Основні шкали оцінки серцево-судинного ризику в популяції | Український Медичний Часопис

У сучасній кардіологічній практиці об’єктивна оцінка ризику є ключовим етапом в ухваленні клінічних рішень — від первинної профілактики до визначення тактики лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Рутинне використання стандартизованих шкал ризику дозволяє уніфікувати підхід лікаря, підвищити точність прогнозування подій та забезпечити індивідуалізовану терапію відповідно до рівня ризику. Системи, представлені в цій публікації, — SCORE2 / SCORE2-OP, Framingham, QRISK3, ASCVD, CHA₂DS₂-VASc, HAS-BLED, GRACE, TIMI, SYNTAX, EuroSCORE II та ін., — є практичними інструментами, які базуються на великих міжнародних когортних дослідженнях і підтримані сучасними європейськими та північноамериканськими настановами (ESC, ACC/AHA). Вони дають змогу швидко оцінити ризик серцево-судинних подій, інсульту, кровотеч або операційних ускладнень без необхідності складних обчислень, адже доступні у вигляді інтерактивних калькуляторів чи таблиць. Регулярне використання цих шкал у щоденній роботі лікаря-кардіолога сприяє своєчасному виявленню пацієнтів високого ризику, оптимізації медикаментозної профілактики, покращенню контролю факторів ризику та підвищенню якості медичної допомоги загалом.

Оцінка серцево-судинного ризику

Оцінка серцево-судинного ризику — фундамент сучасної профілактичної кардіології. Ще з середини ХХ ст. лікарі намагалися знайти відповідь на просте, але життєво важливе питання: хто з практично здорових людей має найвищу ймовірність розвитку серцево-судинних подій у майбутньому?

Першим кроком у цьому напрямку стало легендарне Framingham Heart Study, розпочате в 1948 р. в США. Саме воно вперше довело зв’язок між рівнем артеріального тиску (АТ), холестерину, тютюнопалінням та ризиком інфаркту міокарда й інсульту. На основі цих даних з’явилася Framingham Risk Score — перша універсальна шкала, яка заклала основи сучасного розуміння факторів ризику.

У наступні десятиліття, з розвитком епідеміології та статистики, з’явилися нові інструменти, адаптовані до різних континентів і популяцій. Так, у Європі створена система SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation), що базувалася на багатотисячних європейських когортних дослідженнях і вперше враховувала регіональні відмінності в поширеності серцево-судинних подій. Сьогодні її оновлена версія — SCORE2 та SCORE2-OP — є офіційно рекомендованим інструментом Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) і використовується в усьому світі, зокрема в Україні.

Паралельно у Великій Британії з’явився QRISK, який врахував не лише класичні, але й сучасні фактори ризику — етнічність, індекс маси тіла (ІМТ), хронічну хворобу нирок, цукровий діабет (ЦД) тощо. У США свою нішу зайняла шкала ASCVD (Pooled Cohort Equations), що лягла в основу рекомендацій Американської асоціації серця (American Heart Association — AHA) та Американського коледжу кардіологів (American College of Cardiology — ACC).

Сьогодні лікар має у своєму розпорядженні не просто «таблиці ризику», а точні цифрові моделі, доступні в онлайн-калькуляторах або мобільних додатках. Вони допомагають:

швидко оцінити 10-річний ризик серцево-судинних подій;
аргументовано обґрунтувати потребу у фармакопрофілактиці (статини, антигіпертензивна терапія тощо);
мотивувати пацієнта до зміни способу життя через наочну демонстрацію його ризику;
об’єктивізувати рішення в міждисциплінарних консиліумах.

Таким чином, шкали оцінки ризику — не лише статистика, а й жива частина клінічного мислення, що допомагає лікарю діяти на випередження. Вони поєднують науку, доказову медицину та щоденну практику — а значить, залишаються найкращими помічниками сучасного кардіолога.

SCORE2 / SCORE2-OP

Призначення: оцінка 10-річного ризику фатальних і нефатальних серцево-судинних подій у загальній популяції [1].

SCORE2 (Systematic COronary Risk Evaluation 2 / Системна оцінка коронарного ризику, версія 2) — для осіб віком 40–69 років.
SCORE2-OP (SCORE2 Older Persons / Системна оцінка коронарного ризику для людей літнього віку) — для осіб віком ≥70 років (рис. 1).
Регіон для України: Very High Risk Region (дуже високий ризик).

Рисунок 1. SCORE2-OP і SCORE. Оцінка 10-річного ризику серцево-судинних подій

Необхідні параметри:

вік;
стать;
тютюнопаління (так / ні);
систолічний АТ (САТ);
холестерин, не пов’язаний із ліпопротеїнами високої щільності (не-ХС-ЛПВЩ) або загальний холестерин (ммоль/л або мг/дл).

Як оцінювати:

1. Вибрати таблицю для свого регіону (для України — Very High Risk).

2. Знайти рядок, що відповідає віку та САТ.

3. Визначити стовпчик, що відповідає рівню не-ХС-ЛПВЩ.

4. На перетині — частку ризику 10-річної серцево-судинної події.

Інтерпретація:

Категорія, %	Рівень ризику	Дії лікаря
<2	Низький	Модифікація способу життя, контроль факторів ризику
2–9	Помірний	Розглянути медикаментозну профілактику
10–19	Високий	Розпочати / інтенсифікувати терапію статинами, контроль АТ
≥20	Дуже високий	Агресивна корекція факторів ризику, обов’язкове медикаментозне втручання

QR-код до калькулятора

Framingham Risk Score

Призначення: оцінка 10-річного ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) (США). Застосовується для популяцій без встановлених серцево-судинних захворювань (рис. 2).

Рисунок 2. Фреймінгемська шкала ризику (FRS). Оцінка 10-річного ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ)

ЛПНЩ — ліпопротеїди низької щільності, рШКФ — розрахункова швидкість клубочкової фільтрації, ACR (Albumin-to-Creatinine Ratio) — співвідношення альбуміну до креатиніну; вч-СРБ — високочутливий С-реактивний білок.

Необхідні параметри:

вік;
стать;
рівень холестерину (загальний і ЛПВЩ);
АТ;
тютюнопаління (так / ні);
ЦД (так / ні).

Інтерпретація:

<10% — низький ризик;
10–20% — помірний ризик;
20% — високий ризик.

QR-код до калькулятора

QRISK3

QRISK3 (QResearch Cardiovascular Risk Algorithm, version 3 / Алгоритм оцінки серцево-судинного ризику QResearch, версія 3) [3].

Призначення: прогноз 10-річного ризику серцево-судинних подій у британській популяції. Враховує ширший набір факторів (включно з ЦД, хронічною нирковою недостатністю, ІМТ, етнічністю).

Необхідні параметри:

вік, стать;
тютюнопаління, АТ, холестерин;
ЦД, сімейний анамнез, хронічні захворювання.

Інтерпретація:

<10% — низький ризик;
10–20% — помірний ризик;
20% — високий ризик.

QR-код до калькулятора

ASCVD (Pooled Cohort Equations)

ASCVD (Pooled Cohort Equations) — Atherosclerotic Cardiovascular Disease Risk Estimator (Pooled Cohort Equations) / Калькулятор ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (на основі об’єднаних когортних рівнянь) (рис. 3).

Рисунок 3. ASCVD — калькулятор ризику атеросклеротичних ССЗ (на основі об’єднаних когортних рівнянь)

Вч-СРБ — високочутливий С-реактивний білок, Лп(а) — ліпопротеїн а.

Призначення: оцінка ризику серцево-судинних подій (інфаркт міокарда, інсульт) у дорослих у США.

Необхідні параметри:

вік, стать, раса;
загальний холестерин, ЛПВЩ;
АТ;
ЦД, тютюнопаління, терапія статинами або антигіпертензивними препаратами.

