У перший день конгресу, окрім доповідей та майстер-класів, проходила виставка медичного обладнання, а також були представлені стенди різних асоціацій, зокрема Міжнародної асоціації хірургів-стоматологів та щелепно-лицьових хірургів (МАХСЩЛХ), Європейської асоціації черепно-щелепно-лицьових хірургів (ЄАЧЩЛХ), Міжнародної академії онкології ротової порожнини (МАОРП). Серед представників медичного обладнання були представлені наступні бренди: Штрауман, Страйкер, Дентсплай, Страйкер, Брейнлаб, КЛС Мартін, Нобель та ін.
У великій лекційній залі проходила церемонія відкриття. Першим на відкритті мав слово діючий президент Азійської асоціації хірургів стоматологів та щелепно-лицьових хірургів (ААХСЩЛХ) професор Майк Леунг (рис. 3). На ній були представлені доповіді членів президії ААХСЩЛХ — професорів Альфреда Лау, Тетсу Такагаші, Руї Фернандеса та осіб, відповідальних за організацію конгресу (рис. 4).
Співробітником кафедри хірургічної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в секції «Онкологія голови та шиї» представлено усну доповідь (доцент І.С. Бродецький) «Результати хірургічного лікування пацієнтів з плеоморфними аденомами великих слинних залоз» (рис. 5).
Усна доповідь, відібрана для презентації науковим комітетом конгресу з міжнародною участю, була присвячена результатам хірургічного лікування пацієнтів з плеоморфними аденомами великих слинних залоз. Після закінчення доповіді отримано позитивні відгуки та відбулася жвава дискусія.
І.С. Бродецький взяв участь у двох майстер-класах («Інноваційна хірургія орбіти: мультидисциплінарний підхід як ключ до успіху», «Як правильно виконати дисекцію шиї») за участю відомих світових щелепно-лицьових хірургів Манліо Гале та Руї Фернандеса. Професор Манліо Гале у своєму майстер-класі звернув увагу на необхідності дотримуватися принципів Поля Тіс’є при проведенні реконструкції орбіти, враховувати думку суміжних фахівців (ЛОР-спеціалістів, офтальмологів, тобто мультидисциплінарність підходу), проілюстрував складні клінічні випадки патології орбіти і способи їх усунення. Професор Руї Фернандес у своєму майстер-класі продемонстрував покроковий сучасний варіант дисекції шиї при різних варіантах метастазування в регіонарні лімфатичні судини із використанням лише електроінструментів (монополярів, біполярів, електроножа). При цьому автор наголосив на використанні інших доступів — за McFee (рис. 6), на відміну від вже відомих за типом Крайля, Пачеса, Ванаха.
Серед цікавих доповідей у секції «IBCSOMS» зазначено про відкриття впливу Тс99 — Pertechnetate на секрецію слини ацинарними клітинами привушних слинних залоз шляхом системи котранспорту іонів натрію, калію, хлору.
У секції пухлин основи черепа китайські науковці провели диференціювання різноманітних хірургічних доступів залежно від розташування пухлини (скроневий, ороцервікальний, лицьовий, скронево-потиличний, скронево-потилично-шийний, скронево-лицьово-шийний) та окреслили основні виклики цього напряму лікування (обмеження підходу: функції обличчя, зовнішній вигляд; глибоке розташування: пухлина розташована глибоко та прихована, без можливості маневру; блокові резекції: проблеми, що виникають під час блокової резекції пухлини; корекція помилок: немає можливості корекції пошкодження критичних структур).
У секції пухлини сонних артерій китайські науковці запропонували класифікацію хірургічного лікування, розділивши їх на 4 типи залежно від ступеня ураження судини: субадвентиційна дисекція (1-й тип), дисекція із наступним первинним відновленням (2-й тип), резекція із наступним лігуванням (3-й тип), резекція із наступною реконструкцією судини (4-й тип) (рис. 7).
