 |
 |
 |
 |
Центральною фігурою стратегічного блоку став Штефан Ельріх (Stefan Oelrich), член правління Bayer AG та президент фармацевтичного підрозділу. Його виступ став маніфестом оновленої компанії, яка пройшла через складний період трансформації та вийшла на плато стабільного інтелектуального та фінансового лідерства. За словами Ш. Ельріха, сьогоднішній портфель активів компанії є найсильнішим і найдиференційованішим за всю її історію. Це не просто декларація — це результат багаторічних інвестицій у цифровізацію досліджень і розробок (Research and Development — R&D) та стратегічні придбання у сферах біотехнологій. Він детально зупинився на тому, що 5 ключових продуктів-драйверів уже демонструють динаміку, яка випереджає найоптимістичніші прогнози аналітиків. Саме цей успіх дає компанії міцний фундамент для амбітної мети: повернутися до стійкого зростання у 2027 р. та досягти операційної маржі у 30% до 2030 р.
Окрему увагу було приділено онкологічному напряму, де Bayer демонструє вражаючі успіхи в терапії раку передміхурової залози. Рак передміхурової залози залишається другим за частотою онкологічним діагнозом серед чоловіків у всьому світі, і боротьба з ним вимагає не лише ефективності, а й високої селективності. Як зазначив Ш. Ельріх, глобальне впровадження даролутаміду стало прикладом того, як інноваційний препарат може миттєво змінити ландшафт терапії, здобувши статус блокбастера значно раніше запланованих термінів. Компанія не зупиняється на досягнутому: розширення клінічної програми триває, і нові дані досліджень фази III, очікувані у 2027–2028 рр., можуть відкрити шлях до лікування пацієнтів ще на ранніх стадіях захворювання, де шанс на повне одужання або довготривалу ремісію є найвищим.
Глобальний масштаб викликів у сфері серцево-судинних та ниркових захворювань висвітлив блок, присвячений кардіоренальній медицині. Статистика, наведена спікерами, приголомшує: близько 875 млн людей живуть із хронічною хворобою нирок або серцевою недостатністю. Це більше 10% населення планети, і ця цифра продовжує зростати через старіння суспільства та поширення цукрового діабету. У цьому контексті схвалення фінеренону в Європейському Союзі є не просто регуляторною перемогою, а критично важливим кроком для мільйонів пацієнтів. Ш. Ельріх підкреслив, що фінеренон має потенціал стати ключовим елементом терапії, здатної розірвати замкнене коло взаємозалежних ускладнень серця та нирок.
Глибоке занурення в архітектуру наукового пошуку забезпечили доктор Крістіан Роммель (Dr. Christian Rommel, PhD), виконавчий віцепрезидент та глобальний керівник R&D, та Крістін Рот (Christine Roth), виконавча віцепрезидентка та голова відділу стратегії та комерціалізації продукції. Вони презентували концепцію «диференційованого портфоліо», де головним критерієм успіху є статус перших або найкращих у своєму класі (first-in-class або best-in-class). 2025 р., за їхніми словами, став рекордним за кількістю клінічних результатів та регуляторних погоджень. Доктор К. Роммель підкреслив, що сучасна розробка ліків — це вже не просто хімічний синтез, а складне моделювання біологічних процесів із застосуванням штучного інтелекту та великих даних. Це дозволяє скоротити час від ідентифікації цілі до початку клінічних випробувань на місяці, а іноді й роки. К. Рот додала, що комерціалізація сьогодні починається ще в лабораторії: розуміння потреб ринку та пацієнтів інтегрується в розробку на найбільш ранніх етапах, що забезпечує швидкий доступ пацієнтів до нових ліків після їх реєстрації.
