Вступ
Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найбільш поширених захворювань, яке відмічають у близько 31% людей на планеті [1]. Рекомендації з профілактики та лікування АГ включають модифікацію способу життя, в тому числі регулярну помірну фізичну активність [2]. Хоча підвищений артеріальний тиск (АТ) менш поширений серед активного населення, спортсмени не захищені від гіпертензії [3]. Здається, що це суперечить ситуації, адже спортсмени мають отримувати позитивні серцево-судинні ефекти від регулярних фізичних навантажень [3]. Але збільшення серцевого викиду та систолічного об’єму крові фізіологічно підвищується при фізичному навантаженні разом із лінійною активацією симпатичного тонусу, що є пусковим механізмом підвищення АТ [4]. Причому для динамічного спорту притаманні більш високі значення систолічного АТ (САТ) за рахунок високих навантажень, тоді як статичні види спорту асоційовані із вищим рівнем діастолічного АТ (ДАТ) внаслідок підвищення периферичного опору [5].
Більше того, типова ознака АГ ІІ стадії — гіпертрофія лівого шлуночка у спортсменів досить часто розглядається як класична ознака фізіологічного спортивного серця [6], а нормальний або високий нормальний офісний (оф.) АТ не акцентує увагу лікаря на наявності прихованої АГ у такого пацієнта. Але як і в загальній популяції, у спортсменів АГ є найпоширенішим захворюванням. Тому необхідно проводити ретельне клінічне обстеження, щоб своєчасно діагностувати або виключити АГ у спортсменів, описати індивідуальний профіль кардіоваскулярного ризику, виключити вторинні причини та виявити можливі опосередковані гіпертензією пошкодження органів, що спричинені АГ на ранній стадії [3]. Оскільки середньоденний та особливо, середньонічний АТ є сильнішими предикторами ризику серцево-судинних подій, ніж вимірювання АТ в офісі [7], дослідження присвячено можливостям використання добового моніторування АТ при обстеженні спортсменів.
Мета дослідження: встановити особливості добового профілю АТ у хворих на АГ із спортивним анамнезом.
Об’єкт і методи дослідження
У дослідження включено 124 чоловіків із есенціальною АГ ІІ стадії. Середній вік у групі дослідження становив 43,7±1,0 року, стаж АГ — 6,08±0,73 року.
Для досягнення поставленої мети згідно з особливостями спортивного анамнезу та за характером фізичної активності на момент обстеження усі чоловіки з АГ ІІ стадії розділені на 3 групи. У 1-шу групу увійшли 40 (32,3%) чоловіків із спортивним анамнезом, які в минулому займалися спортом та в теперішній час мають регулярну фізичну активність (фізичні вправи / спорт), у 2-гу групу — 54 (43,5%) чоловіки, які займалися спортом лише в минулому, у 3-тю групу — 30 (24,2%) чоловіків, які раніше не мали та зараз не мають регулярної фізичної активності.
Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) щодо спортивної кардіології та фізичних вправ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями 2020 р. та запропонованою класифікацією фізичної активності, що базується на обсязі фізичних навантажень, пацієнти 1-ї групи віднесені до категорії спортсменів-змагальників, 2-ї групи — спортсменів-аматорів [8]. За ступенем інтенсивності та переважним компонентом фізичних вправ, а також варіантами метаболічного режиму тренувань в анамнезі пацієнти 1-ї та 2-ї групи були зіставними.
У теперішній час, пацієнти 1-ї групи продовжують тренування в межах 4–5 год на тиждень з низькою або помірною інтенсивністю, де переважають ігрові сесії (футбол, волейбол, баскетбол) 1–2 рази на тиждень. Пацієнти 2-ї групи на цей час не займаються спортом та мають звичайну фізичну активність. Спосіб життя чоловіків 3-ї групи розцінений як малорухомий. Характеристика обстежених пацієнтів за групами наведена в табл. 1.
