Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається однією з найпоширеніших хронічних хвороб у світі, уражуючи близько 1,3 млрд людей [1]. Незважаючи на значний прогрес у методах лікування, лише 20–40% пацієнтів досягають цільових рівнів артеріального тиску (АТ) [2]. Близько 70% пацієнтів потребують застосування щонайменше двох класів антигіпертензивних препаратів для адекватного контролю АТ [3]. Чому так відбувається? Навіть за наявності широкого спектра ліків лікарі та їхні пацієнти часто стикаються з безліччю викликів — від складності режиму прийому ліків та індивідуальних особливостей організму до супутніх захворювань у людей похилого віку. Одними з причин є низька прихильність пацієнтів до лікування, а також поліпрагмазія, особливо небезпечна для кволих осіб похилого віку [4].
Саме цим питанням була присвячена секція «Late-Breaking Clinical Trials: Hypertension», яка відбулася 29 серпня 2025 р. в рамках Конгресу Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) 2025. Сесію очолили два відомі експерти — Анна Ф. Домінічак (Anna F. Dominiczak), професорка Кардіоваскулярного дослідницького центру (BHF Glasgow Cardiovascular Research Centre), Глазго, Великобританія, та Томаш Гузік (Tomasz Guzik), професор Університету Единбурга (University of Edinburgh), Единбург, Великобританія.
Модератори відзначили, що питання АГ сьогодні знаходиться в центрі наукових дискусій, оскільки стосується не лише кардіологів, але й геріатрів, ендокринологів та лікарів первинної ланки. Програма секції включала 4 доповіді, які продемонстрували різні аспекти ведення пацієнтів з АГ: від безпеки редукції терапії у кволих пацієнтів до впровадження нових фіксованих комбінацій.
У цій статті ми зануримося в найважливіші доповіді секції «Артеріальна гіпертензія: від науки до практики», які змінюють уявлення про ефективну терапію. Розглянемо новітні дані про безпеку терапії, важливість прихильності до лікування, етнічні відмінності та переваги комбінованих препаратів, що формують нові горизонти в боротьбі з АГ.
Огляд представлених досліджень
Секція «Late-Breaking Clinical Trials: Hypertension» на ESC 2025 об’єднала 4 масштабні проєкти, що відображають сучасні тенденції в лікуванні АГ (табл. 1).
Таблиця 1. Дизайн і популяція представлених досліджень
| Дослідження | Дизайн | Популяція | Втручання | Первинна кінцева точка |
|---|---|---|---|---|
| RETREAT-FRAIL [5] | Багатоцентрове рандомізоване клінічне дослідження (РКД) | >1000 пацієнтів віком ≥80 років, кволі, з низьким систолічним АТ (<130 мм рт. ст.), більшість — жінки з коморбідністю та деменцією | Редукція антигіпертензивної терапії проти стандартного догляду | Загальна смертність |
| OUTREACH [6, 7] | Багатоцентрове проспективне дослідження | Пацієнти з АГ у реальній практиці | Оцінка прихильності до лікування (електронний моніторинг, біомаркери) | Рівень контролю АТ |
| AIMHY-INFORM [8] | Ротаційне РКД | 445 пацієнтів (європеоїди, негроїди, особи південноазійського походження) | Подвійні комбінації: амілорид + хлорталідон проти амлодипіну + лізиноприлу та ін. | Зміна середньодобового систолічного АТ через 8 тиж |
| OPTION TREAT [9] | Подвійне сліпе багатоцентрове РКД | 703 пацієнти з неконтрольованою АГ, які застосовують ≥2 препаратів | Потрійна фіксована комбінація (кандесартан + хлорталідон + амлодипін) проти активного контролю (валсартан + гідрохлоротіазид + амлодипін) | Зниження офісного систолічного АТ через 12 тиж |
Першим із доповіддю виступив професор Атаназ Бенетос (Athanase Benetos), Госпіталь Брабуа (Hospital Brabois of Nancy), Нансі, Франція, який представив результати багатоцентрового дослідження RETREAT-FRAIL, що оцінювало ефекти зниження антигіпертензивної терапії в осіб старечого віку і кволих пацієнтів. Дослідження мало на меті з’ясувати, чи можливо безпечно знижувати інтенсивність антигіпертензивної терапії в осіб старечого віку і кволих пацієнтів [5].
