У вступі наведені загальні дефініції в неврології, висвітлені особливості огляду й обстеження неврологічного хворого, надані базові інструменти для встановлення неврологічного діагнозу, а також описані фундаментальні аспекти прогнозу в клініці нервових хвороб.
1-й розділ присвячено судинним захворюванням головного і спинного мозку. У розділі висвітлюються особливості кровопостачання головного і спинного мозку, класифікація судинних захворювань нервової системи (НС), фактори ризику їх виникнення й основні судинні захворювання (хронічна недостатність мозкового кровообігу, гострі порушення мозкового кровообігу, транзиторні ішемічні атаки, геморагічний інсульт, ішемічний інсульт, субарахноїдальний крововилив), особливості патогенетичного лікування та реабілітація.
2-й розділ висвітлює інфекційні захворювання НС. Описано етіопатогенетичні особливості, клініка, діагностика менінгітів, енцефалітів (кліщовий, ревматичний, сифілітичний, туберкульозний, нейроСНІД, нейробореліоз), ураження НС при сказі, лепрі, ботулізмі, дифтерії. У цьому ж розділі зазначаються вірусні захворювання НС (оперізувальний лишай, герпетичний менінгоенцефаліт, гангліоніт Гассерового вузла, офтальмогерпес, синдром Ханта, мієліт).
3-й розділ присвячено паразитарним і грибковим захворюванням НС (ехінококоз, цистицеркоз, токсоплазмоз, кандидоз).
У 4-му розділі висвітлюються демієлінізуючі (аутоімунні) захворювання НС: розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт, оптикомієліт Девіка, концентричний склероз Бало, підгострий склерозуючий лейкоенцефаліт ван Богарта, лейкоенцефаліт Шильдера, гострий або підгострий понтинний мієліноліз, гострий геморагічний лейкоенцефаліт, гостра запальна демієлінізуюча полірадикулоневропатія (синдром Гієна — Барре — Штроля).
У 5-му розділі розглянуто пріонні хвороби, а саме: хвороба Крейтцфельдта — Якоба, моторна мультифокальна нейропатія з блоками проведення, синдром Герстмана — Штраусслера — Шейнкера, фатальна сімейна інсомнія та хвороба куру.
У 6-му розділі представлено неврологічні розлади при захворюваннях імунної системи і сполучної тканини. Наведено характеристику саркоїдозу головного і спинного мозку, а також нейролюпусу.
У 7-му розділі висвітлюються дегенеративні захворювання НС: хвороба Паркінсона, хвороба Вільсона, хвороба Галлервордена — Шпатца, мультисистемна атрофія (прогресуючий над’ядерний параліч, синдром Стіла — Річардсона — Ольшевського), деменція з тілами Леві, бічний аміотрофічний склероз, кортикобазальна дегенерація та хвороба Альцгеймера.
У 8-му розділі автор описує нейроонкологічні захворювання, як-от пухлини головного і спинного мозку.
У 9-му розділі описуються захворювання, пов’язані з порушенням розвитку НС та краніовертебрального переходу, — це сирингомієлія, аномалія Арнольда — Кіарі, синдром Денді — Уокера та платибазія.
У 10-му розділі надана характеристика нейротравми, черепно-мозкової травми, травми хребта і спинного мозку, травми периферичного відділу НС.
У 11-му розділі висвітлюються захворювання периферичної НС: ураження черепних нервів (зокрема блукаючого нерва), ураження корінців спинномозкових нервів, нейропатії верхніх та нижніх кінцівок, тунельні синдроми, а також ураження сплетінь спинномозкових нервів.
У 12-му розділі розглянуто вертеброневрологічні синдроми, а саме: неврологічні синдроми при ураженні міжхребцевих дисків, рефлекторні больові синдроми, корінцеві синдроми та синдром Персонейджа — Тернера.
13-й розділ присвячено міофасціальним больовим синдромам, а 14-й — захворюванням вегетативної НС. Описується морфофункціональна характеристика вегетативної НС, а також вегетосудинна дистонія, еритромелалгія та синдром Горнера.
Порівняно новим є 15-й розділ, в якому описано порушення сну: фізіологія сну, інсомнії, розлади дихання уві сні, гіперсомнії, порушення циркадного ритму «сон — неспання», розлади рухів уві сні та бруксизм (скрегіт зубів уві сні).
Такими ж унікальними є 16–17-й розділи, які присвячені, зокрема, синдрому хронічної втоми та головному болю (головному болю напруги, кластерному головному болю).
18-й розділ дає характеристику запамороченням: периферичному та центральному системним запамороченням (хворобі Меньєра, доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченню), периферичному та центральному системному запамороченню.
Одним із нових розділів є 19-й, який присвячено ураженням НС при захворюваннях внутрішніх органів: серця і судин, легень, крові та кровотворних органів, печінки, нирок, ендокринних залоз, а також цукровому діабеті.
20-й розділ розглядає психосоматичні розлади у вигляді астенічного, соматоформного, фобічно-тривожного, обсесивно-компульсивного, депресивного та істеричного розладів.
