Вступ
Гострий риносинусит (ГРС) належить до найпоширеніших захворювань в оториноларингологічній та терапевтичній практиці й щороку діагностується у мільйонів пацієнтів у всьому світі [1]. За епідеміологічними даними, на ГРС хворіє близько 6–15% дорослого населення щорічно, що обумовлює значне соціально-економічне навантаження на систему охорони здоров’я [2]. Незважаючи на те що більшість випадків ГРС мають вірусну етіологію (понад 90–95%), значна частка пацієнтів отримують необґрунтовану антибіотикотерапію, що суттєво загострює проблему антибіотикорезистентності [3].
На особливу увагу заслуговує питання профілактики бактеріальних ускладнень риносинуситу, оскільки саме вони призводять до тривалого перебігу захворювання, зниження якості життя пацієнтів та необхідності призначення системних антибіотиків. За різними даними, 2–5% випадків гострого вірусного риносинуситу (ГВРС) може переходити в бактеріальну форму [4]. Однак навіть у випадках бактеріального ГРС сучасні європейські та світові рекомендації з лікування (EPOS, 2020) підкреслюють доцільність застосування підходу відкладеного призначення антибіотиків і пошуку альтернативних методів запобігання бактеріальним ускладненням [5].
У цьому контексті особливий інтерес становлять засоби з противірусними та антибактеріальними властивостями, які можуть застосовуватися топічно, не спричиняючи появи системних побічних ефектів та розвитку резистентності. Серед таких засобів колоїдне срібло привертає увагу дослідників завдяки своїм антибактеріальним, противірусним та протигрибковим властивостям [6]. Наночастинки срібла демонструють здатність руйнувати бактеріальні біоплівки та пригнічувати ріст широкого спектра патогенних мікроорганізмів, включаючи Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa — збудників, часто асоційованих із бактеріальними ускладненнями риносинуситу [7, 8].
Більше того, низка досліджень підтверджує ефективність колоїдного срібла проти біоплівок як у лабораторних умовах, так і в моделях риносинуситу на тваринах. Так, S. Rajiv та співавтори (2015) [9] продемонстрували значне зменшення біоплівок Staphylococcus aureus у моделі хронічного риносинуситу в овець після застосування колоїдного срібла. Також виявлено суттєву активність сферичних наночастинок срібла проти біоплівок метицилінрезистентного Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa [10]. Проте незважаючи на багатообіцяючі результати доклінічних досліджень, ефективність та безпека інтраназального застосування колоїдного срібла у пацієнтів із ГРС залишаються недостатньо вивченими.
Слід зауважити, що результати нещодавніх клінічних досліджень щодо застосування колоїдного срібла при хронічному риносинуситі є неоднозначними. Так, J.R. Scott та співавтори (2017) не виявили переваг застосування колоїдного срібла над сольовими розчинами у пацієнтів із рецидивуючим хронічним риносинуситом [11]. У той самий час M.L. Ooi та співавтори (2018) продемонстрували безпеку застосування колоїдного срібла при рецидивуючому хронічному риносинуситі та виявили його зіставну ефективність із системною антибіотикотерапією, що, безперечно, заслуговує на увагу [12]. Такі неоднозначні дані підкреслюють необхідність подальших досліджень для визначення оптимальних умов застосування колоїдного срібла при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
Варто зазначити, що більшість досліджень з вивчення колоїдного срібла зосереджувалися на його застосуванні при хронічному риносинуситі, тоді як можливості його використання при ГВРС залишаються фактично недослідженими. Крім того, важливим аспектом є визначення оптимальної концентрації та форми колоїдного срібла для інтраназального застосування, оскільки ці параметри можуть суттєво впливати на ефективність лікування [13, 14].
Окремого аналізу потребує і питання безпеки тривалого застосування колоїдного срібла, особливо з огляду на потенційну абсорбцію через слизову оболонку носа. Попередні дослідження показали, що інтраназальне введення наночастинок срібла мишам призводить до обмеженого системного поглинання з мінімальними рівнями срібла у крові та відсутністю виявлення в головному мозку, що свідчить про сприятливий профіль безпеки [15].
