Запалення визнано фундаментальним чинником розвитку серцево-судинних захворювань поряд із дисліпідемією, артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом. Ба більше, атеросклероз нині розглядають як кристалопатію, оскільки кристалізація вільного холестерину в бляшках запускає кристалоіндуковане запалення, подібне до патофізіології подагри. У цьому контексті особливу увагу привертає колхіцин у низьких дозах, який зумовлював сприятливий профіль безпеки навіть у пацієнтів похилого віку з поліпрагмазією та супутніми порушеннями [7].
Для практики дуже важливі результати плацебо-контрольованих досліджень із залученням близько 12 тис. пацієнтів, які свідчать, що додавання колхіцину в дозі 0,5 мг/добу до стандартної антитромбоцитарної та ліпідознижувальної терапії знижує ризик серцево-судинних подій на 25–30%. Водночас не виявлено підвищення ризику міотоксичності при комбінації з високими дозами статинів чи іншими поширеними серцево-судинними препаратами [8, 9].
Як зазначила професорка Ліна Бадімон (Lina Badimon), Лікарня Санта-Креу і Сант-Пау (Hospital de la Santa Creu i Sant Pau), Барселона, Іспанія: «Запалення, ймовірно, настільки ж важливе, як і ліпіди. Це зміщує парадигму в кардіології: необхідно контролювати не лише холестерин, а й запальний компонент атеросклерозу».
Ключова проблема полягає в тому, що залишковий запальний ризик довгий час залишався поза увагою практикуючих лікарів. Пацієнти могли досягати цільових рівнів холестерину, однак зберігали підвищений рівень високочутливого С-реактивного білка (вчСРБ), що асоціюється з високим ризиком повторних подій. Саме тому сучасні настанови й експертні думки учасників конгресу ESC 2025 свідчать: майбутнє профілактики полягає в інтегрованому підході, який включає оцінку як ліпідного, так і запального профілю ризику.
Колхіцин у дозі 0,5 мг/добу проявив здатність знижувати цей залишковий ризик, а вчСРБ дедалі більше розглядають як обов’язковий компонент стандартного скринінгу поряд із рівнем холестерину.
Запалення проти ліпідів: що важливіше?
Доктор Пол М. Рідкер (Paul M. Ridker), Лікарня Брігама та жінок (Brigham and Women’s Hospital), Бостон, США, підкреслив: «Уже майже 30 років ми знаємо, що підвищені рівні СРБ високої чутливості надійно передбачають серцево-судинні події — за роки й навіть десятиліття наперед».
Раніше клініцисти вважали, що головним рушієм атеросклерозу є підвищений рівень ЛПНЩ. Сучасні дані доводять, що запальний компонент є не менш вагомим. Так, підвищений рівень вчСРБ асоціюється з підвищенням ризику інфаркту міокарда, інсульту та серцево-судинної смерті навіть при оптимальному контролі ліпідів.
Запропонована концепція «SMuRF-Less but Inflamed» вказує на те, що навіть «здорові» пацієнти без класичних факторів ризику можуть мати прихований запальний фон (рис. 1). Це відкриває нові горизонти для профілактики. Підкреслюється, що вчСРБ слід вимірювати хоча б 1 раз у житті, а у пацієнтів високого ризику — регулярно. Такий підхід дозволить виявляти «невидимих» пацієнтів і своєчасно призначати терапію, зокрема колхіцин [10, 11]. У своїй доповіді вчений навів результати масштабного 30-річного спостереження, яке охопило 12 530 жінок. За допомогою аналізу виявлено, що підвищення вчСРБ >3 мг/л суттєво асоціюється з ризиком серцево-судинних подій. Серед іншого, ризик ішемічної хвороби серця (ІХС) зростав на 77%, імовірність інсульту підвищувалася на 39%, частота комбінованих великих серцево-судинних подій (major adverse cardiovascular events — MACE) зростала на 52%. Ці результати доводять, що навіть за відсутності класичних факторів ризику пацієнти з високим вчСРБ залишаються уразливою групою. Це підкреслює роль запалення як центрального механізму розвитку серцево-судинних захворювань. Хоча контроль рівня холестерину залишається необхідним, він сам собою є недостатнім; лише спрямоване таргетування запального процесу дозволяє суттєво знизити залишковий серцево-судинний ризик.