Інтерпретація:

Категорія, %	Ризик	Рекомендації
<5	Низький	Модифікація способу життя
5–7,5	Приграничний	Розглянути фармакотерапію
7,5–20	Високий	Почати медикаментозну терапію
>20	Дуже високий	Інтенсивна комбінована терапія

QR-код до калькулятора

Практичні поради лікарю

1. Для українських пацієнтів — пріоритетно SCORE2 / SCORE2-OP, адже вони враховують регіональний рівень ризику.

2. При граничних результатах (10–20%) додатково враховувати CAC Score або hsCRP для уточнення ризику.

3. Оновлювати оцінку ризику кожні 12 міс або при суттєвих змінах факторів (АТ, ліпіди, тютюнопаління, маса тіла).

4. Зберігати результати в електронній карті — це дозволяє спостерігати динаміку.

Оцінка ризику при фібриляції передсердь

Порушення серцевого ритму — одна з найпоширеніших проблем у клінічній кардіології, і серед них фібриляція передсердь (ФП) посідає особливе місце. За оцінками, її відмічають у 2–4% дорослого населення, а з віком поширеність зростає експоненційно. ФП не лише знижує якість життя, а й підвищує ризик інсульту у 5 разів, тому оцінка ризику тромбоемболічних ускладнень є критично важливою частиною ведення таких пацієнтів.

Перші спроби кількісно оцінити цей ризик з’явилися ще в 1990-х роках, коли клініцисти почали шукати спосіб стандартизувати показання до антикоагулянтної терапії. Спочатку використовували шкалу CHADS₂, що включала основні клінічні чинники (серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, вік, ЦД, інсульт). Однак із часом стало очевидно, що вона недооцінює ризик у частини пацієнтів, особливо молодших або з додатковими судинними факторами.

Це привело до створення розширеної моделі — CHA₂DS₂-VASc, яка сьогодні є золотим стандартом у всіх провідних настановах (ESC, AHA, NICE). Вона проста у використанні, легко запам’ятовується, а головне — добре корелює з реальними клінічними подіями. Саме тому її рекомендують використовувати у кожного пацієнта з ФП, незалежно від типу аритмії чи тривалості її епізодів.

Паралельно з цим виникла потреба оцінювати ризик кровотеч у пацієнтів, які отримують антикоагулянти. Так з’явилася шкала HAS-BLED, що допомагає не відмовлятися від лікування, а ідентифікувати зворотні фактори ризику — неконтрольований АТ, порушення функції нирок, вживання алкоголю, нестабільне міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) тощо.

Для наукових цілей і спеціалізованих груп хворих використовують також ATRIA та інші моделі, але в щоденній практиці саме пара CHA₂DS₂-VASc + HAS-BLED стала незамінним дуетом для лікаря-кардіолога.

Сучасні рекомендації підкреслюють: важливо не просто «порахувати бали», а інтерпретувати їх у клінічному контексті — враховуючи функцію нирок, супутні стани, індивідуальний ризик кровотеч і якість життя пацієнта. Такий підхід дозволяє досягти головної мети — збалансувати профілактику інсульту та безпеку антикоагуляції, мінімізуючи ускладнення.

Таким чином, шкали для оцінки ризику при аритміях — це не лише статистичні інструменти, а й практичні орієнтири, які допомагають лікарю ухвалювати рішення, що ґрунтуються на доказах, а не на інтуїції. Їхнє регулярне використання є ознакою сучасного відповідального підходу до ведення пацієнтів із порушеннями ритму серця.

CHA₂DS₂-VASc

CHA₂DS₂-VASc — головна шкала для оцінки ризику інсульту (Congestive Heart Failure, Hypertension, Age ≥75 (2 points), Diabetes, Stroke (2 points) — Vascular disease, Age 65–74, Sex category (female) / Серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, вік ≥75 (2 бали), ЦД, інсульт / ТІА (2 бали), судинні захворювання, вік 65–74, жіноча стать) [5].

Інтерпретація:

0 балів (чоловіки) / 1 бал (жінки, тільки за стать) → антикоагулянти не показані;
1 бал (чоловіки) → розглянути антикоагулянтну терапію (залежно від ризиків);
≥2 бали (чоловіки) / ≥3 бали (жінки) → антикоагулянти показані.

Вибір препарату:

пероральні антикоагулянти (ПОАК): апіксабан, дабігатран, едоксабан, ривароксабан — перший вибір;
непрямі антикоагулянти (варфарин, МНВ 2,0–3,0) — якщо є механічний клапан або мітральний стеноз середнього / тяжкого ступеня.

	Розшифрування	Опис фактора ризику інсульту	Оцінка
C	Congestive heart failure	Хронічна серцева недостатність або систолічна дисфункція лівого шлуночка (ФВ (фракція викиду) <40%)	1 бал
H	Hypertension	Артеріальна гіпертензія	1 бал
A2	Age ≥75 years	Вік ≥75 років	2 бали
D	Diabetes mellitus	ЦД	1 бал
S2	Stroke / Transient ischemic attack / Thromboembolic event	Інсульт /ТІА / тромбоемболічна подія	2 бали
V	Vascular disease (prior MI, PAD, or aortic plaque)	Судинні захворювання (інфаркт міокарда в анамнезі, атеросклероз периферичних артерій або атеросклероз аорти)	1 бал
A	Age 65 to 74 years	Вік 65–74 роки	1 бал
Sc	Sex category (i.e., female sex)	Стать (тобто жіноча стать)	1 бал

Оцінка CHA₂DS₂-VASc і відповідний річний ризик інсульту

Оцінка CHA₂DS₂-VASc	Скоригований ризик інсульту (% на рік)
0	0
1	1,3
2	2,2
3	3,2
4	4,0
5	6,7
6	9,8
7	9,6
8	6,7
9	15,2

QR-код до калькулятора

Порада: завжди поєднувати з оцінкою кровотечі (HASBLED) та враховувати функцію нирок для дозування ПОАК.

ATRIA модель ризику інсульту, бальна система оцінки

ATRIA (Anticoagulation and Risk Factors in Atrial Fibrillation / Антикоагуляція та фактори ризику при ФП) — альтернативна шкала оцінки ризику інсульту (використовується рідше) [6].

Рідше використовується у клінічній практиці, більше для наукових досліджень.
Подібна до CHA₂DS₂-VASc, але має інші коефіцієнти для віку та коморбідностей.
За високого ризику (≥6 балів) → антикоагулянти показані.
Якщо низький ризик (0–5 балів) → рішення залежить від індивідуальних факторів.
Практично завжди надають перевагу CHA₂DS₂-VASc, бо вона простіша і рекомендована ESC.

Фактор ризику	Бали без попереднього інсульту	Бали з попереднім інсультом
Вік, років
≥85	6	9
75–84	5	7
65–74	3	7
<65	0	8
Жіноча стать	1	1
ЦД	1	1
ХСН	1	1
Артеріальна гіпертензія	1	1
Протеїнурія	1	1
рШКФ <45 чи ТСНН	1	1

ATRIA — антикоагуляція та фактори ризику ФП; ХСН — застійна серцева недостатність; ТСНН — термінальна стадія ниркової недостатності.

Можливі бали коливаються від 0 до 12 для тих, у кого раніше не було інсульту, і від 7 до 15 — для тих, у кого раніше був інсульт.

QR-код до калькулятора

Порада: у клінічній практиці перевага CHA₂DS₂-VASc; ATRIA — при потребі в дослідницькому порівнянні.

HAS-BLED

HAS-BLED (Hypertension, Abnormal renal / liver function, Stroke, Bleeding history, Labile INR, Elderly, Drugs / alcohol / артеріальна гіпертензія, порушення функції нирок / печінки, інсульт, кровотечі в анамнезі, нестабільне МНВ, похилий вік, ліки / алкоголь) — шкала ризику кровотеч [5].

