Тривалі військові дії в Україні призводять до психологічного виснаження, підвищення рівня тривоги та депресії, що чинить вплив на всі групи населення. Турбота про ментальне здоров’я знижує інтенсивність дії стресових факторів і дозволяє вчасно провести корекцію психоемоційного стану. Підтримка соціальних зв’язків та отримання якісної медичної допомоги є запорукою збереження ментального здоров’я і когнітивного потенціалу населення. Саме з такими викликами покликаний впоратися проєкт «Головний лікар». Концептуальна модель проєкту передбачає збільшення кількості фахівців, які зможуть ефективно комунікувати з пацієнтом на всіх рівнях, зберігаючи при цьому можливість надання якісної медичної допомоги, спрямованої на зміцнення психоемоційного добробуту країни.
Чому це важливо?
- Ментальне здоров’я — фундамент суспільного розвитку. Здорове суспільство здатне ефективно відновлюватися, працювати та будувати майбутнє.
- Професійна підтримка — запорука результату. Завдяки фаховому підходу проєкт «Головний лікар» пропонує реальні рішення для складних викликів сьогодення.
- Освіченість — шлях до змін. Проєкт допомагає українцям усвідомити, що ментальне здоров’я — це не привід для стигматизації, а питання, яке варто розв’язувати сміливо та разом із фахівцями.
Директор департаменту продажів ТОВ «Гледфарм ЛТД» Шейх Імран Башир у своєму виступі наголосив, що медичні працівники є основною ланкою, яка здатна вчасно запобігти негативним наслідкам погіршення психоемоційного стану серед населення та провести ефективну терапію, що базується на сучасних протоколах.
Наталія Запорожська, керівник відділу маркетингу ТОВ «Гледфарм ЛТД», висловила впевненість, що тісна співпраця лікарів вторинної ланки та спеціалістів сімейної медицини дозволить охопити більшу кількість населення, що потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах постійної психоемоційної напруги.
Керівник тренінг-центру Школи інноваційної медицини Віталій Мацун у вітальному слові підкреслив, що об’єднання наукових та практичних структур стане основою для успішної реалізації ідеї покращення ментального здоров’я населення.
Назарій Тимчак та Іван Пронько, продакт-менеджери психоневрологічного портфеля ТОВ «Гледфарм ЛТД», наголосили на унікальності проєкту «Головний лікар» та можливостях лікарів будь-якого профілю долучитися до отримання передових знань у сфері ведення пацієнтів неврологічного та психіатричного профілю. У свою чергу, пацієнти також зможуть отримати релевантну інформацію про свій психологічний стан і якісну медичну допомогу.
Можливості взаємодії між психіатрами, невропатологами та медичними працівниками у сфері загальної медицини та сімейної практики окреслив лікар-психіатр, автор навчальних книг, освітніх програм та тренінгів О. Рощин у доповіді «Екологія спеціалістів в психіатричному полі». Він відзначив наявність тісного зв’язку між соматичними захворюваннями і психічним станом. У клінічній практиці часто саме сімейні лікарі є першою ланкою взаємодії з пацієнтом, який може потребувати психіатричної допомоги. На етапі діагностики та обстеження лікарі загальної практики мають виключити «червоні прапорці», які потребують проведення лише спеціалізованого психіатричного лікування. До них належать марення і галюцинації, гомоцидні, суїцидальні тенденції, відсутність позитивної динаміки у процесі лікування, інші ознаки прогресування патології.
У ході дискусії визначено, що скерування до психіатра на початковому етапі потребують наступні види патології:
- гострі стани (психотичні розлади, шизофренія в стані загострення),
- суїцидальні наміри,
- наявність продуктивної симптоматики (марення, галюцинації),
- делірій, порушення рівня свідомості,
- адиктивні стани,
- розлади особистості,
- розлади харчової поведінки,
- посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) (сумнівно).
Виокремлено також перелік нозологій, з якими можуть працювати спеціалісти сімейної медицини:
- тривожні розлади,
- деменція без продуктивної симптоматики,
- розлади сну,
- психосоматичні розлади,
- неврастенічні розлади,
- легкі та помірні когнітивні порушення,
- депресія легкого перебігу,
- гостра реакція на стрес,
- психогенний біль,
- головний біль (ГБ) напруги.
