Вплив вікового фактора на результати проведення перкутанного коронарного втручання при гострому коронарному синдромі | Український Медичний Часопис

Гострий коронарний синдром (ГКС) є одним із найбільш загрозливих ускладнень ішемічної хвороби серця, що посідає провідне місце у структурі глобальної захворюваності та смертності. Вік пацієнта виступає критичною детермінантою несприятливого клінічного прогнозу. Проблема набуває особливої гостроти на тлі глобальної тенденції до старіння населення та частих атипових клінічних проявів ішемії у старших вікових групах. Незважаючи на доведену ефективність перкутанних коронарних втручань (ПКВ), у реальній клінічній практиці пацієнти похилого віку часто отримують реваскуляризацію в неповному обсязі через технічну складність втручань та високу очікувану летальність. Мета: провести оцінку впливу вікового фактора на морфологічний стан коронарного русла, технічні особливості ПКВ та безпосередні клінічні результати у пацієнтів із ГКС. Об’єкт і методи дослідження. У ретроспективному спостережному одноцентровому дослідженні проаналізовано стаціонарні картки 672 пацієнтів із ГКС за період 2022–2025 рр. Для порівняльного аналізу сформовано дві групи пацієнтів, яким під час госпіталізації проводили ПКВ: 1-ша група (вік <65 років, n=100) та 2-га група (вік ≥65 років, n=100). Проведено комплексний аналіз клініко-демографічних показників, ангіографічної картини уражень коронарного русла, параметрів оперативного втручання та клінічних результатів при виписці. Результати. У пацієнтів старшої вікової групи значно частіше відмічали складні ураження коронарного русла: дифузне ураження артерій виявлене у 47% пацієнтів 2-ї групи порівняно з 7% у 1-й групі (p<0,001); кальциноз у 36% осіб у 2-й групі проти 9% у 1-й групі (p<0,001); біфуркаційні ураження у 59% 2-ї групи проти 30% у 1-й (p<0,001). Оцінка уражень за шкалою SYNTAX була достовірно вищою у пацієнтів віком ≥65 років (медіана 22,5 проти 11,75; p<0,001). Частота досягнення повної реваскуляризації у 2-й групі була значно нижчою (32 проти 59%; p<0,001). При цьому частота відновлення кровотоку TIMI 3 залишалася високою в обох когортах (93% у 1-й та 89% у 2-й групі; p=0,32). Рівень госпітальної летальності у пацієнтів віком ≥65 років становив 14% порівняно з 3% у групі <65 років (p=0,007). Висновки. Клінічний профіль та ангіографічна картина у пацієнтів віком ≥65 років із ГКС відрізняються вищою складністю, зокрема через поширеність дифузних уражень коронарних артерій, виражений кальциноз та вищу оцінку за шкалою SYNTAX. Це зумовлює високу технічну складність ендоваскулярної реваскуляризації та нижчу частоту досягнення повного відновлення кровопостачання міокарда у цієї категорії пацієнтів. Попри технічно успішне відновлення епікардіального кровотоку у більшості випадків, прогноз для старших пацієнтів залишається менш сприятливим, супроводжуючись нижчою фракцією викиду лівого шлуночка та вищою госпітальною летальністю.

Вступ

Гострий коронарний синдром (ГКС) є одним із найбільш загрозливих ускладнень ішемічної хвороби серця (ІХС), що посідає провідне місце у структурі глобальної захворюваності та смертності. Зокрема, в Україні смертність від ІХС з 278 714 випадків у 2015 р. збільшилася до 300 406 випадків у 2021 р. Вік є критичною детермінантою несприятливого прогнозу: встановлено, що ризик госпітальної смерті в осіб дуже похилого віку (≥85 років) у 10 разів перевищує аналогічний показник у пацієнтів віком до 65 років [1–3].

Актуальність зазначеної проблеми посилюється глобальною тенденцією до старіння населення. За прогнозами Організації Об’єднаних Націй (ООН), до 2050 р. частка осіб віком старше 65 років у світі сягне 16%. В Україні демографічні трансформації мають більш виражений характер: станом на 2023 р. країна увійшла у фазу стійкого переважання старших вікових груп, де кількість осіб віком старше 65 років вперше перевищила чисельність населення віком молодше 18 років [4–6].