Таблиця 1. Клініко-антропометрична характеристика обстежених пацієнтів
| Показники, од. вимірювання, M±m | Усі групи (n=124) | 1-ша група (n=40) | 2-га група (n=54) | 3-тя група (n=30) |
|---|---|---|---|---|
| Вік, роки | 43,7±1,0 | 46,6±2,0 | 43,0±1,3* | 41,1±1,6# |
| Стаж АГ, роки | 6,08±0,73 | 7,77±1,85 | 6,08±0,86 | 4,05±1,02 |
| Вік початку АГ, роки | 37,1±1,0 | 37,7±2,1 | 36,8±1,5 | 37,1±1,6 |
| Зріст, м | 1,79±0,01 | 1,79±0,01 | 1,79±0,01 | 1,79±0,01 |
| Маса тіла, кг | 100,0±1,7 | 96,8±2,9 | 103,7±3,0 | 97,7±2,5 |
| ІМТ, кг/м2 | 31,1±0,5 | 30,1±0,7 | 32,1±0,8 | 30,5±0,7 |
| Окружність талії, см | 110,7±1,3 | 107,2±1,9 | 113,9±2,1 | 109,5±2,4 |
| САТоф., мм рт. ст. | 139,3±1,6 | 135,6±2,2 | 139,4±2,6 | 144,4±3,5#§ |
| ДАТоф., мм рт. ст. | 85,7±1,2 | 81,9±1,6 | 86,6±1,9 | 89,3±2,6# |
| ПАТоф., мм рт. ст. | 53,6±1,0 | 53,6±1,7 | 52,8±1,5 | 55,1±1,8§ |
| ЧССоф., уд./хв | 68,9±1,1 | 65,6±1,7 | 68,7±1,7 | 73,5±2,1# |
| Обтяжена спадковість, % | 71,8 | 65,0 | 77,8 | 70,0 |
| ХС неЛПВЩ, ммоль/л | 4,36±0,91 | 4,13±0,19 | 4,64±0,19 | 4,28±0,17 |
| Глюкоза в крові, ммоль/л | 5,2±0,07 | 5,39±0,11 | 5,18±0,13 | 5,05±0,11 |
| Ризик за SCORE-2, М(SD) | 13,42 (6,47) | 13,71 (6,43) | 12,94 (6,04) | 13,63 (6,95) |
Пацієнти 1-ї групи в середньому на 3 роки були старші, ніж 2-ї групи, та на 5 років старші за пацієнтів 3-ї групи (р<0,05) (див. табл. 1). Середній вік початку АГ був зіставний у пацієнтів усіх груп. Чоловіки 1-ї та 3-ї груп були зіставні за ІМТ та окружністю талії, натомість чоловіки 2-ї групи мали тенденцію (p>0,05) до вищого ІМТ та, відповідно, більшої окружності талії (див. табл. 1).
У пацієнтів 1-ї та 2-ї груп встановлено в межах «високого нормального» середній рівень як САТоф., так і ДАТоф. Натомість пацієнти 3-ї групи мали АГ І ступеня за рівнем САТоф. (p<0,05). Рівень ПАТ був підвищений у пацієнтів усіх груп. Середня ЧСС була найнижчою у пацієнтів 1-ї групи та найвищою у пацієнтів 3-ї групи (p<0,05), але в цілому була в нормі у пацієнтів усіх груп (див. табл. 1).
Серед пацієнтів 1-ї групи курять 8 (20%) чоловіків, раніше курили, а тепер кинули — 13 (32,5%). У 2-й групі курять 26 (48,1%) пацієнтів, раніше курили, а тепер кинули — 7 (13,0%). Статус активного курця мали 10 (33,3%) чоловіків у 3-й групі, 8 (26,7%) пацієнтів раніше курили та кинули.
Обтяжена спадковість за АГ виявлена у 26 (65,0%) пацієнтів 1-ї групи, 42 (77,8%) — 2-ї групи та у 21 (70,0%) — 3-ї групи.
Пацієнти всіх груп мали зіставні рівні ХС неЛПВЩ та глюкози у крові (p<0,05).
Усім пацієнтам проведена стратифікація ризику за шкалою SCORE-2 (HEARTSCORE calculator online) та встановлений дуже високий ризик (див. табл. 1).
Діагноз «есенціальна АГ» встановлювали відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів [9] та ESC з лікування артеріальної гіпертензії 2023 р. [2]. Жоден з пацієнтів на момент включення в дослідження не приймав регулярно антигіпертензивну терапію та статини.