Не використовується для рішення «призначати чи ні» антикоагулянти.
Використовується для:

− виявлення зворотних факторів ризику кровотечі (наприклад контроль АТ, лікування алкоголізму, перегляд ліків);

− більш ретельного моніторингу пацієнтів з високим ризиком кровотеч (≥3 бали).

Високий HAS-BLED не є протипоказанням до застосування антикоагулянтів, а сигналом для пильного контролю.

	Розшифрування	Опис фактора ризику інсульту	Оцінка
H	Hypertension	Артеріальна гіпертензія	1 бал
A	Abnormal renal and liver function	Порушення функції нирок і печінки (по 1 балу) Печінкова недостатність (тяжке хронічне захворювання чи підвищення рівня білірубіну ≥2 рази в поєднанні з підвищенням рівня АлАТ / АсАТ ≥2 рази вище верхньої межі норми) Ниркова недостатність (діаліз / трансплантація / креатинін <200 ммоль/л)	1 чи 2 бали
S	Stroke	Інсульт у минулому	1 бал
B	Bleeding tendency or predisposition	Кровотечі в анамнезі або схильність до кровотеч	1 бал
L	Labile МНВs	Лабільне МНВ (для пацієнтів, які приймають варфарин) — нестабільне / високе чи в терапевтичному діапазоні <60% часу	1 бал
E	Elderly (age greater than 65 years)	Люди похилого віку (старше 65 років)	1 бал
D	Drugs (concomitant aspirin or NSAIDs) or excess alcohol use	Прийом ліків (супутній прийом ацетилсаліцилової кислоти або НПЗП) або надмірне вживання алкоголю (по 1 балу)	1 чи 2 бали

АлАТ / АсАТ — аланінамінотрансфераза / аспартатамінотрансфераза, НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати.

QR-код до калькулятора

Від клінічної інтуїції до формалізованої оцінки ризику

Гострі коронарні синдроми (ГКС) — це найкритичніші ситуації в кардіології, де кожна хвилина може мати ціну життя. Саме тому оцінка ризику у пацієнтів з підозрою або підтвердженим ГКС є не лише елементом діагностичного процесу, а й ключем до вибору тактики лікування — від моменту госпіталізації до виписки.

Ще кілька десятиліть тому рішення ухвалювали здебільшого на основі клінічного досвіду лікаря: оцінювали біль, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), ферменти. Проте реальність показала, що навіть досвідчене клінічне око не завжди здатне точно передбачити перебіг подій. Саме тоді, на початку 2000-х років, у клінічну практику прийшли об’єктивні шкали ризику — спочатку TIMI (Thrombolysis In Myocardial Infarction), а згодом більш деталізована GRACE (Global Registry of Acute Coronary Events).

Шкала TIMI стала революційною для свого часу: проста, швидка у виконанні, вона дозволяла вже у приймальному відділенні стратифікувати пацієнтів за ризиком ускладнень у найближчі 14 днів. Це допомогло стандартизувати показання до інвазивних втручань і фармакотерапії.

Втім із розвитком доказової медицини стало очевидно, що пацієнти з ГКС — надзвичайно гетерогенна група. Для підвищення точності прогнозу була створена шкала GRACE, що базується на великому міжнародному реєстрі тисяч пацієнтів. Вона враховує клінічні, лабораторні та ЕКГ-параметри, що дозволяє розрахувати ймовірність смерті або інфаркту як у стаціонарі, так і протягом наступних 6–12 міс.

Сьогодні ці інструменти — невід’ємна частина ведення хворих із ГКС, рекомендована в настановах ESC, ACC / AHA, NICE. Вони не лише допомагають стратифікувати ризик, а й оптимізують вибір лікувальної тактики:

визначення термінів проведення коронарографії;
інтенсивності антитромботичної терапії;
рівня моніторингу та тривалості госпіталізації.

Для лікаря ці шкали — не бюрократична вимога, а надійний клінічний компас, який дозволяє діяти швидко, але на основі доказів. Вони поєднують простоту bedside-оцінки з потужною прогностичною силою, а отже — допомагають не лише лікувати, а й передбачати.

Завдяки системам TIMI та GRACE кардіологія отримала універсальну мову ризику — зрозумілу і практичну, яка дозволяє однаково ефективно працювати як у приймальному відділенні районної лікарні, так і в спеціалізованому кардіоцентрі.

GRACE score (Global Registry of Acute Coronary Events / Глобальний реєстр гострих коронарних подій)

GRACE — міжнародний ризиковий реєстр (реальне спостереження), з якого походить модель прогнозування смертності та несприятливих подій у пацієнтів з ГКС. Модель дозволяє оцінити ризик смерті під час госпіталізації, а також смерті або інфаркту протягом 6 міс після виписки. У сучасному вигляді використовується версія GRACE 2.0 / оновлені варіанти, які покращують точність прогнозу [7, 8].

Змінні / компоненти моделі

До оцінки за GRACE включають такі клінічні та лабораторні параметри:

вік;
частота серцевих скорочень (ЧСС);
САТ;
стан нирок (креатинін або кліренс);
серцева зупинка при надходженні (арешт серця);
зміни сегмента ST на ЕКГ;
підвищення маркерів некрозу (тропоніни або інші кардіальні маркери);
серцева недостатність (клінічна комбінація);
тяжкість ішемії (за деякими модифікаціями).

Ці змінні використовуються в багатомірній моделі з позитивними коефіцієнтами для підрахунку балу ризику.

Інтерпретація / категорії ризику

У різних дослідженнях використовували різні граничні значення, але типовий підхід:

низький ризик: GRACE ~<109 балів;
середній ризик: ~109–140 балів;
високий ризик: >140 балів (розгляд ранньої інвазивної тактики).

Крім того, версія GRACE 2.0 (спрощений алгоритм) показала дуже хорошу дискримінацію для прогнозу 1-річної смертності після виписки.

QR-код до калькулятора

TIMI score (Thrombolysis In Myocardial Infarction risk score / Шкала ризику тромболізису при інфаркті міокарда)

TIMI — інша класична шкала ризику, яка часто застосовується при ГКС (особливо ІМ без підйому сегмента ST (NSTEMI) / нестабільна стенокардія) і при ІМ із підйомом ST [9, 10].

Як обчислюється TIMI (для нестабільної стенокардії / NSTEMI)

У найпоширенішому варіанті TIMI для нестабільної стенокардії / NSTEMI враховують 7 факторів, кожен з яких дає 1 бал, якщо він наявний:

1. Вік ≥65 років.

2. Щонайменше 3 фактори ризику атеросклерозу (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, ЦД, тютюнопаління, сімейний анамнез).

3. Відомий ішемічний серцево-судинний анамнез (коронарна хвороба ≥50% стенозу).

4. ≥2 епізодів стенокардії за останні 24 год.

5. Застосування ацетилсаліцилової кислоти протягом останніх 7 днів.

6. Зміни сегмента ST ≥0,05 мВ на ЕКГ.

7. Підвищення кардіальних біомаркерів (тропоніни або ін.).

Якщо в пацієнта наявні декілька з цих факторів, то бали підсумовуються (0 до 7 балів). Для ІМ з підйомом сегмента ST (STEMI) існує окремий варіант TIMI (для пацієнтів, які підходять для фібринолітичної терапії) — там враховуються інші показники і прогноз за 30 днів.

Інтерпретація / ризик

Після того як підсумовано бали, можна оцінити ризик несприятливих подій у близькому майбутньому (зазвичай 14 днів для нестабільної стенокардії / NSTEMI).

Типові прогнози за даними:

Кількість балів (TIMI)	Ймовірність серйозних подій протягом 14 днів, %	Рівень ризику
0–1	≈4–5	Низький
2	≈8	Помірний
3	≈13	Помірний
4	≈20	Високий
5	≈26	Високий
6–7	≥40	Дуже високий

*Події — це комбінація «смерть, новий або повторний інфаркт, або тяжка ішемія, що потребує ургентного втручання».

