Основні показники стилю життя жінок із посттравматичним стресовим розладом та їх роль у розвитку звичного невиношування вагітності

Вступ

Вплив посттравматичного стресового розладу (ПТСР) на репродуктивну функцію жінок залишається недостатньо дослідженим. Особливо актуальна ця проблема в контексті звичного невиношування вагітності (ЗНВ). Хронічний стрес, що виникає внаслідок різних травмуючих подій (як особистих, так і загальнодержавних та світових), зумовлює збільшення кількості осіб, у яких діагностують ПТСР, зокрема жінок репродуктивного віку. Оскільки ПТСР може чинити значний вплив на різні системи організму (нервову, імунну, ендокринну, репродуктивну), надзвичайно важливими є кроки щодо покращення діагностики, прогнозування та профілактики розвитку ЗНВ у жінок із ПТСР.

При визначенні факторів ризику, що можуть спричиняти повторювані репродуктивні втрати, слід звертати увагу на стиль життя жінок, особливо це стосується пацієнток із ПТСР. Аналітичний огляд літературних джерел підтвердив гіпотезу щодо значної ролі несприятливих факторів, пов’язаних зі стилем життя жінок, у розвитку репродуктивної дисфункції та ЗНВ [1]. На особливу увагу заслуговують жінки з різними психологічними та/або психічними розладами (наприклад ПТСР). У жінок із подібними розладами відмічали більшу частку шкідливих звичок (тютюнопаління, зловживання алкоголем, надмірне вживання кофеїну, відсутність / низька фізична активність). Фактори ризику, асоційовані зі стилем життя, можуть негативно впливати на гормональний баланс, погіршувати плацентарний кровообіг та, за рахунок інших причин, підвищувати ризик ЗНВ [2, 3].

Оскільки поєднання психоемоційного навантаження та несприятливого способу життя здатне спричинити накопичувальний негативний вплив на репродуктивне здоров’я жінки, існує потреба в поглибленому розгляді цих факторів ризику, що потенційно можуть провокувати повторювані репродуктивні втрати у жінок із ПТСР.

Об’єкт і методи дослідження

Об’єкт дослідження: стиль життя 150 жінок репродуктивного віку (20–40 років, середній вік 27,87±2,13 року) з ПТСР та його імовірний вплив на розвиток ЗНВ.

Дослідження проводили на базі кафедри акушерства, гінекології і репродуктології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика в КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» протягом 2021–2024 рр. Учасниці підписали добровільну інформовану згоду на участь у дослідженні.

Сформовано три групи учасниць: основна (І) — жінки із ЗНВ та ПТСР, серед яких: а) ті, хто планує вагітність; б) вагітні (до 10 тиж); група порівняння (ІІ) — жінки із ЗНВ без ПТСР; контрольна група (ІІІ) — жінки з ПТСР, які мають успішну вагітність в анамнезі та планують наступну.

У дослідженні застосовували наступні методи: клінічне інтерв’ювання, аналіз медичної документації (зібрано гінекологічний анамнез, оцінено попередні репродуктивні втрати), анкетування з використанням стандартизованих опитувальників оцінки стилю життя (Health-Promoting Lifestyle Profile II, «Профіль здорового способу життя»), психодіагностичне анкетування для визначення рівня вираженості симптомів ПТСР (шкала Бека, опитувальник Post Traumatic Stress Disorder (PCL-C), структуроване інтерв’ю Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 (CAPS-5)), інструментальні (гінекологічне бімануальне обстеження та огляд шийки матки у дзеркалах, ультразвукове дослідження органів малого таза, пайпель-біопсія ендометрія (крім групи вагітних)), лабораторні, статистичні (порівняльний аналіз груп, розрахунок відносних величин (%), визначення середніх значень та похибки середньої арифметичної, застосування критерію Стьюдента).

Результати та їх обговорення

Встановлено, що деякі аспекти стилю життя учасниць дослідження можуть прямо чи опосередковано підвищувати ризик ЗНВ. Так, у 63,33% жінок групи Іа, 52,5% групи Іб та 50% групи ІІІ зафіксовано значні проблеми зі сном. Хронічні порушення сну (безсоння, нічні кошмари, часті пробудження та труднощі із засинанням) вочевидь пов’язані з ПТСР та можуть сповільнити одужання та призвести до загострення існуючих симптомів ПТСР. Американська психіатрична асоціація (American Psychiatric Association) вказує, що ПТСР та порушення сну пов’язані з дистресом і погіршенням самопочуття протягом дня [4].