До найпоширеніших груп препаратів, які при цьому застосовують, належать антипсихотики, протиепілептичні засоби, анксіолітики, антидепресанти та ін. Зокрема, есциталопрам — один із найпоширеніших засобів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, представлений препаратом Циклокс® (ТОВ «Гледфарм ЛТД») у дозуванні 10 і 20 мг. Він показаний при великих депресивних, панічних розладах з або без агорафобії, генералізованому тривожному розладі та обсесивно-компульсивному синдромі.
Зазначену групу також представляє пароксетин (препарат Семправил®, ТОВ «Гледфарм ЛТД»), який має більш розширені показання до призначення: великий депресивний, обсесивно-компульсивний розлади, панічний розлад із супутньою агорафобією або без неї, соціальні тривожні розлади, генералізовані тривожні розлади та ПТСР.
Патологія, що супроводжується нейропатичним болем, загальними симптомами у вигляді втоми та порушення сну, які характерні для фіброміалгії, може успішно купіруватися за допомогою препарату Зонік® (ТОВ «Гледфарм ЛТД»), який містить прегабалін у дозуванні 25; 50; 75 та 150 мг, що є надзвичайно важливим при титруванні дози препарату та підборі ефективної терапії.
У продовження висвітлення основних тем заходу професор М. Орос представив доповідь «Біль голови у приймальному відділенні: що робити?». Він відзначив, що хронічний стрес підвищує рівень гормонів, які відповідають за мобілізацію захисних сил організму, але, як і будь-який біологічний механізм, їх утворення може виснажуватися із проявами дезадаптації. Тривала психоемоційна напруга може призводити до розладів вищої нервової діяльності із зниженням когнітивних функцій та підвищенням ризику психоневрологічних захворювань, зокрема, ГБ.
Важливо, що ГБ є частою скаргою у пацієнтів і може супроводжувати десятки різних нозологій, які потребують міждисциплінарного підходу. Основні види ГБ за етіологією відповідають класифікації ICHD-3 (International Classification of Headache Disorders) [1]:
- первинний ГБ:
− мігрень;
− ГБ напруги;
− вегетативні цефалгії трійчастого нерва;
− інші первинні розлади ГБ;
- вторинний ГБ (включаючи пов’язаний із травмою або пошкодженням голови та/або шиї; із захворюванням черепно-мозкових або шийних судин; несудинним внутрішньочерепним розладом; речовиною або її відміною; інфекцією; нейропатії, лицьовий біль, тощо).
Особливості деяких з найбільш поширених нозологій доповідач представив у вигляді клінічних випадків.
Клінічний випадок № 1
Пацієнтка А. 32 роки. В анамнезі мігрень з аурою з віку 16 років. До моменту звернення по медичну допомогу ГБ турбував дуже часто (4–5 разів на тиждень). У приймальному відділенні висловлювала скарги на втрату зорового поля праворуч, відчуття оніміння правої половини обличчя, запаморочення та афазію тривалістю 20 хв. Враховуючи скарги, першочерговим завданням є розв’язання питання проведення нейровізуалізації. Для цього варто виокремити «червоні прапорці» ГБ, які потребують додаткового обстеження у вигляді комп’ютерної (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ) (табл. 1). У наведеному клінічному випадку відсутні «червоні прапорці» ГБ (табл. 2), тому проведення нейровізуалізації недоцільно. Діагноз відповідає хронічній мігрені з нападом геміплегічної форми.