Пацієнтів поділяють за ризиком:

низький ризик: 0–2 бали (при 0–2 балах пацієнта можна лікувати консервативно, ризик ускладнень мінімальний);
середній ризик: 3–4 бали (при 3–4 балах варто розглянути раннє інвазивне втручання (коронарографію));
високий ризик: 5–7 балів (при ≥5 балів пацієнт потребує термінового інвазивного підходу і інтенсивного моніторингу).

У випадку STEMI — бали TIMI також асоціюються з 30-денним ризиком смертності, і в оригінальному дослідженні показано, що збільшення балів корелює з підвищенням летальності в >40 разів при високих балах. Ризик подій на 14 днів підвищується зі збільшенням балів (0–7).

QR-код до калькулятора

Порада: TIMI зручний у приймальних; GRACE точніший для прогнозу.

Від візуальної оцінки стенозів до інтегрованих анатомо-клінічних моделей

Попри те що сучасна кардіологія значною мірою базується на клінічних і біохімічних показниках, анатомічна складова коронарного ураження залишається визначальною при виборі оптимальної тактики лікування. Саме з появою коронарографії у 1960-х роках лікарі вперше отримали змогу «побачити» атеросклероз — і зрозуміти, що не всі стенози однакові за своїм клінічним значенням.

Довгий час рішення про проведення черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) або аортокоронарного шунтування (CABG) ґрунтувалося переважно на суб’єктивному враженні хірурга чи інтервенційного кардіолога. Але з розвитком доказової медицини постала потреба у створенні об’єктивного інструменту, який би дозволяв оцінювати анатомічну складність коронарного ураження та прогнозувати результати різних методів реваскуляризації.

Цим інструментом стала шкала SYNTAX (Synergy between PCI with TAXUS and Cardiac Surgery), створена на основі однойменного дослідження у 2005 р. Вона стала першим стандартизованим способом кількісно оцінити складність ураження коронарного русла — з урахуванням кількості судин, довжини стенозів, бічних гілок, кальцифікації, оклюзій та анатомічних особливостей.

Результати SYNTAX Score вперше дали лікарям можливість:

порівнювати ризики та переваги ЧКВ і CABG в конкретного пацієнта;
прогнозувати частоту ускладнень і віддалену виживаність;
обґрунтовано ухвалювати рішення на засіданнях Heart Team.

Згодом було розроблено SYNTAX II, який доповнив анатомічну модель клінічними змінними — віком, функцією лівого шлуночка, хворобами нирок, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) тощо. Це стало важливим кроком до персоналізованої стратифікації ризику, де морфологія судин поєднується з реальними клінічними характеристиками пацієнта.

Сьогодні анатомічні шкали — це не просто інструменти для інтервенційних кардіологів, а міст між діагностикою, клінікою та хірургією. Вони допомагають прогнозувати результати реваскуляризації, обирати найдоцільніший підхід і підвищувати безпеку пацієнтів, особливо у складних мультисудинних випадках.

Таким чином, шкали типу SYNTAX та SYNTAX II стали невід’ємною частиною сучасної концепції «Heart Team» — командного ухвалення рішень, де анатомічна логіка підкріплює клінічну інтуїцію, а не замінює її.

SYNTAX (Synergy Between ЧКВ With TAXUS and Cardiac Surgery score / Шкала синергії між ЧКВ зі стентами TAXUS і серцевою хірургією) — шкала, що оцінює анатомічну складність коронарних уражень на коронарній ангіографії [11, 12]. Вона допомагає обирати стратегію реваскуляризації (ЧКВ vs CABG (Coronary Artery Bypass Grafting / коронарне шунтування) та прогнозувати ризик подій.

Категорії за шкалою SYNTAX

Діапазон SYNTAX score	Категорія ризику	Клінічне значення / інтерпретація
≤22	Низький (low)	Порівняно низька анатомічна складність; часто прийнятний варіант ЧКВ
23–32 (або 23–33 в деяких джерелах)	Середній (intermediate)	Помірний рівень складності — рішення має бути індивідуальним
≥33	Високий (high)	Висока анатомічна складність; перевага CABG або більш обережний підхід ЧКВ

Як обчислюється:

ураження артерій ≥50% стенозу враховуються;
за кожну судину, її довжину, характер (біфуркація, хронічна оклюзія, кальцифікація, судинна звивистість) присвоюється бал;
суми балів дають остаточний SYNTAX score;
існують також розширення (SYNTAX II, SYNTAX II 2020), які враховують клінічні фактори (вік, ФВ ЛШ, функція нирок тощо).

Як користуватися / інтерпретувати:

1. Провести коронароангіографію, визначити всі ураження, що підходять під критерії.

2. Призначити бали за кожне ураження згідно з правилами SYNTAX.

3. Підсумувати — отримати загальний SYNTAX score.

4. Визначити категорію ризику (низький / середній / високий).

5. У пацієнтів з високим SYNTAX score ризик ускладнень при ЧКВ зростає, і може бути кращим обрати CABG, якщо клінічно можливо.

6. У модернізованих версіях (SYNTAX II) враховують клінічні фактори, що покращує прогностичну точність.

Обмеження / застереження:

SYNTAX не враховує всі клінічні фактори (коморбідність, загальний стан пацієнта);
у сучасній практиці технології стентів техніки покращилися порівняно з часом створення оригінального SYNTAX, тому його прогностична точність може змінюватися;
у деяких пацієнтів із середнім або високим сюжетом анатомічної складності може бути доцільним ЧКВ при правильному плануванні та досвіді оператора.

QR-код до калькулятора

Порада: використовувати у Heart Team разом із клінічними факторами; SYNTAX II додає клінічні змінні для кращого вибору стратегії.

Від інтуїції хірурга до стандартизованих прогнозів операційної смертності

Кардіохірургія — галузь, де клінічне рішення майже завжди балансує між користю втручання і потенційним ризиком. Ще у 1980–1990-х роках більшість рішень про проведення операцій на серці ухвалювали переважно на основі досвіду хірурга, суб’єктивної оцінки тяжкості стану пацієнта та клінічної інтуїції. Проте з часом стало очевидно, що такий підхід не гарантує об’єктивності й не дозволяє порівнювати результати між клініками.

Потреба у створенні єдиної системи оцінки операційного ризику привела до появи EuroSCORE (European System for Cardiac Operative Risk Evaluation) у 1999 р. — однієї з найвідоміших і найвпливовіших моделей у сучасній кардіохірургії. Вона була розроблена на основі аналізу десятків тисяч пацієнтів у європейських центрах і дозволила вперше об’єктивно прогнозувати ризик смерті після кардіохірургічних втручань.

Класична EuroSCORE I швидко стала глобальним стандартом, оскільки поєднувала простоту використання (чітко визначені змінні) та високу прогностичну цінність. Вона враховувала як демографічні характеристики (вік, стать), так і клінічні параметри (ниркова функція, ФВ, ургентність операції, легенева гіпертензія).

Проте з розвитком технологій і появою нових груп пацієнтів (старшого віку, із коморбідністю, після повторних втручань) класична модель поступово почала переоцінювати ризики. Це стало поштовхом до створення EuroSCORE II (2012 р.), яка зберегла концепцію оригіналу, але була перекалібрована відповідно до сучасної практики. Нова версія моделі виявилася точнішою, особливо для пацієнтів середнього ризику, і швидко була прийнята як базовий орієнтир у щоденній роботі хірургів.

Сьогодні EuroSCORE II — це не лише калькулятор ризику. Це універсальна мова комунікації між кардіологом, кардіохірургом і пацієнтом, що допомагає:

прогнозувати результат операції;
планувати передопераційну підготовку;
аргументовано пояснити пацієнтові співвідношення користі й ризику втручання;
порівнювати результати різних центрів і команд у рамках якісного аудиту.