Обчислено індекс маси тіла (ІМТ) учасниць дослідження, визначено середній показник ІМТ в усіх групах та побудовано діаграму розкиду за цими даними (рис. 1). Кількість пацієнток з нормальним ІМТ становила 60% (n=90), з надмірною масою тіла — 32,7% (n=49), з недостатньою масою тіла — 3,3% (n=5), з ожирінням — 4% (n=6) (рис. 2). Відзначено, що ІМТ в учасниць дослідження варіював у межах 17,2–32,1 кг/м². В одному з аналітичних оглядів стверджується, що високий рівень коморбідності між ожирінням, метаболічними розладами та ПТСР дозволяє припустити, що в основі ПТСР лежать нейроендокринні та метаболічні зміни, які або підвищують ризик системної метаболічної дисрегуляції, або відображають первинну зміну метаболізму в результаті травматичного досвіду. Ці взаємні зміни супроводжуються підвищеним запаленням і вказують на спільний механізм, за допомогою якого вплив ПТСР підвищує ризик розвитку соматичних захворювань, включаючи ожиріння та цукровий діабет 2-го типу [5]. Натомість у нашому дослідженні не встановлено значної різниці в середніх показниках ІМТ у групах; кореляції між ПТСР та достовірно вищими рівнями метаболічних порушень не виявлено, оскільки жінки з ожирінням та надмірною масою тіла були присутні в групах як з ПТСР, так і без нього. Однак у дослідженні керувалися рекомендаціями Європейського товариства репродукції людини та ембріології (European Society of Human Reproduction and Embryology — ESHRE) та офіційною настановою ESHRE, Німецького, Австрійського та Швейцарського товариств гінекології та акушерства, в яких підкреслюється, що ожиріння матері є потужним фактором ризику ЗНВ. Зменшення маси тіла позитивно впливає на результати фертильності та асоціюється зі зменшенням ускладнень періоду вагітності та пологів, зниженням серцево-судинної та діабетичної захворюваності й смертності [6]. Численні дослідження виявили зв’язок між підвищеним ІМТ та підвищеним ризиком викидня. Встановлено, що, на додаток до вищого ІМТ, низький ІМТ також негативно впливає на частоту викиднів [7]. Керуючись вищенаведеними принципами настанов та клінічним протоколом Міністерства охорони здоров’я України, в якому зазначено, що обстеження має бути спрямоване на виявлення можливих причин невиношування, для виключення розладів у будь-якій системі або органі спостережуваної жінки [8], в нашому дослідженні керувалися твердженням, що у пацієнток із ПТСР та ЗНВ слід враховувати ймовірний вплив усіх можливих факторів ризику. Саме тому в анкеті оцінки стилю життя пацієнтки давали відповіді на запитання про дотримання режиму дня, фізичну активність, якість харчування та харчові звички, кількість та якість сну, наявність шкідливих звичок (вживання алкоголю, тютюну, кофеїну).

Рисунок 1. ІМТ учасниць дослідження

Рисунок 2. Показники маси тіла учасниць дослідження

У результаті збору анамнестичних даних та детального аналізу анкет побудовано графік поширеності шкідливих звичок серед учасниць дослідження з повторними репродуктивними втратами (як у групах з ПТСР, так і в групі без ПТСР) (рис. 3), що потребує особливої уваги з огляду на застосування можливих лікувальних та профілактичних стратегій. Зловживання кофеїном (>300 мг/добу) відмічено у 12,5–30% випадках у різних підгрупах, причому найвищий показник — в контрольній групі. Такі високі показники надмірного вживання кофеїну, вочевидь, можуть бути інтерпретовані як брак інформації щодо продуктів та напоїв, що містять кофеїн, та безпечну дозу споживання, або свідчити про непов­ний контроль харчової поведінки у жінок із підвищеною тривожністю, деп­ресією та ПТСР. Ризик впливу надмірної дози кофеїну на перебіг вагітності залишається недооціненим. Заслуговують на увагу дані про існування кількох механізмів, за допомогою яких кофеїн може спричинити викидень. По-перше, кофеїн підвищує рівень циклічного аденозинмонофосфату в клітинах через пригнічення фосфодіестераз, що може впливати на розвиток ембріо­на та плода. Крім того, він знижує рівень хоріонічного гонадотропіну людини та естрадіолу, дерегулюючи функцію жовтого тіла та плацентарний кровотік, підвищуючи рівень циркулюючих катехоламінів. Нарешті, структурна подібність між кофеїном, аденіном і гуаніном може виправдати пряму дію хімічної речовини на нуклеїнові кислоти з можливими наслідками хромосомних аномалій [9].

