Репаративні можливості нуклеотидів під час контрольованого ушкодження шкіри

Вступ

Неабразивна ексфоліація (пілінг) шкіри передбачає нанесення хімічної речовини, яка спричиняє контрольоване ушкодження епідермісу з впливом на дерму або без нього. Цей процес сприяє покращенню загального вигляду, тону шкіри і текстури. Неабразивна ексфоліація має потенційні переваги перед іншими косметологічними процедурами для корекції основних захворювань шкіри, включно з акне, мелазмою, зморшками, актинічним кератозом, фотоушкодженнями, фотостарінням, порушенням пігментації та постзапальними рубцями [1]. У статті наведений приклад сучасного підходу щодо покращення результатів проведення хімічної ексфоліації завдяки посиленню репаративних можливостей шкіри.

Напрямки застосування хімічних пілінгів у косметології

Хімічні пілінги класифікують на основі глибини їх проникнення, яка може коливатися від легкого до середнього та глибокого ступенів. Контрольований процес кератокоагуляції може пройти через дерму та дермальний папілярний шар у процедурах неабразивної ексфоліації середнього та глибокого ступенів проникнення. Одним із найбільш часто використовуваних компонентів для її проведення є трихлороцтова кислота (Trichloroacetic acid — TCA). У дерматологічній та косметологічній практиці цей інгредієнт найчастіше застосовується в концентрації 30–50%. ТСА-пілінг має низку переваг: стабільність розчину, тривалий термін зберігання, відсутність системної токсичної дії [2]. Тому ТСА часто застосовують як помірно глибокий хімічний пілінг з метою омолодження шкіри, лікування фотоушкодження, актинічного кератозу, постзапальної пігментації та рубців [1].

Високі концентрації ТСА мають значні переваги в корекції вікових змін. Проспективне порівняльне дослідження пацієнтів із фотостарінням передбачало розподілення на 2 групи: перша — 15% пілінг ТСА і 70% гліколевою кислотою, друга група — 35% пілінг тільки TCA. Проводили процедури хімічної ексфоліації протягом 5 сеансів з 14-тижневим інтервалом. У результаті встановлено, що показники зменшення вираженості пігментації та глибини зморшок були вищими у групі застосування ТСА на 35%, ніж при комбінації кислот [3]. Це дослідження підтверджує ефективність ТСА для корекції порушення пігментації та вікових змін. При цьому низька концентрація цієї кислоти ефективна при поверхневих сонячних ушкодженнях, а вище дозування ТСА, також у складі комбінованої терапії, є ефективним для відновлення шкіри і зменшення глибини зморшок [2]. Так, у концентраціях >15% TCA досягає папілярного та верхнього шарів ретикулярної дерми, а глибше епідермальне та папілярне проникнення забезпечується вищою концентрацією пілінгів ТСА (35%).

Незважаючи на те що TCA є найпоширенішим методом керованої хімічної стимуляції й оновлення шкіри протягом тривалого часу, слід ретельно контролювати проведення процедури і враховувати можливі несприятливі наслідки впливу на глибокі структури шкіри [4]. Відразу після проведення кератокоагуляції за допомогою ТСА розпочинається післяпроцедурна запальна фаза загоєння  і може виникнути відчуття печіння та подразнення. У довгостроковій перспективі найпоширенішими побічними ефектами є гіперпігментація, гіпопігментація та надмірне утворення сполучної тканини [2]. Зниження репаративних властивостей епідермісу є ключовим фактором у підвищенні тяжкості перебігу неабразивної ексфоліації та уповільнення відновлення після процедури. У дослідженнях зафіксовано, що шкіра після хімічного впливу відновлюється протягом 2–6 міс без відповідної підтримувальної терапії [5].