У реальній практиці оцінка хірургічного ризику — не лише цифра у відсотках, а частина ширшого процесу клінічного мислення. Вона дозволяє об’єднати наукову доказову базу з клінічним досвідом і допомагає команді ухвалювати зважені, безпечні рішення навіть у найскладніших випадках.

Таким чином, системи EuroSCORE I та II стали тим самим, чим для терапевта є SCORE або CHA₂DS₂-VASc — надійним інструментом прогнозу, що перетворює складне мистецтво кардіохірургії на вимірювану доказову дисципліну.

EuroSCORE / EuroSCORE II

EuroSCORE (European System for Cardiac Operative Risk Evaluation / Європейська система оцінки операційного ризику на серці) — класична модель для оцінки ризику летальності після кардіохірургічних втручань [13, 14].

Згодом розроблена EuroSCORE II — оновлена модель з кращою калібровкою до сучасної практики.

Ключові змінні EuroSCORE II та їх внесок

Нижче спрощена версія змінних, які враховуються в EuroSCORE II:

Категорія факторів	Приклади змінних	Коментар / вплив
Пацієнтські фактори	Стать, вік, хронічна ниркова недостатність / кліренс креатиніну, ЦД із застосуванням інсуліну, інсулінозалежність, екстреність операції	Враховуються як коефіцієнти в логістичній моделі
Кардіальні / серцеві фактори	ФВ ЛШ, легенева гіпертензія, клінічна класифікація NYHA (серцева недостатність)	Чинить сильний вплив на ризик
Пов’язані із операцією фактори	Тип операції (одношунтна, комбінована, клапанна, багатоетапна), ургентність втручання	Більш складні операції мають вищий ризик

NYHA (New York Heart Association) — Нью-Йоркська асоціація серця.

Інтерпретація результатів EuroSCORE II

Розрахована частка ризику, %	Категорія ризику	Клінічне значення
<1	Дуже низький	Очікувано низький ризик операції
1–3	Низький	Помірний ризик
3–5	Помірний	Значущий ризик, слід ретельно оцінити
5–10	Високий	Високий ризик — потребує детального аналізу
>10	Дуже високий	Значний ризик летальності — розглядати альтернативи або забезпечити максимальну підготовку

Як користуватися / обчислювати:

1. Зібрати дані пацієнта згідно з усіма змінними моделі (вік, функція нирок, ФВ ЛШ, тип втручання і т.д.).

2. Використати онлайн-калькулятор (на офіційному сайті EuroSCORE).

3. Ввести значення змінних, отримати прогнозовану частку ризику летального наслідку.

4. Порівняти отриманий ризик з клінічним контекстом: чи є у пацієнта інші ризики, чи операція є ургентною тощо.

5. У високоризикових випадках — обговорити альтернативні методи (менш інвазивні, консервативні) чи поліпшити передопераційну підготовку.

Обмеження / застереження:

EuroSCORE II передбачає лише ймовірність внутрішньогоспітальної смертності (в межах стаціонару);
модель може недооцінювати ризик у дуже високих групах або в пацієнтів зі значними додатковими факторами;
не враховує післяопераційні ускладнення, інші фактори, як-от «frailty», поживний стан, специфічні анатомічні нюанси;
з часом клінічна практика змінюється — тому для певних підгруп може бути втрачена актуальність.

QR-код до калькулятора

Порада: доповнює клінічну оцінку при виборі інвазивного / хірургічного методу.

Від холестерину до високочутливих маркерів запалення — нова мова серцево-судинного ризику

Якщо анатомічні та клінічні шкали дозволяють лікареві «побачити» серцево-судинний ризик у вигляді чисел і таблиць, то біомаркери дають змогу зазирнути всередину патофізіологічних процесів, які формують цей ризик. Вони є своєрідними «біохімічними відбитками» того, що відбувається в організмі задовго до появи симптомів.

Історія почалася з класичного холестерину — першого біохімічного предиктора атеросклерозу, описаного ще в середині ХХ ст. Саме тоді встановлено зв’язок між рівнем ЛПНЩ і розвитком ІХС. Ця знахідка стала фундаментом для появи концепції «bad cholesterol» і відкрила еру гіполіпідемічної терапії.

Згодом спектр лабораторних індикаторів істотно розширився. Сьогодні у фокусі не лише ліпіди, а й аполіпопротеїни (AпоB, AпоA1), ліпопротеїн(a), показники запалення (вч-СРБ), глікемічні маркери (HbA1c, глюкоза натще) та пептиди серцевого стресу (мозковий натрійуретичний пептид (BNP), N-кінцевий пропептид натрійуретичного гормону (NT-proBNP)). Кожен із них відображає окрему ланку патогенезу — від ліпідного метаболізму до ендотеліальної дисфункції та системного запалення.

У сучасній кардіології біомаркери стали невід’ємним елементом стратифікації ризику. Вони дозволяють не лише виявляти пацієнтів із високою ймовірністю серцево-судинних подій, а й контролювати ефективність терапії, прогнозувати ускладнення та визначати доцільність інтенсивного лікування.

Для лікаря-кардіолога це означає, що «профіль ризику» тепер вимірюється не лише у відсотках, а й у мілімолях, грамах, нанограмах. Наприклад:

підвищений AпоB вказує на надлишок атерогенних частинок навіть при нормальному рівні холестерину;
високий hs-CRP сигналізує про активне судинне запалення;
зростання NT-proBNP допомагає виявити серцеву недостатність ще до появи клінічних симптомів.

Важливо розуміти, що біомаркери не замінюють клінічних шкал, а доповнюють їх, підвищуючи точність прогнозу. Поєднання SCORE2 чи ASCVD із лабораторними показниками створює багатовимірну модель ризику, яка дозволяє перейти від «усередненої профілактики» до персоналізованої медицини.

Таким чином, біомаркери — це сучасна «мова ризику», зрозуміла як лікарю, так і пацієнту. Вона допомагає перекласти складні патогенетичні процеси у прості числа, які можна контролювати, змінювати й використовувати для покращення прогнозу. У руках уважного кардіолога ці показники стають не просто результатами аналізів, а інструментами раннього попередження майбутніх серцево-судинних подій.

Ліпіди та біомаркери ліпідного профілю

Показник	Норма (ммоль/л)	Класифікація / градація	Клінічне значення
Загальний холестерин	<5,2 (<200 мг/дл)	5,2–6,1 — межова ↑; ≥6,2 — висока	Відображає загальний рівень атерогенності; орієнтир для початку терапії
ЛПНЩ	<2,6 (<100 мг/дл)	2,6–3,3 — близько до норми; 3,4–4,1 — межовий ↑; 4,2–4,8 — високий; ≥4,9 — дуже високий	Основна мішень терапії; визначає інтенсивність статинової або комбінованої терапії
ЛПВЩ	>1,0 у чоловіків; >1,3 у жінок (>40 / >50 мг/дл)	<1,0 / <1,3 — низький; ≥1,6 — «захисний»	Високий рівень знижує ризик атеросклерозу; низький — незалежний фактор ризику
Тригліцериди	<1,7 (<150 мг/дл)	1,7–2,2 — межовий ↑; 2,3–5,6 — високий; ≥5,7 — дуже високий	При >5,7 — ризик панкреатиту; при 1,7–5,6 — компонент атерогенного профілю
Не-ХС-ЛПВЩ	<3,4 (<130 мг/дл)	3,4–4,1 — межовий ↑; 4,2–4,8 — високий; ≥4,9 — дуже високий	Враховує усі атерогенні частинки; важливий, коли тригліцериди підвищені
АпоВ / AпoA1	АпоВ <0,9 г/л, AпoA1 >1,2 г/л	Високий АпоВ / AпoA1 >0,8 — ↑ атерогенний ризик	Точніший маркер атерогенності, особливо при метаболічному синдромі
Ліпопротеїн (a)	<75 нмоль/л (<30 мг/дл)	≥75 нмоль/л — підвищений ризик	Незалежний спадковий фактор ризику; не знижується статинами

