Визначення оптимального режиму відміни антидепресантів: метааналіз

18 грудня 2025
324
Резюме

Припинення прийому антидепресантів може бути таким же важливим кроком, як і його початок. Із припиненням прийому препаратів цієї групи можуть бути пов’язані запаморочення, головний біль, нудота, безсоння, дратівливість тощо. Тому вибір тактики припинення терапії (одномоментне чи поступове) має значення. Ще більше невизначеності існує навколо підтримання ремісії розладів у таких пацієнтів.

Чи не спричинить відміна антидепресантів повторне виникнення симптомів?

У «Lancet Psychiatry» опубліковано результати систематичного огляду та мережевого метааналізу щодо порівняння результатів різної тактики ведення пацієнтів із депресивними або тривожними розладами у стадії ремісії [1]. Первинним результатом була частота рецидивів до кінця дослідження. Додатково вивчали переносимість різних стратегій відміни. Адже раніше в метааналізі інших авторів симптоми, пов’язані з припиненням прийому, виявлено приблизно у кожної шостої людини, а у кожної 35-ї вони оцінені як тяжкі [2]. Тривалість спостереження значно варіювала в межах 1,5–196 днів, але аналіз чутливості показав, що ця тривалість суттєво не впливає на частоту симптомів. Також встановлено, що іміпрамін, пароксетин, десвенлафаксин і венлафаксин пов’язані з вищим ризиком розвитку тяжких симптомів відміни антидепресантів порівняно з іншими засобами.

Отже, у нещодавно опублікованій роботі проаналізовано рандомізовані контрольовані дослідження, у яких вивчали наступні режими відміни у дорослих з повною або частковою ремісією депресивних або тривожних розладів на тлі лікування антидепресантами:

  • раптове припинення прийому;
  • швидке зниження дози (≤4 тиж);
  • повільне зниження дози (>4 тиж);
  • продовження прийому препарату у зниженій дозі (≤50% від мінімальної ефективної);
  • збереження дозового режиму з психологічною підтримкою або без неї.

Загалом включено 76 досліджень, що охопили 17 379 учасників. Їх середній вік становив 45,2 року, 67,5% були жінками та 32,5% — чоловіками. Середній період спостереження становив 45,9 тиж. У 60 (79%) із 76 досліджень вивчали депресію, а в 16 (21%) — тривогу.

Що стосується запобігання рецидивам, наступні режими перевершили раптове припинення лікування:

  • продовження прийому стандартної дози + психологічна підтримка — на 60%;
  • продовження прийому антидепресантів у стандартній дозі — на 49%;
  • поступове зниження дози антидепресантів + ​​психологічна підтримка — на 48%;
  • продовження прийому антидепресантів у зниженій дозі — на 38%.

Статистична достовірність перших трьох результатів була помірною, четвертого — низькою.

Порівняно з раптовим припиненням прийому препарату такі стратегії не чинили жодного впливу на запобігання рецидивам:

  • швидке зниження дози + психологічна підтримка;
  • раптове припинення прийому + психологічна підтримка;
  • повільне зниження дози.

Переносимість усіх стратегій була порівнянною.

До якого висновку дійшли автори?

Поступове зниження дози антидепресантів у поєднанні з психологічною підтримкою може сприяти зниженню ризику рецидиву депресивних розладів такою самою мірою, що й продовження прийому антидепресантів у повній терапевтичній дозі. Обидві тактики перевершують різке або швидке припинення прийому. При ремісії тривожних розладів обмежені докази потребують обережного узагальнення. Керівні принципи повинні сприяти індивідуалізованому припиненню терапії з поступовим зниженням дози та структурованою психологічною підтримкою.

Список використаної літератури

  1. Zaccoletti D., Mosconi C., Gastaldon C. et al. (2026) Comparison of antidepressant deprescribing strategies in individuals with clinically remitted depression: a systematic review and network meta-analysis. Lancet Psychiatry, 13(1): 24–36. doi: 10.1016/S2215-0366(25)00330-X.
  2. Henssler J., Schmidt Y., Schmidt U. et al. (2024) Incidence of antidepressant discontinuation symptoms: a systematic review and meta-analysis. Lancet Psychiatry11(7): 526–535. doi: 10.1016/S2215-0366(24)00133-0.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами www.thelancet.com