Від досліджень до практики
У виступі Девіда Каподанно (Davide Capodanno), Університет Катанії (University of Catania), Катанія, Італія, зроблено акцент на практичному значенні колхіцину в сучасній кардіології. Професор наголосив: «Колхіцин — відносно дешевий препарат, добре відомий у клінічній практиці. Його профіль безпеки вивчався десятиліттями, і сьогодні ми можемо інтегрувати ці знання в кардіологію». Колхіцин пригнічує полімеризацію мікротрубочок, міграцію нейтрофілів та вивільнення прозапальних цитокінів. Це стабілізує атеросклеротичні бляшки й знижує ризик їх розриву.
Завдяки багаторічному досвіду застосування в ревматології колхіцин має добре вивчений профіль безпеки. Це робить його привабливим для застосування в кардіології, де питання довготривалої терапії є критично важливими. Вагомим є й те, що препарат має прийнятний профіль безпеки і не потребує значних витрат.
На відміну від нових біологічних агентів, колхіцин можна застосовувати у більшості пацієнтів без обмежень (таблиця). Він також зручний для прийому, що підвищує прихильність до лікування. Так, механізм його дії узгоджується з клінічною доцільністю, а доведена ефективність — з практичними можливостями.
Таблиця. Колхіцин та біологічні препарати для лікування запалення при атеросклерозі
| Агент / клас | Мішень / шлях | Ключові дослідження (популяція) | Режим у дослідженнях | Ефективність на клінічних подіях | Переваги | Недоліки / безпека | Обмеження / невідомі |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Колхіцин (низькі дози) [12] | Мікротрубочки → пригнічення NLRP3-запалення | COLCOT (після ІМ); LoDoCo2 (хронічна ІХС) | 0,5 мг перорально 1 р/добу в дослідженнях | Зниження MACE (зменшення повторних ІМ /ішемічних подій) | Дешевий, пероральний, добре вивчений | Диспепсія, міалгія; рідко — міотоксичність; сигнали щодо ↑ несерцево-судинної смерті в деяких аналізах | Потрібний відбір пацієнтів з резидуальним запаленням; взаємодії з інгібіторами CYP3A4/P-gp |
| Канакінумаб (анти-IL-1β mAb) [3] | Блокує IL-1β → призводить до ↓ IL-6 і ↓ СРБ | CANTOS (пацієнти після ІМ з підвищеним вчСРБ) | 150 мг підшкірно кожні ~3 міс (дослідницькі дози) | Зниження MACE у популяції з високим вчСРБ (доказ концепції) | Підтверджує роль IL-1β у кардіоваскулярних подіях; таргетована дія | ↑ Ризик серйозних інфекцій; висока вартість | Не схвалений для рутинної серцево-судинної профілактики; потреба в селекції пацієнтів (вчСРБ) |
| Зилтивекімаб (анти-IL-6-ліганд mAb) [13] | Блокує IL-6-ліганд → зниження IL-6 та СРБ | RESCUE (фаза 2; хворі високого ризику / ХХН) | Підшкірно 1 р/міс (варіювали дози в дослідженнях) | Значне зниження вчСРБ / біомаркерів; клінічні outcome-дані ще очікуються | Велике зниження біомаркерів запалення; зручний режим | Поки немає завершених великих outcome-ЧКВ; питання довгострокової безпеки | Невідомо, чи знижує MACE; інфекційні ризики / підвищення ліпідів потребують оцінки |
| Тоцилізумаб (анти-IL-6R mAb) [14] | Блокує рецептор IL-6 | Малі ЧКВ при ГКС /первинному ЧКВ (декілька досліджень на біомаркери /розмір інфаркту) | Одноразове внутрішньовенне введення в період ЧКВ в деяких дослідженнях | Позитивні біомаркерні сигнали (↓ тропонін, менший об’єм ІМ); переконливого ↓ MACE немає | Покращення маркерів пошкодження міокарда у ГКС | Ризик інфекцій; підвищення ліпідів; системна імуносупресія | Відсутні великі outcome-дослідження при атеросклерозі |
| Анакінра (IL-1Ra) [15] | Блокує рецептор IL-1 ↓ пригнічення ефектів IL-1α/β | Малі дослідження при ІМ / серцевій недостатності; метааналізи обмежені | Щоденні підшкірні ін’єкції (наприклад, ~100 мг/добу у деяких дослідженнях) | Зниження СРБ / запальних маркерів; без переконливого зменшення MACE | Швидке зменшення вираженості системного запалення; відома молекула | Щоденні ін’єкції; місцеві реакції; інфекційні ризики | Відсутні великі outcome-дослідження при атеросклерозі; практичні обмеження режиму |
Як підкреслив доктор П.М. Рідкер: «Ми маємо ефективну зброю: статини, а тепер і колхіцин. Контроль запалення має бути таким самим пріоритетом, як і контроль холестерину».
