^® порівнювали з такими широко застосовуваними синтетичними муколітиками, як амброксол та ацетилцистеїн. У цих роботах оцінювали не лише полегшення кашлю й відкашлювання мокротиння, а й об’єктивні зміни функції зовнішнього дихання. Наприклад, у подвійному сліпому РКД пацієнтів із хронічним бронхітом (n=97) рандомізували для прийому EA 575^® або амброксолу протягом 4 тиж. Вчені не відзначили значущих міжгрупових відмінностей у життєвій ємності легень, ОФВ₁ та пікові швидкості видиху. Переносимість обох препаратів у 87,8% пацієнтів із групи EA 575^® (Проспан^®) та 87,5% хворих із групи амброксолу оцінили як «хорошу». Отже, за дослідженими показниками переваги синтетичного муколітика не встановлено [24].

Порівняння екстракту плюща з ацетилцистеїном також продемонструвало подібні результати. Прийом ЕА 575^® протягом 7 діб забезпечив зменшення середнього бала тяжкості бронхіту за шкалою BSS з 6,5 до 1,8 (p<0,001); при застосуванні ацетилцистеїну цей показник знизився з 6,7 до 2,1, а міжгрупові відмінності виявилися недостовірними (рис. 7) [25].

Автори іншого відкритого нерандомізованого дослідження відзначили, що частота кашлю та в’язкість мокротиння у дітей віком 2–10 років із гострим бронхітом знижувалися майже в однакові терміни як при застосуванні EA 575^®, так і при прийомі ацетилцистеїну. Водночас на 5-й день у групі EA 575^® зафіксовано більш значуще статистично вірогідне покращення низки спірометричних показників, що свідчило про позитивні зміни вентиляційної функції легень та підтверджувало бронхолітичний вплив екстракту плюща. Загальну ефективність лікарі оцінили як «хорошу» або «дуже хорошу» у 96% випадків застосування ЕА 575^® (Проспан^®) та у 79,2% — при застосуванні ацетилцистеїну [13].

Твердження. Усі рослинні муколітичні препарати виявляють однакову ефективність

Факт. Спільне рослинне походження муколітичних засобів не гарантує однакової клінічної ефективності, навіть наявність екстракту плюща у складі комбінованого фітопрепарату не дозволяє очікувати порівняної ефективності з оригінальним ЕА 575^® (Проспан^®). Такі висновки зроблені в нещодавно опублікованому багатоцентровому РКД, в якому взяли участь пацієнти з гострим бронхітом (n=325). Хворих рандомізували для 7-денного прийому ЕА 575^®, комбінації екстракту плюща й чебрецю або комбінації екстрактів чеб­рецю й первоцвіту [26]. Проведений аналіз отриманих дозволив дослідникам стверджувати, що ЕА 575^® демонструє не нижчу ефективність порівняно з цими комбінованими засобами, а за деякими показниками навіть значно їх перевищує. Так, EA 575^® (Проспан^®) забезпечував швидше зменшення вираженості симптомів порівняно з обома рослинними комбінаціями. За результатами додаткового аналізу, середнє зниження BSS у групі EA 575^® (Проспан^®) вже на 2-й день становило 3,66 бала, перевищуючи поріг мінімально клінічно значущого покращення (3,15 бала). У групах плюща / чебрецю та чебрецю / первоцвіту цей поріг було подолано лише на 3-й день, коли зниження становило 3,95 та 4,41 бала відповідно. Отже, пацієнти, які приймали ЕА 575^®, досягали клінічно значущого полегшення на день раніше [26].

Після закінчення 7 днів лікування, в популяції пацієнтів, які закінчили лікування за протоколом, середнє зниження значень шкали BSS у групі ЕА 575^® становило 9,11 бала, у групі плюща / чебрецю — 7,64 бала, у групі чеб­рецю / первоцвіту — 8,59 бала. Дослідники констатували не нижчу ефективність EA 575^® (Проспан^®) порівняно з обома комбінаціями, а щодо комбінації плюща / чебрецю відзначили статистично значущу перевагу: скоригована різниця зниження BSS становила 1,45 бала на користь EA 575^® (95% ДІ 0,85–2,04; p<0,0001). Перевага над комбінацією чеб­рець / первоцвіт на 7-й день лікування мала тенденцію до достовірних розбіжностей [26].

Водночас сумарний тягар симптомів, оцінений за кумулятивним BSS, був меншим у групі EA 575^® порівняно з обома комбінаціями як за 7 днів лікування, так і за весь 14-денний період спостереження (p<0,05) (рис. 8). Під час окремих візитів зниження BSS також було більш вираженим у пацієнтів, які отримували EA 575^® (Проспан^®): порівняно з плющем / чебрецем — на всіх контрольних точках, а з чебрецем / первоцвітом — на всіх, крім 7-го дня (p=0,0598) [25].