Критерії включення в дослідження: чоловіча стать, есенціальна АГ ІІ стадії, підписана інформована згода пацієнта на участь у дослідженні.
Критерії виключення: вторинна АГ, ішемічна хвороба серця, фібриляція та тріпотіння передсердь, атріовентрикулярна блокада ІІ–ІІІ ступеня, вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії; серцева недостатність III–IV функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (New York Heart Association — NYHA), фракція викиду лівого шлуночка <40%, цукровий діабет І і ІІ типу, гостре порушення мозкового кровообігу або транзиторна ішемічна атака в анамнезі, хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, активні інфекційні та онкологічні захворювання, рівень швидкості клубочкової фільтрації <60 мл/хв/1,73 м² за формулою CKD-EPI, кісточково-плечовий індекс <0,9, психічні розлади та неможливість адекватного контакту з пацієнтами.
Дослідження проведено відповідно до принципів біоетики, викладених у Гельсінській декларації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей», «Загальної декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)» та наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і типового положення про комісії з питань етики» від 23.09.2009 р. № 690, також схвалено комісією з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету. Усі хворі надали інформовану згоду на проведення необхідних досліджень.
Усім пацієнтам проведено добове моніторування АТ з використанням монітору АВРМ-04 («Meditech», Угорщина). Визначали рівень АТ, показники навантаження тиском, варіабельність АТ за добу (24), за день (д) і ніч (н) та в ранкові години (рг), ступінь нічного зниження (СНЗ) АТ. Нормальним рівнем для варіабельності САТ вдень та вночі вважали рівень <11,9 мм рт. ст., для варіабельності ДАТ вдень та вночі — <9,5 мм рт. ст.
Статистичну обробку проводили з використанням комп’ютерної програми «STATISTICA 6.1» (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA), «Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PVPG3KT). Величини із нормальним розподілом подані у вигляді середньої (М) та похибки середньої (m), або стандартного відхилення (SD). Величини із ненормальним розподілом подані у вигляді медіани (Ме) та інтерквартильного розподілу даних (Ме (25,0%; 75,0%). Перевірку однорідності двох вибірок (оцінку відмінностей середніх) виконували за допомогою t-критерію Стьюдента. Вважали, що середні двох вибірок відрізняються суттєво, якщо p-значення не перевищувало 0,1. Достовірність різниці середніх для кількісних ознак з ненормальним розподілом проводили за критерієм Манна — Уїтні та аналіз взаємозв’язків між різними ознаками — із розрахунком коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (r). Критичне значення рівня статистичної значущості для всіх видів аналізу приймали на рівні p<0,05 [10].
Результати та їх обговорення
При проведенні добового моніторування АТ виявлено, що на відміну від офісного рівня АТ середній рівень САТ протягом доби у пацієнтів усіх груп був підвищений та відповідав АГ І ступеня (табл. 2).
Таблиця 2. Середній рівень АТ за результатами добового моніторування у обстежених пацієнтів
| Показники, од. вимірювання, M±m | Усі групи (n=124) | 1-ша група (n=40) | 2-га група (n=54) | 3-тя група (n=30) |
|---|---|---|---|---|
| САТ24, мм рт. ст. | 139,4±1,1 | 137,7±1,8 | 138,5±1,7 | 143,4±2,3 |
| САТд, мм рт. ст. | 145,2±1,1 | 143,1±2,0 | 144,2±1,7 | 149,8±2,4#@ |
| САТн, мм рт. ст. | 126,2±1,3 | 124,2±1,9 | 125,6±2,3 | 129,8±2,6 |
| САТрг, мм рт. ст. | 136,5±1,4 | 135,2±2,2 | 135,5±2,3 | 139,9±2,9 |
| ДАТ24, мм рт. ст. | 84,3±1,0 | 81,6±1,4 | 83,4±1,5 | 89,5±1,9#@ |
| ДАТд, мм рт. ст. | 88,7±1,0 | 85,8±1,6 | 88,2±1,6 | 93,6±2,1#@ |
| ДАТн, мм рт. ст. | 73,5±1,0 | 71,3±1,5 | 72,1±1,6 | 78,8±2,1#@ |
| ДАТрг, мм рт. ст. | 82,9±1,1 | 80,2±1,6 | 82,1±1,6 | 87,8±2,5#@ |
| ПАТ24, мм рт. ст. | 55,5±0,8 | 56,1±1,3 | 56,1±1,3 | 53,9±0,9 |
| ПАТд, мм рт. ст. | 56,7±0,8 | 57,2±1,4 | 57,0±1,4 | 55,3±1,1 |
| ПАТн, мм рт. ст. | 53,0±0,8 | 53,0±1,3 | 54,1±1,5 | 51,1±1,1 |
| ПАТрг, мм рт. ст. | 54,1±0,9 | 55,7±1,7 | 54,1±1,6 | 51,8±1,0# |
Рівень САТ вдень у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп був зіставний, натомість у пацієнтів 3-ї групи середньоденний САТ був найвищий (149,8±2,4 мм рт. ст.) серед усіх груп (р<0,05).