Таблиця 1. «Червоні та помаранчеві прапорці» ГБ [2]
| Ознака чи симптом | Пов’язаний вторинний ГБ (найбільш поширені за ICHID-3) | Колір прапорця |
|---|---|---|
| Системні симптоми, включаючи лихоманку | ГБ, спричинений інфекційними захворюваннями або несудинними внутрішньочерепними розладами, карциноїдний синдром, феохромоцитома | Червоний (оранжевий при ізольованій лихоманці) |
| Онкологічна патологія в анамнезі | Новоутворення ГМ, метастази | Червоний |
| Неврологічний дефіцит або дисфункція | ГБ, спричинений судинними, несудинними внутрішньочерепними розладами, абсцес ГМ, інші інфекційні захворювання | Червоний |
| ГБ, який виникає раптово | Субарахноїдальний крововилив (САК) та інший ГБ, пов’язаний зі змінами судин ГМ або шийного відділу | Червоний |
| Старший вік (>50 років) | Гігантоклітинний артеріїт та інші види ГБ, пов’язані з розладами судин черепа або шиї; новоутворення та інші несудинні внутрішньочерепні порушення | Червоний |
| Зміна характеру або нещодавня поява ГБ | Новоутворення, ГБ, пов’язаний із судинними, несудинними внутрішньочерепними порушеннями | Червоний |
| Позиційний ГБ | Внутрішньочерепна гіпертензія або гіпотензія | Червоний |
| ГБ виникає при чханні, кашлю чи фізичному навантаженні | Вади розвитку задньої черепної ямки; мальформація Кіарі | Червоний |
| Набряк сосочка зорового нерва | Новоутворення та інші несудинні внутрішньочерепні порушення; внутрішньочерепна гіпертензія | Червоний |
| Прогресуючий ГБ та атипові прояви | Новоутворення та інші несудинні внутрішньочерепні порушення | Червоний |
| Вагітність або післяпологовий період | ГБ, пов’язаний із дисфункцією судин черепа або шиї; ГБ після дуральної пункції; розлади, пов’язані з гіпертензією (наприклад прееклампсія); тромбоз церебральних синусів; гіпотиреоз; анемія; цукровий діабет | Червоний |
| Біль очей з вегетативними проявами | Патологія задньої черепної ямки, ділянки гіпофіза або кавернозного синусу; синдром Толоза — Ханта; офтальмологічні причини | Червоний |
| Посттравматичний початок ГБ | Гострий та хронічний посттравматичний ГБ, субдуральна гематома та інший ГБ, пов’язаний із судинною дисфункцією | Червоний |
| Патологія імунної системи (наприклад ВІЛ) | Опортуністичні інфекції | Червоний |
| Передозування знеболювальних препаратів або прийом нового засобу для полегшення ГБ | ГБ при надмірному застосуванні лікарських препаратів, медикаментозна несумісність | Червоний |
Таблиця 2. Стани, які можуть викликати різкий ГБ за типом «удару грому»
| Стани, які найчастіше викликають ГБ за типом «удару грому» |
|---|
| САК |
| Зворотні вазоконстрикційні синдроми (RCVS) |
| Стани, які рідше викликають ГБ за типом «удару грому» |
| Церебральні інфекції (менінгіт, гострий ускладнений синусит) |
| Церебральний венозний тромбоз |
| Розшарування шийної артерії |
| Спонтанна внутрішньочерепна гіпотензія |
| Гіпертонічний криз |
| Синдром задньої зворотної лейкоенцефалопатії (PRES) |
| Інсульт за ішемічним типом |
| Стани, які рідко викликають ГБ за типом «удару грому» |
| Апоплексія гіпофіза |
| Колоїдна кіста третього шлуночка |
| Розшарування дуги аорти |
| Стеноз водопроводу ГМ |
| Пухлина ГМ |
| Гігантоклітинний артеріїт |
| Феохромоцитома |
| Пневмоцефалія |
| Ретроклівальна гематома |
| Епідуральна гематома хребта |
| Васкулопатія, спричинена вірусом вітряної віспи |
| Синдром Фогта — Коянага — Харада |
Терапія нападів мігрені передбачає застосування багатьох препаратів (атогепант, римегепант, уброгепант, прохлорперазин, лідокаїн, габапентин, прегабалін, топірамат, кандесартан, амітриптилін), включаючи засоби на основі моноклональних антитіл (еренумаб, фреманезумаб, галканезумаб), ботулінотерапію.
Серед актуальних методів лікування епізодів мігрені певне місце посідає прегабалін у складі препарату Зонік®. Доповідач відзначив, що Зонік® ефективний вже у перші 3 дні терапії та суттєво знижує інтенсивність ГБ за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) порівняно з плацебо. При тривалому лікуванні (6 тиж) прегабалін здатний зменшити вираженість нейропатичного болю більше ніж у 2 рази [3].
Враховуючи відсутність потенційної фармакокінетичної взаємодії прегабаліну з більшістю препаратів, Зонік® можна поєднувати з карбамазепіном, габапентином, ламотриджином, фенітоїном, вальпроєвою кислотою, фенобарбіталом, тіагабіном та топіраматом, що особливо актуально на фоні поширеності психоемоційних розладів, які часто можуть потребувати призначення комбінованої терапії.
