Вступ
Ідея інтеграції в галузі охорони здоров’я спрямована на формування єдиної системи, що забезпечує максимальне задоволення справедливих потреб населення в медичній допомозі, безперервність і високий стандарт якості її надання [1]. В охороні здоров’я багатьох країн Європейського Союзу та США йде пошук організаційно-економічних механізмів інтеграції роботи окремих медичних служб для забезпечення безперервності, наступності лікування і досягнення на цій основі внутрішньосистемної економії та більш високих клінічних результатів роботи галузі в цілому [2–7]. Для ефективності інтегрованого надання первинної медичної допомоги (ПМД) жінкам репродуктивного віку необхідна комплексна взаємодія складових, що впливають на її реалізацію, тому є важливим проаналізувати стан деяких з них для розуміння необхідних шляхів подальшого удосконалення.
Мета: проаналізувати окремі складові, що впливають на реалізацію інтегрованого надання ПМД жінкам репродуктивного віку, зокрема самооцінку лікарів загальної практики — сімейної медицини (ЗПСМ) щодо свого рівня теоретичної та практичної підготовки з деяких питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги, оцінку акушерів-гінекологів щодо рівня теоретичної та практичної підготовки лікарів ЗПСМ з деяких питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги, а також можливості закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) щодо надання послуг з репродуктивного здоров’я, згідно з оцінками лікарів ЗПСМ, акушерів-гінекологів та організаторів охорони здоров’я.
Об’єкт і методи дослідження
Об’єкт дослідження: складові, що впливають на реалізацію інтегрованого надання ПМД жінкам репродуктивного віку. У дослідженні взяли участь 95 лікарів ЗПСМ, 98 акушерів-гінекологів та 98 організаторів охорони здоров’я з різних регіонів України. Для опитування розроблено анонімні анкети, які поширено за допомогою Google-форми.
Отримані результати проаналізовано за допомогою програмного забезпечення Google Docs та Microsoft Excel 2010. Для аналізу даних використані методи описової статистики. Порівняльний аналіз статистичної значущості різниці між досліджуваними групами при порівнянні частотних характеристик проводили з використанням критерію Пірсона χ2. У деяких випадках для порівняння параметрів, які рідко виявляли в досліджуваних групах (число спостережень у підгрупах ≤5), для оцінки значущості міжгрупової різниці за частотними розподілами використовували точний критерій Фішера.
Для всіх розрахованих статистичних оцінок перевірку їх статистичної значущості проводили на рівні значущості не нижче 95,0% (р<0,05).
Результати та їх обговорення
На I етапі дослідження вивчали та аналізували самооцінку лікарів ЗПСМ щодо свого рівня теоретичної та практичної підготовки з деяких питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги, а також оцінку акушерів-гінекологів щодо рівня теоретичної та практичної підготовки лікарів ЗПСМ з деяких питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги. Вивчали оцінку щодо теоретичної та практичної підготовки лікарів ЗПСМ з таких питань: планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції; профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та вірусу імунодефіциту людини / синдрому набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІДу); обстеження органів малого таза та молочних залоз; діагностика та лікування ІПСШ; проведення кольпоскопії; ведення неускладненої вагітності; медичний нагляд за жінками в післяпологовий період. Загальні результати опитування лікарів ЗПСМ представлені в табл. 1–2 та на рис. 1–2.