Запалення та метаболізм

Показник

Референтні значення

Класифікація / градація

Клінічне значення

Вч-СРБ

<1 мг/л — низький ризик;

1–3 — помірний;

>3 — високий

Відображає субклінічне запалення

Високий рівень — маркер активного атерогенезу;

>10 мг/л — потребує пошуку іншої причини

HbA1c (глікозильований гемоглобін)

<5,7% — норма;

5,7–6,4% — переддіабет;

≥6,5% — ЦД

—

Відображає середню глікемію за 3 міс; важливий для прогнозу ССЗ

Глюкоза натще

3,9–5,5 ммоль/л (70–99 мг/дл)

5,6–6,9 — переддіабет;

≥7,0 — ЦД

Ключовий метаболічний показник;

високий рівень — маркер інсулінорезистентності

Кардіоспецифічні маркери

Показник	Норма / референтний діапазон	Клінічне значення
Тропонін I (cTnI)	<14 нг/л (або <99-го перцентиля)	Діагностика гострого ІМ, моніторинг ураження міокарда
Тропонін T (cTnT)	<14 нг/л (або <99-го перцентиля)	Найчутливіший маркер некрозу; серійні вимірювання важливі для динаміки
Креатинкіназа-МВ	0–25 U/л	Використовується рідше; у поєднанні з тропонінами
BNP / NT-proBNP	BNP <100 пг/мл; NT-proBNP <125 пг/мл (<400 пг/мл у старших 75+)	Діагностика та стратифікація СН; NT-proBNP краще для прогнозу
Альбумін / креатинін у сечі (ACR)	<30 мг/г (<3 мг/ммоль)	Ранній маркер діабетичної нефропатії, важливий у комплексній оцінці ССЗ

Коли ризик можна побачити: роль візуалізації у стратифікації серцево-судинного ризику

У той час як клінічні шкали й біомаркери дозволяють оцінити ризик за непрямими показниками, візуалізаційні методи дають можливість побачити саме захворювання — ще до того, як воно проявиться симптомами. Це якісно новий етап у стратифікації ризику, що перетворює абстрактні цифри на реальні зображення атеросклерозу.

Історія візуалізаційних шкал розпочалася з появою Agatston Score (Coronary Artery Calcium Score, або CAC Score) — кальцієвого індексу коронарних артерій, який у 1990-х роках запропонував A. Agatston. Використовуючи неінвазивну комп’ютерну томографію без контрасту, цей метод дозволив кількісно оцінювати ступінь кальцифікації коронарних артерій — тобто реальний обсяг атеросклеротичних відкладень.

Революційність CAC Score полягає у простоті та наочності: чим більше кальцію — тим вищий ризик подій. Це перетворило метод із наукової цікавинки на один із найпотужніших предикторів серцево-судинного ризику, особливо у пацієнтів із проміжними результатами за традиційними шкалами (наприклад SCORE2 або ASCVD).

Дані великих досліджень, таких як MESA (Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis), довели:

пацієнти з CAC=0 мають надзвичайно низький ризик серцево-судинних подій у найближчі 10 років;
навіть невелике накопичення кальцію (CAC 1–99) свідчить про початкові прояви субклінічного атеросклерозу;
CAC ≥400 практично завжди асоціюється з високим ризиком інфаркту або смерті від ССЗ.

Завдяки цим даним візуалізаційні шкали стали містком між профілактичною кардіологією та високотехнологічною діагностикою. Вони дозволяють лікарю уточнити ризик, коли інші інструменти дають «приграничні» результати, і ухвалити більш аргументоване рішення щодо призначення статинів, інтенсивності контролю АТ чи необхідності додаткового обстеження.

Крім CAC Score, сучасна кардіологія активно використовує й інші візуалізаційні методи: коронарну КТ-ангіографію, оцінку бляшок, визначення об’єму епікардіального жиру тощо. Однак саме Agatston Score залишається найпоширенішим, оскільки поєднує точність, швидкість і доказову цінність.

У практиці лікаря це означає, що візуалізація більше не розкіш, а інструмент уточнення ризику, який допомагає персоналізувати профілактику. Пацієнт, який «бачить» свій кальцієвий індекс, набагато краще розуміє потребу в лікуванні та зміні способу життя — а отже, активніше бере участь у власному оздоровленні.

Таким чином, візуалізаційні шкали — це не лише методи діагностики, а й потужний освітній і мотиваційний інструмент. Вони роблять серцево-судинний ризик видимим, зрозумілим і, головне, контрольованим — відкриваючи нову еру доказової персоналізованої профілактики ССЗ.

Agatston Score (CAC Score)

Agatston Score (Coronary Artery Calcium Score / Індекс Аґатстона (кальцієвий індекс коронарних артерій)) — кількісна оцінка кальцію в коронарних артеріях за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) без контрастування. Відображає ступінь атеросклеротичного ураження (рис. 4).

Рисунок 4. Agatston Score (кальцієвий індекс коронарних артерій)

Методика:

визначають кальцифіковані бляшки в коронарних артеріях:

− підрахунок балів залежить від щільності кальцію (HU — Hounsfield Units / одиниці Хаунсфілда) та площі кальцифікованої ділянки;

сумарний бал по всіх артеріях = Agatston Score.

Градація та інтерпретація:

Кількість балів	Ризик	Практичне значення для лікаря
0	Відсутність кальцію	Низький ризик серцево-судинних подій; можна розглядати відмову від інтенсивної терапії статинами при низькому загальному ризику
1–99	Низький	Початкові прояви атеросклерозу; контроль факторів ризику, lifestyle modification
100–399	Помірний	Підвищений ризик; можливе призначення статинів, більш активний контроль АТ та ліпідів
≥400	Високий	Високий ризик ІМ та ССЗ; показання до інтенсивної терапії, можливе дообстеження (коронарографія або КТ-ангіографія)

Практичний висновок:

CAC Score дає кількісне підтвердження субклінічного атеросклерозу;
використовується для стратифікації ризику у пацієнтів без симптомів, але з факторами ризику (тютюнопаління, ЦД, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія).

QR-код до калькулятора

CAC Percentiles (MESA Study)

Coronary Artery Calcium Percentiles (Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis, MESA Study) / перцентилі кальцію коронарних артерій (багатоетнічне дослідження атеросклерозу, дослідження MESA).

CAC Percentiles оцінюють відносний рівень кальцію в коронарних артеріях порівняно з великою популяційною базою (Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis — MESA). Беруть до уваги вік, стать і расу пацієнта.

Інтерпретація:

Перцентиль	Значення	Практичний висновок
<25-й	Нижчий за середній рівень для однолітків	Низький ризик ССЗ, можна зосередитися на модифікації способу життя
25–75-й	Середній рівень	Середній ризик; контроль факторів ризику
>75-й	Вище середнього	Високий ризик; може бути показанням для статинів або додаткового обстеження
>90-й	Дуже високий	Високий ризик серцево-судинних подій; активна терапія та контроль

Практичне значення для лікаря:

допомагає персоналізувати прогноз і лікування;
пацієнти з однаковим Agatston Score можуть мати різний ризик, залежно від віку, статі та раси; percentiles уточнюють це.

Важливі клінічні нюанси

1. CAC використовується для стратифікації ризику, а не для діагностики ІХС у симптомних пацієнтів.

2. CAC >400 або >90-й процентиль = показання до застосування статинів навіть при помірному традиційному ризику.

3. CAC = 0 у пацієнта середнього ризику → можливе відтермінування прийому статинів (за умови контролю факторів ризику).

4. У поєднанні з SCORE2 / ASCVD / QRISK3 підвищує точність стратифікації.

