11 фактів про вірус Коксакі

6 листопада 2025
891
Резюме

Вірус Коксакі (Enterovirus, Picornaviridae) є 2-м за частотою збудником вірусних інфекцій людини після риновірусів. Характеризується високою генетичною мінливістю та здатністю уражувти різні органи й системи — від шкіри до серцевого м’яза й підшлункової залози. У статті висвітлено сучасні дані щодо епідеміології, патогенезу та клінічних проявів інфекцій, спричинених вірусами Коксакі груп A і B, а також розглянуто нові діагностичні підходи й перспективи використання вірусу в онколітичній терапії.

  1. Друга за частотою патологія у людей

Вірус Коксакі належить до роду ентеровірусів — одних з найпоширеніших вірусів у світі, та родини Picornaviridae — тієї ж родини, що включає поліовірус та риновірус. При цьому риновірусам належить «пальма першості» за кількістю випадків захворювань у людській популяції, а Коксакі посідає 2-ге місце.

  1. Отримав географічну назву

Уперше його було виявлено в 1948 р. в місті Коксакі, штат Нью-Йорк, звідси й походить назва. Варто зазначити, що ідея щодо найменування нових патогенів на честь місця першого зареєстрованого зараження спрацьовувала не завжди. Наприклад, один із хантавірусів на початку 1990-х років змінив 2 назви, аж поки роздратовані дослідники не ввели його в номенклатуру як Sin Nombre (без назви, ісп.).

  1. Дуже мінливий, циркулює влітку та на початку осені

Являє собою малі РНК-віруси без оболонки з 1 позитивним ланцюгом РНК. Вони можуть швидко генетично еволюціонувати, що призводить до циркуляції нових типів та варіантів або рекомбінантів.

У помірному кліматі спалахи часто трапляються навесні, влітку та на початку осені, хоча з року в рік можуть переважати різні типи. За зимові спалахи серед ентеровірусів більше «відповідають» еховіруси. Відомо, що певні типи викликають спалахи щороку (наприклад вірус Коксакі-A6) або кожні 3–5 років.

  1. Зараження через травну або дихальну систему

Ентеровіруси потрапляють в організм шлунково-кишковими або дихальними шляхами, спочатку інфікуючи шар клітин слизової оболонки рота, носа або горла. Протягом перших 2–10 днів вірус реплікується в цих клітинах і поширюється далі в травний та кишковий тракти (після інфекцій ротової порожнини) або до війчастих дихальних клітин (після респіраторних інфекцій). Після реплікації в клітинах слизової оболонки віруси можуть поширюватися далі, що дозволяє їм інфікувати такі тканини, як центральна нервова система, печінка, серце, шкіра, підшлункова залоза або м’язи.

  1. Розподілений на типи залежно від симптомів у мишей

Існує 2 основні групи вірусів Коксакі: група А та В, кожна з яких має багато підтипів. Так, вірус Коксакі А викликає параліч і смерть мишей з обширним некрозом скелетних м’язів; Коксакі В — менш тяжку інфекцію у мишей, але з пошкодженням більшої кількості систем та органів, таких як серце, головний мозок, печінка, підшлункова залоза та скелетні м’язи.

  1. Більшість людей ніколи не дізнаються, що вони захворіли

Дійсно, понад 90% інфекцій протікають безсимптомно або призводять до недиференційованого лихоманкового захворювання.

Проте вірус може спричиняти широкий спектр патологічних станів — від легкої форми висипу та лихоманки до серйозного запалення серця чи головного мозку.

Віруси Коксакі A зазвичай викликають ентеровірусний везикулярний фарингіт та синдром «рука — нога — рот».

Віруси Коксакі B частіше пов’язані з міокардитом, перикардитом і навіть цукровим діабетом I типу.

