Вступ
Злоякісні новоутворення належать до хвороб, які є значним економічним тягарем та мають негативні медичні наслідки глобального характеру [1, 2], оскільки є 2-ю причиною смертності населення в молодому віці [3, 4]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі кожного року реєструють понад 14 млн нових випадків захворювання населення на злоякісні новоутворення та понад 8 млн випадків смерті, причиною яких є онкологічні хвороби [5]. Ефективність та якість комплексної медичної допомоги пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями значною мірою залежать від рівня кадрового забезпечення системи онкологічної допомоги [6].
З 2022 р. Україна перебуває у стані війни, що негативно вплинуло як на стан здоров’я населення, так і на систему охорони здоров’я [7, 8].
Мета: дослідити та проаналізувати рівень кадрового забезпечення спеціалізованої онкологічної допомоги в Україні в передвоєнний період та під час війни.
Об’єкт і методи дослідження
Матеріали: дані галузевої статистичної звітності МОЗ України за 2021–2023 рр. [9, 10]. Опрацьовані статистичні дані з територій, які є підконтрольними Україні.
Методи: бібліосемантичний, медико-статистичний та структурно-логічного аналізу.
Результати
На початку досліджено та проаналізовано статистичні дані щодо чисельності лікарів-онкологів (вся група), включаючи лікарів науково-дослідних інститутів (НДІ) і закладів підготовки кадрів системи МОЗ України, та забезпечення ними населення в розрізі адміністративних територій України. Дослідження охоплювало період 2021–2023 рр. Отримані дані наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Чисельність лікарів-онкологів (вся група), включаючи лікарів НДІ і закладів підготовки кадрів системи МОЗ України, та забезпеченість ними населення в розрізі адміністративних територій України, 2021–2023 рр.
| Адміністративна територія | 2021 р. | 2022 р. | 2023 р. | 2021–2023 рр. | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютнi данi | На 10 тис. населення |
Абсолютнi данi | На 10 тис. населення |
Абсолютнi данi | На 10 тис. населення |
Абсолютнi данi | На 10 тис. населення |
|
| Україна | 1669 | 0,40 | 1676 | 0,41 | 1708 | 0,42 | +39 | +0,02 |
| Області | ||||||||
| Вінницька | 66 | 0,43 | 82 | 0,55 | 85 | 0,57 | +19 | +0,14 |
| Волинська | 34 | 0,33 | 37 | 0,36 | 38 | 0,37 | +4 | +0,04 |
| Дніпропетровська | 149 | 0,47 | 147 | 0,48 | 148 | 0,48 | –1 | +0,01 |
| Донецька | 48 | 0,25 | 36 | 0,19 | 53 | 0,28 | +5 | +0,03 |
| Житомирська | 35 | 0,29 | 40 | 0,34 | 37 | 0,31 | +2 | +0,02 |
| Закарпатська | 37 | 0,30 | 40 | 0,32 | 42 | 0,34 | +5 | +0,04 |
| Запорізька | 83 | 0,50 | 67 | 0,41 | 70 | 0,43 | –13 | –0,07 |
| Івано-Франківська | 45 | 0,33 | 44 | 0,33 | 50 | 0,37 | +5 | +0,04 |
| Київська | 57 | 0,32 | 59 | 0,33 | 59 | 0,33 | +2 | +0,01 |
| Кіровоградська | 35 | 0,38 | 38 | 0,42 | 32 | 0,36 | –3 | –0,02 |
| Луганська | 24 | 0,35 | 18 | 0,27 | 17 | 0,25 | –7 | –0,10 |
| Львівська | 124 | 0,50 | 133 | 0,54 | 137 | 0,56 | +13 | +0,06 |
| Миколаївська | 30 | 0,27 | 27 | 0,25 | 25 | 0,23 | –5 | –0,04 |
| Одеська | 88 | 0,37 | + | 0,39 | 93 | 0,40 | +5 | +0,03 |
| Полтавська | 60 | 0,44 | 61 | 0,45 | 64 | 0,48 | +4 | +0,04 |
| Рівненська | 39 | 0,34 | 41 | 0,36 | 45 | 0,39 | +6 | +0,05 |
| Сумська | 36 | 0,34 | 36 | 0,35 | 35 | 0,34 | –1 | – |
| Тернопільська | 58 | 0,56 | 53 | 0,52 | 58 | 0,57 | – | +0,01 |
| Харківська | 128 | 0,49 | 108 | 0,42 | 116 | 0,45 | –12 | –0,04 |
| Херсонська | 43 | 0,42 | 39 | 0,39 | 33 | 0,33 | –10 | –0,09 |
| Хмельницька | 48 | 0,39 | 53 | 0,43 | 53 | 0,43 | +5 | +0,04 |
| Черкаська | 46 | 0,39 | 45 | 0,39 | 45 | 0,39 | –1 | – |
| Чернівецька | 61 | 0,68 | 58 | 0,65 | 56 | 0,63 | –5 | –0,05 |
| Чернігівська | 36 | 0,37 | 34 | 0,36 | 32 | 0,34 | –4 | –0,03 |
| м. Київ | 259 | 0,89 | 289 | 0,99 | 285 | 0,98 | +26 | +0,09 |
