Поєднання полінуклеотидів з ферментотерапією: синергія дії для глибокого очищення та регенерації шкіри

29 квітня 2025
168
Спеціальності :
Резюме

Метою статті є представлення комбінованого підходу до неінвазивної ревіталізації шкіри, що базується на синергії трьох компонентів: полінуклеотидів (ПДРН), ферментотерапії та ультразвукового фонофорезу. У роботі проаналізовано наукові дані щодо механізму дії кожного з методів та обґрунтовано їхню взаємодоповнювальну дію. Окрему увагу приділено концепції персоналізованих протоколів: комбіноване застосування коригується відповідно до типу шкіри, морфотипу старіння та клінічних потреб пацієнта. ПДРН як потужні біорепаранти забезпечують активацію ангіогенезу, проліферації фібробластів і протизапальну дію. Ферментотерапія виконує роль фізіологічного очищення та підготовки шкіри, покращуючи мікроциркуляцію та підвищуючи її проникність. Ультразвук сприяє безпечному введенню ПДРН у дерму та додатково активує клітинні процеси. Такий протокол підходить пацієнтам, які уникають ін’єкцій або потребують м’якого контрольованого впливу. Персоналізація дозволяє адаптувати інтенсивність процедури, обрати відповідні параметри ферментів, форми ПДРН і режими ультразвуку, підвищуючи ефективність і безпеку лікування. Представлений підхід є перспективною стратегією неінвазивного омолодження в рамках функціональної дерматокосметології.

Вступ

Регенеративна косметологія дедалі активніше орієнтується на фізіологічні, м’які, але ефективні протоколи впливу, які дозволяють одночасно відновити функціональність шкіри та поліпшити її зовнішній вигляд без інвазивних втручань. Сучасні пацієнти очікують від косметології не лише естетичного ефекту, а й індивідуалізованого підходу, що враховує особливості віку, морфотипу старіння, чутливості шкіри, рівня гідратації та цілісності епідермального бар’єра.

У цьому контексті на особливу увагу заслуговує поєднання трьох компонентів:

  • полінуклеотидів (зокрема полідезоксирибонуклеотид — ПДРН) як біостимуляторів із доведеною протизапальною та ангіогенною дією;
  • ферментотерапії як способу глибокого контрольованого очищення шкіри та активації мікроциркуляції;
  • ультразвукового фонофорезу як технології для безпечного ефективного трансдермального введення біоактивних речовин.

Кожен з цих методів має власну цільову дію, однак саме їх синергічне поєднання дозволяє досягти результатів, що перевершують ефективність окремого використання. Водночас адаптація параметрів до потреб конкретного пацієнта формує основу для створення персоналізованих косметологічних програм, що є трендом у сучасній функціональній дерматології.

Мета цієї роботи — обґрунтувати концепцію синергії ПДРН, ферментотерапії та фонофорезу в рамках неінвазивного підходу до регенерації шкіри з акцентом на можливості індивідуального налаштування протоколів залежно від клінічної ситуації.

Полінуклеотиди (ПН), зокрема ПДРН, активно досліджуються як засоби стимуляції регенерації, ангіогенезу та репарації шкіри. У клінічному дослідженні курсове використання ПДРН протягом 12 тиж зумовило достовірне покращення тургору, гідратації та еластичності шкіри у пацієнтів із фотостарінням [1]. В інших роботах показано, що ПДРН активує пуринергічні A2A-рецептори, що викликає підвищення проліферації фібробластів, синтезу колагену та експресії фактора росту ендотелію судин (Vascular endothelial growth factor — VEGF) [2, 3].

Ферментотерапія на основі протеолітичних ензимів (папаїну, бромелайну) використовується для м’якого очищення шкіри та зменшення вираженості гіперкератозу. Дані літератури свідчать про здатність ферментів покращувати бар’єрну функцію шкіри, зменшувати трансепідермальну втрату вологи та підвищувати ефективність проникнення активних речовин [4]. Крім того, ферментні пілінги можуть зумовлювати додатковий протизапальний ефект завдяки зниженню рівня цитокінів у шкірі [5].

Фонофорез — метод неінвазивної доставки активних речовин за допомогою ультразвуку — показав високу ефективність для транспорту макромолекул через роговий шар шкіри. Встановлено, що ультразвукова кавітація та мікрострум підвищують проникність шкіри до гідрофільних та середньомолекулярних речовин у 3–10 разів [6]. При цьому відзначається покращення мікроциркуляції, лімфодренажу та метаболізму у шкірі, що посилює ефект біоактивних препаратів [7].

Особливий інтерес викликають роботи, у яких вивчається синергія біоактивних сполук і фізичних методів доставки. Так, показано, що комбінація ПДРН з низькоінтенсивним лазером або ультразвуком викликає більш потужну регенеративну відповідь, ніж використання кожного з методів окремо [8, 9]. Ці результати свідчать про потенціал мультимодальних, індивідуалізованих протоколів у дерматологічній практиці.