У 21-му розділі надано характеристику епілепсії, генералізованим епілептичним нападам: міоклонічним, тоніко-клонічним, атонічним, парціальним. Описуються окремі випадки симптоматичної епілепсії: джексонівські напади, кожевниковська епілепсія, посттравматична епілепсія, епілептичний статус.
22-й розділ присвячено спадковим захворюванням НС. Зазначаються загальні положення та класифікація. Висвітлюються первинні прогресуючі м’язові дистрофії — міопатії, вторинні прогресуючі м’язові дистрофії — нейрогенні аміотрофії, вроджені непрогресуючі міопатії, міотонії, пароксизмальні міоплегії, пірамідні та екстрапірамідні дегенерації, факоматози, туберкульозний склероз, нейрофіброматоз, порфірії.
23-й розділ дає характеристику ураженням нервово-м’язових синапсів, а саме міастенії, міастенічному синдрому Ламберта — Ітона, вродженим міастенічним синдромам.
У 24-му розділі розглянуто ураження НС при порушеннях обміну речовин. Висвітлюються анорексія, нейрогенна булімія, хвороба Піквіка, хвороба бері-бері, фунікулярний мієлоз, пелагра.
25-й розділ присвячений ураженням НС фізичними факторами. Описується характеристика радіаційного ураження НС: вібраційна хвороба, кесонна хвороба, ураження НС при опіковій хворобі, при ураженні електричним струмом, електромагнітними хвилями високої, ультрависокої і надвисокої частоти, ураження НС при переохолодженні та перегріванні, тепловий удар. Розглянуто вплив гіпоксії на НС, вплив шуму на НС.
26-й розділ демонструє нейрогенні екзогенні інтоксикації. Ураження НС при алкоголізмі: енцефалопатія Гайє — Верніке, алкогольна полінейропатія, алкогольна печінкова енцефалопатія; неврологічні ускладнення при вживанні наркотичних речовин (отруєння опіоїдами, наркотичними речовинами зі стимулювальним ефектом, препаратами індійської коноплі, снодійними та седативними засобами, отруєння органічними сполуками: свинцем, марганцем, миш’яком, ртуттю, чадним газом).
27-й розділ дає характеристику наслідкам перинатальних уражень НС, зокрема дитячому церебральному паралічу.
28-й розділ присвячений невідкладним станам у неврології. Надано загальні положення: порушення свідомості, набряк головного мозку, внутрішньочерепна гіпертензія, епілептичний синдром, гіпертермічний синдром, психомоторне збудження, інфекційно-токсичний шок, гіперглікемія, гіпоглікемія, больовий синдром, гострий напад запаморочення, міастенічний криз, черепно-мозкова і спінальна травма, порушення мозкового кровообігу.
29-й розділ розглядає лицьовий біль і нейростоматологічні синдроми.
30-й розділ висвітлює порушення функції органів малого таза. Описуються анатомо-морфологічні особливості регуляції функцій сечовипускання та акту дефекації, а також їх розлади.
31-й розділ присвячено сучасній та новій проблемі — принципам сучасної нейрореабілітації, основним методам і засобам нейрореабілітації після різних захворювань і травм.
32-й розділ висвітлює основи хрономедицини в неврології. Зазначаються загальні положення, основні параметри біоритму, класифікація біоритмів людини, циклічність природних процесів, індивідуальні біоритми людини, хронофармакологія.
Зовсім новим є 33-й розділ, який дає характеристику особливостям уражень НС в умовах війни. У розділі наведено загальну характеристику впливу війни на НС, патофізіологічні механізми ураження НС під час війни і воєнних дій, клінічні прояви уражень НС, отриманих під час війни.
У підручнику є додаток, в якому надана комплексна оцінка м’язового тонусу і м’язової сили з методикою тестування функцій основних м’язових груп. Наводяться міжнародні шкали: Модифікована шкала м’язової спастичності Ашворта; Шкала вираженості екстрапірамідного тонусу (О.Л. Сіделковського); 6-бальна шкала оцінки м’язової системи; методики тестування функції основних груп.
Наприкінці підручника наводяться методичні терміни, які найчастіше використовуються в неврології, а також короткий українсько-англійський розмовник невролога.
«Клінічна неврологія» О.Л. Сіделковського є унікальною книгою, яка посідає чільне місце в неврології як в Україні, так і за кордоном. Подібних книг, сформованих у зовнішньому оформленні, тексті, ілюстраціях, охопленні всіх розділів неврології, психофізіології, медичної реабілітації, уражень НС під час війни і бойових дій, — немає. Рекомендую ознайомитися з підручником всім фахівцям, тією чи іншою мірою причетним до неврології, — неврологам, нейрохірургам, психіатрам, реабілітологам, сімейним лікарям.
Рекомендую Міністерству освіти та науки України надати монографії «Клінічна неврологія» О.Л. Сіделковського гриф «Підручник» для закладів вищої освіти, для студентів та післядипломної підготовки лікарів.
Рецензент: Іван Савович Зозуля,
доктор медичних наук, професор, професор кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, невролог вищої кваліфікації, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України