Аналіз наведених у табл. 1 даних вказує на те, що за період дослідження абсолютна кількість лікарів-онкологів збільшилася на 39 і у 2023 р. досягла 1708, що становило 0,42 в розрахунку на 10 тис. населення. Показник забезпеченості кадрами підвищився на 0,02 в розрахунку на 10 тис. населення. Збільшення чисельності лікарів-онкологів зареєстровано не території 13 (52,0%) регіонів. Найбільша кількість лікарів-онкологів прибула в м. Київ (26 осіб), Вінницьку (19 осіб) та Львівську (13 осіб) області. Зменшення чисельності лікарів-онкологів зареєстровано на території 11 (44,0%) регіонів. При цьому найбільша кількість лікарів-онкологів покинула Запорізьку (13 осіб), Харківську (12 осіб) та Херсонську області. Це регіони, які потерпають внаслідок війни. У Тернопільській обл. кількість лікарів-онкологів за зазначений період не змінилася.
Зареєстровано підвищення показника забезпеченості населення лікарями-онкологами на території 15 (60,0%) регіонів, а його зниження — на території 8 (32,0%) регіонів. При цьому на території 2 (8,0%) областей показник забезпеченості населення лікарями-онкологами не змінився. У 2023 р. гранична різниця показника забезпеченості населення лікарями-онкологами становила 4,3 раза: від 0,23 в Миколаївській обл. до 0,98 у Києві.
Наступним кроком дослідження стало вивчення та проведення аналізу щодо динаміки чисельності лікарів-онкологів дитячих, включаючи лікарів НДІ і закладів підготовки кадрів системи МОЗ України, та забезпеченість ними дитячого населення в розрізі адміністративних територій України. Отримані дані наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Чисельність лікарів-онкологів дитячих, включаючи лікарів НДІ та закладів підготовки кадрів системи МОЗ України, та забезпеченість ними населення в розрізі адміністративних територій України, 2021–2023 рр.
| Адміністративна територія | 2021 р. | 2022 р. | 2023 р. | 2021–2023 рр. | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютнi данi | На 10 тис. населення | Абсолютнi данi | На 10 тис. населення | Абсолютнi данi | На 10 тис. населення | Абсолютнi данi | На 10 тис. населення | |
| Україна | 32 | 0,01 | 46 | 0,01 | 45 | 0,01 | +13 | – |
| Області | ||||||||
| Вінницька | – | – | 2 | 0,01 | 1 | 0,01 | +1 | +0,01 |
| Волинська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 2 | 0,02 | +1 | +0,01 |
| Дніпропетровська | 3 | 0,01 | 4 | 0,01 | 4 | 0,01 | +1 | – |
| Донецька | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| Житомирська | – | – | – | – | 1 | 0,01 | +1 | +0,01 |
| Закарпатська | 2 | 0,02 | 2 | 0,02 | 2 | 0,02 | – | – |
| Запорізька | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| Івано-Франківська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| Київська | – | – | – | – | – | – | – | – |
| Кіровоградська | – | – | – | – | – | – | – | – |
| Луганська | – | – | – | – | – | – | – | – |
| Львівська | 3 | 0,01 | 3 | 0,01 | 4 | 0,02 | +1 | +0,01 |
| Миколаївська | – | – | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | +1 | +0,01 |
| Одеська | – | – | – | – | – | – | – | – |
| Полтавська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| Рівненська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| Сумська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| Тернопільська | – | – | – | – | – | – | – | – |
| Харківська | 2 | 0,01 | 8 | 0,03 | 3 | 0,01 | +1 | – |
| Херсонська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – | –1 | –0,01 |
| Хмельницька | – | – | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | +1 | +0,01 |
| Черкаська | – | – | – | – | 4 | 0,03 | +4 | +0,03 |
| Чернівецька | – | – | 2 | 0,02 | 2 | 0,02 | +2 | +0,02 |
| Чернігівська | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | – | – |
| м. Київ | 13 | 0,04 | 14 | 0,05 | 13 | 0,04 | – | – |
Аналіз наведених у табл. 2 даних вказує на те, що за період дослідження кількість лікарів-онкологів дитячих, включаючи лікарів НДІ та закладів підготовки кадрів системи МОЗ України, збільшилася на 13, при цьому забезпеченість ними в розрахунку на 10 тис. дитячого населення не змінилася і залишилася на рівні 0,01.