Рисунок 8. Динаміка показників шкали тяжкості бронхіту (BSS) на тлі застосування різних рослинних муколітиків [26]

Примітки: А — динаміка змін середніх значень за шкалою BSS (пунктирні лінії позначають стандартні відхилення) (SD); Б — загальний тягар симптомів на 7-й та 14-й день. Дані наведено як середнє ± SD (*p<0,05 порівняно з групою ЕА 575).

Отримані результати свідчать, що більша кількість рослинних компонентів у складі рослинного муколітика не обов’язково забезпечує кращий клінічний ефект: у цьому дослідженні оригінальний монопрепарат екстракту плюща продемонстрував переваги за низкою показників.

Висновки

Раціональна терапія кашлю починається зі встановлення його причини та визначення мети лікування, а не механічного призначення препарату «від кашлю». Доцільність застосування мукоактивного засобу залежить від клінічної ситуації, віку пацієнта та доказів користі й безпеки конкретного препарату. Саме ці критерії, а не усталені переконання мають визначати клінічне рішення щодо ведення пацієнтів. Сама по собі форма випуску «сироп від кашлю» нічого не говорить про безпеку засобу для дитини: значення мають його склад (основні та додаткові компоненти), вікові обмеження, а також клінічна ситуація. Спосіб отримання екстракту впливає на його склад, допоміжні компоненти — на властивості готового засобу, а клінічні докази стосуються конкретного препарату.

Стандартизований екстракт листя плюща EA 575^® (Проспан^®) має експериментальну й клінічну доказову базу, яка підтримує його застосування для симптоматичного полегшення кашлю у відповідних клінічних ситуаціях. Поєднання мукоактивних властивостей стандартизованого екстракту листя плюща EA 575^® (Проспан^®), що сприяють поліпшенню реологічних характеристик мокротиння та полегшенню відкашлювання, з його бронхолітичним потенціалом та експериментально встановленою протизапальною активністю формує патогенетичне обґрунтування застосування препарату при кашлі. Ефективність та безпека, підтверджені результатами клінічних досліджень, та багаторічний досвід застосування роблять EA 575^® (Проспан^®) обґрунтованим варіантом симптоматичної терапії кашлю в дітей віком від 2 років. Оригінальний екстракт EA 575^® суттєво відрізняється від інших рослинних муколітиків на основі нестандартизованого екстракту листя плюща за складом та технологією виробництва, тому результати клінічних досліджень Проспан^® не можна екстраполювати на інші монопрепарати чи комбіновані рослинні засоби з вмістом плюща.

