Вагітність — природний, але водночас складний період для жіночого організму, що супроводжується значними гемодинамічними та гормональними змінами. У жінок із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) ці зміни можуть становити серйозний ризик для здоров’я і життя як матері, так і плода. Саме тому чергові оновлення рекомендацій Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) у цій сфері викликають значний інтерес з боку медичної спільноти.
Рекомендації ESC 2025 щодо ведення ССЗ у період вагітності представили професорка Джулі Де Бакер (Julie De Backer), Університетська лікарня Гента (University Hospital Ghent), Гент, Бельгія, та професорка Крістіна Германн Хаугаа (Kristina Hermann Haugaa), Університетська лікарня Осло Rikshospitalet (Oslo University Hospital Rikshospitalet), Осло, Норвегія, — співголови робочої групи. Доповідачки наголосили, що документ створювався за участю мультидисциплінарної команди з 25 експертів та представниці пацієнтів, що дозволило інтегрувати в клінічну науку практичні потреби жінок.
«Ці рекомендації — результат поєднання наукових доказів і реального досвіду жінок. Вони спрямовані на індивідуалізацію ведення та забезпечення репродуктивної автономії пацієнток», — відзначила професорка Дж. Де Бакер.
Нова редакція підкреслює центральну роль Pregnancy Heart Team — мультидисциплінарної групи (кардіолог, акушер-гінеколог, анестезіолог, генетик, неонатолог), яка супроводжує жінку на всіх етапах: від прегравідарного консультування через весь період вагітності, під час пологів та у післяпологовий період.
«Жодна пацієнтка з ризиком не повинна залишатися наодинці зі своїм діагнозом. Успіх залежить від команди, яка працює поруч від початку до завершення шляху», — наголосила професорка Дж. Де Бакер.
ESC впровадило оновлену класифікацію ризику, яка враховує ширший спектр захворювань — аритмії, кардіоміопатії, набуті клапанні вади (таблиця). Вона інтегрує дані досліджень CARPREG II та ROPAC, що дозволяє точніше оцінити прогноз. Жінки з класом II–III та вище мають обов’язково скеровуватися до Pregnancy Heart Team. Пацієнтки з модифікованим класом IV повинні отримати повну, чесну й прозору консультацію з обговоренням високих ризиків та можливістю ухвалення рішення щодо переривання вагітності.
Таблиця. Рекомендації ESC 2025 щодо ведення ССЗ і вагітності
| Тема | Нова інформація | Обґрунтування |
|---|---|---|
| Команда з ведення вагітності при серцево-судинних захворюваннях (Pregnancy Heart Team) | Ширше визнання, виділений розділ | Забезпечення комплексної допомоги на всіх етапах репродуктивного періоду |
| Стратифікація ризику | Класифікація mWHO 2.0, уточнені та розширені клінічні категорії | Накопичено нові дані, що потребує більш детальної оцінки ризику для консультування пацієнток |
| Перегляд протипоказань (COR III) до вагітності у жінок з mWHO класом IV | Акцент на критичній ролі всебічного консультування командою Pregnancy Heart Team (COR I) | Визнання автономії жінки у виборі репродуктивних рішень, заохочення прозорого діалогу щодо підвищених ризиків і спільного ухвалення рішень |
| Небажані результати вагітності (APO) | Посилена увага до віддалених наслідків | Дані підтверджують необхідність ретельного обговорення та ведення APO |
| Клінічні дані та дослідження | Реєстр ROPAC | Нові або оновлені підходи до клінічного ведення |
У попередніх рекомендаціях 2018 р. вагітність у високоризикових пацієнток розцінювали як протипоказану (клас III). Тепер акцент зміщено: лікар зобов’язаний детально поінформувати пацієнтку про ризики; рішення ухвалюють спільно, з повагою до автономії жінки.
«Ми відійшли від мови заборон до мови партнерства. Жінка має право знати все про свій стан і сама обирати шлях», — пояснила професорка Дж. Де Бакер.
ESC 2025 підтвердило, що вагінальні пологи залишаються методом вибору для більшості жінок із ССЗ. Лише специфічні ускладнення можуть бути показанням до кесаревого розтину.