У рандомізоване контрольоване дослідження включили понад 1000 осіб віком від 80 років, більшість із них жінки, із високим рівнем коморбідності та когнітивних порушень. Учасників поділили на 2 групи: одна отримувала стандартний догляд, друга — редукцію терапії за спеціальним алгоритмом, який передбачав можливість відновлення лікування при підвищенні систолічного АТ понад 160 мм рт. ст.
«Ми поставили перед собою питання: чи справді агресивне зниження тиску потрібне найслабшим пацієнтам і чи не є для них безпечнішим мінімізація терапії?» — зазначив професор А. Бенетос.
Наступну презентацію представив професор Мацей Томашевський (Maciej Tomaszewski), Університет Манчестера (University of Manchester), Манчестер, Великобританія. Його доповідь у рамках проєкту OUTREACH присвячена прихильності пацієнтів до лікування та впливу цього фактора на досягнення контролю АТ.
Випробування було зосереджене на ролі прихильності пацієнтів до лікування [6, 7].
Проєкт OUTREACH об’єднав кілька центрів, було використано інноваційні методи оцінки прийому препаратів, включаючи електронний моніторинг і біомаркери в сечі. Метою було показати, як дотримання призначень впливає на рівень контролю АТ у реальній практиці.
«Найсучасніші ліки не мають значення, якщо пацієнт не приймає їх щодня. Ми хотіли виміряти не лише ефективність схем, а й реальну поведінку пацієнтів», — підкреслив професор М. Томашевський.
Третім спікером стала докторка Спурті Кулкарні (Spoorthy Kulkarni), Університет Кембриджа (University of Cambridge), Кембридж, Великобританія, яка представила результати дослідження AIMHY-INFORM, зосередженого на ефективності подвійної антигіпертензивної терапії в різних етнічних групах.
Дослідження AIMHY-INFORM мало ротаційний дизайн та оцінювало ефективність різних подвійних комбінацій антигіпертензивних препаратів [8].
У випробуванні взяли участь 445 пацієнтів трьох етнічних груп: європеоїди, негроїди та особи південноазійського походження. Протягом кількох циклів учасники отримували різні схеми лікування, що дозволило порівняти їх ефективність у межах кожної групи. Основною кінцевою точкою була зміна середньодобового систолічного АТ після 8 тиж терапії.
«Ми вперше застосували ротаційний підхід, аби зрозуміти, яка комбінація найкраще працює для конкретних етнічних груп. Це важливий крок до персоналізованої медицини», — наголосила докторка С. Кулкарні.
Завершив секцію професор Вагнер Мадріні (Vagner Madrini), Ізраїльський госпіталь ім. Альберта Ейнштейна (Albert Einstein Israelite Hospital), Сан-Паулу, Бразилія. Він презентував результати випробування OPTION TREAT, в якому вивчали ефективність нової потрійної фіксованої комбінації у пацієнтів з неконтрольованою АГ [9].
«Майбутнє лікування АГ полягає у балансі між мінімізацією терапії у найслабших пацієнтів і застосуванням потужних фіксованих комбінацій у тих, хто потребує більш агресивного контролю», — підсумувала модераторка сесії А.Ф. Домінічак.
У багатоцентровому подвійному сліпому дослідженні взяли участь 703 пацієнти з неконтрольованою АГ, які вже отримували принаймні 2 препарати. Їх рандомізували для отримання нової потрійної фіксованої комбінації (кандесартан 16 мг + хлорталідон 12,5 мг + амлодипін 5 мг) або активного контролю (валсартан + гідрохлоротіазид + амлодипін). Первинною кінцевою точкою було зниження офісного систолічного АТ через 12 тиж.
«Мета нашого дослідження — дати лікарям простий і водночас потужний інструмент, здатний покращити контроль АТ у найскладніших пацієнтів», — підкреслив професор В. Мадріні.
Результати: нові докази з ключових клінічних випробувань
Останні клінічні випробування у сфері кардіології пропонують нове розуміння лікування АГ, зокрема в особливих групах пацієнтів, та підкреслюють важливість як персоналізованої терапії, так і прихильності до лікування. Результати 4 ключових досліджень — RETREAT-FRAIL, OUTREACH, AIMHY-INFORM та OPTION TREAT — дають медичній спільноті потужну, засновану на доказах, інформацію для оптимізації щоденної практики.