Механізми дії

Полінуклеотиди (ПДРН)

ПДРН є сумішшю низькомолекулярних фрагментів ДНК, що діють через активацію A2A-рецепторів клітин-мішеней (фібробластів, кератиноцитів, ендотеліоцитів). Стимуляція цих рецепторів забезпечує:

  • посилення проліферації фібробластів;
  • стимуляцію синтезу колагену типів I і III;
  • індукцію експресії VEGF й активацію ангіогенезу;
  • пригнічення прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлини (TNF)-α, інтерлейкін-1β).

ПДРН чинять цитопротекторну та репаративну дію, а також зменшують вираженість оксидативного стресу. Їх ефективність підтверджена при фотостарінні, постакне, рубцевих змінах, а також як підтримка після агресивних процедур [1–3].

У персоналізованих підходах ПДРН можуть бути використані в монотерапії (наприклад при сухості та чутливості шкіри) або як частина комбінованого протоколу при складніших показаннях.

Ферментотерапія

Ферментотерапія передбачає застосування протеолітичних ферментів (папаїн, бромелайн), які:

  • вибірково розщеплюють білки рогового шару;
  • зменшують товщину SC (stratum corneum);
  • відкривають протоки сальних і потових залоз;
  • покращують лімфодренаж та мікроциркуляцію;
  • підвищують проникність шкіри для зовнішніх засобів.

Цей ефект особливо важливий для шкіри з вираженим гіперкератозом або пастозністю. У пацієнтів з чутливою або атрофічною шкірою ферментотерапія використовується в делікатному режимі [4, 5].

Ультразвуковий фонофорез

Фонофорез забезпечує:

  • порушення цілісності міжклітинного цементу SC за рахунок кавітації;
  • інтенсифікацію дифузії речовин під впливом мікроструму;
  • глибоке введення гідрофільних речовин (включно з ПДРН);
  • стимуляцію тканинного метаболізму і мікроциркуляції.

При правильному виборі частоти (0,8–3 МГц) і режиму експозиції ультразвук є безпечним та ефективним методом для доставки полінуклеотидів у дермальний шар [6, 7].

Синергія та персоналізація

Комбінація ПДРН, ферментотерапії та фонофорезу дає змогу реалізувати синергічну дію:

  • ферменти зменшують бар’єр рогового шару;
  • ультразвук забезпечує глибоке введення ПДРН;
  • ПДРН активує клітинну регенерацію та ангіогенез.

Крім того, протокол може бути персоналізований (таблиця).

Таблиця. Персоналізація протоколу процедур для пацієнтів

Морфотип
Особливості
Фокус протоколу
Втомлений Тьмяність, в’ялість ПДРН + ферменти для мікроциркуляції
Деформаційний Пастозність, гіперкератоз Ферменти + дренажний ультразвук
Дрібнозморшкуватий Суха тонка шкіра ПДРН + делікатний ферментний вплив
М’язовий Щільна, гіперактивна міміка Протизапальна дія ПДРН + помірна стимуляція

Такий підхід дозволяє оптимізувати тривалість, інтенсивність і частоту процедур, адаптуючи їх до індивідуальних особливостей пацієнта.

Клінічні аспекти використання

Комбіноване використання ПДРН, ферментотерапії та фонофорезу формує базу для персоналізованого протоколу ревіталізації шкіри без ін’єкцій. Такий підхід доцільний у пацієнтів з:

  • віковими змінами шкіри (дрібні зморшки, зниження еластичності, тьмяний колір);
  • чутливою або гіперреактивною шкірою, коли інвазивні методи небажані;
  • вираженим гіперкератозом або пастозністю;
  • ранніми проявами фотостаріння;
  • постін’єкційним або постпроцедурним запаленням.

Протокол адаптується залежно від клінічної мети. Наприклад, у пацієнта з пастозною деформованою шкірою робиться акцент на ферментному дренажі та мікроциркуляції. У випадках тонкої атрофічної шкіри — перевага надається делікатному ферментному режиму й м’якому фонофорезу ПДРН. Інтенсивність і тривалість експозиції ультразвуку також можуть змінюватися відповідно до фототипу та чутливості шкіри.

Кратність процедур — орієнтовно 1 раз на 7–10 днів, курсом 4–6 сеансів. Перші клінічні ефекти (зволоження, тонус, покращення тону) зазвичай відмічаються після 2–3 процедур, а накопичувальні зміни — на 4–6-му тижні.

Перевагами методу є:

  • відсутність болю та гематом;
  • швидке відновлення (пацієнт може повернутися до соціальної активності одразу після процедури);
  • можливість проведення в літній період;
  • комфорт для пацієнта та високий рівень задоволеності.

Обговорення

Комбінований неінвазивний протокол з використанням ПДРН, ферментотерапії та фонофорезу є прикладом реалізації сучасного принципу фізіологічної регенерації без пошкодження шкіри. Кожен з компонентів має свою мішень: ферменти — роговий шар, ультразвук — транспортну функцію, ПДРН — глибоку тканинну репарацію.