QR-код до калькулятора

Практичний висновок

CAC Score = «рентгенівський відбиток» реального атеросклерозу.

Він перетворює теоретичний ризик (за формулами) на візуальне підтвердження хвороби, що підвищує прихильність пацієнтів до лікування.

Таблиці цілей терапії

Контроль факторів ризику ССЗ завжди був центральним завданням клінічної кардіології. Історично підходи до лікування атеросклеротичних ускладнень еволюціонували від емпіричного призначення лікарських засобів до чітко структурованих стратегій, орієнтованих на конкретні біомаркери та категорії ризику. Перші системи оцінки ризику, розроблені в 1970–1980-х роках, фокусувалися на традиційних факторах (ліпідний профіль, АТ, куріння). Сучасні настанови ESC, EAS, ADA та інші стандарти, що постійно оновлюються, підходять більш персоналізовано, враховуючи комплексний ризик, наявність коморбідності та індивідуальні характеристики пацієнта.

Сучасна терапевтична стратегія базується на досягненні чітко визначених цільових показників: рівнів ліпопротеїнів, АТ, глікемії, а також модифікації способу життя. Такий підхід дозволяє не лише покращити лабораторні показники, але й знизити сумарний ризик серцево-судинних подій, включаючи ІМ, інсульт та серцеву недостатність. Практичне значення встановлення цілей полягає в тому, що вони забезпечують чіткі орієнтири для інтенсифікації або корекції терапії, дозволяючи кардіологу оперативно ухвалювати клінічно обґрунтовані рішення.

Розділ «Цілі терапії» систематизує ключові параметри лікування пацієнтів різних категорій ризику, від дуже високого до низького, і включає рекомендації щодо ліпідознижувальної терапії, контролю АТ та глікемії, а також комплексних немедикаментозних заходів. У таблицях наведено сучасні орієнтири для ЛПНЩ, не-ХС-ЛПВЩ, апоB, САТ та діастолічного АТ (ДАТ), HbA1c і глюкози, що дозволяє легко інтегрувати їх у щоденну клінічну практику.

Практичний акцент полягає в синергічному ефекті комплексної терапії: комбінація медикаментозних та немедикаментозних заходів значно перевищує сумарний ефект окремих компонентів і є ключовою стратегією сучасної кардіопревенції.

Ліпідознижувальна терапія — ЛПНЩ, не-ХС-ЛПВЩ, АпоВ [19]

Категорія ризику (за SCORE2 / ASCVD / клінічними даними)	Ціль ЛПНЩ, ммоль/л	Ціль не-ХС-ЛПВЩ, ммоль/л	Ціль АпоВ, г/л	Основні дії
Дуже високий ризик (ССЗ, ЦД + ураження органів, ХНН <30 мл/хв, SCORE2 ≥10%)	<1,4 і ≥50% зниження від вихідного	<2,2	<0,65	Максимальна інтенсифікація: високі дози статинів ± езетиміб ± PCSK9-інгібітори
Високий ризик (ЦД без уражень, SCORE2 5–9,9%, сімейна гіперхолестеринемія без ССЗ)	<1,8 і ≥50% зниження	<2,6	<0,8	Високоінтенсивна терапія, комбінації за потреби
Помірний ризик (SCORE2 2–4,9%)	<2,6	<3,4	<1,0	Модифікація способу життя ± помірна доза статину
Низький ризик (SCORE2 <2%)	<3,0	<3,8	<1,1	Контроль факторів ризику, повторна оцінка через 3–5 років

SCORE2 — система оцінки 10-річного ризику серцево-судинних подій, ASCVD — оцінка ризику атеросклеротичних серцево-судинних подій.

АТ [20]

Категорія пацієнтів	Цільовий САТ, мм рт. ст.	Цільовий ДАТ, мм рт. ст.	Коментар
Більшість дорослих <70 років	120–129 (не нижче 110)	<80	Оптимальний контроль; «нижче — не завжди краще»
Пацієнти ≥70 років	130–139	<80	Уникати гіпотензії, особливо при поліфармакотерапії
ЦД	120–129	<80	Якщо добре переноситься; індивідуалізувати при автономній нейропатії
ХНН (рШКФ <60)	120–129	<80	Докази переваги нижчого АТ для зниження прогресування нефропатії
ІХС / СН	120–129	<80	Уникати САТ <110 мм рт. ст., контролювати симптоми
Вагітні (без прееклампсії)	<135	<85	Адаптовано до безпечних меж для плода

Глікемічний контроль (ADA 2025 / EASD Consensus) [21, 22, 23]

Категорія пацієнтів	HbA1c, %	Глюкоза натще, ммоль/л	Глюкоза через 2 год, ммоль/л	Коментар
Більшість дорослих із ЦД 2-го типу	<7,0	4,4–7,2	<10,0	Стандартна ціль; індивідуалізувати за віком і коморбідністю
Молоді / без ускладнень	≤6,5	4,0–6,1	<7,8	Агресивна стратегія для зниження ризику ССЗ
Пацієнти старшого віку / поліморбідні	<8,0	5,0–8,0	<12,0	Уникати гіпоглікемій; безпечні межі
Переддіабет (IFG / IGT)	–	5,6–6,9	7,8–11,0	Інтенсивна зміна способу життя ± метформін
ЦД 1-го типу	<7,0 (або <6,5)	Індивідуально	–	Враховувати ризик гіпо- та варіабельність глюкози

IFG (Impaired Fasting Glucose) — порушена концентрація глюкози натще, IGT (Impaired Glucose Tolerance) — порушена толерантність до глюкози.

Комплексна стратегія контролю факторів ризику [24]

Показник	Оптимальний рівень	Пояснення
ІМТ	20–25 кг/м²	Зменшення маси тіла знижує ризик гіпертензії, ЦД, ССЗ
Окружність талії	<94 см (чоловіки), <80 см (жінки)	Високий показник → вісцеральне ожиріння
Тютюнопаління	0	Повна відмова — ключ до зниження ризику ІМ та інсульту
Фізична активність	≥150 хв помірної або ≥75 хв інтенсивної на тиждень	Сприяє контролю АТ, глікемії, маси тіла
Раціон (Mediterranean-style)	Переважно овочі, риба, мінімум червоного м’яса	Знижує смертність від ССЗ на ~25%

Практичний висновок

Мета — не лише досягти числових цілей, а й знизити сумарний ризик ССЗ.

Комбінована стратегія, що включає зниження рівня ЛПНЩ, контроль АТ, підтримку нормального рівня глікозильованого гемоглобіну та модифікацію способу життя, дає синергічний ефект у профілактиці серцево-судинних подій.

Висновки

Систематичне використання шкал і калькуляторів оцінки ризику — це основа сучасної клінічної практики, яка допомагає лікарю ухвалювати обґрунтовані рішення, зберігаючи баланс між користю та безпекою терапії. Інструменти, представлені в добірці, — SCORE2 / SCORE2-OP, Framingham, QRISK3, ASCVD, CHA₂DS₂-VASc, HAS-BLED, GRACE, TIMI, SYNTAX, EuroSCORE II — є перевіреними міжнародними алгоритмами, які дають змогу швидко та стандартизовано оцінити ризики серцево-судинних подій, кровотеч, ускладнень чи операційної летальності.

Володіння цими шкалами — це не лише питання ерудиції, а й щоденна практична потреба. Вони допомагають:

персоналізувати ведення пацієнта та обрати оптимальну стратегію лікування;
аргументовано пояснити пацієнтові його індивідуальний рівень ризику й необхідність терапії;
документувати клінічні рішення в медичній карті відповідно до сучасних настанов ESC, AHA, ACC тощо;
підвищити ефективність профілактики та покращити прогноз життя пацієнта.