Аналіз механізмів дії колоїдного срібла свідчить про його потенційний подвійний ефект — противірусний та антибактеріальний. Додатково деякі дослідження вказують на імуномодулюючі властивості наночастинок срібла, що може бути особливо корисним при лікуванні гострих запальних захворювань верхніх дихальних шляхів [16]. Ці унікальні властивості роблять колоїдне срібло перспективним кандидатом для його включення до складу комплексної терапії ГВРС.
Отже, дослідження ефективності інтраназального використання розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс у комплексному лікуванні ГВРС середньо-тяжкого перебігу для профілактики бактеріальних ускладнень є актуальним та своєчасним з огляду на значну поширеність захворювання, високу частоту необґрунтованого застосування антибіотиків та обмежену кількість даних щодо ефективності та безпеки колоїдного срібла у цієї категорії пацієнтів.
Мета: оцінити ефективність Дефлю® Сільвер Ніс для зниження частоти бактеріальних ускладнень при ГВРС середньо-тяжкого перебігу.
Об’єкт і методи дослідження
Проведено проспективне контрольоване дослідження оцінки ефективності інтраназального використання розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс у комплексному лікуванні ГВРС середньо-тяжкого перебігу для профілактики бактеріальних ускладнень. Дослідження проводили на базі кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Перед початком дослідження отримано схвалення протоколу етичним комітетом. Усі пацієнти підписали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.
У дослідження включено 50 пацієнтів віком 18–65 років із діагнозом ГВРС середньо-тяжкого перебігу. Критеріями включення були вік 18–65 років, підтверджений діагноз ГВРС середньо-тяжкого перебігу та початок симптомів не більше 7 днів тому (у якості критеріїв ГВРС застосовано Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гострий риносинусит», реєстраційний номер ГС 2023-1793 від 13.10.2023 р.). Із дослідження виключали пацієнтів із хронічним риносинуситом, алергічним ринітом, тих, хто приймав антибіотики за 2 тиж до дослідження, а також пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями, в тому числі онкологічними, або імунодефіцитом.
Набір пацієнтів здійснювався протягом 6 міс у стандартному порядку під час амбулаторного звернення до ЛОР-відділення. Усіх пацієнтів поінформовано про мету, завдання та процедури дослідження.
Пацієнти рівномірно розподілені на дві групи по 25 осіб у кожній. Дослідна група отримувала стандартне лікування та додатково Дефлю® Сільвер Ніс (по 1–2 розпилення спрею 3–4 рази на добу в кожен носовий хід щоденно). Контрольна група отримувала лише стандартне лікування. Стандартний протокол лікування включав наступні елементи: очищення носової порожнини ізотонічним розчином (Хьюмер гігієна носа для дорослих), нестероїдні протизапальні препарати (за показаннями), фітопрепарати з доведеною ефективністю та жувальні таблетки з цинку гліцинатом Дефлю® Цинк (по 1 табл. 3 рази на добу). Тривалість лікування становила 7 днів із можливістю продовження за клінічними показаннями.
У цілому пацієнтів спостерігали 14 днів від моменту залучення в дослідження. Оцінку стану хворих проводили під час трьох візитів: візит 1-й (день 0-й) — скринінг, оцінка тяжкості симптомів за шкалою SNOT-22 (Sino-Nasal Outcome Test-22) та 10-бальною візуально-аналоговою шкалою (ВАШ; 5 окремих шкал відповідно до назальних симптомів) та початок лікування; візит 2-й (день 4-й) — оцінка динаміки симптомів, фіксація небажаних явищ та побічних ефектів; візит 3-й (день 7-й) — фінальна оцінка стану пацієнта, завершення участі в дослідженні.
Шкалу SNOT-22 використовували для оцінки впливу симптомів риносинуситу на якість життя пацієнтів. ВАШ використовували для суб’єктивної оцінки пацієнтами тяжкості окремих симптомів (закладеність носа, виділення з носа, біль / тиск у проєкції приносових пазух). За наявності клінічних ознак бактеріальних ускладнень проводили відповідні діагностичні дослідження для їх підтвердження.