Дані ефективності колхіцину в кардіології ґрунтуються насамперед на двох великих рандомізованих клінічних дослідженнях.
Дослідженням COLCOT (2019) охоплено 4745 пацієнтів, які протягом останніх 30 днів перенесли інфаркт міокарда. Учасників випадковим чином розподілили для отримання колхіцину в дозі 0,5 мг/добу або плацебо на фоні сучасної стандартної терапії. За медіану спостереження 22,6 міс препарат знизив ризик комбінованої первинної кінцевої точки (серцево-судинна смерть, зупинка серця, інфаркт міокарда, інсульт або невідкладна реваскуляризація) на 23% (відносний ризик (ВР) = 0,77). Найбільш виражене зниження відзначено для ішемічного інсульту та повторних госпіталізацій через нестабільну стенокардію [12].
Не менш вагомими є результати LoDoCo2 (2020), у якому 5522 пацієнти зі стабільною ІХС отримували колхіцин у дозі 0,5 мг на добу або плацебо. Середній період спостереження становив 28,6 міс. Застосування колхіцину забезпечило 31% зниження ризику серцево-судинних подій (ВР=0,69). Хоча в дослідженні зафіксовано сигнал щодо підвищення несерцево-судинної смертності, переконливих доказів причинно-наслідкового зв’язку отримано не було [2].
У дослідженні CANTOS (2017) вперше підтверджено, що зниження активності запального шляху інтерлейкіну-1β здатне знизити ризик серцево-судинних подій незалежно від рівня холестерину. У дослідження залучено >10 тис. пацієнтів після інфаркту міокарда з підвищеним вчСРБ ≥2 мг/л. Призначення канакінумабу в дозі 150 мг підшкірно кожні 3 міс сприяло 15% зниженню частоти MACE протягом медіани спостереження 3,7 року. Найбільший клінічний ефект відзначали у хворих, у яких вдалося досягти зниження вчСРБ <2 мг/л. Водночас терапія супроводжувалася підвищеним ризиком тяжких форм інфекцій, що обмежує її широке застосування [3].
Нещодавно завершене дослідження CLEAR SYNERGY (2023), у яке залучено >7000 пацієнтів після гострого інфаркту міокарда з виконаним стентуванням, мало на меті перевірити ефективність як колхіцину, так і низькодозового метотрексату. Упродовж 2 років спостереження не виявлено суттєвого зниження частоти великих серцево-судинних подій у жодній з груп активного лікування порівняно з плацебо. Ці результати свідчать, що користь протизапальної терапії не є універсальною та може залежати від рівня резидуального запалення і ретельного відбору хворих [4].