Клінічний випадок № 2
Пацієнтка Г. 39 років. Скарги на біль у ділянці шиї, який настільки виражений, що попередньо в житті жодного разу подібного не виникало. З анамнезу хвороби встановлено, що біль виник за 20 год до звернення по медичну допомогу. На фоні застосування сильних знеболювальних засобів біль дещо зменшився. На початку турбувало відчуття «кип’ятку» в ділянці шиї. При неврологічному обстеженні вогнищевої симптоматики не виявлено, ригідність м’язів потилиці до 1 пальця, симптом Керніга сумнівний. Враховуючи гострий початок захворювання і наголошення, що попередньо в анамнезі ГБ такої інтенсивності не виникав, проведено КТ головного мозку (ГМ), за допомогою якого підтверджено діагноз субарахноїдального крововиливу (САК). У цьому випадку показано ендоваскулярне хірургічне лікування.
МРТ-візуалізація є найкращим методом діагностики при зміні характеру ГБ або у разі хронічного ГБ зі змінами неврологічного статусу. Результати нейровізуалізації мають суттєві відмінності залежно від виду неврологічної патології (табл. 3).
Таблиця 3. Диференційна діагностика видів патології, які викликають ГБ за типом «удару грому»
| Патологія | Клінічні прояви | Результати КТ | Результати люмбальної пункції | Дані ангіографії | Результати МРТ |
|---|---|---|---|---|---|
| САК | Зміна рівня свідомості, судоми, менінгеальні симптоми | Наявність крові у базилярних цистернах і сильвієвих щілинах | Збільшення кількості еритроцитів, ксантохромія | Розрив аневризми, спазм судин | Наявність крові у базилярних цистернах і сильвієвих щілинах |
| Синдром зворотної церебральної вазоконстрикції | Рецидивуючий інтенсивний ГБ | Норма або САК уздовж коритикальної поверхні / борозен | Норма; помірне підвищення кількості лейкоцитів, білка | Мультифокальна багатосудинна вазоконстрикція | Норма; можливий САК уздовж кортикальної поверхні / борозен; ішемічний інсульт, набряк ГМ, внутрішньомозковий крововилив |
| Розшарування сонної та хребтової артерії | Біль у ділянці шиї; симптоми, пов’язані з церебральною ішемією, синдром Горнера (розшарування сонної артерії) | Норма; можливий ішемічний інсульт | Норма | Розшарування артерії; мультифокальна сегментарна вазоконстрикція, пов’язана зі зворотним синдромом церебральної вазоконстрикції | Норма; можливий ішемічний інсульт |
| Тромбоз венозного синусу ГМ | Вогнищеві неврологічні симптоми, зміна психічного статусу, порушення зору | Ознака «щільного трикутника» (згусток крові всередині синусу), ознака «канату» (тромбована кортикальна або глибока вена), венозні крововиливи | Підвищений АТ, високий вміст білка | Тромбоз центрального венозного синусу | Норма; можливий венозний інфаркт ГМ з крововиливом, МРТ-докази внутрішньопорожнинного тромбозу на Т1-, Т2-зважених зображеннях |
| Спонтанна внутрішньочерепна гіпертензія | Ортостатичний ГБ, зміни слуху | Норма; можливі субдуральні утворення | Низький тиск | Норма | Пахіменінгеальне посилення, субдуральні утворення, ознака «провисання» ГМ |
Клінічний випадок № 3
Пацієнтка А. 32 роки. Встановлено діагноз мігрені в анамнезі. Зазвичай напади турбували з частотою 3 рази на місяць. В якості профілактичного лікування застосовує ін’єкції моноклональних антитіл (фреманезумаб) 1 раз на місяць, для купірування гострого нападу — ризатриптан 10 мг. На момент звернення по медичну допомогу турбує ГБ інтенсивністю 10/10 за шкалою ВАШ протягом останніх 4 днів, клінічного покращення при застосуванні ризатриптану не відзначає. У цьому випадку встановлення діагнозу мігрені базується на 5 епізодах нападу ГБ тривалістю 4–72 год, який включає наступні характеристики:
1. Принаймні 2 критерії:
- односторонній ГБ,
- ГБ пульсуючого характеру,
- інтенсивність болю від середнього до тяжкого,
- наявна динаміка болю (наприклад погіршення при фізичній активності).
2. Принаймні 1 критерій з:
- фото- і фонофобія,
- нудота та/або блювання.