Безпеку лікування оцінювали шляхом реєстрації побічних ефектів та небажаних явищ. Пацієнти проінструктовані щодо негайного повідомлення про будь-які небажані реакції. Серйозні побічні явища підлягали обов’язковій реєстрації та звітності.
Статистичний аналіз проводився з використанням програмного забезпечення Python (версія 3.9) із застосуванням бібліотек pandas, numpy, scipy та statsmodels. Аналіз включав кілька послідовних етапів:
1. Перевірка нормальності розподілу даних за допомогою тесту Шапіро — Уїлка для всіх числових параметрів в обох групах.
2. Демографічний аналіз включав порівняння віку між групами (t-тест Стьюдента або U-тест Манна — Уїтні, залежно від розподілу) та порівняння розподілу статі (χ²-тест).
3. Порівняння клінічних параметрів між групами проводили окремо для кожного візиту (0, 4, 7 днів) з автоматичним вибором статистичного тесту залежно від розподілу даних. Для порівняння середніх значень між групами застосовували t-тест (для нормально розподілених даних) або U-тест Манна — Уїтні (для даних з ненормальним розподілом).
4. Динаміка змін у часі всередині кожної групи оцінювалася за допомогою тесту ANOVA для повторних вимірювань або тесту Фрідмана. Розраховували частку зменшення вираженості для кожного симптому від початкового до кінцевого візиту.
5. Оцінка ефективності лікування включала порівняння абсолютної зміни показників (В2−В0) та відносної зміни показників (частка покращення) між групами.
6. Аналіз швидкості зменшення вираженості симптомів передбачав порівняння темпів покращення стану між групами (візит 0–1-й проти візиту 1–2-го) для визначення, в якій групі відмічали швидше покращення.
7. Частоту бактеріальних ускладнень порівнювали між групами за допомогою χ²-тесту.
Статистично значимими вважали відмінності при р<0,05. Результати представлені у вигляді середніх значень та стандартних відхилень для нормально розподілених даних або медіан та міжквартильних інтервалів для даних з ненормальним розподілом. Для категоріальних даних наведені абсолютні значення та частка.
Результати
Початковий аналіз демографічних характеристик досліджуваних груп свідчить про їх однорідність. Так, розподіл пацієнтів за віком та статтю був достовірно однаковим — середній вік у 1-й групі (стандартне лікування) становив 43,4±6,7 року, у 2-й групі (Дефлю® Сільвер) — 42,4±6,5 року (p>0,05), при цьому гендерний розподіл також не мав статистично значущих відмінностей (p>0,05). З детальною характеристикою демографічних даних пацієнтів можна ознайомитися в табл. 1.
Таблиця 1. Демографічні дані пацієнтів
| Параметр | Група 1-ша (стандартне лікування) (n=25) | Група 2-га (Дефлю® Сільвер) (n=25) | p | Тест |
|---|---|---|---|---|
| Вік, роки | 43,4±6,7 | 42,4±6,5 | 0,581 | t-тест Стьюдента |
| Стать (чоловіки / жінки) | 12 / 13 | 9 / 16 | 0,567 | χ²-тест |
Крім того, при початковому візиті (візит 0-й — скринінг) обидві групи демонстрували подібні показники вираженості симптомів. Зокрема, за 10-бальною шкалою ВАШ (після вимірювання лінійкою) закладеність носа оцінювали в 8,6±0,9 та 8,4±0,8 бала, ринорею — 8,6±0,8 та 8,4±0,9 бала, постназальне затікання — 7,3±0,9 та 7,6±1,0 бала для пацієнтів у 1-й та 2-й групах відповідно. Аналогічну картину виявили щодо болю / тиску в проєкції приносових пазух (4,9±1,2 проти 4,6±1,2) та порушення нюху (7,6±0,9 проти 7,6±0,8). Загальний бал за ВАШ становив 37,0±2,3 у 1-й групі та 36,5±1,8 у 2-й групі, а показник SNOT-22 — 51,4±8,9 та 52,7±7,8 відповідно. Усі ці відмінності не були статистично значимими (p>0,05), що свідчить про адекватний розподіл пацієнтів між групами. Детальна характеристика клінічних симптомів наведена в табл. 2 — вибір тесту для порівняння симптомів обох груп базувався на результатах аналізу нормальності розподілу Шапіро — Уїлка.