RETREAT-FRAIL: безпека деескалації терапії у пацієнтів найвразливіших груп
Дослідження RETREAT-FRAIL стало революційним кроком у кардіології, сфокусувавшись на унікальній і часто ігнорованій групі пацієнтів: старечого віку і крихких осіб, які проживають у будинках для літніх людей [5]. Серед 10 596 мешканців будинків для літніх людей, які пройшли скринінг, рандомізовано 1048 осіб. Із них 528 пацієнтів увійшли до групи «step-down», де проводили поетапне зниження антигіпертензивної терапії, тоді як 520 залишалися у групі стандартного ведення (табл. 2). Більшість учасників були віком старше 80 років, з високим рівнем крихкості, численними супутніми захворюваннями та когнітивними порушеннями, що робило цю вибірку унікальною [10].
Таблиця 2. Кількість ліків на початковому рівні та під час останнього візиту спостереження*
| Ліки | Стратегія з поетапним зниженням (n=528) | Звичайний догляд (n=520) | Загалом (n=1048) |
|---|---|---|---|
| На початковому рівні — кількість | |||
| Ліки зі списку 1 (антигіпертензивні) | 1,8±0,8 | 1,8±0,7 | 1,8±0,8 |
| Ліки зі списку 2 (антигіпертензивні) | 0,7±0,7 | 0,7±0,7 | 0,7±0,7 |
| Ліки зі списку 1 і 2 (антигіпертензивні) | 2,6±0,7 | 2,5±0,7 | 2,5±0,7 |
| Супутні ліки | 6,7±3,2 | 6,7±2,8 | 6,7±3,0 |
| Усі ліки | 9,3±3,4 | 9,3±2,9 | 9,3±3,2 |
| Під час останнього візиту спостереження — кількість | |||
| Ліки зі списку 1 (антигіпертензивні) | 0,5±0,7 | 1,2±0,9 | 0,8±0,9 |
| Ліки зі списку 2 (антигіпертензивні) | 1,1±1,0 | 0,8±0,9 | 0,9±0,9 |
| Ліки зі списку 1 і 2 (антигіпертензивні) | 1,5±1,1 | 2,0±1,1 | 1,8±1,1 |
| Супутні ліки | 6,8±3,7 | 6,6±3,5 | 6,7±3,6 |
| Усі ліки | 8,3±4,1 | 8,6±3,8 | 8,5±3,9 |
Загальна смертність, що була первинною кінцевою точкою, не продемонструвала жодної різниці між групою, де проводили поетапне зниження терапії, та контрольною групою. Медіана виживаності становила 27,0 міс у групі «step-down» та 26,6 міс у групі стандартного ведення. Крім того, аналіз вторинних кінцевих точок показав значні переваги. У групі «step-down» кількість призначених антигіпертензивних засобів суттєво скоротилася — в середньому більш ніж на один препарат на пацієнта. Це, своєю чергою, призвело до значного зниження поліпрагмазії, що є критично важливим для пацієнтів із поліморбідністю. Зниження інтенсивності терапії супроводжувалося лише помірним підвищенням систолічного АТ, яке не виходило за критичні межі. При цьому дослідження не виявило відмінностей у частоті серцево-судинних подій, падінь, переломів та інших небажаних явищ між групами. Також не відмічено відмінностей у когнітивних та функціональних показниках (ADL, MMSE, SPPB, сила хвату), а якість життя, оцінена за EQ-5D-3L, залишалася стабільною протягом усього спостереження. Редукція антигіпертензивної терапії не підвищувала ризику смерті чи серцево-судинних подій, але суттєво зменшувала кількість призначених препаратів. Це доводить безпеку деескалації лікування у кволих пацієнтів та підкреслює доцільність індивідуалізованого підходу.
Професор А. Бенетос, керівник дослідження, зазначив: «Ми включили найслабших пацієнтів, яких зазвичай виключають з досліджень. І ми показали, що зниження терапії для них може бути безпечним».
OUTREACH: встановлення істини про прихильність до лікування
Програма OUTREACH сфокусувалася на одній із найгостріших проблем у лікуванні АГ — низькій прихильності пацієнтів до терапії [6, 7]. Використовуючи електронний моніторинг та аналіз біомаркерів, дослідники оцінили реальне дотримання терапії пацієнтами з АГ. Учасниками випробування стали пацієнти, у яких АТ залишався неконтрольованим, попри регулярні консультації з лікарями. На відміну від звичайних опитувань, дослідники застосували аналіз біомаркерів у сечі, щоб точно визначити, чи приймають пацієнти призначені ліки.