Таблиця 1. Самооцінка рівня теоретичної підготовки лікарів ЗПСМ з деяких питань щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги, n=95
| Питання | Відмінний, абсолютний показник (%) |
Добрий, абсолютний показник (%) |
Задовільний, абсолютний показник (%) |
Потребує покращення, абсолютний показник (%) |
Незадовільний, абсолютний показник (%) |
|---|---|---|---|---|---|
| Планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції | 8 (8,42) | 32 (33,68) | 19 (20,00) | 29 (30,53) | 7 (7,37) |
| Профілактика ІПСШ та ВІЛ/СНІДу | 12 (12,63) | 43 (45,26) | 21 (22,11) | 15 (15,79) | 4 (4,21) |
| Обстеження органів малого таза та молочних залоз | 5 (5,26) | 20 (21,05) | 18 (18,95) | 36 (37,89) | 16 (16,84) |
| Діагностика та лікування ІПСШ | 8 (8,42) | 20 (21,05) | 20 (21,05) | 32 (33,68) | 15 (15,79) |
| Проведення кольпоскопії | 4 (4,21) | 1 (1,05) | 6 (6,32) | 28 (29,47) | 56 (58,95) |
| Ведення неускладненої вагітності | 5 (5,26) | 13 (13,68) | 21 (22,11) | 37 (38,95) | 19 (20,00) |
| Медичний нагляд за жінками в післяпологовий період | 5 (5,26) | 14 (14,74) | 23 (24,21) | 33 (34,74) | 20 (21,05) |
Таблиця 2. Самооцінка рівня практичної підготовки лікарів ЗПСМ з деяких питань щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги, n=95
| Питання | Відмінний, абсолютний показник (%) |
Добрий, абсолютний показник (%) |
Задовільний, абсолютний показник (%) |
Потребує покращення, абсолютний показник (%) |
Незадовільний, абсолютний показник (%) |
|---|---|---|---|---|---|
| Планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції | 10 (10,53) | 33 (34,74) | 20 (21,05) | 26 (27,37) | 6 (6,32) |
| Профілактика ІПСШ та ВІЛ/СНІДу | 12 (12,63) | 35 (36,84) | 26 (27,37) | 20 (21,05) | 2 (2,11) |
| Обстеження органів малого таза та молочних залоз | 6 (6,32) | 13 (13,68) | 17 (17,89) | 40 (42,11) | 19 (20,00) |
| Діагностика та лікування ІПСШ | 10 (10,53) | 15 (15,79) | 18 (18,95) | 35 (36,84) | 17 (17,89) |
| Проведення кольпоскопії | 0 (0,00) | 4 (4,21) | 3 (3,16) | 31 (32,63) | 57 (60,00) |
| Ведення неускладненої вагітності | 5 (5,26) | 12 (12,63) | 13 (13,68) | 45 (47,37) | 20 (21,05) |
| Медичний нагляд за жінками в післяпологовий період | 5 (5,26) | 13 (13,68) | 21 (22,11) | 35 (36,84) | 21 (22,11) |
Серед запропонованих питань лікарі ЗПСМ найвище оцінили свій рівень теоретичної (45,26% «добрий» та 12,63% «відмінний») та практичної (36,84% «добрий» та 12,63% «відмінний») підготовки щодо питання профілактики ІПСШ та ВІЛ/СНІДу. Рівень теоретичної підготовки стосовно планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції 33,68% лікарів ЗПСМ оцінили як «добрий» та 8,42% як «відмінний». Рівень практичної підготовки з цього питання 34,74% оцінили як «добрий» та 10,53% як «відмінний».
Більше 50% лікарів ЗПСМ щодо більшості запропонованих питань стосовно надання акушерсько-гінекологічної допомоги оцінили свій рівень теоретичної та практичної підготовки як «потребує покращення» та «незадовільний». Рівень підготовки з питання проведення кольпоскопії найбільше лікарів ЗПСМ оцінили як «незадовільний» (58,95% теоретична підготовка та 60,00% практична підготовка).
Рівень теоретичної підготовки оцінили як «потребує покращення» та «незадовільний» 54,73% лікарів ЗПСМ щодо питання обстеження органів малого таза та молочних залоз; щодо питання проведення кольпоскопії — 88,42%; щодо питання ведення неускладненої вагітності — 58,95%, з питання медичного нагляду за жінками в післяпологовий період — 55,79% та з діагностики та лікування ІПСШ — 49,47% лікарів. Рівень практичної підготовки оцінили як «потребує покращення» та «незадовільний» 62,11% лікарів ЗПСМ щодо обстеження органів малого таза та молочних залоз; 54,73% — діагностики та лікування ІПСШ; 92,63% — проведення кольпоскопії; 68,42% — ведення неускладненої вагітності та 58,95% — медичного нагляду за жінками в післяпологовий період.