Збільшення чисельності лікарів-онкологів дитячих зареєстровано на території 10 (40,0%) регіонів. Найбільша кількість лікарів-онкологів дитячих прибула в Черкаську (4 особи) обл. У решті областей їх кількість збільшилася на одну особу. У цих регіонах зареєстровано підвищення показника забезпеченості лікарями цього профілю.
У 10 (40,0%) регіонах чисельність лікарів-онкологів дитячих не змінилася, а у 5 (20,0%) вони за всі роки дослідження відсутні. Це Київська, Кіровоградська, Луганська, Одеська та Тернопільська області.
Найвищий рівень забезпеченості лікарями-онкологами дитячими зареєстровано в Києві — 0,04 в розрахунку на 10 тис. дитячого населення.
Далі вивчені та проаналізовані дані щодо атестації лікарів-онкологів (вся група) у закладах охорони здоров’я системи МОЗ України. У табл. 3 представлені дані про частку атестованих від загальної кількості за період 2021–2023 рр.
Таблиця 3. Атестація лікарів-онкологів (вся група) у закладах охорони здоров’я системи МОЗ України, 2021–2023 рр., % атестованих від загальної кількості
| Адміністративна територія | 2021 р. | 2022 р. | 2023 р. | 2021–2023 рр. |
|---|---|---|---|---|
| Україна | 70,7 | 67,8 | 64,6 | –6,1 |
| Області | ||||
| Вінницька | 76,3 | 70,7 | 71,8 | –4,5 |
| Волинська | 66,7 | 62,2 | 50,0 | –16,7 |
| Дніпропетровська | 75,0 | 75,5 | 68,9 | –6,1 |
| Донецька | 64,2 | 41,7 | 34,0 | –30,2 |
| Житомирська | 77,8 | 65,0 | 62,2 | –15,6 |
| Закарпатська | 78,4 | 75,0 | 69,0 | –9,4 |
| Запорізька | 54,8 | 44,8 | 41,4 | –13,4 |
| Івано-Франківська | 83,7 | 79,5 | 68,0 | –15,7 |
| Київська | 74,1 | 78,0 | 67,8 | –6,3 |
| Кіровоградська | 86,1 | 81,6 | 87,5 | +1,4 |
| Луганська | 77,3 | 83,3 | 70,6 | –6,7 |
| Львівська | 81,5 | 82,7 | 77,4 | –4,7 |
| Миколаївська | 77,4 | 81,5 | 80,0 | +2,6 |
| Одеська | 80,4 | 76,9 | 78,5 | –4,5 |
| Полтавська | 83,9 | 80,3 | 70,3 | –13,6 |
| Рівненська | 75,0 | 70,7 | 75,6 | +0,6 |
| Сумська | 80,0 | 86,1 | 82,9 | +2,9 |
| Тернопільська | 76,7 | 77,4 | 70,7 | –6,0 |
| Харківська | 59,7 | 44,4 | 44,8 | –14,9 |
| Херсонська | 81,0 | 79,5 | 75,8 | –5,2 |
| Хмельницька | 64,0 | 62,3 | 62,3 | –1,7 |
| Черкаська | 75,0 | 68,9 | 68,9 | –6,1 |
| Чернівецька | 67,9 | 67,2 | 73,2 | +5,3 |
| Чернігівська | 71,4 | 73,5 | 71,9 | +0,5 |
| м. Київ | 55,7 | 54,7 | 54,4 | –1,3 |
Аналіз наведених у табл. 3 даних вказує на те, що за період дослідження рівень атестації лікарів-онкологів (вся група) у закладах охорони здоров’я системи МОЗ України знизився на 6,1% і у 2023 р. становив 64,6%.