Деталі аналізу біомаркерів
Ліквідація «ефекту білого халата». Використання аналізу сечі дозволяє отримати реальні дані про прийом ліків, оскільки пацієнт не може «сфальсифікувати» прихильність, як це часто буває під час візиту до лікаря, коли він починає приймати ліки за кілька днів до зустрічі.
Виявлення метаболітів. Дослідники шукали не самі препарати, а їхні метаболіти (продукти розпаду) у зразках сечі, зібраних у пацієнтів. Кожен антигіпертензивний препарат має унікальний метаболіт, який дозволяє точно визначити, чи був він прийнятий. Наприклад, метаболіти гідрохлоротіазиду або амлодипіну можна виявити в сечі навіть через кілька днів після прийому.
Кількісна оцінка. Спеціальні методи, такі як високоефективна рідинна хроматографія з тандемною мас-спектрометрією (LC-MS/MS), дозволяють не лише виявити наявність метаболіту, але й виміряти його концентрацію. Це дає змогу оцінити не лише факт прийому ліків, а й приблизну дозу, що робить аналіз максимально точним.
Цей підхід дозволив отримати надійні, фактичні дані.
Дослідження встановило сильний кореляційний зв’язок між регулярністю прийому ліків та рівнем контролю АТ (рис. 1). Пацієнти з високою прихильністю в понад 70% випадків досягали цільових значень АТ. На противагу цьому, серед тих, хто часто пропускав дози, контроль був удвічі гіршим.
OUTREACH виявило низьку прихильність до лікування (42% пацієнтів), що безпосередньо пов’язана з неефективним контролем АТ. Отримані дані підкреслюють необхідність оцінювати комплаєнс як частину рутинної практики [6, 7].
«Найкраща терапія не працює, якщо пацієнт не приймає ліки регулярно. Це ключова проблема, яку ми повинні розв’язувати в щоденній практиці», — наголосив професор М. Томашевський.
AIMHY-INFORM: етнічні особливості в підборі терапії
Дослідження AIMHY-INFORM є новаторським, оскільки воно стало першим у Великій Британії, що системно вивчило вплив етнічної приналежності на ефективність антигіпертензивної терапії [8]. У дослідження залучили 447 осіб, з яких 445 пройшли рандомізацію. У аналіз за принципом intention-to-treat включили 381 учасника, які завершили щонайменше один цикл лікування. Серед них 200 були європеоїдної раси, 137 — негроїдної раси, 48 — південноазійського походження. Середній вік становив близько 50 років, середній індекс маси тіла — 30 кг/м², поширеність цукрового діабету 2-го типу була вищою серед учасників негроїдної раси (18% проти 2% у європеоїдів). Початковий середній систолічний АТ коливався в межах 141–146 мм рт. ст. залежно від групи.
Основним результатом було зниження неатендованого систолічного АТ через 8 тиж на фоні різних комбінацій (рис. 2, 3). Аналіз показав значущу взаємодію між етнічною приналежністю та відповіддю на лікування (p=0,001). У учасників європеоїдної раси найкращі результати продемонструвала комбінація амлодипіну з лізиноприлом, тоді як у пацієнтів негроїдної раси ефективнішими виявилися схеми, що включали хлорталідон. Зниження діастолічного АТ також варіювало залежно від етнічної групи: у пацієнтів негроїдної раси кращий ефект забезпечували комбінації з хлорталідоном, тоді як у європеоїдів — амлодипін із лізиноприлом. У групі пацієнтів південноазійського походження виявлена тенденція до кращої відповіді на альтернативні схеми, проте через малу вибірку результати потребують додаткового підтвердження. Серйозні побічні явища, пов’язані з лікуванням, були рідкісними: зареєстровано випадки гіпокаліємії при застосуванні амлодипіну з хлорталідоном, гіпонатріємії при комбінації лізиноприлу з хлорталідоном та ангіоневротичного набряку на тлі прийому амлодипіну з лізиноприлом. Частота клінічно значущих електролітних порушень залишалася низькою (гіпокаліємія — до 4%, гіпонатріємія — <1%).
Результати підтвердили: відповідь на терапію істотно залежить від етнічного походження пацієнтів, що має безпосередні наслідки для персоналізованого підбору лікування. «Ефективність подвійної терапії залежить від етнічних особливостей. Ми вперше отримали такі чіткі дані в ротаційному дизайні», — підкреслила докторка С. Кулкарні.