Особлива увага приділяється веденню пацієнток, які отримують антикоагулянтну терапію:
- при застосуванні антагоністів вітаміну K упродовж останніх 2 тиж перед пологами рекомендовано кесарів розтин через ризик внутрішньочерепної кровотечі у плода;
- при терапії низькомолекулярними гепаринами — вагінальні пологи є безпечними та рекомендованими.
Вперше в рекомендації включено розділ про несприятливі ускладнення вагітності (APOs), які мають довгостроковий вплив на серцево-судинне здоров’я.
Рекомендовано:
- проводити оцінку серцево-судинного ризику у жінок з APOs;
- документувати ці дані в медичній карті;
- надавати поради щодо здорового способу життя;
- за потреби — організовувати психологічну підтримку.
Жінки з аортальними синдромами тепер потребують генетичного тестування перед вагітністю. Тактика (хірургія до зачаття чи план ведення вагітності) визначається залежно від типу мутації та розмірів аорти.
«Ми переходимо до прецизійної медицини: рішення ухвалюється не лише на основі діаметра аорти, а й з урахуванням генетики», — наголосила професорка Дж. Де Бакер.
Далі слово було передано професорці К.Г. Хаугаа, яка продовжила висвітлювати оновлення рекомендацій. Щодо ключових меседжів ведення пацієнток з кардіоміопатіями та первинними аритмогенними синдромами зазначено наступне: для жінок із перипартальною кардіоміопатією наступна вагітність не рекомендується, якщо функція лівого шлуночка не нормалізувалася. Генетичне тестування рекомендується у жінок з перипартальною кардіоміопатією та дилатаційною міокардіопатією. При синдромі подовженого інтервалу Q–T (Long Q–T Syndrome — LQTS) та катехоламінергічній поліморфній шлуночковій тахікардії (Catecholaminergic Polymorphic Ventricular Tachycardia — CPVT) рекомендовано продовжувати терапію блокаторами β-адренорецепторів у період вагітності (виняток — атенолол). При синдромі подовженого інтервалу Q–T 2-го типу (Long Q–T Syndrome type 2 — LQT2) післяпологовий період визнано окремим високоризиковим етапом, коли доза блокаторів β-адренорецепторів повинна бути максимальною (рисунок).
«Щодо зупинки серця та шлуночкових аритмій: менеджмент такий самий, як у невагітних, з деякими специфічними адаптаціями в період вагітності, включно з кардіоверсією та алгоритмом медикаментозного лікування», — відмітила професорка К.Г. Хаугаа.
Рекомендовано застосовувати метилдопу, лабеталол та блокатори кальцієвих каналів у пацієнток із артеріальною гіпертензією та преекслампсією. Жінки з високим або помірним ризиком прееклампсії мають додатково приймати 75–100 мг ацетилсаліцилової кислоти щоденно з 12-го до 36–37-го тижня вагітності. Будь-яка підозра на тромбоз глибоких вен чи тромбоемболію легеневої артерії потребує негайного обстеження та призначення низькомолекулярних гепаринів як препарату вибору.
Жінкам після трансплантації серця рекомендується відкладати вагітність щонайменше на 1 рік, враховуючи індивідуальні фактори ризику. У пацієнток з онкологічними захворюваннями необхідне ведення спільно з кардіоонкологічною командою.
«Ми маємо ще багато невідомого, і наше завдання — не лише вести жінок сьогодні, але й формувати підґрунтя для майбутніх досліджень», — наголосила Дж. Де Бакер.
Оновлені ESC Guidelines 2025 є результатом багаторічної роботи та синтезу сучасних наукових знань із клінічним досвідом. Вони задають новий стандарт:
- мультидисциплінарний підхід;
- персоналізація та пацієнтоорієнтованість;
- акцент на довгострокове здоров’я;
- інтеграція генетики й доказової медицини.
«Цей документ — не лише про вагітність. Він про життя жінки в цілому, про її право на поінформований вибір і про наше зобов’язання зробити цей вибір максимально безпечним», — підсумувала професорка К.Г. Хаугаа.
Підготувала О. Звягіна
