Інститут ортопедії і травматології НАМН України: національний флагман з міжнародним визнанням

10 лютого 2012 р. відбулося чергове засідання президії Національної академії медичних наук (НАМН) України, одним із питань порядку денного якого був звіт про наукову та організаційно-методичну діяльність ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» (далі — Інститут) за 2007–2011 рр. Починаючи доповідь, Георгій Гайко, директор Інституту, член-кореспондент НАМН України, нагадав, що Інститут був заснований у 1919 р. як «Будинок калічної дитини» та мав 2 клініки на 90 ліжок. На 2012 р. Інститут має 26 структурних підрозділів, із них — 10 клінічних на 400 ліжок.

В Інституті працювали та очолювали його:

І.О. Фрумін (1876–1945), директор Інституту в 1919–1932 рр., Г.Є. Фруміна (1886–1959), директор Інституту в 1933–1947 рр., І.П. Алексєєнко (1899–1966), директор Інституту в 1948–1950 рр. та 1959–1966 рр., К.М. Клімов (1901–1957), директор Інституту в 1953–1957 рр., І.В. Шумада — директор Інституту в 1969–1989 рр.

На сьогодні в Інституті працюють 652 співробітники, з них 138 — за розділом наука, 514 — за розділом клініка. Серед науковців 1 — член-кореспондент НАМН України, 14 — професорів (середній вік — 60 років), 25 — докторів медичних наук (середній вік — 61 рік), 48 — кандидатів медичних наук (середній вік — 44 роки). За останні 5 років в Інститут прийнято 39 молодих вчених. Серед 70 лікарів — 36 із вищою категорією, 8 — із першою, 11 — із другою.

Наукова робота

За звітний період виконано 20 науково-дослідних робіт, серед них 4 — фундаментальні, 14 — прикладних та 2 — за програмою «Здоров’я нації». На сьогодні продов­жують виконуватися 8 науково-дослідних робіт. За звітний період їх фінансування дещо збільшилося, хоча на сьогодні воно проведено в обсязі 62% потреби для прикладних, та 47% потреби — для фундаментальних.

Інститут співпрацює із 27 установами. Серед них 7 — НАМН України:

• ДУ «Інститут геронтології НАМН України»
• ДУ «Інститут невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» (лабораторія клітинного культивування)
• ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України» (відділ дитячої нейрохірургії)
• ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України»
• ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»
• ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
• ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології»

8 установ НАН України:

• Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона
• Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича
• Інститут біохімії ім. В.В. Паладіна
• Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля
• Інститут металофізики
• Інститут хімії високомолекулярних сполук
• Інститут ім. О.О. Богомольця
• Інститут проблем кріобіології та кріомедицини фізіології

Також 5 установ МОН України, 2 — МОЗ України, 5 — інших відомств.

В Інституті виконуються 6 напрямків наукової діяльності.

• Рання діагностика та лікування дегенеративно-дистрофічних уражень та диспластичних захворювань суглобів у віковому аспекті, ендопротезування суглобів.
• Лікування хворих із наслідками тяжких травм.
• Діагностика, лікування та реабілітація пацієнтів з ураженнями та захворюваннями хребта.
• Вроджені та набуті захворювання опорно-­рухового апарату у дітей.
• Медико-соціальні аспекти травм опорно-­рухового апарату та їх наслідків.
• Профілактика та лікування гнійних уражень кісток та суглобів.

За напрямком «Медико-соціальні аспекти травм опорно-рухового апарату та їх наслідків» на основі аналізу стану надання допомоги у 13 регіонах України визначена частка діафізарних переломів, яка сягає 48%, а також структура оперативних втручань, в якій, на жаль, переважають застарілі методики остеосинтезу.

Запропоновано проект концепції лікування діафізарних переломів.

Розроблена технологія диференційованого застосування блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу та пластин із мінімальним контактом, яка дозволила скоротити на 20% терміни консолідації кісткових відламків та збільшити на 30% кількість хороших результатів лікування.

Технології блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу впроваджено у всіх регіонах України.

Створено сучасний апарат зовнішньої фіксації для превентивної іммобілізації переломів кісток у потерпілих із політравмою (апарат отримав дозвіл МОЗ України на серійне виробництво).