Середній рівень ДАТ зареєстровано підвищений у пацієнтів усіх груп та відповідав АГ І ступеня. Але якщо пацієнти 1-ї та 2-ї групи мали зіставний середній рівень ДАТ, то у пацієнтів 3-ї групи цей параметр був найвищим у всі періоди доби (р<0,05). Також привертає увагу найвищий середній рівень САТ та ДАТ в ранкові години у пацієнтів 3-ї групи (p>0,05) (див. табл. 2).
Середньодобовий рівень ПАТ за даними добового моніторування АТ перевищував гранично допустиму норму (53 мм рт. ст.) у пацієнтів всіх груп та був особливо високим у чоловіків 1-ї та 2-ї групи. Цікаво, що у пацієнтів 3-ї групи середній рівень ПАТ в нічні та ранкові години був нижчий, ніж у пацієнтів 1-ї (p>0,05) та 2-ї (р<0,05) груп, та відповідав нормальному значенню.
Для оцінки стабільності АГ проаналізовані спеціальні показники добового моніторування АТ навантаження тиском — індекс часу (ІЧ) та індекс площі (ІП). При порівняльному міжгруповому аналізі у пацієнтів 1-ї групи індекси навантаження тиском за медіаною перевищували нормальні значення, відповідали критеріям стабільної АГ (табл. 3). У пацієнтів 2-ї групи ці параметри також перевищували нормальні значення та відповідали критеріям стабільної АГ, але продемонстрували вищий рівень навантаження, ніж у пацієнтів 1-ї групи при подібному середньому рівні АТ (p>0,05) (див. табл. 3). Найвищі індекси навантаження тиском зареєстровані у пацієнтів 3-ї групи, які вказують на найвищу напругу АГ у пацієнтів цієї групи (p<0,05). Особливо високими середній ІЧ та середній ІП САТ виявилися у пацієнтів 3-ї групи в ранкові години (див. табл. 3), що може відіграти несприятливу роль у розвитку ранкових ускладнень АГ — «німих» інсультів [11].