Клініко-діагностичний супровід пацієнтів старших вікових груп із ГКС є складним завданням для сучасної кардіології. Діагностичний пошук часто ускладнюється атиповою клінічною картиною та високою частотою безбольових форм ішемії, які відмічають у 40–43% осіб віком старше 85 років. Замість типового ангінозного болю провідними симптомами часто виступають задишка, нудота або інша неспецифічна симптоматика. Крім того, інтерпретація даних електрокардіографії у цієї категорії пацієнтів часто є ускладненою через наявність попередньо існуючих порушень провідності, гіпертрофії лівого шлуночка та хронічної коронарної недостатності, що реєструються у 70% пацієнтів літнього віку [7–10].

Важливим прогностичним чинником є геріатричний статус пацієнта. Синдром крихкості (frailty), що виявляється у 25–50% госпіталізованих осіб літнього віку із ГКС, асоціюється з підвищенням ризику смерті у 2,65 раза та частоти великих кровотеч у 1,51 раза. Водночас результати сучасних досліджень (SENIOR-NSTEMI, SENIOR-RITA) та метааналізів підтверджують, що рутинна інвазивна тактика та реваскуляризація шляхом проведення перкутанних коронарних втручань (ПКВ) забезпечують суттєве зниження летальності та повторного інфаркту навіть у пацієнтів похилого віку порівняно з консервативним лікуванням [11–15].

Незважаючи на ефективність реваскуляризації, у реальній клінічній практиці пацієнти старших вікових груп часто отримують медичну допомогу в меншому обсязі, ніж передбачено сучасними протоколами. Це зумовлено високою летальністю, технічною складністю втручань на кальцинованих коронарних артеріях та відсутністю адаптованих алгоритмів надання допомоги цій категорії пацієнтів [16–18].

Мета дослідження: провести оцінку впливу вікового фактора на морфологічно-функціональний стан коронарного русла, технічні особливості ПКВ та безпосередні клінічні результати у пацієнтів із ГКС.

Об’єкт і методи дослідження

У ретроспективному спостережному одноцентровому дослідженні проаналізовані стаціонарні картки 672 пацієнтів з ГКС за період 2022–2025 рр.

Критерії включення в дослідження: вік ≥18 років; встановлений діагноз ГКС; проведення під час госпіталізації ПКВ — стентування або балонної ангіопластики коронарних артерій. Критерії виключення: відсутність повного обсягу необхідних даних у медичній інформаційній системі щодо конкретного випадку та відсутність підтвердження діагнозу ГКС в остаточному клінічному діагнозі.

Анонімізовані дані про пацієнтів отримані з медичної інформаційної системи «ЕМСіМЕД». Аналізу підлягали: демографічні та клінічні характеристики (стать, антропометричні дані, діагноз при госпіталізації та наявність попереднього стентування коронарних артерій), гемодинамічні показники (рівень систолічного та діастолічного артеріального тиску, частота серцевих скорочень, фракція викиду лівого шлуночка при госпіталізації та виписці); ангіографічна картина (гострі та хронічні оклюзії коронарних артерій, ураження стовбура лівої коронарної артерії, біфуркаційні, трифуркаційні, аорто-устьові та дифузні ураження, наявність кальцинозу, оцінка за шкалою SYNTAX та ступінь тромбозу за шкалою TIMI); параметри втручання та результати (тривалість процедури, кількість імплантованих стентів, відновлення кровотоку TIMI 3, досягнення повної реваскуляризації під час госпіталізації та летальність).

Для проведення порівняльного аналізу пацієнти розподілені на дві рівні групи залежно від віку: 1-ша група (n=100): пацієнти віком молодше 65 років, медіана віку становила 56 (51,0–61,0) років; 2-га група (n=100): пацієнти віком 65 років і старше, медіана віку становила 73 (70,0–81,0) роки. Порівняльні характеристики досліджуваних груп представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Демографічні та клінічні характеристики груп