Таблиця 2. Вираженість симптомів у пацієнтів обох груп при 0-му візиті
| Параметр | Група 1-ша (M±SD) | Група 2-га (M±SD) | p | Тест |
|---|---|---|---|---|
| Закладеність носа | 8,6±0,9 | 8,4±0,8 | 0,327419016 | t-тест |
| Ринорея | 8,6±0,8 | 8,4±0,9 | 0,431299763 | t-тест |
| Постназальне затікання | 7,3±0,9 | 7,6±1,0 | 0,326057216 | U-тест |
| Біль / тиск в обличчі | 4,9±1,2 | 4,6±1,2 | 0,409192801 | U-тест |
| Порушення нюху | 7,6±0,9 | 7,6±0,8 | 0,922587127 | U-тест |
| Загальний бал | 37,0±2,3 | 36,5±1,8 | 0,439633308 | t-тест |
| SNOT22 | 51,4±8,9 | 52,7±7,8 | 0,613160129 | U-тест |
Вже при першому візиті (візит 1-й), який відбувався на 4-й день лікування, почали з’являтися відмінності між досліджуваними групами. У пацієнтів, які отримували Дефлю® Сільвер Ніс, відзначали статистично значиме зменшення закладеності носа (5,0±0,6 проти 5,9±0,6 у контрольній групі; p=0,0002). Водночас цікавим є те, що показники постназального затікання у групі Дефлю® Сільвер виявилися вищими (6,1±0,6 проти 5,2±0,7, p<0,0001), що може бути пов’язано з більш активною функцією мукоциліарного транспорту. Порушення нюху також було менш вираженим в основній групі (4,9±0,9 проти 5,6±0,8; p<0,05). Важливо відзначити, що на цьому етапі загальний бал за ВАШ та SNOT-22 не мав статистично значущих відмінностей, хоча й створювалися передумови для тенденції до кращих показників у групі Дефлю® Сільвер.
Під час фінального візиту (візит 2-й), який проводили на 7-й день лікування, відмінності між групами стали ще більш вираженими. Закладеність носа у групі Дефлю® Сільвер була суттєво нижчою порівняно з контрольною групою (2,2±0,6 проти 4,0±0,5, p<0,0001). Таку саму тенденцію відзначали щодо болю / тиску в проєкції приносових пазух (0,9±0,5 проти 1,9±0,6; p<0,0001) та порушення нюху (1,9±0,6 проти 2,9±0,5; p<0,0001). Слід звернути увагу, що ринорея на цьому етапі все ще була більш вираженою у групі Дефлю® Сільвер (5,2±0,6 проти 4,0±0,7; p<0,0001), так само як і постназальне затікання (3,9±0,5 проти 3,3±0,6; p=0,0002). Незважаючи на це, загальний бал за ВАШ був статистично нижчим у групі Дефлю® Сільвер (14,1±1,4 проти 16,1±1,3; p<0,0001), як і показник загального балу SNOT-22 (19,4±7,0 проти 24,5±6,1; p<0,01). Це свідчить про загальне зменшення вираженості симптомів у пацієнтів та поліпшення якості їх життя (табл. 3).