OPTION TREAT: сила потрійної комбінації в одній таблетці
Дослідження OPTION TREAT було розроблено для оцінки ефективності та безпеки нової потрійної комбінації в одній таблетці порівняно зі стандартною подвійною терапією [9]. Із 957 пацієнтів, які пройшли скринінг, 703 були рандомізовані: 352 отримали експериментальну потрійну комбінацію (кандесартан 16 мг + хлорталідон 12,5 мг + амлодипін 5 мг), а 351 — активний контроль (валсартан 160 мг + гідрохлоротіазид 12,5 мг + амлодипін 5 мг). Середній вік становив 57,7 року, жінки — 62,7%. Більшість пацієнтів мали супутні захворювання: цукровий діабет 2-го типу (39,4%) та дисліпідемію (49,9%).
Через 12 тиж середнє зниження систолічного АТ становило –22,6 мм рт. ст. у групі експериментальної терапії та –18,2 мм рт. ст. у групі контролю (рис. 4). Різниця між групами (–4,4 мм рт. ст.) підтвердила не лише не гіршу ефективність, але й потенційну перевагу потрійної таблетки.
Досягнення цільових рівнів АТ було частішим у групі нової потрійної комбінації (рис. 5):
- <140/90 мм рт. ст. досягли 69,3% проти 58,7% у контролі;
- ізольоване зниження САТ <140 мм рт. ст. — 75,0% проти 66,4%;
- ізольоване зниження ДАТ <90 мм рт. ст. — 81,5% проти 74,6%.
Таким чином, нова комбінація забезпечила більш виражений та стабільний контроль АТ. Частота побічних ефектів була зіставною між групами: будь-які небажані явища відзначали у 31,5% пацієнтів в експериментальній групі та у 30,9% у групі контролю. Серйозні небажані явища відмічені у 4,3% проти 2,3% відповідно. Важливо, що в експериментальній групі не зафіксовано жодного випадку відміни терапії через побічні ефекти, тоді як у контрольній групі таких випадків виявлено 0,9%. Найчастішими скаргами були запаморочення та епізоди гіпотензії.
Дослідження показало, що застосування потрійної комбінації в одній таблетці ефективно та безпечно знижує АТ у пацієнтів із неконтрольованою АГ на фоні подвійної терапії. Однотаблеткова форма спрощує схему лікування, підвищує прихильність пацієнтів та може стати дієвим інструментом у подоланні глобальної проблеми низького рівня контролю АГ.
«Нова потрійна таблетка довела свою ефективність і безпеку. Вона може стати практичним інструментом для оптимізації контролю АТ у пацієнтів із неконтрольованою АГ», — резюмував професор В. Мадріні.
Результати, представлені на Конгресі ESC 2025, свідчать, що майбутнє лікування АГ лежить у площині персоналізованого підходу та оптимізації терапевтичних схем. Відмова від принципу «більше ліків — краще», фокус на об’єктивній прихильності, врахування етнічних особливостей та застосування спрощених фіксованих комбінацій — все це є ключовими векторами, які формують нову еру в кардіології.
Обговорення: дорожня карта для сучасної кардіології
Представлені результати 4 масштабних досліджень на конгресі ESC 2025 формують нове цілісне бачення сучасних стратегій у лікуванні АГ. Вони підкреслюють, що майбутнє терапії лежить у площині персоналізації та адаптації до унікальних потреб кожного пацієнта, на відміну від універсальних підходів, що домінували десятиліттями. Дослідження RETREAT-FRAIL, OUTREACH, AIMHY-INFORM та OPTION TREAT дають лікарям не просто нові дані, а цілу філософію ведення пацієнтів, де на перший план виходить не тільки контроль показників АТ, а й баланс між інтенсивністю лікування, його безпекою та прихильністю пацієнта.
Переосмислення терапії для найвразливіших груп пацієнтів
Дані з дослідження RETREAT-FRAIL відзначають кардинальний зсув у підходах до лікування АГ у осіб старечого віку та кволих пацієнтів [5]. Досі поширена практика слідувати рекомендаціям для загальної популяції часто призводила до надмірної медикаментозної терапії та пов’язаних з нею ризиків. Результати RETREAT-FRAIL переконливо доводять, що зниження інтенсивності антигіпертензивної терапії в цій популяції є не тільки безпечним, але й клінічно виправданим. Відсутність зростання смертності у групі «step-down» є потужним аргументом на користь ретельного перегляду медикаментозного навантаження. Ця стратегія дозволяє значно знизити поліпрагмазію, що має ключове значення для збереження якості життя, зниження ризику падінь та когнітивних порушень. Це зрушення у філософії ведення пацієнтів, яке демонструє, що не завжди «більше» означає «краще», а обережність та індивідуальний підхід можуть принести значні клінічні переваги.