У щоденній роботі лікаря такі інструменти мають бути завжди «під рукою» — у вигляді роздруківки, мобільного додатка чи інтегрованого калькулятора в електронній системі. Вони дозволяють діяти не інтуїтивно, а доказово, знижуючи ризики помилок і підвищуючи довіру пацієнтів до медицини.

Зрештою, оцінка ризику — це не просто цифри, а мова сучасної доказової кардіології, якою повинен володіти кожен практикуючий лікар.

Список використаної літератури

1. SCORE2-OP working group, ESC Cardiovascular Risk Collaboration et al. (2021). SCORE2-OP risk prediction algorithms: estimating incident cardiovascular event risk in older persons in four geographical risk regions. European Heart J., 42(25): 2455–2467. doi.org/10.1093/eurheartj/ehab312.
2. D’Agostino Sr.R.B., Vasan R.S., Pencina M. J. et al. (2008) General cardiovascular risk profile for use in primary care: the Framingham Heart Study. Circulation, 117(6): 743–753. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.107.699579.
3. Hippisley-Cox J., Coupland C., Brindle P. (2017) Development and validation of QRISK3 risk prediction algorithms to estimate future risk of cardiovascular disease: prospective cohort study. BMJ, 357: j2099. doi.org/10.1136/bmj.j2099.
4. Preiss D., Kristensen S.L. (2015) The new pooled cohort equations risk calculator. Canadian Journal of Cardiology, 31(5): 613–619.
5. Van Gelder I.C., Rienstra M., Bunting K.V. et al. (2024). 2024 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation. European Heart J., 45(36): 3314–3414. doi.org/10.1093/eurheartj/ehae176.
6. Singer D.E., Chang Y., Borowsky L.H. et al. (2013) A new risk scheme to predict ischemic stroke and other thromboembolism in atrial fibrillation: the ATRIA study stroke risk score. J. Am. Heart Association, 2(3): e000250. doi.org/10.1161/JAHA.113.000250.
7. Huang W., FitzGerald G., Goldberg R. J. et al. (2016) Performance of the GRACE Risk Score 2.0 Simplified Algorithm for Predicting 1-Year Death After Hospitalization for an Acute Coronary Syndrome in a Contemporary Multiracial Cohort. Am. J. Cardiol., 118(8): 1105–1110. doi.org/10.1016/j.amjcard.2016.07.029.
8. Tscherny K., Kienbacher C., Fuhrmann V. et al. (2020). Risk stratification in acute coronary syndrome: Evaluation of the GRACE and CRUSADE scores in the setting of a tertiary care centre. Int. J. Clin. Pract., 74(2): e13444. doi.org/10.1111/ijcp.13444.
9. Rao S.S., Agasthi P. (2020) Thrombolysis in myocardial infarction risk score.
10. Backus B.E., Six A.J., Kelder J.H. et al. (2011) Risk scores for patients with chest pain: evaluation in the emergency department. Current Cardiology Reviews, 7(1): 2–8. doi.org/10.2174/157340311795677662.
11. Sianos G., Morel M.A., Kappetein A.P. et al. (2005) The SYNTAX Score: an angiographic tool grading the complexity of coronary artery disease. EuroIntervention, 1(2): 219–227.
12. Lawton J.S., Tamis-Holland J.E., Bangalore S. et al. (2022) 2021 ACC/AHA/SCAI guideline for coronary artery revascularization. Journal of the American College of Cardiology, 79(2): e21–e129. DOI: 10.1161/CIR.0000000000001039.
13. Noyez L., Kievit P.C., van Swieten H.A. et al. (2012) Cardiac operative risk evaluation: The EuroSCORE II, does it make a real difference? Netherlands Heart J., 20(12): 494–498. doi.org/10.1007/s12471-012-0327-1.
14. Mastroiacovo G., Bonomi A., Ludergnani M. et al. (2022). Is EuroSCORE II still a reliable predictor for cardiac surgery mortality in 2022? European J. Cardiothoracic Surg., 64(3): ezad294. doi.org/10.1093/ejcts/ezad294.
15. Blaha M.J., Mortensen M.B., Kianoush S. et al. (2017) Coronary artery calcium scoring: Is it time for a change in methodology? JACC: Cardiovascular Imaging, 10(8): 923–937. doi.org/10.1016/j.jcmg.2017.05.007.
16. Parikh P., Shah N., Ahmed H. et al. (2018) Coronary artery calcium scoring: Its practicality and clinical utility in primary care. Cleveland Clinic J. Med., 85(9): 707–716. DOI: 10.3949/ccjm.85a.17097.
17. Wang F.M., Cainzos-Achirica M., Ballew S.H. et al. (2023) Defining demographic-specific coronary artery calcium percentiles in the population aged ≥75: the ARIC study and MESA. Circulation: Cardiovascular Imaging, 16(9): e015145. DOI: 10.1161/CIRCIMAGING.122.015145.
18. Blaha M.J., DeFilippis A.P. (2021) Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA): JACC Focus Seminar 5/8. J. Am. Coll. Cardiol., 77(25): 3195–3216. DOI: 10.1016/j.jacc.2021.05.006.
19. Mach F., Koskinas K.C., Roeters van Lennep J.E. et al. (2025) 2025 Focused Update of the 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias. Eur. Heart J., 45: ehaf190. doi.org/10.1093/eurheartj/ehaf190.
20. McEvoy J.W., McCarthy C.P., Bruno R.M. et al. (2024) 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension. Eur. Heart J., 45(38): 3912–4018. doi.org/10.1093/eurheartj/ehae178.
21. American Diabetes Association Professional Practice Committee (2025) Diagnosis and classification of diabetes: Standards of care in diabetes — 2025. Diabetes Care, 48(Suppl_1): S27–S49. doi.org/10.2337/dc25-S002.
22. Marx N., Federici M., Schütt K. et al. (2023) 2023 ESC Guidelines for the management of cardiovascular disease in patients with diabetes. Eur. Heart J., 44(39): 4043–4140. doi.org/10.1093/eurheartj/ehad192.
23. American Diabetes Association Professional Practice Committee (2025) Cardiovascular disease and risk management: Standards of care in diabetes — 2025. Diabetes Care, 48(Suppl_1): S207–S238. doi.org/10.2337/dc25-S010.
24. Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M. et al. (2021) 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur. Heart J., 42(34): 3227–3337. doi.org/10.1093/eurheartj/ehab484.
25. McEvoy J.W., McCarthy C.P., Bruno R.M. et al. (2024) 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension: Developed by the task force on the management of elevated blood pressure and hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and endorsed by the European Society of Endocrinology (ESE) and the European Stroke Organisation (ESO). Eur. Heart J., 45(38): 3912–4018. doi.org/10.1093/eurheartj/ehae178.
26. American Diabetes Association Professional Practice Committee; 2. Diagnosis and Classification of Diabetes: Standards of Care in Diabetes—2025. Diabetes Care 1 January 2025; 48 (Supplement_1): S27–S49. doi.org/10.2337/dc25-S002.
27. Marx N., Federici M., Schütt K. et al. (2023) ESC Scientific Document Group, 2023 ESC Guidelines for the management of cardiovascular disease in patients with diabetes: Developed by the task force on the management of cardiovascular disease in patients with diabetes of the European Society of Cardiology (ESC), Eur. Heart J., 44(39): 4043–4140. doi.org/10.1093/eurheartj/ehad192.
28. American Diabetes Association Professional Practice Committee; 10. Cardiovascular Disease and Risk Management: Standards of Care in Diabetes—2025. Diabetes Care 1 January 2025; 48 (Supplement_1): S207–S238. doi.org/10.2337/dc25-S010.
29. Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M. et al. (2021) 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: Developed by the Task Force for cardiovascular disease prevention in clinical practice with representatives of the European Society of Cardiology and 12 medical societies With the special contribution of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC). Eur. Heart J., 42(34): 3227–3337. doi.org/10.1093/eurheartj/ehab484.