Таблиця 3. Вираженість симптомів у пацієнтів обох груп при 1-му візиті
| Параметр | Група 1-ша (M±SD) | Група 2-га (M±SD) | p | Тест |
|---|---|---|---|---|
| Закладеність носа | 5,9±0,6 | 5,0±0,6 | 0,000174318 | U-тест |
| Ринорея | 5,8±0,6 | 6,0±0,5 | 0,386834977 | t-тест |
| Постназальне затікання | 5,2±0,7 | 6,1±0,6 | 2,94035E-05 | U-тест |
| Біль / тиск в обличчі | 3,2±0,7 | 2,9±0,5 | 0,084277755 | t-тест |
| Порушення нюху | 5,6±0,8 | 4,9±0,9 | 0,01727256 | U-тест |
| Загальний бал | 25,7±1,6 | 24,9±1,5 | 0,10181572 | t-тест |
| SNOT22 | 38,9±6,8 | 35,5±5,9 | 0,153233514 | U-тест |
Аналіз динаміки змін симптомів від початку до кінця лікування свідчить про цікаві закономірності. Найбільш виражене покращення у групі Дефлю® Сільвер виявили щодо закладеності носа, де вираженість симптому зменшилася на 6,2±1,2 бала, що становить 73,6% від початкового рівня. Натомість мінімальне зменшення вираженості симптомів у цій групі зафіксовано щодо симптому «ринорея» — лише на 3,3±1,0 бала (38,9%). У контрольній групі найбільше виражене покращення стану зафіксовано щодо симптому порушення нюху (зменшення вираженості на 4,7±0,9 бала, або 62,3%), а найменше — щодо болю / тиску в проєкції приносових пазух (зменшення вираженості на 2,9±1,2 бала, або 60,4%). Динаміку змін при кожному із візитів зображено на рис. 1, а детальний аналіз — в табл. 4.
Таблиця 4. Вираженість симптомів у пацієнтів обох груп при 2-му візиті
| Параметр | Група 1 (M±SD) | Група 2 (M±SD) | p | Тест |
|---|---|---|---|---|
| Закладеність носа | 4,0±0,5 | 2,2±0,6 | 1,44894E-09 | U-тест |
| Ринорея | 4,0±0,7 | 5,2±0,6 | 2,6937E-06 | U-тест |
| Постназальне затікання | 3,3±0,6 | 3,9±0,5 | 0,000182123 | U-тест |
| Біль / тиск в обличчі | 1,9±0,6 | 0,9±0,5 | 6,57675E-07 | U-тест |
| Порушення нюху | 2,9±0,5 | 1,9±0,6 | 8,7337E-08 | t-тест |
| Загальний бал | 16,1±1,3 | 14,1±1,4 | 4,1786E-06 | t-тест |
| SNOT22 | 24,5±6,1 | 19,4±7,0 | 0,018107527 | U-тест |
Окремо визначено відсоткове зменшення вираженості симптомів для кожної із груп, з яким можна ознайомитися на рис. 2. Відтак, для 3 із 5 назальних симптомів більш виражене покращення зафіксовано саме в 1-й групі. Більше того, при аналізі чутливості наведених симптомів до змін на фоні проведеного лікування виявлено, що найбільш чутливими симптомами стали порушення нюху (–62,3%) та закладеність носа (–73,6%) для 1-ї та 2-ї груп відповідно. У цей самий час найбільш резистентними до лікування симптомами для контрольної групи став тиск у проєкції приносових пазух (–60,4%), а для основної групи — ринорея (–38,9%), що не стало неочікуваним, зважаючи на попередні результати.
Крім відносного зменшення вираженості симптоматики у хворих, нами оцінено частоту клінічно значимої відповіді на лікування (рис. 3), де виявлено, що за більшістю параметрів більша кількість пацієнтів у групі Дефлю® Сільвер досягла суттєвого покращення стану. У той самий час у групі стандартного лікування таких пацієнтів було відносно менше.
Враховуючи отримані дані, нами також проведено оцінку швидкості зменшення вираженості симптомів і виявлено також кращі результати в групі пацієнтів, які використовували Дефлю® Сільвер. Для наочності отриманих результатів створено тепловий графік (рис. 4), що демонструє більш інтенсивне зменшення вираженості симптомів у групі Дефлю® Сільвер при 1-му та 2-му візиті, особливо щодо симптомів закладеності носа, порушення нюху та болю / тиску в проєкції приносових пазух.
Особливо інформативним став аналіз інтегральних показників ефективності лікування. Комбінований індекс ефективності у групі Дефлю® Сільвер становив 62,3±5,9%, що на 14,1% вище порівняно з контрольною групою (54,6±5,4%; p<0,0001). Ще більш вражаючу різницю продемонстрував індекс стабільності ефекту, який становив 46,4±6,6% у групі Дефлю® Сільвер проти 36,0±7,8% у контрольній групі (p<0,0001), що відповідає різниці у 28,9%. Цікаво, що індекс швидкості ефекту не мав статистично значущої різниці між групами (30,6±7,0% проти 29,7±6,7%; p=0,644), що свідчить про подібну швидкість початкового покращення стану, але кращу підтримку цього ефекту в групі Дефлю® Сільвер. З даними аналізу можна ознайомитися в табл. 5 та 6.
