9 лютого 2012 р. у Києві відбулася прес-конференція, присвячена підведенню підсумків 2011 р. стосовно контролю над тютюнопалінням та оприлюдненню планів на 2012 р. щодо подальшої боротьби з ним. У 2011 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила Третій звіт щодо глобальної тютюнової епідемії. Згідно з даними цього звіту, Україна вийшла із ТОП-5 країн світу, де проживає найбільша кількість курців, перемістившись на 24-ту позицію. Це досягнення стало можливим завдяки комплексу заходів, які протягом останніх 6 років уряд та представники заінтересованих громадських організацій вживали та втілювали задля зменшення і подолання негативних наслідків епідемії тютюнопаління.
17 листопада 2011 р., у Всесвітній день відмови від куріння, 12 народних депутатів різних політичних сил зареєстрували антитютюновий законопроект № 9474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів)». Законопроект був внесений на виконання умов Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. У разі ухвалення законопроекту усі заклади культури та спорту, а також закриті приміщення кафе, барів, пабів та ресторанів будуть на 100% вільними від тютюнового диму для того, щоб закріпити тенденцію в Україні щодо зменшення курців та захистити право кожного на безпечне для життя та здоров’я середовище.
Тетяна Бахтеєва, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, яка була одним з ініціаторів законопроекту, повідомила, що лише 10% здоров’я людини залежить від якості надання медичної допомоги, а 90% — від способу життя, шкідливих звичок, генетичних чинників та навколишнього середовища. Вона навела статистичні дані, за якими щороку на планеті близько 5 млн осіб помирають від хвороб, пов’язаних зі вживанням тютюну.
В жодному разі не можна закривати очі на ту демографічну ситуацію в Україні, яка існує на сьогодні. Так, 12 млн українців перебувають на диспансерному обліку щодо захворювань серцево-судинної системи. Одним із важливих факторів розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та судинних захворювань є тютюнопаління. Згідно зі статистикою, яку навела Т. Бахтеєва, 95% курців після перенесеного інфаркту міокарда кидають шкідливу звичку. Світовий досвід довів, що заборона куріння у громадських місцях вже після декількох місяців дії сприяє зниженню поширеності гострих серцево-судинних захворювань на 20–40%. Безпечної концентрації тютюнового диму не існує, жодне рішення щодо вентиляції чи фільтрації повітря не захистить від його вражаючої дії.
На жаль, кожна 4-та дитина віком 12–14 років пробує курити. Така невтішна статистика дає поштовх до цілого ряду дій уряду щодо зниження негативного впливу тютюнопаління на людей: підвищено акцизи із 36 коп. до 3 грн., заборонено рекламу тютюнових виробів, прийнято багато законодавчих ініціатив і законів стосовно обмежень щодо тютюнопаління, в кафе, барах та ресторанах простір для курців та некурців поділений 50:50. Усі ці заходи спонукають курців кинути шкідливу звичку та захищають від тютюнового диму населення, яке не курить. Медики світової спільноти стверджують, що наразі у 20% людей, причому не лише дорослих, але й дітей, виявляють захворювання, спричинені пасивним тютюнопалінням — алергія, бронхіт, бронхіальна астма та ін.
Т. Бахтеєва наголосила, що прийняття відповідного законопроекту напередодні Євро-2012 є дуже важливим кроком, адже однією з вимог УЄФА є заборона куріння на стадіонах.
Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто представив результати опитування українців щодо їх ставлення до законодавчих ініціатив у сфері захисту населення від негативного впливу тютюнового диму, а саме заборони куріння всередині приміщень на робочих місцях, включаючи місця громадського харчування — кафе, бари та ресторани. Він повідомив, що 84% українців (92% жінок та 76% чоловіків), у тому числі більшість курців, підтримують прийняття законопроекту.
Високий рівень підтримки бездимних приміщень зафіксований в усіх регіонах країни. Найвищий — на Сході та Півночі — 88%, найнижчий — на Заході — 78%. Закон про повну заборону куріння в ресторанах та кафе підтримують 77% населення, в барах — 74%. Загалом пасивне куріння вважають шкідливим для здоров’я: 35% українців — сильно турбує, 31% — доволі сильно, 16% — лише трохи і 17% — зовсім не турбує. 83% українців вважають, що права клієнтів та працівників дихати чистим, вільним від диму повітрям, зокрема в ресторанах, барах та кафе, є вищими, ніж права курців. Права курців забруднювати повітря токсичними речовинами тютюнового диму ставлять вище лише 8% українців. 88% вважає, що уряд повинен робити більше для захисту кожного працівника, включно із працівниками ресторанів, барів та кафе, від впливу тютюнового диму інших людей.
Результати дослідження показали, що 94% респондентів — за заборону куріння в лікарнях та клініках, у магазинах, театрах та закладах культури та інших громадських місцях та 91% погоджується, що всі працівники ресторанів, кафе і барів повинні бути захищені від пасивного куріння на їх робочих місцях. 86% українців також стверджують, що чекають на появу ресторанів і барів без тютюнового диму.
В. Паніотто зазначив, що дані проведеного дослідження є надійними і добре узгоджуються з даними Глобального опитування дорослих про вживання тютюну, проведеного в Україні ВООЗ у 2010 р. У Глобальному опитуванні брали участь понад 8 тис. респондентів. Згідно з результатами обох опитувань поширеність щоденного куріння становить 26%.
Наталя Король, керівник відділу неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні, зауважила, що Україна максимально наближається до виконання тих зобов’язань, які взяла на себе у 2006 р. при ратифікації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Н. Король доповнила, що серед 5 млн смертей від хвороб, пов’язаних зі вживанням тютюну, щороку від хвороб, викликаних пасивним курінням, помирають близько 600 тис. осіб, причому 18% — дитячого віку. В Україні щороку помирають понад 100 тис. курців, з них більше 10% — пасивні курці. Відповідаючи на питання, чому потрібне 100% звільнення громадських приміщень від тютюнового диму, Н. Король відзначила, що це сприятиме виходу з демографічної кризи та поліпшить здоров’я нації. За даними ВООЗ, тютюновий дим містить понад 4 тис. хімічних речовин, не менше 250 з яких є шкідливими, а понад 50 — канцерогенними.
Також вона зауважила, що звільнення приміщень кафе, барів та ресторанів від тютюнового диму не призводить до економічних втрат, а навпаки, дає можливість залучити нових клієнтів, які раніше не відвідували заклади через задимленість приміщень, зменшити витрати на їх прибирання, страхування та утримання та покращити здоров’я та підвищити продуктивність праці найманих працівників, оскільки бармени та офіціанти менше хворіють через відсутність негативного впливу вторинного диму.
Обов’язок захисту людей від тютюнового диму заснований на фундаментальних правах і свободах людини, зокрема права на життя, на щонайвищий досяжний рівень здоров’я і здорове навколишнє середовище.
Тетяна Харченко,
фото автора