За напрямком «Рання діагностика та лікування дегенеративно-дистрофічних уражень та диспластичних захворювань суглобів у віковому аспекті, ендопротезування суглобів» визначені особливості перебігу остеоартрозу та його форми, що має вагоме значення для прогнозування вибору методу консервативного і оперативного лікування. Створена система етапної реабілітації цієї категорії хворих.

Визначені причини асептичної нестабільності ендопротезів і ранні її ознаки, проаналізовані характер, частота і локалізація дефектів кісткової тканини внаслідок функціонування нестабільного ендопротеза, розроблені відповідні методики оперативного втручання.

Розроблено ендопротез для первинного і ревізійного ендопротезування разом з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, розпочато його серійне виробництво.

Разом із ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска НАМН України» розроблено нову робочу класифікацію ревматоїдного артриту.

Розроблено диференційований підхід до вибору типу фіксації ендопротеза при ревматоїдному поліартриті та анкілозивному спондиліті.

За напрямком «Лікування хворих з наслідками тяжких травм» розроблені методики пересадки складних комплексів тканин у пацієнтів із тяжкою травмою кінцівок, що дозволяють заміщати дефекти м’яких тканин, покращувати трофіку травмованої кінцівки та відновлювати її активну функцію. Серед них — пересадка невільного та вільного активного торако-дор­зального клаптя, мікрохірургічна пересадка трансплантату малогомілкової кістки на судинній ніжці.

За напрямком «Лікування хворих з наслідками тяжких травм» розроблена система оцінки структурно-функціонального стану ушкоджених м’язів при тяжкій травмі кінцівок, яка дозволяє диференційовано визначити патологічний процес (ішемія, денервація, тенотомія) в динаміці, прогнозувати перебіг патологічного процесу, можливість відновлення функції та планувати реконструктивно-відновне лікування у цієї категорії пацієнтів.

За напрямком «Профілактика та лікування гнійних уражень кісток та суглобів» розроблено методику пересадки васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки при сегментарних дефектах кісток і хронічному післятравматичному остеомієліті, яка дозволила у 88% випадків досягти позитивного результату. Визначені основні фактори ризику нагноєнь після ендопротезування, серед яких: хронічний запальний процес внутрішніх органів, нестабільність компонентів ендопротеза та >2 перенесених оперативних втручань на цьому суглобі. Позитивні результати при таких ускладненнях отримано лише у разі ефективної хірургічної санації в перші 1–3 тиж після операції за умов адекватної антибіотикотерапії.

За напрямком «Діагностика, лікування та реабілітація хворих із патологією хребта» підвищена ефективність діагностики та лікування ортопедичних проявів хвороби Марфана шляхом розробки диференційно-діагностичної схеми ознак цього захворювання з іншими аналогічними самостійними деформаціями скелета.

Розроблена етапність лікування множинних деформацій скелета.

Удосконалено хірургічне лікування деформацій грудної клітки із застосуванням розробленого в Інституті фіксатора.

Підвищена ефективність ранньої діагностики та лікування гематогенного остеомієліту хребта шляхом впровадження розробленого діагностично-лікувального алгоритму.

Розроблена та впроваджена малоінвазивна пункційна методика діагностики та лікування гематогенного остеомієліту хребта.

За напрямком «Вроджені та набуті захворювання опорно-рухового апарату у дітей» розроблено технології ортопедичного лікування дітей зі спинномозковою грижею та фосфат-діабетом. На основі біомеханічних досліджень вивчено статико-динамічні розлади у хворих на спадкову моторно-сенсорну нейропатію (СМСН).

Вперше показано, що операції на м’яких тканинах гомілки та стопи (подов­ження, транспозиція, плантарна апоневротомія) у хворих на СМСН як самостійні оперативні методики не забезпечують необхідного динамічного ефекту, а у дітей можуть спричиняти ускладнення, пов’язані з посиленням або модифікацією м’язового балансу.

Розроблена в Інституті методика V-подібної резекції стопи дозволяє коригувати декомпенсовану порожнисту стопу з 5-річного віку без порушення росту стопи і кінцівки.