Прихильність як ключ до успіху
Дані з програми OUTREACH слугують яскравим нагадуванням про критичну важливість прихильності до лікування [6, 7]. Це дослідження, яке використало об’єктивний аналіз біомаркерів, показало, що низька прихильність є системною проблемою, яка безпосередньо призводить до відсутності контролю АТ. Результати OUTREACH мають стати тривожним сигналом для клініцистів, що діагностика та розв’язання цієї проблеми є таким же пріоритетом, як і вибір препарату [8]. Саме з цієї позиції набувають ваги результати дослідження OPTION TREAT, які підтверджують, що використання фіксованих комбінацій в одній таблетці не лише забезпечує більш ефективний контроль АТ, але й є потужним інструментом для підвищення прихильності пацієнтів до лікування [9]. Спрощення схеми прийому ліків є реальним кроком до подолання глобальної проблеми низького рівня контролю АГ.
Від універсальних стандартів — до персоналізованої медицини
Результати дослідження AIMHY-INFORM вперше так чітко довели, що відповідь на комбіновану антигіпертензивну терапію істотно відрізняється залежно від етнічної групи [8]. Це свідчить про необхідність відмови від стандартизованих підходів на користь персоналізованої медицини. Дослідження переконливо показало, що для пацієнтів негроїдної раси найбільш ефективними є схеми з хлорталідоном, тоді як для пацієнтів інших груп оптимальними можуть бути інші комбінації. Це підкреслює, що біологічні та генетичні особливості мають враховуватися при виборі схеми лікування. Поєднання знань про етнічні особливості з результатами дослідження OPTION TREAT відкриває шлях для створення раціональних, ефективних та безпечних фіксованих комбінацій, які можуть бути адаптовані до потреб різних груп пацієнтів [9].
Наслідки для практики
Для практикуючих лікарів ці результати мають безпосереднє значення та формують нову дорожню карту у веденні пацієнтів з АГ. По-перше, у кволих пацієнтів варто замислитися не над додаванням, а над обґрунтованим зменшенням терапії. По-друге, важливо завжди оцінювати реальні можливості пацієнта дотримуватися лікування і, де можливо, застосовувати комбінації в одній таблетці для підвищення прихильності. По-третє, у пацієнтів різного етнічного походження доцільно враховувати особливості відповіді на препарати при виборі схеми, надаючи перевагу тим, що показали найвищу ефективність у відповідній когорті. Нарешті, для хворих із неконтрольованим АТ саме потрійні таблетки можуть стати новим стандартом, що дозволить досягти агресивного, але безпечного контролю.
Як зауважив модератор секції, професор Т. Гузік: «Майбутнє лікування АГ полягає в балансі між мінімізацією терапії у найслабших пацієнтів і впровадженням потужних фіксованих комбінацій у тих, хто потребує більш агресивного контролю».
Висновки
Результати останніх досліджень у сфері АГ формують нову, диференційовану стратегію лікування, що виходить за межі простих рекомендацій. По-перше, в осіб старечого віку і кволих пацієнтів слід переглянути традиційний підхід «більше ліків — краще», оскільки дослідження RETREAT-FRAIL переконливо довело, що деескалація терапії є безпечною та дозволяє значно знизити поліпрагмазію [5]. По-друге, об’єктивна оцінка прихильності пацієнтів до лікування, як показало дослідження OUTREACH, має стати невід’ємною частиною рутинної практики, оскільки відсутність належного комплаєнсу є головною причиною неефективності терапії [6, 7]. По-третє, при виборі препаратів необхідно враховувати етнічні особливості пацієнтів, оскільки, як з’ясувало дослідження AIMHY-INFORM, реакція на комбіновану терапію суттєво відрізняється залежно від етнічної групи [8]. Нарешті для пацієнтів із неконтрольованою АГ фіксовані потрійні комбінації (OPTION TREAT) можуть стати новим стандартом, оскільки вони забезпечують вищу ефективність і, що важливо, підвищують прихильність до лікування [9].
Отримані результати підтверджують необхідність гнучкого, індивідуалізованого підходу до лікування АГ: деескалації терапії у вразливих пацієнтів і застосування ефективних фіксованих комбінацій у випадках резистентного АТ.
Підготувала О. Звягіна
Список використаної літератури
|
