Вступ
Статистичні дані на сьогодні свідчать про тенденцію зростаючої захворюваності на злоякісні та доброякісні новоутворення легень. Рак легені є найпоширенішим видом раку та найчастішою причиною смерті від онкопатології у світі. У 2022 р. у майже 2,5 млн людей діагностували рак легені і понад 1,8 млн людей померли від цієї хвороби. Рак легені викликає вдвічі більше випадків смерті, ніж колоректальний рак, який є 2-ю за поширеністю причиною смерті від раку [1]. Смертність від раку продовжувала знижуватися до 2021 р., запобігши понад 4 млн випадків смерті з 1991 р. завдяки скороченню куріння, ранньому виявленню деяких видів раку та покращенню варіантів лікування як в ад’ювантному, так і в метастатичному режимі [2].
Згідно з даними Національного канцер-реєстру, у 2022–2023 рр. майже 5% випадків злоякісних новоутворень легені виявлено під час профілактичних оглядів. Це підкреслює важливу роль первинної ланки діагностики, основним методом якої залишається рентгенографія (РГ) органів грудної клітки (ОГК).
Попри розширений доступ до сучасних методів візуалізації, клініцисти часто стикаються з труднощами у виборі оптимальної діагностичної тактики, що нерідко призводить до надмірного променевого навантаження на пацієнтів. Це зумовлює необхідність розробки та впровадження алгоритму раціонального використання рентгенологічних методів дослідження для забезпечення ефективної та безпечної діагностики.
Мета дослідження: оцінити інформативність та клініко-діагностичне значення РГ ОГК та мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) ОГК у діагностиці об’ємних утворень легень та їх ролі в післяопераційному спостереженні.
На сьогодні раціональний вибір діагностичної тактики при виявленні солітарних вузлів у легенях залишається актуальною проблемою практичної медицини.
Солітарний легеневий вузол (СЛВ) — поодиноке округле або овальне утворення в легенях діаметром до 3 см, яке повністю оточене легеневою паренхімою і не має ознак ателектазу, плеврального випоту чи лімфаденопатії [3, 4]. Легеневі вузли випадково виявляють на 0,1–0,2% стандартних рентгенограм легень та у 13–15% випадків при проведенні нескринінгової МСКТ ОГК [5, 6]. Ключовим та першочерговим завданням при виявленні утворення є диференційна діагностика його доброякісного або злоякісного характеру.
Літературні джерела свідчать про наявність ознак, які частіше відмічають при доброякісних утвореннях. Наприклад, перифісуральні вузли, що мають солідну структуру та прилягають до міжчасткових борозен або плеври, майже завжди є доброякісними [7]. Крім того, в інших дослідженнях зазначається, що наявність кальцинатів у поєднанні з жировими прошарками у структурі СЛВ є характерною візуальною ознакою гамартоми [6].
Однак на сьогодні чітко визначені специфічні радіологічні характеристики, які б однозначно вказували на доброякісний чи злоякісний характер СЛВ, відсутні, особливо щодо персистуючих вузлів субсолідного типу [8]. Тривалий безсимптомний перебіг, мінімальні або неспецифічні клінічні прояви, проблема морфологічної верифікації пухлин значно утруднюють первинну діагностику.
Об’єкт і методи дослідження
Дослідження ґрунтується на аналізі результатів мультимодальних рентгенологічних обстежень, проведених на різних етапах діагностики та лікування пацієнтів з об’ємними утвореннями легень, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні торакальної хірургії КНП «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради.
Первинну РГ ОГК виконували з використанням мобільної рентгенологічної установки «Mobieye 700» (Mindray, Китай), що дозволило проводити рентгенографічні дослідження безпосередньо в палатах інтенсивної терапії або післяопераційних палатах, не порушуючи реабілітаційного процесу та знижуючи ризик транспортування тяжких пацієнтів.
МСКТ ОГК з внутрішньовенним контрастуванням проведена з використанням томографа Toshiba Aquilion CXL 128 зрізів (Canon, Японія). Гістологічну верифікацію процесу проводили шляхом трансбронхіальної або трансторакальної біопсії, а також післяопераційного морфологічного дослідження резектованих тканин.
Результати та їх обговорення
У межах дослідження протягом 6 міс виконано рентгенографічне обстеження ОГК 72 пацієнтам із підозрою на патологію легень. У 12 випадках за результатами РГ запідозрено наявність об’ємного утворення, після чого пацієнтів направили на МСКТ ОГК для уточнення діагнозу. Вік обстежених становив 47–79 років, середній вік — 69 років. У досліджуваній вибірці було 24 жінки та 48 чоловіків.
За результатами МСКТ ОГК з внутрішньовенним контрастуванням із 12 випадків у 2 виключено наявність об’ємних утворень легень та у 10 пацієнтів підтверджено. При цьому за допомогою МСКТ ОГК із 10 пацієнтів у 9 виявлено злоякісний процес легень, у 1 — доброякісне утворення легень, а саме туберкулому.
У подальшому у всіх 10 пацієнтів після оперативного лікування — лобектомії легені — діагноз підтверджено гістологічними даними.