Однією з найбільш емоційних та водночас науково змістовних частин заходу стала сесія, присвячена проблемі інсульту. Щороку 12 млн людей стикаються з цією катастрофою, і попри наявний прогрес, ризик повторного інсульту протягом 5 років залишається на рівні 20%. Доктор Крістоф Кенен (Dr. Christoph Koenen, MD, MBA), глобальний керівник клінічного розвитку, та доктор Стефан Гайтмаєр (Dr. Stefan Heitmeier, PhD), старший науковий директор Центру серцево-судинних досліджень, представили новітні підходи до антитромботичної терапії. Вони наголосили, що медична спільнота десятиліттями чекала на прорив, який дозволив би балансувати між ефективною профілактикою тромбозів та мінімізацією ризику кровотеч.
| Bayer шукає нові варіанти лікування та профілактики повторного інсульту з кращим балансом користі та ризику. Мета полягає у пригніченні фактора ХІа у системі згортання крові, щоб відокремити гемостаз від патологічного тромбозу. |
Участь у дискусії доцентки, докторки Мелінди Б. Роалдсен (Associate Professor Dr. Melinda B. Roaldsen, MD), яка є не лише експерткою з інсультів, а й людиною, яка сама пережила цей стан, надала обговоренню особливої глибини. Її свідчення про те, як важливо дати пацієнту впевненість у завтрашньому дні без страху перед повторним рецидивом, стали потужним стимулом для науковців Bayer продовжувати роботу над новими терапевтичними підходами з максимальною науковою точністю.
Кардіоренальний блок продовжився виступами доктора Матіа Вадуганатхана (Dr. Muthiah Vaduganathan, MD), кардіолога та викладача Гарвардської медичної школи, та доктора Лукаса Гофмейстера (Dr. Lucas Hofmeister, PhD), керівника відділу глобальних медичних питань. Вони обговорили зміну парадигми в лікуванні серцевої недостатності. Замість лікування окремих симптомів або органів, сучасна медицина переходить до цілісного управління станом пацієнта.
| Bayer прагне бути лідером у лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю та хворобами нирок. Препарат для серця і нирок діє на хронічну надмірну активацію мінералокортикоїдного рецептора, ключового чинника ушкодження органів. |
Доктор М. Вадуганатхан підкреслив, що нирки та серце функціонують у тісному зв’язку, і терапія, яка захищає один орган, але шкодить іншому, більше не може вважатися прийнятною. Саме прецизійний підхід, який впроваджує Bayer, дозволяє досягти цього необхідного балансу.
В онкологічному сегменті доктор Едуард Газал (Dr. Eduard Gasal, MD), керівник групи продуктів онкологічного напряму, представив майбутнє, яке вже настає: таргетну радіонуклідну терапію. Цей метод діє як «розумна бомба», доставляючи радіоактивне випромінювання безпосередньо до ракових клітин, мінімізуючи вплив на здорові тканини. Це квінтесенція прецизійної медицини, де лікування підбирається з урахуванням специфічних молекулярних характеристик пухлини конкретного пацієнта. Успіх існуючих рішень у лікуванні раку передміхурової залози є лише початком цього шляху.
Завершальна панель заходу була присвячена найбільш футуристичним, але вже реальним напрямам — генній та клітинній терапії. Лідери інноваційної екосистеми Bayer — доктор Сет Еттенберг (Dr. Seth Ettenberg, PhD), президент і генеральний директор однієї з партнерських платформ, Густаво Пескін (Gustavo Pesquin) та докторка Александра Різо (Dr. Aleksandra Rizo, MD, PhD) — обговорили потенціал регенеративної медицини. Вони наголосили, що ми стоїмо на порозі ери, коли медицина зможе не просто сповільнювати хворобу, а буквально виправляти «помилки» в генетичному коді або відновлювати пошкоджені тканини. Мова йшла про вплив на цілі, які раніше вважалися «недоступними» для ліків. Це фундаментальне зрушення, яке перетворює хронічні захворювання на виліковні.
Підсумкова Q&A-сесія об’єднала всі нитки дискусії. Запитання учасників стосувалися як етичних аспектів застосування нових технологій, так і економічної стійкості інновацій у конкурентному середовищі. Відповідаючи на запитання, Ш. Ельріх підкреслив, що впевненість компанії базується на поєднанні сильного портфеля, наукової бази та технологічних інструментів, які вже сьогодні змінюють підходи до розробки ліків. Трансформація фармацевтичної індустрії, яку ми спостерігаємо сьогодні, — це шлях від масового виробництва ліків до створення високотехнологічних індивідуалізованих рішень, де дані, технології та людська емпатія працюють як єдиний механізм заради однієї мети: перемоги над хворобами, що раніше вважалися нездоланними. Висновок заходу був однозначним: інновації мають сенс лише тоді, коли вони стають доступними для пацієнта.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
