Мігрень: CGRP-революція
Професор Мессуд Ашіна (Messoud Ashina), Копенгаген, Данія, нагадав, що мігрень є не судинною, а нейрональною хворобою, а її ключовий медіатор, кальцитонін-гензв’язаний пептид (CGRP), запускає нейрогенне запалення й сенситизує трійчастий нерв [1].
Це не абстракція: мігрень посідає 2-ге місце у світі серед причин років, прожитих з інвалідністю, а серед осіб віком до 50 років є головним чинником непрацездатності [2]. Мігрень до того ж є багатоденним «штормом мозку»: продром може випереджати біль на 48 год, а постдром триває ще до 2 діб, тож існує чітке терапевтичне вікно для раннього втручання. Для об’єктивізації тягаря хвороби радять прості шкали дезадаптації MIDAS або HIT-6.
Професор П’єро Барбанті (Piero Barbanti, Рим) підкріпив цю зміну цифрами. Найпереконливішими стали прямі порівняння із топіраматом: у дослідженні HER-MES відмова від лікування через побічні ефекти сягнула 38,9% проти лише 10,6% на таргетному антитілі [3], а в дослідженні TEMPLE — 29,6 проти 12,1% на гепанті (відносний ризик 0,41, тобто на 59% менше зривів курсу) [4].
Це руйнує стару логіку: неспецифічні препарати, не створені для мігрені, програють саме за переносимістю. Ще ефектнішим виявилося дослідження PRODROME: прийом гепанта вже у продромі дозволив 46% пацієнтів узагалі не допустити болю (проти 29% на плацебо; відношення шансів 2,09) [5].
Професорка Дагні Холле-Лі (Dagny Holle-Lee), Ессен, Німеччина, показала практичний бік. По-перше, супутній медикаментозно-індукований головний біль більше не є перешкодою: на тлі CGRP-превенції 60,6% пацієнтів його позбуваються [6]. По-друге, головним бар’єром доступу виявляється реімбурсація, критерії якої відрізняються від країни до країни.
Важливий негативний результат дав реєстр REFORM (n=588): концентрація CGRP у плазмі крові пацієнтів із мігренню виявилася навіть нижчою, ніж у здорових (125 проти 151 пмоль/л), тож периферичний CGRP не підходить як діагностичний біомаркер [7]. Проте це не скасовує терапії: біохімічний субстрат у тканинах виправдовує застосування таргетних молекул.
Докторка Франческа Пуледда (Francesca Puledda), Лондон, Велика Британія, додала останній штрих: спосіб життя (сон, харчування, гідратація, аеробні навантаження) є біологічним фундаментом, на який накладається дія ліків, а не другорядною порадою наприкінці прийому.
Нейропатичний біль: рекомендації NeuPSIG 2025
Друга вісь блоку має іншу логіку. Професор Ксав’є Муассе (Xavier Moisset), Франція, представив оновлені рекомендації NeuPSIG, що спираються на найбільший на сьогодні метааналіз: 313 рандомізованих досліджень і 48 789 пацієнтів [8]. Ключова ідея полягає в тому, що місце препарату визначається не лише силою ефекту, а комплексним балансом користі, ризику, доступності й вартості, який експерти зважували за показниками NNT, NNH і методологією GRADE.
Цей принцип найкраще ілюструє ботулінічний токсин типу А: він має найнижчий, тобто найкращий, показник NNT — 2,7, але залишається лише препаратом 3-ї лінії через високу вартість, обмежену доступність і потребу в ін’єкціях фахівцем [8]. Натомість 1-шу лінію із сильною рекомендацією утворюють дешевші й доступніші α2δ-ліганди (габапентин, прегабалін), інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (дулоксетин, венлафаксин) та трициклічні антидепресанти [9]. Показники NNT ілюструють цю ієрархію не буквально: у трициклічних антидепресантів він найнижчий (4,6), тоді як в α2δ-лігандів становить 8,9, проте перевагу останнім дає кращий профіль безпеки й ширша доступність. До 2-ї лінії віднесено топічні засоби (пластирі з лідокаїном і капсаїцином) із чудовою переносимістю, тоді як канабіноїди, вальпроат і леветирацетам визнано нерекомендованими. Важливий виняток: карбамазепін залишається препаратом 1-ї лінії при невралгії трійчастого нерва. Окрема пересторога стосується прегабаліну: його потенціал зловживання (у деяких країнах він отримав сленгову назву «Budweiser’s») потребує обережності в пацієнтів із ризиком розвитку залежності, особливо на тлі опіоїдів.
Спільний висновок
Обидві смислові вісі блоку сходяться в одній точці. При мігрені таргетна терапія переважає старі препарати саме за переносимістю, а не лише силою ефекту; при нейропатичному болю найпотужніший засіб відступає у 3-тю лінію через складнощі доступу. Ефективність перестала бути єдиним аргументом: сучасний вибір знеболення є завжди врахуванням користі, ризику, доступності та індивідуального портрета пацієнта. Для українського лікаря це водночас більша свобода вибору й більша відповідальність за його зваженість.
Список використаної літератури
- 1. Ashina M. (2026) Migraine neurobiology and the CGRP pathway. 12th Congress of the European Academy of Neurology, Geneva, Switzerland.
- 2. Peres M.F.P., Sacco S., Pozo-Rosich P. et al. (2024) Migraine is the most disabling neurological disease among children and adolescents, and second after stroke among adults: A call to action. Cephalalgia, 44(8): 3331024241267309. DOI: 10.1177/03331024241267309.
- 3. Reuter U., Ehrlich M., Gendolla A. et al. (2022) Erenumab versus topiramate for the prevention of migraine: a randomised, double-blind, active-controlled phase 4 trial. Cephalalgia, 42(2): 108–118. DOI: 10.1177/03331024211053571.
- 4. AbbVie, TEMPLE Trial Investigators (2025) Tolerability, safety, and efficacy of atogepant versus topiramate in participants requiring preventive treatment for migraine: results from the head-to-head TEMPLE trial. 22nd International Headache Congress (IHC 2025), San Diego, CA, USA.
- 5. Dodick D.W., Goadsby P.J., Schwedt T.J. et al. (2023) Ubrogepant for the treatment of migraine attacks during the prodrome: a phase 3, multicentre, randomised, double-blind, placebo-controlled, crossover trial in the USA. The Lancet, 402: 2307–2316. DOI: 10.1016/S0140-6736(23)02134-4.
- 6. Caronna E., Gallardo V.J., Alpuente A. et al. (2021) Anti-CGRP monoclonal antibodies in chronic migraine with medication overuse: real-life effectiveness and predictors of response at 6 months. The Journal of Headache and Pain, 22(1): 120. DOI: 10.1186/s10194-021-01328-1.
- 7. Karlsson W.K., Christensen R.H., Al-Khazali H.M. et al. (2026) Plasma CGRP Levels in Migraine: A Registry for Migraine (REFORM) Study. Neurology, 107(1): e218152. DOI: 10.1212/WNL.0000000000218152.
- 8. Soliman N., Moisset X., Ferraro M.C. et al. (2026) Pharmacotherapy and non-invasive neuromodulation for neuropathic pain: a systematic review and meta-analysis. Lancet Neurology, 24(5): 413–428. DOI: 10.1016/S1474-4422(25)00068-7.
- 9. EAN/EFIC (2026) Revised guidelines for neuropathic pain: diagnostic tests, pharmacotherapy and neuromodulation. 12th Congress of the European Academy of Neurology, Geneva, Switzerland. European Journal of Neurology, 33(Suppl. 1).