З метою ілюстрації рентгенологічних ознак і ролі рентгенографії на різних клінічних етапах наведено 2 клінічні випадки: перший — виявлення доброякісного новоутворення під час профілактичного обстеження, другий — контроль післяопераційного стану у пацієнта зі злоякісним новоутворенням легені.
Клінічний випадок № 1
Пацієнтка, 47 років. Туберкулома виявлена під час профілактичного обстеження.
Скарги не висловлювала, патологія виявлена випадково при рутинному рентгенологічному обстеженні ОГК.
РГ (стаціонарна): праворуч на рівні 3-го ребра округла тінь діаметром 1,8 см з чіткими контурами.
МСКТ з контрастним підсиленням: в S2 верхньої частки правої легені на фоні незміненого легеневого малюнка об’ємне утворення неправильної форми розміром до 15 мм з чітким нерівним контуром, нерівномірно накопичує контраст.
Хірургічне лікування: атипова резекція верхньої частки правої легені.
Гістологічний висновок — туберкулома.
Клінічний випадок № 2
Пацієнт, 69 років.
Післяопераційний контроль у пацієнта з плоскоклітинним раком легені. Скарги на кашель.
Анамнез: палив протягом 40 років.
Первинне рентгенологічне обстеження ОГК: утворення лівої легені біля кореня неоднорідної структури розмірами 52х64 мм.
МСКТ з контрастним підсиленням: в S6 зліва утворення з нерівними нечіткими контурами розмірами до 47х62 мм, що інтенсивно нерівномірно накопичує контрастну речовину.
Хірургічне лікування: лобектомія нижньої частки лівої легені.
Морфологічна верифікація: плоскоклітинний рак без зроговіння.
Післяопераційна рентгенографія ОГК: проведена на 2-гу добу після операції на мобільній рентгенологічній системі Mobieye 700 безпосередньо в палаті пацієнта.
Рентгенологічні зміни: помірний реактивний плевральний випіт; осумковане скупчення рідинного вмісту в лівому гемітораксі з пухирцем повітря по вентральній поверхні на площі 10х3 см; відсутність явних залишкових пухлинних змін (рис. 1–5).





Цей випадок демонструє комплексний підхід до діагностики об’ємного утворення легені, в якому РГ відіграє ключову роль як на етапі первинного виявлення, так і на етапі післяопераційного моніторингу. Мобільна рентгенологічна система дозволяє забезпечити контроль стану без порушення умов післяопераційного догляду.
Висновки
1. РГ ОГК залишається доступним та ефективним методом первинного виявлення об’ємних утворень легень, зокрема в умовах профілактичного обстеження або первинного звернення пацієнтів.
2. У дослідженні РГ ОГК дала змогу запідозрити пухлинний процес у 10 із 12 пацієнтів, що згодом підтверджено за допомогою МСКТ ОГК з внутрішньовенним контрастуванням та патологоморфологічної верифікації у 9 випадках.
3. Мобільна рентгенологічна система є ефективним інструментом для динамічного контролю в післяопераційний період, дозволяючи своєчасно виявляти ускладнення, зокрема гідроторакс, без необхідності транспортування пацієнтів у рентгенологічне відділення.
4. Клінічні випадки демонструють роль рентгенографії на різних етапах ведення пацієнтів з патологією легень — від первинного виявлення до післяопераційного моніторингу, що підкреслює її універсальність у сучасному діагностичному процесі.
Перспективи подальших досліджень
У подальших дослідженнях доцільно розширити вибірку пацієнтів для отримання статистично значущих результатів щодо чутливості та специфічності РГ у діагностиці об’ємних утворень легень.
Особливу увагу слід приділити:
- порівняльному аналізу ефективності РГ та КТ на різних етапах діагностичного алгоритму;
- вивченню ролі штучного інтелекту та алгоритмів комп’ютерного аналізу зображень у підвищенні точності інтерпретації рентгенограм;
- розробці клінічних протоколів використання мобільної РГ в торакальній онкології, особливо в умовах обмеженого доступу до КТ.
Також перспективною є інтеграція рентгенологічних даних із клінічними, лабораторними та морфологічними показниками для формування мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів з новоутвореннями легень.
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів:
Мельникова Аліна Анатоліївна — лікарка-рентгенологиня відділення променевої діагностики і терапії, аспірантка, КНП «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради, Миколаїв, Україна. E-mail: [email protected] Федьків Світлана Володимирівна — докторка медичних наук, професорка, старша наукова співробітниця, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. orcid.org/0000-0001-9638-9484 |
Information about the authors:
Melnykova Alina A. — Radiologist, Department of Radiation Diagnostics and Therapy, postgraduate student, Mykolaiv Regional Oncology Center, Mykolaiv, Ukraine. E-mail: [email protected] Fedkiv Svitlana V. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Senior Researcher, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. orcid.org/0000-0001-9638-9484 |
Надійшла до редакції/Received: 13.05.2025
Прийнято до друку/Accepted: 19.05.2025