Синдром «рука — нога — рот» зазвичай уражує дітей і призводить до типового везикулярного висипу в роті, шкірних уражень на руках, ногах та інших частинах тіла. Ентеровірусний везикулярний фарингіт, що характеризується везикулярними ураженнями на мигдаликах та м’якому піднебінні, уражує переважно дітей віком 3–10 років. Подібний перебіг інфекції у дорослих є рідкістю, проте вони також можуть мати контагіозне захворювання.

  1. Швидкий перебіг і деякі наслідки

Інфекція здебільшого має легкий швидкоплинний перебіг із розрішенням протягом 7–10 днів. Вона також може спричинити геморагічний кон’юнктивіт — стан, що уражує склеру очей, зазвичай починається з дискомфорту в очах, швидко прогресуючи до почервоніння, сльозотечі, набряку, чутливості до світла.

Після одужання від інфекції Коксакі у деяких дітей через кілька тижнів (медіана за деякими даними — 45 днів) відмічається тимчасове погіршення стану нігтів у вигляді поперечної покресленості чи навіть відділення нігтьової пластинки (оніхомадез).

  1. Ризик тяжкої форми інфекції

Існує підвищений ризик тяжкої інфекції серед новонароджених, дітей раннього віку та осіб з імунодефіцитом. Асептичний енцефаліт, міоперикардит — варіанти тяжкого перебігу.

  1. Поліпшення гігієни — друг чи ворог?

Важливо, що значна частина інфекцій, спричинених вірусом Коксакі групи B, пов’язана з кардіологічними симптомами. Зростаюча кількість повідомлень про ці інфекції може свідчити або про підвищення доступності лабораторної діагностики, або про тенденцію до поширення ураження старших вікових груп через поліпшення гігієни, що затримує циркуляцію вірусу в ранньому дитинстві.

Віруси Коксакі поширюються від однієї людини до іншої через контакт з інфекційним матеріалом, таким як фекалії, рідина з пухирів або виділення (наприклад слина, блювота, мокротиння або слиз), або через забруднені водойми навколишнього середовища, такі як басейни, зони для відпочинку на свіжому повітрі та питна вода.

  1. Потенціалом до руйнування клітин можна керувати?

Тяжкий перебіг панкреатиту, спричиненого вірусом Коксакі групи B, може призвести до руйнування бета-клітин підшлункової залози та розвитку цукрового діабету I типу. До того ж неповна імунна відповідь на віруси Коксакі B пов’язана з аутоімунними реакціями проти бета-клітин.

Вчені експериментують з генетично модифікованим вірусом Коксакі як онколітичним вірусом — терапією, яка цілеспрямовано впливає на ракові клітини та знищує їх (особливо при онкопатології яєчників, сечового міхура та підшлункової залози). Дослідники з Німеччини вже повідомили про створення протоколу «персоналізованої віротерапії» (Personalize Virotherapy) на основі вірусу Коксакі типу В.

  1. Діагностика та лікування під питанням

Поточним золотим стандартом для виявлення ентеровірусів є полімеразна ланцюгова реакція зворотної транскрипції в реальному часі. Проблемними моментами є диференціація вірусів Коксакі від інших ентеровірусів, зокрема риновірусів через їхню генетичну спорідненість. Тому потрібне подальше удосконалення діагностики шляхом секвенування капсидних генів. При цьому діагностика ентеровірусної природи захворювання може сприяти зменшенню використання антимікробних препаратів.

Специфічних методів лікування інфекції не існує. Підтримувальне лікування спрямоване на зменшення вираженості симптомів.

Війна, стихійні та інфраструктурні лиха, на жаль, пов’язані із підвищеним ризиком поширення ентеровірусних та багатьох інших інфекцій.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис», за матеріалами www.ecdc.europa.eu та A. Al-Shammari, N. Naji, Y. Tawfeeq et al. (2025). Unraveling Coxsackie and Echovirus, Epidemiology, Pathogenesis, and Global Challenges: From Molecular Mechanisms to Clinical Realities and Global Health Implications. doi: 10.4018/979-8-3693-1990-1.ch010.