Вперше застосоване оперативне лікування діабетичної остеоартропатії стопи в гострий період патологічного процесу, що пришвидшує хронізацію процесу, забезпечує хороший анатомо-функціональний результат, скорочує строки лікування.

Серед перспектив наукових досліджень Інституту Г. Гайко виокремив:

• Вдосконалення ендопротезів вітчизняного виробництва із застосуванням кераміки та метал-металевої пари тертя.
• Розробка нових конструкцій для блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу, зокрема удосконалення зовнішньої навігації та саморозширювальних систем.
• Створення фіксаторів для остеосинтезу із максимально наближеними до кісткової тканини механічними та біодеградуючими властивостями.
• Розробка технологій ортопедичного лікування дітей із недосконалим остеогенезом, зокрема застосування сучасних маркерів (розсмоктування — β-крос-лапс, кісткоутворення — P1NP, швидкість ремоделювання — остеокальцин) метаболізму кісткової тканини, яке дозволяє призначити та у подальшому коригувати медикаментозну терапію як підготовку до оперативного лікування. Використання «ростучих» титанових телескопічних конструкцій вітчизняного виробництва (Мотор-СІЧ), які дозволяють успішно проводити оперативні втручання у дітей в період інтенсивного росту.
• Розробка диференційованого хірургічного лікування протрузій та гриж міжхребцевих дисків у поєднанні з нестабільністю поперекового відділу хребта.
• Впровадження методик імплантації матеріалів з імпрегнацією антибіотиків для проведення локальної антибактеріальної терапії при хронічному остеомієліті та інфекціях, пов’язаних з імплантацією.
• Застосування клітинної терапії та факторів росту в лікуванні дегенеративних ушкоджень сухожилків, дегенеративних ушкоджень суглобового хряща; несправжніх суглобів кісток.
• Використання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю (ростових факторів) для оптимізації перебігу репаративного остеогенезу.

За звітний період опубліковано 1365 робіт, з яких 510 — у вітчизняних, 53 — у закордонних наукових журналах, 16 методичних рекомендацій, 25 інформаційних листів, 23 монографії.

Співробітниками Інституту зроблено 812 наукових доповідей, з них 145 — на міжнародних, 310 — на загальнодержавних,108 — на міжобласних, 249 — на інститутських конференціях, семінарах, засіданнях товариства ортопедів-травматологів.

Одержано 85 патентів, розроблено 26 нових технологій, проведено 127 випробувань медичних виробів, розроблено 52 інструкції з медичного використання.

Налагоджено співробітництво та укладено угоди з:

• Познанським медичним університетом ім. Кароля Марчинськєго
• Республіканським державним підприємством «НДІ травматології та ортопедії» МОЗ Республіки Казахстан
• «Республіканським науково-практичним центром травматології та ортопедії» МОЗ Республіки Бєларусь
• Польською асоціацією ортопедів-травматологів.

Науковці Інституту — члени Американської академії хірургів-ортопедів (AAOS), Міжнародного товариства ортопедів-травматологів (SICOT), Міжнародної асоціації малоінвазивної хірургії та артроскопії (ISAKOS), Європейської асоціації травматології та невідкладної хірургії (ESTES), наукової ради журналу «The Journal of orthopedics trauma surgery and related research» Польського товариства ортопедів-травматологів та журналу «Остеосинтез» (Росія).

У 2007–2011 рр. виконувалося 14 докторських та 47 кандидатських дисертацій. Продовжує виконуватись 8 докторських та 20 кандидатських дисертацій.

За 5 років спеціалізованою Вченою радою розглянуто 6 докторських та 49 кандидатських робіт. Співробітниками Інституту захищено 36 кандидатських та 2 докторські дисертації.

Проблемною комісією «Ортопедія та травматологія» розглянуто 154 кандидатські та 18 докторських дисертацій, 74 науково-дослідні роботи; 8 монографій, підручників та довідників; 36 методичних рекомендацій; 36 інформаційних лисків; 74 нововведення.

Організаційно-методична робота

На базі Інституту функціонують 9 державних спеціалізованих науково-практичних центрів ортопедо-травматологічної допомоги на базі відповідних відділень. За звітний період проведено 14 науково-практичних конференцій, 99 семінарів та засідань осередків Товариства ортопедів травматологів Києва та Київської області.