Цікавою була доповідь американських науковців про використання ICG (введення флуоресцентного барвника індоціаніну зеленого). Після введення барвник зв’язується з білками крові та починає світитися (флуоресціювати) під впливом інфрачервоного світла. Хірург використовує спеціальну ICG-камеру, яка «бачить» це світіння та виводить на монітор чітку картинку судин, лімфовузлів або органів, які зазвичай важко розрізнити неозброєним оком. Нормальні судини мають яскраве світіння, а некротизовані або ішемізовані — чорний колір. Кон’югати ICG, спрямовані на пухлину (у випробуваннях), флуоресцують ракову тканину інтраопераційно. Прототипи демонструють 88% чутливість для виявлення позитивного краю порівняно з 74% замороженої біопсії. Введення ICG перитуморально дозволяє проводити NIR-лімфатичне картування, що ідентифікує перший ешелон при плоскоклітинному раку ротової порожнини з частотою виявлення 92–98%. Крім цього, цей метод дозволяє візуалізувати венозні синуси твердої мозкової оболонки та артеріальні судини, що їх живлять, при проведенні хірургічного доступу до кісток основи черепа. Це в поєднанні із моніторингом нервів знижує ризик ураження черепно-мозкових нервів при видаленні парафарингіальних пухлин. Також цей метод використовують при оцінці стану лімфатичних судин, ідентифікації паратиреоїдних залоз, при фотодинамічній терапії, при проведенні реконструктивних операцій для оцінки стану мікросудинних анастомозів (рис. 8).
Також вагомою була доповідь китайських науковців у секції «Новітні розробки в онкології», де продовжили вивчення конструювання органоїдів, отриманих безпосередньо від пацієнта (так званих PDO — Patient-Derived Organoids). Дослідження органоїдів дозволить вивчати пухлину в «мініатюрі», а не окремі клітини, а також зрозуміти, як пухлина створює захист від різних ліків, які процеси відбуваються навколо пухлини, і головне — створити ефективні індивідуалізовані ліки від злоякісних пухлин (рис. 9).
У секції імплантології представлено декілька цікавих доповідей від науковців із різних країн Азії.
Перша актуальна доповідь стосувалася використання навігаційних шаблонів спочатку для забору аутотрансплантату в ділянці зовнішньої косої лінії нижньої щелепи із позиціюванням отвору для фіксації гвинтом кісткового блоку на реципієнтній зоні, а потім використовуючи другий навігаційний шаблон, який має шахту для препарування під імплантат, і головне — фіксатори із точним позиціюванням для кісткового блоку із заздалегідь утвореним отвором для фіксації блоку. Це дозволяє одночасно проводити введення імплантату в кісткову тканину щелепи та фіксувати кістковий блок навколо нього із максимально точним позиціюванням та відсутністю ризику пошкодження імплантату титановим гвинтом, який фіксує блок (рис. 10).
Другою в цій секції була доповідь професора з Індії Гунеселана Раджана, який описав нову модифікацію та переваги при встановленні вилицевих імплантів. Він запропонував проводити фіксацію їх у контрофорс вилицевої кістки після її попередньої редукції або сплощення, що дозволяє при протезуванні не використовувати консолі, в значній кількості випадків ці імплантати при такій фіксації йдуть поза гайморовою пазухою, дає можливість встановлення їх під комбінованою анестезією (місцева + седація) та може бути альтернативою крило-щелепним імплантатам.
Третя доповідь у цій секції від китайських науковців була цікавою в історичному плані, де по кроках було показано початок використання вилицевих імплантатів з 2002 р. із усіма недоліками та ускладненнями до створення спеціальної програми планування 2024–2025 рр. (Zygoplanner), що дозволяє досягти зручності та точності їх встановлення.
Четверта доповідь корейських вчених стосувалася рекомендацій, в які терміни можливо відносно безпечно встановлювати імплантати у пацієнтів, які планують використання антирезорбтивної терапії, тобто з ризиком розвитку MRONJ (некроз щелеп, що виник внаслідок впливу хімієтерапевтичних ліків). Так, залежно від типу препарату ці терміни відрізняються. При застосуванні аледронату, ризедронату, ібандронату повинні бути перерва 2 міс перед проведенням імплантації та перерва 6–8 тиж без цих ліків для загоєння. Для препаратів золедронової кислоти період перерви до імплантації становить 6–12 міс та 6–8 тиж після імплантації.