Таблиця 3. Індекси навантаження тиском за результатами добового моніторування у обстежених пацієнтів
| Показники, од. вимірювання Ме (25%; 75%) | Усі групи (n=124) | 1-ша група (n=40) | 2-га група (n =54) | 3-тя група (n =30) |
|---|---|---|---|---|
| ІЧ САТ24, % | 69,5 (45,5; 89,5) |
65,0 (38,5; 91,0) |
63,5 (43,0; 86,0) |
82,5 (66,0; 93,0)@ |
| ІЧ САТд, % | 76,0 (53,5; 92,0) |
71,5 (43,5; 93,5) |
71,0 (53,0; 85,0) |
89,0 (73,0; 93,0)@ |
| ІЧ САТн, % | 66,0 (29,0; 95,5) |
80,0 (29,0; 91,5) |
62,5 (14,0; 100,0) |
79,0 (53,0; 97,0) |
| ІЧ САТрг, % | 84,0 (54,4; 100,0) |
79,4 (45,2; 95,7) |
83,6 (57,0; 100,0) |
90,7 (76,5; 100,0)# |
| ІЧ ДАТ24, % | 54,0 (30,0; 86,0) |
47,5 (24.0; 71,5) |
49,0 (29,0; 78,0) |
82,0 (45,0; 95,0)#@ |
| ІЧ ДАТд, % | 57,5 (27,0; 87,5) |
45,0 (17,5; 78,5) |
54,5 (28,0; 82,0) |
83,0 (46,0; 95,0)#@ |
| ІЧ ДАТн, % | 57,5 (25,5; 98,0) |
51,0 (21,5; 78,5) |
47,5 (14,0; 91,0) |
80,0 (57,0;100,0)#@ |
| ІЧ ДАТрг, % | 54,4 (22,0; 86,4) |
48,9 (20,0; 67,4) |
52,2 (15,9; 84,6) |
68,5 (34,9; 100,0)#@ |
| ІП САТ24, мм рт. ст.* год |
235,5 (112,5; 371,0) |
182,0 (88,0; 386,0) |
171,0 (107,0; 365,0) |
292,0 (203,0; 447,0)@ |
| ІП САТд, мм рт. ст.* год |
229,5 (110,0; 401,5) |
167,5 (96,5; 367,5) |
197,0 (110,0; 346,0) |
316,0 (191,0; 543,0)#@ |
| ІП САТн, мм рт. ст.* год |
110,5 (19,0; 278,0) |
61,5 (15,5; 160,0) |
85,0 (5,0; 281,0) |
240,0 (76,0; 408,0)#@ |
| ІП САТрг, мм рт. ст.* год | 269,2 (42,0; 576,8) |
75,6 (14,0; 434,2) |
264,7 (42,0; 443,5) |
438,5 (226,4; 654,3)#@ |
| ІП ДАТ24, мм рт. ст.* год |
130,0 (44,5; 294,0) |
81,5 (31,5; 215,0) |
96,5 (37,0; 263,0) |
257,5 (67,0; 376,0)#@ |
| ІП ДАТд, мм рт. ст.* год |
121,0 (30,5; 294,5) |
72,5 (25,0; 222,0) |
111,5 (21,0; 217,0) |
288,0 (93,0; 380,0)#@ |
| ІП ДАТн, мм рт. ст.* год |
73,5 (17,0; 207,5) |
45,0 (12,5; 99,0) |
46,0 (8,0; 216,0) |
182,0 (83,0; 389,0)#@ |
| ІП ДАТрг, мм рт.ст.* год | 70,0 (8,9; 289,6) |
39,7 (3,5; 149,7) |
67,3 (5,0; 219,7) |
297,7 (64,2; 419,6)#@ |
Найнижчий рівень ЧСС відмічено у пацієнтів 1-ї групи, а рівень ЧСС пацієнтів 2-ї та 3-ї групи був на верхній межі норми. Але достовірної різниці рівня ЧСС між пацієнтами всіх груп не встановлено (табл. 4). Для оцінки якості сну проаналізований ступінь нічного уповільнення (СНУ) ЧСС, який виявився більше 10% у цілому у всіх хворих (12,6%) та окремо по групах (1-ша група — 12,6%, 2-га група — 12,6% та 3-тя група — 12,5%), що свідчить про правильність зазначених періодів неспання і сну та дає можливість проведення коректного аналізу циркадного ритму АТ (див. табл. 4).
Таблиця 4. ЧСС за результатами добового моніторування у обстежених пацієнтів
| Показники, од. вимірювання, M±m | Усі групи (n=124) | 1-ша група (n=40) | 2-га група (n=54) | 3-тя група (n=30) |
|---|---|---|---|---|
| ЧСС24, уд./хв | 73,0±0,9 | 69,4±1,5 | 75,1±1,4 | 74,1±1,4 |
| ЧССд, уд./хв | 77,9±1,0 | 73,6±1,6 | 80,1±1,5 | 79,5±1,7 |
| ЧССн, уд./хв | 61,9±0,8 | 58,5±1,2 | 63,5±1,3 | 63,4±1,2 |
| ЧССрг, уд./хв | 68,7±0,9 | 65,8±1,5 | 69,6±1,6 | 70,9±1,6 |
| СНУ ЧСС, % | 12,6 | 12,6 | 12,6 | 12,5 |
Згідно з останніми рекомендаціями [2] ми провели аналіз варіабельності АТ для визначення ризику серцево-судинних подій, адже відомо, що підвищення варіабельності АТ є самостійним фактором ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень та показником несприятливого перебігу АГ [12]. При аналізі варіабельності коливань рівня САТ та ДАТ визначено, що в цілому у групі дослідження найбільші коливання САТ і ДАТ зареєстровані вдень та в ранній ранковий періоди доби, ці показники значно перевищували нормальні рівні (табл. 5).