Таблиця 5. Динаміка змін симптомів у кожний із візитів — детальний аналіз
| Параметр | Стадія | Стандартне лікування (M±SD) | Дефлю® Сільвер (M±SD) | Різниця | p | Тест |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Закладеність носа | Візит 0-й | 8,6±0,9 | 8,4±0,8 | –0,2 | 0,3274 | t-тест |
| Візит 1-й | 5,9±0,6 | 5,0±0,6 | –0,9 | 0,0002 | U-тест | |
| Візит 2-й | 4,0±0,5 | 2,2±0,6 | –1,8 | 0,0000 | U-тест | |
| Зміна В0–В2 | –4,6±1,1 | –6,2±1,2 | –1,6 | 0,0000 | t-тест | |
| Ринорея | Візит 0-й | 8,6±0,8 | 8,4±0,9 | –0,2 | 0,4313 | t-тест |
| Візит 1-й | 5,8±0,5 | 6,0±0,5 | 0,1 | 0,3868 | t-тест | |
| Візит 2-й | 4,0±0,7 | 5,2±0,6 | 1,2 | 0,0000 | U-тест | |
| Зміна В0–В2 | –4,7±1,2 | –3,3±1,0 | 1,4 | 0,0001 | t-тест | |
| Постназальне затікання | Візит 0-й | 7,3±0,9 | 7,6±0,9 | 0,3 | 0,3261 | U-тест |
| Візит 1-й | 5,2±0,7 | 6,1±0,6 | 1,0 | 0,0000 | U-тест | |
| Візит 2-й | 3,3±0,6 | 3,9±0,5 | 0,7 | 0,0002 | U-тест | |
| Зміна В0–В2 | –4,1±1,2 | –3,6±1,2 | 0,4 | 0,2249 | t-тест | |
| Біль / тиск в обличчі | Візит 0-й | 4,9±1,1 | 4,6±1,1 | –0,3 | 0,4092 | U-тест |
| Візит 1-й | 3,2±0,7 | 2,9±0,5 | –0,3 | 0,0843 | t-тест | |
| Візит 2-й | 1,9±0,6 | 0,9±0,5 | –1,0 | 0,0000 | U-тест | |
| Зміна В0–В2 | –2,9±1,2 | –3,7±1,2 | –0,8 | 0,0284 | t-тест | |
| Порушення нюху | Візит 0-й | 7,6±0,9 | 7,6±0,8 | –0,0 | 0,9226 | U-тест |
| Візит 1-й | 5,6±0,8 | 4,9±0,8 | –0,7 | 0,0173 | U-тест | |
| Візит 2-й | 2,9±0,5 | 1,9±0,6 | –1,0 | 0,0000 | t-тест | |
| Зміна В0–В2 | –4,7±0,9 | –5,7±1,0 | –1,0 | 0,0010 | t-тест | |
| Загальний бал | Візит 0-й | 37,0±2,3 | 36,5±1,8 | –0,5 | 0,4396 | t-тест |
| Візит 1-й | 25,7±1,6 | 24,9±1,5 | –0,7 | 0,1018 | t-тест | |
| Візит 2-й | 16,1±1,3 | 14,1±1,4 | –2,0 | 0,0000 | t-тест | |
| Зміна В0–В2 | –20,9±3,1 | –22,5±2,4 | –1,5 | 0,0622 | t-тест | |
| SNOT-22 | Візит 0-й | 51,4±8,7 | 52,7±7,6 | 1,3 | 0,6132 | U-тест |
| Візит 1-й | 38,9±6,6 | 35,5±5,7 | –3,4 | 0,1532 | U-тест | |
| Візит 2-й | 24,5±6,0 | 19,4±6,8 | –5,2 | 0,0181 | U-тест | |
| Зміна В0–В2 | –26,9±10,2 | –33,3±11,9 | –6,4 | 0,0510 | U-тест |
Таблиця 6. Інтегральні показники ефективності лікування
| Показник | Група 1-ша (M±SD) | Група 2-га (M±SD) | p | Тест | Різниця (%) |
|---|---|---|---|---|---|
| Інтегральний показник ВАШ | 56,2±5,8 | 62,6±4,7 | 8,50703E-05 | t-тест | 11,46326997 |
| Комбінований індекс ефективності | 54,6±5,4 | 62,3±5,9 | 2,33877E-05 | U-тест | 14,06823669 |
| Індекс швидкості ефекту | 29,7±6,7 | 30,6±7,0 | 0,6437133 | t-тест | 3,024892038 |
| Індекс стабільності ефекту | 36,0±7,8 | 46,4±6,6 | 6,20525E-06 | t-тест | 28,88762819 |
Варто зазначити, що за період дослідження не зареєстровано жодного небажаного явища чи побічного ефекту. Крім того, станом на останній візит у жодного із пацієнтів не виявлено симптомів гострого бактеріального риносинуситу або його ускладнень.