Мігренозний статус як окремий діагноз встановлюється за наявності ГБ з можливою типовою аурою, який має постійний перебіг більше 3 діб з виснажливим характером ГБ. Лікування дорослих із гострим епізодом мігрені у відділенні невідкладної допомоги передбачає комплексну терапію [4] (табл. 4–6).
Таблиця 4. Лікування дорослих із гострим епізодом мігрені у відділенні невідкладної допомоги
| Лікування | Рекомендації | Примітки |
|---|---|---|
| Суматриптан | American Stroke Association (AHS) | Суматриптан не підходить для пацієнтів із протипоказаннями до застосування цього препарату і не повинен пропонуватися тим, хто приймав ерготамін, дигідроерготамін або триптан протягом попередніх 24 год |
| Антидофамінергічні засоби (метоклопрамід внутрішньовенно або прохлорперазин) | AHS | Можливі екстрапірамідні розлади; можлива комбінація з дифенгідраміном (переважно болюсно) |
| Дигідроерготамін 1 мг кожні 8 год | AHS; European Federation of Neurological Societies (EFNS) | Проведення тесту на вагітність та електрокардіограма (ЕКГ) протягом 24 год, враховувати попереднє лікування нудоти, недостатню ефективність при дозі 0,5 мг |
| Дексаметазон 4–20 мг внутрішньовенно | EFNS | Ризик рецидиву симптомів |
| Кеторолак 30–60 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово | AHS | Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (ацетилсаліцилова кислота, диклофенак) шляхом внутрішньовенного введення |
Таблиця 5. Лікування дорослих із гострим епізодом мігрені у відділенні невідкладної допомоги
| Лікування | Докази | Примітки |
|---|---|---|
| Вальпроєва кислота 500 мг внутрішньовенно | AHS | Внутрішньовенне введення може бути запропоновано дорослим, які звернулися у відділення невідкладної допомоги з гострою мігренню (рівень доказовості C) |
| Магнію сульфат 1 г внутрішньовенно | Одиничні огляди | У випадку переваги больового синдрому й аури |
| Ондансетрон 4 мг внутрішньовенно | Одиничні огляди [5] | Симптоматична терапія та полегшення болю |
| Блокада потиличного нерва (бупівакаїн 0,5–0,75%) | Рандомізовані клінічні дослідження [6] | Максимальна доза 2 мг/кг маси тіла |
| Ацетамінофен 1 г внутрішньовенно | AHS | Показав ефективність у ряді досліджень |
| Інгаляція 100% киснем об’ємом 12–15 л/год через маску | Огляд [7] | Інгаляція 100% кисню зі швидкістю 6–12 л/хв протягом 15–30 хв за допомогою лицьової маски без респіратора є одним з найефективніших методів невідкладної терапії кластерного ГБ |
Таблиця 6. Лікування дорослих із гострим епізодом мігрені у відділенні невідкладної допомоги
| Лікування | Докази | Примітки |
|---|---|---|
| Дигідроерготамін 1 мг кожні 8 год | Одичні огляди | Рекомендовані проведення тесту на вагітність, ЕКГ; можливе додаткове призначення метилергометрину |
| Кетамін 0,1 мг/кг/год шляхом внутрішньовенної інфузії | Суперечливі дані клінічних оглядів | Можливий пероральний прийом лоразепаму, мемантину |
| Лідокаїн 0,6–4 мг/хв для внутрішньовенної інфузії | Суперечливі дані клінічних оглядів | Контроль ЕКГ, додавання мексилетину при аритмії |
| Пропофол 0,25 мг/кг маси тіла внутрішньовенно болюсно | Одичні огляди | Максимальна доза 30 мг; додавання гранісетрону; оцінка безпеки терапії |
Враховуючи основні скарги у представленому клінічному випадку, патогенетично обґрунтована терапія із використанням антидофамінергічних препаратів для корекції симптомів нудоти та блювання. Згідно з настановами AHS, cтандартна пероральна терапія за допомогою метоклопраміду може викликати побічні ефекти у вигляді акатизії [4]. Прохлорперазин має суттєві переваги в лікуванні нудоти:
- за ефективністю еквівалентний та/або кращий за інші препарати (прометазин, метоклопрамід, дроперидол, меперидин) для полегшення симптомів мігрені [8],
- у відділенні інтенсивної терапії має зіставні результати ефективності порівняно з ондансетроном [9],
- прохлорперазин виявляє антиеметичну активність [10].