Вік, роки		<65 років (n=100)	≥65 років (n=100)	χ²	U	p
Вік, роки		56 (51,0–61,0)	73 (70,0–81,0)	χ²	U	p
Стать	Чоловіки	89	59	11,907		<0,001*
Стать	Жінки	11	41	11,907		<0,001*
Зріст, см		175 (172,0–178,0)	170 (164,5–177,0)		1734	<0,001*
Маса тіла, кг		85 (79,5–95,0)	83 (74,0–90,7)		1712	0,22
Діагноз	STE-ACS	92	82	4,42		0,046*
Діагноз	NSTE-ACS	8	18	4,42		0,046*
Стентування в анамнезі		2	14	4,842		0,028*
АТ систолічний, мм рт. ст.		130 (120–145)	135 (120–140)		2152,5	0,93
АТ діастолічний, мм рт. ст.		80 (71–90)	80 (70–90)		2527,5	0,11
ЧСС, уд./хв		64 (60–79)	74 (63–89)		178	0,16
ФВ при госпіталізації (%)		46 (39–54)	45 (37,5–48)		1330	0,133

STE-ACS — ГКС з елевацією сегмента ST; NSTE-ACS — ГКС без елевації сегмента ST; АТ — артеріальний тиск; ЧСС — частота серцевих скорочень; ФВ — фракція викиду лівого шлуночка.

Первинна обробка та систематизація даних здійснювалися за допомогою програми Microsoft Excel. Основний статистичний аналіз виконано з використанням спеціалізованого програмного забезпечення Jamovi (версія 2.6.23.0 для MacOS). Для перевірки статистичної значущості відмінностей між групами використовувалися критерій χ² — для категорійних даних та U-критерій Манна — Уїтні для порівняння кількісних даних, що не мали нормального розподілу. Рівень статистичної значущості був визначений як p<0,05.

Результати та їх обговорення

Між пацієнтами молодшої та старшої вікових груп виявлені значимі відмінності у статевому складі (89% чоловіків у 1-й групі і 59% у 2-й групі; p<0,001). Також у пацієнтів старшої групи частіше відмічали анамнез попереднього стентування (2% у 1-й групі проти 14% у 2-й групі; p=0,028).

При аналізі даних ангіографічного обстеження коронарного русла виявлені значимі відмінності в частоті гострої оклюзії (59% пацієнтів у 1-й групі і 23% у 2-й групі; p<0,001), хронічної оклюзії (4% пацієнтів у 1-й групі та 18 пацієнтів у 2-й групі; p=0,002) та дифузного ураження артерій (7% у 1-й групі і 47% у 2-й групі; p<0,001). У пацієнтів старшого віку значно частіше фіксували кальциноз (36 проти 9% у 1-й групі; p<0,001) та біфуркаційні ураження (59 проти 30% у 1-й групі; p<0,001). Частота аорто-устьових уражень суттєво не відрізнялася за рахунок частішого залучення проксимального сегмента правої коронарної артерії у молодших пацієнтів. Пацієнти в 1-й групі мали вищі бали за шкалою тромбозу TIMI, що корелює із вищою частотою фіксації елевації сегмента ST на електрокардіограмі. Оцінка за шкалою SYNTAX була достовірно вищою у пацієнтів віком ≥65 років, що свідчить про більший обсяг уражень коронарних артерій у цій групі. Порівняння ангіографічних характеристик уражень коронарних артерій наведене в табл. 2.

Таблиця 2. Ангіографічні характеристики коронарних артерій

Характеристика	<65 років (n=100)	≥65 років (n=100)	χ²	p
Гостра оклюзія КА	59	23	26,78	<0,001*
Хронічна оклюзія КА	4	18	10,01	0,002*
Ураження ОС ЛКА	2	15	10,86	0,001*
Біфуркаційне ураження	30	59	17,03	<0,001*
Трифуркаційне ураження	2	13	8,72	0,003*
Аорто-устьове ураження	13	23	3,38	0,066
Дифузне ураження (>20 мм)	7	47	40,59	<0,001*
Кальциноз (ангіографічно)	9	36	30,72	<0,001*
Тромбоз за шкалою TIMI	3 (2–4)	2 (1–3)		0,003*
Оцінка за шкалою SYNTAX	11,75 (7–18)	22,5 (18–31)		<0,001*

КА — коронарні артерії, ОС ЛКА — основний стовбур лівої коронарної артерії.

Під час проведення процедур виявлені значимі відмінності в частоті відкладеного виконання ПКВ (8% пацієнтів у 1-й групі і 24% у 2-й групі; p=0,002) та досягненні повної реваскуляризації (59% у 1-й групі і 32% у 2-й групі; p<0,001). Пацієнтам старшої групи частіше проводили біфуркаційне стентування (40 проти 21% у 1-й групі; p=0,004). Водночас тривалість втручання була зіставною між групами. Різниця в кількості імплантованих стентів також не мала статистичної достовірності, хоч за кількісними показниками пацієнтам старшої вікової групи імплантована більша кількість коронарних стентів. Порівняння характеристик оперативних втручань між групами наведене в табл. 3.