Отже, більшість (>50%) опитаних лікарів ЗПСМ негативно оцінюють свій рівень теоретичної та практичної підготовки з питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
Загальні результати опитування акушерів-гінекологів щодо оцінки рівня теоретичної підготовки лікарів ЗПСМ представлені в табл. 3–4 та на рис. 3–4.
Таблиця 3. Оцінка акушерами-гінекологами рівня теоретичної підготовки лікарів ЗПСМ з деяких питань щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги, n=98
| Питання | Відмінний, абсолютний показник (%) |
Добрий, абсолютний показник (%) |
Задовільний, абсолютний показник (%) |
Потребує покращення, абсолютний показник (%) |
Незадовільний, абсолютний показник (%) |
|---|---|---|---|---|---|
| Планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції | 1 (1,02) | 10 (10,2) | 21 (21,43) | 46 (46,94) | 20 (20,41) |
| Профілактика ІПСШ та ВІЛ/СНІДу | 3 (3,06) | 20 (20,41) | 21 (21,43) | 39 (39,80) | 15 (15,31) |
| Обстеження органів малого таза та молочних залоз | 1 (1,02) | 7 (7,14) | 13 (13,27) | 42 (42,86) | 35 (35,71) |
| Діагностика та лікування ІПСШ | 3 (3,06) | 4 (4,08) | 10 (10,2) | 41 (41,84) | 40 (40,82) |
| Проведення кольпоскопії | 0 (0,00) | 5 (5,1) | 2 (2,04) | 13 (13,27) | 78 (79,59) |
| Ведення неускладненої вагітності | 1 (1,02) | 11 (11,22) | 14 (14,29) | 42 (42,86) | 30 (30,61) |
| Медичний нагляд за жінками в післяпологовий період | 1 (1,02) | 12 (12,24) | 6 (6,12) | 39 (39,80) | 40 (40,82) |
Таблиця 4. Оцінка акушерами-гінекологами рівня практичної підготовки лікарів ЗПСМ з деяких питань щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги, n=98
| Питання | Відмінний, абсолютний показник (%) |
Добрий, абсолютний показник (%) |
Задовільний, абсолютний показник (%) |
Потребує покращення, абсолютний показник (%) |
Незадовільний, абсолютний показник (%) |
|---|---|---|---|---|---|
| Планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції | 2 (2,04) | 11 (11,22) | 19 (19,39) | 43 (43,88) | 23 (23,47) |
| Профілактика ІПСШ та ВІЛ/СНІДу | 1 (1,02) | 20 (20,41) | 19 (19,39) | 36 (36,73) | 22 (22,45) |
| Обстеження органів малого таза та молочних залоз | 1 (1,02) | 5 (5,1) | 10 (10,2) | 39 (39,8) | 43 (43,88) |
| Діагностика та лікування ІПСШ | 0 (0,00) | 8 (8,16) | 7 (7,14) | 39 (39,8) | 44 (44,9) |
| Проведення кольпоскопії | 0 (0,00) | 3 (3,06) | 3 (3,06) | 11 (11,22) | 81 (82,65) |
| Ведення неускладненої вагітності | 1 (1,02) | 6 (6,12) | 10 (10,2) | 43 (43,88) | 38 (38,78) |
| Медичний нагляд за жінками в післяпологовий період | 1 (1,02) | 7 (7,14) | 20 (20,41) | 41 (41,84) | 29 (29,59) |
Більше 55% акушерів-гінекологів оцінили рівень теоретичної та практичної підготовки лікарів ЗПСМ як «потребує покращення» та «незадовільний» щодо всіх запропонованих питань. Найбільше акушерів-гінекологів оцінили як «незадовільний» рівень підготовки лікарів ЗПСМ з питання проведення кольпоскопії (79,59% — теоретична підготовка та 82,65% — практична підготовка).