Результати досліджень COLCOT і LoDoCo2 доводять клінічну ефективність низькодозового колхіцину у вторинній профілактиці, CANTOS свідчить про принципову можливість зниження ризику через таргетоване блокування IL-1β, тоді як CLEAR SYNERGY підкреслює важливість індивідуального підходу. У сукупності ці дані підтверджують значення запалення як терапевтичної мішені в атеросклерозі, але також вказують на необхідність уважного відбору хворих і подальших досліджень безпеки та довгострокових наслідків. Сукупність доказів формує нову парадигму профілактики, де колхіцин стає важливим доповненням до стандартної терапії [4].
Професор Д. Каподанно у своїй доповіді пояснив, що механізм дії препарату полягає у блокуванні NLRP3-інфламасоми (NLRP3 inflammasome), що перериває запальний каскад IL-1β → IL-6 → СРБ, таким чином пригнічуючи ключові процеси, які лежать в основі атеросклерозу. Особливу увагу спікер звернув на те, що, вже починаючи з 2023 р., колхіцин увійшов до Європейських рекомендацій (ESC Guidelines) як засіб вторинної профілактики, отримавши рівень доказовості IIa–IIb (клас IIb, рівень A; AHA/ACC 2023 — IIb; рівень B). Згідно з рекомендаціями ESC 2024 (розділ 4.3.5 «Anti-inflammatory agents for event prevention», Recommendation Table 20), у пацієнтів із хронічним коронарним синдромом та атеросклеротичним ураженням коронарних артерій доцільно розглядати застосування низьких доз колхіцину (0,5 мг на добу) для зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту та потреби в реваскуляризації (клас IIa, рівень A)» [16]. Це стало важливим кроком у визнанні ролі препарату на міжнародному рівні.
У клінічній практиці колхіцин у дозуванні 0,5 мг/добу зарекомендував себе як добре переносимий і зручний у застосуванні засіб, що не потребує складного моніторингу. Його доступність робить препарат привабливим для широкого застосування в різних системах охорони здоров’я. Професор підкреслив, що найбільшу користь від терапії отримують пацієнти після гострих коронарних синдромів (acute coronary syndrome — ACS) та ті, у кого зберігається підвищений рівень вчСРБ. Так, колхіцин переходить із площини експериментальних досліджень у реальну клінічну практику, стаючи дієвим інструментом зниження залишкового ризику. Це відкриває нову еру у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань, де запалення стає не менш важливою мішенню, ніж ліпіди.
Практичне застосування та обмеження
Кандидатами для протизапальної терапії на основі колхіцину вважають пацієнтів зі стабільною ІХС та збереженим запальним ризиком, що визначається за рівнем вчСРБ ≥2–3 мг/л. Найчастіші побічні ефекти пов’язані з ураженням шлунково-кишкового тракту і включають діарею, нудоту та абдомінальний біль, які реєструються у близько 10% хворих і зазвичай мають легкий або помірний перебіг. Розвиток побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту асоціюється з застосуванням колхіцину у дозах понад 1,5 мг/добу. Водночас застосування препарату обмежується у пацієнтів із тяжким перебігом ниркової або печінкової недостатності, а також у випадках потенційних лікарських взаємодій з інгібіторами CYP 3A4 або P-gp, що може підвищувати концентрацію колхіцину та ризик токсичності.
Професор Франсуа Рубіль (Francois Roubille), Університет лікарні Арно де Вільньов (University Hospital Arnaud de Villeneuve), Монпельє, Франція, зазначив: «Можливо, ми стоїмо на порозі ширшого впровадження цієї терапії, оскільки вона вже схвалена регуляторними органами й має стабільно відтворювані результати».
У США препарат призначають <1% пацієнтів із ІХС, що свідчить про клінічну інерцію. Основними бар’єрами залишаються відсутність промоції, брак освіти лікарів і страх перед побічними ефектами. Проте сучасні дані доводять, що більшість побічних реакцій є легкими й контрольованими. Використання вчСРБ як маркера дозволяє виділити пацієнтів, яким колхіцин надасть найбільшу користь. Важливо, щоб майбутні настанови забезпечили чіткі алгоритми його застосування, включно з дозуванням і моніторингом. Поступове підвищення рівня рекомендацій (з IIb до IIа) свідчить про визнання ефективності препарату на міжнародному рівні.