Клінічний випадок № 4
Пацієнтка А., 23 роки. Звернулася по медичну допомогу зі скаргами на прогресуючий сильний ГБ та генералізовані судоми, які розвинулися через 4 дні після пологів. Неврологічний статус без вогнищевої симптоматики. У випадку гострого післяпологового ГБ доцільним є проведення нейровізуалізації (МРТ). При обстеженні виявлено гіперінтенсивність структур в обох півкулях ГМ та мозочку, які зникли під час подальшого обстеження, що узгоджується із синдромом зворотної церебральної вазоконстрикції (Reversible cerebral vasoconstrictive syndrome — RCVS).
Як зауважив доповідач, гострий ГБ, спричинений RCVS, як правило за типом «удару грому», повторюється з інтервалом 1–2 тиж, часто спровокований фізичним навантаженням, пробами Вальсальви та/або психоемоційним навантаженням. ГБ може залишатися єдиним симптомом RCVS або передувати геморагічному або ішемічному інсульту. При проведенні ангіографії характерний синдром «нитки намистин». Постійний ГБ, пов’язаний із RCVS, визначається як такий, що триває >3 міс. Протягом цього часу рекомендоване обстеження у вигляді контрольної непрямої або прямої ангіографії.
Наступну доповідь «Когнітивні порушення, спотворення та упередження внаслідок тривалого впливу стресу, тривожних станів, ПТСР, генералізованого тривожного розладу (ГТР)» М. Орос присвятив особливостям роботи вищих мозкових функцій та їх порушень під впливом стресових факторів, які варто враховувати клініцистам у рамках ведення пацієнтів із психоневрологічними порушеннями.
Цікаво, що у 2016 р. нейробіологи провели експеримент за допомогою функціональної МРТ (фМРТ) у пацієнтів з глибокими політичними переконаннями. Цих людей помістили в сканер фМРТ і вивчали активність ГМ в той час, коли їх ознайомлювали з фактами, які суперечать їхнім переконанням. Вчені виявили, що в цей момент активізуються ті самі ділянки ГМ, що і при фізичній загрозі [11]. Це підтверджує складний механізм нейрофізіології травми, зокрема впливу стресу на центральну нервову систему, а також актуальність питання підвищення рівня обізнаності щодо несприятливих наслідків стресу і необхідності їх раціональної корекції.
Доповідач нагадав, що виділяють три види пам’яті: миттєву (сенсорна), короткочасну (оперативна) та довгострокову (включає семантичну, епізодичну, процедурну). За кожен вид пам’яті відповідають різні функціональні зони ГМ. Зона гіпокампа є основою процесу довільного запам’ятовування. Амнезія (порушення пам’яті «гіпокампального типу», первинні порушення) — виражені модально неспецифічні порушення пам’яті через недостатність консолідації (переходу інформації з короткочасної пам’яті в довготривалу), які характеризуються специфічними нейропсихологічними ознаками. Пам’ять не є еквівалентом когнітивним здібностям.
Нейропротекторні властивості має також метилкобаламін. Саме метильована форма ціанокобаламіну представлена у складі препарату Нейрокобал® (ТОВ «Гледфарм ЛТД»), яка згідно з даними щодо розподілу вітаміну В12 є найбільш ефективною для лікування порушень нервової системи.
Отже, початок проєкту виявився надзвичайно продуктивним, насиченим та цікавим!
Презентація М. Оросом клінічних кейсів та обговорення його доповіді «Екологія спеціалістів у психіатричному полі» викликали жвавий відгук серед присутніх, адже торкалися актуальних питань компетенцій та культури комунікації в медичному середовищі. Механізми тривалого впливу стресових факторів та сучасні методи корекції його наслідків було детально розглянуто О.Рощиним. Обидві доповіді стали не лише цікавим джерелом теоретичних матеріалів, а й містили чимало практичних рекомендацій, які можуть бути впроваджені в роботу спеціалістів різного профілю.
На завершення підкреслено актуальність створення проєкту для здійснення просвітницької роботи серед медичної спільноти та населення. Майбутні заходи у рамках проєкту спрямовуватимуться на поширення знань про ментальне здоров’я та навчання лікарів сучасним підходам до терапії та реабілітації пацієнтів психоневрологічного профілю. Команда «Головних лікарів» завжди підтримуватиме колег та пацієнтів у розв’язанні найактуальніших проблем сьогодення!
Підготувала Катерина Пашинська
Список використаної літератури
|