Репарація шкіри після хімічної ексфоліації

Зростання попиту на проведення мінімально інвазивних ефективних дерматологічних процедур оновлення шкіри, до яких належить хімічний пілінг, підштовхнув науковців до пошуку компонентів, які здатні забезпечити швидке відновлення шкіри з мінімальними ризиками побічних ефектів [6]. Полінуклеотиди набувають усе більшої популярності в косметологічній практиці завдяки своїй винятковій біосумісності. Однією із найважливіших властивостей нуклеотидів є здатність підвищувати синтез димеру циклобутенпіримідину в дермальних фібробластах після ушкодження, що є основою репаративних можливостей шкіри. Встановлено, що фібробласти відіграють ключову роль у загоєнні шкіри та є основним типом клітин, відповідальним за синтез і депонування нових компонентів екстрацелюлярного матриксу для відновлення структури дермальних шарів [7] (рис. 1).

Рисунок 1. Відновлення текстури шкіри і зменшення проявів запалення на фоні інʼєкційного введення полінуклеотидів

У систематичному метааналізі підтверджена здатність нуклеотидів у сприянні виробленню колагену, відновленню тканин і підвищенню якості шкіри після регенеративних та інвазивних косметологічних процедур. Варто відзначити, що у жодному із включених досліджень не повідомлялося про серйозні побічні ефекти застосування нуклеотидів [6]. Дослідження також встановили роль нуклеотидів у лікуванні порушень меланогенезу та антиалодинічних ефектах. Це може нівелювати вплив больового фактора на відновлення шкіри під час хімічного ушкодження [8]. Виявлено, що полінуклеотиди здатні змінювати різні параметри шкіри, зокрема розмір пор, товщину шкіри, тонус, рівень меланіну та глибину зморшок [9]. Обґрунтування застосування екзогенних нуклеотидів при хімічному ушкодженні шкіри також базується на їх потенційній здатності пригнічувати окиснювальний стрес і запалення, що зафіксовано в дослідженнях. Нуклеотиди сприяють утворенню колагену та еластину, які необхідні для пружності та підвищення тургору. У дослідних групах втручання, в яких застосовували нуклеотиди, колагенові волокна були більш щільними та міцними завдяки стимуляції та проліферації фібробластів [10]. Це актуально не тільки в межах відновлення шкіри, але і для лікування вікових змін, оскільки в дослідженнях зазначено, що з віком проліферація клітин базального шару знижується, епідерміс стає тоншим, а площа контактної поверхні між дермою та епідермісом зменшується, що призводить до недостатнього надходження поживних речовин і зниження здатності проліферації [11] (рис. 2).

Рисунок 2. Результати застосування нуклеотидів у комплексному лікуванні вікових змін шкіри

Варто відмітити, що хімічний пілінг із застосуванням ТСА зумовлює процес кератокоагуляції [2]. Оскільки шкіра втрачає весь свій епідермальний бар’єр, трансмембранна втрата води є значною, тому що безпосередньо залежить від функціонування цього шару шкіри [12]. При порівнянні властивостей нуклеотидів і гіалуронової кислоти підтверджено переваги продуктів на основі полінуклеотидів, включно з їхньою здатністю стимулювати синтез колагену, підвищувати еластичність шкіри та збільшувати зволоження тканин. У дослідженні також обговорювалися ключові механізми дії полінуклеотидів у складі засобів для обличчя, зокрема стимуляція фібробластів, кератиноцитів, синтез колагену та гіалуронової кислоти [13] (рис. 3).

Рисунок 3. Зміни рівнів зволоженості та тургору шкіри на тлі проведення ТСА-пілінгу з використанням нуклеотидів (результат через 2 тижні)

Отже, застосування нуклеотидів є перспективним напрямком боротьби із віковими змінами, сприяє стимуляції роботи фібробластів і процесів відновлення, покращує загальний стан шкіри, підвищує рівень зволоженості, допомагає зменшити вираженість зморшок, поліпшити текстуру та гладкість [10]. Основною перевагою застосування нуклеотидів у галузях естетичної медицини є їхня активаційна дія на мезенхімальні клітини, особливо на дермальні фібробласти. Дослідження підтверджують ефективність нуклеотидів в якості біостимулювального підсилювача відновлення шкіри обличчя завдяки їхньому цілеспрямованому впливу на клітини дерми [14].

Список використаної літератури