Таким чином, результати дослідження переконливо демонструють перевагу комплексного лікування з використанням інтраназального розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс порівняно зі стандартною терапією ГВРС середньо-тяжкого перебігу. Особливо виражений ефект відзначається щодо зменшення закладеності носа, болю / тиску в проєкції приносових пазух та порушення нюху, що є найбільш дискомфортними симптомами для пацієнтів. Водночас дещо менше зменшення вираженості ринореї та постназального затікання в групі Дефлю® Сільвер може бути пов’язане з посиленням мукоциліарного кліренсу, що, своєю чергою, сприяє кращому очищенню слизової оболонки, що в кінцевому підсумку сприяє більш ефективному вирішенню патологічного процесу.
Обговорення
Результати дослідження демонструють суттєві переваги використання розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс у комплексному лікуванні ГВРС середньо-тяжкого перебігу. Аналіз динаміки симптомів показав, що в групі пацієнтів, які отримували колоїдне срібло, відзначено більш значне зменшення вираженості симптомів закладеності носа (на 73,6% проти 53,5% у контрольній групі), болю / тиску в проєкції приносових пазух (на 80,4% проти 60,4%) та порушення нюху (на 75,0% проти 62,3%) впродовж лікування.
Цікавим спостереженням стало збереження дещо вищого рівня вираженості симптому ринореї та постназального затікання в основній групі, особливо це було помітно на проміжному етапі лікування (візит 1-й). Імовірно, це пов’язано з посиленням мукоциліарного кліренсу під впливом наночастинок срібла, що стимулювало фізіологічне очищення слизової оболонки. Це припущення узгоджується з дослідженнями P.L. Nadworny та співавторів (2010) [17], які показали здатність наносрібла пригнічувати запальні процеси в тканинах та стимулювати імунну відповідь.
Аналіз інтегральних показників ефективності виявив переконливу перевагу комплексної терапії з включенням Дефлю® Сільвер Ніс. Комбінований індекс ефективності та індекс стабільності ефекту були значно вищими в 1-й групі порівняно з 2-ю групою (62,3±5,9% проти 54,6±5,4% та 46,4±6,6% проти 36,0±7,8% відповідно), тобто у пацієнтів виявлено не лише більш виражене покращення стану, але й воно було значно стійкішим.