Інститут — головна профільна установа МОЗ України — проводить перевірки 13 регіонів згідно з наказами МОЗ України (Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Він­ницька, Черкаська, Чернігівська, Київська) спільно зі співробітниками МОЗ України; наради з головними спеціалістами областей; на Вченій раді Інституту заслуховуються звіти головних дорослих і дитячих ортопедів-травматологів про стан служби в регіо­нах; рішення і рекомендації Вченої ради направляються начальникам управлінь охорони здоров’я облдержадміністрацій.

Консультативно-лікувальна робота

За звітний період у поліклініці отримали консультацію 176 441 хворий.

У стаціонарі проліковано 29 712 хворих. Виконано 27 287 операцій (хірургічна активність — 76,8%). План виконання ліжко-днів перевиконано у 2011 р. на 106,8%. Тематичні хворі становили 87,9%. Зазначено, що за звітний період в Інституті створено цілу низку нових відділів, а саме: відділ реабілітації зі стаціонаром, відділ функціональної діагностики, відділ патології стопи і складного протезування, відділ спортивної та балетної травми. 80,5% усіх господарських витрат Інституту здійснюється за рахунок позабюджетних коштів.

Погляд комісії, яка перевіряла діяльність Інституту, висловив Василь Лазоришинець, член- кореспондент НАМН Украї­ни. Він повідомив, що комісія у складі 15 осіб оцінила роботу Інституту в цілому позитивно. Зазначено, що перевірка проводилася комплексно, за всіма напрямками діяльності. Серед недоліків, виявлених комісією, були:

• Незначна кількість фундаментальних досліджень у науковій роботі Інституту.
• Недостатня робота щодо залучення міжнародних грантів.
• Відсутність стажування за кордоном молодих фахівців.
• Застаріле обладнання деяких лабораторій.
• Практично не працює Державний спінальний нейрохірургічний центр, створений на базі Інституту.

Тому на засіданні Президії НАМН Украї­ни вирішено поставити питання про доцільність існування Спінального нейрохірургічного центру саме на базі ДУ «Інститут ортопедії і травматології НАМН України». Комісія також запропонувала директорам трьох інститутів — нейрохірургії, ортопедії і травматології та патології хребта та суглобів — вирішити це питання та доповісти на засіданні президії НАМН України до 01.06.2012 р.

Крім того, на сьогодні в Інституті немає відділення травматології, тому комісією запропоновано створити його.

Загалом позитивну оцінку роботі Інституту в ході жвавої дискусії, яка розгорнулася під час обговорення звіту, висловили усі члени президії. Вони дійшли одностайної думки, що ДУ «Інститут ортопедії і травматології НАМН України» є справжнім флагманом ортопедичної і травматологічної науки нашої держави, і як сама установа, так і фахівці, які в ній працюють, визнані на міжнародному рівні.

Коментуючи доповідь директора Інституту та висновки комісії, Юрій Кундієв, віце-президент НАМН України, зазначив, що останнім часом у світі простежується епідемія остеопорозу.

Він також звернув увагу на високий рівень травматизму в нашій державі, наголосивши, що показники виробничого травматизму у 8 разів перевищують аналогічні у країнах Європейського Союзу. Відомо, що найбільш ефективним засобом боротьби із травматизмом є його профілактика. Тому Ю. Кундієв закликав керівництво Інституту приділити якомога більше уваги цій проблемі, залучивши до співпраці усі наукові установи, які до неї причетні, в тому числі гігієнічного спрямування.

Микола Поліщук, член- кореспондент НАМН Украї­ни, висловив думку про необхідність комплексного підходу до вирішення питання спінальної ней­ротравми на дер­жавному рівні, обов’язково приділивши при цьому увагу питанню реабілітації цих хворих. Він запропонував провести окреме засідання Президії НАМН України, присвячене цій проблемі. Стосовно діяльності Інституту була висловлена думка про доцільність проведення епідеміологічного дослідження щодо поширеності ортопедичних і травматологічних захворювань та розробити відповідні рекомендації стосовно умов праці, життя, регіональних особливостей, підготовки та перепідготовки медичних кадрів.

Олександр Устінов,
фото автора