Такий підхід поєднує:

  • етапність впливу (підготовка → проникнення → регенерація);
  • механізми взаємного посилення (зменшення бар’єра → глибока доставка → запуск клітинних процесів);
  • адаптивність — персоналізація параметрів під потреби конкретного типу шкіри.

У науковій літературі накопичено достатньо даних для обґрунтування ефективності ПДРН [1–3], ферментів [4, 5] та ультразвуку [6, 7], але рандомізованих досліджень саме комбінованих протоколів із ПДРН і фонофорезом поки бракує. Це відкриває перспективи для подальших клінічних досліджень.

Персоналізований підхід у виборі ферментного складу, форми випуску ПДРН (гель, сироватка), тривалості ультразвукової дії та кількості процедур дає змогу ефективно адаптувати терапію для різних вікових груп, фототипів і дерматологічних проблем.

Клінічні приклади

На фото до та після процедури відображені результати комбінованих процедур для покращення естетичних характеристик шкіри (рис. 1–3).

Рис. 1. Проведено 3 процедури. Інтервал між процедурами 1 міс. Покращення тургору шкіри, вирівнювання тону обличчя, покращення контуру губ
Рис. 2. Проведено 2 процедури. Інтервал між процедурами 14 днів. Вирівнювання рельєфу шкіри, зменшення вираженості зморшок і постакне
Рис. 3. Проведена одна процедура. Покращення мікрорельєфу, текстури та зволоженості шкіри в ділянці лоба

Висновки

Комбінація полінуклеотидів з ферментотерапією та ультразвуковим фонофорезом є перспективним напрямом у функціональній дерматокосметології. Такий протокол реалізує мультифакторну фізіологічну дію: забезпечує м’яке очищення, активацію клітинного оновлення та транспортує біоактивні речовини у глибокі шари шкіри без порушення її цілісності.

Синергія трьох методів дозволяє досягти пролонгованого anti-age-ефекту без інвазивного втручання, а персоналізований підхід — адаптувати інтенсивність та компоненти процедури до індивідуальних потреб пацієнта. Протокол має високий профіль безпеки, хорошу переносимість і виявляє клінічну ефективність у пацієнтів з різними морфотипами старіння та типами шкіри.

Надалі доцільним є проведення рандомізованих клінічних досліджень для стандартизації параметрів, оцінки довготривалих результатів та вивчення потенціалу в лікуванні дерматологічної патології. У сучасній практиці метод вже може розглядатися як ефективна фізіологічна альтернатива класичній біоревіталізації.

Список використаної літератури

  • 1. Kim J.H., Lee Y.J., Park M.K. et al. (2021) The efficacy of polydeoxyribonucleotide in skin regeneration: a randomized controlled trial. J. Dermatol. Treat., 32(5): 519–526. doi: 10.1080/09546634.2020.1784167.
  • 2. Park J.W., Chun Y.S., Kim J.H. et al. (2020) The role of PDRN in skin tissue repair and rejuvenation. Biomed. Pharmacother., 127: 110192. doi: 10.1016/j.biopha.2020.110192.
  • 3. Lee Y., Lee J.H. (2022) Anti-inflammatory effects of polydeoxyribonucleotide in damaged skin barrier models. Int J Mol Sci., 23(14): 7799. doi: 10.3390/ijms23147799.
  • 4. Trevisol T.C., Henriques R.O., Souza A.J.A. et al. (2022) An overview of the use of proteolytic enzymes as exfoliating agents. J. Cosmet. Dermatol., 21(8): 3300–3307. doi: 10.1111/jocd.14673.
  • 5. Del Rosso J.Q. (2013) Application of protease technology in dermatology: rationale for incorporation into skin care. J. Clin. Aesthet. Dermatol., 6(6): 14–22. PMID: 23882310.
  • 6. Polat B.E., Hart D., Langer R. et al. (2011) Ultrasound-mediated transdermal drug delivery: mechanisms, scope, and emerging trends. J. Control Release, 152(3): 330–348. doi: 10.1016/j.jconrel.2011.04.006.
  • 7. Terui T., Okada Y. (2021) Application of ultrasound in transdermal delivery of bioactive substances. Skin Pharmacol. Physiol., 34(5): 281–289. doi: 10.1159/000515019.
  • 8. Sun K.H., Choi C.H., Jang C.H. (2025) Synergistic effect of polydeoxyribonucleotides with low-level lasers on regeneration of facial nerves. J. Clin. Med., 14(5): 1678. doi: 10.3390/jcm14051678.
  • 9. Kim K.L., Park G.Y., Moon Y.S. et al. (2022) Synergic effects of PDRN and ESWT on muscle regeneration in rabbits. Ann. Transl. Med., 10(16): 853. doi: 10.21037/atm-22-854.