Таблиця 3. Особливості перкутанних коронарних втручань

Характеристика	<65 років (n=100)	≥65 років (n=100)	χ²	p
Біфуркаційне стентування	21	40	8,51	0,004*
Відкладене втручання	8	24	9,52	0,002*
Тривалість втручання, хв	43,5 (31–61)	53 (33–77)		0,31
Кількість імплантованих стентів, од.	1 (1–1)	1 (1–2)		0,058
Повна реваскуляризація	59	32	21,37	<0,001*

Оцінка результатів лікування продемонструвала значимі відмінності в рівні летальності (3% пацієнтів у 1-й групі і 14% у 2-й групі; p=0,007) та фракції викиду при виписці (медіана 51% у 1-й групі і 47% у 2-й групі; p=0,012). При цьому частота відновлення кровотоку TIMI 3 була високою в обох групах: 93% у 1-й групі і 89% у 2-й групі; p=0,32. Також не виявлено значущої різниці в динаміці зміни фракції викиду від моменту госпіталізації: медіана зростання становила 4% у 1-й групі і 2% у 2-й групі; p=0,17, що свідчить про те, що проведення ПКВ у пацієнтів старшої вікової групи чинить зіставний позитивний вплив на динаміку фракції викиду лівого шлуночка порівняно з пацієнтами молодшого віку. Порівняння клінічних результатів та стану пацієнтів на етапі виписки наведене в табл. 4.

Таблиця 4. Результати лікування при виписці зі стаціонару

Характеристика	<65 років (n=100)	≥65 років (n=100)	χ²	p
Відновлення TIMI 3 кровоплину	93	89	0,977	0,32
ФВ при виписці	51 (43–55)	47 (36–52)		0,012*
Зміна ФВ від госпіталізації	4 (–1,25– 8)	2 (–0,5–4)		0,17
Летальність	3	14	7,31	0,007*

Висновки

Клінічний профіль та ангіографічна картина пацієнтів старшої вікової групи (≥65 років) характеризуються підвищеною складністю, зокрема вищою частотою дифузних та комплексних біфуркаційних уражень, вираженим кальцинозом, залученням стовбура лівої коронарної артерії та вищою оцінкою за шкалою SYNTAX.

Ці особливості зумовлюють високу технічну складність реваскуляризації у старшій групі, при цьому рівень досягнення повної реваскуляризації залишається суттєво нижчим, ніж у пацієнтів віком до 65 років. Попри успішне відновлення коронарного кровоплину в більшості випадків та позитивний вплив на динаміку фракції викиду в обох групах, клінічний прогноз у пацієнтів старшого віку є менш сприятливим, що підтверджується нижчими значеннями фракції викиду при виписці та вищим рівнем госпітальної летальності.