Рівень теоретичної підготовки лікарів ЗПСМ як «потребує покращення» та «незадовільний» з питань планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції оцінили 67,35% акушерів-гінекологів; профілактики ІПСШ та ВІЛ/СНІДу — 55,11%; обстеження органів малого таза та молочних залоз — 78,57%; проведення кольпоскопії — 92,86%; ведення неускладненої вагітності — 73,47%, медичного нагляду за жінками в післяпологовий період — 80,62% лікарів акушерів-гінекологів.
Рівень практичної підготовки лікарів ЗПСМ як «потребує покращення» та «незадовільний» з питання планування сім’ї, застосування різних методів контрацепції оцінили 67,35% лікарів акушерів-гінекологів; профілактики ІПСШ та ВІЛ/СНІДу — 59,18%; обстеження органів малого таза та молочних залоз — 83,68%; діагностики та лікування ІПСШ — 84,70%; проведення кольпоскопії — 93,87%; 82,66% — ведення неускладненої вагітності та 71,43% — медичного нагляду за жінками в післяпологовий період.
Отже, більшість (>55%) опитаних акушерів-гінекологів негативно оцінюють рівень теоретичної та практичної підготовки лікарів ЗПСМ з питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
На наступному етапі дослідження аналізували можливості закладів ПМСД щодо надання послуг з репродуктивного здоров’я згідно з оцінкою лікарів ЗПСМ, акушерів-гінекологів та організаторів охорони здоров’я.
Оцінка лікарів ЗПСМ відповідності матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я представлена в табл. 5 та на рис. 5.
Таблиця 5. Оцінка лікарями ЗПСМ відповідності матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ, n=95
| Відповідність матеріально-технічної бази | Оцінка, абсолютний показник (%) |
|---|---|
| Повністю відповідає | 16 (16,84) |
| Майже повністю відповідає | 23 (24,21) |
| Частково відповідає | 33 (34,74) |
| Не відповідає | 23 (24,21) |
Згідно з результатами опитування, лише 16,84% лікарів ЗПСМ оцінили відповідність матеріально-технічної бази закладів ПМСД як «повністю відповідає» та 24,21% — як «майже повністю відповідає», тоді як >58% респондентів негативно оцінили відповідність матеріально-технічної бази (34,74% — частково відповідає та 24,21% — не відповідає).
Також аналізували оцінку відповідності матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я залежно від місцерозташування закладу респондентів (м. Київ, Київська чи інша область) (табл. 6).
Таблиця 6. Оцінка лікарями ЗПСМ відповідності матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ залежно від місцерозташування закладу
| Відповідність матеріально-технічної бази | Київ, абсолютний показник (%), n=43 | Київська обл., абсолютний показник (%), n=18 | Інша область, абсолютний показник (%), n=34 | p |
|---|---|---|---|---|
| Повністю відповідає | 6 (13,95) | 3 (16,67) | 7 (20,59) | 0,742 |
| Майже повністю відповідає | 12 (27,91) | 5 (27,78) | 6 (17,65) | 0,538 |
| Частково відповідає | 14 (32,56) | 5 (27,78) | 14 (41,18) | 0,578 |
| Не відповідає | 11 (25,58) | 5 (27,78) | 7 (20,59) | 0,814 |
Аналізуючи отримані дані, зазначимо, що результати оцінки залежно від розміщення закладів відрізняються незначно. Більше 50% респондентів, незалежно від місця роботи, негативно оцінили відповідність матеріально-технічної бази, з них >20% кожної групи оцінили як «не відповідає» та >27% — як «частково відповідає».
Статистична значущість для груп залежно від місцерозташування закладу не підтверджена тестом χ2 для всіх питань (р>0,05). Отже, відповідність матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я не залежить від місцерозташування закладу.
Наступною аналізували оцінку акушерів-гінекологів щодо відповідності матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я (табл. 7 та рис. 6).