Цікавою була доповідь китайських науковців, яка стосувалася анатомічної класифікації MRONJ. Вона частково доповнює вже існуючу класифікацію MRONJ, де є 4 стадії, описану Американською асоціацією хірургів-стоматологів та щелепно-лицьових хірургів (ААХСЩЛХ). Так, на верхній та нижній щелепі виділяють поширення процесу за трьома стадіями. Так, 1-ша стадія на верхній щелепі — локалізація процесу в межах альвеолярного відростка, 2-га — на рівні дна носової порожнини та гайморової пазухи, 3-тя — на рівні підочноямкового краю. На нижній щелепі 1-ша стадія — на рівні альвеолярного відростка до нижньощелепного каналу та ментального отвору, 2-га — між нижньощелепним каналом та ментальним отвором і краєм нижньої щелепи, 3-тя — з ураженням нижнього краю щелепи.
Враховуючи, що значна частина конгресу була присвячена онкології щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД) та шиї, цікавою була доповідь Руї Фернандеса (США) та Ю Хі (КНР), де, окрім опису різноманітних пластичних та реконструктивних операцій на тканинах ЩЛД та шиї, було наведено дані про поширеність онкологічної патології серед населення світу (дані вказані у презентаціях за 2022 та 2024 р.). Так, професор Руї Фернандес навів цифру в 1,5 млн нових клінічних випадків раку шкіри кожен рік у США. Своєю чергою, професор Ю Хі зазначив, що кожен рік фіксується близько 20 млн нових випадків раку, з яких 49,2% припадає на країни Азії, з них 5 млн (25% випадків) — на КНР серед країн Азії, країни Європи — 22,4%, США — 21,1%, країни Африки — 5,9% випадків.
Слід підкреслити, що численна кількість доповідей була в різних наукових секціях, які стосувалися ускладнень (при проведенні імплантації, хірургії скронево-нижньощелепного суглоба, мікрохірургії). Так, серед ускладнень мікрохірургічної техніки професор Д. Асеро виділив такі: тромбоз вен та гематома шиї, неадекватна довжина ніжки та її геометрія, неадекватне венозне дренування та перегин вени. На донорській зоні можуть виникати вогнища мукомікозу, що потребують у рідкісних випадках проведення ампутації кінцівки.
У багатьох наукових секціях наприкінці проводилися жваві дискусії та обговорювалися складні клінічні випадки, що підвищувало загальний науковий рівень конгресу.
На XVІІ Конгресі ААХСЩЛХ підсумовано останні досягнення в хірургічній стоматології та щелепно-лицьовій хірургії попередніх років, окреслено подальші напрями її розвитку. Вітчизняні фахівці мали можливість спілкуватися з провідними хірургами-стоматологами та щелепно-лицьовими хірургами Азії, зіставляти результати лікування пацієнтів щелепно-лицьового профілю, підходи до організації хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії та підготовки хірургів із загальносвітовою практикою.
Для молодих лікарів конгрес став важливим досвідом спілкування із зарубіжними колегами, дав можливість сформувати нові горизонти в спеціальності, розширити свої теоретичні знання, а головне — поглибити мотивацію вдосконалення, постійної праці та продовжувати утримувати високий рівень світової і вітчизняної хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії.
Активна участь української делегації в Конгресі ААХСЩЛХ в якості спікерів свідчить про високий рівень визнання наших фахівців на міжнародній арені.
Висновки
1. Щелепно-лицьові хірурги та хірурги-стоматологи світу розвивають можливості фаху, розширюють співпрацю між фахівцями суміжних спеціальностей всіх країн.
2. Підвищуються складність та обсяг операцій з покращанням результатів лікування хворих зі складною патологією, в тому числі суміжних ділянок.
3. Потребує удосконалення підготовка молодих спеціалістів з щелепно-лицьової хірургії та хірургічної стоматології.
4. Українська асоціація черепно-щелепно-лицьових хірургів, кафедра хірургічної стоматології Навчально-наукового інституту стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця слідкують за сучасними напрямами розвитку спеціальності у світі та Україні, а програма для студентів, національний підручник з фаху кафедри відповідають сучасному напряму розвитку спеціальності.