Зниження рівня атестації лікарів-онкологів зафіксовано в закладах охорони здоров’я системи МОЗ України на території 19 (76,0%) регіонів, а його підвищення — 6 (24,0%) регіонів. Найзначніше зниження показника (–30,2%) зареєстровано на підконтрольній Україні частині Донецької обл., на якій ведуться активні бойові дії.
Гранична різниця зазначеного показника в розрізі регіонів становить 2,6 раза — від 34,0% у Донецькій до 87,5% у Кіровоградській областях.
Далі вивчалися та аналізувалися дані щодо штату та кадрів середнього медичного персоналу онкологічної служби системи МОЗ України в динаміці 2021–2023 рр. Отримані дані наведено в табл. 4.
Таблиця 4. Штат та кадри середнього медичного персоналу онкологічної служби системи МОЗ України, 2021–2023 рр.
| Адміні- стративна територія |
2021 р. | 2022 р. | 2023 р. | 2021–2023 рр. | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Штатних | Зайнятих | Штатних | Зайнятих | Штатних | Зайнятих | Штатних | Зайнятих | |
| Україна | 4328,0 | 3964,50 | 4180,0 | 3737,25 | 4312,75 | 3772,75 | –15,25 | –191,75 |
| Області | ||||||||
| Вінницька | 276,25 | 259,0 | 275,25 | 258,75 | 275,0 | 263,75 | –1,25 | +4,75 |
| Волинська | Дані відсутні | |||||||
| Дніпропетровська | 355,25 | 328,5 | 359,50 | 313,0 | 359,50 | 317,50 | +4,25 | –11,0 |
| Донецька | 129,25 | 119,75 | 130,25 | 99,50 | 131,25 | 88,50 | +2,0 | –31,25 |
| Житомирська | 148,75 | 148,75 | 149,75 | 147,75 | 151,75 | 150,75 | +3,0 | +2,0 |
| Закарпатська | 135,0 | 134,75 | 135,00 | 113,50 | 137,0 | 120,25 | +2,0 | –14,5 |
| Запорізька | 200,0 | 182,75 | 147,25 | 135,25 | 158,50 | 130,0 | –41,5 | –52,75 |
| Івано-Франківська | Дані відсутні | |||||||
| Київська | 353,0 | 250,75 | 276,75 | 208,50 | 289,75 | 231,25 | –63,25 | –19,5 |
| Кіровоградська | 208,75 | 195,25 | 212,50 | 199,25 | 200,50 | 192,25 | –8,25 | –3,0 |
| Луганська | 53,0 | 35,0 | 53,0 | 28,50 | 78,75 | 37,50 | +25,75 | +2,5 |
| Львівська | 370,5 | 351,0 | 370,50 | 300,50 | 370,50 | 318,0 | – | –33,0 |
| Миколаївська | 137,25 | 130,5 | 142,75 | 129,25 | 142,75 | 133,0 | +5,5 | +2,5 |
| Одеська | 269,5 | 206,25 | 274,75 | 244,50 | 312,25 | 242,5 | +42,75 | +36,25 |
| Полтавська | 260,75 | 249,75 | 230,75 | 215,75 | 230,75 | 210,25 | –30,0 | –39,5 |
| Рівненська | 133,75 | 128,25 | 134,75 | 131,25 | 140,0 | 132,0 | +6,25 | +3,75 |
| Сумська | 188,0 | 169,25 | 189,0 | 151,0 | 186,0 | 150,25 | –2,0 | –19,0 |
| Тернопільська | 151,75 | 149,25 | 152,75 | 148,0 | 152,75 | 148,0 | +1,0 | –1,25 |
| Харківська | Дані відсутні | |||||||
| Херсонська | 199,25 | 182,5 | 199,25 | 182,50 | 204,75 | 152,75 | +5,5 | –29,75 |
| Хмельницька | 183,75 | 172,5 | 166,75 | 165,0 | 172,75 | 165,75 | –11,0 | –6,75 |
| Черкаська | 268,5 | 268,5 | 268,0 | 268,0 | 285,0 | 275,50 | +16,5 | +7,0 |
| Чернівецька | 110,75 | 198,25 | 112,75 | 107,50 | 126,25 | 114,50 | +15,5 | –83,75 |
| Чернігівська | 195,0 | 193,5 | 198,75 | 190,0 | 207,0 | 198,50 | +12,0 | +5,0 |
| м. Київ | Дані відсутні | |||||||
Аналіз наведених у табл. 4 даних вказує на те, що за період дослідження в цілому в Україні кількість штатних посад середнього медичного персоналу онкологічної служби системи МОЗ України була скорочена на 15,25 посади і становила у 2023 р. 4312,75 посади. Кількість зайнятих штатних посад скоротилася на 191,75 і становила 3772,75 посади.