Таблиця 5. Варіабельність АТ в групах дослідження
| Показники, од. вимірювання M±m | Усі групи (n=124) | 1-ша група (n=40) | 2-га група(n=54) | 3-тя група(n=30) |
|---|---|---|---|---|
| В САТд, мм рт. ст. | 12,52±0,29 | 12,45±0,61 | 12,70±0,39 | 12,27±0,60 |
| В САТн, мм рт. ст. | 9,55±0,26 | 9,73±0,42 | 9,31±0,39 | 9,73±0,58 |
| В САТрг, мм рт. ст. | 13,91±0,39 | 13,71±0,64 | 13,53±0,58 | 14,86±0,88 |
| В ДАТд, мм рт. ст. | 10,14±0,22 | 10,20±0,44 | 10,13±0,30 | 10,07±0,49 |
| В ДАТн, мм рт. ст. | 7,9±0,20 | 8,08±0,35 | 7,96±0,33 | 7,57±0,34 |
| В ДАТрг, мм рт. ст. | 10,84±0,29 | 11,19±0,56 | 10,40±0,36 | 11,13±0,65 |
При порівняльному міжгруповому аналізі короткострокові коливання АТ були статистично зіставні (р>0,05) у пацієнтів усіх груп. Однак якщо у пацієнтів усіх груп середній рівень варіабельності САТ та ДАТ в денні години перевищував норму, в нічні години був у нормі, то в ранкові години ці показники значно перевищували нормальний рівень, особливо варіабельність САТ у пацієнтів 3-ї групи (див. табл. 5).
За даними літератури, це може опосередковано вказувати на підвищення жорсткості судин, яка змінює буферну здатність великих артерій та сприяє швидкому підвищенню АТ, головним чином САТ [13].
За ступенем нічного зниження (СНЗ) оцінювали циркадний ритм коливань АТ. У цілому пацієнти мали нормальний СНЗ САТ та ДАТ за медіаною (13,0 (9,0; 18,) та 17,0 (12,0; 23,0) відповідно). Пацієнти всіх 3 груп були зіставними за СНЗ САТ (12,0 (9,0; 17,0), 15,0 (9,0; 18,0) і 13,5 (9,0; 19,0) відповідно) та ДАТ (18,5 (10,5; 23,5), 18,0 (13,0; 24,0) і 16,0 (13,0; 22,0) відповідно) за медіаною (р>0,05).
При аналізі добового ритму АТ серед усіх обстежених встановлено, що серед фенотипів циркадного ритму АТ переважав фізіологічний тип СНЗ АТ «dipper», виявлений у 72 (58,1%) пацієнтів. Патологічний варіант циркадного ритму «non-dipper» мали 35 (28,2%) обстежених пацієнтів. Надмірне зниження САТ вночі (тип «over-dipper») відмічено у 15 (12,1%) пацієнтів, ДАТ — у 48 (38,7%), що може вказувати на підвищений ризик ішемічних ускладнень саме вночі та в ранні ранкові години [14]. Добовий профіль «night-peaker» зареєстрований у 2 (1,6%) пацієнтів. Розподіл варіантів циркадного ритму (ЦР) АТ у пацієнтів, враховуючи спортивний анамнез та характер фізичної активності, проілюстрований на рисунку.
Порушення СНЗ САТ за типом «non-dipper» в 1-й групі відзначено у 12 (30,0%), у 16 (29,6%) й 7 (23,3%) пацієнтів в 2-й та 3-й групах відповідно (рχ2=0,791).
Порушення СНЗ САТ за типом «over-dipper» — у 4 (10,0%) пацієнтів 1-ї групи, 7 (13,0%) пацієнтів 2-ї групи та 4 (13,3%) пацієнтів 3-ї групи (рχ2=0,884).
