Виступаючи з доповідями, доктор Константінос Коскінас (Konstantinos Koskinas), Університетська лікарня Берна (Bern University Hospital), Берн, Швейцарія, професор Франсуа Мах (Francois Mach), Університетський госпіталь Женеви (University Hospitals of Geneva), Женева, Швейцарія, та докторка Жанін Ротерс Ван Леннеп (Jeanine Roeters Van Lennep), Медичний центр Університету ім. Еразма Роттердамського (Erasmus University Medical Centre), Роттердам, Нідерланди, підкреслили ключові нововведення та відмінності від рекомендацій 2019 р.
Одним із центральних аспектів оновлення є удосконалена оцінка ризику серцево-судинних подій у осіб без встановленого серцево-судинного захворювання (ССЗ). Для пацієнтів віком до 70 років без атеросклеротичного ССЗ (АСССЗ), цукрового діабету (ЦД), хронічної хвороби нирок (ХХН) або генетичних порушень ліпідного обміну рекомендовано використовувати алгоритм SCORE2 для оцінки 10-річного ризику фатальних та нефатальних подій (клас B), тоді як для осіб віком старше 70 років — SCORE2-OP (клас B). Крім того, уперше в рекомендаціях ESC / EAS 2025 підкреслюється роль субклінічного атеросклерозу, включно з підвищеними показниками кальцифікації коронарних артерій за даними комп’ютерної томографії, та наявність ураження судин як модифікаторів ризику для пацієнтів із середнім ризиком або тих, хто знаходиться на межі ухвалення рішення щодо лікування (клас IIa, B). Доктор К. Коскінас зазначив: «Фокусоване оновлення 2025 р. надає клініцистам більш індивідуалізований та доказовий підхід до ведення дисліпідемії, інтегруючи дані візуалізації, біомаркери та нові фармакологічні опції».
У 2025 р. детально описано демографічні та клінічні модифікатори ризику, які слід враховувати при оцінці: сімейний анамнез раннього ССЗ, високий ризик в етнічних груп (наприклад у південноазійської), ожиріння, фізична неактивність, хронічні імунні та запальні захворювання, вірус імунодефіциту людини, підвищений високочутливий С-реактивний білок (>2 мг/л) та ліпопротеїн(а) (>50 мг/дл). Такий підхід забезпечує більш персоналізовану оцінку ризику порівняно з 2019 р., коли основна увага була сфокусована на традиційних факторах ризику та загальних рекомендаціях для первинної профілактики.
Категорії серцево-судинного ризику також були уточнені. Дуже високий ризик включає пацієнтів із документованим АСССЗ, тяжкою формою ХХН, ЦД із ураженням органів або серцевою недостатністю (СН) із АСССЗ, високий ризик — осіб із вираженими факторами ризику, СН без додаткових факторів, ЦД тривалістю ≥10 років, середній ризик — пацієнти молодого віку з коротким терміном ЦД або SCORE2 2–10%, низький ризик — SCORE2 <2%. На відміну від 2019 р., тепер підкреслюється значення субклінічних маркерів, визначення кальцифікації коронарних артерій та біомаркерів для більш точного визначення середнього ризику.
Мета терапії за рівнем ЛПНЩ залежить від категорії ризику: у пацієнтів низького ризику рекомендований рівень становить <3,0 ммоль/л, середнього — <2,6 ммоль/л та ≥50% зниження, високого — <1,8 ммоль/л, дуже високого — <1,4 ммоль/л, екстремального — <1,0 ммоль/л (<40 мг/дл) (рис. 1). «Цільові показники ЛПНЩ залишаються здебільшого незмінними, за винятком додавання категорії «екстремальний ризик» з рекомендованим рівнем ЛПНЩ <40 мг/дл», — коментує професор Ф. Мах.
Фармакотерапія також отримала оновлення. У первинній профілактиці фармакологічне зниження ЛПНЩ рекомендоване при дуже високому ризику та рівні ЛПНЩ ≥1,8 ммоль/л або при високому ризику та ЛПНЩ ≥2,6 ммоль/л. Уперше впроваджено рекомендації щодо застосування нестатинових засобів з доведеною кардіоваскулярною користю, як-от бемпедоєва кислота та евінакумаб (схвалені у Європейському Союзі у 2020 та 2021 р. відповідно), для пацієнтів, що не досягають цілей при застосуванні статинів. Особливо підкреслено необхідність інтенсифікації терапії під час госпіталізації при гострому коронарному синдромі для досягнення цільових показників ЛПНЩ.
У рекомендаціях 2025 р. окрему увагу приділено ліпопротеїну(a) та гіпертригліцеридемії (рис. 2). Рівень ліпопротеїну(a) >50 мг/дл слід враховувати як фактор підвищеного ризику в усіх дорослих (клас IIa, B). Для пацієнтів із високим або дуже високим ризиком і підвищеним рівнем тригліцеридів (135–499 мг/дл) рекомендовано застосовувати високі дози ейкозапентаєнової кислоти (у ЄС із 2021 р.) у комбінації зі статином. Для тяжкої форми гіпертригліцеридемії (>8,5 ммоль/л) при синдромі сімейної хіломікронемії пропонується воланесорсен натрію (300 мг/тиж) — орфанний препарат, схвалений у ЄС у 2019 р.
Особливу увагу було приділено окремим групам пацієнтів. Так, особам із ВІЛ у первинній профілактиці рекомендовано статини незалежно від рівня ЛПНЩ та оціненого ризику у віці ≥40 років (рис. 3).
«Статини — безпечні, ефективні та економічно вигідні препарати, що запобігають ССЗ. Вони існують з 1990-х років, тому неймовірно, що ми досі знаходимо для них нові способи застосування. Після перегляду доказів ми рекомендуємо їх пацієнтам зі специфічними серцево-судинними ризиками, таким як ВІЛ-інфіковані та особи, які отримали лікування онкопатології, що може пошкодити їхнє серце», — пояснила докторка Ж.Р. Ван Леннеп.
Пацієнтам із онкологічними захворюваннями, які мають високий або дуже високий ризик серцево-судинної токсичності хімієтерапії, також слід розглядати застосування статинів для первинної профілактики. Це нововведення забезпечує превенцію серцево-судинних ускладнень у групах, що раніше не були детально охоплені.
Нарешті, у 2025 р. офіційно зазначено, що дієтичні добавки та вітаміни без доведеної ефективності щодо ЛПНЩ не рекомендовані для зниження ризику АСССЗ (клас III, B). Такий підхід зміщує акцент на доказову базу та безпеку засобів.
Так, оновлена настанова ESC / EAS 2025 пропонує більш персоналізований, доказовий та комплексний підхід до ведення дисліпідемій, інтегруючи оцінку субклінічного атеросклерозу, біомаркери, нові фармакологічні засоби та увагу до спеціальних груп пацієнтів. Як підкреслив доктор К. Коскінас: «Оновлене видання 2025 р. надає лікарям більш індивідуалізований та доказовий підхід до ведення дисліпідемії, поєднуючи дані візуалізації, біомаркери та нові фармакологічні опції», що відображає суттєвий крок уперед порівняно з рекомендаціями 2019 р.
Підготувала Є. Костенко