Список використаної літератури

• 1. Bergmann M., Haasenritter J., Beidatsch D. et al. (2021) Coughing children in fami­ly practice and primary care: a systematic review of prevalence, aetiology and prognosis. BMC Pediatr., 21: 260. doi: 10.1186/s12887-021-02739-4.
• 2. Thompson M., Vodicka T.A., Blair P.S. et al. (2013) Duration of symptoms of respiratory tract infections in children: systematic review. BMJ, 347: f7027. doi: 10.1136/bmj.f7027.
• 3. Marchant J.M., Newcombe P.A., Juniper E.F. et al. (2008) What is the burden of chronic cough for families? Chest, 134(2): 303–309.
• 4. The Royal Children’s Hospital Melbourne (2025) Clinical Practice Guidelines: Cough. Updated March 2025. Available from: http://www.rch.org.au/clinicalguide/guideline_index/cough.
• 5. Chang A.B., Oppenheimer J.J., Irwin R.S.; CHEST Expert Cough Panel (2020) Managin­g chronic cough as a symptom in children and management algorithms: CHEST guideline and expert panel report. Chest, 158(1): 303–329. doi: 10.1016/j.chest.2020.01.042.
• 6. Morice A.H., Millqvist E., Bieksiene K. et al. (2020) ERS guidelines on the diagnosis and treatment of chronic cough in adults and children. Eur. Respir. J., 55(1): 1901136. doi: 10.1183/13993003.01136-2019.
• 7. National Institute for Health and Care Excellence (2019) Cough (acute): antimicrobial prescribing. NICE guideline NG120. Recommendations, 1.1.6. Available from: http://www.nice.org.uk/guidance/ng120/chapter/Recommendations.
• 8. Costello C., Birket S. (2026) Airway mucus in infection. Front. Physiol., 17: 1760997. doi: 10.3389/fphys.2026.1760997.
• 9. Medicines and Healthcare products Regulatory Agency (2014) Over-the-counter cough and cold medicines for children. Available from: http://www.gov.uk/drug-safety-update/over-the-counter-cough-and-cold-medicines-for-children.
• 10. European Medicines Agency, Committee on Herbal Medicinal Products (HMPC) (2017) European Union herbal monograph on Hedera helix L., folium. Revision 2. Available from: http://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-hedera-helix-l-folium-revision-2_en.pdf.
• 11. Seifert G., Upstone L., Watling C.P., Vogelberg C. (2023) Ivy leaf dry extract EA 575 for the treatment of acute and chronic cough in pediatric patients: review and expert survey. Curr. Med. Res. Opin., 39(10): 1407–1417. doi: 10.1080/03007995.2023.2258777.
• 12. Інструкція для застосування препарату Проспан^® (2026) tabletki.ua/uk/Проспан-сироп-от-кашлю/13536/.
• 13. Trompetter I., Braun S. (2026) Efficacy and safety of ivy leaf dry extract EA 575 in cough management: an updated review of clinical evidence. Planta Med., 92(8): 774–789. doi: 10.1055/a-2745-1130.
• 14. Lässig W., Generlich H., Heydolph F., Paditz E. (1996) Wirksamkeit und Verträglichkeit efeuhaltiger Hustenmittel. TW Pädiatrie, 9: 489–491.
• 15. Bolbot Y., Prokhorov E., Mokia S., Yurtseva A. (2004) Comparing the efficacy and safety of high-concentrate (5–7.5:1) ivy leaves extract and acetylcysteine for treatment of children with acute bronchitis. Drugs Ukr., 11: 1–4.
• 16. Hecker M., Runkel F., Völp A. (2002) Behandlung chronischer Bronchitis mit einem Spezialextrakt aus Efeublättern—multizentrische Anwendungsbeobachtung mit 1350 Patienten. Forsch. Komplementarmed. Klass. Naturheilkd., 9(2): 77–84. doi: 10.1159/000057269.
• 17. Fazio S., Pouso J., Dolinsky D. et al. (2009) Tolerance, safety and efficacy of Hedera helix extract in inflammatory bronchial diseases under clinical practice conditions: a prospective, open, multicentre postmarketing study in 9657 patients. Phytomedicine, 16(1): 17–24. doi: 10.1016/j.phymed.2006.05.003.
• 18. Mansfeld H.J., Höhre H., Repges R., Dethlefsen U. (1998) Therapie des Asthma Bronchiale mit Efeublätter-Trockenextrakt. Munch. Med. Wochenschr., 14: 26–30.
• 19. Zeil S., Schwanebeck U., Vogelberg C. (2014) Tolerance and effect of an add-on treatment with a cough medicine containing ivy leaves dry extract on lung function in children with bronchial asthma. Phytomedicine, 21: 1216–1220.
• 20. Völp A., Schmitz J., Bulitta M. et al. (2022) Ivy leaves extract EA 575 in the treatment of cough during acute respiratory tract infections: meta-analysis of double-blind, randomized, placebo-controlled trials. Sci. Rep., 12(1): 20041. doi: 10.1038/s41598-022-24393-1.
• 21. Schulte-Michels J., Runkel F., Gokorsch S., Häberlein H. (2016) Ivy leaves dry extract EA 575^® decreases LPS-induced IL-6 release from murine macrophages. Pharmazie, 71(3): 158–161.
• 22. Schulte-Michels J., Keksel C., Häberlein H., Franken S. (2019) Anti-inflammatory effects of ivy leaves dry extract: influence on transcriptional activity of NFκB. Inflammopharmacology, 27(2): 339–347. doi: 10.1007/s10787-018-0494-9.
• 23. Vogelberg C., Seifert G., Braun S. et al. (2025) The impact of ivy leaf dry extract EA 575 on subsequent antibiotic use and its therapeutic value in children and adolescents with the common cold: a retrospective prescription database analysis. Children (Basel), 12(4): 518. doi: 10.3390/children12040518.
• 24. Meyer-Wegener J., Liebscher K., Hettich M., Kastner H.G. (1993) Efeu versus Ambroxol bei Chronischer Bronchitis. Z. Allg. Med., 69: 61–66.
• 25. Kruttschnitt E., Wegener T., Zahner C., Henzen-Bücking S. (2020) Assessment of the efficacy and safety of ivy leaf (Hedera helix) cough syrup compared with acetylcysteine in adults and children with acute bronchitis. Evid. Based Complement. Alternat. Med., 2020: 1910656. doi: 10.1155/2020/1910656.
• 26. Kardos P., de Zeeuw J., Trompetter I. et al. (2025) Efficacy and safety of a single ivy extract versus two herbal extract combinations in patients with acute bronchitis: a multi-center, randomized, open-label clinical trial. Pharmaceuticals (Basel), 18(5): 754. doi: 10.3390/ph18050754.

Надійшла до редакції/Received: 16.09.2026
Прийнято до друку/Accepted: 18.09.2026