Список використаної літератури

1. Державна служба статистики України. Смертність. Київ: Держстат України; [цитовано 2026 Січ 1]. stat.gov.ua/uk/datasets/smertnist.
2. Van Den Broek W.W.A., Gimbel M.E., Hermanides R.S. et al. (2024) The impact of patient-reported frailty on cardiovascular outcomes in elderly patients after non-ST-acute coronary syndrome. Int. J. Cardiol., 405: 131940. doi: 10.1016/j.ijcard.2024.131940.
3. Rosengren A., Wallentin L., Simoons M. et al. (2006) Age, clinical presentation, and outcome of acute coronary syndromes in the Euroheart acute coronary syndrome survey. Eur. Heart J., 27: 789–795. doi: 10.1093/eurheartj/ehi774.
4. Tsao C.W., Aday A.W., Almarzooq Z.I. et al. (2023) Heart Disease and Stroke Statistics—2023 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation, 147. doi: 10.1161/CIR.0000000000001123.
5. World Health Organization (2023) Progress report on the United Nations Decade of Healthy Ageing, 2021–2023. Geneva: World Health Organization.
6. United Nations Department of Economic and Social Affairs. World Population Prospects 2024: summary of results. United Nations; 2025 [цитовано 2026 Січ 1]. population.un.org/wpp.
7. Friedman A., Chudow J., Merritt Z. et al. (2020) Electrocardiogram abnormalities in older individuals by race and ethnicity. J. Electrocardiol., 63: 91–93. doi: 10.1016/j.jelectrocard.2020.09.014.
8. Improta R., Di Pietro G., Piccialuti A. et al. (2024) Invasive and conservative management of elderly patients presenting with acute coronary syndrome: A meta-analysis of randomized controlled trials and adjusted observational studies. Int. J. Cardiol., 417: 132523. doi: 10.1016/j.ijcard.2024.132523.
9. McGarry M., Shenvi C.L. (2021) Identification of Acute Coronary Syndrome in the Elderly. Emerg. Med. Clin., 39: 339–346. doi: 10.1016/j.emc.2020.12.003.
10. Simkhada R., Khan B., Kc S.S. (2022) Clinical Profile and Conventional Risk Factors of Acute Coronary Syndrome in Late Elderly Patients. Nepal Heart J., 19: 9–12. doi: 10.3126/njh.v20i2.48834.
11. Kunadian V., Mossop H., Shields C. et al. (2024) Invasive Treatment Strategy for Older Patients with Myocardial Infarction. N. Engl. J. Med., 391: 1673–1684. doi: 10.1056/NEJMoa2407791.
12. Kaura A., Sterne J.A.C., Trickey A. et al. (2020) Invasive versus non-invasive management of older patients with non-ST elevation myocardial infarction (SENIOR-NSTEMI): a cohort study based on routine clinical data. Lancet, 396: 623–634. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30930-2.
13. Shah A.I., Alabaster A., Dontsi M. et al. (2022) Comparison of coronary revascularization strategies in older adults presenting with acute coronary syndromes. J. Am. Geriatr. Soc., 70: 2235–2245. doi: 10.1111/jgs.17794.
14. de Belder A., Myat A., Blaxill J. et al. (2021) Revascularisation or medical therapy in elderly patients with acute anginal syndromes: the RINCAL randomised trial. EuroIntervention, 17: 67–74. doi: 10.4244/EIJ-D-20-00975.
15. Kotanidis C.P., Mills G.B., Bendz B. et al. (2024) Invasive vs. conservative management of older patients with non-ST-elevation acute coronary syndrome: individual patient data meta-analysis. Eur. Heart J., 45: 2052–2062. doi: 10.1093/eurheartj/ehae151.
16. Campo G., Böhm F., Engstrøm T. et al. (2024) Complete Versus Culprit-Only Revascularization in Older Patients With ST-Segment–Elevation Myocardial Infarction: An Individual Patient Meta-Analysis. Circulation, 150: 1508–1516. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.124.071493.
17. Lu Y.Y., Lee C.H., Chen C.C. et al. (2023) Comparison of long-term outcomes of complete vs. incomplete revascularization in elderly patients (≥75 years) with acute coronary syndrome and multi-vessel disease undergoing percutaneous coronary intervention. Front. Cardiovasc. Med., 10: 1037392. doi: 10.3389/fcvm.2023.1037392.
18. Sharma V., Abdul F., Haider S.T. et al. (2021) Rotablation in the Very Elderly — Safer than We Think? Cardiovasc. Revasc. Med., 22: 36–41. doi: 10.1016/j.carrev.2020.06.035.

Інформація про авторів:

Калашніков Святослав Андрійович — аспірант, лікар-кардіолог інтервенційний відділення реперфузійної кардіології з рентгенопераційною ДУ «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова НАМН України», Київ, Україна. orcid.org/0000-0002-5027-8874

Лазоришинець Василь Васильович — доктор медичних наук, професор, академік НАМН та НАН України, директор ДУ «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова НАМН України», Київ, Україна. orcid.org/0000-0002-1748-561X

Information about authors:

Kalashnikov Sviatoslav A. — postgraduate student, cardiologist, interventional reperfusion cardiology department with radiosurgery of the M.M. Amosov National Scientific Center for Cardiovascular Surgery and Hereditary Pathology of the NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0002-5027-8874

Lazoryshynets Vasyl V. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Academician of the NAMS and NAS of Ukraine, Director of the M.M. Amosov National Scientific Center for Cardiovascular Surgery and Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0002-1748-561X

Надійшла до редакції/Received: 02.03.2026
Прийнято до друку/Accepted: 04.03.2026