У своїй доповіді професор Ф. Рубіль підкреслив, що запалення має більш вагомий вплив на прогноз пацієнтів, ніж гіперліпідемія. Він наголосив, що навіть за умов досягнення цільових рівнів холестерину пацієнти з підвищеним рівнем вчСРБ залишаються у групі високого ризику повторних серцево-судинних подій. Цей висновок підкріплюють результати метааналізу 2025 р., що охоплював 14 рандомізованих контрольованих досліджень з охопленням 31 397 пацієнтів, застосування колхіцину знизило ризик MACE на 20% порівняно з плацебо (ВР=0,80; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,68–0,94), які переконливо доводять, що колхіцин достовірно знижує частоту MACE [17].
Препарат показав стабільну ефективність у різних підгрупах: у пацієнтів після інфаркту міокарда, при стабільній ІХС та у хворих на цукровий діабет. Це підкреслює універсальність його дії та можливість застосування у широкого кола пацієнтів. Отже, контроль холестерину є необхідною умовою сучасної профілактики, однак він не забезпечує повного усунення ризику. Лише таргетування запального компонента атеросклерозу дозволяє суттєво знизити залишкову небезпеку серцево-судинних ускладнень. Саме тому запалення сьогодні розглядається як ключова терапевтична мішень, а колхіцин посідає провідне місце в новій стратегії вторинної профілактики.
Обговорення ролі колхіцину прозвучало і у спеціальній сесії ESC 2025, де відбулися дві ключові презентації: «Anti-inflammatory therapy should be a part of atherosclerotic cardiac disease treatment: pro» (доктор П.М. Рідкер) та «Anti-inflammatory therapy should be a part of atherosclerotic cardiac disease treatment: con» (професор Борге Нордестгаард (Borge Nordestgaard), Університетська лікарня Копенгагена (Copenhagen University Hospital), Копенгаген, Данія). Подальшу дискусію модерував професор Ульріх Лауфс (Ulrich Laufs), Університетська лікарня Лейпцига (University Hospital Leipzig), Лейпциг, Німеччина.
У своїй «pro»-презентації доктор П.М. Рідкер підкреслив, що за колхіцином стоїть «сильна епідеміологія, рандомізовані дослідження, міжнародні настанови та, зрештою, сама біологія атеросклерозу». Він наголосив: «Ми маємо і статини, і тепер — колхіцин. Контроль запалення повинен стати таким самим пріоритетом, як і контроль холестерину». На його думку, низькі дози колхіцину зумовлюють стабільне зниження ризику, і при цьому препарат залишається економічно доступним для систем охорони здоров’я.
Професор Б. Нордестгаард у «con»-частині визнав наукові дані переконливими, але звернув увагу на «клінічний скепсис та інерцію», що панують серед лікарів: «Багато кардіологів не призначають колхіцин, бо вважають, що доказів недостатньо, чекають сильніших рекомендацій у гайдлайнах або ж остерігаються побічних ефектів». Він також провів паралель зі статинами: їхнє широке впровадження стало можливим завдяки масовим освітнім кампаніям і маркетинговій підтримці, тоді як колхіцин цього позбавлений.
Дискусія вийшла динамічною: доктор П.М. Рідкер іронічно зауважив, що лікарі часто без вагань призначають дорогі препарати з мінімальним абсолютним ефектом, тоді як «відмовляються від дешевого засобу, який реально працює». Він поділився власною практикою: «Я попереджаю пацієнтів, що диспепсія може розвинутися в перші дні, але вона обов’язково мине і ніколи не повернеться». Професор Б. Нордестгаард відповів, що саме спосіб донесення інформації до пацієнта визначає прихильність до лікування. Він визнав, що американські колеги мають більше досвіду у спілкуванні з пацієнтами щодо прийому колхіцину, зокрема у поясненні можливих побічних ефектів та заохоченні дотримання терапії, що поліпшує результати лікування.