Скорочення штатних посад середнього медичного персоналу зареєстровано в закладах охорони здоров’я 7 (28,0%) регіонів. Найбільша кількість вказаних посад скорочена в Полтавській (–30,0), Запорізькій (–41,5), Київській (63,25) областях.
Збільшення штатних посад середнього медичного персоналу зареєстровано в закладах охорони здоров’я 13 (52,0%) регіонів. Найбільша кількість цих посад зареєстрована в закладах охорони здоров’я Одеської (+42,75), Луганської (+25,75) та Черкаської (+16,5) областей.
Зменшення кількості зайнятих штатних посад середнього медичного персоналу зареєстровано в закладах охорони здоров’я 12 (48,0%) регіонів. Найбільше скоротилася кількість зайнятих вказаних штатних посад у закладах охорони здоров’я Чернівецької (–83,75), Запорізької (–52,75), Львівської (33,0) та Донецької (–31,25) областей.
Збільшення кількості зайнятих штатних посад середнього медичного персоналу зареєстровано в закладах охорони здоров’я 9 (36,0%) регіонів. Найбільше зросла кількість вказаних зайнятих штатних посад у закладах охорони здоров’я Одеської (+36,25), Чернігівської (+5,0) та Вінницької (+4,75) областей.
Дані щодо зазначених показників по Волинській, Івано-Франківській, Харківській областях та м. Київ відсутні.
Висновки
За період війни в цілому в системі охорони здоров’я України суттєвих змін у кадровому забезпеченні спеціалізованої онкологічної допомоги не встановлено, що свідчить про пріоритетність надання населенню онкологічної допомоги. Зареєстровано зменшення чисельності лікарів-онкологів та рівня їх атестації, кількості штатних посад середнього медичного персоналу онкологічної служби та їх зайнятості в закладах охорони в регіонах, які потерпають внаслідок війни.
Перспективи подальших досліджень
Перспективи подальших досліджень пов’язані із вивченням впливу війни на доступність та якість спеціалізованої медичної допомоги населенню при злоякісних новоутвореннях.
Список використаної літератури
|
Інформація про авторів:
Слабкий Геннадій Олексійович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри громадського здоров’я ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна. ORCID ID: 0000-0003-2308-7869. E-mail: g.slabkiy@ukr.net Шень Юрій Миколайович — кандидат медичних наук, докторант ДВНЗ «Ужгородський національний університет, Ужгород, Україна. ORCID ID: 0000-0002-8523-3414. |
Information about the authors:
Slabkiy Gennady O. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Public Health, State Higher Educational Institution «Uzhhorod National University», Uzhhorod, Ukraine. ORCID ID: 0000-0003-2308-7869. E-mail: g.slabkiy@ukr.net Shen’ Yuriy М. — Candidate of Medical Sciences, Doctoral Student, State Higher Educational Institution «Uzhhorod National University», Uzhhorod, Ukraine. ORCID ID: 0000-0002-8523-3414. |
Надійшла до редакції/Received: 16.01.2025
Прийнято до друку/Accepted: 20.01.2025