Порушення СНЗ САТ за типом «night-picker» в 1-й групі не визначено, але в 2-й групі — у 1 (1,9%) пацієнта та в 3-й групі — у 1 (3,4%) (рχ2=0,539).
Індивідуальний аналіз за СНЗ ДАТ (див. рисунок) по групах показав, що фізіологічний тип «dipper» визначений у 17 (42,5%) пацієнтів 1-ї групи, в 2-й і 3-й групі відповідно у 27 (50,0%) й 16 (53,3%), і також був статистично зіставний (рχ2=0,636).
Порушення СНЗ ДАТ за типом «non-dipper» зафіксовано в 1-й групі у 8 (20,0%) пацієнтів, у 3 (5,6%) 2-ї групи та у 4 (13,3%) пацієнтів 3-ї групи відповідно (рχ2=0,102). Тип СНЗ ДАТ «over-dipper» визначився у 15 (37,5%) пацієнтів 1-ї групи, у 23 (42,6%) та у 10 (33,3%) пацієнтів 2-ї та 3-ї груп відповідно (рχ2=0,693). Порушення СНЗ САТ за типом «night-picker» в 1-й та 3-й групі не визначено, але в 2-й групі відмічено у 1 (1,95%) пацієнта (рχ2=0,520).
Таким чином, у діагностиці АГ та оцінці рівня АТ у спортсменів особливу роль відіграє спосіб вимірювання АТ. Офісні цифри АТ не завжди правильно відображають реальний рівень АТ. Молодий вік, особливості нервової системи, різні види фізичних навантажень (на витривалість, напругу, змішані) роблять свій внесок у показники гемодинаміки. Дані про поширеність АГ «білого халата» у спортсменів досить мізерні та публікації стосуються досліджень у підлітків [15]. Відомо, що інший вид АГ — «маскована АГ» вивчалася в осіб середнього віку, які займаються активними видами спорту, та становить 35–38% серед усіх обстежених [16]. За даними українських дослідників, у третини атлетів із високим нормальним офісним АТ виявлено приховану («замасковану») АГ. Авторами зроблено висновок, що, враховуючи період підготовки спортсменів, дані анамнезу та профіль АТ, велике значення має нефункціональна перевтома в розвитку змін гемодинаміки [17].
Висновки
Результати дослідження продемонстрували необхідність своєчасного обстеження осіб, котрі займаються в теперішній час або займалися раніше спортом (регулярними фізичними вправами) для виявлення прихованої АГ, особливо серед груп високого кардіоваскулярного ризику. На сьогодні значущість контролю АТ не викликає сумніву, і важливо використовувати сучасні методи діагностики, такі як добове моніторування АТ, не обмежуючись лише офісним вимірюванням АТ.
Незважаючи на регулярну фізичну активність, кардіоваскулярний ризик серед чоловіків із спортивним анамнезом визначений як дуже високий, та його ступінь не відрізнявся від ризику осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя. А отже, навіть молоді фізично активні чоловіки потребують своєчасної та якісної діагностики АГ.
Перспективи подальших досліджень
Перспективним вважаємо вивчення ефективності лікування у чоловіків-спортсменів із АГ за даними добового моніторування АТ.
Конфлікт інтересів
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів:
Колесник Тетяна Володимирівна — докторка медичних наук, професорка кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти та пропедевтики внутрішньої медицини Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. ORCID: 0000-0002-6571-3904 Киричко Марина Геннадіївна — асистентка кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти та пропедевтики внутрішньої медицини Дніпровського державного медичного університету, Дніпро, Україна. ORCID: 0000-0001-9124-4972. E-mail: [email protected] |
Information about the authors:
Kolesnyk Tetyana V. — Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Family Medicine, Faculty of Postgraduate Education and Propaedeutics of Internal Medicine, Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. ORCID: 0000-0002-6571-3904 Kyrychko Maryna G.— Assistant Professor, Department of Family Medicine, Faculty of Postgraduate Education and Propaedeutics of Internal Medicine, Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine. ORCID: 0000-0001-9124-4972. E-mail: [email protected] |
Надійшла до редакції/Received: 24.06.2025
Прийнято до друку/Accepted: 26.06.2025