Механізм дії колоїдного срібла може полягати в комбінації його антибактеріальних та протизапальних властивостей. Так, дослідження J.S. Hyun та співавторів (2008) [18] показали, що наночастинки срібла позитивно впливають на властивості слизової оболонки носової порожнини при запальному процесі без її токсичного ураження. Крім того, опубліковані нещодавні дослідження щодо ефективності наносрібла проти SARS-CoV-2. У ньому P.L. Nadworny та співавтори (2023) [19] продемонстрували, що розчини наносрібла здатні значно знижувати інфекційний титр SARS-CoV-2 у дослідженнях in vitro, досягаючи повної інактивації вірусу протягом 24 год. Більше того, у клінічних спостереженнях автори відзначили ефективність небулізації розчинів наносрібла в лікуванні пацієнтів з COVID-19. У пацієнтів, які отримували таке лікування, відзначали швидше усунення респіраторних симптомів та зменшення потреби в кисневій підтримці. Особливо вражаючим був випадок медичної сестри з COVID-19, яка почала використовувати небулізований розчин наносрібла на 16-й день захворювання при погіршенні стану (дезорієнтація, температура тіла >40 °C, гранична гіпоксія) і досягла суттєвого покращення протягом 48 год [19]. Враховуючи схожість патофізіологічних механізмів ураження слизової оболонки дихальних шляхів при COVID-19 та ГВРС, можна припустити, що протизапальні та противірусні властивості наносрібла можуть бути корисними в обох випадках. Порівнюючи це дослідження з отриманими нами результатами, можна стверджувати, що вони корелюють між собою, оскільки P.L. Nadworny та співавтори (2023) [19] продемонстрували ефективність розчинів наносрібла при лікуванні пацієнтів з мультирезистентною пневмонією та навіть грибковим риносинуситом.
Зважаючи на вищесказане, включення розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс до складу комплексної терапії ГВРС середньо-тяжкого перебігу забезпечує значно кращі клінічні результати, сприяючи швидшому зменшенню вираженості основних симптомів та покращенню якості життя пацієнтів. Протизапальні та антимікробні властивості наночастинок срібла роблять цей препарат перспективним засобом для профілактики бактеріальних ускладнень та, потенційно, для лікування інших вірусних інфекцій дихальних шляхів, включаючи COVID-19.
Висновки
Використання інтраназального розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс у комплексному лікуванні ГВРС середньо-тяжкого перебігу продемонструвало статистично значиму перевагу порівняно зі стандартною терапією за більшістю оцінених показників.
У пацієнтів, які отримували Дефлю® Сільвер Ніс, на 7-й день лікування відмічали достовірно нижчі показники закладеності носа (2,2±0,6 проти 4,0±0,5; p<0,0001), болю / тиску в проєкції приносових пазух (0,9±0,5 проти 1,9±0,6; p<0,0001) та порушення нюху (1,9±0,6 проти 2,9±0,5; p<0,0001) порівняно з контрольною групою.
Загальний бал за ВАШ був статистично нижчим у групі Дефлю® Сільвер Ніс (14,1±1,4 проти 16,1±1,3; p<0,0001), як і показник загального балу SNOT-22 (19,4±7,0 проти 24,5±6,1; p<0,01), що вказує на краще зменшення вираженості назальних симптомів та поліпшення якості життя пацієнтів.
Комбінований індекс ефективності у групі Дефлю® Сільвер Ніс становив 62,3±5,9%, що на 14,1% вище порівняно з контрольною групою (54,6±5,4%; p<0,0001), а індекс стабільності ефекту — 46,4±6,6% проти 36,0±7,8% (p<0,0001), що свідчить про кращу підтримку лікувального ефекту в групі, яка отримувала колоїдне срібло.
За період дослідження не зареєстровано жодного небажаного явища чи побічного ефекту, що свідчить про безпеку інтраназального використання розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс у рекомендованому режимі. У жодного з пацієнтів протягом періоду спостереження не виявлено симптомів гострого бактеріального риносинуситу або ускладнень риносинуситу, що дозволяє розглядати Дефлю® Сільвер Ніс як ефективний засіб для профілактики бактеріальних ускладнень при ГВРС.
Таким чином, інтраназальне використання розчину колоїдного срібла Дефлю® Сільвер Ніс у комплексному лікуванні ГВРС середньотяжкого перебігу є безпечним та ефективним методом зменшення вираженості клінічних симптомів і профілактики бактеріальних ускладнень, що дозволяє рекомендувати його включення до схем лікування цієї патології.
Список використаної літератури
|
Інформація про автора:
Дєєва Юлія Валеріївна — докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ, Україна. |
Information about the author:
Deeva Yuliia V. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Otorhinolaryngology of the Bogomolets Ukrainian State Medical University, Kyiv, Ukraine. |
Надійшла до редакції/Received: 01.08.2025
Прийнято до друку/Accepted: 03.08.2025