Рисунок 3. Поширеність шкідливих звичок серед учасниць дослідження з повторними репродуктивними втратами

Подальшої прискіпливої уваги та втручання потребувала ситуація зі споживанням алкоголю парами понад допустимий рівень (>5 порцій на тиждень) у 10–25% пар. Отримані дані вочевидь свідчили про розвиток ризикованої поведінки у пацієнток із ПТСР та недостатній рівень усвідомлення тератогенного впливу алкоголю на якість гамет та гормональну регуляцію. Відомо, що травматичний вплив і ПТСР пов’язані з високим рівнем вживанням алкоголю. У жінок ймовірність розвитку ПТСР приблизно вдвічі вища, ніж у чоловіків. Через недостатню соціальну підтримку жінок із ПТСР, вони частіше використовують неадаптивні стратегії (зокрема вживання алкоголю) для подолання симптомів, пов’язаних із травмою [10].

Особливо тривожною є ситуація з тютюнопалінням (активним та пасивним), яке зафіксовано в >¹/₄ пар у кожній з груп, досягаючи 30% у контрольній. Жінки, які пережили ЗНВ, зазнають значного психологічного навантаження, що може заважати дотриманню рекомендацій щодо припинення тютюнопаління, оскільки останнє може слугувати механізмом подолання стресу [11]. Оскільки зв’язок між тютюнопалінням та несприятливими репродуктивними наслідками у жінок із ЗНВ недостатньо досліджений, на наше переконання, слід використовувати принцип перестороги, тобто припускати, що тютюнопаління матиме несприятливі наслідки на настання та перебіг вагітності. Саме тому, до жінок із ЗНВ та їх партнерів слід застосовувати комплексний вплив, який включатиме профілактичну складову та сеанси когнітивно-поведінкової терапії, спрямовані на подолання травматичного досвіду та усунення ризикованої поведінки (зокрема вживання алкоголю та тютюнопаління).

Висновки

Враховуючи емпіричні спостереження та спираючись на існуючі дослідження, доцільною є розробка та впровадження індивідуалізованих мультидисциплінарних програм, що включатимуть (за необхідності) зміни способу життя для жінок із ЗНВ, в яких зафіксовано прояви ПТСР. Значущими в цьому контексті є надання пацієнткам інформації про доведений негативний вплив тютюнопаління (як активного, так і пасивного), ознайомлення жінок із вмістом кофеїну в харчових продуктах та напоях та безпечною щоденною дозою споживання таких продуктів і напоїв, підвищення обізнаності про шкоду зловживання алкоголем та його негативний вплив на якість гамет, гормональну регуляцію та ризик втрати вагітності. Профілактична та просвітницька робота щодо негативного впливу зловживання алкоголем повинна охоплювати й партнерів жінок, з огляду на те, що надмірне вживання алкоголю чоловіками може згубно впливати на якість гамет та подальший перебіг вагітності. Слід відзначити, що навіть помірні зміни у стилі життя можуть знизити загальне навантаження на репродуктивну систему та позитивно вплинути на перспективи настання та збереження вагітності.

Стиль життя відіграє суттєву роль у патогенезі ЗНВ у жінок із ПТСР. Зафіксовано значну поширеність факторів ризику, пов’язаних зі стилем життя, що підтверджує важливість їхнього виявлення та усунення під час реалізації індивідуального плану лікування. Профілактика та лікування ЗНВ у цих пацієнток має базуватися на мультидисциплінарному підході, що охоплює не лише медичні втручання, а й психологічну, поведінкову та соціальну підтримку.

Список використаної літератури

Надійшла до редакції/Received: 08.05.2025
Прийнято до друку/Accepted: 13.05.2025