Таблиця 7. Оцінка лікарями акушерами-гінекологами відповідності матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ, n=98
| Відповідність матеріально-технічної бази | Оцінка, абсолютний показник (%) |
|---|---|
| Повністю відповідає | 9 (9,18) |
| Майже повністю відповідає | 4 (4,08) |
| Частково відповідає | 38 (38,78) |
| Не відповідає | 47 (47,96) |
Згідно з результатами опитування, лише 9,18% акушерів-гінекологів оцінили відповідність матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я як «повністю відповідає» та 4,08% — як «майже повністю відповідає». Більше 86% респондентів негативно оцінили відповідність матеріально-технічної бази закладів ПМСД із забезпечення їх функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я: 47,96% — як «не відповідає» та 38,78% — як «частково відповідає».
Також аналізували оцінку організаторами охорони здоров’я відповідності матеріально-технічної бази їх закладу із забезпечення функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ залежно від наявності надання в закладі первинної акушерсько-гінекологічної допомоги (ПАГД) (табл. 8 та рис. 7).
Таблиця 8. Оцінка організаторами охорони здоров’я відповідності матеріально-технічної бази їхнього закладу із забезпечення функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ залежно від наявності надання в закладі ПАГД, n=98
| Відповідність матеріально-технічної бази | Наявність надання ПАГД в закладі | р | |
|---|---|---|---|
| Так, абсолютний показник (%) n=53 |
Ні, абсолютний показник (%) n=45 |
||
| Повністю відповідає | 18 (33,96) | 0 (0) | <0,05* |
| Майже повністю відповідає | 8 (15,09) | 3 (6,67) | 0,179 |
| Частково відповідає | 16 (30,19) | 16 (35,56) | 0,573 |
| Не відповідає | 11 (20,75) | 26 (57,78) | <0,05* |
Згідно з результатами опитування, >50% організаторів охорони здоров’я, в чиїх закладах надається ПАГД, негативно оцінили відповідність матеріально-технічної бази закладу із забезпечення функції з надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ: 20,75% оцінили як «не відповідає» та 30,19% — як «частково відповідає». Відповідно, більше 90% організаторів охорони здоров’я, в чиїх закладах не надається ПАГД, негативно оцінили відповідність матеріально-технічної бази закладу для її надання. Статистична значущість підтверджена тестом χ2 для груп залежно від наявності надання в закладі ПАГД для значень: «повністю відповідає» та «не відповідає» (р<0,05).
Отже, підсумовуючи оцінку лікарів ЗПСМ, акушерів-гінекологів та організаторів охорони здоров’я, можна зазначити, що у >50% закладів ПМСД матеріально-технічна база «не відповідає» або лише «частково відповідає» вимогам до надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ.
Висновок
Проаналізувавши окремі складові, що впливають на реалізацію інтегрованого надання ПМД жінкам репродуктивного віку, виявили, що >50% опитаних лікарів ЗПСМ негативно оцінюють свій рівень теоретичної та практичної підготовки з питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги; >55% опитаних акушерів-гінекологів негативно оцінюють рівень теоретичної та практичної підготовки лікарів ЗПСМ з питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги; у >50% закладів ПМСД матеріально-технічна база закладу «не відповідає» або лише «частково відповідає» вимогам до надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями ЗПСМ.
Для можливості реалізації інтегрованого надання ПМД жінкам репродуктивного віку вкрай необхідним є удосконалення планів та програм підготовки лікарів ЗПСМ та розробка нових програм заходів безперервного професійного розвитку. Також дуже важливим є розширення переліку складових табелів оснащення для закладів ПМСД для їх забезпечення засобами медичного призначення, необхідними для надання акушерсько-гінекологічних послуг.
Список використаної літератури
|
Відомості про авторів:
Октисюк Жанна Сергіївна — аспірантка кафедри управління охороною здоров’я Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. ORCID: 0000-0003-3604-9183. E-mail: [email protected] Гойда Ніна Григорівна — докторка медичних наук, професорка кафедри управління охороною здоров’я Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна. ORCID: 0000-0001-6625-0078 |
Information about the authors:
Oktysiuk Zhanna S. — Graduate student of the Department of Health Care Management of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0003-3604-9183. E-mail: [email protected] Goyda Nina H. — Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Health Care Management of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0001-6625-0078 |
Надійшла до редакції/Received: 30.04.2025
Прийнято до друку/Accepted: 13.05.2025