Модератор — професор У. Лауфс, підсумував: «Ми бачимо консенсус щодо значущості запалення як фактора ризику, але дискусія про те, як і коли інтегрувати протизапальну терапію у практику, ще триває. Колхіцин — це реальний крок уперед, і тепер завдання полягає в тому, щоб переконати клініцистів». Цей формат «pro» / «con» надав обговоренню живого характеру й допоміг висвітлити не лише наукові, але й практичні бар’єри застосування.
Нові інструменти оцінки запального ризику
У паралельній Late-Breaking Session професором Хараламбосом Антоніадесом (Charalambos Antoniades), Оксфордський університет (University of Oxford), Оксфорд, Велика Британія, представлено новий інструмент оцінки запального статусу коронарних судин — FAI Score (Fat Attenuation Index), отриманий на основі даних КТ-коронарографії (рис. 2). Ця шкала дозволяє кількісно визначати рівень запалення в коронарних артеріях шляхом аналізу периваскулярної жирової тканини. FAI Score доповнює традиційні фактори ризику, такі як рівень холестерину чи вчСРБ, і допомагає виділяти пацієнтів з підвищеним запальним ризиком серцево-судинних подій, навіть якщо вони не мають стандартних модифікованих факторів ризику («SMuRF-less but inflamed»). Так, шкала може бути використана для персоналізації профілактичних стратегій, у тому числі визначення доцільності призначення колхіцину або статинів [11]. Цей показник відображає локальний запальний процес у периваскулярній жировій тканині, що дозволяє виявляти ранні прояви атеросклерозу, непомітні при традиційних методах.
FAI Score проявив вищу прогностичну цінність порівняно з вчСРБ у передбаченні серцево-судинних подій. При комбінованому використанні FAI Score та вчСРБ пацієнти, що належали до найвищих квінтилів, мали ризик подій із ВР близько 20,5, що підкреслює синергічну прогностичну силу цих маркерів. Цей підхід дозволяє не лише більш точно стратифікувати ризик пацієнтів із ІХС, а й оптимізувати вибір тих, хто потребує протизапальної терапії. Проте у клінічній практиці для прийняття рішень достатньо визначення рівня С-реактивного білка (СРБ), що зменшує невпевненість лікарів. Під час заходу навіть порівнювали FAI Score із «звичайним» СРБ, і загальна оцінка була, що звичайний СРБ у більшості випадків є достатнім.
Висока чутливість FAI Score до ранніх змін у судинній стінці відкриває перспективи для превентивних стратегій у кардіології. Дослідження свідчать, що інтеграція анатомічних та біохімічних маркерів значно підвищує точність прогнозування клінічних подій. FAI Score також має потенціал у персоналізації терапії, спрямованої на зниження системного та локального запалення. Впровадження цього показника у клінічну практику сприяє ранньому виявленню пацієнтів із високим ризиком і своєчасній модифікації лікування. Отже, FAI Score є перспективним інструментом сучасної діагностики та персоніфікованого підходу до протизапальної терапії в кардіології (рис. 3).
Побоювання та бар’єри впровадження
Попри численні докази ефективності, призначення колхіцину в кардіологічній практиці досі викликає певний скепсис серед лікарів. Основні занепокоєння пов’язані з потенційними побічними ефектами, найчастіше незначними гастроінтестинальними симптомами, такими як діарея, нудота чи абдомінальний дискомфорт, що розвиваються у 10–15% пацієнтів і при перевищенні добової дози колхіцину зазвичай минають самостійно. Також потребує обережності тривале застосування препарату, хоча багаторічний досвід застосування колхіцину в ревматології підтверджує прийнятний профіль безпеки. Окрему увагу приділяють можливим лікарським взаємодіям, особливо у пацієнтів із тяжкою формою ниркової або печінкової недостатності, а також при одночасному прийомі інгібіторів CYP 3A4. Крім того, клінічна інерція, зумовлена відсутністю маркетингової підтримки та промоції, уповільнює впровадження терапії, незважаючи на наявні доказові дані.
Одним зі шляхів підвищення довіри до терапії є використання вчСРБ як маркера запального ризику. Визначення вчСРБ дозволяє відбирати пацієнтів із рівнем ≥2–3 мг/л, які отримують найбільшу користь від терапії, оцінювати ефективність у динаміці та своєчасно виявляти групи з персистуючим запаленням. Крім того, поєднання вчСРБ із сучасними візуалізаційними методами, зокрема FAI, підсилює стратифікацію ризику та робить підхід до терапії більш персоналізованим. Практичність вчСРБ полягає в його широкій доступності та можливості виконання у більшості лабораторій.
В Україні методика визначення FAI Score на основі КТ коронарографії з аналізом периваскулярної жирової тканини залишається обмежено доступною, оскільки потребує наявності мультиспірального томографа та спеціального програмного забезпечення. Такий підхід сьогодні використовується переважно у великих кардіоцентрах та в рамках досліджень. Визначення рівня вчСРБ у крові є більш доступним, проте й тут можливі організаційні чи фінансові труднощі у різних лікувальних закладах. Саме тому для практичної роботи лікаря мінімально достатнім для прийняття рішення щодо призначення колхіцину в дозі 0,5 мг слід вважати наявність клінічного діагнозу ІХС у поєднанні, за можливості, з визначенням рівня вчСРБ, що робить терапевтичне рішення максимально практичним і доступним. Такий підхід дозволяє приймати обґрунтовані рішення, що не потребують складних або малодоступних методів обстеження, легко інтегруються у звичний алгоритм ведення пацієнта та забезпечують реальну користь для його здоров’я.
Перспективи застосування колхіцину включають поєднання протизапальної та ліпідознижувальної терапії [18], використання вчСРБ як маркера для відбору пацієнтів [19], дослідження нових антицитокінових препаратів, зокрема інгібіторів IL-1 та IL-6 [13], а також розвиток сучасних візуалізаційних методів, таких як FAI [11]. У майбутньому комбінована терапія може стати золотим стандартом, що підтверджується дослідженнями COLCOT-T2D, що тривають, які оцінюють роль колхіцину в первинній профілактиці у пацієнтів із метаболічними порушеннями [12]. Паралельно вивчаються можливості комбінування колхіцину з антицитокіновими препаратами [13, 19]. Впровадження методів візуалізації дозволить точніше стратифікувати ризик та персоналізувати терапію [11]. Усі ці дані свідчать, що колхіцин може стати ключовим елементом у новій епосі кардіоваскулярної профілактики.
Висновки
Запалення є ключовим механізмом, що підтримує прогресування атеросклерозу та визначає залишковий серцево-судинний ризик у пацієнтів із ІХС. Визначення вчСРБ та FAI дозволяють точніше ідентифікувати пацієнтів із підвищеним залишковим ризиком, які можуть отримати додаткову користь від протизапальної терапії. Клінічні дослідження LoDoCo2 та COLCOT демонструють, що колхіцин у дозі 0,5 мг на добу знижує ризик повторних серцево-судинних подій на 23–31%. Побічні ефекти, здебільшого легкі форми гастроінтестинальних симптомів, контрольовані й рідко потребують відміни терапії. Колхіцин (Колхікум-Дисперт у дозі 0,5 мг) сьогодні є доступним, простим та доказовим інструментом для зниження залишкового серцево-судинного ризику. Він ефективно зменшує вираженість локального та системного запалення, що лежить в основі прогресування атеросклерозу, і дозволяє персоніфікувати підхід до вторинної профілактики, акцентуючи увагу на пацієнтах із підвищеним вчСРБ (≥2–3 мг/л) або іншими показниками залишкового ризику, такими як FAI. Отже, колхіцин сьогодні демонструє сприятливий профіль безпеки, практичність застосування та доведену терапевтичну ефективність як засіб вторинної профілактики серцево-судинних подій, що дозволяє лікарям цілеспрямовано знижувати залишковий ризик у пацієнтів із ІХС.
Cписок використаної літератури
|
Підготувала О. Звягіна
